Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248
Browse
4 results
Search Results
Item ФЕНОМЕН ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ГОРИЗОНТАХ БІОФІЛОСОФСЬКОГО ЗНАННЯ(2023) Костючков, С. К.; Kostiuchkov, S. K.У статті аналізується штучний інтелект (ШI) у контексті біофілософського знання. Зазначено, що вже в 60-х роках ХХ століття вчені почали працювати над створенням у недалекому майбутньому технічних систем, спроможних генерувати розумові процеси для практичного використання в різних сферах діяльності. Сфокусовано увагу на тому, що прогресуючий розвиток цифрових технологій забезпечить створення елементів штучного інтелекту, які будуть мати місце в усіх програмних продуктах і сервісах. Проведене порівняння природного інтелекту і штучного, як технічного аналога першого. Наведено різні визначення природного інтелекту. Підкреслено, що штучний інтелект повинен уміти будувати коректну модель реальності та реагувати на неї адекватно, діючи не менш ефективно, ніж природний інтелект людини. Актуалізовано питання стосовно того, чи можливе принципово «озброєння» штучного інтелекту свідомістю. Стверджується, що розробники штучного інтелекту в своїх дослідницьких зусиллях від початку прагнули створити технічний аналог природного, людського інтелекту, матеріальною основою якого є нервова система. Наголошується на тому, що проблема штучного інтелекту належить до найбільш актуальних і затребуваних суспільством у плані ефективного вирішення науковою спільнотою проблем філософії, зокрема – біофілософії. Здійснено аналіз сучасного стану розвитку напряму штучного інтелекту з філософських позицій. З’ясовано роль біофілософії яка, серед іншого, базується на ізоморфізмі складних процесів у неживій і живій природі, зокрема – в структурі людського організму. В біофілософському контексті феномен «штучний інтелект» значно розширює концепцію інтелекту як такого, розглядаючи його за межами живого організму та виводячи в простір штучного, універсального, технологізованого. Зроблено висновок про те, що біофілософія в умовах нового тисячоліття покликана вирішувати проблему формування людини не тільки з новим світобаченням, але й з установкою на створення систем, подібних функціонально до живого, зокрема – з властивостями штучного інтелекту. The article analyzes artificial intelligence (AI) in the context of biophilosophical knowledge. It is noted that already in the 60s of the 20th century, scientists began to work on the creation in the near future of technical systems capable of generating mental processes for practical use in various spheres of activity. Attention is focused on the fact that the progressive development of digital technologies will ensure the creation of elements of artificial intelligence that will take place in all software products and services. A comparison of natural and artificial intelligence is made, as a technical analogue of the first. Different definitions of natural intelligence are given. It is emphasized that artificial intelligence must be able to build a correct model of reality and respond to it adequately, acting no less effectively than the natural intelligence of a person. The issue of whether it is fundamentally possible to «arm» artificial intelligence with consciousness has been updated. It is argued that the developers of artificial intelligence in their research efforts from the beginning sought to create a technical analogue of natural, human intelligence, the material basis of which is the nervous system. It is emphasized that the problem of artificial intelligence belongs to the most urgent and demanded by society in terms of the effective solution of the problems of philosophy by the scientific community, in particular - biophilosophy. An analysis of the current state of development in the field of artificial intelligence from a philosophical point of view was carried out. The role of biophilosophy, which, among other things, is based on the isomorphism of complex processes in non-living and living nature, in particular - in the structure of the human body, is clarified. In the biophilosophical context, the phenomenon of «artificial intelligence» significantly expands the concept of intelligence as such, considering it beyond the limits of a living organism and bringing it into the space of the artificial, universal, technologized. It is concluded that biophilosophy in the conditions of the new millennium is designed to solve the problem of human formation not only with a new worldview, but also with an attitude towards the creation of systems functionally similar to living things, in particular - with the properties of artificial intelligence.Item Контент-аналізування соціальних очікувань майбутніх соціальних психологів(2019) Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Popovych, I. S.; Blynova, O. Ye.; Попович, И. С.; Блинова, Е. Е.У статті здійснено контент-аналізування соціальних очікувань майбутніх соціальних психологів, висвітлено результати дослідження властивостей соціальних очікувань, встановлено психолінгвістичні детермінанти конструювання особистістю соціальної дійсності. Встановлено, що майбутні соціальні психологи за властивостями соціальних очікувань володіють такими показниками: інтернальність (51,43%), що не протирічить результатам, які отримані іншими дослідниками; активність (57,13%), результати якої за кількісним і відсотковим значеннями майже збігаються з інтернальністю; помірні результати відкритості (47,52%), що може свідчити про зрілість і соціальну компетентність однієї частини досліджуваних, і у той же час, невміння або небажання інтерпретувати, окреслювати свої очікування – другої частини досліджуваних. Доказано, що майбутні соціальні психологи, інтерпретуючи соціальне поле, окреслюють його, приділяють значну увагу рефлексивним аспектам, займають позицію «учасника процесу». Доведено, що контент-аналізування дозволяє вимірювати людську поведінку. Показано, яким чином знаково-смислові утворення, набуваючи суб’єктивних значень, стають об’єктивною фактичністю, що впливає на конструювання особистістю соціальної дійсності. The article analyzes social expectations of future social psychologists, examines the results of research on the peculiarities of social expectations, and establishes psycholinguistic determinants of constructing social reality by personality. It is emphasized that the variability of the demands of social environment predetermines the need for constant prognostic activity of the subject of life activity, not only in relation to natural object relations, but also in the sphere of social interaction, social communication, and speech constructing practices in