Кафедра педагогіки, психології й освітнього менеджменту імені проф. Є. Петухова
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/609
Browse
17 results
Search Results
Item ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ ПЕДАГОГІВ У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ(2020) Зубко, А. М.; Жорова, І. Я.; Кузьменко, В. В.; Слюсаренко, Н. В.; Кохановська, О. В.; Зубко, А. Н.; Жорова, И. Я.; Кохановская, Е. В.; Zubko, A.; Zhorova, I. Ya; Kuzmenko, V. V.; Slyusarenko, N. V.; Kokhanovska, О. V.У статті висвітлено актуальну проблему використання сучасних інформаційнокомунікаційних технологій з метою розвитку професіоналізму педагогів у системі післядипломної педагогічної освіти. Наголошено, що сьогодні в умовах швидкого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та їх проникнення в усі сфери життєдіяльності людини особливо актуальним питанням стає їх використання в системі післядипломної освіти. Схарактеризовано найбільш сучасні та актуальні види інформаційно-комунікаційних технологій, які в комплексі створюють сприятливе ефективне середовище розвитку професіоналізму працівників освітньої галузі. Серед них: мобільні, хмарні, дистанційні технології, засоби візуалізації змісту, якісні цифрові ресурси та ін. Описано досвід організації освітнього середовища із застосуванням сучасних інформаційно-комунікаційних інструментів на базі Комунального вищого навчального закладу «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради. Актуальність теми підтверджено наведеними даними опитування вчителів, які проходили підвищення кваліфікації на базі вищезазначеного закладу. Описано конкретні приклади ресурсів, які використовуються в освітньому процесі з метою формування професіоналізму вчителів. Шляхом експериментальної діяльності було виокремлено організаційнопедагогічні умови розвитку професіоналізму вчителів Нової української школи із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій, серед яких створення інформаційно-освітнього середовища професійного розвитку педагогів в умовах закладу післядипломної освіти; організація взаємодії між учасниками педагогічного процесу засобами інформаційно-комунікаційних технологій; реалізація онлайн підтримки вчителів та їх фахове консультування в міжатестаційний період. Достовірність отриманих результатів підтверджено результатами педагогічного експерименту, проведеного в КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», результати якого частково відображено в тексті статті. В статье освещена актуальная проблема использования современных информационно-коммуникационных технологий в целях развития профессионализма педагогов в системе последипломного педагогического образования. Отмечено, что сегодня в условиях быстрого развития информационно-коммуникационных технологий и их проникновения во все сферы жизнедеятельности человека особенно актуальным вопросом становится их использования в системе образования. Описан опыт организации образовательной среды с применением современных информационно-коммуникационных инструментов на базе коммунального высшего учебного заведения «Херсонская академия непрерывного образования» Херсонского областного совета. Актуальность темы подтверждается приведенными данными опроса учителей, проходивших повышение квалификации на базе вышеупомянутого заведения. Описаны конкретные примеры ресурсов, которые используются в образовательном процессе с целью формирования профессионализма учителей. Путем экспериментальной деятельности были определены организационно-педагогические условия развития профессионализма учителей Новой украинской школы с применением информационнокоммуникационных технологий, среди которых создание информационно-образовательной среды профессионального развития педагогов в условиях учреждения последипломного образования; организация взаимодействия между участниками педагогического процесса средствами информационно-коммуникационных технологий; реализация техподдержки учителей и их профессиональное консультирование в межаттестационный период. Достоверность полученных результатов подтверждается путем проведения педагогического эксперимента, проведенного на базе КВУЗ «Херсонская академия непрерывного образования», результаты которого частично отражены в тексте статьи. The article highlights the current issue on using modern information and communication technologies in order to develop teachers’ professionalism in the system of postgraduate education. It is stressed that today, in the conditions of rapid development of information and communication technologies and their penetration into all spheres of human life, the most urgent issues are the ones on their usage in the education system. The most up-to-date types of information and communication technologies, which create a favorable and effective environment for the development of professionalism in the educational industry, are described. They include mobile, murky, distance technologies, means of content visualization, high-quality digital resources, etc. The authors describe the experience related to the organization of educational environment by means of modern information and communication tools application on the basis of communal higher educational establishment «Kherson Academy of Continuous Education» of Kherson Regional Council. The topicality of the issue is confirmed by the results of the survey conducted among the teachers who have undergone advanced training on the basis of the abovementioned establishment. The paper outlines specific examples of resources used in the educational process for teachers’ professional development. Based on the conducted experiment, the authors specify organizational and educational conditions for the New Ukrainian School teachers’ professional development which require information and communication technologies application, namely the creation of information-educational environment for teachers’ professional development at postgraduate educational establishment; organization of interaction between participants in the educational process by means of information and communication technologies; the implementation of online support for teachers and their professional consulting in the inter-certification period. The validity of the received results is confirmed by a pedagogical experiment conducted at Kherson Academy of Continuous Education, the results of which are partially reflected in the article.Item РОЛЬ КЛУБНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ В ФОРМИРОВАНИИ У ПОДРОСТКОВ ТОЛЕРАНТНОСТИ К ДЕТЯМ С ОСОБЫМИ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫМИ ПОТРЕБНОСТЯМИ(2020) Оспанова, Я. Н.; Слюсаренко, Н. В.; Оспанова, Я. М.; Ospanova, Ya. N.; Slyusarenko, N. V.В статье показана роль клубной деятельности в формировании у подростков толерантности к детям с особыми образовательными потребностями. Акцентировано, что клуб как институт социализации воздействует на учащихся разнообразными способами и выполняет целый ряд особых, присущих только ему функций. Обращено внимание на необходимость правильной организации деятельности клуба, в частности на то, что важным условием является добровольное вступление подростков в клуб, без принуждения взрослыми. Подчеркнуто, что для успешного достижения цели и задач программы клубной деятельности необходим правильный подход к управлению клубом со стороны педагогов (главные стратегические цели клуба определяют педагоги, а конкретные мероприятия и тактические планы выносятся на Совет клуба и обсуждаются его членами). Приведены данные об апробации на базе школы-гимназии г. Нур-Султан (Казахстан) программы клубной деятельности по формированию у подростков толерантности к детям с особыми образовательными потребностями. На первом этапе ее реализации был определен уровень толерантности отношения подростков к детям с особыми образовательными потребностями посредством нескольких методов диагностики. Полученные результаты были не утешительными. Программа клуба включала различные формы и методы работы (беседы, психологопедагогические тренинги, творческую деятельность, воспитательные и досуговые мероприятия и т. п.) и доказала свою эффективность (произошли изменения в сторону повышения по показателям уровней толерантности). К тому же подростки изъявили желание продолжить работу в клубе. Констатировано, что формирование у подростков толерантности к детям с особыми образовательными потребностями в клубной деятельности является целесообразным и приводит к положительным изменениям когнитивного, мотивационного и поведенческого компонентов при совместном взаимодействии в общении, спорте, учении, досуге, различных воспитательных мероприятиях. The article shows the role of club activities in the tolerance formation in adolescents to children with special educational needs. It has been emphasized that the club as an institution of socialization affects pupils in a variety of ways and performs a number of special functions unique to it. The attention has been focussed on the need for proper organization of the club’s activities, in particular, that the important condition is the voluntary entry of adolescents into the club, without coercion by adults. It has been underlined that in order to successfully achieve the goals and objectives of the club activities program, the correct approach to club management by teachers is necessary (the main strategic goals of the club are determined by teachers, and specific activities and tactical plans are submitted to the Club Council and discussed by its members). The data on testing on the basis of the school-gymnasium of Nur-Sultan (Kazakhstan) of the club activities program to develop tolerance in adolescents to children with special educational needs have been presented. At the first stage of its implementation, the tolerance level of the attitude of adolescents to children with special educational needs has been determined through several diagnostic methods. The results were not encouraging. The club’s program included various forms and methods of work (conversations, psychological and pedagogical training courses, creative activities, educational and leisure activities, etc.) and proved its effectiveness (there were changes to increase the indicators of tolerance levels). In addition, adolescents expressed a desire to continue their activities in the club. It has been stated that the tolerance formation in adolescents to children with special educational needs in