Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248
Browse
13 results
Search Results
Item МИГРАЦИОННЫЕ УСТАНОВКИ: ПРОБЛЕМА ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ САМОРЕАЛИЗАЦИИ ЛИЧНОСТИ(2021) Блинова, Е. Е.; Попович, И. С.; Блинова, О. Є.; Попович, І. С.; Blynova, O. Ye.; Popovych, I. S.В статье представлены результаты теоретического анализа и эмпирического исследования миграционных установок как проявления кризиса профессиональной идентичности. В структуре миграционной готовности выделены такие компоненты: когнитивный (информация об условиях и возможности трудоустройства за границей); эмоционально-оценочный (более позитивная оценка работы за границей); поведенческий (реальные действия, например, консультации, оформление документов для выезда на работу). Потенциальные мигранты, которые ориентируются на выезд за границу с целью трудоустройства, характеризуются наличием кризиса профессиональной идентичности, что побуждает к активным действиям по его преодолению. У статті представлені результати теоретичного аналізування та емпіричного дослідження міграційних установок як прояву кризи професійної ідентичності. У структурі міграційної готовності виділені такі компоненти: когнітивний (інформація про умови і можливості працевлаштування за кордоном); емоційно-оцінний (більш позитивна оцінка роботи за кордоном); поведінковий (реальні дії, наприклад, консультації, оформлення документів для виїзду на роботу). Потенційні мігранти, які орієнтуються на виїзд за кордон з метою працевлаштування, характеризуються наявністю кризи професійної ідентичності, що спонукає до активних дій щодо її подолання. The article presents the results of the theoretical analysis and empirical study of migration settings as the manifestation of the professional identity crisis. In the structure of migration readiness the following components have been distinguished: cognitive (the information about conditions and employment possibility abroad); emotional-evaluative (more positive assessment of work abroad); behavioral (real actions, for example, consultations, document preparation for departure to work). The potential migrants who are oriented for leaving abroad with the goal of employment are characterized by the presence of the professional identity crisis that encourages them to take active steps to overcome it.Item Психологічні особливості зміни архетипових образів професійного становлення студентівпсихологів(2020) Танасійчук, О. М.; Tanasiichuk, Е. N.; Танасийчук, Е. Н.У статті автор описує результати порівняння компонентів професійного становлення та архетипових образів студентів перших, третіх та випускних курсів. Основною метою роботи є висвітлення результатів статистичної обробки даних та прослідкування тенденції зміни архетипових образів на етапі входження до нового виду діяльності, переживання «кризи середини навчання» та закінчення навчання в університеті. Дослідження проводилося на базі Херсонського державного університету та Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського за участю 196 студентів різних курсів. Обрані методики дослідження повністю відповідають меті, завданням, які виділені автором, та дають можливість статистично опрацювати результати. Результати дослідження представлені у вигляді статистично достовірних результатів з використання однофакторного дисперсійного аналізу, H-критерій Крускала-Уолісса та U-критерій Манна-Уїтні. Представлено таблиці значущих показників, що сформовані програмою SPSS, версії 17.0. Отримані результати якісно описано та проаналізовано, з використанням матеріалів досліджень інших вчених. У висновках сформовано загальні тенденції,які є характерні для кожної з груп; виділено специфічні особливості архетипових образів героя та антигероя для кожної з груп; описано динаміку компонентів професійного становлення. Abstract. In the article the author describes the results of comparing the components of professional development and archetypal images of first, third and final year students. The main purpose of the work is to highlight the results of statistical data processing and follow the trend of changing archetypal images at the stage of entering a new activity, experiencing a "mid-life crisis" and graduation. Methods. The study was conducted on the basis of Kherson State University and Mykolayiv National University named after V.O. Sukhomlinsky with the participation of 196 students of different courses. The selected research methods fully correspond to the purpose, tasks, which are selected by the author, and give the opportunity to statistically process the results. The results of the study are presented in the form of statistically significant results using one-way analysis of variance, H-test Kruskal-Wallis and U-test Mann-Whitney. Tables of significant indicators generated by the SPSS program, version 