Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248
Browse
11 results
Search Results
Item СТАВЛЕННЯ ДО ХВОРОБИ ТА ЙОГО ЗВ’ЯЗОК ІЗ ЦІННІСНИМИ ОРІЄНТАЦІЯМИ ОНКОЛОГІЧНИХ ПАЦІЄНТІВ(2024) Сергет, І. В.; Serhet, I.Вивчення внутрішньої картини хвороби є важливим компонентом медико-психологічного супроводу пацієнтів онкологічного відділення. Хоча у світовій та вітчизняній психології накопичено досить знань про психічні стани та особистісні властивості, що впливають на перебіг онкологічних захворювань, трансформація життєвих цінностей хворих залишається малодослідженим питанням. Проведене опитування 105 пацієнтів, які мали встановлені діагнози онкологічних захворювань різного типу та рівня локалізації з різною тривалістю. Використано методику для психологічної діагностики типів реагування на хворобу «ТОБОЛ» та методику вивчення ціннісних орієнтацій особистості М. Рокича. Отримані результати показали, що загалом до умовно-адаптивних типів реагування належать 56,2% пацієнтів, при цьому власне гармонійний тип властивий лише 13,3%. Найбільш поширеним є ергопатичне ставлення, що передбачає збереження хворими активної продуктивної діяльності і професійного статусу (це може мати компенсаторний та захисний характер). Воно виявлене у 26,0% жінок та 21,9% чоловіків. Серед типів реагування, що включають ознаки дезадаптації, найбільш поширеними виявилися сенситивне реагування на хворобу та тривожна залученість. За допомогою кореляційного аналізу були виявлені набори ціннісних орієнтацій, що асоціюються з різними типами реагування на хворобу. Так, вираженість гармонійного типу виявилась пов’язана із переважанням термінальних цінностей «активна життєва діяльність» та «пізнання». Ергопатичний тип реагування супроводжується такими самими орієнтаціями, при цьому цінність «цікава робота» зсувається на другорядні позиції, що підтверджує її компенсаторну роль. У разі анозогнозичного типу реагування цінність «здоров’я» відсувається на задній план, натомість пріоритет отримують життєва активність та саморозвиток. Сенситивне і тривожне реагування мають схожі кореляції з цінностями: пріоритетна увага до здоров’я і стурбованість стосунками з оточуючими. Отримані результати суттєво розширюють уявлення про ціннісні аспекти внутрішньої картини хвороби онкологічних пацієнтів. The study of the internal picture of illness is a crucial component of medical and psychologi- cal support for oncology ward patients. While global and Ukrainian psychology have amassed substantial knowledge on psychological states and personality traits that influence the course of oncological diseases, the transformation of patients’ life values remains an underexplored issue. A survey was conducted among 105 patients diagnosed with various types and levels of local- ization of oncological diseases of differing durations. The study utilized the “TOBOL” method for psychological diagnostics of illness response types and M. Rokeach’s method for assessing per- sonal value orientations. The findings revealed that 56.2% of patients demonstrated conditionally adaptive types of responses, with only 13.3% exhibiting a genuinely harmonious response type. The most prevalent response was ergopathic, characterized by the maintenance of active pro- ductive activities and professional status, which may serve as compensatory or defensive mech- anisms. This response was observed in 26.0% of women and 21.9% of men. Among maladaptive response types, the most common were sensitive responses to illness and anxious involvement. Correlation analysis identified sets of value orientations associated with different illness response types. Specifically, the harmonious type was linked to the dominance of terminal values such as “active life” and “knowledge”. The ergopathic response was accompanied by similar orienta- tions; however, the value of “interesting work” shifted to a secondary position, supporting its compensatory role. In the anosognosic response type, the value of “health” was deprioritized, while “life activity” and “self-development” gained prominence. Sensitive and anxious responses showed similar correlations with values, emphasizing a focus on health and concern about rela- tionships with others. These findings significantly expand the understanding of the value aspects of the internal picture of illness in oncology patients.Item THE UNIVERSE AS AN AESTHETIC SYMBOLISM OF POSTMODERNITY(2022) Костючков, С.; Шапошникова, І.; Юріна, Ю.; Форостян, А.; Кузнєцов, С.; Kostiuchkov, S.; Shaposhnykova, I.; Yurina, Y.; Forostian, A.; Kuznetsov, S.