Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248
Browse
Search Results
Item Research of the Motivational Mental States of Future Bachelors of the Faculty of Physical Education and Sports in the Educational Process(2020) Popovych, I. S.; Halian, O.; Bokhonkova, Y.; Serbin, I.; Buhaiova, N.; Blyskun, O.; Yaremchuk, V.; Попович, І. С.; Галян, О.; Бохонкова, Ю.; Сербін, Ю.; Бугайова, Н.; Блискун, О.; Яремчук, В.The purpose of the article is to research the motivational mental states of future bachelors of the Faculty of Physical Education and Sports, majoring in “Secondary Education (Physical Education)” and “Physical Education and Sports”. Motivational mental states are important regulators of educational, professional, sports, competitive activity of bachelors. Educators’ understanding of motivational mental states makes it possible to operationalize the tasks of educational and professional training of future Physical Education teachers and professional athletes. The research represents tests with standardized questionnaires and factor analysis of bachelor’s motivational mental states (n=232). The structure of motivational mental states is determined by factor analysis. Factor 1 “Cognitive ego-motivation” (24.28%) and Factor 3 “Analytical and synthetic” (9.99%) were found to be the main ones. The results obtained may be of interest to the heads of sports educational establishments that organize the educational process of bachelors, coaching staff, athletic directors, anyone involved in the education and training of bachelors-teachers of Physical Education, bachelors-athletes, as well as researchers of psychology and physical education. El objetivo del artículo es estudiar los estados mentales motivacionales de futuros licenciados de la Facultad de Educación Física y Deportes, que estudian en las especialidades “Educación Secundaria (Cultura Física)” y “Cultura Física y Deportes”. Los estados mentales motivacionales son los reguladores importantes de la actividad educativa, profesional, deportiva y competitiva de los licenciados. La comprensión del profesorado de los estados mentales motivacionales les permite operacionalizar la solución de los objetivos de la preparación educativa profesional de futuros profesores de educación física y deportistas profesionales. El estudio presenta los tests con cuestionarios estandartizados y el análisis factorial de los estados mentales motivacionales de licenciados (n=232). El análisis factorial determinó la estructura de los estados mentales motivacionales. Se estableció que el principal es el Factor 1 ”Ego-motivación cognitiva" (24.28%) y el Factor 3 “Motivación analítica de síntesis” (9.99%). Los resultados obtenidos pueden ser interesantes para los jefes de instituciones educativas deportivas que organizan el proceso educativo de licenciados, el equipo de entrenadores, los directores deportivos y para todos los que están relacionados con la formación y el entrenamiento de licenciados-profesores de educación física, licenciadosdeportistas, así que para los investigadores de la psicología de educación física y deportes. Метою статті є дослідження мотиваційних психічних станів майбутніх бакалаврів факультету фізичного виховання та спорту, які навчаються за спеціальностями “Середня освіта (Фізична культура)” і “Фізична культура і спорт”. Мотиваційні психічні стани є важливими регуляторами навчально-професійної, спортивної, змагальної діяльності бакалаврів. Розуміння освітянами мотиваційних психічних станів дозволяє операціоналізувати вирішення завдань навчально-професійної підготовки майбутніх вчителів фізичного виховання і професійних спортсменів. Дослідження представляє тести зі стандартизованими анкетами та факторний аналіз мотиваційних психічних станів бакалаврів (n=232). Факторним аналізом визначено структуру мотиваційних психічних станів. Встановлено, що основним є Factor 1 “Когнітивне его-мотивування” (24.28%) і Factor 3 “Аналітико-синтезне мотивування” (9.99%). Отримані результати можуть бути цікаві керівникам спортивних навчальних закладів, що організовують освітній процес бакалаврів, тренерському штабу, спортивним директорам, всім, хто має відношення до навчання і тренування бакалаврів-вчителів фізичного