Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248
Browse
5 results
Search Results
Item DEVELOPMENT OF STUDENTS’ SELF-CONSCIOUSNESS BY THE MEANS OF UKRAINIAN LITERATURE(2019) Kazibekova, V. F.; Samkova, O. M.; Казібекова, В. Ф.; Cамкова, О. М.; Казибекова, В. Ф.; Самкова, О. Н.«Development of Student' Self-Consciousness by the means of Ukrainian Literature». The article describes the educational formative experiment, aimed at development of students’ national selfconsciousness by the means of active acquirement by them of material and mental national culture, and analyses its results. The performed educational experiment and the following statistical analysis of its results have presented a strong case that highly developed national self-consciousness of the group of students – Ukrainian philologists, and the increase of self-consciousness level in the experimental groups are conditioned by the influence of the interactive, problem searching, audible educational and reconstructive, deeply psychological, and cathartic learning in the Ukrainian literature and other subjects within the academic course of Ukrainian studies. The increased in volume and deepened learning of Ukrainian literature, language and other subjects within the academic course of Ukrainian studies, the strengthening of the national orientation of the academic courses in pedagogy, psychology, cultural studies, special educational courses and educational work influence greatly on an individual’s emotional and sensitive sphere, and through it on their intellectual and morally-valuable spheres, which effectively contributes to the development of students’ national self-consciousness and civic consciousness, even those students, who are the representatives of other ethnic societies. Сьогодні для України розвиток духовності є особливо актуальним. Система цінностей може слугувати успішному вихованню особистості громадянина за умови, коли виховний процес здійснюватиметься в національному руслі. Передусім це передбачає формування у молодого покоління духовності в контексті національної свідомості і самосвідомості. Серед складових національної школи найчастіше зазначають мову, історію, вірування, фольклор, мистецтво, традиції і звичаї, символіку, прикмети. Найбільшою мірою усі ці складові відображаються в літературі, яку можна вважати універсальним просторовочасовим видом мистецтва. Така універсальність створюється за допомогою мови – мова здатна передати тимчасові, просторові, кольорові, рельєфні і всілякі інші особливості предметів і явищ. Саме література здатна наймогутніше впливати на розвиток духовності і національної самосвідомості людини. Формувальний експеримент здійснювався з метою експериментальної перевірки ефективності художньо-естетичного, ідейноемоційного впливу творів української літератури і дисциплін українознавчого циклу на національні почуття, думки, цінності, ідеали і тим самим на розвиток національної самосвідомості студентів. Проведений формувальний експеримент і подальша математико-статистична обробка отриманих результатів переконливо довели, що збільшення об'єму і глибини вивчення української літератури, мови і інших дисциплін українознавчого циклу, посилення національної орієнтації курсів педагогіки, психології, культурології, учбових спецкурсів і виховної роботи впливають на емоційночуттєву, а через них на розумову і моральноціннісну сфери особистості, що ефективно сприяє розвитку національної самосвідомості у студентів. Сегодня для Украины развитие духовности является особенно актуальным. Система ценностей может служить успешному воспитанию личности гражданина при условии, когда воспитательный процесс будет осуществляться в национальном русле. Прежде всего это предусматривает формирование у молодого поколения духовности в контексте национального сознания и самосознания. Среди составляющих национальной школы чаще всего называют язык, историю, верования, фольклор, искусство, традиции и обычаи, символику, приметы. В наибольшей степени все эти составляющие отображаются в литературе, которую можно считать универсальным пространственно-временным видом искусства. Такая универсальность создается посредством языка – язык способен передать временные, пространственные, цветные, рельефные и всевозможные другие особенности предметов и явлений. Именно литература способна наиболее мощно влиять на развитие ховности и национального самосознания человека. Формирующий эксперимент осуществлялся с целью экспериментальной проверки эффективности художественно-эстетического, идейно-эмоционального влияния произведений украинской литературы и дисциплин украиноведческого цикла на национальные чувства, мысли, ценности, идеалы и тем самым на развитие национального самосознания студентов. Проведенный формирующий эксперимент и последующая математикостатистическая обработка полученных результатов убедительно доказали, что увеличение объема и глубина изучения украинской литературы, языка и других дисциплин украиноведческого цикла, усиление национальной ориентации курсов педагогики, психологии, культурологии, учебных спецкурсов и воспитательной работы влияют на эмоциональночувственную, а через них на умственную и нравственно-ценностную сферы личности, чем эффективно содействуют развитию национального самосознания у студентов.Item ПРОБЛЕМА МОРАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ ОСОБИСТОСТІ У ПІДЛІТКОВОМУ ТА ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ(2019) Цілинко, І. О.; Tsilunko, І. О.