Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248
Browse
13 results
Search Results
Item OPERATIONALIZING THE TACTICAL THOUGHT PROCESSES AND COMPETITIVE ACTIVITY PARAMETERS AMONG JUNIOR FEMALE HANDBALL PLAYERS THROUGH THE UTILIZATION OF BASIC GAME ROLES(2023) Popovych, I. S.; Yakovleva, S.; Zavatska, N.; Pavliuk, M.; Zelenko, O.; Huzar, V.; Radul, B.; Попович, І. С.The objective of this study is to convey the findings from an empirical investigation into the tactical thinking and competitive activity parameters of junior female handball players, followed by their operationalization based on fundamental game roles. The study entails a comparison and operationalization of empirical results pertaining to key content parameters, intended for integration into the educational and training processes, as well as competitive engagements of handball players. The research involved junior female athletes aged 15 to 19, regardless of their qualification level, representing women’s handball clubs in the Ukrainian Championship (the Junior League). Methods. The method “Examination of the profile of athletes’ thinking” (Hanzen et al., 2001) was applied; the key content parameters of competitive activity: intensity, activeness, preciseness, fault, efficiency and reliability were determined by a proprietary complex of tested indicators of handball players’ attack/defense given in the studies by L. Latyshkevich & L. Manevich (1990); F. Terzy et al. (2009); I. Turchyn (1988). Results. Statistically significant differences (p<.050; p<.010; p<.001) were registered using the Kruskal–Wallis H test by all the types of thinking: subject thinking (SbTh), symbolic thinking (SmTh), logical thinking (LgTh), visual thinking (VsTh) and creative thinking (CrTh) of junior handball players by the basic game roles. Statistically significant differences (p<.050; p<.010; p<.001) were found using the Kruskal–Wallis H test by all the parameters of junior handball players’ competitiveness by the basic game roles. It was found and substantiated that the most important types of handball players’ thinking in the context of competitive activity are: logical thinking – four statistically significant correlations (p<.050) with the parameters of competitiveness (the coefficient of precise passes; the coefficient of a player’s efficiency; the coefficient of a player’s reliability; a complex indicator of competitive activity); creative thinking – three statistically significant correlations (p<.050; p<.010) with the parameters of competitiveness (the coefficient of precise passes; the coefficient of a player’s efficiency; a complex indicator of competitive activity) and subject thinking – two statistically significant correlations (p<.050) with the parameters of competitiveness (the coefficient of precise passes; the coefficient of a player’s reliability). Discussion and conclusions. The study explains that the obtained high indices of subject and logical thinking of team center players (fullbacks, centers, center-halves) are determined by educational-training process. The study regards a high level of development of the above types of thinking as a technological game construct of a team. Attention is paid to high levels of visual and creative thinking of line players which are determined by a situation of development which encourages them to play in attack through achieving a desirable image and scoring a goal unconventionally. The study found a considerable number of scientific facts which should be introduced into educational-professional activity of women’s handball teams.Item PSYCHOLOGICAL CAUSES OF FATIGUE OF FOOTBALL PLAYERS(2023) Shcherbak, T.; Popovych, I. S.; Kariyev, A.; Duisenbayeva, A.; Huzar, V.; Hoian, I.; Kyrychenko, K.; Попович, І. С.The purpose of the research is to find out empirically and theoretically substantiate the psychological causes of football players’ fatigue. Methods. The ascertaining strategy of research and ranking of parameters has been applied. Valid and reliable psychodiagnostic methods have been used to measure parameters of professional maladjustment, self-assessment of psychophysiological state, differentiated assessment of performance, and the level of football players’ emotional burnout. Results. It was found that the high level of football player’s fatigue from the training-competitive cycle has been caused by a decrease in the efficiency of their psycho-functional systems: emotional changes (R=.920); a decrease in general activity (R=.810); a decrease in motivation to activity (R=.824); features of certain mental processes (R=.549); features