Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248
Browse
12 results
Search Results
Item РЕАЛЬНЕ ТА ВІРТУАЛЬНЕ В ЖИТТІ СУЧАСНОЇ ЛЮДИНИ: БІОФІЛОСОФСЬКА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ(2021) Костючков, С. К.; Kostiuchkov, S.У статті розглянуто роль реального та віртуального в житті сучасної людини в контексті біофілософського знання. Актуалізується думка про те, що створення людиною в процесі розвитку цивілізації іншої реальності, штучної природи, – техніки й відповідних технологій, як механізмів перетворення оточуючого світу, призводить до алієнації, відчуження, а в подальшому – до відриву людини від середовища, еволюційним продуктом якого вона є – від природного світу. Показано, що дослідження реального та віртуального в буттєвому просторі сучасної людини крізь призму біофілософії є актуальним і логічно обґрунтованим. Проаналізовано поняття соціальної реальності, яка містить у собі певний комплекс усталених традицій, цінностей, вірувань та переконань. Підкреслено, що людина епохи постмодерну, існуючи одночасно в декількох сучасностях, нерідко прагне віртуалізувати реальне та реалізувати віртуальне. Зазначено, що віртуальне в сучасному світі розглядається як контрадикція реальному – тобто тому, що було до нього, створило його та продовжує разом із ним існувати. Проаналізовано сутність біофілософії як продукту цивілізаційної культури, що є своєрідним синтезом біології та філософії, спрямованим на цілісне розуміння феномену життя. Безумовною перевагою біофілософії визнаються її інтегральність і трансдисциплінарність, потужний імпульс поєднання природничого та філософського напрямів у процесі пізнання й творчого засвоєння навколишнього світу. Обґрунтовано, що розвиток біофілософії залежить від розвитку біологічних наук, їх здатності розробляти теоретичні конструкти, які б слугували не тільки стимулами для розвитку природничо-наукових практик, але й сприяли би розумінню смислової конвергенції (зближенню) філософії та біології. Показано, що в центрі уваги біофілософії не тільки біологічне життя людини, як представника виду Homo sapiens, але й життя соціальне, яке характеризується, серед іншого, поняттями «реальне» та «віртуальне». Встановлено, що перебування людини у віртуальній реальності обумовлює певні соціальні наслідки, які мають стати предметом біофілософських досліджень. Зроблено висновок про те, що віртуалізація реального є не тільки наслідком, але й причиною «розбалансування» механізму адаптації людини до стрімко змінюваних умов існування: причиною цього визначено двоїсту, соціально-біологічну природу людини. In the article a role is considered "real" and "virtual" in life of modern man in the context of biophilosophical knowledge. An idea actualized that creation a human is in the process of development of civilization of other reality, artificial nature - technique and corresponding technologies, as mechanisms of transformation of the surrounding world, results of alienation, and in future - to tearing away of human from an environment the evolutional product of that he is - from the natural world. It is shown that research real and virtual in space of existence of modern man through the prism of biophilosophy is actual and logically reasonable. The concept of social reality, that contains the certain complex of withstand traditions, values, beliefs and persuasions, is analysed. Underline, that human of epoch postmodern, existing simultaneously in a few modernities, quite often aims to virtualize the real and realize virtual. It is marked that the virtual in the modern world is examined as contradiction real - because was to him, created him and continues together with him to exist. Essence of biophilosophy is analysed as to the product of civilization culture, that is the original synthesis of biology and philosophy, sent to the integral understanding of the phenomenon of life. Confess absolute advantage of biophilosophy her integralness and transdisciplinarity, powerful impulse of combination of natural and philosophical directions in the process of cognition and creative mastering of the surrounding world. Reasonably, that development of biophilosophy depends on development of biological sciences, their ability to develop theoretical constructions that would serve as not only stimuli for development of natural-science practices but also would assist understanding of semantic convergence (to rapprochement) of philosophy and biology. It is shown that in the spotlight of biophilosophy not only biological life of human, as a representative of kind Homo sapiens, but also life is social, that characterized, among other, by concepts "real" and "virtual". It is set that the stay of man in virtual reality stipulates social consequences that must become the article of