Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248
Browse
7 results
Search Results
Item RESEARCH ON THE TYPES OF FUTURE TEACHERS’ SELF-REALIZATION UNDER CONDITIONS OF A DIGITAL EDUCATIONAL ENVIRONMENT(2024) Popovych, I. S.; Yaremchuk, N.; Yakovleva, S.; Kariyev, A.; Sadykova, A.; Kulbida, S.; Попович, І. С.Aim. Empirical research and theoretical suEstantiation of the types of self realisation of future teachers who did an educational-professional training course under conditions of a digital educational environment. Investigating the types of self-realisation and estaElishing statistically signi¿cant correlations with the research parameters of edu- cational-professional training for future teachers will allow ¿nding important scienti¿c facts that will possess novelty and Ee of scienti¿c interest for organisers of educational and scienti¿c activities in a digital educational environment. Methods. 7he representative sample involved students of the ¿nal years of peda- gogical educational programmes of Bachelor’s and Master’s studies. Methodological foundations of the research are the main statements of the concepts of self-realisation, self-actualisation and self-regulation in educational activity. Results. Spearman (rs correlation coef¿cient allowed us to ¿nd that ³value orienta- tions´, ³time competence´, ³cognitive needs´ and ³creativity of activity´ are the most important and dependent parameters. k-means clustering allowed identifying four types of self-realisation ³9alue-oriented self-realisation´ ³7emporal self-realisation´ ³Passive self-realisation´ and ³Pragmatic self-realisation´. It e[plained that high e[- ternal negative motivation in the type of passive self-realisation is not directly related to the process and results of educational-professional activity, Eut only reÀects future teachers’ attitude towards it. It was highlighted that future teachers with a value-ori- ented type of self-realisation are ready to devote themselves to pedagogical activity and consider it to Ee the meaning of their life. Conclusion. It was recommended that the estaElished empirical facts possessing cognitive value, scienti¿c and theoretical novelty should Ee implemented in creation and improvement of a digital educational environment.Item ФОРМУВАННЯ ФІЛОСОФСЬКОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ В УМОВАХ СУЧАСНОГО ВІТЧИЗНЯНОГО ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ(2021) Костючков, С. К.; Волошин, О.; Kostiuchkov, S.; Voloshyn, О.Метою статті є аналіз процесу формування філософської культури майбутніх соціальних працівників в умовах сучасного українського закладу вищої освіти. Акцент робиться на тому, що філософська культура виявляє індивідуальність людини, унікальні риси її особистості, рівень потреб та джерела їх задоволення, формує та сприяє розвитку здатності переживати глибокі почуття, що викликають дивовижні явища природи, а також безсмертні творіння людського розуму різних часів та різних цивілізацій. Методологія дослідження визначається підходом, що спирається на принципи об’єктивності та цілісності, а також комплекс загальнофілософських, загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, що дозволило забезпечити обґрунтованість і достовірність наукових результатів. Наукова новизна полягає у теоретичному обґрунтуванні ефективних шляхів формування філософської культури майбутніх соціальних працівників педагогічними засобами викладання філософських і соціально-гуманітарних дисциплін. Встановлено, що наявною є смислова й змістовна демаркація двох основних підходів до використання поняття «філософська культура» в освітніх стратегіях сучасної системи освіти: ціннісно-емоціонального, що виражається формуванням гуманістичного начала людини та прагматично-раціонального, згідно з яким зміст філософської «озброєності» людини, її світоглядна орієнтованість визначається суто прагматичними цілями. В статті висвітлено загальний стан викладання філософських і соціально-гуманітарних дисциплін із урахуванням того, що сьогодні у вітчизняних закладах вищої освіти філософські та соціально-гуманітарні дисципліни нерідко стають вибірковими освітніми компонентами, що матиме в майбутньому негативні наслідки не тільки для якогось конкретного напряму професійної підготовки, але й для всієї системи вищої освіти. Автори роблять висновок, що філософська культура потребує певного філософського досвіду осягнення світу; без якого процес формування філософської культури стає нонсенсом, перетворюється на нісенітницю, її призначення стає незрозумілим, а відтак – безглуздим. Наголошено на тому, що підвищення значущості філософської культури значно підсилюється не тільки вітчизняними контекстами, але й світовими інтеграційними процесами, які обумовлюють більш високі вимоги до професійної комунікації, а також нові запити, теоретичні знання та практичні навички – це слугуватиме запорукою досягнення успіху в подальшій професійної діяльності соціального працівника. The purpose of the article is to analyze the process of formation of the philosophical culture of future social workers in the modern