Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248
Browse
5 results
Search Results
Item PHILOSOPHICAL ANTHROPOLOGY AS A SPACE FOR THE EVOLUTION OF BIOPOLITICAL KNOWLEDGE: FROM ANCIENT NATURAL PHILOSOPHY TO MODERN MICROBIOPOLITICS(2022) Костючков, С.; Карташова, І. І.; Kostiuchkov, S. K.; Kartashova, I. I.Дослідження спрямовано на обґрунтування філософської антропології як простору розвитку біополітики, котра постає відносно новим синтетичним науковим знанням про політичне в біологічному та біологічного в політичному, яке, втім, сягає корінням у добу античності. Здійснено аналіз біополітики в контексті сучасних глобальних викликів, зокрема – пандемії COVID 19, що дає підстави актуалізувати новий напрям біополітики – мікробіополітику. Теоретичний базис. Дослідження базується на розумінні ініціального, відносно біополітики, характеру філософської антропології. Якщо філософська антропологія шукає відповідь на питання – ким є Homo sapiens, враховуючи біосоціальну природу людини, то біополітика конкретизує питання у вигляді – ким є homo politicus у сучасному суспільно-політичному просторі з акцентом уваги на імперативі людиноцентристського підходу в соціально-гуманітарних науках. Дослідження базується на наукових працях фахівців у галузі філософської антропології та біополітики. Наукова новизна. Авторами обґрунтовано доцільність і актуальність розгляду філософської антропології як контекстуального простору еволюції біополітичного знання від натурфілософії епохи Античності до сучасної мікробіополітики. Висновки. Філософську антропологію розглянуто як особливий гносеологічний ландшафт, у якому формуються та розвиваються галузі наукового знання, так або інакше дотичні до філософської проблематики людини: це філософська психологія, соціальна антропологія, філософія медицини, гуманологія, філософія освіти, етика, а також біофілософія, біоетика, та, зокрема – біополітика. The study aims to substantiate philosophical anthropology as a space for the development of biopolitics, which is a relatively new synthetic scientific knowledge of the political in the biological and the biological in the political, which, however, has its roots in the era of antiquity. The analysis of biopolitics in the context of contemporary global challenges, in particular the COVID-19 pandemic, is carried out, which allows to actualize a new direction of biopolitics – microbiopolitics. Theoretical basis. The study is based on an understanding of the initial, in relation to biopolitics, the nature of philosophical anthropology. While philosophical anthropology seeks an answer to the question – who is Homo sapiens, given the biosocial nature of man, biopolitics specifies the question in the form – who is homo politicus in modern socio-political space with a focus on the imperative of a human-centred approach in the social sciences. The study is based on scientific works by specialists in philosophical anthropology and biopolitics. Originality. The authors substantiate the expediency and relevance of considering philosophical anthropology as a contextual space for the evolution of biopolitical knowledge from the natural philosophy of Antiquity to modern microbiopolitics. Conclusions. Philosophical anthropology is seen as a specific epistemological landscape in which fields of scientific knowledge are formed and developed that are in one way or another involved in the philosophical problems of man: philosophical psychology, social anthropology, philosophy of medicine, humanology, philosophy of education, ethics, as well as biophilosophy, bioethics, and, in particular, biopolitics.Item СОЦІАЛЬНО-БІОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ СУБ’ЄКТІВ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА(2017) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.У статті висвітлено соціально-біологічні передумови формування суб’єктів громадянського суспільства з акцентом уваги на те, що антропокультурний вимір сучасних філософських парадигм у контексті розбудови вітчизняного громадянського суспільства потребує розгляду людської природи з урахуванням її бінарної – біологічної та соціальної – сутності. Вихідним пунктом роботи є гіпотеза про необхідність в умовах розбудови громадянського суспільства враховувати біологічно-соціальну природу людини. Автор ставить за мету визначення напрямів формування нового, громадянського типу особистості, який характеризує особливу кваліфікацію людини, котра прагне оволодіти вищими родовими силами та отримує власну автономію шляхом боротьби за соціальне визволення й духовне піднесення. Уточнено поняття «громадянське суспільство», яке визначається автором як символічне поле, розгалужена мережа соціальних інститутів, практик і цінностей, що охоплює комплекс основних соціальних характеристик і параметрів суспільного життя.Item Cоціально-культурний аспект людської природи в контексті філософської антропології(2015) Костючков, С. К.