Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248
Browse
3 results
Search Results
Item ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У ДОСЛІДЖЕННІ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ(2025) Черкашина Т. О.; Черкашина Є. К.У статті здійснено теоретичне ана- лізування можливостей використання інструментів штучного інтелекту для дослідження міграцій та процесів, пов’яза- них із нею; зазначено, що завдяки вмінню оперативно аналізувати значні масиви даних із різноманітних джерел штучний інтелект створює нові перспективи для дослідження, виявлення закономірностей та передбачення міграційних процесів. Алгоритми штучного інтелекту здатні моделювати потенційні сценарії перемі- щення населення, аналізувати настрої у соціальних мережах, визначати групи ризику та формувати рекомендації для політики міграційного управління. Було також досліджено деякі приклади застосування штучного інтелекту для аналізу та прогнозування міграційних процесів, які нині вже практично вико- ристовуються. Зокрема, розглянуто проєкт IBM Watson AI for Social Good, спрямований на використання потенці- алу штучного інтелекту для розв’язання ключових соціальних викликів – кліма- тичних змін, зростання рівня бідності, питання охорони здоров’я та міграційних процесів; GEMINI (Geospatial and Temporal Data for Migration Information), що також є сучасним інструментом для прогнозу- вання міграційних потоків, який поєднує геопросторові та часові дані й застосо- вує алгоритми машинного навчання для обробки інформації в режимі реального часу; дослідження платформ Flowminder і WorldPop продемонструвало, що вони використовують анонімізовані мобільні дані, супутникові зображення та статис- тику для прогнозування як внутрішньої, так і зовнішньої міграції, особливо в умо- вах криз – збройних конфліктів, стихійних лих або епідемій, що сприяє можливому оперативному реагування на надзвичайні ситуації; UN Global Pulse – інноваційна ініціатива Організації Об’єднаних Націй, є прикладом практичного використання інтелектуальних технологій у міжнарод- ній політиці та глобальному управлінні; Data-Pop Alliance активно використовує можливості великих даних і машинного навчання для прогнозування міграційних процесів у кризових ситуаціях, також аналізує мобільні дані для відстеження переміщення населення в реальному часі тощо. The article conducted a theoretical analysis of the possibilities of using artificial intelligence tools for the study of migration and processes related to it; It is stated that thanks to the ability to quickly analyze significant data ranges from various sources, artificial intelligence creates new prospects for research, identification of patterns and prediction of migration processes. Artificial intelligence algorithms are capable of modeling potential scenarios for the movement of the population, analyzing social networks, identifying risk groups and forming recommendations for migration management policies. Some examples of artificial intelligence have been investigated to analyze and forecast migration processes that are already practically used today. In particular, the IBM Watson AI for Social Good’s project is considered to use the potential of artificial intelligence to solve key social challenges, including climatic changes, poverty increase, health care issues and migration processes; Gemini (Geospatial and Temporal Data for Migration Information), which is also a modern tool for predicting migration flows that combines geospatial and time data and uses machine learning algorithms for real-time information processing; The research of Flowminder and WorldPop platforms has demonstrated that they use anonymized mobile data, satellite images and statistics to predict both internal and external migration, especially in crises – armed conflicts, natural disasters, or epidemics that contribute to possible emergency response; UN Global Pulse, an innovative initiative of the United Nations, is an example of practical use of intellectual technologies in international politics and global management. Its activities contribute to the transition to proactive management of migration processes, reducing the negative effects of crises and focusing on human-centric decisions; DATA- POP Alliance actively uses the capabilities of large data and machine learning to predict migration processes in crisis situations. In particular, the organization analyzes mobile data to track the movement of the population in real time, which is especially important during natural disasters or armed conflicts.Item ARTIFICIAL INTELLIGENCE AS A COMPONENT OF MEASURING STUDENTS' ENGAGEMENT IN LEARNING IN THE ONLINE EDUCATIONAL ENVIRONMENT OF A HIGHER EDUCATION INSTITUTION(2025) Spivakovskiy O.; Cherkashyna