Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248
Browse
7 results
Search Results
Item IMPACT OF PSYCHOGENIC FACTORS ON MOTIVATIONAL ORIENTATION OF JUNIOR ATHLETES(2023) Popovych, I. S.; Koval, I.; Zavatska, N.; Hoi, N.; Shchyruk, I.; Domina, H.; Zinchenko, S.; Попович, І. С.The purpose of the empirical research is to find out the impact of psychogenic factors on motivational orientation of junior athletes. The study identified differences in the psychological content parameters reflecting psychogenic factors of junior athletes by high and low levels. The research involved juniors (n=75) (Мe=17; М=17.23; SD=±1.67) representing the following football clubs (n=43): FC “Krystal” (Kherson, Ukraine), FC “Riatuvalnyk” (Mykolaiv, Ukraine), FC “Enerhiia” (Lviv, Ukraine) and juniors (n=32) of handball clubs “Dniprianka” (Kherson, Ukraine) and “Real” (Mykolaiv, Ukraine). Methods: the selected methods, which are reliable and sensitive to the research subject, allowed measuring the research parameters relevantly, ensured external and internal validity. In addition, purposeful observation with entering data in standard reports was used. Statistically significant differences were found by means of standard coefficients. Results. It was empirically established and substantiated that there are dominant negative statistically significant correlations (р<.050; р<.010) of depressiveness (D), neuro-psychic tension (NPT), situational reactive anxiety (SRA) and personal anxiety (PA), spontaneous (Scale II) and reactive aggressiveness (Scale VII) with all the parameters of motivational orientation of junior athletes: subject-directed (Sb); result-directed (R), socially directed (Sc) and personally directed motivational orientation (P). A positive correlation of neuro-psychic tension (NPT) and spontaneous aggressiveness (Scale II) is accounted for by an impact on socially directed motivational orientation. It was proved that there are statistically significant differences between the respondents with a high level of the parameters reflecting psychogenic factors and the subgroup of respondents with a low level. Thirteen statistically significant differences were registered (p≤.050; p≤.010). The study highlights that subject-directed motivational orientation (Sb) is the most dependent on the level of development of the parameters reflecting psychogenic factors. Discussion and conclusions. It was substantiated that the suggested summative research strategy with elements of comparison of the examined variables confirmed its efficiency. The applied methods, which are sensitive to the research subject, allowed establishing and substantiating statistically significant differences. The obtained results should be taken into consideration by coaches in physical and tactical-technical training for the representatives of team sportsItem DISPOSITIONAL MENTAL STATES OF INTERNALLY DISPLACED UNIVERSITY TEACHERS UNDER MARTIAL LAW: GENDER DIFFERENCES(2023) Popovych, I. S.; Hudimova, A.; Bokhonkova, Yu.; Savchuk, O.; Hoian, I.; Shevchenko, N. F.; Попович, І. С.Aim. The empirical study of gender differences in the dispositional mental states of university teachers who were internally displaced during martial law. Methods. A combined research strategy was used, integrating the methods for comparing samples of female and male participants. The different types of dispositional mental states of the respondents were identified by the author’s methodology for the study of dominant mental states. Results. It was discovered that the respondents’ psychological content parameters showed statistically significant gender-based differences. Group 1 prevailed in terms of anxiety (U = 855.0; p = .000). Group 2 prevailed in terms of self-control (U = 975.0; p = .001); awareness of events (U = 707.5; p = .000); expected attitude (U = 1074.0; p = .006); expected result (U = 1067.0; p = .006) and psychological wellbeing (U = 1113.5; p = .014). The dispositional mental states of a female sample of internally displaced university teachers were represented by five components with a total variation of Σd = 74.527%. The male sample had four factors with a total variation Σd = 94.442%. It was stated that there were significant differences between the dispositional mental states of female and male teachers in terms of formal characteristics and content loading of components. Conclusions. The scientific value of empirical facts about the dispositional mental states of university teachers who were internally displaced as a result of wartime action is justified. The importance of incorporating the discovered results into scientific and educational processes is emphasised.Item PSYCHOMOTOR TRAINING OF THE MILITARY SAPPERS AS A MEANS OF REDUCING PERSONAL FEARS AND ANXIETY(2022) Khmiliar, O.; Khmiliar, R.; Koval, I.; Savchuk, O.; Dushka, A.; Bolotova, O.; Popovych, I. S.; Попович, І. С.The purpose of this study is to reveal the features of psychomotor training of a sapper, the development of the necessary sensory-intuitive skills to regulate their actions and deeds while performing tasks in the minefield. Material and methods. Three series of psychological experiments were conducted. The importance of psychomotor training in the context of reducing the level of