club activities is advisable and leads to positive changes in the cognitive, motivational and behavioural components in the joint interaction in communication, sports, learning, leisure, and various educational activities. У статті показана роль клубної діяльності у формуванні у підлітків толерантності до дітей з особливими освітніми потребами. Акцентовано, що клуб як інститут соціалізації впливає на учнів різноманітними способами і виконує цілу низку особливих, притаманних тільки йому функцій. Звернуто увагу на необхідність правильної організації діяльності клубу, зокрема на те, що важливою умовою є добровільний вступ підлітків до клубу, без примусу дорослими. Підкреслено, що для успішного досягнення мети і завдань програми клубної діяльності необхідний правильний підхід до управління клубом з боку педагогів (головні стратегічні цілі клубу визначають педагоги, а конкретні заходи і тактичні плани виносяться на Раду клубу і обговорюються його членами). Наведено дані про апробацію на базі школи-гімназії м Нур-Султан (Казахстан) програми клубної діяльності з формування у підлітків толерантності до дітей з особливими освітніми потребами. На першому етапі її реалізації було визначено рівень толерантності відношення підлітків до дітей з особливими освітніми потребами за допомогою декількох методів діагностики. Отримані результати були не втішними. Програма клубу включала різні форми і методи роботи (бесіди, психолого-педагогічні тренінги, творчу діяльність, виховні та дозвільні заходи і т. ін.) і довела свою ефективність (відбулися зміни в бік підвищення за показниками рівнів толерантності). До того ж підлітки виявили бажання продовжити роботу в клубі. Констатовано, що формування у підлітків толерантності до дітей з особливими освітніми потребами в клубній діяльності є доцільним і призводить до позитивних змін когнітивного, мотиваційного і поведінкового компонентів при спільній взаємодії у спілкуванні, спорті, навчанні, дозвіллі, різних виховних заходах.Item УКРАЇНІЗАЦІЯ ШКІЛ УКРАЇНИ В 20-30-Х РОКАХ ХХ СТОЛІТТЯ(2019) Кузьменко, В. В.; Слюсаренко, Н. В.; Kuzmenko, V. V.; Slyusarenko, N. V.У статті на основі аналізу широкої джерельної бази наголошено, що після жовтневого перевороту 1917 року розпочалося творення нової шкільної системи, яка ідейно й змістовно була спрямована на побудову радянської комуністичної спільноти. Разом із тим постали питання щодо національної ідентифікації людей, вивчення в школах рідної мови тощо. Акцентовано, що у 20-ті – на початку 30-х років ХХ століття українська школа набула якісно нової ролі в суспільному житті та сприяла розвитку не лише національної освіти, а й освіти всіх етносів України. У цей час завдяки політиці «коренізації», яку партія здійснювала в усіх республіках, відбувалося своєрідне відродження української нації. Партійні організації України повсякденно турбувалися про висування й підготовку кадрів корінної національності, запровадження в школах навчання рідною мовою, розширення видання газет, журналів, книг українською мовою. Звернуто увагу на те, що перехід на викладання українською мовою був досить складним, оскільки бракувало не лише матеріально-технічного та методичного забезпечення, а й учителів. Водночас українізацію школи підтримували як учителі, так і значна частина населення, тому кількість загальноосвітніх закладів з українською мовою навчання швидко збільшувалася, здійснювалася підготовка відповідних фахівців та розроблялася навчальна література. Наведено дані, що з 1933 року розпочався поступовий відхід від українізації, яка хоч і продовжувалася, але значно меншими темпами. У країні проводилася політика зближення різних національностей. Єдина шкільна система вважалася формально наднаціональною й поступово перейшла до надання замість полікультурної освіти монокультурної, за умов якої різні етнічні культури подавалися учням у чітко визначеній комуністичною партією дозованій нормі. Зроблено висновок, що в подальші роки така політика призвела до росіянізації українських шкіл, наслідки якої наша держава не може здолати донині. Based on the analysis of a broad source base, the article emphasizes that after the October 1917 coup, the creation of a new school system began, which was ideologically and meaningfully aimed at building a Soviet communist community. At the same time, questions arose about people’s national identification, studying in native language schools and so on. It has been emphasized that in the 1920’s – early 1930’s, the Ukrainian school took on a qualitatively new role in public life and contributed to the development of not only national education, but also education of all ethnic groups in Ukraine. At that time, due to the policy of «indigenization», which the party carried in all the republics, there was a kind of revival of the Ukrainian nation. Party organizations of Ukraine were daily concerned about the promotion and training of indigenous personnel, the introduction of native language schools, the expansion of newspapers, magazines, and books in Ukrainian. Attention was drawn to the fact that the transition to teaching in the Ukrainian language was quite difficult, as there were not only logistical and methodological support, but also teachers. At the