Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248
Browse
11 results
Search Results
Item ПРОБЛЕМНИЙ АРЕАЛ БІОПОЛІТИКИ В УМОВАХ СУЧАСНОСТІ – ВІД ПЛАНЕТАРНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ КРИЗИ ДО МІКРОБІОПОЛІТИКИ(2023) Костючков, С. К.; Kostiuchkov, S. K.У статті викладено окремі ракурси досліджень у галузі біополітики – відносно нового наукового напряму, що являє собою специфічний конвергентний комплекс біології та політології, орієнтований на цілісне усвідомлення феномена людського життя, його місця й ролі в політичному бутті суспільства. Стверджується, що сучасна біополітика вже має свою історію, насичену всіма нюансами оціночних суджень – від безумовного заперечення і наукової неспроможності та безперспективності до декларативно-пафосних тверджень про те, що в ХХІ столітті будь-які політичні процеси і явища мають суто біополітичну основу. Розглянуто роль біополітики, яка набуває рис не тільки природознавчої, але й соціогуманітарної сфери знання. Підкреслено, що бівалентний характер біополітики, зумовлений конгеніальністю біологічного та політичного, є в умовах нового типу цивілізації вельми актуальним. У просторі практичної політики біополітика може слугувати базою для продукування комплексу соціальних і політичних технологій корекції, контролю та конверсії тих механізмів, які вже впроваджені в суспільно-політичному просторі відповідно до імперативів тих або інших політичних сил. Показано сучасні підходи до розуміння біополітики, в межах якої вибудовуються зв’язки між людиною, враховуючи її біосоціальну природу, та структурно-функціональними складовими, з яких побудована політична конструкція. Виявлено ключові тенденції розвитку сучасної біополітики, в контексті якої виділяють декілька ключових дослідницьких векторів, у яких проблематизується зміст і концептуалізується предметна сфера науки на перетині біологічного й політологічного знання. Актуальним визначено біополітичний аналіз пандемії коронавірусної інфекції COVID–19, як одного з найбільш загрозливих викликів в історії цивілізації. Зроблено висновок про те, що проблема «біологічного в політиці» та «політичного в біології» є фундаментальною для біополітики, а відтак, на шляху пізнання цих феноменів виникли та продовжують розвиватися численні теорії, концепції та моделі. The article presents separate perspectives of research in the field of biopolitics – a relatively new scientific direction, which is a specific convergent complex of biology and political science, focused on the holistic awareness of the phenomenon of human life, its place and role in the political being of society. It is claimed that modern biopolitics already has its history, saturated with all the nuances of evaluative judgments – from unconditional denial and scientific incapacity and hopelessness to declarative and pathetic statements that in the 21st century any political processes and phenomena have a purely biopolitical basis. The role of biopolitics, which acquires features not only of the natural science, but also of the socio-humanitarian sphere of knowledge, is considered. It is emphasized that the bivalent nature of biopolitics, caused by the congeniality of the biological and the political, is very relevant in the conditions of a new type of civilization. In the space of practical politics, biopolitics can serve as a basis for the production of a complex of social and political technologies for the correction, control and conversion of those mechanisms that have already been implemented in the socio-political space in accordance with the imperatives of certain political forces. Modern approaches to the understanding of biopolitics are shown, within which connections are built between a person, taking into account his biosocial nature, and the structural and functional components from which the political structure is built. Key trends in the development of modern biopolitics are identified, in the context of which several key research vectors are identified, in which the content is problematized and the subject area of science at the intersection of biological and political knowledge is conceptualized. The biopolitical analysis of the pandemic of the coronavirus infection COVID–19 is determined to be relevant, as one of the most threatening challenges in the history of civilization. It is concluded that the problem of «biological in politics» and «political in biology» is fundamental for biopolitics, and therefore, numerous theories, concepts and models have emerged and continue to develop on the way to understanding these phenomena.Item PHILOSOPHICAL ANTHROPOLOGY AS A SPACE FOR THE EVOLUTION OF BIOPOLITICAL KNOWLEDGE: FROM ANCIENT NATURAL PHILOSOPHY TO MODERN MICROBIOPOLITICS(2022) Костючков, С.; Карташова, І. І.; Kostiuchkov, S. K.; Kartashova, I. I.