biophilosophical researches are certain. Drawn conclusion that virtualization real is not only a consequence but also reason of "imbalanced" of mechanism of adaptation of man to the swiftly changeable terms of existence: ambivalent, socialbiological nature of man is certain reason of it.Item RESEARCH OF THE MENTAL STATES OF ANXIETY OF FOURTH-GRADERS IN SECONDARY SCHOOLS DURING THE PROGRESSION OF THE COVID-19 PANDEMIC(2022) Popovych, I.; Kokorina, Y.; Pyslar, A.; Palchynska, M.; Pavliuk, M.; Raіevska, Y.; Torop, K.; Попович, І. С.; Кокоріна, Ю. Є.; Пислар, А. Б.; Пальчинська, М. В.; Павлюк, М. М.; Раєвська, Я. М.; Тороп, К. С.The aim of the article is to study the mental states factors of primary school pupils’ anxiety during the progression of the COVID-19 pandemic. The psychological factors of school anxiety and fears are theoretically substantiated. The methodological starting points of the empirical study are distinguished. The combination of psychological and physiological semantic parameters of the phenomenon is taken into account. Valid psychodiagnostic methods were used. The structure of mental states of pupils’ anxiety, which consisted of five main factors F1-F5 (ΣD = 76.371; V = 20.005), was studied by factor analysis of ANOVA. It is established that the principal is the mental state F1 “School anxiety” (D = 38.029; V = 9.962), which is interrelated with the mental state F4 “Self-realization anxiety” (D = 9.711; V = 2.544) (rs=-.443; p≤.01) and the mental state F2 “Emotional-expressive anxiety” (D=16.057; V=4.206) (rs=.373; p≤.01). It was established and grounded that the mental state F5 “Isolation-physiological anxiety” (D=4.529; V=1.186) is suicidal. It is generalized that the obtained empirical results and theoretical substantiations will promote: realization of the decision of educational problems in primary school age; implementation of the obtained results in preventive and corrective-developmental work; will reduce anxiety and affect the formation of adequate behavior of fourth-graders of secondary education. Метою статті є дослідження психологічної структуру, змінних і взаємозалежності факторів психічних станів тривожності учнів молодшого шкільного віку під час прогресування пандемії COVID-19. Теоретично обґрунтовано психологічні чинники виникнення шкільної тривожності і страхів. Окреслено методологічні вихідні положення емпіричного дослідження, враховано поєднання психологічних та фізіологічних змістових параметрів феномену. Застосовано валідний психодіагностичний інструментарій. Досліджено факторним аналізом ANOVA структуру психічних станів тривожності учнів, яку склали п’ять основних факторів F1-F5 (∑D=76.371; V=20.005). Встановлено, що основним є психічний стан F1 “Шкільна тривожність” (D=38.029; V=9.962), який взаємопов’язаний з психічним станом F4 “Самореалізаційна тривожність” (D=9.711; V=2.544) (rs=-.443; p≤.01) і психічним станом F2 “Емоційно-експресивна тривожність” (D=16.057; V=4.206) (rs=.373; p≤.01). Встановлено і обґрунтовано, що психічний стан F5 “Ізоляційно-фізіологічна тривожність” (D=4.529; V=1.186) є суїцидонебезпечними. Узагальнено, що отримані емпіричні результати та теоретичні обґрунтування сприятимуть операціоналізації вирішення навчально-виховних завдань в молодшому шкільному віці; впровадження отриманих результатів в профілактичну та корекційно-розвивальна роботу, знижуватиме тривожність і впливатиме на формування адекватної поведінку учнів четвертих класів закладів середньої освіти.Item EMPIRICAL RESEARCH OF THE HARDINESS OF THE PERSONALITY IN CRITICAL CONDITIONS OF LIFE(2021) Popovych, I.; Kuzikova, S.; Shcherbak, T.; Blynova, O.; Pobokina, G.; Dyatchenko, D.; Mariichyn, A.; Попович, І. С.; Кузікова, С. Б.; Щербак, Т. І.; Блинова, О. Є.; Побокіна, Г. М.; Дятченко, Д. О.; Марійчин, А. А.Невизначеність та нестабільність – це те, що переслідує нас кожного дня у сучасній новій реальності. Метою є теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження життєстійкості особистості в критичних умовах життя. Встановлено, що середній рівень життєстійкості сприяє оптимальному переживанню ситуацій невизначеності і передбачає вибір людиною копінг-стратегій, що дозволяють протидіяти новим складнощам в професійному та особистому житті. Обґрунтовано, що у респондентів, які мають високі показники життєстійкості, спостерігається більш високий рівень ефективності адаптації. Констатовано, що в учасників програми “Work and Travel”, компонент життєстійкості “прийняття ризику” більш виражений, ніж у респондентів інших вибірок (t = -1.54). Доказано, що емпіричне дослідження змістових психологічних параметрів життєстійкості особистості в критичних умовах життя дозволило зробити суттєві висновки. Зазначено, що результати дослідження потребують операціоналізування у тренінговій