of social interaction (R=.891). It has been shown that with a decrease in the indicators of the psychophysiological state, the feeling of fatigue increases: well-being (R=-.812); activity (R=-.840). As well as in relation to motivational factors of the appearance of fatigue: interest in sports (R=-.869); willingness to perform tasks (R=-.816). A statistically reliable inverse relationship has been established between all indicators of the psychophysiological state and predictors of fatigue: monotony, oversaturation, stress. It has been empirically established and explained that the drop in the level of football players’ performance, as a result of fatigue, can be caused by external negative influences: experiencing psycho-traumatic circumstances (R=.924); “being cornered” (R=.896); a desire to curtail professional activity: reduction of professional duties (R=.936); changes in team’s psychological climate: personal alienation (R=.924); changes in the emotional sphere: anxiety and depression (R=.882); inadequate selective emotional response (R=.867); emotional moral disorientation (R=.904); expansion of the sphere of emotional economy (R=.918); emotional deficit (R=.870); emotional alienation (R=.896). Discussion and conclusions. It has been summarized that football players with pronounced parameters of fatigue are much more often characterized by a deterioration in well-being, namely changes in the emotional sphere, a decrease in general activity and course of mental processes. At the same time, they are characterized by separate somatic vegetative disorders in sleep, peculiarities in social relations. In sports activities, they demonstrate reduced motivation and, accordingly, the lack of interest and motivation provokes a feeling of fatigue. It has been empirically found that the respondent football players with a pronounced feeling of fatigue demonstrate a high level of desire to stop their training and competition activities. These football players feel bored with monotonous, same-type activities and seek to change activity or diversify it.Item DISPOSITIONAL OPTIMISTIC AND PESSIMISTIC MENTAL STATES OF YOUNG ATHLETES: GENDER DIFFERENTIATION(2023) Kurova, A.; Popovych, I. S.; Hrys, A.; Koval, I.; Pavliuk, M.; Polishchuk, S.; Kolly-Shamne, A.; Попович, І. С.The purpose was to compare the researched parameters based on gender differentiation and to determine young athletes’ dispositional optimistic and pessimistic mental states. The study’s participants were young people aged 15 to 19 years (M=17.03; SD=±3.98), who regularly practiced sports and competed in all-Ukrainian and international sports tournaments. Respondents were divided into two groups based on gender: Group 1 – female representatives: handball, athletics (n=102; 55.74%); Group 2 – male representatives: football, freestyle wrestling, and weightlifting (n=81; 44.26%). Methods: valid and reliable psychodiagnostic methods used in sports research and standard purposeful non-participant observation. The following tests and coefficients were used to assess statistical reliability: Н-test of Kruskal-Wallis, Spearman correlation parameters (rs), ranking (Rg), and factor analysis ANOVA. Results. The Н-test of Kruskal-Wallis revealed differences in the studied parameters, disclosing that junior female athletes (Group 1) outperformed in (CN (H=7.717; p=.005), SSS (H=14.049; p=<.001) and PR (H=7.996; p=.005). Junior male athletes (Group 2) prevailed for GAL (H=9.041; p=.003) and DS (H=11.686; p=<.001). The correlation analysis revealed sixteen statistically significant associations. The ranking recorded the same first position in both samples: Group 1 – Op (Rg1; rs=.989) and Group 2 – Op (Rg1; rs=.982), and then the parameters were arranged differently. It was discovered that there was a statistically significant influence of negative relations of dispositional optimism/pessimism with protective mechanisms in stressful situations of the sports activity – Group 1: DS (Rg2; rs=-.982), CN (Rg4; rs=-.967), Ps (Rg9; rs=-.929) and Group 2: Ps (Rg7; rs=-.902). The subjects’ dispositional optimistic and pessimistic mental states were constructed into two-factor structures. The following mental states characterized the sample population of junior female athletes (Group 1): F1G1 – “Value-meaning disposition”; F2G1 – “Responsible and expected disposition”; F3G1 – “Protective-avoidant disposition”. A group of junior male athletes (Group 2) demonstrated the following mental states: F1G2 – “Value-meaning disposition”; F2G2 – “Responsible and expected disposition”; F3G2 – “Distant-confrontational disposition”. Conclusions. It is summarized that timely differentiation and identification of dominant mental states by coaching staff and athletes themselves can significantly increase sports psychological literacy, and affect not only local sports results but also the planning of a sports career and life position.Item RESEARCH ON PERSONALITY DETERMINANTS OF ATHLETES’ MENTAL EXHAUSTION DURING THE ONGOING COVID-19 PANDEMIC(2021) Popovych, I.; Halian, I.; Halian, O.; Nosov, P.; Zinchenko, S.; Panok, V.; Попович, І. С.; Галян, І. М.; Галян, О. І.; Носов, П. С.; Зінченко, С. М.; Панок, В. Г.