same time, Ukrainisation of a school was supported by both teachers and a large part of the population. Therefore, the number of secondary schools with the Ukrainian language of instruction was rapidly increasing, training of relevant specialists was carried out and educational literature was being developed. It has been reported that since 1933 the gradual withdrawal from Ukrainisation began, though it continued, but at a much slower pace. The country pursued a policy of rapprochement of different nationalities. The unified school system was considered formally supranational and gradually switched to providing instead of a multicultural education – monocultural, according to which different ethnic cultures were presented to pupils in a well-defined by Communist Party dosage norm. It has been concluded that in the following years such a policy has led to the Russification of Ukrainian schools, the consequences of which our state cannot overcome to this day.Item МАЛОКОМПЛЕКТНІ ТА МАЛОЧИСЕЛЬНІ ШКОЛИ В УКРАЇНІ: ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ ТА СЬОГОДЕННЯ(2019) Слюсаренко, Н. В.; Slyusarenko, N. V.У статті проаналізовано історичний аспект проблеми та розглянуто ситуацію, яка склалася в сучасній Україні щодо діяльності сільських малокомплектних та малочисельних шкіл. Наголошено, що закриття шкіл з малою кількістю учнів та створення так званих «опорних закладів освіти», які дозволяють зменшити бюджетні витрати на школи, виявляється цілком логічним. Однак згортання діяльності малокомплектних шкіл, які переважно функціонують у невеличких селах, може призвести до «вимирання» останніх. Подано інформацію про опорні школи, які функціонували на території України станом на 01.11.2018 року. Акцентовано, що в них здобувають освіту багато учнів, яких організовано підвозять на навчання, але шкільних автобусів бракує, а дороги для підвезення учнів до опорних шкіл перебувають у незадовільному стані. Як приклад, наведено інформацію щодо опорних закладів освіти та їхніх філій, які працювали в Херсонській області станом на 01.10.2018 року. Звернуто увагу на те, що на нині проблема освіти учнів сільських шкіл почала виходити далеко за межі освітянської галузі, оскільки згортання діяльності сільських малокомплектних та малочисельних шкіл може призвести до «вимирання» села. Схарактеризовано недоліки (рівень знань, які отримують учні, є нижчим, ніж в учнів міських поселень; нестача ресурсів і спілкування; відсутність належних санітарно-гігієнічних умов; недостатнє кадрове забезпечення; низький інтелектуальний потенціал середовища, яке оточує заклад освіти; слабкий взаємозв’язок школи та інших соціальних інститутів селища тощо) та переваги (невелика наповнюваність класів; залучення учнів до співпраці, взаємодопомоги; практичний характер навчання; унеможливлення булінгу або зменшення його вірогідності тощо), які наявні в діяльності таких шкіл. Констатовано необхідність збільшення уваги до малокомплектних та малочисельних шкіл та детального вивчення досвіду їхньої роботи в попередні історичні періоди. The article analyzes the historical aspects of the problem and examines the current situation in modern Ukraine regarding the activity of rural ungraded and small-numbered schools. It has been stated that closing down the schools with a small number of pupils and creating so-called «supportive educational institutions», which make it possible to reduce budget expenditures for schools, are quite logical. However, the curtailment of the activities of ungraded schools, which mainly operate in small villages, can lead to the «extinction» of the latter. Information about supportive schools that were functioning in Ukraine as at 01.11.2018 is provided in the article. It has been emphasized that many pupils who study in those schools are brought there in an organized manner, but there is a lack of school buses, and the roads for transportation of the pupils to the supportive schools are in a poor condition. As an example, information about the supportive educational institutions and their branches, which were functioning in Kherson region as at 01.10.2018 is given. Attention is drawn to the fact that nowadays the problem of education of rural schoolchildren has started to go far beyond the educational sector, as the curtailment of rural ungraded and smallnumbered schools can lead to the «extinction» of the village. Disadvantages (pupils’ level of knowledge is lower than that one the pupils in urban settlements have; lack of resources and communication; lack of proper sanitary and hygienic conditions; insufficient staffing; low intellectual potential of the environment surrounding educational institution; weak relationship of the school and other social institutes of the village, etc.) and benefits (low class availability; involvement of the pupils in cooperation, mutual assistance; practical nature of training; preventing bullying or decreasing its probability, etc.) that are available in the activities of such schools, have been characterized. The need to increase attention to ungraded and small-numbered schools and to study their work experience in previous historical periods in details has been stated.Item СЕКСУАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ МОЛОДОГО ПОКОЛІННЯ ЯК ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА(2017) Слюсаренко, Н. В.; Оспанова, Я. М.; Оспанова, Я. Н.; Slyusarenko, N. V.; Ospanova, Ya. M.