Ukrainian institution of higher education. Emphasis is placed on the fact that philosophical culture reveals the individuality of man, the unique features of his personality, the level of needs and sources of their satisfaction, forms and promotes the ability to experience deep feelings that evoke amazing natural phenomena and immortal creations of human minds of different times and different civilizations. The research methodology is determined by the approach based on the principles of objectivity and integrity, as well as a set of general philosophical, general scientific and special research methods, which allowed to ensure the validity and reliability of scientific results. The scientific novelty lies in the theoretical substantiation of effective ways of forming the philosophical culture of future social workers by pedagogical means of teaching philosophical and socio-humanitarian disciplines. It is established that there is a semantic and meaningful demarcation of two main approaches to the use of the concept of «philosophical culture» in educational strategies of the modern education system: value-emotional, expressed by the formation of humanistic principles and pragmatic-rational, according to which the content of philosophical «armament», its worldview is determined by purely pragmatic goals. The article highlights the general state of teaching philosophical and socio-humanitarian disciplines, taking into account the fact that today in domestic institutions of higher education philosophical and socio-humanitarian disciplines often become selective educational components, which will have negative consequences not only for a particular area of training. but also for the whole system of higher education. The authors conclude that philosophical culture requires a certain philosophical experience of understanding the world; without which the process of formation of philosophical culture becomes nonsense, turns into nonsense, its purpose becomes incomprehensible, and therefore – meaningless. It is emphasized that the increasing importance of philosophical culture is significantly enhanced not only by domestic contexts, but also by global integration processes, which lead to higher requirements for professional communication, as well as new demands, theoretical knowledge and practical skills. activities of a social worker.Item STRUCTURAL AND FUNCTIONAL MODEL OF THE SUCCESSFUL PERSON TRAINING IN USA COLLEGES AND UNIVERSITIES(2022) Kozmenko, O.; Popovych, I. S.; Arbeláez-Campillo, D. F.; Rojas-Bahamón, M. J.; Volchenko, L.; Попович, І. С.The purpose of the article is to study the training of a successful person in the colleges and universities of the USA as a holistic process and to create a structural and functional model. The methods of retrospective analysis, systematization and generalization, abstraction and specification, modeling and graphic visualization are applied. A structural and functional model of successful person training in colleges and universities of the USA has been created. The focus groups of this process have been defined, in which the work is aimed at applicants, first-year students, second-fourth years students and a special category - students of the last year and graduates, as a significant part of students do not complete their studies on time. Examples of effective use of models and strategies of student training by American institutions of higher education are given. Five stages of successful person training in American institutions of higher education are proposed. It is summarized that the created structural and functional model is the basis for creating a strategy for the development of an educational institution and will contribute to the high-quality organization of the training of specialists in colleges and universities. Метою статті є дослідження підготовки успішної людини в коледжах і університетах США як цілісного процесу та побудова структурно-функціональної моделі. Застосовано ретроспективне аналізування, систематизацію і узагальнення, абстрагування та конкретизацію, методи моделювання та графічної візуалізації. Побудовано структурно-функціональну модель підготовки успішної людини в коледжах і університетах США. Визначено фокус-групи підготовки, у яких робота спрямована на абітурієнтів, студентів першого року навчання, студентів другого-четвертого років та окрему категорію – студенти останнього року та випускники, позаяк вагома частка студентів не завершують навчання своєчасно. Подано приклади ефективного використання американськими закладами вищої освіти моделей та стратегій підготовки студентів. Запропоновано п’ять етапів роботи американських закладів вищої освіти щодо підготовки успішної людини. Узагальнено, що розроблена структурно-функціональна модель є підґрунтям для створення стратегії розвитку закладу освіти та сприятиме якісній організації підготовки фахівців в коледжах і університетах.Item RESEARCH OF THE RELATIONSHIP BETWEEN PERFECTIONISM AND FEELINGS OF LONELINESS OF YOUTHS(2021) Popovych, I.; Blynova, O.; Kostenko, T.; Nesin, Y.; Fedorova, O.; Chaban, O.; Pyslar, A.; Блинова, О. Є.; Костенко, Т. М.; Несін, Ю. М.; Федорова, О. В.; Чабан, О. В.; Пислар, А. Б.; Попович, І. С.