Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248
Browse
6 results
Search Results
Item Personality Factors of Choosing Adaptation Strategies in a Different Cultural Environment by Labor Migrants from Ukraine(2020) Blynova, O. Ye.; Popovych, I. S.; Semenova, N.; Kashyrina, Y.; Ursulenko, O.; Kononenko, O.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Семенова, Н. I.; Каширіна, Є. В.; Урсуленко, О. Б.; Кононенко, О. І.The paper presents empirical research on personality factors of choosing adaptation strategies in a different cultural environment by labor migrants. The study determines three major adaptation strategies: integration, assimilation and marginalization. It establishes that integration and assimilation are means of solving the crisis of social identity. Personal identity acquires features of mature positive identity, when labor migrants integrate into a different cultural environment of a country of their employment. If a migrant chooses the strategy of assimilation, then personal identity has a tendency to approach to diffusive, “fuzzy” identity with indefinite life cycles, a decreased level of self-respect, a lack of internal integrity and uniformity. A marginal status of labor migrants in a country of employment causes an intensification of the crisis of personal identity, when migrants are not satisfied with the situation of employment abroad, but they do not see opportunities for selfrealization in Ukraine. Factor analysis made it possible to establish an adaptation structure of labor migrants consisting of five major factors (72.43%). Емпірично досліджено особистісні чинники вибору трудовими мігрантами стратегій адаптації в інокультурному просторі. З’ясовано три основних стратегії адаптації: інтеграція, асиміляція, маргіналізація. Встановлено, що інтеграція та асиміляція є засобом розв’язання кризи соціальної ідентичності. Особистісна ідентичність набуває ознак зрілої позитивної, коли трудовий мігрант інтегрується до інокультурного простору країни працевлаштування. Якщо мігрант обирає стратегію асиміляції, то особистісна ідентичність має тенденцію наближуватись до дифузної, “розмитої” ідентичності з невизначеними життєвими цілями, зниженим рівнем самоповаги, відсутністю внутрішньої цілісності та узгодженості. Маргінальне становище трудового мігранта у країні працевлаштування призводить до поглиблення кризи особистісної ідентичності, коли мігранта не влаштовує ситуація праці за кордоном, але й в Україні він не бачить можливостей для самореалізації. Встановлено, що чинниками вибору стратегії працевлаштування є відкритість досвіду, екстраверсія, сумлінність, схильність до згоди. Факторним аналізом встановлено структуру адаптації трудових мігрантів, що складається з п’яти основних факторів (72.43%).Item Communicative Competence in Training Future Language and Literature Teachers(2020) Popovych, I. S.; Halian, I. M.; Halian, O. I.; Gusak, L. Ye.; Bokshan, H. I.; Попович, І. С.; Бокшань, Г.; Гусак, Л.; Галян, О.; Галян, І.The purpose of the paper is to present the empirical research on the components of communicative competence of future language and literature teachers during their studies at a higher education institution. The need for communication is considered as a basic one in the development of an individual as a social subject of behavior. The study substantiates that interaction with others, emotional and confidential communication is a factor of personality development, the means of improving communicative competence. The research methods: tests with standardized questionnaires and factor analysis. The study examines communicative competence as an element of professional training of future language and literature teachers. Factor analysis was used to determine the structure of communicative competence of future language and literature teachers. The following factor structure was established: (85.54%): F1 “ Communicative intolerance ” (4.069; 23.94%), F2 “ Communicative dominance ” (2.491; 14.65%), F3 “ Communicative anxiety ” (2.219; 13.05%), F4 “ Ethno-social compromise ” (2.119; 12.47%), F5 “ Communicative helplessness ” (1.822; 10.72%), F6 “ Need for communication ” (1.820; 10.71%). The research determines that in the structure of communicative competence of future language and literature teachers communicative tolerance reflects the need and content of communication and the willingness to communicate with others. The paper substantiates that a low level of communicative tolerance is an incentive for selfdevelopment in perceptive and interactive areas. It emphasizes that affiliation motivation is an important component of developing communicative tolerance at the stage of professional training at a higher education institution. The study shows that an individual’s need for