У статті наголошено, що проблеми виховання молодого покоління посідають чільне місце в життєдіяльності кожної сім’ї та навчально-виховному процесі закладів освіти. Останні, як правило, зосереджують основну свою увагу на таких напрямах виховання, як розумове, моральне, естетичне, фізичне, трудове та ін. Проте сексуальному вихованню молоді належної уваги не надається. Разом із тим на необхідності своєчасного сексуального виховання молодого покоління цілком слушно наголошується в багатьох психолого-педагогічних джерелах. Представлено огляд праць з дотичної до проблем сексуального виховання тематики, що вийшли друком упродовж другої половини ХІХ – початку ХХІ століття. Розкрито сутність основних понять. Схарактеризовано результати анкетування учнів, студентів і викладачів щодо їхньої поінформованості у сфері сексуальних стосунків. В статье отмечается, что проблемы воспитания молодого поколения занимают видное место в жизнедеятельности каждой семьи и учебно-воспитательном процессе учебных заведений. Последние, как правило, сосредотачивают основное внимание на таких направлениях воспитания, как умственное, нравственное, эстетическое, физическое, трудовое и др. Однако сексуальному воспитанию молодежи должного внимания не уделяется. Вместе с этим необходимость своевременного сексуального воспитания молодого поколения справедливо отмечается во многих психолого-педагогических источниках. Представлен обзор работ по тематике, которая касается проблем сексуального воспитания, вышедших в свет в течение второй половины XIX – начала XXI века. Раскрыта сущность основных понятий. Охарактеризованы результаты анкетирования учащихся, студентов и преподавателей относительно их осведомленности в сфере сексуальных отношений. It is highlighted in the article that the problems of education of young generation take the prominent place in the life of each family and the educational process of educational institutions. The latter, as a rule, focus their main attention on such areas of education as mental, moral, aesthetic, physical, labour, etc. However, sexual education of young generation is not given due attention. Nevertheless, the need for timely sexual education of young generation is quite rightly noted in many psychological and pedagogical sources. The review of works on issues related to sexual education published in the second half of the nineteenth and early twenty-first centuries is presented. It is emphasized that in the printed sources of this period it is possible to find more or less detailed information about the views of Ukrainians about the physiology of man and woman and sexuality, about the menstrual cycle, about wedding ceremonies and songs, about sexual life, how babies are formed and developed in the womb, how to prevent an unwanted pregnancy, about the contraceptive and abortive drugs, ways to treat sexually transmitted diseases, etc. The essence of the concepts of «a person’s sexuality», «sexual education» is revealed. The results of the questioning of pupils, students and teachers of educational institutions of Ukraine and Kazakhstan concerning their awareness in the field of sexual relations are described.Item СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ ПОДХОДОВ К ПЕДАГОГИЧЕСКОМУ МОДЕЛИРОВАНИЮ В ОТЕЧЕСТВЕННОЙ И ЗАРУБЕЖНОЙ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЙ ПРАКТИКЕ(2016) Слюсаренко, Н. В.; Матросова, И. Г.; Матросова, І. Г.; Slyusarenko, N. V.; Matrosova, I. G.В статье рассмотрены тенденции развития моделей педагогического дизайна в зарубежной и отечественной образовательной практике в условиях информатизации образования. Авторы констатируют, что базовыми подходами в создании моделей педагогического дизайна являются системный и конструктивистский. Последний характеризуется выраженной гуманистической направленностью, ориентацией на саморазвитие студента. Конструктивистский подход к созданию моделей педагогического дизайна является перспективным в условиях развития использования инновационной информационной обучающей среды, которая не только позволит генерировать новые идеи, знания, а так же будет способствовать развитию творческого потенциала обучающихся. У статті розглянуто тенденції розвитку моделей педагогічного дизайну в зарубіжній і вітчизняній освітній практиці в умовах інформатизації освіти. Автори констатують, що базовими підходами у створенні моделей педагогічного дизайну є системний і конструктивістський. Останній характеризується вираженою гуманістичною спрямованістю, орієнтацією на саморозвиток студента. Конструктивістський підхід до створення моделей педагогічного дизайну є перспективним в умовах розвитку використання інноваційного інформаційного навчального середовища, не тільки дозволяє генерувати новітні ідеї, знання, а також сприятиме розвитку творчого потенціалу тих, хто навчається. Tendencies of pedagogical design’s models development in foreign and domestic educational practice in the context of informatization of education are considered in the article. The authors