Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248
Browse
13 results
Search Results
Item МІСЬКА ІДЕНТИЧНІСТЬ ЯК ЧИННИК ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ(2020) Урсуленко, О. Б.; Ursulenko, О. В.У психологічному знанні існує об’єктивна необхідність розуміння феномену міської ідентичності з метою поглиблення наукового психологічного знання про сутність цього поняття, а також з практичною метою регулювання міграційних процесів, зокрема, освітньої міграції. Оскільки міський простір є важливим компонентом соціального середовища, то параметри міської ідентичності, міра її цілісності, інтегрованості, або, навпаки, суперечливості та внутрішньої конфліктності, є чинником підтримання психологічного благополуччя особистості. Мета: встановити взаємозв’язок між рівнем сформованості міської ідентичності та психологічним благополуччям у міської та сільської студентської молоді. Методи. Застосовано «Шкалу ідентифікації з містом» М. Lalli, яка містить п’ять семантичних блоків: зовнішня цінність міста, загальна прив’язаність, зв’язок з минулим, сприйняття близькості, цілепокладання; «Шкалу психологічного благополуччя» К. Ріфф в адаптації Т. Д. Шевелєнкової, П. П. Фесенко. Опитувальник складається із шести основних шкал: позитивні стосунки з іншими, автономія, управління оточенням, особистісне зростання, мета у житті, самоприйняття. В емпіричному дослідженні взяли участь студенти денної форми навчання, серед них виділено «міських» (батьки проживають у місті) та «сільських» (батьки проживають у селі, студенти мешкають у гуртожитку університету). Результати та висновки. З’ясовано, що цілісність, інтегрованість міської ідентичності є важливим показником підтримання психологічного благополуччя особистості. Визначено відмінності у рівні прояву міської ідентичності між міськими студентами та сільськими студентами, особливо це стосується таких компонентів як, загальна прив’язаність до міста та зв’язок з минулим. Встановлено взаємозв’язки між міською ідентичністю та показниками психологічного благополуччя, що свідчить про вплив позитивного емоційного ставлення до міста на позитивні стосунки з іншими, здатність керувати своїм оточенням, самоприйняття, бачення саме у місті своєї подальшої життєвої траєкторії, тобто студенти сприймають міське середовище як потенціал, що забезпечує можливість професійно-особистісного розвитку. In the psychological knowledge, there is an objective necessity of understanding the phenomenon of urban identity with the purpose of deepening scientific psychological knowledge about the essence of this concept, as well as for the practical purpose of regulating migration processes, particularly educational migration. Since the urban space is an important component of the social environment, then the parameters of urban identity, the measure of its wholeness, integrity, or, on the contrary, contradiction and internal conflict, are a factor of maintaining the psychological well-being of the individual. The aim: to establish the interconnection between the level of formation of urban identity and the psychological well-being among urban and rural student youth. Methods. "The identification scale with the city" by M. Lalli has been applied, which contains five semantic blocks: the external value of the city, general affection, connection with the past, perception of affinity, goal setting; "The scale of psychological well-being" K. Riff in the adaptation of T. D. Shevelenkova, P. P. Fesenko. The questionnaire consists of the six main scales: positive relationships with others, autonomy, environmental management, personal growth, the purpose in life, self-acceptance. The empirical study involved full-time students, the “urban” (parents live in the city) and the “rural” (parents live in the village) have been distinguished among them, the students live in the university dormitory. Results and conclusions. It has been found out that the wholeness and integrity of urban identity are an important indicator of maintaining the psychological well-being of the individual. The differences in the level of manifestation of urban identity between urban students and rural students were identified, especially it concerns such components as general affection for the city and connection with the past. It has been established the interconnections between urban identity and the indicators of psychological well-being, that testifies to the influence of a positive emotional attitude to the city on positive relationships with others, the ability to manage their environment, self-acceptance, the vision namely in the city of their further life trajectory, that is, the students perceive the urban environment as the potential that provides an opportunity for professional and personal development.Item СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС СТУДЕНТА ЯК ЧИННИК ОЦІНКИ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ УНІВЕРСИТЕТУ(2019) Каленчук, В. О.; Kalenchuk, V. O.