affiliation during studies in a higher education institution is blocked by fear of rejection, causing different types of communicative intolerance. Метою статті є емпіричне дослідження компонентів комунікативної компетентності майбутніх педагогів-філологів на етапі їхнього навчання в закладі вищої освіти. Потреба у спілкуванні розглянута як базова у розвитку людини як соціального суб’єкта поведінки. Обґрунтовано, що взаємодія з оточенням, емоційно-довірливе спілкування є чинником особистісного зростання, засобом формування комунікативної компетентності. Методи дослідження: тести зі стандартизованими анкетами та факторний аналіз. Емпірично досліджено комунікативну компетентність як елемент фахової підготовки майбутніх педагогів-філологів. Факторним аналізом визначено структура комунікативної компетентності майбутніх педагогів-філологів. Встановлено таку факторну структуру (85.54%): F1 “Комунікативна інтолерантність” (4.069; 23.94%), F2 “Комунікативна домінантність” (2.491; 14.65%), F3 “Комунікативна тривожність” (2.219; 13.05%), F4 “Етносоціальний компроміс” (2.119; 12.47%), F5 “Комунікативна безпорадність” (1.822; 10.72%), F6 “Потреба у спілкуванні” (1.820; 10.71%). Встановлено, що у структурі комунікативної компетентності майбутніх педагогів-філологів комунікативна толерантність відображає потребу і зміст комунікації, бажання комунікувати з оточенням. Обґрунтовано, що низький рівень комунікативної толерантності є поштовхом до саморозвитку в перцептивній та інтерактивній площині. Зазначено, що мотивація афіліації є важливим компонентом розвитку комунікативної толерантності на етапі навчання у закладі вищої освіти. Показано, що внутрішня потреба особистості в афіліації під час навчання у закладі вищої освіти блокується страхом неприйняття, викликаючи різні форми комунікативної інтолерантності.Item ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ СПІЛКУВАННЯ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАГІСТРІВ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ(2016) Копилова, С. В.; Копылова, С. В.; Kopylova, S. V.У статті аналізуються теоретичні положення філософії, соціології, психології, педагогіки, що утворюють підґрунтя для розробки концептуальних засад спілкування як специфічної форми взаємодії учасників педагогічного процесу, а також системоутворювальної основи контрольно-рефлексивного етапу професійної підготовки магістрів соціальної роботи. Обґрунтовуються теоретичні передумови для розгляду спілкування, з одного боку, як сфери формування творчої індивідуальності студента, з іншого ‒ як сфери вияву результатів діяльності суб’єктів педагогічного процесу. В статье анализируются теоретические положения философии, социологии, психологии, педагогики, которые образуют основу для разработки концептуальных основ общения как специфической формы взаимодействия участников педагогического процесса, а также системообразующего фактора контрольно-рефлексивного этапа профессиональной подготовки магистров социальной работы. Обосновываются теоретические предпосылки для рассмотрения общения, с одной стороны, как сферы формирования творческой индивидуальности студента, с другой - как сферы проявления результатов деятельности субъектов педагогического процесса. The theoretical grounds of philosophy, sociology, psychology, pedagogy is the basis for evolution the conceptual foundations of communication as a specific form of interaction partners of educational process. It was analyzes in this article. Organized communication provides a set of processes that provide focused, coherent and coordinated interaction of the subject of pedagogical process. It aims to achieve their functional, operational and spiritual community. This allows you to develop individuality. Through the development of consciousness, thinking aand regulatory structures changing status personality happening. The inner dialogue with itself, the development of self-consciousness is due compared themselves with others. The interest in the self and possibilities appear. This is the basis of self-control. Analysis and discussion of individual experiences with others makes it possible to clarify the meaning of individualized learned experience to implement correction acquired knowledge. This is the basis of mutual control. The need to put into practice the acquired knowledge and skills, adapt them to specific situations will appear in communication. the need to practice the acquired knowledge and skills, to adapt them to specific situations arises in terms of communication. This makes it possible to control and evaluate the effectiveness of the pedagogical process.Because of this, consider communication as the system basis of control reflective stage of training Masters of Social Work. This allows us to consider communication as a basis for stage of control and reflection in training of Masters of Social Work.Item ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАГІСТРІВ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ(2016) Копилова, С. В.; Копылова, С. В.; Kopylova, S. V.