Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248
Browse
7 results
Search Results
Item ТЕОРЕТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ ПОНЯТИЯ ОДИНОЧЕСТВА(2015) Гусейнова, Н. О.У статті розглядається проблема вивчення феномену самотності. Труднощі визначення та інтерпретації сутності самотності пояснюються певною обмеженістю в теоретичному усвідомленні самотності як психічного феномену. Термін «самотність» у даному контексті розглядається як категорія переживання. Мета дослідження полягає у вивченні проблеми специфіки самотності в контексті таких понять, як «відчуження», «усамітнення» і ізоляція». На матеріалі вивчення психологічної літератури вітчизняних і зарубіжних досліджень конкретизовано теоретичний і практичний внесок вчених з означеної проблематики. Наводиться власне розуміння цих переживань через акцентуацію уваги на суб'єктивних (внутрішніх) і об'єктивних (зовнішніх) умов функціонування. Розглядаються позитивні і негативні сторони даних переживань, їх загальна підстава. Виділені основні параметри, що дозволяють відокремити визначені поняття одне від одного. Ґрунтуючись на розгляді самотності як переживання і на результатах аналізу термінів близьких до самотності, запропоновано власне розуміння поняття «самотність». В статье рассматривается проблема изучения феномена одиночества. Трудности определения и интерпретации сущности одиночества объясняются определенной ограниченностью в теоретическом осознании одиночества как психического феномена. Термин «одиночество» в данном контексте рассматривается как категория переживания. Цель исследования заключается в изучении проблемы специфики одиночества в контексте таких понятий как, «отчуждение», «уединение» и изоляция». На материале изучения психологической литературы отечественных и зарубежных исследований конкретизированы теоретический и практический вклад ученых по обозначенной проблематике. Приводится собственное понимание данных переживаний через акцентуацию внимания на субъективных (внутренних) и объективных (внешних) условиях функционирования. Рассматриваются положительные и отрицательные стороны данных переживаний, их общее основание. Выделены основным параметры, которые позволяют ограничить данные понятия друг от друга. Основываясь на рассмотрении одиночества как переживания и на результатах анализа терминов близких к одиночеству, предложено собственное понимание понятия «одиночество». Тhe article considers the problem of studying the phenomenon of loneliness. The difficulties of definition and interpretation of the essence of loneliness explains certain limitations in the theoretical understanding of loneliness as a mental phenomenon. The term "alone" in this context is viewed as a category of experience. The main goal of the research is to study the problem of specificity of loneliness in the context of concepts such as "alienation", "solitude" and "isolation." On the material of studying the psychological literature specific theoretical and practical contributions of scientists on these problems, domestic and foreign research. Is your own understanding of these experiences through the accentuation of attention on the subjective (internal) and objective (external) conditions. Examine the positive and negative aspects of these experiences, their common Foundation. The principal parameters that allow you to limit the data concepts from each other. Based on the consideration of loneliness as experiences and results of the analysis of terms close to solitude, proposed their own understanding of the concept of "loneliness".Item Структура переживання самотності(2016) Олейник, Н. О.Стаття присвячена емпіричній перевірці запропонованої теоретичної моделі переживання самотності (модель функціонує на основі чотирьох компонентів: когнітивного, емоційного, поведінкового та мотиваційно-вольового). Результати факторного аналізу підтвердили висунуту теоретичну модель переживання самотності в тому аспекті, що особливості переживання самотності залежать від функціонування всіх чотирьох компонентів. Єдина робота компонентів переживання самотності (як цілісного, системного явища) забезпечує підготовчу, оцінну, регулятивну та стимулюючу функції. Статья посвящена эмпирической проверке предложенной теоретической модели переживания одиночества (модель функционирует на основе четырех компонентов: когнитивного, эмоционального, поведенческого и мотивационно-волевого). Результаты факторного анализа подтвердили выдвинутую теоретическую модель переживания одиночества в том аспекте, что особенности переживания одиночества зависят от функционирования всех четырех компонентов. Единая работа компонентов переживания одиночества (как целостного, системного явления) обеспечивает подготовительную, оценочную, регулятивную и стимулирующую функции. Тhe article is devoted to empirical testing of the proposed theoretical model of the experience of loneliness (the model operates on the basis of four components: cognitive, emotional, behavioral, and motivational-volitional). The results of factor analysis confirmed the theoretical model put forward experiences of loneliness in the sense that the characteristics of the experience of loneliness depends on the functioning of the four components. The single components of the experience of loneliness (as a holistic system of phenomena) provides preparatory, evaluative, regulatory and stimulating functions.Item ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МОДЕЛЬ ПЕРЕЖИВАНИЯ ОДИНОЧЕСТВА(2016) Олейник, Н. О.