Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248
Browse
15 results
Search Results
Item СОЦІАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ В УКРАЇНІ (50-ТІ РОКИ ХХ СТОЛІТТЯ)(2018) Дереш, В. С.; Deresh, V. S.У статті розглянуто питання впливу соціальних інституцій на виховання дітей у 50-ті роки ХХ століття. Розкрито сутність поняття «соціальне виховання», його мету, особливості цього процесу, що є частиною відносно контрольованої соціалізації й включає в себе моральне, естетичне, трудове, розумове, фізичне виховання. Проаналізовано нормативно-правові документи 50-х років ХХ століття, що визначали вітчизняну соціальну політику стосовно соціального виховання дітей в Україні. Визначено основні ідеологічні вимоги до виховання дітей у сім’ї під впливом державних закладів. Висвітлено провідні форми залучення батьків дітей до життя школи (батьківські комітети, спеціальні ради на підприємствах, в установах та організаціях, у колгоспах і радгоспах; обстеження побутових умов життя сім’ї, проведення корекційної й вирівнювальної роботи, упровадження широкої пропаганди в засобах масової інформації). Окреслено основне призначення шкіл-інтернатів, що вбачалося в безумовному підпорядкуванні молодого покоління впливу соціального виховання й державній політиці. З’ясовано, що завдяки створенню шкіл-інтернатів як нового типу навчально-виховних закладів здійснювалося усуспільнення виховання дітей із залученням учнів до суспільно-корисної праці й зміцненням зв’язку школи із життям. Розкрито основні ідеї соціального виховання людини в 50-ті роки ХХ століття в радянському суспільстві. Відзначено, що в досліджуваний період система соціального виховання держави готувала дітей до практичної діяльності в різних галузях виробництва, пропагуючи ідеальний образ громадянина-працівника, передовика виробництва. Розглянуто співпрацю соціальних інститутів (партійних, комсомольських, профспілкових організацій), спрямовану на покращення соціального виховання дітей дошкільного віку як у дитячих дошкільних закладах, так і в сім’ї. Доведено, що протягом 1950-х років спостерігалося нівелювання соціалізаційного впливу сім’ї на формування дитини, а провідна роль у цьому питанні надавалася звичайним навчально-виховним закладам і школам-інтернатам. The article deals with the issues of the influence of social institutions on the children’s upbringing in 50th years of the XX century. The essence of the concept of «social upbringing», its purpose and features are revealed; it is noted that this process was a part of a relatively controlled socialization and included moral, aesthetic, labour, mental and physical upbringing. The normative legal documents of 50th of the XX century, which defined the national social policy concerning the children’s social upbringing in Ukraine, are analyzed. The basic ideological requirements for children’s upbringing in the family under the influence of state institutions are determined. The main forms of parental involvement in school life are highlighted (such as: parental committees, special councils at enterprises, institutions and organizations, collective farms (kolkhoz) and state farms (sovkhoz); analysis of living conditions of the families; carrying out corrective and equalization work; implementation of extensive propaganda in mass media). The main purpose of boarding schools, which lay in the unconditional obedience of the younger generation to the influence of social upbringing and state policy, is outlined. It is found out that due to the establishment of boarding schools as a new type of educational institutions, the socialization of children’s upbringing with the pupils’ involvement in socially useful work and the strengthening school connection with life was carried out. The basic ideas of person’s social upbringing in 50th years of the XX century in the Soviet society are revealed. It is noted that during the studied period, the system of social upbringing of the state prepared children for practical activity in various branches of production, promoting the ideal image of a citizen-employee, a leader of the production. The article deals with the cooperation of social institutions (party, komsomol and trade union organizations), aimed at improving the preschool children’s social upbringing, both in preschool institutions and kindergartens, as well as in the family. It is proved that during the 1950s, there was a leveling up of socialization of the family’s influence on a child’s formation, and the leading role in this matter was given to ordinary educational institutions and boarding schools.Item ПРОФІЛАКТИКА ДИТЯЧОЇ БЕЗДОГЛЯДНОСТІ В УКРАЇНІ (ДРУГА ПОЛОВИНА 60-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ)(2019) Дереш, В. С.; Deresh, V. S.