Дослідження спрямовано на обґрунтування філософської антропології як простору розвитку біополітики, котра постає відносно новим синтетичним науковим знанням про політичне в біологічному та біологічного в політичному, яке, втім, сягає корінням у добу античності. Здійснено аналіз біополітики в контексті сучасних глобальних викликів, зокрема – пандемії COVID 19, що дає підстави актуалізувати новий напрям біополітики – мікробіополітику. Теоретичний базис. Дослідження базується на розумінні ініціального, відносно біополітики, характеру філософської антропології. Якщо філософська антропологія шукає відповідь на питання – ким є Homo sapiens, враховуючи біосоціальну природу людини, то біополітика конкретизує питання у вигляді – ким є homo politicus у сучасному суспільно-політичному просторі з акцентом уваги на імперативі людиноцентристського підходу в соціально-гуманітарних науках. Дослідження базується на наукових працях фахівців у галузі філософської антропології та біополітики. Наукова новизна. Авторами обґрунтовано доцільність і актуальність розгляду філософської антропології як контекстуального простору еволюції біополітичного знання від натурфілософії епохи Античності до сучасної мікробіополітики. Висновки. Філософську антропологію розглянуто як особливий гносеологічний ландшафт, у якому формуються та розвиваються галузі наукового знання, так або інакше дотичні до філософської проблематики людини: це філософська психологія, соціальна антропологія, філософія медицини, гуманологія, філософія освіти, етика, а також біофілософія, біоетика, та, зокрема – біополітика. The study aims to substantiate philosophical anthropology as a space for the development of biopolitics, which is a relatively new synthetic scientific knowledge of the political in the biological and the biological in the political, which, however, has its roots in the era of antiquity. The analysis of biopolitics in the context of contemporary global challenges, in particular the COVID-19 pandemic, is carried out, which allows to actualize a new direction of biopolitics – microbiopolitics. Theoretical basis. The study is based on an understanding of the initial, in relation to biopolitics, the nature of philosophical anthropology. While philosophical anthropology seeks an answer to the question – who is Homo sapiens, given the biosocial nature of man, biopolitics specifies the question in the form – who is homo politicus in modern socio-political space with a focus on the imperative of a human-centred approach in the social sciences. The study is based on scientific works by specialists in philosophical anthropology and biopolitics. Originality. The authors substantiate the expediency and relevance of considering philosophical anthropology as a contextual space for the evolution of biopolitical knowledge from the natural philosophy of Antiquity to modern microbiopolitics. Conclusions. Philosophical anthropology is seen as a specific epistemological landscape in which fields of scientific knowledge are formed and developed that are in one way or another involved in the philosophical problems of man: philosophical psychology, social anthropology, philosophy of medicine, humanology, philosophy of education, ethics, as well as biophilosophy, bioethics, and, in particular, biopolitics.Item БІОПОЛІТИЧНИЙ ХАРАКТЕР ВПЛИВУ ВЛАДНИХ СТРУКТУР НА МАСИ: ФІЛОСОФСЬКО-АНТРОПОЛОГІЧНИЙ КОНТЕКСТ(2020) Костючков, С.; Kostiuchkov, S.Мета дослідження полягає у висвітленні проблематики впливу владних структур на маси, зважаючи на те, що характер такого впливу в сучасних умовах має чітко виражене біополітичне підґрунтя; крім цього – в аналізі поняття маси і природи масових явищ у проблемній площині філософської антропології. Наукова новизна. Автором розкрито сутність прогресуючої контрадикції між людиною, чиї можливості, як представника виду Homo sapiens, біологічно обмежені, і людським співтовариством, яке не бачить меж у своїй інформаційній і технологічній експансії. Показано, що опозиція «індивідуальне – групове» демонструє необхідність активного розгляду метаксичної природи людини як свого роду якісної характеристики, що проявляється в буттєвому просторі індивідуального та групового. Обґрунтовано, що біополітичний вплив / контроль владних політичних структур відносно маси виявляє себе в трансформації ціннісної ієрархії, модернізуючи, рекомбінуючи або девальвуючи традиційно усталені системи цінностей. Висновки. Без осмислення в площині філософської антропології історична роль мас виглядає суто характеристикою біосоціальних особливостей, які проявляються масою в цілому або індивідом, як функціональної одиниці маси, котра має ознаки трансферабельності. Вплив політичної системи на біологічні характеристики людини може бути адекватно сприйнятим і зрозумілим на підставі наукових досліджень саме цих біологічних характеристик, включаючи й поведінкові прояви. Роль технологій впливу в кризові моменти функціонування системи може бути вельми значущою, в