і навчально-розвивальній та психокорекційній практиках. Акцентовано, що отримані емпіричні результати доцільно застосувати під час підготовки здобувачів психологічних спеціальностей. Uncertainty and instability haunt us every day in today's new reality. It is a characteristic feature of postmodern society. The purpose of the research is a theoretical justification and empirical study of the hardiness of the personality in critical conditions of life. Psychodiagnostic complex of hardiness is indicated as a factor of personality adaptation. High average and high levels of hardiness are characteristics of an independently developed personality with a high ability to adapt. It has been established that average level of hardiness contributes to the optimal experience of situations of uncertainty and involves a person's choice of coping strategies to counteract the new difficulties in professional and personal life. It has been substantiated that respondents with a high rates of hardiness had a higher level of adaptation efficiency. It has been stated that "risk acceptance" as the component of hardiness of participants of the "Work and Travel" program is more pronounced than in the respondents of other samples (t = -1.54). It has been proved that empirical research of psychological parameters of personality hardiness in critical conditions of life allowed to draw significant conclusions. It is noted that the results of the study need to be operationalized in training, educational and developmental and psycho-correctional practices. It is emphasized that the obtained empirical results should be used in the training of applicants for psychological specialties.Item THE IMPACT OF SOCIAL MEDIA ON YOUNG WEB USERS’ PSYCHOLOGICAL WELL-BEING DURING THE COVID-19 PANDEMIC PROGRESSION(2021) Popovych, I.; Hudimova, A.; Baidyk, V.; Buriak, O.; Kechyk, O.; Попович, І. С.; Гудімова, А. Х.; Байдик, В. В.; Буряк, О. О.; Кечик, О. О.Мета. Емпірично дослідити та теоретично обґрунтувати результати впливу соціальних мереж на психологічне благополуччя юних web-користувачів впродовж вимушеної самоізоляції, викликаної прогресуванням пандемії COVID-19 (n = 254). Матеріали і методи: стандартизовані валідні психодіагностичні методики, авторська анкета (A. Hudimova, 2021), кореляційний та факторний аналізи. Результати. Отримано результати, які продемонстрували, що під час всесвітньої пандемії COVID-19 юні респонденти віддають перевагу пасивному використанню соціальних мереж, на відміну від спілкування. З’ясовано зростання часу проведення у соціальних мережах web-користувачами юнацького віку. Встановлено, що прогресування пандемії COVID-19 супроводжується переживанням респондентами негативних емоцій та страхів перед невідомим (r = .204; p < .01). Обґрунтовано, що збільшення занурення у соціальні мережі у юних web-користувачів є своєрідною стратегією втечі від поганих думок (r = .271; p < .01). Констатовано, що наслідком неконтрольованого використання соціальних мереж під час ізоляції є страждання від порушень сну (r = .444; p <.01). Висновки. Доведено, що юнаки через обсесивний патерн залучення у соціальні мережі та/або через прокрастинацію проводять майже цілий день онлайн, що нерідко провокує синдром відміни при намаганнях відволіктися. Відсутність контрольованого проведення часу у соцмережах під час самоізоляції провокує загострення тривоги, апатії, пригніченого настрою та відчуття відірваності від соціальної реальності. Обґрунтовано і узагальнено, що причинно-наслідкові зв’язки пасивного використання соціальних мереж провокують загострення почуття відчуженості, порушують здоровий ритм сну та психологічний стан юних web-користувачів під час прогресування пандемії COVID-19. Aim. The present study empirically investigates and theoretically substantiates the results of the impact of social media on young web-users’ psychological well-being during the forced selfisolation caused by the progression of the COVID-19 pandemic (N = 254). Materials and methods. Standardized valid psycho-diagnostic methods, the author’s questionnaire (A. Hudimova, 2021), correlation and factor analyses were used to identify young web users’ patterns of social media involvement during the forced self-isolation. Results. The results show that during the global COVID-19 pandemic, young web users give preference for passive social media use rather than for communication. The obtained results showed an expansion in the time spent via social media by young web users. It was found that the progression of the COVID- 19 pandemic is accompanied by the participants’ experience of negative emotions and fears of the unknown (r = .204; p <.01). It is substantiated that increasing immersion of young web users in social media is a kind of strategy to escape from bad