У статті розкриваються філософсько-світоглядні, естетично-аксіологічні аспекти розгляду Всесвіту як символічного феномена епохи постмодерну. Автори наголошують на тому, що аналіз краси, як базової категорії естетики, потребує з’ясування її сукупної природи залежно від індивідуальних та суспільних смислових характеристик реальності. Одним із ключових моментів такого аналізу автори вбачають його метафізичну проблематику – безпосередній вихід конструктивної емоції в сферу трансцендентального, а саме – погляд Людини на Всесвіт з позиції вічності. Своєчасність і необхідність розгляду проблеми символічного контексту Всесвіту є очевидною в умовах третього тисячоліття, реалії якого ставлять під сумнів сам факт збереження живої природи на Землі. В умовах усвідомлення фінальності земного буття, його примарності й прогресувальної стохастичності, на тлі ампліфікації есхатологічного контексту, людина епохи постмодерну демонструє розчарування в швидкоплинному, насиченому небезпеками і ризиками земному житті. У філософській традиції символ виконує роль чистої «самості», не пов’язаної з власним моментом буття об’єкта: символічна картина світу не відповідає реальності, відтак – символи знаходять «прихисток» у сфері віртуального. Доведено, що для сучасної людини Всесвіт є об’єктом не тільки наукового, технологічного, але й філософського, культурологічного розгляду, він синтезує для людини в органічну єдність об’єкт наукової зацікавленості, символ естетичного задоволення та джерело формування відповідних образів і архетипів. The article reveals the philosophical, worldview, aesthetically-axiological aspects of considering the universe as a symbolic phenomenon of the postmodern era. It is emphasized that the analysis of beauty, as the basic category of aesthetics, needs to find out its aggregate nature, depending on the individual and social semantic characteristics of reality. One of the key points of such an analysis is its metaphysical problematic – the direct emergence of constructive emotion into the realm of the transcendental, namely, the view of Man from the Universe from the standpoint of eternity. The timeliness and necessity of considering the problem of the symbolic context of the universe is obvious in the context of the third millennium, the realities of which call into question the very fact of conservation of wildlife on Earth. In the minds of assimilating the finality of the earthly boot, its primarity of progressive stochasticity, in the midst of the amplification of the eschatological context, the people of the era of postmodernity are demonstrating the development of the fastflowing, hardened nonsense. In the philosophical tradition, the symbol is the role of a pure "selfness", not tied to the powerful moment of the object: the symbolic picture does not reflect reality, as it is - the symbol of knowing the "refair" in the sphere of the virtual. It is proved that for the modern man the Universe is the object of not only scientific, technological, but also philosophical, cultural studies, it synthesizes for the unity of the object of scientific interest, a symbol of aesthetic pleasure and a source of formation of appropriate images and archetypes.Item ФОРМУВАННЯ ФІЛОСОФСЬКОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ В УМОВАХ СУЧАСНОГО ВІТЧИЗНЯНОГО ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ(2021) Костючков, С. К.; Волошин, О.; Kostiuchkov, S.; Voloshyn, О.Метою статті є аналіз процесу формування філософської культури майбутніх соціальних працівників в умовах сучасного українського закладу вищої освіти. Акцент робиться на тому, що філософська культура виявляє індивідуальність людини, унікальні риси її особистості, рівень потреб та джерела їх задоволення, формує та сприяє розвитку здатності переживати глибокі почуття, що викликають дивовижні явища природи, а також безсмертні творіння людського розуму різних часів та різних цивілізацій. Методологія дослідження визначається підходом, що спирається на принципи об’єктивності та цілісності, а також комплекс загальнофілософських, загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, що дозволило забезпечити обґрунтованість і достовірність наукових результатів. Наукова новизна полягає у теоретичному обґрунтуванні ефективних шляхів формування філософської культури майбутніх соціальних працівників педагогічними засобами викладання філософських і соціально-гуманітарних дисциплін. Встановлено, що наявною є смислова й змістовна демаркація двох основних підходів до використання поняття «філософська культура» в освітніх стратегіях сучасної системи освіти: ціннісно-емоціонального, що виражається формуванням гуманістичного начала людини та прагматично-раціонального, згідно з яким зміст філософської «озброєності» людини, її світоглядна орієнтованість визначається суто прагматичними цілями. В статті висвітлено загальний стан викладання філософських і соціально-гуманітарних дисциплін із урахуванням того, що сьогодні у вітчизняних закладах вищої освіти філософські та соціально-гуманітарні дисципліни нерідко стають вибірковими освітніми компонентами, що