Метою дослідження є теоретичне обґрунтування й емпіричне дослідження психологічних змістових параметрів взаємозв’язку перфекціонізму та почуття самотності осіб юнацького віку. Обґрунтовано новий погляд на сучасну реальність з її постійними змінами та підвищеними вимогами до функціонування особистості в суспільстві. Зауважено, що такий погляд провокує масове формування і поширення перфекціонізму і самотності. Зазначено, що з кожним днем все більше осіб, особливо юнацького віку, страждають від недосконалості цього світу та почуття відірваності від інших. Встановлено, що особи юнацького віку значною мірою схильні до перфекціонізму, орієнтованого на себе (p<.01). Виражений високий рівень почуття самотності зафіксовано у n=18 досліджуваних. Звернуто увагу на те, що сумніви у власних діях та стурбованість помилками неминуче провокують почуття самотності. Зроблено акцент на важливих напрямках актуалізації емпіричних результатів з метою розвитку конструктивного перфекціонізму. Зазначено, що отримані результати доцільно операціоналізувати в навчально-професійну підготовку студентів-психологів. The purpose of the study is a theoretical substantiation and empirical study of the psychological content parameters of the relationship between perfectionism and feelings of loneliness in youth. A new view of modern reality with its constant changes and increased requirements for the functioning of the individual in society has been substantiated. It is noted that such a view provokes the mass formation and spread of perfectionism and loneliness. It is noted that every day more and more people, especially young people, suffer from the imperfections of this world and the feeling of isolation from others. It has been established that socially conditioned perfectionism, concern for mistakes, doubts about one's own actions and self-criticism have a positive significant connection with the feeling of loneliness in youth (p<.01). However, rigid perfectionism and self-centered perfectionism are inversely related to feelings of loneliness. It was found that young men are largely prone to self-centered perfectionism (p<.01). A pronounced high level of loneliness was observed in n=18 subjects. Attention has been drawn to the fact that doubts about one's own actions and concern for mistakes inevitably provoke feelings of loneliness. Emphasis has been placed on important areas of actualization of empirical results in order to develop constructive perfectionism. It has been noted that the results obtained should be operationalized in educational and professional training of students-psychologists.nItem Research of Relationship between the Social Expectations and Professional Training of Lyceum Students studying in the Field of Shipbuilding(2019) Popovych, I. S.; Blynova, O. Ye.; Aleksieieva, M.; Nosov, P. S.; Zavatska, N.; Smyrnova, O.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Алексєєва, М. І.; Носов, П. С.; Завацька, Н. Є.; Смирнова, О. О.Social expectations are important regulators of vocational training of lyceums of shipbuilding vocational schools. The aim is to study the relationship of social expectations and professional training of lyceum-shipbuilders (n = 251). The most significant relationships of expectations and investigated variables at the level (p≤.01) are established. The program for optimization of development and psycho-correction in the form of the elective “Expected result” is implemented. The efficiency of the developed program has been experimentally confirmed. The ways of improvement and development perspectives are proposed. Соціальні очікування є важливими регуляторами навчально-професійної підготовки ліцеїстів суднобудівних професійно-технічних училищ. Метою є дослідження взаємозв’язку соціальних очікувань і професійної підготовки ліцеїстів-суднобудівельників (n=251). Встановлено найбільш значущі взаємозв’язки очікувань і досліджуваних змінних на рівні (p≤.01). Впроваджено програму оптимізації розвитку та психокорекції у формі факультативу «Очікуваний результат». Експериментально підтверджено ефективність розробленої програми, запропоновано шляхи вдосконалення і перспективи розвитку.Item Research on the Correlation between Psychological Content Parameters of Social Expectations and the Indexes of Study Progress of Future Physical Education Teachers(2019) Popovych, I. S.; Blynova, O. Ye.