Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248
Browse
4 results
Search Results
Item EXPERIMENTAL RESEARCH OF THE SENSE-VALUE REGULATION OF FUTURE TEACHERS IN ACADEMIC AND PROFESSIONAL ACTIVITY(2021) Halian, I.; Popovych, I. S.; Nesin, Y.; Zavatskyi, Y.; Vashchenko, I.; Muliar, O.; Marchenko, A.; Галян, І. М.; Попович, І. С.; Несін, Ю. М.; Завацький, В. А.; Ващенко, І. В.; Муляр, О. П.; Марченко, А. Д.The research is psychological-pedagogical experiment with factor analysis of value-sense meaningful parameters, preferences, expectations of future teachers (N = 140). The aim is to study the psychological rich in content features of formation of the value-sense sphere of future teachers. Values, while forming in the life experience of the individual, determinate the purpose-oriented and motivational program of behavior and provide sensory regulation of life activity. Personal sense, as a subject determinant, defines the effectiveness of professional activity. The development of system of values and senses is determined by rich in content process, the involvement of students in various types of social activities and purposeful impact by training facilities. Research methods: psychological and pedagogical experiment, standardized tests, factor analysis. The structure of value and sense regulation is determined. The forming stage provided changes in the experimental group (N = 17) from values oriented on social perception to values of personal and professional development. In the control group (N = 19), the dominance of personal comfort values was recorded. Compared to the ascertaining stage, the values of personal- professional development has emerged. The results obtained can be useful to stakeholders, leaders of educational institutions, researchers of self-regulation, axiogenesis, life creation and personality expectations. Дослідження є психолого-педагогічним експериментом з факторним аналізом ціннісно-сенсових змістових параметрів, уподобань, очікувань майбутніх педагогів (N=140). Метою є дослідження психологічних змістових особливостей становлення ціннісно-сенсової сфери майбутніх педагогів. Методи дослідження: психолого-педагогічний експеримент, стандартизовані тести, факторний аналіз. Визначено структуру ціннісно-сенсової регуляції. Формувальний етап забезпечив зміни в експериментальній групі (N=17) з цінностей орієнтованих на соціальне сприйняття на цінності особистісно-професійного зростання. У контрольній групі (N=19) зафіксовано домінування цінностей особистісного комфорту. Отримані результати можуть бути корисними стейкхолдерам, керівникам закладів освіти, дослідникам саморегуляції, аксіогенезу, життєтворення та очікувань особистості.Item ESTUDIO EMPÍRICO DE LA TIPOLOGÍA DE EXPECTATIVAS SOCIALES DEL INDIVIDUO(2021) Popovych, I. S.; Chervinskyi, A.; Kazibekova, V.; Chervinska, I.; Machynska, N.; Попович, І. С.; Червінський, А. І.; Казібекова, В. Ф.; Червінська, І. Б.; Мачинська, Н. І.El propósito del estudio es determinar los parámetros de contenido psicológico y las propiedades de las expectativas sociales del individuo; investigar los tipos de expectativas sociales mediante el método de análisis de conglomerados; delinear el contenido sociopsicológico del fenómeno estudiado. Se determinan los niveles de expectativas sociales del individuo. Se establecen las propiedades predominantes de las expectativas en la situación actual de la actividad educativa y profesional. La agrupación del conjunto de datos estudiados está fundamentada e implementada metodológicamente. Métodos de investigación: análisis de contenido, pruebas con cuestionarios estandarizados, análisis factorial, análisis de conglomerados por k-medias. Se da la estructura de tipos de expectativas sociales del individuo. La clave en esta estructura es el tipo de expectativas sociales entendidas activamente (n=34; 43.55%). Los resultados obtenidos son importantes conocimientos sociopsicológicos que hacen un aporte científico al fenómeno estudiado. Creemos que la aplicación de los conocimientos adquiridos en la práctica contribuirá a la organización eficaz del trabajo en las diversas esferas de la actividad humana. El conocimiento adquirido es de valor científico para todos los que estudian los patrones psicológicos de las expectativas sociales del