одному аспекті їх можна розглядати як технології антикризового управління, що сприяють гармонізації суспільства, деескалації соціальної напруги, а в іншому – потенціювати потужні деструктивні процеси, якщо соціальна система під загрозою дестабілізації та зростання рівня хаотизації, евентуальності та стохастичності. The purpose of the study is to highlight the problem of the impact of power structures on the masses, given that the nature of such impact in modern conditions has a clear biopolitical basis; in addition - in the analysis of the concept of mass and the nature of mass phenomena in the problematic context of philosophical anthropology. Scientific novelty: the author reveals the essence of a progressive contradiction between a man whose capabilities, as a representative species of Homo sapiens, are biologically limited, and a human community that sees no boundaries in its information and technological expansion. It is shown that the opposition "individual - group" demonstrates the need for active consideration of the metaxic nature of man as a kind of qualitative characteristic, manifested in the living space of the individual and group. It is substantiated that the biopolitical impact / control of the power political structures on the mass manifests itself in the transformation of the value hierarchy, modernizing, recombining or devaluing traditionally established value systems. It is concluded that, without thinking in the plane of philosophical anthropology, the historical role of the masses seems to be purely a characteristic of the biosocial features that manifest themselves in mass as a whole or in the individual, as a functional unit of mass that has signs of transferability. The influence of the political system on a person's biological characteristics can be adequately perceived and understood on the basis of scientific research on these biological characteristics, including behavioral manifestations.Item ОСНОВИ БІОФІЛОСОФІЇ : підручник для здобувачів усіх рівнів вищої освіти закладів вищої освіти(2022) Костючков, С. К.; Kostiuchkov, S. К.Підручник містить систематизований виклад засад біофілософського знання, його історичні витоки, розвиток і проблемне поле. Розглянуто феномен людини в образах сучасної філософії, представлено біофілософське розуміння світогляду особистості. Автором проаналізовано ключові закони біології в контексті біофілософського знання. Застосовано системний підхід до проблем штучного життя та штучного інтелекту, біотехнології та генної інженерії, розглянуто окремі аспекти гібридизації та химеризаціі в просторі сучасної біофілософії. Проаналізовано концепції біополітики в панорамі сучасних біофілософських і соціально-політичних ідей. Особливістю даного видання є розгляд у біофілософському вимірі пандемії коронавірусної хвороби COVID – 19; обгрунтовано біофілософські імперативи в системі освіти, в сфері екологічної безпеки тощо. Висвітлено феномен життя в майбутньому як прояв взаємоперетину біофілософії та футурології. Підручник рекомендовано здобувачам вищої освіти філософських, природничих, медичних, педагогічних, психологічних, сільськогосподарських факультетів, а також усім, хто цікавиться проблемами біофілософії, еволюції форм життя на Землі, місця та ролі людини в планетарному бутті, штучного життя та штучного інтелекту, біополітики, а також розвитку життя в майбутньому. The textbook contains a systematic presentation of the principles of biophilosophical knowledge, its historical origins, development and problem area. The phenomenon of man in the images of modern philosophy is considered, the biophilosophical understanding of the worldview of the individual is presented. The author analyzes the key laws of biology in the context of biophilosophical knowledge. A systematic approach to the problems of artificial life and artificial intelligence, biotechnology and genetic engineering is applied, some aspects of hybridization and chimerization in the space of modern biophilosophy are considered. The concepts of biopolitics in the panorama of modern biophilosophical and socio-political ideas are analyzed. The peculiarity of this publication is the consideration in the biophilosophical dimension of the pandemic of coronavirus disease COVID - 19; biophilosophical imperatives in the education system, in the field of ecological safety, etc. are substantiated. The phenomenon of life in the future as a manifestation of the intersection of biophilosophy and futurology is highlighted. The textbook is recommended for students of philosophical, natural, medical, pedagogical, psychological, agricultural faculties, as well as anyone interested in biophilosophy, the evolution of life on Earth, the place and role of man in planetary life, artificial life and artificial intelligence, biopolitics, and also the development of life in the future.Item РОЛЬ НОВИХ БІОПОЛІТИЧНИХ ЗНАНЬ І ТЕХНОЛОГІЙ В ПРОЦЕСІ ПРОДУКУВАННЯ АБО МОДЕРНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬО-ФІЛОСОФСЬКИХ ІДЕЙ(2015) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K .