Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248
Browse
19 results
Search Results
Item РЕЛІГІЙНІСТЬ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ХЕРСОНЩИНИ: СОЦІОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ(2020) Галіченко, М. В.; Бойко, Н. О.У статті здійснено соціологічний аналіз релігійності студентської молоді Херсонщини. Для цього було розроблено анкету та проведено опитування серед студентів Херсонського державного університету, які репрезентують різні населені пункти області, як міста, так і села. Отримані результати було порівняно із даними попередніх досліджень, які проводила кафедра філософії та соціально-гуманітарних наук ХДУ з 2000 по 2015 роки. Основна увага була звернена на визначення рівня релігій- ності студентів та її прояви. Було вста- новлено, що досить високий рівень релігій- ності студентської молоді на Херсонщині (77,4%) зумовлений значним впливом сімейного релігійного виховання та активним спілкуванням з друзями, більшість із яких є віруючими людьми. Молодь переконана, що релігія має відігравати важливу роль у житті сучасної людини. Проте аналіз релігійних переконань, практик та теоретич- ного рівня релігійної свідомості показав, що декларований високий рівень релігійності не знаходить відповідного відображення у повсякденному житті студентської молоді. Показовим прикладом є толерантне ставлення до іновірців. Воно пов’язане не стільки із прийняттям іншого із його системою цінностей та переконань, скільки із байдужим ставленням до інших релігій. Релігійність переважно є декларативною і не підкріплена участю у релігійних обрядах, відвідуванням культових споруд, читанням релігійної літератури, активною участю у житті релігійної громади, із якою віруючий себе ідентифікує. Більшість студентів не може назвати відомі їм конфесії. Це свідчить про брак відповідної освіти, що пов’язано із відсутністю релігієзнавчих дисциплін у навчальних планах освітніх програм підготовки майбутніх фахівців. Проведене соціологічне дослідження окреслило проблеми, які потрібно буде вирішити у наступних роботах: дослідити гендерну релігійність студентської молоді, вивчити релігійності студентів Таврійського християнського інституту (єдиного вищого духовного навчального закладу регіону) та зробити порівняльний аналіз із студентами світських навчальних закладів. The article provides a sociological analysis of the religiosity of students in the Kherson region. For this purpose, a questionnaire was developed and a survey was conducted among students of Kherson State University, which represent different settlements of the region, both urban and rural. The obtained results were compared with the data of previous studies conducted by the Department of Philosophy and Social Sciences of KSU from 2000 to 2015. The main attention was paid to determining the level of religiosity of students and its manifestations. It was found that a fairly high level of religiosity of student youth in the Kherson region (77.4%) is due to the significant influence of family religious education and active communication with friends, most of whom are believers. Young people are convinced that religion should play an important role in the life of modern man. However, the analysis of religious beliefs, practices and the theoretical level of religious consciousness showed that the declared high level of religiosity is not adequately reflected in the daily lives of student youth. An illustrative example is a tolerant attitude towards non-believers. It is not so much about accepting the other with his system of values and beliefs, but about being indifferent to other religions. Religiosity is mostly declarative and is not supported by participation in religious rites, visiting religious buildings, reading religious literature, active participation in the life of the religious community with which the believer identifies himself. Most students cannot name the denominations they know. This indicates a lack of appropriate education, which is due to the lack of religious disciplines in the curricula of educational programs for future professionals. The conducted sociological research outlined the problems that will need to be solved in the following works: to study the gender religiosity of student youth, to study the religiosity of students of the Taurian Christian Institute (the only higher theological institution in the region) and to make a comparative analysis with students of secular educational institutions.Item PSYCHOLOGICAL SEMANTIC PARAMETERS OF ADOLESCENTS’ CONFORMISM IN THE MEASUREMENT OF VALUE ORIENTATIONS(2021) Popovych, I. S.; Blyskun, O.; Hulias, I.; Shcherbyna, V.; Batasheva, N.; Aleksieieva, M.; Chala, T.; Попович, І. С.; Блискун, О. А.; Гуляс, І. А.; Щербина, В. Ю.; Баташева, Н. І.; Алєксєєва, М. І.; Чала, Т. І.The aim is to theoretically substantiate and empirically study the psychological semantic parameters of conformism of adolescence and to establish