виховання, бакалаврів-спортсменів, а також дослідникам психології фізичного виховання і спорту.Item OPTIMIZACIÓN DEL DESARROLLO Y PSICOCORRECCIÓN DE EXPECTATIVAS SOCIALES DE ESTUDIANTES DE FILOLOGÍA EXTRANJERA(2020) Popovych, I. S.; Blynova, Olena; Zhuravlova, Anna; Toba, Marianna; Tkach, Tamara; Zavatska, Nataliia; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Журавльова, А. П.; Тоба, Маріанна; Ткач, Тамара; Завацька, НаталіяThe aim of the study is to optimize the development and psycho-correction of the social expectations of the subjects; definition of the relationship of the psychological content parameters of social expectations with the indicators of subjective control, sense of life orientations, the motivational sphere of future teachers of foreign philology. The research is conducted in three stages: the recording, forming and control. At the qualifying stage, questionnaires LSE, LSC, PIL, and LPS were used. The most significant interrelation of the investigated parameters was established. At the formative stage a special course “Social expectations: theory and practice” was introduced. Experimental (n=15) and control groups (n=17) were student groups of future teachers of Spanish philology. The control stage confirmed the significant positive changes in the parameters: the awareness of the expected course of events (.004**; p≤.01), the expected attitude to participants in interpersonal interaction (.008**; p≤.01), expected performance (.018**; p≤.01) and the level of social expectations of the subjects (.001**; p≤.01). The effectiveness of the developed program has been experimentally confirmed and ways of improvement and development perspectives have been proposed. El objetivo del estudio es optimizar el desarrollo y la psicocorrección de las expectativas sociales de los encuestados, definir la relación de los parámetros del contenido psicológico de las expectativas sociales con los indicadores de control subjetivo, el sentido de las orientaciones de la vida, la esfera motivacional de los futuros profesores de filología extranjera. La investigación se realiza en tres etapas: la determinación, la formación y el control. En la etapa de determinación se han utilizado tales cuestionarios como LSE, LSC, PIL y LPS. Se ha establecido la interrelación más significativa de los parámetros investigados. En la etapa de formación se ha introducido un curso especial “Expectativas sociales: teoría y práctica”. El grupo experimental (n=15) y el del control (n=17) fueron grupos de estudiantes de futuros profesores de filología española. La etapa de control ha confirmado los cambios positivos significativos de los parámetros: el conocimiento del curso previsto de los eventos (.004**; p≤.01), la actitud esperada para los participantes en la interacción interpersonal (.008**; p≤.01), el rendimiento esperado (.018**; p≤.01) y el nivel de expectativas sociales de los investigados (.001**; p≤.01). La eficacia del programa desarrollado se ha confirmado experimentalmente y se han propuesto formas de mejora y perspectivas de su desarrollo. Мета дослідження – оптимізувати розвиток та психокорекцію соціальних очікувань досліджуваних; визначити взаємозв'язок психологічних змістових параметрів соціальних очікувань з показниками суб'єктного контролю, сенсу життєвих орієнтацій, мотиваційної сфери майбутніх викладачів іноземної філології. Дослідження проводиться в три етапи: констатувальний, формувальний та контрольний. На констатувальному етапі використано анкети LSE, LSC, PIL та LPS. Встановлено найбільш вагомий взаємозв'язок досліджуваних параметрів. На стадії формування було запроваджено спеціальний курс «Соціальні очікування: теорія та практика». Експериментальна (n = 15) та контрольна групи (n = 17) були студентськими групами майбутніх викладачів іспанської філології. Етап контролю підтвердив значні позитивні зміни параметрів: усвідомлення очікуваного перебігу подій (.004 **; p≤.01), очікуваного ставлення до учасників міжособистісної взаємодії (.008 **; p≤.01 ), очікувані результати (.018 **; p≤.01) та рівень соціальних очікувань суб’єктів (.001 **; p≤.01). Ефективність розробленої програми експериментально підтверджена та запропоновано шляхи вдосконалення та перспективи розвитку.