anxiety and personal fears of sappers was revealed. The research was integrated into the process of training in the discipline “Blasting”. The study did not change the structure of the discipline, as it was only related to the content. The collected and analyzed data were used for the quantitative method. Results. It was determined that the most talented servicemen, with well-developed coordination of movements, mental stability, ability to regulate personal fears, make quick decisions, work alone for a long time, stay calm in tense situations, should be involved in the sappers’ activities. Conclusions. Our psychological training “Minefield” promotes the development of professionally necessary qualities among military sappers, provides the development of psychomotor and sensory-intuitive skills to regulate movements and actions during combat missions. Improves constructive attitudes in the unit of sappers, friendliness, reflexive listening, kindness, leadership and patience.Item RESEARCH OF THE MENTAL STATES OF ANXIETY OF FOURTH-GRADERS IN SECONDARY SCHOOLS DURING THE PROGRESSION OF THE COVID-19 PANDEMIC(2022) Popovych, I.; Kokorina, Y.; Pyslar, A.; Palchynska, M.; Pavliuk, M.; Raіevska, Y.; Torop, K.; Попович, І. С.; Кокоріна, Ю. Є.; Пислар, А. Б.; Пальчинська, М. В.; Павлюк, М. М.; Раєвська, Я. М.; Тороп, К. С.The aim of the article is to study the mental states factors of primary school pupils’ anxiety during the progression of the COVID-19 pandemic. The psychological factors of school anxiety and fears are theoretically substantiated. The methodological starting points of the empirical study are distinguished. The combination of psychological and physiological semantic parameters of the phenomenon is taken into account. Valid psychodiagnostic methods were used. The structure of mental states of pupils’ anxiety, which consisted of five main factors F1-F5 (ΣD = 76.371; V = 20.005), was studied by factor analysis of ANOVA. It is established that the principal is the mental state F1 “School anxiety” (D = 38.029; V = 9.962), which is interrelated with the mental state F4 “Self-realization anxiety” (D = 9.711; V = 2.544) (rs=-.443; p≤.01) and the mental state F2 “Emotional-expressive anxiety” (D=16.057; V=4.206) (rs=.373; p≤.01). It was established and grounded that the mental state F5 “Isolation-physiological anxiety” (D=4.529; V=1.186) is suicidal. It is generalized that the obtained empirical results and theoretical substantiations will promote: realization of the decision of educational problems in primary school age; implementation of the obtained results in preventive and corrective-developmental work; will reduce anxiety and affect the formation of adequate behavior of fourth-graders of secondary education. Метою статті є дослідження психологічної структуру, змінних і взаємозалежності факторів психічних станів тривожності учнів молодшого шкільного віку під час прогресування пандемії COVID-19. Теоретично обґрунтовано психологічні чинники виникнення шкільної тривожності і страхів. Окреслено методологічні вихідні положення емпіричного дослідження, враховано поєднання психологічних та фізіологічних змістових параметрів феномену. Застосовано валідний психодіагностичний інструментарій. Досліджено факторним аналізом ANOVA структуру психічних станів тривожності учнів, яку склали п’ять основних факторів F1-F5 (∑D=76.371; V=20.005). Встановлено, що основним є психічний стан F1 “Шкільна тривожність” (D=38.029; V=9.962), який взаємопов’язаний з психічним станом F4 “Самореалізаційна тривожність” (D=9.711; V=2.544) (rs=-.443; p≤.01) і психічним станом F2 “Емоційно-експресивна тривожність” (D=16.057; V=4.206) (rs=.373; p≤.01). Встановлено і обґрунтовано, що психічний стан F5 “Ізоляційно-фізіологічна тривожність” (D=4.529; V=1.186) є суїцидонебезпечними. Узагальнено, що отримані емпіричні результати та теоретичні обґрунтування сприятимуть операціоналізації вирішення навчально-виховних завдань в молодшому шкільному віці; впровадження отриманих результатів в профілактичну та корекційно-розвивальна роботу, знижуватиме тривожність і впливатиме на формування адекватної поведінку учнів четвертих класів закладів середньої освіти.Item Personality Factors of Choosing Adaptation Strategies in a Different Cultural Environment by Labor Migrants from Ukraine(2020) Blynova, O. Ye.; Popovych, I. S.; Semenova, N.; Kashyrina, Y.; Ursulenko, O.; Kononenko, O.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Семенова, Н. I.; Каширіна, Є. В.; Урсуленко, О. Б.; Кононенко, О. І.The paper presents empirical research on personality factors of choosing adaptation strategies in a different cultural environment by labor migrants. The study determines three major adaptation strategies: integration, assimilation and marginalization. It establishes that integration and assimilation are means of solving the crisis of social identity. Personal identity acquires features of mature positive identity, when labor migrants integrate into a different cultural environment of a country of their employment. If a migrant chooses the strategy of assimilation, then personal identity has a tendency to approach to diffusive, “fuzzy” identity with indefinite life cycles, a decreased level of self-respect, a lack of internal integrity and uniformity. A