the form of peculiar social expectations. It is substantiated and proven that the strict quantification of texts, creation of a coding matrix, quantitative and qualitative content analysis, the empirical distribution of scales at all levels of the investigated parameters, the determination of correlation, ensure reliability, reliability and validity of the research of the psycholinguistic aspect of the social expectations of future social psychologists. It is established that the future social psychologists by the properties of social expectations showed such indices: internality (51.43%), not contradicting the results obtained by other researchers; activity (57.13%), the results of which almost coincide with the internality by the quantitative and percentage values; moderate results of openness (47.52%), which may indicate maturity and social competence of one part of the subjects and at the same time inability or unwillingness to interpret, outline their expectations – the second part of the subjects. It is proved that future social psychologists, interpreting the social field – define it, pay great attention to reflective aspects, take the position of «participant in the process». It is noted that taking into account the age-related, interesting features of the sample objectively reflected the measurement of the properties of the expected social reality and indicated the quantitative and qualitative psychological parameters of the social expectations of personality. It is proved that the content analysis allows measuring human behavior. It is shown how the sign-semantic formations acquire subjective meanings, become objective factuality, that influence the construction of the social reality by the personality. В статье осуществлен контент-анализ социальных ожиданий будущих социальных психологов, освещены результаты исследования свойств социальных ожиданий, установлены психолингвистические детерминанты конструирования личностью социальной действительности. Подчеркнуто, что изменчивость требований социальной среды предопределяет необходимость постоянной прогностической активности субъекта жизнедеятельности не только по отношению к природным объектным связям, но и в сфере процессов социального взаимодействия, социальной коммуникации, практик речевого конструирования в виде своеобразных социальных ожиданий. Обоснованно и доказано, что строгая квантификация текстов, создание кодирующей матрицы, количественный и качественный контент-анализ, эмпирическое распределение шкал всех уровней исследуемых параметров, определение корреляции – обеспечивают надежность, достоверность и валидность исследования психолингвистического аспекта социальных ожиданий будущих социальных психологов. Установлено, что будущие социальные психологи по свойствам социальных ожиданий владеют такими показателями: интернальность (51,43%), что не противоречит результатам, полученным другими исследователями; активность (57,13%), результаты которой по количественному и процентному значениям совпадают с интернальностью; умеренные результаты открытости (47,52%), что может свидетельствовать о зрелости и социальной компетентности одной части испытуемых, и в то же время, неумение или нежелание интерпретировать, очерчивать свои ожидания – второй части испытуемых. Доказано, что будущие социальные психологи, интерпретируя социальное поле, определяют его, уделяют большое внимание рефлексивным аспектам, занимают позицию «участника процесса». Отмечено, что учет возрастных, содержательных особенностей выборки объективно отобразил измерение свойств ожидаемой социальной действительности и обозначил количественные и качественные психологические параметры социальных ожиданий личности. Доказано, что контент-анализ позволяет измерять человеческое поведение. Показано, каким образом знаково-смысловые образования, приобретая субъективные значения, становятся объективной фактичностью, что влияет на конструирование личностью социальной действительности.Item ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ КОНСТРУИРОВАНИЯ ЛИЧНОСТЬЮ СВОЕГО БУДУЩЕГО(2018) Попович, И. С.; Попович, І. С.; Popovych, І. S.В статье представлен теоретический анализ психологических особенностей конструирования личностью своего будущего. Обосновано, что способность конструировать будущее находится в плоскости антиципационных, интернальных, активных измерений личности, требует тщательного исследования на нейрофизиологическом, философском, психологическом и социально-психологическом уровнях. Обозначена важность исследования предпосылок способности успешного конструирования будущего, определения причинно-следственных связей, обоснования врожденной обусловленности. Подано эмпирические результаты исследования свойств социальных ожиданий личности, влияющих на способность конструировать будущее. У статті представлено теоретичне аналізування психологічних особливостей конструювання особистістю свого майбутнього. Обґрунтовано, що здатність конструювати майбутнє знаходиться в площині антиципаційних, інтернальних, активних вимірів особистості, потребує скрупульозного дослідження на нейрофізіологічному, філософському, психологічному та соціально-психологічному рівнях. Позначена важливість дослідження передумов здатності успішного конструювання майбутнього, визначення причинно-наслідкових зв’язків, обґрунтування вродженої зумовленості. Подано емпіричні результати дослідження властивостей соціальних очікувань особистості, які впливають на здатність конструювати майбутнє. The article presents a theoretical analysis of the psychological features of personal design of his/her future. It is substantiated, that the ability to construct future lies in the plane of anticipatory, internal, active, active personality perspectives, requires careful research on the neurophysiologic, philosophical, psychological and socio-psychological levels. It is outlined the importance of ability of successful construction of future, definition of the cause-effect relationships and justification of inborn conditioning. Empirical results of research of properties of social expectations of personality influencing ability to construct the future are submitted.Item СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ АНАЛІЗУ ПРОЦЕСУ ОСОБИСТІСНОГО ЗРОСТАННЯ(2011) Савченко, О. В.; Савченко, Е. В.; Savchenko, О.У статті розглядається розвиток особистості як соціально-психологічний процес, ефективність якого залежить від великого числа факторів, але особливо від самовизначення й суспільної активності особистості. Автор доводить, що в процесі навчання студентів в ВНЗі відбуваються достатньо суттєві зміни в структурі особистісних якостей, яка стає більш складною, розвиненою.