Дослідження представляє теоретичне обґрунтування та кореляційне аналізування чинників, що складають зміст психологічної байдужості спортсменів різного рівня майстерності, що представляють індивідуальні та командні види спорту (n = 180). Метою є емпіричне дослідження особистісних якостей спортсменів, що допомагають долати психічне вигорання і блокують появу емоційної байдужості. Методи дослідження: кореляційне аналізування, валідний і надійний психодіагностичний інструментарій. Дослідження виконано у період прогресування пандемії COVID-19 і дозволило встановити низку закономірностей. Результати. Розвиток психічного вигорання у спортсменів детермінується різним рівнем прояву особистісних якостей та їх співвідношення у структурі особистості, а саме: особистісною тривожністю, самооцінкою, рівнем домагань, локус контролем та мотивацією досягнення успіху і уникнення невдач. Показано, що значущі розходження між рівнем домагань і самооцінкою у чоловіків (r = .38**), висока особистісна тривожність у чоловіків та жінок, що корелює з інтегральним показником психічного вигорання (r = .28**; r = 36**), якнайбільше сприяють появі психічної напруженості у багатьох спортсменів. З’ясовано, що події власного життя стають чинником психічного вигорання за умови домінування екстернального локус контролю. Вираженою ця особливість є у спортсменів-розрядників/майстрів командних видів спорту (r = .34**). Встановлено, що низький рівень прояву емоційного вигорання у спортсменів, які займаються командними видами спорту є наслідком значущості для них соціальної підтримки (r = -.38**). Підвищені вимоги щодо демонстрації успіху створюють для спортсменів-чоловіків психологічний тиск, який збільшує ймовірність появи у них психічного вигорання. Висновки. Отримані результати операціоналізують вирішення завдань професійної підготовки спортсменів. Розуміння суті психічного вигорання дозволяє вирішувати завдання зниження психологічної байдужості спортсменів. Перспективним видається дослідження ролі емоційного інтелекту в структурі психічного вигорання спортсменів. The research presents theoretical substantiation and correlation analysis of the factors causing emotional indifference in athletes with different levels of mastership, participating in individual and team sports (n = 180). The purpose is to carry out empirical research on athletes’ personality traits helping overcome mental exhaustion and prevent form emotional indifference. Research methods: correlation analysis, valid and reliable psycho-diagnostic instruments. The research was conducted during the ongoing COVID-19 pandemic and made it possible to find out a number of regularities. Results. The development of mental exhaustion in athletes is determined by a different level of manifestation of personality traits and their correlation in the structure of personality: anxiety, self-esteem, the level of aspirations, locus of control and motivation for achieving success and avoiding failures. The study shows that significant differences between the level of aspirations and selfesteem in the men (r = .38**), high anxiety in the men and women correlating with the integral index of mental exhaustion (r = .28**; r = 36**) mostly contribute to mental strain in many athletes. It finds out that the events of their personal lives become a factor of mental exhaustion provided that external locus of control prevails. This trait is pronounced in the athletes – Masters of team sports (r = .34**). The research determines that a low level of mental exhaustion in the athletes engaged in team sports is a consequence of the significance of social support (r = -.38**). High requirements for demonstrating success cause mental strain for the male athletes that increases probability of their mental exhaustion. Conclusions. The obtained results operationalize the process of solving the problems of professional training for athletes. Understanding the essence of mental exhaustion allows solving the problem of emotional indifference in athletes. Research on the role of emotional intelligence in the structure of athletes’ mental exhaustion is considereds to be very promising.Item RESEARCH OF RELATIONSHIP OF FUNCTIONAL-ROLE POSITIONS (EGO-STATES) WITH INDICATORS OF FUTURE SPECIALISTS’ INDEPENDENCE(2021) Popovych, I.; Pavliuk, M.; Sirant, N.; Zhigarenko, I.; Serhieienkova, O.; Попович, І. С.; Павлюк, М. М.; Сірант, Н. П; Жигаренко, І. Є.; Сергєєнкова, О. П.