individuo. The purpose of a research is to determine the psychological content parameters and properties of social expectations of the personality; research of types of social expectations by the method of cluster analysis; outlining the socio-psychological content of the studied phenomenon. The levels of social expectations of the personality are determined. The prevailing properties of expectations in the current situation of educational and professional activity are established. The clustering of the researched data set is methodologically substantiated and implemented. Research methods: content analysis, tests with standardized questionnaires, factor analysis, cluster analysis by k-means. The structure of types of the person’s social expectations is given. The key in this structure is the actively meaningful type (n=34; 43.55%) of social expectations. The received results are important socio-psychological knowledge that makes a scientific contribution to the researched phenomenon. We believe that the implementation of the received knowledge in practice will contribute to the effective organization of work in various spheres of human activity. The received knowledge is of scientific value for all who research the psychological patterns of social expectations of the personality. Метою дослідження є визначення психологічних змістових параметрів і властивостей соціальних очікувань особистості; дослідження типів соціальних очікувань методом кластерного аналізу; окреслення соціально-психологічного змісту досліджуваного феномену. Визначено рівні соціальних очікувань особистості. Встановлено превалюючі властивості очікувань у актуальній ситуації навчально-професійної діяльності. Методологічно обґрунтовано і реалізовано кластеризацію досліджуваного масиву даних. Методи дослідження: контент-аналізування, тести зі стандартизованими анкетами, факторний аналіз, кластерний аналіз методом k-середніх. Подано структуру типів соціальних очікувань особистості. Ключовими у цій структурі є активноосмислений тип (n=34; 43.55%) соціальних очікувань. Отримані результати є важливими соціально-психологічними знаннями, які вносять науковий вклад в досліджуваний феномен. Вважаємо, що застосування отриманих знань на практиці сприятиме ефективній організації роботи у різних сферах діяльності людини. Отримані знання представляють наукову цінність для всіх, хто досліджує психологічні закономірності соціальних очікувань особистості.Item PSYCHOLOGICAL FACTORS OF COMPETITIVENESS OF THE WOMEN’S YOUTH HANDBALL TEAM(2021) Popovych, I. S.; Blynova, O. Ye.; Nosov, P.; Zinchenko, S.; KONONENKO, O.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Носов, П. С.; Зінченко, С. М.; Кононенко, О. І.The aim of the article is an empirical study of the influence of dispositional optimism on the psychological meaning parameters of the athletes’competitiveness of women’s youth handball teams. Study participants: women’s youth handball teams (n = 61). The handball players are representatives of five national teams from different regions of Ukraine.They are regular participants in the competitions of the Championship of Ukraine (Junior League). Methods. Standardized and adapted psychodiagnostic methods, correlation analysis, comparative analysis using φ – Fisher’s angular transformation criterion are applied. Results. The components of competitiveness of young female handball players are determined and grounded: motivational, regulatory, personal. It is established that the average viability indicators in the group of women’s handball players exceed the average normative values, which points out at the ability to overcome difficult, stressful situations in training and competitive sports activities. Higher indicators of the studied sample were stated in comparison with the normative values on the scales “Openness to experience”, “Conscientiousness” and “Extraversion”. It was found that dispositional optimism at a statistically significant level (p < .05) correlates with the indicators “Motivation to succeed”, “Hardiness” and its components (commitment, control, challenge). The correlation at the statistically significant level (p < .05) of dispositional optimism with personal factors, namely, with openness to experience, conscientiousness, extraversion, agreeableness, neuroticism