Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248
Browse
10 results
Search Results
Item ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ФІЛОСОФСЬКИХ ВЧЕНЬ МИНУЛОГО ТА СЬОГОДЕННЯ(2022) Галіченко, М. В.; Поліщук, І. Є.У статті містяться практичні рекомендації щодо покращення стану викладання філософії для студентів нефілософських напрямів освіти в університетах України. Автори переконані, що для студентів, які не навчаються на філософських факультетах, має бути запроваджений курс практичної філософії. Цей курс не повинен бути зведений лише до етики. Він має навчити студентів досить впевнено почуватися в поліваріантному просторі сучасної постнекласичної науки, де гіпотези мають явну перевагу над виваженими теоріями, де критерій істини має й конвенційне тлумачення. Курс філософії має бути суттєво переорієнтований на мисленнєву складову, на певне вільнодумство, яке неодмінно буде ставати передумовою свободи особистості як підґрунтя всіх дій, вчинків, комунікацій. Автономія університетів означає надання більших можливостей для особистісного бачення викладачем філософії мети навчання та засобів її досягнення. Автори переконані, що навчальний процес має відбуватися в діалогічній формі, без однозначної акцентуації «правильних» висновків з кожної теми. Підручник/посібник з філософії обов’язково має поєднувати виклад навчального матеріалу з більш розгорнутими темами практичного спрямування, з фрагментами першоджерел та проблемними питаннями до них. Дуже важливо, щоб здобувачі вищої освіти зрозуміли, що філософія має допомогти їм у власному професійному становленні та навіть стати особистим правилом життя. Студент має обирати та наближати до свого світорозуміння не всі наявні концепції та ідеї, з якими він ознайомлюється в процесі філософського навчання, а саме ті, які відповідають його професійним амбіціям, ті, що здатні спонукати його до самовдосконалення – чуттєвого, мисленнєвого та його практичних реалізацій. Варто спонукати студентів до знайомства з філософськими творами, які видані мовою оригіналу. У статті наголошується, що філософія дозволяє людині впевнено почувати себе у вельми складних життєвих умовах та загрозливих викликах планетарного масштабу. Філософія не вмирає, і наша задача – впевнити в цьому і своїх студентів, і своїх колег – нефілософів. The article contains practical recommendations for improving the teaching of philosophy to students of nonphilosophical fields of study at Ukrainian universities. The authors are convinced that a course in practical philosophy should be introduced for students who do not study at philosophy faculties. This course should not be reduced to ethics alone. It should teach students to feel confident enough in the multivariate space of modern post-nonclassical science, where hypotheses have a clear advantage over balanced theories, where the criterion of truth also has a conventional interpretation. The philosophy course should be significantly reoriented to the thinking component, to a certain freedom of thought, which will certainly become a prerequisite for individual freedom as the basis for all actions, deeds, and communications. The autonomy of universities means providing more opportunities for a philosophy teacher to have a personal vision of the goal of education and the means of achieving it. The authors are convinced that the educational process should take place in a dialogic form without unambiguously emphasizing the "correct" conclusions on each topic. A philosophy textbook must combine the presentation of educational material with more detailed topics of practical orientation, with fragments of primary sources and problematic questions related to them. It is very important for degree-seeking students to understand that philosophy will help them in their professional development and even become a personal rule of life. Students should not bring all the existing concepts and ideas that they learn in the process of philosophical study closer to their worldview, but only those that correspond to their professional ambitions, those that can encourage them to self-improvement–sensual and mental, as well as its practical realization. Students should be encouraged to familiarize themselves with philosophical works published in the original language. The article emphasizes that philosophy allows a person to feel confident in very difficult living conditions and threatening challenges of a global scale. Philosophy is not dying, and our task is to convince our students and nonphilosopher colleagues of this.Item INVESTIGACIÓN DE LAS ORIENTACIONES VALORATIVAS DE LOS PARTICIPANTES DEL BULLYING EN EL ESPACIO EDUCATIVO(2022) Popovych, I.; Zavatska, N.; Bozoyan, M.; Vorobel, M.; Blyskun, O.; Klenina, K.; Попович, І. С.; Завацька, Н. Є.; Бозоян, М. А.; Воробель, М. М.; Блискун, О. О.; Кленіна, К. В.El