Перехід до нової парадигми освіти потребує від вищої школи більшої гнучкості та варіативності. Перетворення мають відбутися і у сфері міжособистісного спілкування, що охоплює всіх учасників освітнього процесу. Вважаємо доцільним звернення до аналізу феномену організаційної культури. Метою дослідження є з’ясування ставлення студентської молоді до організаційної культури університету залежно від соціального статусу студента в груповій взаємодії. Для проведення дослідження застосовано методи: «Шкала організаційних парадигм» (Л. Константин); метод соціометричних вимірів Дж. Морено, який проведено за параметричним критерієм, тобто з обмеженою кількістю виборів. Соціометрію застосовано для виявлення статусу студентів у груповій комунікації. Результати. На основі аналізу уявлень про реальний та бажаний образи організаційної культури закладу вищої освіти з’ясовано, що організаційній культурі університету відповідає ієрархічна, бюрократична модель; бажаному образу організаційної культури відповідає демократична, спільна модель, де освітній процес характеризується високим рівнем узгодженості взаємодії. Визначено відмінності між студентами з високим та низьким статусом у рівні задоволеності реальним станом організаційної культури університету, студенти з більш високим статусом отримують певне задоволення від своєї офіційної діяльності, проте, меншою мірою зацікавлені у підтриманні емоційних стосунків зі студентами в групі, в отриманні схвалення від них. Студенти з більш високим формальним статусом, здатні до активної поведінки, до прояву ініціативи, характеризуються критичним мисленням, схильністю до аналізу ситуації, яка складається, прагненням до лідерства, бажанням брати відповідальність. Висновки. Доведено, що існують відмінності реальної та бажаної оцінки студентською молоддю організаційної культури університету, реальна культура сприймається як більш закрита, бажаний образ культури є більш відкритим та демократичним. The transition to the new educational paradigm requires higher flexibility and variability from higher education. Transformations should also occur in the field of interpersonal communication, covering all participants in the educational process. Therefore, we consider it appropriate to appeal to the analysis of the phenomenon of the organizational culture. The aim of the study is to clarify the attitude of student youth to the organizational culture of the university depending on the social status of the student in a group. For doing the research, the following methods have been applied: "The scale of organizational paradigms" (L. Konstantin); J. Moreno's method of sociometric measurements, carried out according to the parametric criteria, that is, with a limited number of choices. Sociometry has been applied to identify the status of students in group communication. Results. Based on the analysis of ideas about the real and desired images of the organizational culture of higher education institutions, it was found that the organizational culture of the university corresponds to a hierarchical, bureaucratic model; the desired image of the organizational culture corresponds to a democratic, general model, where the educational process is characterized by a high level of coherence of interaction. The differences between students with high and low status in the level of satisfaction with the real situation of the organizational culture of the university have been determined, the students with a higher status get certain pleasure from their official activities, however, they are less interested in maintaining emotional relations with students in the group, in obtaining approval from them. The students with a higher formal status, are capable of active behavior, of taking the initiative, are characterized by critical thinking, the tendency to analyze the situation that develops, the desire for leadership, the desire to take responsibility, therefore, for many parameters of the organizational culture their assessments are lower. Conclusions. It has been proved that there are differences of the real and desired student youth's assessment of the organizational culture, the real culture is perceived as more closed, the desired culture is more open and democratic.Item ДІАГНОСТИКА СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТІВ АСЕРТИВНОСТІ ЗА РЕЗУЛЬТАТИМИ КОНСТАТУВАЛЬНОГО ЕТАПУ ДОСЛІДЖЕННЯ(2019) Мойсеєнко, В. В.; Moyseyenko, V. V.