17.0 are presented. The obtained results are qualitatively described and analyzed, using materials of researches of other scientists. In the conclusions the general tendencies which are characteristic of each of groups are formed; specific features of archetypal images of hero and antihero for each of the groups are highlighted; describes the dynamics of the components of professional development. The author found that the Image I has specific features in the transition between courses; the archetype of hero`s image is the most optimal for first-year students and includes the following characteristics: critical assessment of professional activity and oneself as a professional, independence and autonomy in the performance of professional duties; the archetypal image of the antihero of graduate students is the most formed, due to the adequate attitude to negative personal qualities and the ability to use them in a constructive manner; professional components also have their own dynamics: sensitivity, external positive motivation tend to increase in third-year students and fall in graduates; anxiety, self-esteem have a downward schedule; lability decreases during the transition from the first to the third year, increases from the third to the final year and does not differ in the first and final courses. В статье автор описывает результаты сравнения компонентов профессионального становления и архетипических образов студентов первых, третьих и выпускных курсов. Основной целью работы является представление результатов статистической обработки данных и прослеживание тенденции изменения архетипических образов на этапе вхождения в новый вид деятельности, переживая «кризис середины обучения» и окончания обучения в университете. Методы. Исследование проводилось на базе Херсонского государственного университета и Николаевского национального университета имени В.А. Сухомлинского с участием 196 студентов разных курсов. Выбранные методики исследования полностью соответствуют целям, задачам, которые поставлены автором, и дало возможность статистически обработать результаты. Результаты исследования представлены в виде статистически достоверных данных с использованием однофакторного дисперсионного анализа, H-критерий Крускала-Уолисса и U-критерий Манна-Уитни. Представленные в таблице значимые показатели, сформированных программой SPSS, версии 17.0. Полученные результаты качественно описано и проанализировано, с использованием материалов исследований других ученых. В выводах сформированы общие тенденции, характерные для каждой из групп; выделено специфические особенности архетипических образов героя и антигероя для сравниваемых групп; описано динамику компонентов профессионального становления. Автором было установлено, что Образ Я имеет специфические особенности при переходе между курсами; архетип образа героя является наиболее оптимальным у студентов первых курсов и включает следующие характеристики: критическая оценка профессиональной деятельности и себя как профессионала, независимость и самостоятельность при выполнении профессиональных обязанностей; архетипический образ антигероя студентов выпускных курсов является наиболее сформированным, за счет, адекватного отношения к негативным личностных качеств и умения использовать их в конструктивном русле; профессиональные компоненты также имеют свою динамику: сензитивность, внешняя положительная мотивация имеют тенденцию к нарастанию у студентов третьих курсов и падению у выпускных; тревожность, самооценка имеют нисходящий график; лабильность снижается при переходе от первого до третьего курса, повышается от третьего до выпускных и не отличается в первых и выпускных курсах.Item Психологічні особливості професійного становлення майбутніх психологів(2020) Tanasііchuk, О.; Танасійчук, О. М.У статті описано результати діагностичної роботи зі студентами перших курсів спеціальності «Психологія». Основна мета роботи – висвітлити результати емпіричного дослідження індивідуальнотипологічних особливостей студентівпсихологів першого курсу навчання, враховуючи показники професійного становлення: професійну ідентичність, мотивацію професійної діяльності та специфіку професійної самореалізації й діяльності професії психолога. Для дослідження було використано пакет діагностичного інструментарію, що включав такі методики, як: «Опитувальник для виявлення рівня професійної спрямованості та готовності студентів» (О. Кокун), методика «Мотивація професійної діяльності» (К. Замфір; у модифікації А. Реана), методика «Дослідження професійної ідентичності» (Л. Шнейдер), тест «Хто Я?» (М. Кун, Т. Маркпартленд; у модифікації Румянцевої), тест «Індивідуальнотипологічний опитувальник» (Л. Собчик). Вибір методик обумовлено концепцією Е. Зеєра про чотири складові професійного становлення, до яких належать: мотиваційні складові професійної