objetivo del presente artículo es argumentar teóricamente e investigar empíricamente las orientaciones valorativas de los participantes del bullying en el espacio educativo. Se argumentaron teóricamente las características psicológicas del fenómeno del bullying tras las orientaciones valorativas de sus participantes. Como método, se describieron las bases metodológicas de la investigación empírica utilizando herramientas válidas de psicodiagnóstico. Se confirmó que todos los participantes del bullying, excepto sus observadores pasivos, tienen una orientación valorativa de “pasar bien el tiempo, descansar”, lo que evidencia la interrelación entre la “situación estresante” del bullying y el “agotamiento físico, moral” (p≤ .05). Para las víctimas y testigos que los ayudaban, la orientación valorativa predominante es la “ayuda y misericordia hacia los demás”, y para el acosador, “alto estatuto social” y “gobernar a la gente” (p≤.05). En conclusión, los resultados empíricos obtenidos y la argumentación teórica contribuyen a la operacionalización de la solución de tareas educativas en la escuela; la implementación de los resultados obtenidos en el trabajo preventivo, correccional de desarrollo reducirá la prevalencia y el nivel de efectos perjudiciales del bullying sobre los sujetos del espacio educativo influyendo en sus orientaciones valorativas. The aim of this paper is to present theoretical substantiation and empirical research on value orientations of bullying participants in educational space. The study theoretically substantiates psychological characteristics of the phenomenon of bullying in the dimension of value orientations of its participants. As methodology, this paper outlines methodological foundations of the empirical research using valid psycho-diagnostic instruments. It was determined that the value orientation “pleasant pastime, rest” prevails in all the bullying participants, except the passive witnesses, that proves the correlation of “stressful situation” of bullying with “physical and moral fatigue” (p ≤ .05). The dominating value orientation of the victims and witnesses who helped them is “help and mercy to other people”, and the orientations “high social status” and “people management” are characteristic of the bullers (p ≤ .05). In conclusion, the study generalizes that the obtained empirical results and theoretical substantiation will contribute to operationalization of solving educational problems at schools; implementation of the obtained results into prophylactic and correction-development work will reduce the spread and the level of a negative effect of bullying on the entities of educational space through the impact on their value orientations. Метою статті є теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження ціннісних орієнтацій учасників булінгу в освітньому просторі. Теоретично обґрунтовано психологічні особливості явища булінгу у вимірах ціннісних орієнтацій його учасників. Надано авторське визначення поняття “шкільний простір”. Матеріали і методи: Окреслено методологічні вихідні положення емпіричного дослідження. застосовано валідний психодіагностичний інструментарій. Результати. Встановлено, що у всіх учасників булінгу, крім пасивних спостерігачів, провідною є ціннісна орієнтація “гарне проведення часу, відпочинок”, що є свідченням взаємозв’язку “стресовості ситуації” булінгу з “фізичним і моральним виснаженням” (p≤.05). Для жертв та свідків, які їм допомагали, превалюючою ціннісною орієнтацією є “допомога та милосердя до інших”, для булера – “високий соціальний статус” та “управління людьми” (p≤.05). Висновки. Узагальнено, що отримані емпіричні результати та теоретичне обґрунтування сприятимуть операціоналізації вирішення навчально-виховних завдань у школі; впровадження отриманих результатів в профілактичну та корекційно-розвивальну роботу знижуватиме поширення та рівень згубного впливу булінгу на суб’єкти освітнього простору через спрямованість на їх ціннісні орієнтації.Item ПРОФІЛАКТИКА ДИТЯЧОЇ БЕЗДОГЛЯДНОСТІ В УКРАЇНІ (ДРУГА ПОЛОВИНА 60-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ)(2019) Дереш, В. С.; Deresh, V. S.