Стаття присвячена дослідженню розвитку асертивності у студентської молоді та виявленню чинників, які впливають на розвиток асертивної поведінки. Підкреслюється актуальність формування та розвитку асертивності у студентської молоді. У статті розкриваються сучасні підходи в дослідженні питання структури асертивної поведінки. У досліджені взяли участь 179 студентів І-ІІІ курсів з різним професійним спрямуванням. Представлений діагностичний інструментарій емпіричного дослідження, до якого увійшли: методика діагностики рівня рефлексивності (А. Карпов), методика діагностики «перешкод» у встановлені емоційних контактів (В. Бойко), тест впевненості в собі В. Ромека, методика «Ціннісні орієнтації» (М. Рокича), тест на визначення рівня самоактуалізації особистості. Продемонстровано результати розвитку показників асертивності у студентів, здійснена інтерпретація отриманих даних. Теоретичний огляд проблеми та емпіричне дослідження дозволили уточнити чинники які опосередковують формування асертивної поведінки. Теоретичний аналіз літературних джерел дозволив нам виділити особистісні риси, які характеризують асертивність і є компонентами асертивності. За допомогою емпіричного дослідження, узагальнено показники розвитку складових асертивної поведінки, та визначено рівні прояву асертивності у студентської молоді. Аналіз результатів свідчить про те, що в досліджуванійвибірці переважає середній рівень розвитку емоційно-регулятивного і конативного компонентів і низький рівень розвитку когнітивного компонента прояву асертивної поведінки у респондентів. The article presents the diagnostic tools of empirical research, which included: the method of diagnosis of the level of reflexivity (A. Karpov), the method of diagnosis of "interference" in the establishment of emotional contacts (V. Boyko), the test of self-confidence. Romeka, method "Value orientations" (G. Rokich), test to determine the level of self-actualization of the individual. Results of development of indicators of assertiveness at students are shown, interpretation of the received data is carried out. Theoretical review of the problem and empirical research allowed to clarify the factors mediating the formation of assertive behavior. Theoretical analysis of literary sources allowed us to identify personality traits that characterize assertiveness and are components of assertiveness. By means of empirical research, indicators of development of components of assertive behavior are generalized, and levels of manifestation of assertiveness at student youth are defined. The analysis of the results shows that in the studied sample the average level of development of emotional-regulatory and conative components prevails and the low level of development of the cognitive component of the manifestation of assertive behavior in respondents.Item СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ СКЛАДОВІ АСЕРТИВНОСТІ ЯК МЕХАНІЗМУ ВИБОРУ СТРАТЕГІЇ СТАТУСНОЇ ПОВЕДІНКИ(2019) Мойсеєнко, В. В.; Мойсеенко, В. В.; Moyseyenko, V. V.У роботі зазначено, що стратегія поведінки включає в себе динамічні стереотипи, розумові стратегії і способи емоційного реагування на ситуації міжособистісної взаємодії, що ведуть до досягнення певної мети. Наголошено, що перебування в статусі студента закладу вищої освіти передбачає вироблення нових компетенцій, нових поведінкових стратегій, розвиток професійно важливих якостей. Стверджується, що асертивність дає можливість людині ставити перед собою завдання, цілі, реалізувати свої здібності, бажання та прагнення. Констатовано, що обираючи між пріоритетами і напрямами реалізації поставленої мети, студентська молодь виробляє певну стратегію поведінки. Запропоновано структурно-функціональну модель асертивності як механізму вибору стратегії статусної поведінки, представлені й описані компоненти асертивності та стратегії статусної поведінки. Обґрунтовано доцільність застосування визначеного набору методик із метою дослідження впливу асертивності на вибір стратегії статусної поведінки студентською молоддю. В работе указано, что стратегия поведения включает в себя динамические стереотипы, умственные стратегии и способы эмоционального реагирования на ситуации межличностного взаимодействия, ведущие к достижению определенной цели. Отмечено, что пребывание в статусе студента учреждения высшего образования предполагает выработку новых компетенций, новых поведенческих стратегий, развитие профессионально важных качеств. Утверждается, что ассертивность дает возможность человеку ставить перед собой задачи, цели, реализовать свои способности, желания и стремления. Констатировано, что, выбирая между приоритетами и направлениями реализации поставленной цели, студенческая молодежь вырабатывает определенную стратегию поведения. Предложена структурно-функциональную модель ассертивности как механизма выбора стратегии статусного поведения, представлены и описаны компоненты ассертивности и стратегии статусного поведения. Обоснована целесообразность применения определенного набора методик с целью исследования влияния ассертивности на выбор стратегии статусного поведения студенческой молодежью. The paper States that the strategy of behavior includes dynamic stereotypes, mental strategies and ways of emotional response to the situation of interpersonal interaction, leading to the achievement of a certain goal. It is noted that staying in the status of a student of a higher education institution involves the development of new competencies, new behavioral strategies, the development of professionally important qualities. It is argued that assertiveness allows a person to set goals, goals, realize their abilities, desires and aspirations. It is stated that choosing between priorities and directions of realization of the goal, the student youth develops a certain strategy of behavior. A structural and functional model of assertiveness as a mechanism for choosing the strategy of status behavior is proposed, the components of assertiveness and the strategy of status behavior are presented and described. The expediency of using a certain set of techniques to study the influence of assertiveness on the choice of strategy of status behavior of students is substantiated.Item СОЦІОЛОГІЧНА ОЦІНКА КУЛЬТУРНОГО КАПІТАЛУ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ(2017) Шапошникова, І. В.; Шапошникова, И. В.; Shaposhnykova, I. V.