Метою емпіричного дослідження є встановлення взаємозв’язку функціонально-рольових позицій (его-станів) із іншими показниками самостійності майбутніх фахівців; встановлення рівня прояву функціональних его-станів. Функціональні его-стани є важливими елементами формування самостійності як системної якості майбутнього фахівця. Методи дослідження: проєктивні методики, психодіагностичні методики з валідними шкалами, авторська методика “Опосередкована самооцінка самостійності” (“ОСС”) та авторська анкета “Переконання про самостійність” (“ППС”). Результати. Встановлено, що чим важливіша для респондентів цінність самостійності, тим більше вони орієнтовані на врахування фактичних можливостей і автономну дію на основі об’єктивних даних (его-стан “Дорослий”), а також на контроль, керування, критику щодо інших людей (“его-стан “Родитель-контролер”). Встановлено, чим більш автономні респонденти, то менш вони співзалежні, і навпаки. Співзалежність та протизалежність пов’язані значуще позитивно. Висновки. Отримані дані дають об’єктивне розуміння психологічних закономірностей становлення самостійності майбутнього фахівця. Здобуті знання доцільно застосовувати у тренінгових технологіях. The purpose of empirical research is to establish the relationship of functional-role positions (egostates) with other indicators of future professionals ’independence to establish the level of manifestation of functional ego-states. The investigation contemplated methods are projective methods, psychodiagnostic methods with valid scales, author’s method “Indirect selfassessment of independence” (“ISI”) and the author’s questionnaire “Persuasion in independence” (“PII”). The results indicated that the most important for the respondents the value of independence, the more they are focused on taking into account the actual possibilities and autonomous action on the basis of objective data (ego-state “Adult”), as well as control, management, criticism of other people (ego-state “Parent-controller”). Therefore, the more autonomous respondents, the less interdependent they are, and vice versa.Item Personality Factors of Choosing Adaptation Strategies in a Different Cultural Environment by Labor Migrants from Ukraine(2020) Blynova, O. Ye.; Popovych, I. S.; Semenova, N.; Kashyrina, Y.; Ursulenko, O.; Kononenko, O.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Семенова, Н. I.; Каширіна, Є. В.; Урсуленко, О. Б.; Кононенко, О. І.The paper presents empirical research on personality factors of choosing adaptation strategies in a different cultural environment by labor migrants. The study determines three major adaptation strategies: integration, assimilation and marginalization. It establishes that integration and assimilation are means of solving the crisis of social identity. Personal identity acquires features of mature positive identity, when labor migrants integrate into a different cultural environment of a country of their employment. If a migrant chooses the strategy of assimilation, then personal identity has a tendency to approach to diffusive, “fuzzy” identity with indefinite life cycles, a decreased level of self-respect, a lack of internal integrity and uniformity. A marginal status of labor migrants in a country of employment causes an intensification of the crisis of personal identity, when migrants are not satisfied with the situation of employment abroad, but they do not see opportunities for selfrealization in Ukraine. Factor analysis made it possible to establish an adaptation structure of labor migrants consisting of five major factors (72.43%). Емпірично досліджено особистісні чинники вибору трудовими мігрантами стратегій адаптації в інокультурному просторі. З’ясовано три основних стратегії адаптації: інтеграція, асиміляція, маргіналізація. Встановлено, що інтеграція та асиміляція є засобом розв’язання кризи соціальної ідентичності. Особистісна ідентичність набуває ознак зрілої позитивної, коли трудовий мігрант інтегрується до інокультурного простору країни працевлаштування. Якщо мігрант обирає стратегію асиміляції, то особистісна ідентичність має тенденцію наближуватись до дифузної, “розмитої” ідентичності з невизначеними життєвими цілями, зниженим рівнем самоповаги, відсутністю внутрішньої цілісності та узгодженості. Маргінальне становище трудового мігранта у країні працевлаштування призводить до поглиблення кризи особистісної ідентичності, коли мігранта не влаштовує ситуація праці за кордоном, але й в Україні він не бачить можливостей для самореалізації. Встановлено, що чинниками вибору стратегії працевлаштування є відкритість досвіду, екстраверсія, сумлінність, схильність до згоди. Факторним аналізом встановлено структуру адаптації трудових мігрантів, що складається з п’яти основних факторів (72.43%).Item Психологічні особливості професійного становлення майбутніх психологів(2020) Tanasііchuk, О.; Танасійчук, О. М.