У статті розглянуто особливості профілактики дитячої бездоглядності в Україні в другій половині 60-х років ХХ століття. Розкрито сутність понять «бездоглядність» і »бездоглядна дитина», причини бездоглядності та її наслідки. Визначено, що головна причина дитячої бездоглядності полягає в неналежному виконанні батьками своїх прямих обов’язків: забезпечення сприятливих умов для фізичного, духовного та інтелектуального розвитку дитини. Проаналізовано нормативно-правові документи другої половини 60-х років ХХ століття, що визначали вітчизняну соціальну політику стосовно профілактики дитячої бездоглядності в Україні. Висвітлено основні погляди дослідників, педагогів, які зверталися в той час до вивчення цих питань: для попередження дитячої бездоглядності необхідно підвищити педагогічну культуру сімейного і шкільного виховання; саме школа може досягти посилення педагогічної культури батьків; необхідно зміцнити взаємозв’язок суспільного та сімейного виховання. Розглянуто співпрацю батьків, громадськості, шкіл, представників прокуратури, суду та міліції, спрямовану на попередження дитячої бездоглядності і правопорушень. З’ясовано, що в досліджуваний період по всій країні набули поширення ради громадськості й ради сприяння сім’ї та школі, які створювалися на підприємствах і в установах, виконуючи роль координаційних центрів з поєднання виховних впливів сім’ї, школи та громадськості. Окреслено основні форми роботи школи із батьками, які з різних причин нехтували вихованням дітей (класні і загальношкільні батьківські збори, лекторії, університети педагогічних знань, конференції, лекції, бесіди, індивідуальні консультації, під час яких батькам надавалася допомога з питань виховання і розвитку їхніх дітей). Визначено, що для попередження дитячої бездоглядності в другій половині 60-х років ХХ століття в українському суспільстві було вжито низку заходів. The article deals with the peculiarities of child neglect prevention in Ukraine in the second half of the 1960s. The essence of such concepts as «neglect» and «neglected child», causes of neglect and its consequences have been revealed. It has been determined that the main reason for child neglect is the inadequate fulfillment by parents of their direct responsibilities: the provision of favourable conditions for child’s physical, spiritual and intellectual development. The normative legal documents of the second half of the 1960s, which defined the domestic social policy concerning child neglect prevention in Ukraine, have been analyzed. Researchers’ and educators’ basic views who addressed at that time to study these issues have been highlighted: in order to prevent child neglect, the pedagogical culture of family and school education should be improved; it is the school itself that can enhance parents’ pedagogical culture; the relationship between social and family education needs to be strengthened. This article examines the collaboration of the public, parents, schools, prosecutors, the court, and the police, aimed at preventing child neglect and delinquency. It has been found that during the studied period, throughout the country, councils of the public and councils promoting family and school became widespread, which were created at enterprises and institutions, acting as coordination centers for combining family, school, and community educational influences. The school’s main forms of work with parents, who for various reasons neglected the upbringing of children have been outlined (class and general school meetings, lectures, universities of pedagogical knowledge, conferences, lectures, conversations, individual consultations during which parents were provided with the help in the upbringing and development of their children). It has been determined that in the second half of the 1960s a number of measures were taken to prevent child neglect.Item НАУКОВІ ПОШУКИ У СФЕРІ СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ І СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТЬ(2016) Дереш, В. С.; Deresh, V. S.У статті здійснено аналіз дисертаційних досліджень другої половини ХХ – початку ХХІ століть, у яких присутня проблематика сімейного виховання й соціалізації дітей. Автором представлено огляд дисертаційних робіт за періодами: у 50-60-ті роки ХХ століття свої дослідження науковці присвячували проблемі взаємодії школи, сім’ї та громадськості у вихованні дітей; у 70-80-ті роки ХХ століття зверталася увага на готовність молоді до сімейного життя, віковий підхід у вихованні дітей, взаємодію поколінь у сім’ї; у 90-х роках ХХ століття науковці звертаються до проблеми соціалізації особистості; на початку ХХІ століття проблема соціалізації особистості посідає помітне місце серед інших традиційних проблем сімейного виховання. В статье осуществлен анализ диссертационных исследований второй половины ХХ – начала XXI веков, в которых поднята проблематика семейного