thoughts (r = .271; p <.01). Significantly, it is stated that uncontrolled use of social media causes sleep disorders during isolation (r = .444; p <.01). Conclusions. The study proves that young people spend almost all day online due to the obsessive pattern of social media involvement and/or procrastination, which often provokes withdrawal syndrome upon the attempt to distract from them. The lack of controlled time spending on social media during self-isolation provokes an exacerbation of anxiety, apathy, depressed mood, and a sense of isolation from social reality. The obtained results provide evidence that the causal relations of passive social media use provoke an exacerbation of feelings of alienation, disrupt the healthy rhythm of sleep, and psychological state of young webusers during the progression of the COVID-19 pandemic.Item Stress Resistance in the Situation of Uncertainty as a Factor of Development of Adaptive Ability of Medical Personnel(2021) Halian, A.; Halian, I.; Popovych, I. S.; Zavatskyi, Y.; Semenov, O.; Semenova, N.; Галян, А. І.; Галян, І. М.; Попович, І. С.; Завацький, Ю. А.; Семенов, О. С.; Семенова, Н. I.Aim. The aim of the study is to perform psychological and psychophysiological analysis of the features of stress resistance that provide adaptation of medical personnel in the situation of uncertainty. Materials and methods. The study involved: 125 students of III and IV years of study majoring in “Treatment” and “Nursing”; 95 internship doctors 2-3 years of training in various specializations. 36.84% of the total numbers of studied internship doctors were those whose specialization is characterized by an increased level of stress. Methods: correlation analysis, tests with standardized questionnaires. Result. It was found that the manifestation of open, direct aggression by respondents is an acceptable strategy of interaction, which does not significantly affect adaptability. It has been studied that hostility, as an internal directive of the personality, is often not observed externally and determines the decrease in emotional comfort and violation of adaptation. Conclusions. It is proved that adaptive activity as a system-forming factor is accompanied by a number of psychological, biological and social processes and collectively forms the stress resistance of the personality. It is indicated that the immune system is an important part of the functional systems that form the biological factor of functional diagnosis at the stage of low stress resistance and borderline disorders. It is noted that it is appropriate to use functional diagnosis as a basis for diagnosing a person’s mental state in the development of stress resistance. Метою дослідження є психологічним та психофізіологічним аналізом особливостей стресостійкості, що забезпечують адаптацію медичних працівників в ситуації невизначеності (n=125). Матеріали і методи: кореляційний аналіз, тести зі стандартизованими анкетами. Результати: Встановлено, що прояв відкритої, прямої агресії респондентами є прийнятною стратегією взаємодії, яка суттєво не впливає на адаптованість. Досліджено, що ворожість, як внутрішня настанова особистості, часто не простежується зовні, детермінує зниження емоційного комфорту і порушення адаптації. Констатовано, що емоційна задоволеність ситуацією і своїм становищем у ній може детермінувати відчуття псевдоадаптації. Висновки: Доказано, що адаптаційна діяльність як системотвірний фактор супроводжується низкою психологічних, біологічних та соціальних процесів, сукупно формуючи стресостійкість особистості. Окреслено, що імунна система є важливою ланкою функціональних систем, що формують біологічний чинник функціонального діагнозу на етапі низької стресостійкості та межових розладів. Зазначено, що у роботі з розвитку стресостійкості доречним є застосування функціонального діагнозу як основи діагностики психічного стану людини. Констатовано, що вивчення зв’язку між окремими видами дисфункційних станів і порушенням імунологічних параметрів може служити підставою для диференційованого підходу в психопрофілактиці стресостійкості особистості.Item MODERN DIRECTIONS OF PSYCHOLOGICAL RESEARCH OF COPING STRATEGIES(2019) Shebanova, V. I.; Didenko, H.; Шебанова, В. І.;Item КОПІНГ–ПОВЕДІНКА У СУЧАСНИХ ПСИХОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ(2018) Шебанова, В. І.; Діденко, Г. О.; Shebanova, V. I.; Didenko, H. O.The theoretical analysis of contemporary Ukrainian and foreign studies on coping behavior is conducted. The theoretical analysis on the problem of adaptation and overcoming difficult life circumstances by the individual is carried out. Different scientific researches on coping strategies are presented, features of overcoming behavior in various aspects of a person’s life are