У статті розглянуто особливості профілактики дитячої бездоглядності в Україні в другій половині 60-х років ХХ століття. Розкрито сутність понять «бездоглядність» і »бездоглядна дитина», причини бездоглядності та її наслідки. Визначено, що головна причина дитячої бездоглядності полягає в неналежному виконанні батьками своїх прямих обов’язків: забезпечення сприятливих умов для фізичного, духовного та інтелектуального розвитку дитини. Проаналізовано нормативно-правові документи другої половини 60-х років ХХ століття, що визначали вітчизняну соціальну політику стосовно профілактики дитячої бездоглядності в Україні. Висвітлено основні погляди дослідників, педагогів, які зверталися в той час до вивчення цих питань: для попередження дитячої бездоглядності необхідно підвищити педагогічну культуру сімейного і шкільного виховання; саме школа може досягти посилення педагогічної культури батьків; необхідно зміцнити взаємозв’язок суспільного та сімейного виховання. Розглянуто співпрацю батьків, громадськості, шкіл, представників прокуратури, суду та міліції, спрямовану на попередження дитячої бездоглядності і правопорушень. З’ясовано, що в досліджуваний період по всій країні набули поширення ради громадськості й ради сприяння сім’ї та школі, які створювалися на підприємствах і в установах, виконуючи роль координаційних центрів з поєднання виховних впливів сім’ї, школи та громадськості. Окреслено основні форми роботи школи із батьками, які з різних причин нехтували вихованням дітей (класні і загальношкільні батьківські збори, лекторії, університети педагогічних знань, конференції, лекції, бесіди, індивідуальні консультації, під час яких батькам надавалася допомога з питань виховання і розвитку їхніх дітей). Визначено, що для попередження дитячої бездоглядності в другій половині 60-х років ХХ століття в українському суспільстві було вжито низку заходів. The article deals with the peculiarities of child neglect prevention in Ukraine in the second half of the 1960s. The essence of such concepts as «neglect» and «neglected child», causes of neglect and its consequences have been revealed. It has been determined that the main reason for child neglect is the inadequate fulfillment by parents of their direct responsibilities: the provision of favourable conditions for child’s physical, spiritual and intellectual development. The normative legal documents of the second half of the 1960s, which defined the domestic social policy concerning child neglect prevention in Ukraine, have been analyzed. Researchers’ and educators’ basic views who addressed at that time to study these issues have been highlighted: in order to prevent child neglect, the pedagogical culture of family and school education should be improved; it is the school itself that can enhance parents’ pedagogical culture; the relationship between social and family education needs to be strengthened. This article examines the collaboration of the public, parents, schools, prosecutors, the court, and the police, aimed at preventing child neglect and delinquency. It has been found that during the studied period, throughout the country, councils of the public and councils promoting family and school became widespread, which were created at enterprises and institutions, acting as coordination centers for combining family, school, and community educational influences. The school’s main forms of work with parents, who for various reasons neglected the upbringing of children have been outlined (class and general school meetings, lectures, universities of pedagogical knowledge, conferences, lectures, conversations, individual consultations during which parents were provided with the help in the upbringing and development of their children). It has been determined that in the second half of the 1960s a number of measures were taken to prevent child neglect.Item НАУКОВІ ПОШУКИ У СФЕРІ СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ І СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТЬ(2016) Дереш, В. С.; Deresh, V. S.У статті здійснено аналіз дисертаційних досліджень другої половини ХХ – початку ХХІ століть, у яких присутня проблематика сімейного виховання й соціалізації дітей. Автором представлено огляд дисертаційних робіт за періодами: у 50-60-ті роки ХХ століття свої дослідження науковці присвячували проблемі взаємодії школи, сім’ї та громадськості у вихованні дітей; у 70-80-ті роки ХХ століття зверталася увага на готовність молоді до сімейного життя, віковий підхід у вихованні дітей, взаємодію поколінь у сім’ї; у 90-х роках ХХ століття науковці звертаються до проблеми соціалізації особистості; на початку ХХІ століття проблема соціалізації особистості посідає помітне місце серед інших традиційних проблем сімейного виховання. В статье осуществлен анализ диссертационных исследований второй половины ХХ – начала XXI веков, в которых поднята проблематика семейного воспитания и социализации детей. Автором представлен обзор диссертационных работ по периодам: в 50-60-е годы ХХ века свои исследования ученые посвящали проблеме взаимодействия школы, семьи и общественности в воспитании детей; в 70-80-е годы ХХ века обращалось внимание на готовность молодежи к семейной жизни, возрастной подход в воспитании детей, взаимодействие поколений в семье; в 90-х годах ХХ века ученые обращаются к проблеме социализации личности; в начале XXI века проблема социализации личности занимает