матиме в майбутньому негативні наслідки не тільки для якогось конкретного напряму професійної підготовки, але й для всієї системи вищої освіти. Автори роблять висновок, що філософська культура потребує певного філософського досвіду осягнення світу; без якого процес формування філософської культури стає нонсенсом, перетворюється на нісенітницю, її призначення стає незрозумілим, а відтак – безглуздим. Наголошено на тому, що підвищення значущості філософської культури значно підсилюється не тільки вітчизняними контекстами, але й світовими інтеграційними процесами, які обумовлюють більш високі вимоги до професійної комунікації, а також нові запити, теоретичні знання та практичні навички – це слугуватиме запорукою досягнення успіху в подальшій професійної діяльності соціального працівника. The purpose of the article is to analyze the process of formation of the philosophical culture of future social workers in the modern Ukrainian institution of higher education. Emphasis is placed on the fact that philosophical culture reveals the individuality of man, the unique features of his personality, the level of needs and sources of their satisfaction, forms and promotes the ability to experience deep feelings that evoke amazing natural phenomena and immortal creations of human minds of different times and different civilizations. The research methodology is determined by the approach based on the principles of objectivity and integrity, as well as a set of general philosophical, general scientific and special research methods, which allowed to ensure the validity and reliability of scientific results. The scientific novelty lies in the theoretical substantiation of effective ways of forming the philosophical culture of future social workers by pedagogical means of teaching philosophical and socio-humanitarian disciplines. It is established that there is a semantic and meaningful demarcation of two main approaches to the use of the concept of «philosophical culture» in educational strategies of the modern education system: value-emotional, expressed by the formation of humanistic principles and pragmatic-rational, according to which the content of philosophical «armament», its worldview is determined by purely pragmatic goals. The article highlights the general state of teaching philosophical and socio-humanitarian disciplines, taking into account the fact that today in domestic institutions of higher education philosophical and socio-humanitarian disciplines often become selective educational components, which will have negative consequences not only for a particular area of training. but also for the whole system of higher education. The authors conclude that philosophical culture requires a certain philosophical experience of understanding the world; without which the process of formation of philosophical culture becomes nonsense, turns into nonsense, its purpose becomes incomprehensible, and therefore – meaningless. It is emphasized that the increasing importance of philosophical culture is significantly enhanced not only by domestic contexts, but also by global integration processes, which lead to higher requirements for professional communication, as well as new demands, theoretical knowledge and practical skills. activities of a social worker.Item БІОПОЛІТИЧНИЙ ХАРАКТЕР ВПЛИВУ ВЛАДНИХ СТРУКТУР НА МАСИ: ФІЛОСОФСЬКО-АНТРОПОЛОГІЧНИЙ КОНТЕКСТ(2020) Костючков, С.; Kostiuchkov, S.Мета дослідження полягає у висвітленні проблематики впливу владних структур на маси, зважаючи на те, що характер такого впливу в сучасних умовах має чітко виражене біополітичне підґрунтя; крім цього – в аналізі поняття маси і природи масових явищ у проблемній площині філософської антропології. Наукова новизна. Автором розкрито сутність прогресуючої контрадикції між людиною, чиї можливості, як представника виду Homo sapiens, біологічно обмежені, і людським співтовариством, яке не бачить меж у своїй інформаційній і технологічній експансії. Показано, що опозиція «індивідуальне – групове» демонструє необхідність активного розгляду метаксичної природи людини як свого роду якісної характеристики, що проявляється в буттєвому просторі індивідуального та групового. Обґрунтовано, що біополітичний вплив / контроль владних політичних структур відносно маси виявляє себе в трансформації ціннісної ієрархії, модернізуючи, рекомбінуючи або девальвуючи традиційно усталені системи цінностей. Висновки. Без осмислення в площині філософської антропології історична роль мас виглядає суто характеристикою біосоціальних особливостей, які проявляються масою в цілому або індивідом, як функціональної одиниці маси, котра має ознаки трансферабельності. Вплив політичної системи на біологічні характеристики людини може бути адекватно сприйнятим і зрозумілим на підставі наукових досліджень саме