У статті розглядається проблема соціологічної оцінки культурного капіталу студентської молоді. Автор висвітлює результати проведеного соціологічного дослідження загальних показників оцінки культурного капіталу. Проаналізовано особливості оцінки культурного капіталу студентської молоді. Автором розроблено специфічні показники оцінки культурного капіталу студентської молоді. В статье рассматривается проблема социологической оценки культурного капитала студенческой молодежи. Автор освещает результаты проведенного социологического исследования общих показателей оценки культурного капитала. Проанализированы особенности оценки культурного капитала студенческой молодежи. Автором разработаны специфические показатели оценки культурного капитала студенческой молодежи. The author of the article examines the problem of sociological estimation of cultural capital of young people. An author lights up the results of the conducted sociological research of general indexes of estimation of cultural capital. The features of estimation of cultural capital of student young people are analysed. An author is develop the specific indexes of estimation of cultural capital of student young people.Item ОЦІНКА КУЛЬТУРНОГО КАПІТАЛУ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ: СОЦІАЛЬНА СКЛАДОВА(2017) Шапошникова, І. В.; Shaposhnykova, I. V.; Шапошникова, И. В.У статті розглядається проблема соціологічної оцінки культурного капіталу студентської молоді. Автор висвітлює результати проведеного соціологічного дослідження загальних показників оцінки культурного капіталу. Проаналізовані особливості оцінки культурного капіталу студентської молоді. Автором розроблено специфічні показники оцінки культурного капіталу студентської молоді.Item ФАКТОРИ ПРОФЕСІЙНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ(2015) Шапошникова, І. В.; Шапошникова, И. В.; Shaposhnykova, I. V.У статті автор висвітлює результати проведеного дослідження теоретичних підходів до визначення факторів професійної орієнтації студентської молоді. Виявлено основні підходи до виділення факторів професійної орієнтації. Визначено передумови функціонування факторів професійної орієнтації. Автором досліджено вплив факторів макро- і мікросередовища на процес професійної орієнтації. Обґрунтовано, що ефективна професійна орієнтація можлива лише за достатньо високого рівня особистісного розвитку молодої людини, що передбачає розвиток позитивного ставлення до себе як до професіонала, саморозвиток особистісних можливостей і ставлення до себе як суб’єкта свого життя, здатного робити вибір, керуючись власними цілями і цінностями. В статье автор освещает результаты проведенного исследования теоретических подходов к определению факторов профессиональной ориентации студенческой молодежи. Выявлены основные подходы к пони- манию факторов профессиональной ориентации. Определены предпосылки функционирования факторов профессиональной ориентации. Автором исследовано влияние факторов макро- и микросреды на процесс профессиональной ориентации. Обоснованно, что эффективная про- фессиональная ориентация возможна лишь при достаточно высоком уровне личностного развития молодого человека, который предусматривает развитие позитивного отношения к себе как к профессионалу, саморазвитие личностных возможностей и отношение к себе как индивиду, способному сделать выбор, руководствуясь собственными целями и ценностями. The author enlightens the results of undertaken study on the theoretical approaches to the determination of factors of professional orientation of student youth. The basic approaches to the factors of professional orientation are found out. Pre-conditions of functioning of factors of professional orientation are defined. The influence of factors of macro and microenvironments on the process of professional orientation is investigated by the author. It is proved that an effective professional orientation is possible only for the person with high level of personal development that promotes development of positive attitude towards himself as a professional and independent development of personal abilities and attitude towards himself as an individuality who is able to make a choice based on his own aims and values.Item ПРОФЕСІЙНА СОЦІАЛІЗАЦІЯ ЯК СКЛАДОВА ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У ВИЩИХ ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ(2015) Шапошникова, І. В.; Шапошникова, И. В.; Shaposhnykova, I. V.