Факультет психології, історії та соціології

Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248

Browse

Subject: search.filters.subject.emotional intelligence

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    IMPACT OF EMOTIONALITY AND LOCUS OF CONTROL ON ATHLETES’ MOTIVATION FOR SUCCESS ACHIEVEMENT AND FAILURE AVOIDANCE IN INDIVIDUAL SPORTS
    (2024) Popovych, I.; Bokhonkova, Y.; Sokolova, H.; Forostian, О.; Rodchenkova, I.; Yurkiv, Y.; Korniienko, I.; Попович, I.
    This study aimed to identify statistically significant parameters regarding the influence of emotionality and locus of control on athletes' motivation for success achievement and failure avoidance in individual sports. The sample consisted of athletes participating in individual sports (n = 123) with a mean age of 23 (Me = 23; M = 23.19; SD = ±2.92), representing disciplines such as artistic gymnastics, track and field, weightlifting, freestyle wrestling, and boxing. Among the participants were medalists and winners of regional, national, international, and Olympic sports competitions. Methods. The methods verified in sports studies allowed measuring a number of parameters of emotionality and locus-control, and also two dependent variables – motivation for achieving success and avoiding failure. Statistically significant differences were identified by standard coefficients. Results. It was empirically established that both dependent variables have a considerable number of statistically significant correlations (p ≤ .050; p ≤ .010): motivation for achieving success has eight correlations, motivation for avoiding failure has seven correlations. It was found that three parameters – “athletes’ emotional stability”, “area of athletes’ achievements” and “athletes’ health and illnesses” correlate significantly with both motivations: motivation for achieving success (MAS) and motivation for avoiding failure (MAF). Diametrically opposite correlations of the parameters “athletes’ interpersonal relationships” with MAS (rxy = -.235; p=.041) and MAF (rxy = .215; p = .045) and “athletes’ sporting activities” with MAS (rxy = .623; p = .041) and MAF (rxy = -.238; p=.042) were established. Discussion and conclusions. It was generalized that emotional stability (ES) and emotional arousal (EA) are important parameters of athletes’ emotionality, whose constructive realization is within the scope of emotional intelligence (EQ) and has a statistically significant impact on motivation and achievement of victory. It was explained that support for emotional positive relationships in domination of motivation for achieving success can have a negative effect on athletes’ concentration. Such relationships can be a defense mechanism, emotional comfort and psychological relief in difficult situations of sporting activities in case of domination of motivation for avoiding failure. It was proved that emotionality and locus-control affect motivation for achieving success and avoiding failure of athletes in individual sports. The obtained results are characterized by scientific novelty and can arouse interest in everyone who is involved in training and competition processes of athletes in individual sports.
  • No Thumbnail Available
    Item
    RESEARCH ON PERSONALITY DETERMINANTS OF ATHLETES’ MENTAL EXHAUSTION DURING THE ONGOING COVID-19 PANDEMIC
    (2021) Popovych, I.; Halian, I.; Halian, O.; Nosov, P.; Zinchenko, S.; Panok, V.; Попович, І. С.; Галян, І. М.; Галян, О. І.; Носов, П. С.; Зінченко, С. М.; Панок, В. Г.
    Дослідження представляє теоретичне обґрунтування та кореляційне аналізування чинників, що складають зміст психологічної байдужості спортсменів різного рівня майстерності, що представляють індивідуальні та командні види спорту (n = 180). Метою є емпіричне дослідження особистісних якостей спортсменів, що допомагають долати психічне вигорання і блокують появу емоційної байдужості. Методи дослідження: кореляційне аналізування, валідний і надійний психодіагностичний інструментарій. Дослідження виконано у період прогресування пандемії COVID-19 і дозволило встановити низку закономірностей. Результати. Розвиток психічного вигорання у спортсменів детермінується різним рівнем прояву особистісних якостей та їх співвідношення у структурі особистості, а саме: особистісною тривожністю, самооцінкою, рівнем домагань, локус контролем та мотивацією досягнення успіху і уникнення невдач. Показано, що значущі розходження між рівнем домагань і самооцінкою у чоловіків (r = .38**), висока особистісна тривожність у чоловіків та жінок, що корелює з інтегральним показником психічного вигорання (r = .28**; r = 36**), якнайбільше сприяють появі психічної напруженості у багатьох спортсменів. З’ясовано, що події власного життя стають чинником психічного вигорання за умови домінування екстернального локус контролю. Вираженою ця особливість є у спортсменів-розрядників/майстрів командних видів спорту (r = .34**). Встановлено, що низький рівень прояву емоційного вигорання у спортсменів, які займаються командними видами спорту є наслідком значущості для них соціальної підтримки (r = -.38**). Підвищені вимоги щодо демонстрації успіху створюють для спортсменів-чоловіків психологічний тиск, який збільшує ймовірність появи у них психічного вигорання. Висновки. Отримані результати операціоналізують вирішення завдань професійної підготовки спортсменів. Розуміння суті психічного вигорання дозволяє вирішувати завдання зниження психологічної байдужості спортсменів. Перспективним видається дослідження ролі емоційного інтелекту в структурі психічного вигорання спортсменів. The research presents theoretical substantiation and correlation analysis of the factors causing emotional indifference in athletes with different levels of mastership, participating in individual and team sports (n = 180). The purpose is to carry out empirical research on athletes’ personality traits helping overcome mental exhaustion and prevent form emotional indifference. Research methods: correlation analysis, valid and reliable psycho-diagnostic instruments. The research was conducted during the ongoing COVID-19 pandemic and made it possible to find out a number of regularities. Results. The development of mental exhaustion in athletes is determined by a different level of manifestation of personality traits and their correlation in the structure of personality: anxiety, self-esteem, the level of aspirations, locus of control and motivation for achieving success and avoiding failures. The study shows that significant differences between the level of aspirations and selfesteem in the men (r = .38**), high anxiety in the men and women correlating with the integral index of mental exhaustion (r = .28**; r = 36**) mostly contribute to mental strain in many athletes. It finds out that the events of their personal lives become a factor of mental exhaustion provided that external locus of control prevails. This trait is pronounced in the athletes – Masters of team sports (r = .34**). The research determines that a low level of mental exhaustion in the athletes engaged in team sports is a consequence of the significance of social support (r = -.38**). High requirements for demonstrating success cause mental strain for the male athletes that increases probability of their mental exhaustion. Conclusions. The obtained results operationalize the process of solving the problems of professional training for athletes. Understanding the essence of mental exhaustion allows solving the problem of emotional indifference in athletes. Research on the role of emotional intelligence in the structure of athletes’ mental exhaustion is considereds to be very promising.