цих біологічних характеристик, включаючи й поведінкові прояви. Роль технологій впливу в кризові моменти функціонування системи може бути вельми значущою, в одному аспекті їх можна розглядати як технології антикризового управління, що сприяють гармонізації суспільства, деескалації соціальної напруги, а в іншому – потенціювати потужні деструктивні процеси, якщо соціальна система під загрозою дестабілізації та зростання рівня хаотизації, евентуальності та стохастичності. The purpose of the study is to highlight the problem of the impact of power structures on the masses, given that the nature of such impact in modern conditions has a clear biopolitical basis; in addition - in the analysis of the concept of mass and the nature of mass phenomena in the problematic context of philosophical anthropology. Scientific novelty: the author reveals the essence of a progressive contradiction between a man whose capabilities, as a representative species of Homo sapiens, are biologically limited, and a human community that sees no boundaries in its information and technological expansion. It is shown that the opposition "individual - group" demonstrates the need for active consideration of the metaxic nature of man as a kind of qualitative characteristic, manifested in the living space of the individual and group. It is substantiated that the biopolitical impact / control of the power political structures on the mass manifests itself in the transformation of the value hierarchy, modernizing, recombining or devaluing traditionally established value systems. It is concluded that, without thinking in the plane of philosophical anthropology, the historical role of the masses seems to be purely a characteristic of the biosocial features that manifest themselves in mass as a whole or in the individual, as a functional unit of mass that has signs of transferability. The influence of the political system on a person's biological characteristics can be adequately perceived and understood on the basis of scientific research on these biological characteristics, including behavioral manifestations.Item PSYCHOLOGICAL SEMANTIC PARAMETERS OF ADOLESCENTS’ CONFORMISM IN THE MEASUREMENT OF VALUE ORIENTATIONS(2021) Popovych, I. S.; Blyskun, O.; Hulias, I.; Shcherbyna, V.; Batasheva, N.; Aleksieieva, M.; Chala, T.; Попович, І. С.; Блискун, О. А.; Гуляс, І. А.; Щербина, В. Ю.; Баташева, Н. І.; Алєксєєва, М. І.; Чала, Т. І.The aim is to theoretically substantiate and empirically study the psychological semantic parameters of conformism of adolescence and to establish the relationship with values. Value orientations as an important regulatory mechanism of personality behavior are revealed. Conformism is interpreted through social desirability as the individual’s desire for positive and constructive interaction, exchange with society, during which the individual obeys the latter, presenting himself in a favorable light. It is noted that young people often change their values under the pressure of “significant others” and society, presenting themselves in a favorable light, implementing conformal behavior. It is established that conformism correlates with value orientations (p<.01; p<.05). It is noted that respondents with a high level of conformism are characterized by a change in values under the influence of the environment and people with low levels – this trend is not observed. It has been studied that in adolescence there is a shift in the orientation of the individual from focusing on other people to focusing on their own meanings and values. It is determined that a person with a high level of conformism can neglect his own values, and therefore change his own behavior, which can be regarded as a “challenge to the environment”. It is offered to apply the received empirical results in training and to implement in educational and professional preparation of students-psychologists. Метою є теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження психологічних змістових параметрів конформізму в юнацькому віці та встановлення взаємозв’язку з цінностями. Розкрито ціннісні орієнтації як важливий регулятивний механізм поведінки особистості. Зазначено, що часто молоді люди зраджують своїм цінностям під тиском “значущих інших” та соціуму, представляючи себе у вигідному світлі, реалізуючи конформну поведінку. Встановлено, що конформізм корелює з ціннісними орієнтаціями (p<.01; p<.05). Зазначено, що респондентам з високим рівнем конформізму властива зміна цінностей під впливом оточення, у осіб з низьким рівнем – дана тенденція не спостерігається. Досліджено, що у юності відбувається зміщення спрямованості особистості від орієнтації на інших людей до орієнтації на власні сенси і цінності. Визначено, що особа з високим рівнем конформізму може нехтувати власними цінностями, і тому змінювати власну поведінку, яка може розцінюватися як “виклик оточенню”. Запропоновано отримані емпіричні результати застосувати у тренінгу і реалізувати в навчально-професійній підготовці студентів-психологів.Item ЦЕННОСТНЫЕ ОРИЕНТАЦИИ СОТРУДНИКОВ С РАЗНЫМ СОЦИАЛЬНЫМ СТАТУСОМ В ОРГАНИЗАЦИИ(2019) Блинова, Е. Е.; Круглов, К. А.; Blynova, O. Ye.; Kruglov, K. O.; Блинова, О. Є.