У статті розглядаються питання професійної соціалізації студентської молоді та проблеми тлумачення цього поняття у соціальних науках. Зазначено, що категорія «професіоналізація» досить часто використовується в науковій літературі щодо аналізу проблем професій і професійної діяльності, де розглядається в якості певного стану особистості. Автор звернула увагу на завдання вищої школи щодо формування середовища для професійної соціалізації студентської молоді. В статье рассматриваются вопросы профессиональной социализации студенческой молодежи и проблемы толкования этого понятия в социальных науках. Указано, что категория «профессионализация» довольно часто используется в научной литературе по анализу проблем профессий и профессиональной деятельности, где рассматривается в качестве определенного состояния личности. Автор обратил внимание на задачи высшей школы по формированию среды для профессиональной социализации студенческой молодежи. The article deals with the professional socialization of students and problems of interpretation of this concept in the social sciences. It is noted that the category of “professionalization” is often used in the literature dealing with analysis of problems of professions and professional activities, and sees them as a particular state of the individual. The author drew attention to the problem of universities regarding formation of environment for professional socialization of students.Item ЗМІНИ ЦІННОСТЕЙ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В УМОВАХ УКРАЇНСЬКИХ РЕАЛІЙ(2015) Шапошникова, І. В.; Shaposhnykova, I. V.У статті проаналізовано взаємозв’язок під час формування трудових та професійних цінностей студентської молоді у процесі соціальної взаємодії із безпосереднім оточенням протягом періоду здобуття молодою людиною освіти. Автор розглядає гіпотези Р. Інгельхарта щодо радикальних змін цінностей, погляди С. Фланагана про існування не однієї, а двох ціннісних площин у суспільній свідомості, виокремлює низку проблем, котрі перешкоджають інтеграції молоді до соціальних структур та процесів. Звернено увагу на те, що процеси суспільної постмодернізації також поглиблюють диференціацію, що додатково посилює проблему трудової соціалізації та інтеграції. З огляду на це варто говорити про необхідність подолання дезінтегрувальних тенденцій і виходу з конфліктної ситуації в межах окремих соціальних груп (у першу чергу в міжпоколінському розрізі). Аналізуючи думки Т. Парсонса, констатовано, що повною мірою про інтеграційні процеси в такому разі говорити не можна, адже стан інтегрованості припускає наявність упорядкованих безконфліктних відносин усередині соціальної системи, основними найважливішими характеристиками якої визнається «стабільність» і «соціальний порядок» . Окреслені нами соціальні процеси навпаки поглиблюють конфліктність у соціальній системі (через скорочення попиту на працю в кризових економіках, до якої можна віднести економіку України). При цьому відсутність інтеграції взагалі унеможливлює конкуренцію молоді на ринку праці. Відтак вочевидь існують (або мають існувати) інші, відносно безконфліктні форми соціальної взаємодії, соціальної інтеграції до праці та трудової соціалізації. Відтак процеси суспільної постмодернізації також поглиблюють диференціацію, що додатково посилює проблему трудової соціалізації та інтеграції. Також значення набуває збереження цілісності й стабільності суспільства в цілому шляхом пошуку системоутворювальних інтегрувальних соціальних механізмів. Вочевидь дефіцитна праця (що стала дефіцитом унаслідок економічної кризи) таким ресурсом виступати не може. Тому основною детермінантою стабілізації має виступати керованість суспільних конфліктів (протиріч), яких уникнути неможливо. Констатовано,що зазвичай відповідальність за безуспішні інтеграційні процеси покладається на соціальний інститут освіти, що не створює достатніх умов для реалізації професійних можливостей молоді (дає неякісні знання, не забезпечує якісної практики тощо), перешкоджає її самореалізації, сприяючи тим самим її соціальному виключенню. The article analyzes the relationship during the formation of human and professional values of students in the process of social interaction with the immediate environment over a period of a young man getting education. The author examines R. Inhelhart’s hypothesis about a radical change of values, S. Flanagan’s attitudes of the existence of not one but two values planes in the public mind, identifies a number of problems that affect the young people integration into social structures and processes. Attention is paid to the fact that the processes of social postmodernization also enhances differentiation, which further exacerbates the problem of labor socialization and integration. Given this, it is necessary to talk about the need to overcome dezintegrating trends and out of the conflict within specific social groups (firstly in between-generational