T.; Revenko Ye.; Petukhova L.; Lemeshchuk O.; Soloveiko O.; Співаковський О.; Черкашина Т.; Ревенко Є.; Петухова Л.; Лемещук О.; Соловейко О.Artificial intelligence (AI) has become an integral part of the education sector, driving advancements in both teaching methods and assessment tools. With the rise of online and hybrid learning models, particularly in response to global challenges such as the COVID-19 pandemic and the ongoing war in Ukraine, higher education institutions face unique challenges. The educational process in some higher education institutions, especially those that have been relocated, is conducted in a mixed or fully remote format. This situation demands not only enhancements in personalized student learning and revisions in the assessment systems for knowledge quality but also an in-depth exploration of students' attitudes and motivations toward the educational process under these challenging circumstances. In such conditions, the use of AI will help make the educational process more organized, efficient, and innovative. Effectively organizing distance learning requires tools that can assess students' knowledge while considering their concentration, engagement, and interest in the material, as well as their willingness to interact with teachers and provide feedback. This approach improves the educational process and ensures high-quality training for future professionals. When students focus on the material and actively engage in learning, they better understand and retain new information, which deepens their knowledge and enhances their professional competencies. The article explores the use of artificial intelligence to measure students' attention levels, class engagement, and readiness to provide feedback during blended or remote learning. AI enables automatic, unbiased analysis of student behavior during classes, capturing metrics such as attention, interaction levels, gestures, posture, lip movements, eyelid blinking frequency, and physiological responses. This approach provides precise and objective data on student engagement, which traditional observation methods cannot offer. Key areas for further research into the application of artificial intelligence in measuring the online educational environment include: the potential for AI to analyze video recordings of educational sessions based on criteria that impact learning quality (such as attention levels, interaction activity, gestures and postures, body tension, breathing, blinking frequency, lip and jaw movements, and reactions to content); the capability of AI to generate analytical reports based on quantitative data related to learning outcomes or survey results; and the potential for AI to develop automated tools or applications that enhance personalized, student-centered learning in higher education institutions. Сьогодні штучний інтелект активно впроваджується в освітню сферу. Його можливості широко застосовуються не тільки в навчальній діяльності, а й можуть бути використані для різних видів вимірювань в освітньому середовищі. Враховуючи війну, яка триває в Україні вже понад 3 роки, навчальний процес у деяких вищих навчальних закладах, зокрема в переміщених університетах, відбувається в змішаному форматі, а іноді й дистанційно, що потребує не лише вдосконалення персоналізованого навчання студентів, а й змін у системи оцінювання якості їх знань та вивченні ставлення і мотивації студентів до навчального процесу в таких складних умовах. Важливо враховувати цілеспрямованість, зацікавленість студентів, а також їх готовність взаємодіяти з викладачами та надавати зворотний зв’язок, що забезпечить підвищення якості навчального процесу та якісну підготовку майбутніх фахівців. Метою статті є дослідити механізми використання штучного інтелекту для вимірювань в освітньому онлайн-середовищі (на основі досвіду Херсонського державного університету). У статті зроблено спробу використати можливості штучного інтелекту для вимірювання концентрації уваги учнів під час занять, їхньої залученості до уроку та готовності надати зворотний зв’язок під час змішаного або дистанційного навчання. Питаннями, що потребують подальших досліджень щодо використання можливостей штучного інтелекту у вимірюваннях в освітньому онлайн-середовищі, є наступні напрями: здатність штучного інтелекту характеризувати відеозаписи навчальних занять за певними критеріями, що впливають на якість навчання (рівень уваги), активність взаємодії, жести і пози під час уроку, напруга тіла, частота дихання і моргання, рух губ і щелеп, реакція на зміст тощо); здатність штучного інтелекту допомагати створювати аналітичні звіти на основі наданих йому кількісних показників щодо результатів навчання або результатів опитувань; здатність штучного інтелекту створювати автоматизовані програми чи інструменти, які могли б покращити елементи персоналізованого та студентоцентрованого навчання у вищих навчальних закладах.Item ФЕНОМЕН ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ГОРИЗОНТАХ БІОФІЛОСОФСЬКОГО ЗНАННЯ(2023) Костючков, С. К.; Kostiuchkov, S. K.