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.The purpose of the study is to examine the correlation between psychological content parameters of social expectations and the indexes of study progress of the students of the Faculty of physical education and sport, pursuing the qualification “physical education teacher”. The first-fourth year students were examined (n=123, the age of 17-22 years). The Grade Point Average and the knowledge quality of the research students were considered. It was established that psychological content parameters of social expectations of future physical education teachers have a considerable positive two-way correlation with the Grade Point Average of study progress (р<0.01), with the knowledge quality in methodology training (р<0.01), the knowledge quality in practical and professional training (р<0.05). There is no considerable correlation between psychological content parameters of social expectations and the knowledge quality of general education training of the research students (р>0.05). The results of the psychological content parameters of social expectations of the future profession allow making corrections to organizing the academic process of future physical education teachers at the stage of developing educational and professional programs and work plans. Метою статті є дослідження взаємозв’язків психологічних змістовних параметрів соціальних очікувань з показниками успішності студентів факультету фізичного виховання і спорту, які отримують кваліфікацію «вчитель фізичної культури». Випробувані були студенти першого-четвертого курсів (n = 123, вік від 17-22 років). Всі студенти вчаться на факультеті фізичного виховання і спорту за спеціальністю «вчитель фізичної культури». Проведено визначення психологічних змістовних параметрів соціальних очікувань студентів. Розглянуто середній бал і якість знань досліджуваних. Встановлено, що психологічні змістовні параметри соціальних очікувань майбутніх вчителів фізичної культури мають значущу позитивну двосторонню кореляцію із середнім балом успішності (р <0.01), якістю знань методичної підготовки (р <0.01), якістю знань з практичної і професійної підготовки (р<0.05). Відсутня значущий кореляційний зв’язок психологічних змістовних параметрів соціальних очікувань майбутніх вчителів фізичної культури з якістю знань загальноосвітньої підготовки досліджуваних (р>0.05). Результати психологічних змістовних параметрів соціальних очікувань щодо майбутньої професії дозволяють внести корективи в організацію освітнього процесу майбутніх учителів фізичної культури на стадії розробки освітньо-професійних програм та робочих планів.Item ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ СПІЛКУВАННЯ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАГІСТРІВ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ(2016) Копилова, С. В.; Копылова, С. В.; Kopylova, S. V.У статті аналізуються теоретичні положення філософії, соціології, психології, педагогіки, що утворюють підґрунтя для розробки концептуальних засад спілкування як специфічної форми взаємодії учасників педагогічного процесу, а також системоутворювальної основи контрольно-рефлексивного етапу професійної підготовки магістрів соціальної роботи. Обґрунтовуються теоретичні передумови для розгляду спілкування, з одного боку, як сфери формування творчої індивідуальності студента, з іншого ‒ як сфери вияву результатів діяльності суб’єктів педагогічного процесу. В статье анализируются теоретические положения философии, социологии, психологии, педагогики, которые образуют основу для разработки концептуальных основ общения как специфической формы взаимодействия участников педагогического процесса, а также системообразующего фактора контрольно-рефлексивного этапа профессиональной подготовки магистров социальной работы. Обосновываются теоретические предпосылки для рассмотрения общения, с одной стороны, как сферы формирования творческой индивидуальности студента, с другой - как сферы проявления результатов деятельности субъектов педагогического процесса. The theoretical grounds of philosophy, sociology, psychology, pedagogy is the basis for evolution the conceptual foundations of communication as a specific form of interaction partners of educational process. It was analyzes in this article. Organized communication provides a set of processes that provide focused, coherent and coordinated interaction of the subject of pedagogical process. It aims to achieve their functional, operational and spiritual community. This allows you to develop individuality. Through the development of consciousness, thinking aand regulatory structures changing status personality happening. The inner dialogue with itself, the development of self-consciousness is due compared themselves with others. The interest in the self and possibilities appear. This is the basis of self-control. Analysis and discussion of individual experiences with others makes it possible to clarify the meaning of individualized learned experience to implement correction acquired knowledge. This is the basis of mutual control. The need to put into practice the acquired knowledge and skills, adapt them to specific situations will appear in communication. the need to practice the acquired knowledge and skills, to adapt them to specific situations arises in terms of communication. This makes it possible to control and evaluate the effectiveness of the pedagogical process.Because of this, consider communication as the system basis of control reflective stage of training Masters of Social Work. This allows us to consider communication as a basis for stage of control and reflection in training of Masters of Social Work.