Стаття присвячена теоретичному аналізу та викладенню результатів емпіричного дослідження моральної свідомості особистості підліткового та юнацького віку. Мета: розкрити рівні моральної свідомості особистості, особливості переживання моральних почуттів у підлітковому та юнацькому віці на основі теоретичного аналізу та проведеного емпіричного дослідження. Методи: за допомого аналізу, синтезу та узагальненню показати, що почуття виконують відображуючи функцію. Навести сучасні теоретичні позиції із заданої проблематики. Проаналізувати результати отриманого емпіричного дослідження моральної свідомості у підлітковому та юнацькому віці. Результати: розглянуто проблему моральної свідомості особистості підліткового та юнацького віку. Висвітлено погляди науковців на проблему становлення та розвитку моральної свідомості особистості. Представлено кількісний та якісний аналіз морально-етичної відповідальності, як складової моральної свідомості. Надано результати емпіричного дослідження щодо рівнів моральної свідомості, які є характерними для обраної вибірки. Акцентовано увагу на поняттях становлення та можливостях розвитку моральної свідомості особистості у юнацькому віці. Показано вплив рівня розвитку моральної свідомість на емоційний та поведінковий компоненти життя особистості. Проаналізовано проблему становлення та розвитку моральної свідомості особистості. Наведено дані емпіричного дослідження моральної свідомості та морально-етичної відповідальності на вибірці підліткового та юнацького віку. Висновки: Розкрито рівні моральної свідомості особистості. Висвітлено роль моральних почуттів у становленні та розвитку моральної свідомості. Наведено результати емпіричного дослідження моральної свідомості та морально-етичної відповідальності у юнацькому віці. The article is devoted to the theoretical analysis and presentation of the results of an empirical study of the moral consciousness of a young person. Objective: To reveal the levels of moral consciousness of the individual, the peculiarities of experiencing moral feelings in adolescence on the basis of theoretical analysis and conducted empirical research. Methods: Using analysis, synthesis, and generalization to show that feelings perform a function. To present modern theoretical positions on the given problems. To analyze the results of the empirical study of moral consciousness in adolescence and adolescence. Results: the problem of moral consciousness of adolescents and adolescents is considered. The views of scientists on the problem of formation and development of the moral consciousness of the personality are covered. Quantitative and qualitative analysis of moral and ethical responsibility as a component of moral consciousness is presented. The results of empirical research on the levels of moral consciousness that are characteristic of the selected sample are presented. Emphasis is placed on the concepts of becoming and opportunities for the development of moral consciousness of the individual at a young age. The influence of the level of development of moral consciousness on the emotional and behavioral components of a person's life is shown. The problem of formation and development of the moral consciousness of the individual is analyzed. The data of empirical study of moral consciousness and moral and ethical responsibility in the sample of adolescents and adolescents are presented. Conclusions: The levels of moral consciousness of the individual are revealed. The role of moral feelings in the formation and development of moral consciousness is highlighted. The results of an empirical study of moral consciousness and moral and ethical responsibility in adolescence are presented.Item СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВПЛИВУ ТРИВОЖНОСТІ НА РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНОГО ІНТЕЛЕКТУ СТУДЕНТІВ(2016) Стрілецька, І. І.; Стрилецкая, И. И.; Striletskaya, I. I.