діяльності; сукупність знань, умінь і ціннісних орієнтацій для майбутньої професії; професійно важливі якості, що визначають продуктивність професійної самореалізації; особливості формування професійної компетентності. У дослідженні взяло участь 30 студентів перших курсів спеціальності «Психологія» Херсонського державного університету. За результатами дослідження було виявлено кореляційні зв’язки між показниками індивідуальнотипологічних характеристик із вираженою мотиваційною складовою до професійної діяльності, рівнем професійної ідентичності та самооцінкою особистості. Висновок. Студентипершокурсники мають тенденцію до утвердження в соціальній групі; соціальні відносини, становище в колективі та взаємовідносини з викладачами є значущими на цьому етапі вікового розвитку; досягнута професійна ідентичність сформована лише у третини досліджуваних; у студентів першого курсу виражені оптимальні мотиваційні комплекси; загальний рівень фізичного та психічного здоров’я, темпи нервовопсихічної діяльності для студентів першого курсу не є перешкодою для навчання; на цьому віковому етапі професійні досягнення не є пріоритетними, а значуще формування власної ідентичності. In the article the author describes the results of diagnostic work with firstyear students-psychologists. The aim of the article is to highlight the results of empirical research of individual typological features of first-year studentspsychologists, taking into account the indicators of professional formation: professional identity, motivation of professional activity and specificity of professional self-realization and activity of the profession of psychologist. A bank of diagnostic tools was used for the study, that included the following methods: «Questionnaire for revealing the level of professional orientation and readiness of students to professional activity» (O. Kokun), the technique «Motivation of professional activity» (K. Zamfir, modifications by A. Rean), the technique «The Research of professional identity» (L. Schneider), the test «Who am I?» (M. Kun, T. Markpartland; in Rumiantseva’s modification), the test «Individual-typological questionnaire» (L. Sobchyk). The choice of methods is conditioned by the concept of E. Zeer about four components of professional formation. Thirty first-year students-psychologists of Kherson State University participated in the study. According to the results of the study, the correlations were formed between indices of individual typological characteristics with pronounced motivational component to professional activity, level of professional identity and self-esteem of the individual. Conclusions. The firstyear students tend to be approved in a social group; social relations, position in the team and relationships with teachers are significant at this stage of age development; the achieved professional identity is formed in only one third of the respondents. The first-year students have the best motivation complexes, at this age period the professional achievement is not a priority, but the formation of one’s identity is significant. В статье описаны результаты диагностической работы со студентами первых курсов специальности «Психология». Основной целью работы является ознакомление с результатами эмпирического исследования индивидуальнотипологических особенностей студентовпсихологов первого курса обучения, учитывая показатели профессионального становления: профессиональную идентичность, мотивацию профессиональной деятельности, специфику профессиональной самореализации и деятельности профессии психолога. Для исследования был использован пакет диагностического инструментария, включавший следующие методики: «Опросник на выявление уровня профессиональной направленности и готовности студентов» (А. Кокун), методику «Мотивация профессиональной деятельности» (К. Замфир; в модификации А. Реана), методику «Исследование профессиональной идентичности» (Л. Шнейдер), тест «Кто Я?» (М. Кун, Т. Маркпартленд; в модификации Румянцевой), тест «Индивидуальнотипологический опросник» (Л. Собчик). Выбор методик обусловлен концепцией Э. Зеера о четырех составляющих профессионального становления, среди которых: мотивационные составляющие профессиональной деятельности; совокупность знаний, умений и ценностных ориентаций для будущей профессии; профессионально важные качества, определяющие особенности профессиональной самореализации; специфика формирования профессиональной компетентности. В исследовании приняло участие 30 студентов первых курсов специальности «Психология» Херсонского государственного университета. По результатам исследования были обнаружены корреляционные связи между показателями индивидуальнотипологических характеристик с выраженной мотивационной составляющей в профессиональной деятельности, уровнем профессиональной идентичности и самооценкой личности. Вывод. Студентыпервокурсники