У представленій статті автором розглядається роль сучасних біополітичних знань і технологій в процесі продукування нових або модернізації існуючих освітньо-філософських ідей. Наголошується, що біополітика в умовах сьогодення слугує не тільки об’єктом наукового дискурсу, але й методологічним та практичним фундаментом підвищення продуктивності й результативності, зокрема, в освітній сфері суспільного життя. Висловлено думку стосовно того, що у біополітичному аспекті адекватна вимогам сучасності освіта розуміється не тільки як засіб пізнання та засвоєння оточуючого світу, як інструмент вдосконалення адаптаційного механізму на особистісному (індивідуальному), соціальному (популяційному), загальнолюдському (видовому) рівнях, але значно ширше – як джерело продукування цивілізаційних сенсів духовного й фізичного буття. Автор підкреслює, що освіту можна розглядати як первинний соціальний тренінг вихідної природи людини, спосіб її удосконалення для цілей виробничого споживання, як інструмент обмеженого генерування суб’єктності.Item Особенности формирования свойств, признаков и качеств человека политического: биополитическая интерпретация(2015) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.В статье рассматриваются вопросы биополитических исследований поведения человека на основе генетической и средовой детерминации его биосоциальных характеристик, исследуется роль наследственности и условий среды с акцентом на то, что поведение человека формируется вследствие их комбинированного воздействия, осложненного взаимодействием и взаимовлиянием генов и среды. Особое внимание уделено процессу политической социализации личности и явлениям толерантности/интолерантности, как продуктам социального взаимодействия. Подчеркивается, что что политическая социализация личности – бивалентный, двунаправленный процесс воздействия государства и общества на индивида с целью интеграции его в существующую систему политических отношений, сознательного восприятия самим индивидом политических норм, ценностей, установок. Указано на важность биополитического аспекта политической социализации, что предполагает достаточно высокую автономию личности в процессе выбора политических позиций, их произвольную замену, а также возможность руководствоваться в этом процессе внутренними, иногда бессознательными, предпочтениями и убеждениями. Сделан вывод о том, что специфика современной биополитики видится в ее сконцентрированном интересе к проблемам общества, связанным как с политическими, социальными и экономическими условиями существования человека, так и с его биологической природой. This article discusses the biopolitical studies of human behavior on the basis of genetic and environmental determination of its biosocial characteristics, examines the role of heredity and environmental conditions, with emphasis on the fact that human behavior is formed as a result of their combined influence, complicated interaction and interference of genes and environment. Particular attention is given to the process of political socialization of the individual and the phenomena of tolerance / intolerance, as a product of social interaction. It is emphasized that the political socialization of the person - a bivalent, bidirectional process of influence of the state and society to the individual in order to integrate it into the existing system of political relations, conscious perception by the individual political norms, values, attitudes. It stressed the importance of biopolitical aspect of political socialization that involves relatively high autonomy of the individual in the selection process of political positions, their random substitution, as well as the ability to be guided in this process internal, sometimes unconscious preferences and beliefs. The conclusion is that the specificity of modern biopolitics is seen in her concentrated interest in the problems of society, related both to the political, social and economic conditions of human existence, and with its biological nature.Item НАПРЯМИ Й ЗМІСТ ВЗАЄМОПЕРЕТИНУ ФІЛОСОФСЬКО-ОСВІТНІХ ПАРАДИГМ І СУЧАСНОЇ БІОПОЛІТИКИ В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА(2015) Костючков, С. К.