the relationship with values. Value orientations as an important regulatory mechanism of personality behavior are revealed. Conformism is interpreted through social desirability as the individual’s desire for positive and constructive interaction, exchange with society, during which the individual obeys the latter, presenting himself in a favorable light. It is noted that young people often change their values under the pressure of “significant others” and society, presenting themselves in a favorable light, implementing conformal behavior. It is established that conformism correlates with value orientations (p<.01; p<.05). It is noted that respondents with a high level of conformism are characterized by a change in values under the influence of the environment and people with low levels – this trend is not observed. It has been studied that in adolescence there is a shift in the orientation of the individual from focusing on other people to focusing on their own meanings and values. It is determined that a person with a high level of conformism can neglect his own values, and therefore change his own behavior, which can be regarded as a “challenge to the environment”. It is offered to apply the received empirical results in training and to implement in educational and professional preparation of students-psychologists. Метою є теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження психологічних змістових параметрів конформізму в юнацькому віці та встановлення взаємозв’язку з цінностями. Розкрито ціннісні орієнтації як важливий регулятивний механізм поведінки особистості. Зазначено, що часто молоді люди зраджують своїм цінностям під тиском “значущих інших” та соціуму, представляючи себе у вигідному світлі, реалізуючи конформну поведінку. Встановлено, що конформізм корелює з ціннісними орієнтаціями (p<.01; p<.05). Зазначено, що респондентам з високим рівнем конформізму властива зміна цінностей під впливом оточення, у осіб з низьким рівнем – дана тенденція не спостерігається. Досліджено, що у юності відбувається зміщення спрямованості особистості від орієнтації на інших людей до орієнтації на власні сенси і цінності. Визначено, що особа з високим рівнем конформізму може нехтувати власними цінностями, і тому змінювати власну поведінку, яка може розцінюватися як “виклик оточенню”. Запропоновано отримані емпіричні результати застосувати у тренінгу і реалізувати в навчально-професійній підготовці студентів-психологів.Item RESEARCH OF THE RELATIONSHIP BETWEEN PERFECTIONISM AND FEELINGS OF LONELINESS OF YOUTHS(2021) Popovych, I.; Blynova, O.; Kostenko, T.; Nesin, Y.; Fedorova, O.; Chaban, O.; Pyslar, A.; Блинова, О. Є.; Костенко, Т. М.; Несін, Ю. М.; Федорова, О. В.; Чабан, О. В.; Пислар, А. Б.; Попович, І. С.Метою дослідження є теоретичне обґрунтування й емпіричне дослідження психологічних змістових параметрів взаємозв’язку перфекціонізму та почуття самотності осіб юнацького віку. Обґрунтовано новий погляд на сучасну реальність з її постійними змінами та підвищеними вимогами до функціонування особистості в суспільстві. Зауважено, що такий погляд провокує масове формування і поширення перфекціонізму і самотності. Зазначено, що з кожним днем все більше осіб, особливо юнацького віку, страждають від недосконалості цього світу та почуття відірваності від інших. Встановлено, що особи юнацького віку значною мірою схильні до перфекціонізму, орієнтованого на себе (p<.01). Виражений високий рівень почуття самотності зафіксовано у n=18 досліджуваних. Звернуто увагу на те, що сумніви у власних діях та стурбованість помилками неминуче провокують почуття самотності. Зроблено акцент на важливих напрямках актуалізації емпіричних результатів з метою розвитку конструктивного перфекціонізму. Зазначено, що отримані результати доцільно операціоналізувати в навчально-професійну підготовку студентів-психологів. The purpose of the study is a theoretical substantiation and empirical study of the psychological content parameters of the relationship between perfectionism and feelings of loneliness in youth. A new view of modern reality with its constant changes and increased requirements for the functioning of the individual in society has been substantiated. It is noted that such a view provokes the mass formation and spread of perfectionism and loneliness. It is noted that every day more and more people, especially young people, suffer from the imperfections of this world and the feeling of isolation from others. It has been established that socially conditioned perfectionism, concern for mistakes, doubts about one's own actions and self-criticism have a positive significant connection with the feeling of loneliness in youth (p<.01). However, rigid perfectionism and self-centered perfectionism are inversely related to feelings of loneliness. It was found that young men are largely prone to self-centered perfectionism (p<.01). A pronounced high level of loneliness was observed in n=18 subjects. Attention has been drawn to the fact that doubts about one's own actions and concern for mistakes inevitably provoke feelings of loneliness. Emphasis has been placed on important areas of actualization of empirical results in order to develop constructive perfectionism. It has been noted that the results obtained should be operationalized in educational and professional training of students-psychologists.nItem СОЦІОКУЛЬТУРНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ: СПІВВІДНОШЕННЯ ТРАДИЦІЙ ТА НОВАЦІЙ(2015) Шапошникова, І. В.; Shaposhnykova, I. V.