имеют тенденцию к утверждению в социальной группе; социальные отношения, положение в коллективе и взаимоотношения с преподавателями являются значимыми на этом этапе возрастного развития; достигнутая профессиональная идентичность сформирована у трети испытуемых; у студентов первого курса выраженными являются оптимальные мотивационные комплексы; общий уровень физического и психического здоровья, темпы нервнопсихической деятельности для студентов первого курса не являются препятствием для обучения; на этом возрастном этапе профессиональные достижения не являются приоритетными, более значимым определяется формирование собственной идентичности.Item СТРУКТУРА ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ МАРГИНАЛЬНОСТИ ВЫПУСКНИКОВ ВЫСШИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ(2016) Блинова, Е. Е.; Каминская, С. В.; Блинова, О. Є.В статье представлены результаты эмпирического анализа профессиональной маргинальности выпускников высших учебных заведений. На основе результатов факторного анализа доказано существование трех моделей профессии и соответствующих им трех видов профессиональной маргинальности в зависимости от того, в какой сфере профессиональной самореализации наблюдается нарушение единого процесса идентификации специалиста: осознание своей профессиональной подготовленности (инструментальная модель профессии; подсистема «личность и профессия»); осознание себя как востребованного специалиста (индивидуальная модель профессии; подсистема «профессионал и социум»); осознание общественной значимости профессии (социальная модель профессии; подсистема «профессия и социум»).Item ПРОФЕСІЙНА МАРГІНАЛЬНІСТЬ ВИПУСКНИКІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ(2019) Блинова, О. Є.; Камінська, С. В.; Блинова, Е. Е.; Каминская, С. В.; Blynova, O. Ye.; Kaminska, S. V.Статтю присвячено проблемі формування позитивної професійної ідентичності майбутніх фахівців. Констатовано, що частина студентів випускних курсів закладів вищої освіти не пов’язує своє професійне майбутнє з тією спеціальністю, яку вони здобувають, проте вони залишаються у складі студентів, реалізуючи свої позанавчальні та позапрофесійні цілі. З’ясовано, що таке положення людини на межі між соціальними статусами отримало назву професійної маргінальності. Метою дослідження є аналіз впливу професійної затребуваності випускників закладів вищої освіти на прояви ідентичності / маргінальності. Проаналізовано стан проблеми, визначено дефініції «професійна маргінальність» та «професійна затребуваність», конкретизовано їх складові, наведено результати емпіричного дослідження. Встановлено, що професійна маргінальність є проявом або формою порушення ідентичності, причому можливі два варіанти: порушення становлення ідентичності (неможливість активного пошуку та вибору, запуску ідентифікації, когнітивної й афективної переробки) і порушення динаміки ідентичності, тобто процесів виявлення ролей та правил, відповідних до ідентичності. Діагностика професійної ідентичності / маргінальності передбачала оцінювання складових: компетентність людини у професії, її уявлення про себе як професіонала, ставлення до ролі професії у суспільстві. В емпіричному дослідженні взяли участь 318 студентів випускних курсів. Констатовано відмінності між групами «професійно ідентичних» та «професійно маргінальних» студентів за параметрами професійної затребуваності, а саме, задоволеністю ступенем реалізації професійного потенціалу; належністю до професійної спільноти; переживанням професійної затребуваності; ставленням до себе як до компетентного та авторитетного професіонала; оцінкою результатів професійної діяльності; сприйняттям ставлення інших до себе як до значущого професіонала. Статья посвящена проблеме формирования позитивной профессиональной идентичности будущих специалистов. Показано, что часть студентов выпускных курсов высших учебных заведений не связывает свое профессиональное будущее с той специальностью, которую они получают, при этом они остаются в числе студентов, реализуя свои внеучебные и внепрофессиональные цели. Такое положение человека на границе между социальными статусами получило название профессиональной маргинальности. Целью исследования является анализ влияния профессиональной востребованности выпускников высших учебных заведений на проявления идентичности / маргинальности. Определены дефиниции «профессиональная маргинальность» и «профессиональная востребованность», конкретизированы их компоненты, приведены результаты эмпирического исследования. Установлено, что профессиональная маргинальность является проявлением или формой нарушения идентичности, причем возможны два варианта: нарушение становлення идентичности (невозможность активного поиска и выбора, запуска идентификации, когнитивной и аффективной переработки) и нарушение динамики идентичности, т.