marginal status of labor migrants in a country of employment causes an intensification of the crisis of personal identity, when migrants are not satisfied with the situation of employment abroad, but they do not see opportunities for selfrealization in Ukraine. Factor analysis made it possible to establish an adaptation structure of labor migrants consisting of five major factors (72.43%). Емпірично досліджено особистісні чинники вибору трудовими мігрантами стратегій адаптації в інокультурному просторі. З’ясовано три основних стратегії адаптації: інтеграція, асиміляція, маргіналізація. Встановлено, що інтеграція та асиміляція є засобом розв’язання кризи соціальної ідентичності. Особистісна ідентичність набуває ознак зрілої позитивної, коли трудовий мігрант інтегрується до інокультурного простору країни працевлаштування. Якщо мігрант обирає стратегію асиміляції, то особистісна ідентичність має тенденцію наближуватись до дифузної, “розмитої” ідентичності з невизначеними життєвими цілями, зниженим рівнем самоповаги, відсутністю внутрішньої цілісності та узгодженості. Маргінальне становище трудового мігранта у країні працевлаштування призводить до поглиблення кризи особистісної ідентичності, коли мігранта не влаштовує ситуація праці за кордоном, але й в Україні він не бачить можливостей для самореалізації. Встановлено, що чинниками вибору стратегії працевлаштування є відкритість досвіду, екстраверсія, сумлінність, схильність до згоди. Факторним аналізом встановлено структуру адаптації трудових мігрантів, що складається з п’яти основних факторів (72.43%).Item Communicative Competence in Training Future Language and Literature Teachers(2020) Popovych, I. S.; Halian, I. M.; Halian, O. I.; Gusak, L. Ye.; Bokshan, H. I.; Попович, І. С.; Бокшань, Г.; Гусак, Л.; Галян, О.; Галян, І.The purpose of the paper is to present the empirical research on the components of communicative competence of future language and literature teachers during their studies at a higher education institution. The need for communication is considered as a basic one in the development of an individual as a social subject of behavior. The study substantiates that interaction with others, emotional and confidential communication is a factor of personality development, the means of improving communicative competence. The research methods: tests with standardized questionnaires and factor analysis. The study examines communicative competence as an element of professional training of future language and literature teachers. Factor analysis was used to determine the structure of communicative competence of future language and literature teachers. The following factor structure was established: (85.54%): F1 “ Communicative intolerance ” (4.069; 23.94%), F2 “ Communicative dominance ” (2.491; 14.65%), F3 “ Communicative anxiety ” (2.219; 13.05%), F4 “ Ethno-social compromise ” (2.119; 12.47%), F5 “ Communicative helplessness ” (1.822; 10.72%), F6 “ Need for communication ” (1.820; 10.71%). The research determines that in the structure of communicative competence of future language and literature teachers communicative tolerance reflects the need and content of communication and the willingness to communicate with others. The paper substantiates that a low level of communicative tolerance is an incentive for selfdevelopment in perceptive and interactive areas. It emphasizes that affiliation motivation is an important component of developing communicative tolerance at the stage of professional training at a higher education institution. The study shows that an individual’s need for affiliation during studies in a higher education institution is blocked by fear of rejection, causing different types of communicative intolerance. Метою статті є емпіричне дослідження компонентів комунікативної компетентності майбутніх педагогів-філологів на етапі їхнього навчання в закладі вищої освіти. Потреба у спілкуванні розглянута як базова у розвитку людини як соціального суб’єкта поведінки. Обґрунтовано, що взаємодія з оточенням, емоційно-довірливе спілкування є чинником особистісного зростання, засобом формування комунікативної компетентності. Методи дослідження: тести зі стандартизованими анкетами та факторний аналіз. Емпірично досліджено комунікативну компетентність як елемент фахової підготовки майбутніх педагогів-філологів. Факторним аналізом визначено структура комунікативної компетентності майбутніх педагогів-філологів. Встановлено таку факторну структуру (85.54%): F1 “Комунікативна інтолерантність” (4.069; 23.94%), F2 “Комунікативна домінантність” (2.491; 14.65%), F3 “Комунікативна тривожність” (2.219; 13.05%), F4 “Етносоціальний компроміс” (2.119; 12.47%), F5 “Комунікативна безпорадність” (1.822; 10.72%), F6 “Потреба у спілкуванні” (1.820; 10.71%). Встановлено, що у структурі комунікативної компетентності майбутніх педагогів-філологів комунікативна толерантність відображає потребу і зміст комунікації, бажання комунікувати з оточенням. Обґрунтовано, що низький рівень комунікативної толерантності є поштовхом до саморозвитку в перцептивній та інтерактивній площині. Зазначено, що мотивація афіліації є важливим компонентом розвитку комунікативної толерантності на етапі навчання у закладі вищої освіти. Показано, що внутрішня потреба особистості в афіліації під час навчання у закладі вищої освіти блокується страхом неприйняття, викликаючи різні форми комунікативної інтолерантності.Item СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВПЛИВУ ТРИВОЖНОСТІ НА РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНОГО ІНТЕЛЕКТУ СТУДЕНТІВ(2016) Стрілецька, І. І.; Стрилецкая, И. И.; Striletskaya, I. I.