воспитания и социализации детей. Автором представлен обзор диссертационных работ по периодам: в 50-60-е годы ХХ века свои исследования ученые посвящали проблеме взаимодействия школы, семьи и общественности в воспитании детей; в 70-80-е годы ХХ века обращалось внимание на готовность молодежи к семейной жизни, возрастной подход в воспитании детей, взаимодействие поколений в семье; в 90-х годах ХХ века ученые обращаются к проблеме социализации личности; в начале XXI века проблема социализации личности занимает заметное место среди других традиционных проблем семейного семейного воспитания. The article is dedicated to the theses concerning the family education and socialization of children in the second half of XX – the beginning of XXI centuries. The author provides an overview of theses by the several decades. It is noted that in the 50 years of the 20th century scholars devoted their researches not to family and its influence on the young person, but to other issues of public education. It is underlined that such public policy of that time was aimed at easing focus on family values and social development to limit the impact on children’s family formation. It is found that in the 60 years of the 20th century scientists focused on the problem of interaction between school, family and community in the children’s education. It is determined that the spectrum of theses’ problems in 70 years of the 20th century was concentrated on the children’s moral education in the family, the preparation of students to fulfill their parental educational functions, the interaction of generations in the family. It is pointed out that the 80 years of the 20th century were characterized by increased attention to the problem of youths’ readiness for family life taking into account age approach for education. The scientists turned their attention to the problem of socialization in the 90 years of the 20th century. It is noted that the problem of socialization in the scientific studies of the beginning of 21st century was occupied a prominent place among the traditional problems of family education. It is highlighted that the subjects of scientific works of the second half of XX – the beginning of XXI centuries were entirely depended on the dominant ideology and socio-cultural conditions of social life.Item КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ(2013) Дереш, В. С.; Deresh, V. S.У статті визначені складники процесу соціалізації особистості та зроблена спроба розмежування понять «соціалізація», «виховання», «розвиток особистості» у сучасній науці. В статье определены составляющие процесса социализации личности и сделана попытка разграничения понятий «социализация», «воспитание», «развитие личности» в современной науке. In this article investigated the components of the process of socialization and attempted delimitation of the concepts"socialization", "education", "personal development" in modern science.Item ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ДІТЕЙ У СІМ'Ї(2015) Дереш, В. С.; Deresh, V. S.У статті представлено авторську класифікацію джерельної бази дослідження соціалізації дітей у сім’ї: праці, у яких розглядається виховання дітей; праці, що висвітлюють співпрацю сім’ї з виховними організаціями та громадськістю; праці, об’єктом дослідження яких є соціалізація; праці, присвячені проблемам сім’ї; праці, що висвітлюють спадщину видатних педагогів, які працювали над покращенням сімейного виховання. Розглянуто різноманітні види джерел, серед яких поширені в науковому обігу й маловідомі – архівні матеріали, нормативно-правові документи та збірники постанов і розпоряджень уряду; періодичні видання другої половини ХХ століття; наукові праці та публікації провідних вітчизняних ы зарубіжних учених та ін. В статье представлена авторская классификация источниковой базы исследования социализации детей в семье: работы, в которых рассматривается воспитание детей; труды, которые освещают сотрудничество семьи с воспитательными организациями и общественностью; труды, объектом исследования которых является социализация; работы, посвященные проблемам семьи; труды, освещающие наследство выдающихся педагогов, работавших над улучшением семейного воспитания. Рассмотрены различные виды источников, среди которых распространенные в научном обороте и малоизвестные: архивные материалы, нормативно-правовые документы и сборники постановлений и распоряжений правительства; периодические издания второй половины ХХ века; научные труды и публикации ведущих отечественных и зарубежных ученых и др. The article opens author’s classification of source basis of children’s family socialization research, as follows: writings about childrearing; works covering cooperation of the family with educational organizations and society; writings about socialization as a research