У статті піднято проблему співвідношення традицій та новацій у процесі соціокультурних трансфор мацій. Автор звертає увагу на три основні параметри значущості процесу формування особистості: параметр суспільної орієнтації, параметр осмислення соціалізації як соціокультурного явища, параметр культурологічного значення соціалізації. Натомість новітнє теоретичне положення щодо становлення «порядку через хаотичну стійкість» дозволить більш точно пояснити складну взаємодію між суспільством та молоддю, яка проходить процес соціалізації. Її основний орієнтир, який не сприймається традиційною педагогікою, - керований хаос - припускає наявність стабільного еволюційного розвитку і біфуркацій (моментів вибору). Автор при цьому виходить із логіки міждисциплінарного дослідження та з того, що культурна соціалізація охоплює всі аспекти соціального життя індивіда, у той час як професійна та трудова соціалізація тільки аспекти, пов’язані із трудовою взаємодією. При цьому на продуктивний стан людини суттєво впливають психофізіологічні аспекти, такі як безумовні рефлекси і психофізіологічні якості та стани, котрими може бути описано поведінку індивідів. Відповідно для збалансування системи «людина-виробництво», або «людина-машина» має місце вплив психофізіологічних чинників та індивідуальних якостей того, хто працює, оскільки відхилення від базового значення (помилки на виробництві, нещасні випадки, або, навпаки, суттєві покращення виробничого процесу) є наслідком зіткнення якостей людини з особливостями конкретної професійної діяльності. Однак самі ці якості є результатом дії культурного чинника, який у контексті забезпечення продуктивності праці відіграє принципово важливу роль. Висловлено думку, що трудова і професійна соціалізація по суті являють собою глибоке сприйняття норм та цінностей, котрі неформально узгоджують характер спільної діяльності людей під час трудового процесу. The article raised the problem of balance of tradition and innovation in the social and cultural transformations. The author draws attention to the importance of three key parameters of the process of identity formation, social orientation parameter, parameter of socialization understanding as a socio and cultural phenomenon, setting the value of cultural socialization. Instead, the latest theoretical position on the formation of «order through chaotic resistance» would more accurately explain the complex interaction between society and young people, which is the process of socialization. Its main landmark is not considered in traditional pedagogy - controlled chaos - requires a stable evolutionary development and bifurcations (points selection). By thus we obtained from the logic of interdisciplinary research and the fact that cultural socialization covers all aspects of social life of the individual, while professional and occupational socialization are the only aspects related to labor interaction. Thus, the productive human condition is significantly affecting to physiological aspects, such as unconditioned reflexes and physiological quality and condition, which can be described by the behavior of individuals. According to balance the system «man-production» or «man-machine» is a physiological impact factors and individual as someone who works as a deviation from the baseline value (errors at work, accidents, or, conversely, significant improvement of the production process) is the result of a collision human qualities specific to that particular profession. However, most of these qualities are the result of cultural factors in the context of ensuring that productivity plays a crucial role. Suggested that labor and professional socialization essentially are the deep perception of norms and values which informally agree with common people nature during the labor process.Item МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ СТУДЕНТСЬКОГО МОНОСТИЛЮ У ПРОСТОРІ ВНЗ:УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ(2015) Шапошникова, І. В.; Шапошникова, И. В.; Shaposhnykova, I. V.