заметное место среди других традиционных проблем семейного семейного воспитания. The article is dedicated to the theses concerning the family education and socialization of children in the second half of XX – the beginning of XXI centuries. The author provides an overview of theses by the several decades. It is noted that in the 50 years of the 20th century scholars devoted their researches not to family and its influence on the young person, but to other issues of public education. It is underlined that such public policy of that time was aimed at easing focus on family values and social development to limit the impact on children’s family formation. It is found that in the 60 years of the 20th century scientists focused on the problem of interaction between school, family and community in the children’s education. It is determined that the spectrum of theses’ problems in 70 years of the 20th century was concentrated on the children’s moral education in the family, the preparation of students to fulfill their parental educational functions, the interaction of generations in the family. It is pointed out that the 80 years of the 20th century were characterized by increased attention to the problem of youths’ readiness for family life taking into account age approach for education. The scientists turned their attention to the problem of socialization in the 90 years of the 20th century. It is noted that the problem of socialization in the scientific studies of the beginning of 21st century was occupied a prominent place among the traditional problems of family education. It is highlighted that the subjects of scientific works of the second half of XX – the beginning of XXI centuries were entirely depended on the dominant ideology and socio-cultural conditions of social life.Item КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ(2013) Дереш, В. С.; Deresh, V. S.У статті визначені складники процесу соціалізації особистості та зроблена спроба розмежування понять «соціалізація», «виховання», «розвиток особистості» у сучасній науці. В статье определены составляющие процесса социализации личности и сделана попытка разграничения понятий «социализация», «воспитание», «развитие личности» в современной науке. In this article investigated the components of the process of socialization and attempted delimitation of the concepts"socialization", "education", "personal development" in modern science.Item ФУНКЦІЇ ОСВІТИ ЯК СОЦІАЛЬНОГО ІНСТИТУТУ(2015) Шапошникова, І. В.; Shaposhnykova, I. V.У статті розглядаються функції освіти як соціального інституту. Звернено увагу на те, що за структурно-функціоналіського підходу соціальний інститут освіти розглядають як один із структурних елементів соціальної системи, що виконує разом з інститутами сім'ї, релігії, армії функцію відтворення соціального зразка. Висловлено думку, що за інституціональною теорією, соціальний інститут освіти характеризується чітким розподілом функцій, прав і обов'язків учасників соціальної взаємодії, зокрема викладачів, студентів, адміністрації вищого навчального закладу. Автор зазначає, що за логікою структураліського конструктивізму П. Бурдьє, «педагогічна праця» відтворює об'єктивні структури (інститут освіти, зокрема), будучи при цьому продуктом цих структур за допомогою габітусу. Сам габітус є практикою, що породжує принцип, який відтворює об'єктивні структури. Тобто індивідуальні педагогічні й соціальні практики в системі освіти, що породжуються габітусами індивідів, відтворюють об'єктивні структури системи освіти. Названі функції соціального інституту освіти : функція навчання, забезпечення передачі культурного капіталу певної формації, функція підтримки соціальної ієрархії, ідеологічна функція, функція відтворення і легітимації структури класових відмінностей. In the article the function of education as a social institution. Attention is paid to the fact that the structural approach funktsionaliskoho social institution of education is considered as one of the structural elements of the social system that performs together with the institutions of family, religion, the military function of social reproduction model. Suggested that for institutional theory, social institution of education is characterized by a clear division of functions, rights and obligations of participants of social interaction, including teachers, students, administration of higher education. The author notes that the logic strukturaliskoho constructivism Bourdieu, "educational work" reflects the objective structures (Institute of Education, among others), being a product of these structures using habit. Sam habit is a practice that generates principle that plays objective structure. That individual educational and social practices in education, caused by habit individuals reproduce objective structure of the education system. The above features of a social institution of education: learning function, including transferring certain cultural capital structure, function to support the social hierarchy, ideological function, the function of reproduction and legitimation structures of class differences.Item РОЛЬ ФІЛОСОФІЇ ОСВІТИ В ПРОЦЕСІ ВИЗНАЧЕННЯ НАПРЯМІВ ФОРМУВАННЯ Й РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ ОСВІТНЬОЇ СИСТЕМИ(2015) Костючков, С. К.