е. процессов освоения ролей, правил, сответствующих идентичности. Диагностика профессиональной идентичности / маргинальности включала в себя оценивание таких компонентов: компетентность в профессии, представление о себе как о профессионале, отношение к значимости профессии в обществе. В эмпирическом исследовании приняли участие 318 студентов выпускных курсов. Выявлены отличия между группами «профессионально идентичных» и «профессионально маргинальных» студентов по параметрам профессиональной востребованности, а именно, удовлетворенности степенью реализации профессионального потенциала; принадлежности к профессиональному сообществу; отношению к себе как к компетентному и авторитетному профессионалу; оценке результатов профессиональной деятельности. The article is devoted to the problem of forming positive professional identity of future specialists. It is stated, that part of senior courses students of higher education institutions does not connect their professional future with the specialty they are getting, but still they remain among students, realizing their non-educational and non-professional goals. It is studied out, that such a person’s condition acquired the notion of professional marginality. The aim of the investigation is to analyze the influence of professional demand for graduates on the display of identity/marginality. The status of the problem was analyzed, the definitions of ‘professional marginality’ and ‘professional demand’ were formulated, their components concretized, the results of empirical investigation provided. It was stated that professional marginality is a display or a form of identity disorder (impossibility of active search and choice, launch of identification, cognitive and affective alteration) and the disorder of identity dynamics, i.e. of the processes of distinguishing between roles and rules, corresponding to identity. The diagnostics of professional identity/marginality implied evaluating the following components: person’s competency within the profession, his/her idea about him/herself as a professional, treatment of the profession’s role in the society. In the empirical investigation 318 students of senior courses took part. The differences between the groups of ‘professionally identical’ and ‘professionally marginal’ students were stated according to professional demand parameters, namely the satisfaction with the degree of professional potential realization; the affiliation with the professional community; the experience of professional demand; self-treatment as a competent and authoritative professional; evaluation of professional activity results; perception of others’ attitude towards him/her as an authoritative professional.Item ПРОФЕСІЙНА МАРГІНАЛЬНІСТЬ ВИПУСКНИКІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ : ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТІВ(2018) Блинова, О. Є.; Камінська, С. В.; Блинова, Е. Е.; Каминская, С. В.; Blynova, O. Ye.; Kaminska, S. V.Статтю присвячено аналізу феномену професійної маргінальності випускників закладів вищої освіти. Професійну маргінальність розглянуто як несформовану або зруйновану професійну ідентичність. В емпіричному дослідженні констатовано існування трьох видів професійної маргінальності в залежності від того, в якій сфері професійної самореалізації спостерігається порушення єдиного процесу професійної ідентифікації фахівця. Статья посвящена анализу феномена профессиональной маргинальности выпускников высших учебных заведений. Профессиональная маргинальность рассматривается как несформированная или разрушенная профессиональная идентичность. В эмпирическом исследовании показано существование трех видов профессиональной маргинальности в зависимости от того, в какой сфере профессиональной самореализации происходит нарушение единого процесса профессиональной идентификации специалиста. The article focuses on the problems of social realization of professional. It was considered the possible options of violations of the process of social adaptation of professionals to new conditions, in particular, professional marginality as the collapse and transformation of the professional identity. It was found that it fully applies to future professionals, that is, students who during studying in high school need to learn a profession , ie receive professional knowledge and skills, and in addition, to create a sense of belonging to the norms of the profession and to recognize its social significance. Was shown the results of empirical research of the relationship of professional marginality of graduates to indicators of professional individual demand. Based on the results of correlation analysis of indicators of professional identity / marginality with scales techniques "Professional demand for identity," proved that the productivity, effectiveness, efficiency in chosen profession, mainly associated by university graduates with awareness of their competence, of professional training, instrumental "armament" in the profession. At the same time, opportunities for advancement in career and professional growth, the acquisition of a higher social status is determined by the socio-economic condition of society, by the status and prestige of the profession in society, attention to the experts a certain profile of the state, the existence of support including the official state level .Item КРИЗА ІДЕНТИЧНОСТІ ЯК ЧИННИК МІГРАЦІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ(2012) Блинова, О. Є.