У статті аналізується штучний інтелект (ШI) у контексті біофілософського знання. Зазначено, що вже в 60-х роках ХХ століття вчені почали працювати над створенням у недалекому майбутньому технічних систем, спроможних генерувати розумові процеси для практичного використання в різних сферах діяльності. Сфокусовано увагу на тому, що прогресуючий розвиток цифрових технологій забезпечить створення елементів штучного інтелекту, які будуть мати місце в усіх програмних продуктах і сервісах. Проведене порівняння природного інтелекту і штучного, як технічного аналога першого. Наведено різні визначення природного інтелекту. Підкреслено, що штучний інтелект повинен уміти будувати коректну модель реальності та реагувати на неї адекватно, діючи не менш ефективно, ніж природний інтелект людини. Актуалізовано питання стосовно того, чи можливе принципово «озброєння» штучного інтелекту свідомістю. Стверджується, що розробники штучного інтелекту в своїх дослідницьких зусиллях від початку прагнули створити технічний аналог природного, людського інтелекту, матеріальною основою якого є нервова система. Наголошується на тому, що проблема штучного інтелекту належить до найбільш актуальних і затребуваних суспільством у плані ефективного вирішення науковою спільнотою проблем філософії, зокрема – біофілософії. Здійснено аналіз сучасного стану розвитку напряму штучного інтелекту з філософських позицій. З’ясовано роль біофілософії яка, серед іншого, базується на ізоморфізмі складних процесів у неживій і живій природі, зокрема – в структурі людського організму. В біофілософському контексті феномен «штучний інтелект» значно розширює концепцію інтелекту як такого, розглядаючи його за межами живого організму та виводячи в простір штучного, універсального, технологізованого. Зроблено висновок про те, що біофілософія в умовах нового тисячоліття покликана вирішувати проблему формування людини не тільки з новим світобаченням, але й з установкою на створення систем, подібних функціонально до живого, зокрема – з властивостями штучного інтелекту. The article analyzes artificial intelligence (AI) in the context of biophilosophical knowledge. It is noted that already in the 60s of the 20th century, scientists began to work on the creation in the near future of technical systems capable of generating mental processes for practical use in various spheres of activity. Attention is focused on the fact that the progressive development of digital technologies will ensure the creation of elements of artificial intelligence that will take place in all software products and services. A comparison of natural and artificial intelligence is made, as a technical analogue of the first. Different definitions of natural intelligence are given. It is emphasized that artificial intelligence must be able to build a correct model of reality and respond to it adequately, acting no less effectively than the natural intelligence of a person. The issue of whether it is fundamentally possible to «arm» artificial intelligence with consciousness has been updated. It is argued that the developers of artificial intelligence in their research efforts from the beginning sought to create a technical analogue of natural, human intelligence, the material basis of which is the nervous system. It is emphasized that the problem of artificial intelligence belongs to the most urgent and demanded by society in terms of the effective solution of the problems of philosophy by the scientific community, in particular - biophilosophy. An analysis of the current state of development in the field of artificial intelligence from a philosophical point of view was carried out. The role of biophilosophy, which, among other things, is based on the isomorphism of complex processes in non-living and living nature, in particular - in the structure of the human body, is clarified. In the biophilosophical context, the phenomenon of «artificial intelligence» significantly expands the concept of intelligence as such, considering it beyond the limits of a living organism and bringing it into the space of the artificial, universal, technologized. It is concluded that biophilosophy in the conditions of the new millennium is designed to solve the problem of human formation not only with a new worldview, but also with an attitude towards the creation of systems functionally similar to living things, in particular - with the properties of artificial intelligence.