У статті проаналізовано діяльність різних психологічних шкіл згідно концептуалізації понять «соціальний інтелект» та «тривожність» та виявлено, що соціальний інтелект представляє собою системно детерміновану якість, і, володіючи цілісністю, може виступати як пізнавальний феномен, який пов’язаний з іншими системними якостями людини як самоорганізуюча психологічна система. Він виступає одним з найважливіших компонентів життєдіяльності людини, дає можливість розуміти самого себе, забезпечує вірне розуміння вчинків людей, їхні вербальні і невербальні реакції, виступає як важлива когнітивна складова в структурі комунікативних здібностей особистості. Досліджено, що феномен тривожності необхідно розглядати не тільки з точки зору деструктивного впливу, але й, як невід’ємний фактор розвитку особистості. Систематизація наукових поглядів природи вивчення тривожності дає підставу стверджувати, що тривожність як індивідуальна властивість особистості є складним, полідетермінованим психічним утворенням, яке проявляється на емоційному, когнітивному та поведінкових рівнях. Автором, на основі теоретичного та емпіричного матеріалу була здійснена спроба дослідити вплив тривожності на розвиток соціального інтелекту студентів і виявити відповідність, яка відображає не лише деструктивний, але й, в певній мірі, конструктивний вплив тривожності на розвиток соціального інтелекту студентів. А також, обґрунтовано і уточнено поняття «тривожності» та «соціального інтелекту» за допомогою аналізу провідних теоретико-методологічних підходів у психологічній науці. Проанализирована деятельность различных психологических школ по концептуализации понятий «социальный интеллект» и «тревожность» и выявлено, что социальный интеллект представляет собой системно детерминированную качество, и, обладая целостностью, может выступать как познавательный феномен, связанный с другими системными качествами человека как самоорганизующаяся психологическая система. Он выступает одним из важнейших компонентов жизнедеятельности человека, дает возможность понимать самого себя, обеспечивает правильное понимание поступков людей, их вербальные и невербальные реакции, выступает как важная когнитивная составляющая в структуре коммуникативных способностей личности. Доказано, что феномен тревожности необходимо рассматривать не только с точки зрения деструктивного влияния, но и, как неотъемлемый фактор развития личности. Систематизация научных взглядов природы изучения тревожности дает основание утверждать, что тревожность как индивидуальная свойство личности является сложным, полидетерменированным психическим образованием, которое проявляется на эмоциональном, когнитивном и поведенческих уровнях. Автором, на основе теоретического и эмпирического материала была осуществлена попытка исследовать влияние тревожности на развитие социального интеллекта студентов и выявить соответствие, которая отражает не только деструктивное, но и, в определенной степени, конструктивное влияние тревожности на развитие социального интеллекта студентов. А также, обоснованно и уточнено понятие «тревожности» и «социального интеллекта» с помощью анализа ведущих теоретико-методологических подходов в психологической науке. The article deals with an analysis of various psychological schools’ activities under conceptualisation of terms "social intelligence" and "anxiety" and it was investigated that social intelligence is a systematically determined quality, and as if it possess integrity, it can act as a cognitive phenomenon that is connected with other systemic qualities as self-organizing psychological system. The article gives suggestion, that social intelligence is one of the most important components of human life, which makes it possible to realize itself, providing right understanding of the behaviour of people, their verbal and nonverbal reactions, and is an important component in the structure of cognitive communicative abilities of an individual. This article emphasizes on the fact, that the phenomenon of anxiety should be considered not only in terms of destructive influence, but also as an integral factor in the development of an individual. The systematization of scientific views on the nature of study an anxiety gives the reason to believe that anxiety as individual property of personality is complex, polydetermined mental form, which is revealed on the emotional, cognitive and behavioural levels. According to the theoretical and empirical material, the author makes an attempt to investigate the effect of anxiety on the development of the social intelligence of students and define the conformity, which reflects not only destructive, but also the constructive influence of the anxiety on the development of social intelligence of students. It was also given the attempt to justify and clarify terms "anxiety" and "social intelligence" with the help of analysis of major theoretical and methodological approaches in psychological science.Item Аналіз провідних теоретико-методологічних підходів вивчення поняття «соціальний інтелект»(2015) Стрілецька, І. І.; Стрилецкая, И. И.; Striletskaya, I. IПроаналізовано