У статті розглядаються загальні проблеми сучасної системи освіти, а також роль філософії освіти в процесі конструктивного й продуктивного розуміння напрямів і контенту розвитку освітньої системи. Автор акцентує увагу на розгляді сучасного суспільства освіти як такого соціального інститута, у якому реалізується право кожної людини, як унікальної біосоціальної одиниці. Підкреслено, що необхідність ґрунтовного, комплексного філософського розгляду стану сучасної системи освіти зумовлена не тільки чинниками політичного, економічного, культурного або соціального змісту, але й потребами самої філософії. Автор зауважує, що базовою характеристикою сучасної вітчизняної філософії освіти в її практичному форматі є послідовне, комплексне й системне з’ясування і дослідження передумов, закономірностей і особливостей розвитку та ймовірних наслідків кризових явищ в освітній системі. Проаналізовано підходи до визначення статусу філософії освіти. Наголошується на тому, що сучасний етап розвитку суспільства актуалізує необхідність філософського підходу до освіти, як до базового механізму репродукції суспільного інтелекту. Автор робить висновок, згідно із яким третє тисячоліття висуває людству нові, актуальні в умовах сьогодення завдання, вирішення яких вимагає розробки принципово нових концепцій, підходів і стратегій в галузі системи освіти.Item ОСОБЛИВОСТІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА РЕФОРМУВАННЯ ОСВІТНЬОЇ СИСТЕМИ ВІДПОВІДНО ДО ВИМОГ СУЧАСНОГО СВІТУ(2015) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.У статті досліджено основні напрями трансформації, реформування, координування системи освіти відповідно до вимог сучасного світу. Відзначається, що практично в усіх країнах світу національна система освіти розглядається як найважливіший фактор, що визначає добробут, безпеку і прогрес держави та суспільства. Стверджується, що необхідність глибинної трансформації, реформування, координування системи освіти із вимогами сучасного світу є невідворотною даниною глобалізованому світовому простору. Зроблено висновок про потужний потенціал інноваційної діяльності в системі освіти, який на сучасному етапі суспільного розвитку в силу певних причин – політичних, економічних, соціальних, культурних – розкрито далеко не повністю.Item ОСНОВИ ВЗАЄМОДІЇ СУБ’ЄКТІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА ДИТИНИ НА ОСВІТУ ПІД ЧАС ЇЇ ПЕРЕБУВАННЯ У ЗАКЛАДІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я(2013) Гуріч, В. О.Стаття присвячена проблемі організації соціально-педагогічної роботи з метою забезпечення прав дитини на освіту під час перебування в закладі охорони здоров’я. Розглядаються основні проблеми, умови і завдання зазначеної технології співпраці відповідальних установ. Статья посвящена проблеме организации социально-педагогической работы для обеспечения права ребенка на образование во время пребывания в учреждениях здравоохранения. Рассматриваются основные проблемы, условия и задачи технологии сотрудничества ответственных учреждений. The article is devoted to the problem of organization of socially-pedagogical work for providing of right for a child on education during a stay in establishments of health care. Basic problems, terms and tasks of technology of collaboration of responsible establishments, are examined.Item ДО ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ ЗІ ЗБЕРЕЖЕННЯ ОСВІТНІХ НАВИЧОК ДІТЕЙ У ЗАКЛАДАХ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я(2012) Гуріч, В. О.Стаття присвячена проблемі організації соціально-педагогічної роботи з метою забезпечення прав дитини на освіту під час перебування в закладі охорони здоров’я. Розглядаються основні проблеми, умови і завдання зазначеної технології співпраці відповідальних установ. Статья посвящена проблеме организации социально-педагогической работы для обеспечения права ребенка на образование во время пребывания в учреждениях здравоохранения. Рассматриваются основные проблемы, условия и задачи технологии сотрудничества ответственных учреждений. The article is devoted to the problem of organization of socially-pedagogical work for providing of right for a child on education during a stay in establishments of health care. Basic problems, terms and tasks of technology of collaboration of responsible establishments, are examined.