sence). Analyzing thoughts T. Parsons, it’s stated that we can not speak about the integrative processes in this case, because the state of integration requires a comfortable conflict-free relations within the social system, the main essential characteristics which recognized «stability» and «social order». Designated by us social processes contrary deepen conflicts in the social system (due to decreased demand for labor in the crisis economies, which include the economy of Ukraine). This lack of integration makes impossible for the youth to compete at the labor market. So obviously there are (or should be) other relatively conflict-free forms of social interaction, social integration to work and labor socialization. Thus the processes of social postmodernization also enhance differentiation, which further exacerbates the problem of labor socialization and integration. Also it becomes important to maintain the integrity and stability of society as a whole by searching system-forming integrative social mechanisms. Obviously the deficit labor (which became a deficit due to the economic crisis) can not be such resources. Therefore, handling the inevitable social conflicts (conflicts) should act the main determinant of stabilization. It notes that generally responsible for unsuccessful integration processes rely on social institution of education that does not create sufficient conditions for the implementation of young people professional opportunities (gives low-quality knowledge, does not provide a good practice, etc.), prevents its fulfillment, thus contributing to its social exclusion.Item СОЦІАЛЬНЕ ВИКЛЮЧЕННЯ ЯК ПРОБЛЕМА ПРОФЕСІЙНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ(2014) Шапошникова, І. В.; Шапошникова, І. В.; Shaposhnykova, I. V.У статті розглянуто питання соціального виключення студентської молоді у процесі професійної соціалізації. Зауважено, що вікова дискримінація, відчуження, маргіналізація як складові процесу соціального виключення виявляються в різних формах відторгнення молоді від суспільства, що зумовлює появу відторгнутих суспільством, виключених груп молоді з низьким рівнем соціального походження (низько статусні й соціально непривілейовані групи, соціально знедолені, соціально нетипові). Підкреслено, що виключення розглядається в двох формах: як процес (молодіжна контркультура, групи ризику) і як соціальний статус, становище виключеної групи. Незважаючи на те, що виключення молоді зовсім не є метою суспільства, вектор соціальних перетворень, державна політика і діяльність соціальних інститутів від освіти до зайнятості можуть бути несвідомо спрямовані у бік обмеження прав і можливостей цієї соціально-демографічної групи. В статье рассматриваются вопросы социального исключения студенческой молодежи в процессе профессиональной социализации. Указано на то, что возрастная дискриминация, отчуждение, маргинализация, имеющиеся в качестве составляющих процесса социального исключения и проявляющиеся в различных формах отторжения молодежи от общества, приводят к появлению отторгнутых обществом, исключенных групп молодежи с низким уровнем социального происхождения (низко статусные и социально непривилегированные группы, социально обездоленные, социально нетипичные). Подчеркивается, что исключение рассматривается в двух формах: как процесс (молодежная контркультура, группы риска) и как социальный статус, положение исключенной группы. Несмотря на то, что исключение молодежи отнюдь не является целью общества, вектор социальных преобразований, государственная политика и деятельность социальных институтов от образования к занятости могут быть бессоз- нательно направлены в сторону ограничения прав и возможностей этой социально- демографической группы. The article deals with the issue of social exclusion students the process of professional socialization. Specified that age discrimination, exclusion, marginalization available as part of the process of social exclusion and are found in various forms of exclusion of young people from society, which leads to the emergence of society excluded excluded groups of young people from low social background (low social status and underprivileged groups socially disadvantaged, social custom). It is noted that the dialectical relationship trends of integration and domination of one over the other governed by a system of social norms and cultural values, the values of which in terms of post modernization is much weaker. The above is especially felt in the workplace. This leads to contradictions regarding social integration of Ukrainian youth at work. The author emphasizes that the exclusion is seen in two forms: as a process (youth counterculture, risk) and as social status, position excluded groups. Despite the fact that the exclusion of young people is not a public purpose, the vector of social change, public policy and social institutions activities from education to employment may not be consciously directed towards limiting the rights and opportunities of socio-demographic groups.