was stated. A comparative analysis of two groups of female handball players by the level of dispositional optimism was performed. It is established and substantiated that dispositional optimism has an impact on the motivation to succeed, hardiness, openness to experience, conscientiousness. The diagram is constructed and the differences in the key parameters of dispositional optimism are clearly shown. The obtained results should be implemented in the practice of psychological work on pre-competitive training of young athletes in team sports in order to increase the level of competitiveness. Метою статті є емпіричне дослідження впливу диспозиційного оптимізму на психологічні змістові параметри конкурентоздатності спортсменок молодіжних жіночих гандбольних команд. Учасники дослідження: жіночі молодіжні гандбольні команди (n=61). Гандболістки є представницями п’ятьох збірних команд різних областей України. Вони є постійними учасницями змагань Чемпіонату України (Ліга Юніорів). Методи. Застосовано стандартизовані і адаптовані психодіагностичні методики, кореляційне аналізування, порівняльне аналізування за допомогою критерію кутового перетворення Фішера. Результати. Визначено і обґрунтовано складові конкурентоздатності юних гандболісток: мотиваційну, регуляційну, особистісну. Встановлено, що середні показники життєстійкості в групі гандболісток перевищують середньонормативні значення, що свідчить про здатність долати складні, стресові ситуації у тренувальній та змагальній спортивній діяльності. Констатовано більш високі показники досліджуваної вибірки порівняно з нормативними значеннями за шкалами “Відкритість досвіду”, “Сумлінність (добросовісність)” та “Екстраверсія”. З’ясовано, що диспозиційний оптимізм на статистично значущому рівні (р < .05) корелює з показниками “Мотивація досягнення успіху”, “Життєстійкість” та її складовими (залученість, контроль, прийняття ризику). Констатовано кореляційний зв’язок на статистично значущому рівні (р < .05) диспозиційного оптимізму з особистісними чинниками, а саме, з відкритістю досвіду, сумлінністю, екстраверсією, схильністю до згоди, нейротизмом. Здійснено порівняльне аналізування двох груп гандболісток за рівнем диспозиційного оптимізму. Встановлено і обґрунтовано, що диспозиційний оптимізм має вплив на мотивацію досягнення успіху, життєстійкість, відкритість досвіду, сумлінність (самоконтроль). Побудовано діаграму і наочно показано відмінності за ключовими параметрами диспозиційного оптимізму. Отримані результати доцільно операціоналізувати у практику психологічної роботи з передзмагальної підготовки юних спортсменів командних видів спорту з метою підвищення рівня конкурентоздатності.Item EXPERIMENTAL RESEARCH OF THE SOCIAL EXPECTATIONS OF HOLDERS OF MASTER’S DEGREE IN PEDAGOGY(2020) Popovych, I. S.; Machynska, N. I.; Lozynska, S. V.; Nos, L. S.; Derkach, Yu. Ya.; Prots, M. О.; Kovalchuk, Z. Ya.; Los, O. M.; Попович, І. С.; Мачинська, Н. І.; Лозинська, С. В.; Нос, Л. С.; Деркач, Ю. Я.; Проц, М. О.; Ковальчук, З. Я.; Лось, О. М.The purpose of the article is to reveal the results of experimental study of the social expectations of holders of Master’s Degree in Pedagogy (Master of education / M.Ed.) (n=102). The psychological and pedagogical experiment was used in the study. The results are: significant positive changes in awareness indicator about the expected course of events (.004**; p≤.01); expected attitudes towards participants in interpersonal interaction (.008**; p≤.01); expected performance (.018**; p≤.01). The efficiency of the developed program was experimentally confirmed. Соціальні очікування магістрів педагогіки – майбутніх вчителів початкових класів є важливими регуляторами їхньої готовності до професійної діяльності. Метою статті є висвітлення результатів експериментального дослідження соціальних очікувань магістрів педагогіки (n=102). У дослідженні застосовано психолого-педагогічний експеримент. Результати: значущі позитивні зміни показника обізнаності про передбачуваний перебіг подій (.004**; p≤ .01); очікуваного ставлення до учасників міжособистісної взаємодії (.008**; p≤ .01); очікуваних результатів діяльності (.018**; p≤ .01). Експериментально підтверджено ефективність розробленої програми, запропоновано шляхи вдосконалення і перспективи розвитку.