Кафедра педагогіки, психології й освітнього менеджменту імені проф. Є. Петухова
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/609
Browse
3 results
Search Results
Item ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ ПЕДАГОГІВ У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ(2020) Зубко, А. М.; Жорова, І. Я.; Кузьменко, В. В.; Слюсаренко, Н. В.; Кохановська, О. В.; Зубко, А. Н.; Жорова, И. Я.; Кохановская, Е. В.; Zubko, A.; Zhorova, I. Ya; Kuzmenko, V. V.; Slyusarenko, N. V.; Kokhanovska, О. V.У статті висвітлено актуальну проблему використання сучасних інформаційнокомунікаційних технологій з метою розвитку професіоналізму педагогів у системі післядипломної педагогічної освіти. Наголошено, що сьогодні в умовах швидкого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та їх проникнення в усі сфери життєдіяльності людини особливо актуальним питанням стає їх використання в системі післядипломної освіти. Схарактеризовано найбільш сучасні та актуальні види інформаційно-комунікаційних технологій, які в комплексі створюють сприятливе ефективне середовище розвитку професіоналізму працівників освітньої галузі. Серед них: мобільні, хмарні, дистанційні технології, засоби візуалізації змісту, якісні цифрові ресурси та ін. Описано досвід організації освітнього середовища із застосуванням сучасних інформаційно-комунікаційних інструментів на базі Комунального вищого навчального закладу «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради. Актуальність теми підтверджено наведеними даними опитування вчителів, які проходили підвищення кваліфікації на базі вищезазначеного закладу. Описано конкретні приклади ресурсів, які використовуються в освітньому процесі з метою формування професіоналізму вчителів. Шляхом експериментальної діяльності було виокремлено організаційнопедагогічні умови розвитку професіоналізму вчителів Нової української школи із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій, серед яких створення інформаційно-освітнього середовища професійного розвитку педагогів в умовах закладу післядипломної освіти; організація взаємодії між учасниками педагогічного процесу засобами інформаційно-комунікаційних технологій; реалізація онлайн підтримки вчителів та їх фахове консультування в міжатестаційний період. Достовірність отриманих результатів підтверджено результатами педагогічного експерименту, проведеного в КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», результати якого частково відображено в тексті статті. В статье освещена актуальная проблема использования современных информационно-коммуникационных технологий в целях развития профессионализма педагогов в системе последипломного педагогического образования. Отмечено, что сегодня в условиях быстрого развития информационно-коммуникационных технологий и их проникновения во все сферы жизнедеятельности человека особенно актуальным вопросом становится их использования в системе образования. Описан опыт организации образовательной среды с применением современных информационно-коммуникационных инструментов на базе коммунального высшего учебного заведения «Херсонская академия непрерывного образования» Херсонского областного совета. Актуальность темы подтверждается приведенными данными опроса учителей, проходивших повышение квалификации на базе вышеупомянутого заведения. Описаны конкретные примеры ресурсов, которые используются в образовательном процессе с целью формирования профессионализма учителей. Путем экспериментальной деятельности были определены организационно-педагогические условия развития профессионализма учителей Новой украинской школы с применением информационнокоммуникационных технологий, среди которых создание информационно-образовательной среды профессионального развития педагогов в условиях учреждения последипломного образования; организация взаимодействия между участниками педагогического процесса средствами информационно-коммуникационных технологий; реализация техподдержки учителей и их профессиональное консультирование в межаттестационный период. Достоверность полученных результатов подтверждается путем проведения педагогического эксперимента, проведенного на базе КВУЗ «Херсонская академия непрерывного образования», результаты которого частично отражены в тексте статьи. The article highlights the current issue on using modern information and communication technologies in order to develop teachers’ professionalism in the system of postgraduate education. It is stressed that today, in the conditions of rapid development of information and communication technologies and their penetration into all spheres of human life, the most urgent issues are the ones on their usage in the education system. The most up-to-date types of information and communication technologies, which create a favorable and effective environment for the development of professionalism in the educational industry, are described. They include mobile, murky, distance technologies, means of content visualization, high-quality digital resources, etc. The authors describe the experience related to the organization of educational environment by means of modern information and communication tools application on the basis of communal higher educational establishment «Kherson Academy of Continuous Education» of Kherson Regional Council. The topicality of the issue is confirmed by the results of the survey conducted among the teachers who have undergone advanced training on the basis of the abovementioned establishment. The paper outlines specific examples of resources used in the educational process for teachers’ professional development. Based on the conducted experiment, the authors specify organizational and educational conditions for the New Ukrainian School teachers’ professional development which require information and communication technologies application, namely the creation of information-educational environment for teachers’ professional development at postgraduate educational establishment; organization of interaction between participants in the educational process by means of information and communication technologies; the implementation of online support for teachers and their professional consulting in the inter-certification period. The validity of the received results is confirmed by a pedagogical experiment conducted at Kherson Academy of Continuous Education, the results of which are partially reflected in the article.Item УКРАЇНІЗАЦІЯ ШКІЛ УКРАЇНИ В 20-30-Х РОКАХ ХХ СТОЛІТТЯ(2019) Кузьменко, В. В.; Слюсаренко, Н. В.; Kuzmenko, V. V.; Slyusarenko, N. V.