objective; works addressed to family problems; works covering heritage of distinguished figures in Education who worked toward improvement of the family education. Different natures of the sources are considered, among which there are both widely used in scientific handling and unknown ones. The records of Central State File of Ukrainian regulatory and administrative authorities as well as the State File of Kherson region are investigated; library data; normative legal documents and government regulations and directions; periodical publications of the latter half of the 20th century; scientific works and publications of key domestic and foreign scientists (monographs, manuscripts of dissertations, author’s theses, textbooks, training aids and resource books, articles), statistics digests, records of congresses, meetings, conferences for public education, curriculums, school discipline programs and study materials of exploration period, current scientific works of Education and Social Pedagogy, History of Pedagogy, Philosophy, History and Psychology; scientific literature on family socialization problem.The materials complement each other and cover problematics of research in full.Item В. СУХОМЛИНСЬКИЙ ПРО ВПЛИВ СІМ’Ї ТА ШКОЛИ НА ПРОЦЕС СОЦІАЛІЗАЦІЇ ДИТИНИ (50-70-ТІ РОКИ ХХ СТОЛІТТЯ)(2014) Дереш, В. С.; Deresh, V. S.У статті на основі аналізу педагогічної спадщини В. Сухомлинського розглядаються погляди педагога-новатора стосовно соціалізації дитини у сім’ї та впливу школи на формування особистості дитини і підвищення педагогічних знань батьків учнів. Окрема увага звертається на розкриття поняття «мудрість батьківської любові», характеризуються види безглуздої любові батьків до дітей. Висвітлюються основні ідеї заслуженого вчителя стосовно ролі дитини в родині, вміння батьків користуватися батьківською владою і авторитетом для успішної соціалізації підростаючої особистості. Також відзначено, що в діяльності Павлиської школи одне з головних місць посідала організація сімейно-шкільного виховання та підготовка молоді до сімейного життя і виховання дітей. В статье на основе анализа педагогического наследия В. Сухомлинского рассматриваются взгляды педагога-новатора о социализации ребенка в семье и влиянии школы на формирование личности ребенка, повышении педагогических знаний родителей учащихся. Отдельное внимание обращается на раскрытие понятия «мудрость родительской любви», характеризуются виды бессмысленной любви родителей к детям. Освещаются основные идеи заслуженного учителя о роли ребенка в семье, умении родителей пользоваться родительской властью и авторитетом для успешной социализации подрастающей личности. Также отмечено, что в деятельности Павлышской школы одно из главных мест занимала организация семейно-школьного воспитания и подготовка молодежи к семейной жизни и воспитанию детей. Having based on Sukhomlynsky’s pedagogical heritage analysis, the author of the given article reviews the teacher and innovator’s attitudes towards a child’s socialization in the family and school influence on his forming, an increase of students parents’ pedagogical knowledge. Special attention is paid to the disclosure of the «the wisdom of parental love»concept, characterized by types parental silly love to children (admiration love, despotic and repurchase love), which do not represent the wisdom of parenting. The honored teachers basic ideas and reflections on the child’s role in the family, the ability of parents touse their power and authority for the younger person’s successful socialization have been highlighted. Also it has been statedthat the Pavlysh school activities aimed at family-school education and youth preparation for family life and parenting took one of the main places. The author reviews the experience of the teaching staff with groups of Pavlysh parental school, and the subject of studies that included various areas of teacher education parents. Determined by the shape of the school with parents who contributed to the socialization of children in the family: lectures, seminars, educational workshops, school parent conferences, school for parents, group and individual consultations and discussions on education and training of children. In the specific examples presented in the article the influence of customs and traditions of the school on the state family education («Father’s Day», «sacred books», «Feast of Roses,» «Mother’s Day») have been revealed. It has been marked that in modern social and cultural conditions of our country, it will facilitate the successful socialization of the child in the family.Item АНАЛІЗ ЗАРУБІЖНИХ КОНЦЕПЦІЙ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ(2017) Дереш, В. С.; Deresh, V. S.