У статті описано методологічні засади формування студентського моностилю у просторі вищого навчального закладу. Зазначено, що з функціонального погляду освіта є невід’ємним структурним елементом соціальної системи. Структура і обсяг соціального капіталу визначають стиль життя індивіда через рівень і якість отриманої освіти, а будучи критерієм соціальної стратифікації, освіта значною мірою орієнтується на особисті здібності індивідів, на розвиток яких спрямовано весь процес управління ВНЗ. В статье описано методологические основы формирования студенческого моностиля в пространстве вуза. Отмечено, что с функциональной точки зрения образование является неотъемлемым структурным элементом социальной системы. Структура и объем социального капитала определяют стиль жизни индивида через уровень и качество полученного образования, а будучи критерием социальной стратификации, образование в значительной степени ориентируется на личные способности индивидов, на развитие которых направлено весь процесс управления вузом. The paper describes the scientific and methodological principles of forming student monostyle in the space of higher education. Indicated that from a functional point of view, education is an integral structural element of the social system. The structure and the amount of social capital determine the lifestyle of the individual through the level and quality of education and social stratification criterion speaking, education is largely focused on the personal abilities of individuals, which is aimed at developing the entire educational processItem НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ СТУДЕНТСЬКОГО МОНОСТИЛЮ У ПРОСТОРІ ВНЗ(2014) Шапошникова, І. В.; Шапошникова, И. В.; Shaposhnykova, I. V.У статті описано науково-методичні засади формування студентського моностилю у просторі вищого навчального закладу. Зазначено, що з функціональної точки зору, освіта є невід'ємним структурним елементом соціальної системи. До реальних функцій системи освіти, у тому числі й вищої, належать: відтворення і підтримка культурних і ціннісних зразків; соціалізація молодого покоління; виявлення і розвиток інтелектуального, морального і фізичного потенціалу особи; підготовка кваліфікованих фахівців, які відповідають потребам ринку праці тощо. Автор зазначає при цьому, що усереднені практики диференційовано стилем життя як способом і схильністю до дії, що залежать від обсягу і структури капіталів (індивідуальних і сімейних, культурних і матеріальних). Такі капітали відіграють важливу роль у процесі вибору напряму та здобутті вищої освіти сучасною молоддю. Структура і обсяг соціального капіталу визначають стиль життя індивіда через рівень і якість отриманої освіти, а виступаючи критерієм соціальної стратифікації, освіта значною мірою орієнтується на особисті здібності індивідів, на розвиток яких спрямовано весь педагогічний процес. В статье описано научно-методические основы формирования студенческого моностиля в пространстве вуза. Отмечено, что с функциональной точки зрения, образование является неотъемлемым структурным элементом социальной системы. К реальным функций системы образования, в том числе и высшего, относятся: воссоздание и поддержка культурных и ценностных образцов; социализация молодого поколения; выявление и развитие интеллектуального, нравственного и физического потенциала личности; подготовка квалифицированных специалистов, отвечающих потребностям рынка труда и тому подобное. Автор отмечает при этом, что усредненные практики дифференцированно стилем жизни как способом и склонностью к действию, зависят от объема и структуры капиталов (индивидуальных и семейных, культурных и материальных). Такие капиталы играют важную роль в процессе выбора направления и получении высшего образования современной молодежью. Структура и объем социального капитала определяют стиль жизни индивида через уровень и качество полученного образования, а выступая критерием социальной стратификации, образование в значительной степени ориентируется на личные способности индивидов, на развитие которых направлено весь педагогический процесс. The paper describes the scientific and methodological principles of forming student monostylyu in the space of higher education. Indicated that from a functional point of view, education is an integral structural element of the social system. To real functions of education, including higher education, are: playback and support for cultural values and standards; socialization of the young generation; identification and development of intellectual, moral and physical potential person; training of qualified professionals to meet the needs of the labor market and so on. The author notes here that the average practice differentiated lifestyle as a way and a penchant for action, depending on the volume and structure of capital (individual and family, cultural and material). Such capital play an important role in choosing the direction of higher education and modern youth. The structure and the amount of social capital determine the lifestyle of the individual through the level and quality of education and social stratification criterion speaking, education is largely focused on the personal abilities of individuals, which is aimed at developing the entire educational process.Item КУЛЬТУРНА СОЦІАЛІЗАЦІЯ МОЛОДІ ЯК ОСНОВА ТРУДОВОЇ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ(2014) Шапошникова, І. В.; Шапошникова, И. В.; Shaposhnykova, I. V.