основні теоретико-методологічні підходи до вивчення феномену «соціальний інтелект» та виявлено, що більшість дослідників в поняття соціальний інтелект вкладають схожий зміст. На їхню думку, соціальний інтелект є системою інтелектуальних здібностей, пов’язаних з обробкою соціальної інформації, яка визначає рівень адекватності і успішності соціальної взаємодії. Включає в себе здатність розуміти себе і оточуючих, уміння аналізувати соціальні ситуації і прогнозувати їх розвиток, забезпечує успішність вирішення задач соціального характеру. Досліджено, що одним із важливих елементів соціального інтелекту являється комунікативна компетентність, яка представляє собою систему внутрішніх засобів регуляції комунікативних дій, які включають орієнтаційну та виконуючу складові і забезпечує ефективність соціальної взаємодії. За результатами теоретичного аналізу психологічної літератури показано наявність протилежних поглядів авторів, щодо того чи являється соціальний інтелект взагалі інтелектом. Автором, на основі теоретичного матеріалу, була здійсненна спроба з’ясувати чи є соціальний інтелект самостійним феноменом чи, можливо, соціальний інтелект є лише проявом загального інтелекту у соціальних ситуаціях. А також, обґрунтовано і уточнено поняття «соціальний інтелект» за допомогою аналізу провідних теоретико-методологічних підходів у психологічній науці. Проанализированы основные теоретико-методологические подходы к изучению феномена «социальный интеллект» и выявлено, что большинство исследователей в понятие социальный интеллект вкладывают похожий смысл. По их мнению, социальный интеллект является системою интеллектуальных способностей, связанных с обработкой социальной информации, определяющих уровень адекватности и успешности социального взаимодействия. Включают в себя способность понимать себя и окружающих людей, умение анализировать социальные ситуации и прогнозировать их развитие, успешность решения задач социального характера. Исследовано, что одним из важных элементов социального интеллекта является коммуникативная компетентность, представляющая собой систему внутренних средств регуляции коммуникативных действий, включающая в себя ориентировочную и исполнительную составляющие и обеспечивающие эффективность социального взаимодействия. По результатам теоретического анализа психологической литературы показано наличие противоречивых взглядов авторов согласно того является ли социальный интеллект вообще интеллектом. Автором, на основе теоретического материала, была осуществлена попытка выяснить является ли социальный интелект самостоятельным феноменом или, возможно, социальный интеллект является только проявлением общего интеллекта в социальных ситуациях. А также, обосновано и уточнено понятие «социальный интеллект» с помощью анализа теоретико-методологических подходов в психологической науке. Main theoretical and methodological approaches to studying of phenomenon “social intellect” were analyzed and it was found that majority of scientists understand this concept identically. To their mind “social intellect” is a system of intellectual abilities connected with social information’s handling, which determines the level of adequacy and success of social interaction. It includes the ability to understand ourselves and folk about us, to analyze social situations and predict their development, provides success in problems’ solution of social character. It was investigated that one of the most important elements of social intellect is communicative competence, which is a system of inner methods of communicative actions’ regulation, which include orientational and executive components and provide effectiveness of social interaction. According to the results of theoretical analysis of psychological literature it is shown the presence of authors’ counter-opinion about the question is the social intellect is an intellect at all or not. The author, on the basis of theoretical material, attempts to study out if the social intellect is an independent phenomenon or, maybe, it is only a manifestation of common intellect in social situations. And also it was grounded and specified concept “social intellect” with the help of analysis of the leading theoretical and methodological approaches in psychological science.Item СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ АНАЛІЗУ ПРОЦЕСУ ОСОБИСТІСНОГО ЗРОСТАННЯ(2011) Савченко, О. В.; Савченко, Е. В.; Savchenko, О.У статті розглядається розвиток особистості як соціально-психологічний процес, ефективність якого залежить від великого числа факторів, але особливо від самовизначення й суспільної активності особистості. Автор доводить, що в процесі навчання студентів в ВНЗі відбуваються достатньо суттєві зміни в структурі особистісних якостей, яка стає більш складною, розвиненою.