described. The analysis of contemporary studies of coping behavior has allowed us to determine that copings in general are changeable processes. It is found that stable coping patterns form coping strategies, or personal styles. It is determined that scientific concepts concerning «coping strategies» and «protective mechanisms» have been developed in various psychological schools. It is generalized that understanding of coping as arbitrary and perceptible is the criterion for distinguishing these concepts, while mechanisms of psychological protection are attributed to an unconscious character. It is established that negative consequences of experiencing difficult life circumstances can be somewhat mitigated and leveled by adaptive strategies for overcoming stress. It is determined that modern studies of coping behavior are mainly devoted to the clarification of its manifestations, types and interconnections with various factors such as age, social, professional, family, etc. It is generalized that the wider the range of coping strategies is used by a person, the higher his welfare is and more varied vectors of his life-design are. Carrying out more profound theoretical analysis of coping behavior and the peculiarities of its manifestation in people with different traumatic experiences is the prospect of further researches. Проведено теоретичний аналіз сучасних українських та зарубіжних досліджень, присвячених копінг-поведінці. Здійснено теоретичний аналіз щодо проблеми адаптації та подолання індивідом складних життєвих обставин. Презентовано різні наукові дослідження щодо копінг-стратегій, описано особливості долаючої поведінки в різних аспектах життя особистості. Аналіз сучасних досліджень копінг-поведінки дав змогу визначити, що загалом копінги – це мінливі процеси. З’ясовано, що стійкі патерни копінгів формують копінг-стратегії, або особистісні стилі. Визначено, що наукові концепції щодо «копінг-стратегій» та «захисних механізмів» розвивалися у різних психологічних школах. Узагальнено, що критерієм відмінності зазначених понять є розуміння копінгу як довільного й усвідомлюваного, водночас як механізму психологічного захисту приписується неусвідомлюваний характер. Установлено, що негативні наслідки переживання складних життєвих обставин можуть бути дещо пом’якшені та нівельовані адаптивними стратегіями подолання стресу. Визначено, що сучасні дослідження копінг-поведінки, переважно, присвячені з’ясуванню її проявів, видів та взаємозв’язків із різними чинниками: віковими, соціальними, професійними, сімейними тощо. Узагальнено, що чим ширший діапазон копінг-стратегій, які використовує особистість, тим вищий показник її благополуччя, більш варіативні вектори її життєконструювання. Перспективою подальших досліджень є проведення глибшого теоретичного аналізу копінг-поведінки й особливостей її прояву в осіб із різним травматичним досвідом.Item РОЗЛАДИ ХАРЧОВОЇ ПОВЕДІНКИ ЯК ФУНКЦІОНУВАННЯ АДАПТАЦІЙНО-КОМПЕНСАТОРНИХ МЕХАНІЗМІВ ТІЛЕСНОСТІ(2013) Шебанова, В. І.; Шебанова, В. И.; Shebanova, V. I.У статті проаналізовано розлади харчової поведінки з позицій функціонування адаптаційно-регуляторно-компенсаторних механізмів. Розглянуто, що «повнота» та «худоба» як характеристики тіла − це пристосування тілесності (на рівні соматичного Я), яке здійснюється під впливом порушеного функціонування (патогенезу харчових розладів). Визначено, що у ґенезі харчового розладу значну роль відіграють механізми тілесності (зокрема, у специфічних проявах та стратегіях поведінки). Обґрунтовано, що харчові розлади представляють собою закономірне сполучення первинних, вторинних і компенсаторних змін на рівні тілесності. В статье проанализированы расстройства пищевого поведения с позиций функционирования адаптационно-регуляторно- компенсаторных механизмов. Рассмотрено, что «полнота» и «худоба» как характеристики тела − это приспособления телесности (на уровне соматического Я), которое осуществляется под влиянием нарушенного функционирования (патогенеза пищевых расстройств). Определено, что в генезе пищевого расстройства значительную роль играют механизмы телесности (что проявляется, в специфических проявлениях и стратегиях поведения). Обосновано, что пищевые расстройства представляют собой закономерное соединение первичных, вторичных и компенсаторных изменений на уровне телесности. The article analyzes the eating disorder from the standpoint of functioning adaptive, regulatory and compensatory mechanisms. Considered that "fullness" and " leanness" as the characteristics of the body that it is the device of corporeality (at the level of physical I), which is under the influence of impaired functioning (pathogenesis of eating disorders). Determined that the corporeality mechanisms play a significant role in the genesis of eating disorders (in particular, the specific strategies and forms of behavior). Substantiated that eating disorders are a natural combination of primary, secondary and compensatory changes at the level of corporeality.Item РОЛЬ НОВИХ БІОПОЛІТИЧНИХ ЗНАНЬ І ТЕХНОЛОГІЙ В ПРОЦЕСІ ПРОДУКУВАННЯ АБО МОДЕРНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬО-ФІЛОСОФСЬКИХ ІДЕЙ(2015) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K .