У статті аналізуються теоретичні основи управління навчальною діяльністю студентів. Навчання - це взаємодія викладача і студентів на основі управління. Управління розглядаємо не тільки як процес передачі та переробки інформації на основі структурування змісту, забезпечення зворотного зв’язку, включення механізмів засвоєння інформації на основі орієнтувальної основи дій, а й перехід студента на якісно інший рівень самоорганізації й самоуправління. Передумовою є використання гнучкого управління, яке передбачає поступове залучення студентів до виконання функцій організації й управління; організація спільної діяльності, що актуалізує процеси спілкування. Організацію, управління, спілкування слід розглядати в єдності, що забезпечить мобілізацію інтелектуальних і духовних можливостей, розвиток творчої індивідуальності. В статье анализируются теоретические основы управления учебной деятельностью студентов. Обучение - это взаимодействие преподавателя и студентов на основе управления. Управление рассматривается не только как процесс передачи и переработки информации на основе структурирования содержания, обеспечения обратной связи, включение механизмов усвоения информации на основе ориентировочной основы действий, а и это процесс перехода студента на качественно иной уровень самоорганизации и самоуправления. Предпосылкой является использование модели гибкого управления, которое предусматривает привлечение студентов к выполнению функций организации и управления, организация совместной деятельності, что актуализирует процессы общения. Организацию, управлениэ общение нужно рассматривать в единстве, что обеспечит мобилизацию интеллектуальных и духовных возможностей, развитие творческой индивидуальности. The article gives analyses of theoretical grounds of management of learning activities of students. Training is the interaction between teacher and students on the basis of management. Management consider not only as the transfer and processing of information based on structured content, оrganization feedback, mechanisms the assimilation of information through orienting basis of action. Management is a process of gradual transition of students to a new level of self-organization and self-management. It is the basis for the mobilization of intellectual and spiritual possibilities of creative personality. To achieve this it is necessary to use a model of adaptive management. This model provides gradual involvement of students for perform of organization and management functions. Organization of joint activity of students can eliminate managment weaknesses. In this occasion, the organization and communication are also required. The organization, management, communication in unity provide a more effective influence on personality development. This theoretical principles are the grounds for the development conceptual and structural and functional models of an adaptive system of training of Masters of Social Work.Item РОЛЬ СОЦІАЛЬНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ПРАКТИК У ФУНКЦІОНУВАННІ СОЦІАЛЬНО- ПЕДАГОГІЧНОЇ СИСТЕМИ(2014) Копилова, С. В.; Копылова, С. В.; Kopylova, S. V.Взаємодія суб’єктів у педагогічній системі розглядається як соціокультурне явище, механізм набуття досвіду, фактор професійної соціалізації. Соціальна взаємодія в освіті характеризується єдністю ціннісно-орієнтаційної, пізнавальної, перетворювальної, комунікативної сторін і може бути забезпечена через організацію, управління, спілкування. Взаимодействие субъектов в социально-педагогической системе рассматривается как социокультурное явление, механизм приобретения опыта, фактор социализации. Социальное взаимодействие в образовании характеризуется единством ценностно-ориентационной, познавательной, преобразовательной, коммуникативной сторон и может быть обеспечена через организацию, управление, общение. Interaction of subjects in social pedagogical system is exemind as a social cultural phenomenon, the mechanism of gaining of experience factor of professional socialization. Social interaction in the education is characterized by unity of value8 orientation, cognitive, transformative, communicative parties. It can be achieved through the organization, management and communication.Item СТРУКТУРА МОВЛЕННЄВОГО ІМІДЖУ(2012) Білик, Т. М.; Белик, Т. Н.; Bilyk, T. N.В статті розкриваються поняття «імідж», «мовленнєвий імідж», відображені за допомогою екологічної теорії основні компоненти мовленнєвого іміджу, котрі реалізуються в різних стилях. Розкриваються вікові, соціальні та культурні прояви компонентів мовленнєвого іміджу.