У статті розглянуто напрацювання представників різних наук та шкіл кінця ХІХ – ХХ століть, чиї інтереси поєднані зі складним явищем соціалізації. Висвітлено погляди Ф. Гіддінгса і Т. Парсонса, які пояснюють соціалізацію як процес пристосування людини до суспільного середовища, котре впливає на її формування відповідно до притаманних йому надбань культури. З’ясовано, що соціалізація, за Е. Дюркгеймом, передбачає прищеплення дитині навичок дисципліни і самоконтролю, почуття приналежності до певної суспільної групи та готовність до виконання соціальних приписів. Відзначено, що Ч. Кулі і Дж. Г. Мід запропонували дещо інший підхід до тлумачення сутності соціалізації, розуміючи її як розвиток і самостійну зміну людини у ході опанування та відтворення культури. Установлено, що усі дослідники так чи інакше орієнтувалися на один із двох основних підходів, які різнилися розумінням ролі індивіда у соціалізаційному процесі. В статье рассмотрены наработки представителей различных наук и школ конца ХIХ-ХХ веков, чьи интересы затрагивает сложное явление социализации. Освещены взгляды Ф. Гиддингса и Т. Парсонса, которые объясняют социализацию как процесс приспособления человека к общественной среде, которая влияет на его формирование в соответствии с присущими ей достояниями культуры. Выяснено, что социализация, по Э. Дюркгейму, предусматривает привитие ребенку навыков дисциплины и самоконтроля, чувства принадлежности к определенной общественной группе и готовность к выполнению социальных предписаний. Отмечено, что Ч. Кули и Дж. Г. Мид предложили несколько иной подход к толкованию сущности социализации, понимая ее как развитие и самостоятельное изменение человека в ходе освоения и воспроизводства культуры. Установлено, что все исследователи так или иначе ориентировались на один из двух основных подходов, которые отличались пониманием роли индивида в процессе социализации. The best practices of representatives of different scientific schools and directions of the late XIX – XX centuries, whose interests are connected with the complex phenomenon of socialization, are represented in the article. F. Giddings and T. Parsons’ views are underlined; they explain the concept «socialization» as the process of person’s adaptation to the social environment that affects his/her development through specific cultural achievements. The term «socialization» according to E. Durkheim is found out; it is noted that this term suggests inculcation of children’s discipline and self-control skills, a sense of belonging to a particular social group and the willingness to fulfill social requirements. The conception of «social integration» from the viewpoint of P. Sorokin is reviewed; the most important three factors influenced on socialization such as, «space-geography», «biological-physiological» and «psychological» socialization, M.Heidegger, H. Marcuse and J. Piaget’s opinions, are highlighted. The difference between children’s and adults’ socialization is emphasized; such aspects as manifestation of socialization, direction of socialization, attitude to rules and mastering of understanding the concepts of «good» and «evil» are defined from the perspective of Orville G. Brim Jr. It is noted that a slightly different approach to the interpretation of the essence of socialization are proposed by Ch. Cooley and G. H. Mead, they understand this term as the process of development and individual person’s modification during the development and reproduction of culture. It is established that all researchers in some way focus their attention on one of two main approaches that differ in the understanding of the person’s role in socialization process. According to the first approach person is understood as a dormant object of socialization. The second approach is underlined the subject-to-subject characteristic of socialization.Item ПСИХОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА: АНАЛІЗ ЗМІСТУ ПОНЯТТЯ(2010) Блинова, О. Є.У статті, на основі теоретичного аналізу філософських, культурологічних та психологічних підходів, розглядається науковий зміст та специфіка поняття «психологічна культура». В статье, на основе теоретического анализа философских, культурологических і психологических подходов, рассматривается научное содержание и специфика понятия «психологическая культура». In article, on basis of theoretical analysis of philosophical, cultural and psychological approaches, considered scientific content and the specific concept of "psychological culture".Item Socio-Cultural Environment of Student as a Reference Group of Professional Socializati on: Development of Trends(2015) Shaposhnikova, I. V.The article is devoted to the study of socio-cultural environment of the student youth as a reference group of professional socialization. According to the collected theoretical and practical material, the development components, trends and standards are reviewed. The research results