У статті розглядаються підходи до соціокультурного розуміння людської природи у контексті філософської антропології; аналізується сутність протиріч людської природи, закладених у контрадикції між біологічною і соціальною складовими; автор акцентує увагу на розгляді поняття «особистість» в контексті філософської антропології та характеристиці статусу людського життя; висувається аргументоване твердження, що світогляд, як рівень філософського осмислення світу, поєднує в собі як біологічні так і соціальні компоненти людської природи. Підкреслюється, що універсальним, трансісторичним принципом суспільного ставлення до людського життя є визнання його безумовної цінності у різних вимірах – релігійному, філософському, науковому. Автор зауважує, що релігійне, зокрема, біблійне вчення наголошує на тому, що цінність людського життя витікає із відчуття власної гідності людини, створеної по Божому образу, розумної істоти, котра приходить на Землю, як, у певному сенсі, представник Бога. У статті наголошується на актуальності нової філософської парадигми, як важливого світоглядного орієнтира, що вимагає сприймати і розуміти біологічну основу людини не як неодмінне, але нейтральне підгрунтя соціального життя, проте як основу, на якій і завдяки якій людина трансформується у культурну й цивілізовану істоту.Item Роль біополітичних аспектів суспільного життя у формуванні й розвитку громадянського суспільства(2014) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.У статті розглядаються біополітичні аспекти життя соціуму в контексті їхнього впливу на формування і розвиток громадянського суспільства; в якості ключового автор висуває положення про те, що вдосконалення особистості, оптимізація її положення в суспільстві є можливими за умов наявності адекватного визначеним людським прагненням суспільства, для якого суверенна особистість, громадянин постає базовим елементом структури й необхідною умовою існування.Item МІСЦЕ І РОЛЬ СУЧАСНОЇ ЛЮДИНИ У ПЛАНЕТАРНОМУ БУТТІ: БІОПОЛІТИЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ(2016) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.У статті викладено окремі ракурси дослідження людини, враховуючи її складну, біосоціальну природу; стверджується, що процес людського буття в світі характеризується неоднозначністю, стохастичністю та евентуальністю; буття визначає сутність людини, її природу як універсальну й водночас – партикулярну субстанцію. Розглядається роль біології, яка неупинно набуває ознак не тільки природознавчої, але й соціогуманітарної галузі знань. Підкреслено, що бівалентність людської природи, зумовлена контрадикцією між біологічним і соціальним, соматичним і психічним, універсальним і партикулярним, раціональним і емоціональним, сакральним і профанним – в умовах нового типу цивілізації є безумовно актуальною. Дається огляд сучасних підходів до трактування біополітики, яка встановлює необхідні, загальні, сутнісні інтерактивні зв’язки між людиною, враховуючи її біосоціальну природу, та структурними елементами, з яких побудована політична конструкція. Виявлено тенденції розвитку сучасного світу з урахуванням того, що в постіндустріальному суспільстві індивід, який сповідує утилітарні, споживацькі цінності, вже не в змозі адекватно реагувати на виклики, продиктовані реаліями ХХІ століття; зроблено висновок про те, що людство повинно звернутись до вічних духовних цінностей, усвідомити себе органічною частиною природи й елементом Космосу, сформулювати екологічну й космічну свідомість для того, щоб вийти з пастки глобальних протиріч, запобігти моральній деградації й уникнути самознищення. The article presents the views of some human studies, given its complex, biosocial nature; states that the process of human being in the world is characterized by ambiguity, stochasticity and eventuality; being determines the nature of man, his nature as universal and at the same time - the particular substance. The role of biology which takes continuous features not only the natural sciences but also socio-humanitarian knowledge. Emphasized that bivalent of human nature, caused by contradictions between the biological and the social, physical and mental, universal and particular, rational and emotional, sacred and profane - in a new type of civilization is certainly relevant. We give an overview of modern approaches to the treatment of biopolitics, which establishes the necessary common, essential interactive communications between people, including its biosocial nature, and structural elements are constructed of a political design. The tendencies of the modern world, given that the post-industrial society individual who professes utilitarian, consumer values, no longer able to adequately respond to the challenges dictated by the realities of the twenty-first century; concluded that humanity must appeal to the eternal spiritual values, understand themselves an integral part of nature and part of Space, formulate environmental and cosmic consciousness in order to get out of the trap of global conflicts, prevent moral degradation and avoid self-destruction.