У статті розглянуто культурну соціалізацію молоді як основу трудової та професійної соціалізації. Зазначено, що в Україні соціокультурні зміни носили штучний характер у процесі ринкової трансформації. Наголошено на тому, що процеси культурної соціалізації нерозривно пов’язані із процесами трудової та професійної соціалізації. Відзначено шість аідходів дослідницької характеристики поняття “культурна соціалізація”, втім трудова, професійна соціалізація, розглянута в контексті міждисциплінарного підходу, зобов’язує виділити як мінімум три основні параметри значущості процесу формування особистості. В статье рассматривается культурная социализация молодежи как основа трудовой и профессиональной социализации. Указано, что в Украине социокультурные изменения носили искусственный характер в процессе рыночных трансформаций. Отмечено, что процессы культурной социализации неразрывно связаны с процессами трудовой и профессиональной социализации. Высказано мнение, что исследовательская характеристика понятия культурной социализации выражается шестью подхо- дами, а трудовая, профессиональная социализация, рассматриваемая в контексте междисциплинарного подхода, обязывает выделить как минимум три основных параметра значимости процесса формирования личности. The article deals with cultural socialization of young people as the basis of labor and professional socialization. It is noted that in Ukraine sociocultural changes were artificial in the process of market transformation. Emphasized that the processes of cultural socialization is inextricably linked with the workplace and professional socialization. The author suggests that research cultural socialization characteristics of the concept expressed by six approaches, and labor, professional socialization, considered in the context of a multidisciplinary approach obliges provide at least three basic parameters of the importance of the process of identity formation. Within the analysis of cultural socialization as the basis for employment and professional socialization methodological principles of research. The author comes from the logic of interdisciplinary research and the fact that cultural socialization covers all aspects of social life of the individual, while professional and occupational socialization only aspects related to labor interaction. Everything mentioned leads to the need to analyze the processes of cultural trans formation and cultural development from the perspective of modern methodological pas radyhm. Theories of socialization consider youth as a special social game-pu, sprmozhnu not only and not so much the subject, but the subject of the socialization process that has its own will, acting in freedom of choice and responsibility for their actions and deeds, trying realize themselves within the contradictions between their own needs and opportunities that there are certain ci in a particular society. This fact always makes time is tragic youth-tion essentially generates constant conflicts “Parents and Children”, “individual and society”.Item Нормативно-правове забезпечення розвитку молодіжного руху в Україні(2011) Черкашина, Т. О.; Черкашина, Т. А.; Cherkashinа, T. A.В статті розглядаються поняття «молодь», «молодіжний рух» та аналізується нормативно-правова база розвитку молодіжного руху в Україні. В статье рассматриваются понятия «молодежь», «молодежное движение» и анализируется нормативно-правовая база развития молодежного движения в Украине. In article concepts "youth", «youth movement» are considered and the is standard-legal base of development of youth movement in Ukraine is analyzedItem СУЧАСНИЙ СТАН ОРГАНІЗОВАНОГО МОЛОДІЖНОГО РУХУ НА ХЕРСОНЩИНІ(2011) Черкашина, Т. О.В статті висвітлюється сучасний стан та проблеми розвитку організованого молодіжного руху на Херсонщині . В статье описуется современное состояние и проблемы развития организованного молодежного движения в Херсонщине. Іn the article of opisuetsya modern sostoyaniei problems of development of the organized youth motion in KhersonItem Теоретичні підходи до вивчення молодіжних рухів(2012) Черкашина, Т. О.; Черкашина, Т. А.; Cherkashinа, Т. А.розкриваються основні теоретичні та концептуальні підходи соціологічної науки щодо вивчення явища молодіжних рухів, обґрунтовуються теорії, котрі можуть виступити інструментом аналізу сучасних молодіжних рухів. раскрываются основные теоретические и концептуальные подходы социологической науки в изучении общественных движений, обосновываются теории, которые могут выступить инструментом для анализа современных молодежных движений reveals the basic theoretical and conceptual approaches to social science in the study of social movements, grounded theory, could serve a tool for the analysis of contemporary youth movements