В статье представлены результаты эмпирического исследования ценностных ориентаций сотрудников с разным социальным статусом в организации. Обоснована актуальность проблемы, дано обоснование понятия «социальный статус» в психологии и социологии. Показано, что существуют различия в иерархии ценностей сотрудников с низким и высоким социальным статусом в организации, в частности, «конформизм» и «безопасность» занимают более высокий иерархический уровень у сотрудников с низким социальным статусом; у сотрудников с высоким статусом наиболее значимыми являются ценности «самостоятельность», «универсализм», «достижения», что свидетельствует об активной жизненной позиции, стремлении к успеху, умении ставить цель и достигать ее. The results of empirical investigation of value orientations of employees with different social status within an organization are presented in the article. The actuality of the problem is justified, the justification of the notion ‘social status’ in psychology and sociology is presented. It is demonstrated that there exist differences between value hierarchies of employees with higher and lower social status, particularly, ‘conformism’ has higher hierarchical position for employees with lower social status; for employees with higher social status the major positions are occupied by ‘independence’, ‘universalism’, ‘achievements’, proving to their active life position, striving for success, ability to set goals and achieve it.Item СОЦІОКУЛЬТУРНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ: СПІВВІДНОШЕННЯ ТРАДИЦІЙ ТА НОВАЦІЙ(2015) Шапошникова, І. В.; Shaposhnykova, I. V.У статті піднято проблему співвідношення традицій та новацій у процесі соціокультурних трансфор мацій. Автор звертає увагу на три основні параметри значущості процесу формування особистості: параметр суспільної орієнтації, параметр осмислення соціалізації як соціокультурного явища, параметр культурологічного значення соціалізації. Натомість новітнє теоретичне положення щодо становлення «порядку через хаотичну стійкість» дозволить більш точно пояснити складну взаємодію між суспільством та молоддю, яка проходить процес соціалізації. Її основний орієнтир, який не сприймається традиційною педагогікою, - керований хаос - припускає наявність стабільного еволюційного розвитку і біфуркацій (моментів вибору). Автор при цьому виходить із логіки міждисциплінарного дослідження та з того, що культурна соціалізація охоплює всі аспекти соціального життя індивіда, у той час як професійна та трудова соціалізація тільки аспекти, пов’язані із трудовою взаємодією. При цьому на продуктивний стан людини суттєво впливають психофізіологічні аспекти, такі як безумовні рефлекси і психофізіологічні якості та стани, котрими може бути описано поведінку індивідів. Відповідно для збалансування системи «людина-виробництво», або «людина-машина» має місце вплив психофізіологічних чинників та індивідуальних якостей того, хто працює, оскільки відхилення від базового значення (помилки на виробництві, нещасні випадки, або, навпаки, суттєві покращення виробничого процесу) є наслідком зіткнення якостей людини з особливостями конкретної професійної діяльності. Однак самі ці якості є результатом дії культурного чинника, який у контексті забезпечення продуктивності праці відіграє принципово важливу роль. Висловлено думку, що трудова і професійна соціалізація по суті являють собою глибоке сприйняття норм та цінностей, котрі неформально узгоджують характер спільної діяльності людей під час трудового процесу. The article raised the problem of balance of tradition and innovation in the social and cultural transformations. The author draws attention to the importance of three key parameters of the process of identity formation, social orientation parameter, parameter of socialization understanding as a socio and cultural phenomenon, setting the value of cultural socialization. Instead, the latest theoretical position on the formation of «order through chaotic resistance» would more accurately explain the complex interaction between society and young people, which is the process of socialization. Its main landmark is not considered in traditional pedagogy - controlled chaos - requires a stable evolutionary development and bifurcations (points selection). By thus we obtained from the logic of interdisciplinary research and the fact that cultural socialization covers all aspects of social life of the individual, while