show that the process of unsuccessful professional socialization and adaptation, which may result in a process of social exclusion, also deserves careful research attention. The obstacles of successful professional socialization are mentioned, such as a sharp increase in social differentiation and changes in the structure of public relations, which act as factors – demotivators of the process of professional socialization. It is emphasized that the main determinant of stabilization should act as handling social conflicts (misunderstandings), which is inevitable. It is noted that the initial professional socialization within the university as a social institution can be seen as a means of reducing social conflicts, because in the professional socialization and proper labor standards and values, the greatest achievement of combining norms and values is held.Item СОЦІОКУЛЬТУРНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ: СПІВВІДНОШЕННЯ ТРАДИЦІЙ ТА НОВАЦІЙ(2015) Шапошникова, І. В.; Shaposhnykova, I. V.У статті піднято проблему співвідношення традицій та новацій у процесі соціокультурних трансфор мацій. Автор звертає увагу на три основні параметри значущості процесу формування особистості: параметр суспільної орієнтації, параметр осмислення соціалізації як соціокультурного явища, параметр культурологічного значення соціалізації. Натомість новітнє теоретичне положення щодо становлення «порядку через хаотичну стійкість» дозволить більш точно пояснити складну взаємодію між суспільством та молоддю, яка проходить процес соціалізації. Її основний орієнтир, який не сприймається традиційною педагогікою, - керований хаос - припускає наявність стабільного еволюційного розвитку і біфуркацій (моментів вибору). Автор при цьому виходить із логіки міждисциплінарного дослідження та з того, що культурна соціалізація охоплює всі аспекти соціального життя індивіда, у той час як професійна та трудова соціалізація тільки аспекти, пов’язані із трудовою взаємодією. При цьому на продуктивний стан людини суттєво впливають психофізіологічні аспекти, такі як безумовні рефлекси і психофізіологічні якості та стани, котрими може бути описано поведінку індивідів. Відповідно для збалансування системи «людина-виробництво», або «людина-машина» має місце вплив психофізіологічних чинників та індивідуальних якостей того, хто працює, оскільки відхилення від базового значення (помилки на виробництві, нещасні випадки, або, навпаки, суттєві покращення виробничого процесу) є наслідком зіткнення якостей людини з особливостями конкретної професійної діяльності. Однак самі ці якості є результатом дії культурного чинника, який у контексті забезпечення продуктивності праці відіграє принципово важливу роль. Висловлено думку, що трудова і професійна соціалізація по суті являють собою глибоке сприйняття норм та цінностей, котрі неформально узгоджують характер спільної діяльності людей під час трудового процесу. The article raised the problem of balance of tradition and innovation in the social and cultural transformations. The author draws attention to the importance of three key parameters of the process of identity formation, social orientation parameter, parameter of socialization understanding as a socio and cultural phenomenon, setting the value of cultural socialization. Instead, the latest theoretical position on the formation of «order through chaotic resistance» would more accurately explain the complex interaction between society and young people, which is the process of socialization. Its main landmark is not considered in traditional pedagogy - controlled chaos - requires a stable evolutionary development and bifurcations (points selection). By thus we obtained from the logic of interdisciplinary research and the fact that cultural socialization covers all aspects of social life of the individual, while professional and occupational socialization are the only aspects related to labor interaction. Thus, the productive human condition is significantly affecting to physiological aspects, such as unconditioned reflexes and physiological quality and condition, which can be described by the behavior of individuals. According to balance the system «man-production» or «man-machine» is a physiological impact factors and individual as someone who works as a deviation from the baseline value (errors at work, accidents, or, conversely, significant improvement of the production process) is the result of a collision human qualities specific to that particular profession. However, most of these qualities are the result of cultural factors in the context of ensuring that productivity plays a crucial role. Suggested that labor and professional socialization essentially are the deep perception of norms and values which informally agree with common people nature during the labor process.