Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248
Browse
4 results
Search Results
Item RESEARCH ON REFLECTIVE-EVALUATIVE COMPETENCE IN PUPILS WITH INTELLECTUAL DISABILITIES(2021) Prokhorenko, L.; Popovych, I. S.; Sokolova, H.; Yarmola, N.; Forostian, O.; Прохоренко, Л. І.; Попович, І. С.; Соколова, Г. Б.; Ярмола, Н. А.; Форостян, О. І.The aim is to conduct empirical research on the formation of reflective-evaluative competence in primary pupils with intellectual disabilities and to determine effective methods to develop it. Methods: tests with standardized questionnaires, methods for checking the logic of motivating dialogue, comparative analysis, quantitative and qualitative content-analysis. We established that disorders in the functioning of reflection in primary pupils are observed in changeable or unfamiliar situations: rejection to solve a problem, desire to simplify a task, justification of their inability, avoidance of difficulties. We registered that insufficient development of selfcontrol and self-esteem causes faults in programming and performing activity. We identified difficulties in verbalizing a plan of actions showing the respondents’ inability to compare and substantiate practical and mental operations. Disorders in reflective-evaluative competence are insufficient development of reflection, self-control, self-esteem and selfcorrection that does not allow primary pupils to organize their mental actions purposefully. Метою є емпіричне дослідження сформованості рефлексивно-оцінної компетентності молодших школярів з порушеннями інтелекту та визначення ефективних засобів її формування. Методи: тести зі стандартизованими анкетами, методи перевірки логіки спонукального діалогу, порівняльний аналіз, кількісне і якісне контент-аналізування. Встановлено, що порушення функціонування рефлексії молодших школярів простежується у змінних або незнайомих ситуаціях: відмова від розв’язання, прагнення спростити завдання, виправдання своєї неспроможності, уникнення труднощів. Зафіксовано, що недостатній розвиток самоконтролю, самооцінки породжує недоліки програмування та виконання діяльності. Констатовано труднощі під час вербалізації плану дій, що є неспроможністю респонденів порівнювати і обґрунтовувати практичні і розумові операції. Порушення рефлексивнооцінної компетентності є недостатнім розвитком рефлексії, самоконтролю, самооцінки та самокорекції, що не дає змоги молодшим школярам цілеспрямовано організовувати свої розумові дії.Item ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОЇ МОДЕЛІ ЦИВІЛІЗАЦІЙНОЇ ОСОБИСТІСНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗАСОБАМИ ОСВІТИ Й ВИХОВАННЯ(2016) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.У статті досліджено філософсько-освітні аспекти формування сучасної моделі цивілізаційної особистісної компетентності засобами освіти й виховання. Наголошено на тому, що актуальним для системи освіти й для всього суспільства загалом в даному аспекті є завдання виховання творчої самостійної особистості з адекватним викликам часу набором компетенцій, який зумовлює рівень її компетентності. Підкреслюється, що інститути освіти в умовах нового тисячоліття мають зосереджувати увагу на тому, що індивідуальний розвиток особистості – це безперервний, протягом усього життя, шлях постійних пошуків, консенсусної та диссенсусної взаємодії, здійснення вибору в потоці альтернативних тенденцій. Зроблено висновок про те, що масштабні процеси, які відбуваються практично в усіх країнах світу, зокрема, реформи в сфері освіти, пов’язані зі стратегічним завданням забезпечення «укорінення» людини в соціальний світ, забезпечують її продуктивну адаптацію до умов оточуючого середовища, зумовлюють необхідність обґрунтування сучасної моделі цивілізаційної компетентності особистості.Item Компетентність як інтегральний соціально-особистісний поведінковий феномен: філософсько-освітній контекст(2015) Костючков, С. К.В статті досліджено особливості сучасної освіти в зв’язку з поняттями «компетенція» та «компетентність». Підкреслюється, що в змісті терміну «компетентність» виділяють сукупність ключових, базових та спеціальних компетентностей. Автор пропонує розглядати компетентність як іманентну індивідові компетенцію, реалізація якої проявляється як комплекс соціально-професійних характеристик, зумовлюючих особистісне ставлення до об’єкта діяльності. Наголошується на тому, що комплекс необхідних компетенцій формує в структурі особистості різні види суб’єктивної компетентності, до яких відносять: загальнокультурну, міжкультурно-комунікативну, соціально-психологічу, інформаційну, спеціальну, особистісну та індивідуальну. Виходячи з розуміння первинності компетенцій, які характеризують внутрішній потенціал особистості, комплекс знань, умінь, досвіду, особистісної зацікавленості, компетенції зумовлюють вирішення певних питань і особистої відповідальності, якість сприйняття індивідом реальності, завдяки чому він обирає оптимальну для даної ситуації модель поведінки, адекватно оцінює та конструктивно нормалізує життєві ситуації. Підкреслюється, що саме динаміка соціально-технологічного розвитку сучасної цивілізації постає основним критерієм істинності знань та практичної значущості компетенцій, яких набуває людина протягом життя в процесі безперервної освіти та самоосвіти. Пошук продуктивних напрямів підвищення конкурентоспроможності освіти в контексті цивілізаційних трансформацій зумовлено тим, що сучасна цивілізація етіологічно вносить суттєві корективи в систему компетентностей, яку необхідно формувати в особистості. In the article the features of modern education in connection with the concepts of «competence» and «competence». It is emphasized that the content of the term «competence» isolated set of key, basic and special competencies. The author proposes to consider the inherent competence as individual competence, implementation of which appears as a complex socio-professional characteristics, causing personal relationship to the object of activity. It is noted that the complex of competencies shapes the personality structure different types of subjective competence, which include: general cultural, intercultural and communicative, social and psychological, informational, special, personal and individual. Based on the understanding of the primacy of competencies that characterize the internal capacity of the individual, set of knowledge, skills, experience, personal interest, determine the competence address specific issues and personal responsibility, individual quality perception of reality, so he chooses the optimal situation for a given model of conduct and adequately assesses structurally normalize life situations. It is emphasized that it is the dynamics of social and technological development of modern civilization presents the main criterion of truth of knowledge and practical significance of competencies that a person acquires lifelong process of continuous education and self-education. Find productive ways of increasing the competitiveness of education in the context of civilizational transformations due to the fact that modern civilization brings etiologically significant adjustments in competencies that must shape the personality.Item ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЩОДО ХАРЧОВОЇ ПОВЕДІНКИ ЯК ІНДИВІДУАЛЬНОГО РЕСУРСУ ОСОБИСТОСТІ(2015) Шебанова, В. І.; Shebanovа, V. I.У статті обґрунтовано необхідність формування здоров’язбережувальної компетентності щодо харчової поведінки. Проведена операціоналізація понять «харчова поведінка», «формування культури харчової поведінки з позицій компетентністного підходу». В статье обоснована необходимость формирования здоровьесберегающей компетентности относительно пищевого поведения. Проведена операционализация понятий «пищевое поведение», «формирование культуры пищевого поведения с позиций компетентностного подхода». The article substantiates necessity of the formation of health-saving competence with respect to eating behavior. Implemented operationalization of the concepts «eating behavior», «formation a culture of eating behavior from the standpoint of the competence approach».