У статті описано результати діагностичної роботи зі студентами перших курсів спеціальності «Психологія». Основна мета роботи – висвітлити результати емпіричного дослідження індивідуальнотипологічних особливостей студентівпсихологів першого курсу навчання, враховуючи показники професійного становлення: професійну ідентичність, мотивацію професійної діяльності та специфіку професійної самореалізації й діяльності професії психолога. Для дослідження було використано пакет діагностичного інструментарію, що включав такі методики, як: «Опитувальник для виявлення рівня професійної спрямованості та готовності студентів» (О. Кокун), методика «Мотивація професійної діяльності» (К. Замфір; у модифікації А. Реана), методика «Дослідження професійної ідентичності» (Л. Шнейдер), тест «Хто Я?» (М. Кун, Т. Маркпартленд; у модифікації Румянцевої), тест «Індивідуальнотипологічний опитувальник» (Л. Собчик). Вибір методик обумовлено концепцією Е. Зеєра про чотири складові професійного становлення, до яких належать: мотиваційні складові професійної діяльності; сукупність знань, умінь і ціннісних орієнтацій для майбутньої професії; професійно важливі якості, що визначають продуктивність професійної самореалізації; особливості формування професійної компетентності. У дослідженні взяло участь 30 студентів перших курсів спеціальності «Психологія» Херсонського державного університету. За результатами дослідження було виявлено кореляційні зв’язки між показниками індивідуальнотипологічних характеристик із вираженою мотиваційною складовою до професійної діяльності, рівнем професійної ідентичності та самооцінкою особистості. Висновок. Студентипершокурсники мають тенденцію до утвердження в соціальній групі; соціальні відносини, становище в колективі та взаємовідносини з викладачами є значущими на цьому етапі вікового розвитку; досягнута професійна ідентичність сформована лише у третини досліджуваних; у студентів першого курсу виражені оптимальні мотиваційні комплекси; загальний рівень фізичного та психічного здоров’я, темпи нервовопсихічної діяльності для студентів першого курсу не є перешкодою для навчання; на цьому віковому етапі професійні досягнення не є пріоритетними, а значуще формування власної ідентичності. In the article the author describes the results of diagnostic work with firstyear students-psychologists. The aim of the article is to highlight the results of empirical research of individual typological features of first-year studentspsychologists, taking into account the indicators of professional formation: professional identity, motivation of professional activity and specificity of professional self-realization and activity of the profession of psychologist. A bank of diagnostic tools was used for the study, that included the following methods: «Questionnaire for revealing the level of professional orientation and readiness of students to professional activity» (O. Kokun), the technique «Motivation of professional activity» (K. Zamfir, modifications by A. Rean), the technique «The Research of professional identity» (L. Schneider), the test «Who am I?» (M. Kun, T. Markpartland; in Rumiantseva’s modification), the test «Individual-typological questionnaire» (L. Sobchyk). The choice of methods is conditioned by the concept of E. Zeer about four components of professional formation. Thirty first-year students-psychologists of Kherson State University participated in the study. According to the results of the study, the correlations were formed between indices of individual typological characteristics with pronounced motivational component to professional activity, level of professional identity and self-esteem of the individual. Conclusions. The firstyear students tend to be approved in a social group; social relations, position in the team and relationships with teachers are significant at this stage of age development; the achieved professional identity is formed in only one third of the respondents. The first-year