У статті визначені сутності інноваційної освітньої парадигми відповідно до умов мінливого світу, потреб й запитів правової держави і громадянського суспільства; з’ясовано сутність різних моделей освітньої парадигми; зосереджено увагу на ряді вимог, урахування яких дозволить ефективно пояснювати й прогнозувати процеси розвитку системи освіти з урахуванням біополітичного контексту та які є принципами побудови самих освітніх парадигм. В статье определена сущность инновационной образовательной парадигмы в соответствии с условиями меняющегося мира, потребностей и запросов правового государства и гражданского общества; выяснена сущность различных моделей образовательной парадигмы; сосредоточено внимание на ряде требований, соблюдения которых позволит эффективно объяснять и прогнозировать процессы развития системы образования с учетом биополитического контекста, которые являются принципами построения самих образовательных парадигм. The article defines the essence of innovative educational paradigm under the terms of a changing world, the needs and requests of rule of law and civil society. It is emphasized that new biological and particularly biopolitical knowledge and associated technologies configure the public consciousness in the production of innovative and upgraded educational and philosophical ideas. Paradigms are considered as the basic principles of cognitive activity and forms of implementation, which serve as a source of norms, standards, methods for solving problems in the field of scientific activity, therefore - setting general methodological knowledge. In the plane synergetic approach educational community characteristics becomes complicated way organized set of educational paradigms that exist therein, thereby concentrating the peculiarities inherent in this educational paradigm. Thus, within the framework of synergetic methodology is possible to build an integrative educational paradigm of the XXI century. Synergetic approach to studying and solving the problems of education and pedagogy and use definitions synergy allows to update new interpretation of the individual, which corresponds to modern philosophical and educational ideology and personality development becomes radically new content. The emergence of the twentieth century biopolitics and other bio-social and biohumanitarnyh disciplines is the result of the historical development of the life sciences; birth of biopolitics as a proper and other interdisciplinary fields of science, it was also the result of a counter human sciences and society. Biopolitics an integrated philosophical ideas and settings related to different paradigms, including a special role in its formation played idea of evolutionism and naturalism, due to historically natural-philosophical concepts of unity and spirituality in the world. It is noted that the practical achievements of modern life sciences are a real reflection of the new terms and concepts of biopolitics, hard competition shapes require optimization, storage and transmission of information, its use in educational processes, taking into account the relevance, scientific and practical importance of specific aspects of biological knowledge and, in general, - new outlook and as a result - update social life. In the development of society and a culture sotsiogeneza factors that influenced the development of the education system as a social phenomenon called diffraction kind of features that led to its entry implicitly inherent qualities of the signs and symptoms. It should be added that modern man, especially individual new domestic generation - not a passive observer, but an active actor of social and political change, a form of expression which is a course to build a progressive institution of social life, which is an association of free and equal individuals rate the development of civil society. The learning process is implemented as optimization of pure reason, the individual accumulation special, different-knowledge, defined, regulated and dosed defined public, mostly public, institutions. In terms of the first quarter of the twenty-first century as the subject of education must take a holistic, multi-dimensional person, given its necessarily complex biosocial nature in every person living person that can and should enrich knowledge and educate. The principle of the unity of man, nature and the cosmos more fully defined principles can be implemented in Humanitarian and environmental educational paradigm, the provisions of which meet the needs of co-evolutionary development of society. In the context of humanitarian and environmental educational paradigm person gets opportunities qualitative transformation of the individual-consumer educational resources to the identity of the creator-oriented constructive congeniality with the outside world society and nature. We apply in this context, the concept of "transformation" as a general vector transition from traditional society, taken in its paradigmatic dimension to society of the future.Item МІСЦЕ І РОЛЬ СУЧАСНОЇ ЛЮДИНИ У ПЛАНЕТАРНОМУ БУТТІ: БІОПОЛІТИЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ(2016) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.