У статті розглядаються результати емпіричного дослідження професійної ідентичності потенційних трудових мігрантів України. Автор аналізує поняття «міграційної готовності» як інтегративного утворення, що детермінується кризою ідентичності в основних сферах самореалізації особистості. В статье рассматриваются результаты эмпирического исследования профессиональной идентичности потенциальных трудовых мигрантов Украины. Автор анализирует понятие «миграционной готовности» как интегративного образования, детерминируемого кризисом идентичности в основных сферах самореализации личности. The results of empirical investigation of Ukrainian labour migrants’ professional identity are presented in the article. The author analyzes the notion of “migrational readiness” as an integrative entity to be determined by the crisis of identity in basic spheres of personality’s self-actualization.Item FEATURES OF CONSUMPTION IN THE EDUCATION MARKET (ON THE EXAMPLE OF PROFESSIONAL IDENTITY OF STUDENTS OF BORDER AREAS)(2017) Shaposhnykova, I. V.; Шапошникова, І. В.; Шапошникова, И. В.The article considers issues concerning the consumption in the market of educational services, professional development of students of border areas in terms of the socio-economic transformation of society. Factors of professional selection in the formation of human capital are determined. During the formation of the human capital of a new type a situation occurs in which young people exercise their professional choices based on an unsteady occupational structure, the lack of employment guarantees and the need to compete in labour market. The above imposes a significant imprint on the logic of professional choice. However, the most significant social processes that transform the professional choice of modern Ukrainian youth are as follows: Firstly, the strengthening of social differentiation, the emergence of the «rich» and «poor». By way of consolidation of these relations in society, a financial situation becomes an influential factor in determining the level of aspirations, educational and professional intentions, life strategies of young people. Secondly, hopping popularity of new professions and specialities that serve the market economy (manager, advertising specialist, lending professional, banker), which is partly connected with the social attention to entrepreneurship. Thirdly, the formation of adjustment for active personal identity of a young man, independent choice of professional activity and investment in obtaining a profession. The relevant processes are peculiar not only to young people who first get education, but also people oriented on constant retraining. However, such a situation increases the risk of errors of the subject concerning the vocational choice, and thus the risk of material losses. Fourthly, the lack of central planning and system of graduates’ redistribution complicates the employment of young specialists, which negatively affects the process of career guidance, but also enhances its value, because the right career choices based on individual abilities significantly increases the chances of effective competition. Fifthly, the lack of priority sectors of the national economy development, the crisis of leading industries, underfunding of areas of science, culture, education. Sixthly, acquiring a new status, although not official, by certain territories. We mean the zone of anti-terrorist operation (ATO) and those bordering on them; the border areas with temporarily occupied Crimea, the so-called «gray zone», from which young people go into higher education in educational institutions of Ukraine. Seventhly, the activation of the process of academic mobility, when students from border areas actively participate in international educational programs and projects and, therefore, complete their education in neighbouring countries, in particular in the Republic of Poland. As it turned out, the behaviour of young people when making decision about the education, there are also irrational elements: emotionality, focus mainly on «fashionable» specialties excluding trends in the labour market, desire to get only a diploma, but no specific knowledge, passive