students have the best motivation complexes, at this age period the professional achievement is not a priority, but the formation of one’s identity is significant. В статье описаны результаты диагностической работы со студентами первых курсов специальности «Психология». Основной целью работы является ознакомление с результатами эмпирического исследования индивидуальнотипологических особенностей студентовпсихологов первого курса обучения, учитывая показатели профессионального становления: профессиональную идентичность, мотивацию профессиональной деятельности, специфику профессиональной самореализации и деятельности профессии психолога. Для исследования был использован пакет диагностического инструментария, включавший следующие методики: «Опросник на выявление уровня профессиональной направленности и готовности студентов» (А. Кокун), методику «Мотивация профессиональной деятельности» (К. Замфир; в модификации А. Реана), методику «Исследование профессиональной идентичности» (Л. Шнейдер), тест «Кто Я?» (М. Кун, Т. Маркпартленд; в модификации Румянцевой), тест «Индивидуальнотипологический опросник» (Л. Собчик). Выбор методик обусловлен концепцией Э. Зеера о четырех составляющих профессионального становления, среди которых: мотивационные составляющие профессиональной деятельности; совокупность знаний, умений и ценностных ориентаций для будущей профессии; профессионально важные качества, определяющие особенности профессиональной самореализации; специфика формирования профессиональной компетентности. В исследовании приняло участие 30 студентов первых курсов специальности «Психология» Херсонского государственного университета. По результатам исследования были обнаружены корреляционные связи между показателями индивидуальнотипологических характеристик с выраженной мотивационной составляющей в профессиональной деятельности, уровнем профессиональной идентичности и самооценкой личности. Вывод. Студентыпервокурсники имеют тенденцию к утверждению в социальной группе; социальные отношения, положение в коллективе и взаимоотношения с преподавателями являются значимыми на этом этапе возрастного развития; достигнутая профессиональная идентичность сформирована у трети испытуемых; у студентов первого курса выраженными являются оптимальные мотивационные комплексы; общий уровень физического и психического здоровья, темпы нервнопсихической деятельности для студентов первого курса не являются препятствием для обучения; на этом возрастном этапе профессиональные достижения не являются приоритетными, более значимым определяется формирование собственной идентичности.Item Communicative Competence in Training Future Language and Literature Teachers(2020) Popovych, I. S.; Halian, I. M.; Halian, O. I.; Gusak, L. Ye.; Bokshan, H. I.; Попович, І. С.; Бокшань, Г.; Гусак, Л.; Галян, О.; Галян, І.The purpose of the paper is to present the empirical research on the components of communicative competence of future language and literature teachers during their studies at a higher education institution. The need for communication is considered as a basic one in the development of an individual as a social subject of behavior. The study substantiates that interaction with others, emotional and confidential communication is a factor of personality development, the means of improving communicative competence. The research methods: tests with standardized questionnaires and factor analysis. The study examines communicative competence as an element of professional training of future language and literature teachers. Factor analysis was used to determine the structure of communicative competence of future language and literature teachers. The following factor structure was established: (85.54%): F1 “ Communicative intolerance ” (4.069; 23.94%), F2 “ Communicative dominance ” (2.491; 14.65%), F3 “ Communicative anxiety ” (2.219; 13.05%), F4 “ Ethno-social compromise ” (2.119; 12.47%), F5 “ Communicative helplessness ” (1.822; 10.72%), F6 “ Need for communication ” (1.820; 10.71%). The research determines that in the structure of communicative competence of future language and literature teachers communicative tolerance reflects the need and content of communication and the willingness to communicate with others. The paper substantiates that a low level of communicative tolerance is an incentive for selfdevelopment in perceptive and interactive areas. It emphasizes that affiliation motivation is an important component of developing communicative tolerance at the stage of professional training at a higher education institution. The study shows that an individual’s need for affiliation