У статті викладено окремі ракурси дослідження людини, враховуючи її складну, біосоціальну природу; стверджується, що процес людського буття в світі характеризується неоднозначністю, стохастичністю та евентуальністю; буття визначає сутність людини, її природу як універсальну й водночас – партикулярну субстанцію. Розглядається роль біології, яка неупинно набуває ознак не тільки природознавчої, але й соціогуманітарної галузі знань. Підкреслено, що бівалентність людської природи, зумовлена контрадикцією між біологічним і соціальним, соматичним і психічним, універсальним і партикулярним, раціональним і емоціональним, сакральним і профанним – в умовах нового типу цивілізації є безумовно актуальною. Дається огляд сучасних підходів до трактування біополітики, яка встановлює необхідні, загальні, сутнісні інтерактивні зв’язки між людиною, враховуючи її біосоціальну природу, та структурними елементами, з яких побудована політична конструкція. Виявлено тенденції розвитку сучасного світу з урахуванням того, що в постіндустріальному суспільстві індивід, який сповідує утилітарні, споживацькі цінності, вже не в змозі адекватно реагувати на виклики, продиктовані реаліями ХХІ століття; зроблено висновок про те, що людство повинно звернутись до вічних духовних цінностей, усвідомити себе органічною частиною природи й елементом Космосу, сформулювати екологічну й космічну свідомість для того, щоб вийти з пастки глобальних протиріч, запобігти моральній деградації й уникнути самознищення. The article presents the views of some human studies, given its complex, biosocial nature; states that the process of human being in the world is characterized by ambiguity, stochasticity and eventuality; being determines the nature of man, his nature as universal and at the same time - the particular substance. The role of biology which takes continuous features not only the natural sciences but also socio-humanitarian knowledge. Emphasized that bivalent of human nature, caused by contradictions between the biological and the social, physical and mental, universal and particular, rational and emotional, sacred and profane - in a new type of civilization is certainly relevant. We give an overview of modern approaches to the treatment of biopolitics, which establishes the necessary common, essential interactive communications between people, including its biosocial nature, and structural elements are constructed of a political design. The tendencies of the modern world, given that the post-industrial society individual who professes utilitarian, consumer values, no longer able to adequately respond to the challenges dictated by the realities of the twenty-first century; concluded that humanity must appeal to the eternal spiritual values, understand themselves an integral part of nature and part of Space, formulate environmental and cosmic consciousness in order to get out of the trap of global conflicts, prevent moral degradation and avoid self-destruction.Item БІОФІЛОСОФІЯ ЯК ТЕОРЕТИЧНА І ПРАКТИЧНА ОСНОВА ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СУЧАСНОЇ СИСТЕМИ ОСВІТИ(2017) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.У статті окреслено коло проблем, пов’язаних із формуванням нової наукової дисципліни – біофілософії як реакції на необхідність більш глибокої імплікації філософії та біології. Автор визначає біофілософію як поліаспектну, інтегративну, міждисциплінарну галузь наукового знання, що базується на комплексі біологічних наук і має на меті артикуляцію та розв’язання світоглядних, аксіологічних, методологічних, гносеологічних і онтологічних проблем шляхом дослідження наявних у природі форм життєпрояву. Наголошується на тому, що в освіті біофілософський підхід орієнтовано на конструктивну реалізацію освітньо-виховного процесу, на продукування перспективних, науково-обґрунтованих освітніх моделей, втілення яких забезпечить адекватну реакцію освітніх інституцій на вимоги суспільства й держави. Автор висвітлює основні положення розробленої ним філософсько-освітньої концепції, яка базується на біофілософії (зокрема, біополітиці). Зроблено висновок про те, що біофілософія в сучасних умовах слугує не тільки об’єктом наукового дискурсу, але й теоретичним і практичним фундаментом підвищення продуктивності й результативності, зокрема, освітньої системи суспільного життя.Item БІОПОЛІТИЧНІ КОНЦЕПЦІЇ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ІМПЛІКАЦІЇ БІОЛОГІЧНОГО І СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКОГО ЗНАННЯ(2014) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.У статті розглядаються проблеми визначення та сфери інтересів біополітики як інтегрованої сукупності антропо-біологічного та гуманітарно-соціологічного підходів до розуміння природи людини. Наголошується на взаємопроникненні біологічного та соціально-філософського знання у контексті біополітичного вчення. Автор акцентує увагу на необхідності гуманізації усіх сфер громадського життя, презумпції самоцінності людини та актуальності політичних заходів стосовно модернізації глибини й змісту матеріальних й духовних потреб у процесі людського буття.