professional and occupational socialization are the only aspects related to labor interaction. Thus, the productive human condition is significantly affecting to physiological aspects, such as unconditioned reflexes and physiological quality and condition, which can be described by the behavior of individuals. According to balance the system «man-production» or «man-machine» is a physiological impact factors and individual as someone who works as a deviation from the baseline value (errors at work, accidents, or, conversely, significant improvement of the production process) is the result of a collision human qualities specific to that particular profession. However, most of these qualities are the result of cultural factors in the context of ensuring that productivity plays a crucial role. Suggested that labor and professional socialization essentially are the deep perception of norms and values which informally agree with common people nature during the labor process.Item ФІЛОСОФСЬКЕ ОСМИСЛЕННЯ ПРОЦЕСІВ ГАРМОНІЗАЦІЇ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ, ВЗАЄМОВПЛИВУ ТА ВЗАЄМОЗУМОВЛЕНОСТІ У СИСТЕМІ «ЛЮДИНА – СУСПІЛЬСТВО – ПРИРОДА»(2014) Костючков, С. К.; Kostuychkov, S. K.В статті представлено авторська позиція стосовно філософського осмислення процесів гармонізації взаємозв’язку, взаємовпливу та взаємозумовленості у системі «Людина – Суспільство – Природа» в сучасних умовах глобалізованого світу. Автор пропонує розглядати Систему Людина – Суспільство – Природа як цілісну, динамічну, структуровану, хвильову, відкриту, стійко нерівноважну систему, для якої характерні не тільки внутрішні зв'язки, але й зовнішні – із Космосом. Наголошується, що у центрі системи ноосферного світогляду, що призваний забезпечувати соціально ефективну експансію природи, знаходиться не просто людина із абстрактною індивідуальною системою цінностей, але людство із конкретною суспільною системою актуальних утилітарно-прагматичних потреб та інтересів, забезпечуючих виживання сучасного та наступних поколінь. Період другої половини ХХ століття став, на думку автора, етапом зростання асимптотичного насичення даного процесу – зростаючі зусилля, зокрема, в перетворенні природи, почали давати мінімальні, нерідко – негативні результати, генеруючи одночасно тенденції стохастичності, практично – непрогнозованості подальшого розвитку суспільства. Зроблено висновок про те, що людина і природа, у філософському розумінні, є нерозривними елементами Космосу, вони співіснують як складові єдиної системи, за межами якої їх існування практично неможливе.Item ФІЛОСОФІЯ СПІВРОБІТНИЦТВА ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА І МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ У КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ(2015) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.У статті розглядаються проблеми функціонування місцевого самоврядування в громадянському суспільстві у форматі консолідації інтересів окремо взятої особистості з інтересами суспільства і держави; висвітлюються філософські аспекти співробітництва громадянського суспільства і місцевого самоврядування у контексті соціально-політичної взаємодії в інтересах як окремої особистості, так й суспільства узагалі; проаналізовано специфіку влади самоврядних територій; узагальнені соціальні аспекти взаємозв'язку і взаємовпливу громадянського суспільства та місцевого самоврядування.Item Cоціально-культурний аспект людської природи в контексті філософської антропології(2015) Костючков, С. К.У статті розглядаються підходи до соціокультурного розуміння людської природи у контексті філософської антропології; аналізується сутність протиріч людської природи, закладених у контрадикції між біологічною і соціальною складовими; автор акцентує увагу на розгляді поняття «особистість» в контексті філософської антропології та характеристиці статусу людського життя; висувається аргументоване твердження, що світогляд, як рівень філософського осмислення світу, поєднує в собі як біологічні так і соціальні компоненти людської природи. Підкреслюється, що універсальним, трансісторичним принципом суспільного ставлення до людського життя є визнання його безумовної цінності у різних вимірах – релігійному, філософському, науковому. Автор зауважує, що релігійне, зокрема, біблійне вчення наголошує на тому, що цінність людського життя витікає із відчуття власної гідності людини, створеної по Божому образу, розумної істоти, котра приходить на Землю, як, у певному сенсі, представник Бога. У статті наголошується на актуальності нової філософської парадигми, як важливого світоглядного орієнтира, що вимагає сприймати і розуміти біологічну основу людини не як неодмінне, але нейтральне підгрунтя соціального життя, проте як основу, на якій і завдяки якій людина трансформується у культурну й цивілізовану істоту.