during studies in a higher education institution is blocked by fear of rejection, causing different types of communicative intolerance. Метою статті є емпіричне дослідження компонентів комунікативної компетентності майбутніх педагогів-філологів на етапі їхнього навчання в закладі вищої освіти. Потреба у спілкуванні розглянута як базова у розвитку людини як соціального суб’єкта поведінки. Обґрунтовано, що взаємодія з оточенням, емоційно-довірливе спілкування є чинником особистісного зростання, засобом формування комунікативної компетентності. Методи дослідження: тести зі стандартизованими анкетами та факторний аналіз. Емпірично досліджено комунікативну компетентність як елемент фахової підготовки майбутніх педагогів-філологів. Факторним аналізом визначено структура комунікативної компетентності майбутніх педагогів-філологів. Встановлено таку факторну структуру (85.54%): F1 “Комунікативна інтолерантність” (4.069; 23.94%), F2 “Комунікативна домінантність” (2.491; 14.65%), F3 “Комунікативна тривожність” (2.219; 13.05%), F4 “Етносоціальний компроміс” (2.119; 12.47%), F5 “Комунікативна безпорадність” (1.822; 10.72%), F6 “Потреба у спілкуванні” (1.820; 10.71%). Встановлено, що у структурі комунікативної компетентності майбутніх педагогів-філологів комунікативна толерантність відображає потребу і зміст комунікації, бажання комунікувати з оточенням. Обґрунтовано, що низький рівень комунікативної толерантності є поштовхом до саморозвитку в перцептивній та інтерактивній площині. Зазначено, що мотивація афіліації є важливим компонентом розвитку комунікативної толерантності на етапі навчання у закладі вищої освіти. Показано, що внутрішня потреба особистості в афіліації під час навчання у закладі вищої освіти блокується страхом неприйняття, викликаючи різні форми комунікативної інтолерантності.Item ДОСЛІДЖЕННЯ МОТИВАЦІЙНИХ ПСИХІЧНИХ СТАНІВ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ(2019) Попович, І. С.У статті висвітлено результати дослідження мотиваційних психічних станів військовослужбовців, які брали участь у бойових діях. Глибинну сутність мотиваційних психічних станів військовослужбовців доцільно вивчити саме в професійній діяльності, у контексті виконання значущих завдань. Дослідження мотиваційних психічних станів військовослужбовців, які є учасниками бойових дій, спонукає відшукати взаємозв’язки, закономірності, детермінанти, що у свою чергу дає можливість вести мову про суттєвий науковий вклад в психологію мотивації особистості військовослужбовця. Мета статті полягає у вивченні мотиваційних психічних станів військовослужбовців; емпіричному дослідженні структури та взаємозв’язків мотиваційних психічних станів військовослужбовців, що брали участь у бойових діях. Емпіричні методи дослідження: опитувальник «Рівень домагань особистості» («РДО») (В. Гербачевський, 1990), методика діагностики особистості на мотивацію до успіху (Т. Елерс, 1974), копінг-тест (Р. Лазарус, С. Фолкман, 1988, адаптація Т. Крюкова, О. Куфтяк, М. Замишляєва, 2004). Підібраним комплексом методик та методів статистичної обробки даних якісно інтерпретовано мотиваційні психічні стани, відокремлено один стан від іншого, окреслено змістові особливості. Факторним аналізом визначено структуру мотиваційних психічних станів військовослужбовців. Встановлено, що найважливішою складовою є F4 «прагматичне мотивування», яке має найбільше взаємозв’язків, і найбільш значущим (p≤0,01) є співвідношення F4 та F1 (0,344). Обґрунтовано, що структура, змінні і взаємозалежність факторів мотиваційних психічних станів є важливими складовими у вирішенні завдань професійної, службової (бойової) діяльності військовослужбовців. Результати дослідження можуть бути цікаві керівникам військових підрозділів, командно-офіцерському складу, керівникам військових навчальних закладів, а також дослідникам у галузі військової психології, психології мотивації особистості. The paper presents the results of the research on motivational mental states of the servicemen participating in military operations. It is reasonable to study the deep essence of servicemen’s motivational mental states in professional activities, in the context of performing significant tasks. The examination of motivational mental states of the servicemen participating in military operations makes us search for their interrelations, regularities and determinants, that, in its turn, makes it possible to talk about a considerable scientific contribution to the psychology of motivation of a serviceman’s personality. The purpose of the study is to examine motivational mental states of servicemen; to conduct empirical research on the structure