Факультет психології, історії та соціології

Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248

Browse

Subject: search.filters.subject.interpersonal interaction

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    ЗАСОБИ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ КОРЕКЦІЇ СУЇЦИДОНЕБЕЗПЕЧНИХ СТАНІВ ОСОБИСТОСТІ ТА ЇЇ САМОРЕГУЛЯЦІЇ У МІЖОСОБИСТІСНИХ КОНФЛІКТАХ
    (2020) Завацька, Н. Є.; Блинова, О. Є.; Попович, І. С.; Боярин, Л. В.; Піддубняк, С. В.; Zavatska, N. Ye.; Blynova, O. Ye.; Popovych, I. S.; Boyarin, L. V.; Piddubniak, S. V.
    У статті виокремлено основні підходи до вивчення проблеми суїцидонебезпечних станів особистості: психоаналітичний, згідно з яким причини такої поведінки вбачаються у негативному ставленні особистості до зовнішнього світу, недоліки якого викликають агресивні дії і надалі змінюють свій напрям із зовнішнього на внутрішній; анатомо-морфологічний, за яким конституція тіла визначає риси характеру людини, а найбільш схильними до аутоагресії та суїциду є мезоморфи; гуманістично-феноменологічний, з методом психологічної автопсії, за яким таку поведінку розглядають з точки зору і в контексті феноменології; когнітивний, за яким в основі суїцидонебезпечних станів особистості знаходяться когнітивні спотворення, як-то дихотомічне мислення, схильність до глобалізації, наявність ригідних когнітивних схем та соціально-психологічний, згідно з яким суїцидонебезпечний стан є складним особистісним комплексом, що функціонує на різних рівнях, а структуру суїцидонебезпечного патерну особистості складають характерологічний, самооціночний, інтерактивний та соціально-перцептивний субблоки. Розроблено й апробовано диференційовану соціально-психологічну програму корекції суїцидонебезпечних станів особистості та її саморегуляції у міжособистісних конфліктаї в умовах сучасного соціуму, побудовану на принципах еквівалентності, системності, перспективності, диференційованого прогнозування, динамічності та на засадах екзистенційно-гуманістичного, особистісно-орієнтованого, когнітивно-поведінкового, ресурсного і рефлексивного підходів. Ефективність розробленої програми доведена підвищенням здатності до регуляції емоційних проявів, зниженням показників соціальної інтроверсії, тривожності, депресивності, внутрішньої конфліктності; зростанням самоповаги та самоцінності; розвитком навичок саморефлексії та самопізнання, підсиленням життєвої активності та самореалізації; збільшенням інтернальності; зміною життєвих планів та перспектив у бік особистісного зростання, саморозвитку та прийняття відповідальності за своє життя; підвищенням спроможності протистояти обставинам та керувати своїм життям з використанням ефективних механізмів психологічного захисту та конструктивних стратегій копінг-поведінки. The article outlines the main approaches to the study of the problem of suicidal states of personality: psychoanalytic, according to which the reasons for such behavior are seen in the negative attitude of the person to the outside world, the disadvantages of which are aggressive actions and further change their direction from the outside to the inside; anatomical and morphological, according to which the constitution of the body determines the traits of a person's character, and the most prone to autoaggression and suicide are mesomorphs; humanistic-phenomenological, with the method of psychological autopsy, according to which such behavior is viewed from the point of view and in the context of phenomenology; cognitive, on which the basis of suicidal states of the person are cognitive distortions, such as dichotomous thinking, the tendency to globalization, the presence of rigid cognitive circuits and socio-psychological, according to which the suicidal state is a complex level, complex functional structure, suicidal pattern of personality are characterized by character, self-esteem, interactive and socially perceptive sub-blocks. The differentiated socio-psychological program of correction of suicidious states of personality and its self-regulation in interpersonal conflicts in the conditions of modern society is developed and tested. , resource and reflective approaches. The effectiveness of the developed program is proved by the increase of the ability to regulate emotional manifestations, decrease of indicators of social introversion, anxiety, depression, internal conflict; increasing self-esteem and self-worth; development of self-reflection and self-knowledge skills, enhancement of life activity and self-realization; increased internality; changing life plans and perspectives towards personal growth, self-development and taking responsibility for one's life; increasing the ability to withstand circumstances and manage their lives through the use of effective psychological protection mechanisms and constructive coping behavior strategies.
  • Thumbnail Image
    Item
    МІСЦЕ І РОЛЬ СОЦІАЛЬНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ПЕРІОД ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ
    (2015) Стрілецька, І. І.
    Стаття присвячена теоретичному аналізу місця і ролі соціального інтелекту у період професійного становлення студентів. Узагальнено напрямки розробки проблематики впливу соціального інтелекту на професійне становлення майбутніх фахівців в роботах сучасних українських та російських авторів. Проаналізовано психолого-педагогічні погляди сутності поняття «професійне становлення» та виявлено, що його основною характерологічною складовою є соціальний інтелект як здатність, що обумовлює ефективність міжособистісної взаємодії, соціальної адаптації та реалізації професійних функцій фахівця. Обґрунтовано вагомість ролі соціального інтелекту в період професійного становлення для позначення необхідності в досконалім володінні майбутніми фахівцями своєю професійною діяльністю, запорукою якої є продуктивне вирішення фахових завдань, правильно розуміти власну поведінку та поведінку інших людей, з умінням налагоджувати ефективну взаємодію у групі та формувати команду. Статья посвящена теоретическому анализу места и роли социального интеллекта в период профессионального становления студентов. Обобщены направления разработки проблематики влияния социального интеллекта на профессиональное становление будущих специалистов в работах современных украинских и российских авторов. Проанализированы психолого-педагогические взгляды сущности понятия «профессиональное становление» и выявлено, что его основной характерологические составляющей является социальный интеллект как способность, обусловливающая эффективность межличностного взаимодействия, социальной адаптации и реализации профессиональных функций специалиста. Обоснованно значимость роли социального интеллекта в период профессионального становления для обозначения необходимости в совершенном владении будущими специалистами своей профессиональной деятельностью, залогом которой является продуктивное решение профессиональных задач, правильное понимание собственного поведения и поведения других людей, умение обеспечивать эффективное взаимодействие в группе и формировать команду. The article is a theoretical analysis of the place and role of social intelligence during the professional development of students. Overview types development issues impact on social intelligence professional formation of future professionals in the works of modern Ukrainian and Russian authors. The analysis of psychological and pedagogical views essence of the concept of "professional development" and found that its main component is characterological social intelligence as an ability that determines the effectiveness of interpersonal interaction, social adaptation and implementation specialist professional functions. Soundly importance of the role of social intelligence during professional development to indicate the need for mastery of future specialists their profession, which is key to a productive resolution of professional tasks correctly understand their own behavior and the behavior of other people with the ability to establish effective interaction in the group and form a team.