У представленій статті автором розглядається роль сучасних біополітичних знань і технологій в процесі продукування нових або модернізації існуючих освітньо-філософських ідей. Наголошується, що біополітика в умовах сьогодення слугує не тільки об’єктом наукового дискурсу, але й методологічним та практичним фундаментом підвищення продуктивності й результативності, зокрема, в освітній сфері суспільного життя. Висловлено думку стосовно того, що у біополітичному аспекті адекватна вимогам сучасності освіта розуміється не тільки як засіб пізнання та засвоєння оточуючого світу, як інструмент вдосконалення адаптаційного механізму на особистісному (індивідуальному), соціальному (популяційному), загальнолюдському (видовому) рівнях, але значно ширше – як джерело продукування цивілізаційних сенсів духовного й фізичного буття. Автор підкреслює, що освіту можна розглядати як первинний соціальний тренінг вихідної природи людини, спосіб її удосконалення для цілей виробничого споживання, як інструмент обмеженого генерування суб’єктності.Item КОМПЕТЕНТНІСНО-ЗНАННЄВА ПІДГОТОВКА ЛЮДИНИ ДО ЖИТТЯ В УМОВАХ НОВОГО ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА(2017) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.Статтю присвячено обґрунтуванню ключових засад компетентнісно-знаннєвої підготовки індивіда до життя в умовах нового громадянського суспільства; підкреслено, що в межах біологічного, соціологічного, педагогічного й психологічного підходів розвиток особистості розглядається як тісна та безперервна взаємодія двох факторів – спадковості й середовища, іншими словами – біологічного й соціального. В якості дослідницької мети автор визначив обґрунтування теоретичного положення щодо необхідності орієнтації сучасної системи освіти на компетентнісно-знаннєву підготовку людини до адекватного професійного та особистісного реагування на запити й виклики, характерні як для сучасної держави, так і для нового громадянського суспільства. Зроблено висновок про те, що специфіка громадянської освіти полягає в зміщенні центру уваги з людини знаючої на особистість, підготовлену до життя в сучасному, стрімко змінюваному світі, спроможну своєчасно та адекватно реагувати на мінливі, як правило, стохастичні макро- й мікропроцеси в суспільстві та в природі. Статья посвящена обоснованию ключевых принципов компетентностно-знаниевой подготовки индивида к жизни в условиях нового гражданского общества; подчеркнуто, что в пределах биологического, социологического, педагогического и психологического подходов развитие личности рассматривается как тесное и непрерывное взаимодействие двух факторов – наследственности и среды, другими словами – биологического и социального. В качестве исследовательской цели автор определил обоснование теоретического положения о необходимости ориентации современной системы образования на компетентностно-знаниевую подготовку человека к адекватному профессиональному и личностному реагированию на запросы и вызовы, характерные как для современного государства, так и для нового гражданского общества. Сделан вывод о том, что специфика гражданского образования заключается в смещении центра внимания с человека знающего на личность, подготовленную к жизни в современном, стремительно меняющемся мире, способную своевременно и адекватно реагировать на меняющиеся, как правило, стохастические макро- и микропроцессы в обществе и в природе. The article is devoted to the substantiation of the key principles of competency-knowledge individual preparation for life in the new civil society; stressed that within the biological, sociological, psychological and pedagogical approaches to personality development is seen as a close and continuous interaction of two factors – heredity and environment, in other words – biological and social. As determined by objective research study theoretical position on the need for orientation of modern education system, knowledge competent person to prepare adequate professional and personal responses to inquiries and challenges characteristic for the modern state, and the new civil society. It is concluded that the specificity of civic education is to shift the focus of human knowing the personality prepared for life in today's rapidly changing world, capable of timely and adequately respond to evolving usually stochastic macro- and microprocesses in society and in nature.