and interdependence of motivational mental states of the servicemen participating in military operations. The empirical research methods: the questionnaire “The level of aspirations of personality” (“LAP”) (V. Herbachevskyi, 1990), the methods of diagnosing personality’s motivation for success (T. Ehlers, 1974), the coping-test (“WCQ”) (Lazarus & Folkman, 1988, adapted by T. Kriukova, O. Kuftiak, M. Zamyshliaieva, 2004). The chosen set of methods and techniques of statistical data processing was used to give qualitative interpretation of motivational mental states, differentiate one state from another and outline their content features. The structure of servicemen’s motivational mental states was determined with factor analysis. It was established that the most important component is F4 “pragmatic motivation”, which has the greatest number of interrelations, and the most significant correlations (p≤0,01) are F4 and F1 (0,344). It was substantiated that the structure, variables and interdependence of the factors of motivational mental states are important components in solving tasks of professional and service (military) activities of servicemen. The research results can be useful for the heads of military departments, commanding officers, leadership of military education institutions and also for researches in the areas of military psychology and the psychology of personality motivation.Item STUDY OF PSYCHOLOGICAL CONTENT PARAMETERS OF SERVICEMEN’ MOTIVATION(2019) Popovych, I. S.; Aleksieieva, M. I.; Попович, І. С.; Алєксєєва, М. І.The article deals with theoretical analysis of the motivational sphere of servicemen’ personality who took part in combat operations. The psychological content parameters were determined and justified, psychological structure of serviceman’s motivation was constructed. The interrelationships of psychological content parameters of servicemen with social expectations (p<0,05; p<0,01) and sense-oriented orientations (p<0,05; p<0,01) were empirically researched. Significant correlation relations of parameters of social expectations with sense-orientation orientations are established. Study of psychological content parameters of servicemen’ motivation and established interrelationships are important in the context of performing professional-service (combat) activities. The results of the study may be interesting to heads of military units, command officers, heads of military educational institutions, educators, as well as researchers in the field of military psychology, psychology of personality motivation. У статті здійснено теоретичне аналізування мотиваційної сфери особистості військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, що дозволило окреслити розуміння емпіричної картини дослідження структури мотивації військовослужбовця. Застосовано валідні емпіричні методики: опитувальник «Рівень домагань особистості» (“LPC”) (Гербачевський, 1990), опитувальник “Рівень соціальних очікувань” (“LSE”) (Popovych, 2017), опитувальник «Purpose in Life Test» («PIL») (Leontiev, 2006). З’ясовано та обґрунтовано низку психологічних змістових параметрів, побудовано психологічну структуру мотивації військовослужбовця. Емпірично досліджено взаємозв’язки психологічних змістових параметрів мотивації військовослужбовців із соціальними очікуваннями (p<0,05; p<0,01) і сенсожиттєвими орієнтаціями (p<0,05; p<0,01). У статті представлено і проаналізовано неймовірно великий перелік кореляційних плеяд соціальних очікувань з сенсожиттєвими орієнтаціями. Зазначено, що дослідження психологічних змістових параметрів мотивації військовослужбовців і встановлені взаємозв’язки є вагомими в контексті виконання професійно-службової (бойової) діяльності. Отримані емпіричні результати дослідження мотивації військовослужбовців показали, що мотиваційна структура є неймовірно складним комплексним утворенням. Констатовано, що підібраний комплекс методик та методів статистичної обробки даних дозволив якісно інтерпретувати параметри мотиваційної структури, відокремити один параметр від іншого, окреслити змістові особливості. Зроблено узагальнення, що отримані результати дослідження психологічних змістових параметрів мотивації військовослужбовців допоможуть командно-офіцерському складу операціоналізувати вирішення завдань професійної, службової (бойової) діяльності. Результати дослідження можуть бути цікаві керівникам військових підрозділів, командно-офіцерському складу, керівникам військових навчальних закладів, освітянам, а також дослідникам у галузі військової психології, психології мотивації особистості. Визначено перспективу найближчого дослідження.