В статье рассматривается проблема изучения феномена одиночества. Трудности определения и интерпретации сущности одиночества объясняются определенной ограниченностью в теоретическом осознании одиночества как психического феномена. Термин «одиночество» в данном контексте рассматривается как категория переживания. В статье представлена авторская модель переживания одиночества, которая разработана на основе принципов системного подхода. Согласно предложенной модели переживание одиночества как целостное образование реализуется на основе когнитивного (выполняет подготовительную функцию, которая обеспечивает формирование представления о переживании одиночества, восприятие себя как субъекта и формирование доминирующей формы отождествления себя с другими), эмоционального (выполняет оценочную функцию, которая обеспечивает формирование эмоциональной оценки и принятия или непринятия собственных переживаний), поведенческого (выполняет регулятивную функцию, которая обеспечивает меру активности личности в переживании одиночества) и мотивационно-волевого (выполняет стимулирующую функцию, которая состоит из комплекса мотивов и волевых действий личности, которые возникают на определенные формы проявления переживания одиночества) компонентов переживания одиночества. Основываясь на рассмотрении одиночества как системного переживания, предложено собственное понимание переживания одиночества.Item ФАКТОРНА МОДЕЛЬ ПЕРЕЖИВАННЯ САМОТНОСТІ(2016) Олейник, Н. О.; Oleynik, N. O.Стаття присвячена дослідженню феномену самотності. Труднощі визначення та інтерпретації сутності переживання самотності пояснюються певною суперечністю в теоретичному усвідомленні самотності як психічного феномену. Визначено що самотність не завжди проявляється в негативному аспекті розвитку особистості. Часто самотність може слугувати необхідною умовою самовдосконалення особистості. Звісно самотність може супроводжуватися характерними негативними емоціями, почуттями та станами, та все ж таки людині просто необхідно в певних ситуаціях знаходити нові, чи зміцнювати старі точки внутрішнього опору, переорієнтовуватися, перебудовувати систему значимих цілей, переключатися на інші сфери самореалізації (наприклад, творчість, зміна професійного статусу). Термін «самотність» в даному контексті розглядається як категорія переживання. На основі принципів та категоріального апарату системного підходу самотність розглядається як єдина, цілісна система; цілісність якої забезпечується тим, що переживання самотності функціонує на основі взаємодії таких компонентів, як когнітивний (забезпечує функції уявлення про переживання самотності і сприйняття себе як суб'єкта; складається з таких механізмів як ідентифікація і відокремлення), емоційний (забезпечує функції емоційної оцінки та особливості прийняття-неприйняття власних переживань), поведінковий (забезпечує дії на певні переживання; реалізується в таких механізмах, як, ізоляція, відчуження і усамітнення) та мотиваційно-вольовий (комплекс мотивів і вольових дій щодо переживання; складається з таких механізмів як, самоактуалізація та деперсоналізація). На основі теоретичної моделі переживання самотності був проведений факторний аналіз з метою виокремлення мінімального числа узагальнених факторів, які відображають найбільш значимі характеристики досліджуваного об’єкта.Item САМОТНІСТЬ ЯК РЕСУРС ОСОБИСТІСНОГО РОЗВИТКУ(2014) Гусейнова, Н. О.Стаття представлена висвітленню результатів щодо дослідження феномену самотності. В ній розглядаються сучасні дослідження даної проблематики, аналізуються дві форми впливу самотності на особистість людини (деструктивний та конструктивний). На матеріалі вивчення психологічної літератури конкретизовано теоретичний і практичний внесок науковців із означеної проблематики. Охарактеризовано співвідношення понять «самотність», «усамітнення» та «ізоляція». У статті також наведено дані що підтверджують особливості переживання самотності як ресурсу особистісного розвитку.Item ЗАРУБІЖНІ ТА ВІТЧИЗНЯНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРЕЖИВАННЯ САМОТНОСТІ(2014) Гусейнова, Н. О.У статті розглядаються зарубіжні та вітчизняні дослідження феномену переживання самотності. Аналізуються підходи, напрями дослідження самотності та критерії щодо виділення типів та видів самотності. На матеріалі вивчення психологічної літератури конкретизовано теоретичний і практичний внесок науковців із означеної проблематики.Item Механізми переживання самотності(2014) Гусейнова, Н. О.У статті представлені результати дослідження феномену самотності як суб’єктивного переживання. Розглядаються основні категорії до вивчення самотності: емоції, психічні стани та переживання. На основі аналізу самотності як переживання запропонована модель механізмів переживання самотності, виходячи з загальної системи явищ самотності на основі когнітивного, емоційного, поведінкового та мотиваційно-вольового компонентів відношення.