attitude toward studying, attempts to find a job away from regions that have become unattractive because of their proximity to the borders of the zone ATO and the Crimea, even to leave the country. Moreover, we know that many graduates do not work in the specialty, or have no idea about the specifics of the received specialty that does not allow them to effectively occupy a niche in the labour market. In this context, the increase in the total cultural capital of the society, which will provide the transformation of value-normative structure of its members in accordance with the realities of social development, is gaining importance. The last thesis is particularly relevant in the area of labour activity. The results of the author’s empirical sociological study aimed at identifying features of social and professional orientations, intentions, plans of students as human capital of the border Kherson region are given. У статті розглянуто питання, що стосуються споживання на ринку освітніх послуг, професійного розвитку студентів прикордонних районів, з погляду соціально- економічної трансформації суспільства. Визначено фактори професійного відбору у формуванні людського капіталу. У процесі формування людського капіталу нового типу виникає ситуація, коли молоді люди реалізують свій вибір, заснований на нестійкій професійній структурі, відсутності гарантій зайнятості та необхідності конкурувати на ринку праці. Проте, найбільш значущі соціальні процеси, які трансформують професійний вибір сучасної української молоді, полягають у такому: посилення соціальної диференціації, поява «багатих» і «бідних»; зростання популярності таких професій і спеціальностей, які забезпечують потреби ринкової економіки (менеджер, спеціаліст з реклами, банкір), що певною мірою пов’язано із соціальною увагою до підприємництва; відсутність централізованого планування й системи перерозподілу випускників ускладнює праце- влаштування молодих фахівців, що негативно впливає на процес профорієнтації. Представлені результати емпіричного соціологічного дослідження автора, спрямовані на виявлення особливостей соціальної та професійної орієнтації, намірів, планів студентів як людського капіталу прикордонної Херсонської області. В статье рассматриваются вопросы, касающиеся потребления на рынке образовательных услуг, профессионального развития студентов приграничных районов, с точки зрения социально-экономических преобразований общества. Определены факторы профессионального отбора в формировании человеческого капитала. В процессе формирования человеческого капитала нового типа возникает ситуация, когда молодые люди реализуют свой выбор, основанный на неустойчивой профессиональной структуре, отсутствии гарантий занятости и необходимости конкурировать на рынке труда. Однако, наиболее значимые социальные процессы, которые трансформируют профессиональный выбор современной украинской молодежи, заключаются в следующем: усиление социальной дифференциации, появление «богатых» и «бедных»; рост популярности профессий и специальностей, обеспечивающих потребности рыночной экономики (менеджер, специалист по рекламе, банкир), что отчасти связано с социальным вниманием к предпринимательству; отсутствие централизованного планирования и системы перераспределения выпускников затрудняет трудоустройство молодых специалистов, негативно влияет на процесс профориента- ции. Представлены результаты эмпирического социологического исследования автора, направленные на выявление особенностей социальной и профессиональной ориентации, намерений, планов студентов как человеческого капитала пограничной Херсонской области.Item СОЦИАЛЬНО-ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ КРИЗИСА ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ИДЕНТИЧНОСТИ ТРУДОВЫХ МИГРАНТОВ УКРАИНЫ(2015) Блинова, Е. Е.; Blynova, O. Ye.; Блинова, О. Є.Статья посвящена проблеме трансформации профессиональной идентичности мигрантов. Проанализирован феномен профессиональной идентичности. Представлены результаты эмпирического исследования социально-психологических особенностей кризиса идентичности трудовых мигрантов. The article deals with the transformation of the professional identity of migrants. Analyzed the phenomenon of professional identity. The results of empirical research on the socio-psychological characteristics of the identity crisis of migrant workers.Item ЭМПИРИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ КРИЗИСА ИДЕНТИЧНОСТИ КАК МОТИВАЦИОННОЙ ОСНОВЫ МИГРАЦИОННОГО ПОВЕДЕНИЯ(2013) Блинова, Е. Е.; Blynova, O. Ye.; Блинова, О. Є.В статье представлены результаты эмпирического исследования профессиональной идентичности потенциальных трудових мигрантов Украины. Анализируется понятие «миграционной готовности», как интегративного образования, детерминируемого кризисом идентичности в основных сферах самореализации личности.