У статті проаналізовано діяльність різних психологічних шкіл згідно концептуалізації понять «соціальний інтелект» та «тривожність» та виявлено, що соціальний інтелект представляє собою системно детерміновану якість, і, володіючи цілісністю, може виступати як пізнавальний феномен, який пов’язаний з іншими системними якостями людини як самоорганізуюча психологічна система. Він виступає одним з найважливіших компонентів життєдіяльності людини, дає можливість розуміти самого себе, забезпечує вірне розуміння вчинків людей, їхні вербальні і невербальні реакції, виступає як важлива когнітивна складова в структурі комунікативних здібностей особистості. Досліджено, що феномен тривожності необхідно розглядати не тільки з точки зору деструктивного впливу, але й, як невід’ємний фактор розвитку особистості. Систематизація наукових поглядів природи вивчення тривожності дає підставу стверджувати, що тривожність як індивідуальна властивість особистості є складним, полідетермінованим психічним утворенням, яке проявляється на емоційному, когнітивному та поведінкових рівнях. Автором, на основі теоретичного та емпіричного матеріалу була здійснена спроба дослідити вплив тривожності на розвиток соціального інтелекту студентів і виявити відповідність, яка відображає не лише деструктивний, але й, в певній мірі, конструктивний вплив тривожності на розвиток соціального інтелекту студентів. А також, обґрунтовано і уточнено поняття «тривожності» та «соціального інтелекту» за допомогою аналізу провідних теоретико-методологічних підходів у психологічній науці. Проанализирована деятельность различных психологических школ по концептуализации понятий «социальный интеллект» и «тревожность» и выявлено, что социальный интеллект представляет собой системно детерминированную качество, и, обладая целостностью, может выступать как познавательный феномен, связанный с другими системными качествами человека как самоорганизующаяся психологическая система. Он выступает одним из важнейших компонентов жизнедеятельности человека, дает возможность понимать самого себя, обеспечивает правильное понимание поступков людей, их вербальные и невербальные реакции, выступает как важная когнитивная составляющая в структуре коммуникативных способностей личности. Доказано, что феномен тревожности необходимо рассматривать не только с точки зрения деструктивного влияния, но и, как неотъемлемый фактор развития личности. Систематизация научных взглядов природы изучения тревожности дает основание утверждать, что тревожность как индивидуальная свойство личности является сложным, полидетерменированным психическим образованием, которое проявляется на эмоциональном, когнитивном и поведенческих уровнях. Автором, на основе теоретического и эмпирического материала была осуществлена попытка исследовать влияние тревожности на развитие социального интеллекта студентов и выявить соответствие, которая отражает не только деструктивное, но и, в определенной степени, конструктивное влияние тревожности на развитие социального интеллекта студентов. А также, обоснованно и уточнено понятие «тревожности» и «социального интеллекта» с помощью анализа ведущих теоретико-методологических подходов в психологической науке. The article deals with an analysis of various psychological schools’ activities under conceptualisation of terms "social intelligence" and "anxiety" and it was investigated that social intelligence is a systematically determined quality, and as if it possess integrity, it can act as a cognitive phenomenon that is connected with other systemic qualities as self-organizing psychological system. The article gives suggestion, that social intelligence is one of the most important components of human life, which makes it possible to realize itself, providing right understanding of the behaviour of people, their verbal and nonverbal reactions, and is an important component in the structure of cognitive communicative abilities of an individual. This article emphasizes on the fact, that the phenomenon of anxiety should be considered not only in terms of destructive influence, but also as an integral factor in the development of an individual. The systematization of scientific views on the nature of study an anxiety gives the reason to believe that anxiety as individual property of personality is complex, polydetermined mental form, which is revealed on the emotional, cognitive and behavioural levels. According to the theoretical and empirical material, the author makes an attempt to investigate the effect of anxiety on the development of the social intelligence of students and define the conformity, which reflects not only destructive, but also the constructive influence of the anxiety on the development of social intelligence of students. It was also given the attempt to justify and clarify terms "anxiety" and "social intelligence" with the help of analysis of major theoretical and methodological approaches in psychological science.