У статті на основі аналізу широкої джерельної бази наголошено, що після жовтневого перевороту 1917 року розпочалося творення нової шкільної системи, яка ідейно й змістовно була спрямована на побудову радянської комуністичної спільноти. Разом із тим постали питання щодо національної ідентифікації людей, вивчення в школах рідної мови тощо. Акцентовано, що у 20-ті – на початку 30-х років ХХ століття українська школа набула якісно нової ролі в суспільному житті та сприяла розвитку не лише національної освіти, а й освіти всіх етносів України. У цей час завдяки політиці «коренізації», яку партія здійснювала в усіх республіках, відбувалося своєрідне відродження української нації. Партійні організації України повсякденно турбувалися про висування й підготовку кадрів корінної національності, запровадження в школах навчання рідною мовою, розширення видання газет, журналів, книг українською мовою. Звернуто увагу на те, що перехід на викладання українською мовою був досить складним, оскільки бракувало не лише матеріально-технічного та методичного забезпечення, а й учителів. Водночас українізацію школи підтримували як учителі, так і значна частина населення, тому кількість загальноосвітніх закладів з українською мовою навчання швидко збільшувалася, здійснювалася підготовка відповідних фахівців та розроблялася навчальна література. Наведено дані, що з 1933 року розпочався поступовий відхід від українізації, яка хоч і продовжувалася, але значно меншими темпами. У країні проводилася політика зближення різних національностей. Єдина шкільна система вважалася формально наднаціональною й поступово перейшла до надання замість полікультурної освіти монокультурної, за умов якої різні етнічні культури подавалися учням у чітко визначеній комуністичною партією дозованій нормі. Зроблено висновок, що в подальші роки така політика призвела до росіянізації українських шкіл, наслідки якої наша держава не може здолати донині. Based on the analysis of a broad source base, the article emphasizes that after the October 1917 coup, the creation of a new school system began, which was ideologically and meaningfully aimed at building a Soviet communist community. At the same time, questions arose about people’s national identification, studying in native language schools and so on. It has been emphasized that in the 1920’s – early 1930’s, the Ukrainian school took on a qualitatively new role in public life and contributed to the development of not only national education, but also education of all ethnic groups in Ukraine. At that time, due to the policy of «indigenization», which the party carried in all the republics, there was a kind of revival of the Ukrainian nation. Party organizations of Ukraine were daily concerned about the promotion and training of indigenous personnel, the introduction of native language schools, the expansion of newspapers, magazines, and books in Ukrainian. Attention was drawn to the fact that the transition to teaching in the Ukrainian language was quite difficult, as there were not only logistical and methodological support, but also teachers. At the same time, Ukrainisation of a school was supported by both teachers and a large part of the population. Therefore, the number of secondary schools with the Ukrainian language of instruction was rapidly increasing, training of relevant specialists was carried out and educational literature was being developed. It has been reported that since 1933 the gradual withdrawal from Ukrainisation began, though it continued, but at a much slower pace. The country pursued a policy of rapprochement of different nationalities. The unified school system was considered formally supranational and gradually switched to providing instead of a multicultural education – monocultural, according to which different ethnic cultures were presented to pupils in a well-defined by Communist Party dosage norm. It has been concluded that in the following years such a policy has led to the Russification of Ukrainian schools, the consequences of which our state cannot overcome to this day.Item ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ ТА НАУКОВІ ЗДОБУТКИ ПРОФЕСОРА В. К. СИДОРЕНКА(2014) Кузьменко, В. В.; Слюсаренко, Н. В.; Kuzmenko, V. V.; Slyusarenko, N. V.У статті описано життєвий шлях В. Сидоренка та схарактеризовано його внесок у розвиток вітчизняної педагогічної науки. Виявлено, що наукові пошуки професора спрямовувалися на творче розв’язання таких проблем: оновлення змісту трудового навчання школярів; розробка нормативних документів з підготовки вчителя трудового навчання; теорія та методика навчання школярів і студентів графічних дисциплін; науково-технічна творчість студентської молоді та методологія науково-педагогічних досліджень; інтеграційні процеси та закономірності в освіті; інформаційні технології у навчанні та ін. В статье описан жизненный путь В. Сидоренко и охарактеризован его вклад в развитие отечественной педагогической науки. Выявлено, что научные поиски профессора были направлены на творческое решение таких проблем: обновление содержания трудового обучения школьников; разработка нормативных документов по подготовке учителя трудового обучения; теория и методика обучения школьников и студентов графическим дисциплинам; научно-техническое творчество студенческой молодежи и методология научно-педагогических исследований; интеграционные процессы и закономерности в образовании; информационные технологии в обучении и др.