conclude that the basic approaches in the models’ instructional design creation are systemic and constructivist. The systematic approach provides to include in the pedagogical design’s models four essential components such as input – output – feedback – correction, with the obligatory repetition of this cycle for process optimization to achieve the main objective of a certain system. The constructivist approach does not involve a rigid definition of the stages in the learning model; the accent focuses on creating a constructive learning environment for learning and cognitive activity of students, which has a significant degree of variability, freedom and independence. It is characterized by an evident humanistic orientation focusing on student’s personal development. The constructivist approach to creating pedagogical design’s models is prospective in the context of development the usage of the innovative learning environment that allows not only to generate new ideas, knowledge, but to promote the development of students’ creative potential.Item ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ПРЕДПОСЫЛКИ СТАНОВЛЕНИЯ И РАЗВИТИЯ ПЕДАГОГИЧЕСКОГО ДИЗАЙНА(2016) Слюсаренко, Н. В.; Матросова, I. Г.; Slyusarenko, N. V.; Matrosova, I. G.В статье рассматриваются теоретические предпосылки становления и развития педагогического дизайна как феномена американской педагогической мысли. Начальный период (начало ХХ века) возникновения и развития педагогического дизайна отмечен фундаментальными изменениями в теории образования США, интенсивным поиском теоретического обоснования содержания образования, методов и форм обучения, которые в свою очередь явились социально-культурной рефлексией экономического и индустриального подъема в США. Базовыми теориями для развития педагогической мысли того времени являются философия эмпиризма, идеи эволюционизма и позитивизма. Педагогический дизайн, который еще не оформился в начале ХХ века как самостоятельная научная дисциплина, получил достаточно прочный теоретический фундамент для разработки, оценки и реализации учебных ситуаций, содержания образования, планирования и оптимизации процессов обучения и научения с использованием для этого аудиовизуальных средств учебной информации. У статті розглядаються теоретичні передумови становлення й розвитку педагогічного дизайну як феномену американської педагогічної думки. Початковий період (початок ХХ століття) виникнення й розвитку педагогічного дизайну позначений фундаментальними змінами в теорії освіти США, інтенсивним пошуком теоретичного обґрунтування змісту освіти, методів і форм навчання, які у свою чергу є соціально-культурною рефлексією економічного й індустріального підйому у США. Базовими теоріями для розвитку педагогічної думки того часу є філософія емпіризму, ідеї еволюціонізму та позитивізму. Педагогічний дизайн, який ще не оформився на початку ХХ ст. як самостійна наукова дисципліна, отримав досить міцний теоретичний фундамент для розроблення, оцінювання й реалізації навчальних ситуацій, зміст освіти, планування й оптимізації процесів навчання та навчання з використанням для цього аудіовізуальних засобів навчальної інформації. The article is dedicated to theoretical prerequisites of pedagogical design’s formation and development as phenomenon of the American pedagogical thought. The initial stage (the beginning of the XX century) of emergence and development of pedagogical design was noted by fundamental changes in the theory of formation of the USA, intensive search of theoretical justification of content of education’s methods and forms which in turn were a welfare reflection of economic and industrial recovery in the USA. Basic theories for development of pedagogical thought of that time were the philosophy of empiricism, the idea of evolutionism and positivism which allowed considering training as natural development of cognitive activity of trainees in compliance with gender, age and their psychological features. This period was characterized by keen interest in learning process, emergence of a number of the training theories developed within pedagogical psychology, implementing a number of courageous educational experiments. Intensive development of design within this period as a way of design with «strong commercial effect», allowed considering it as the universal remedy of educational process’s design, and progress of cinema in its comprehensive impact on consciousness of people was a necessary condition for wide use of audiovisual means in educational process, turning they into audiovisual instructions. Thus, the pedagogical design, which was not issued at the beginning of the 20th century as independent scientific discipline, has received rather strong theoretical base for development, assessment and realization of educational situations, contents of education, planning and optimization of training and learning processes with use for this purpose audiovisual instructions.Item ТЕНДЕНЦІЇ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ВИЩОЇ ШКОЛИ(2016) Плахотнік, О. В.; Слюсаренко, Н. В.; Плахотник, О. В.; Plakhotnik, O. V.; Slyusarenko, N. V.У статті розглядаються проблеми реформування системи вищої освіти, яка сьогодні осмислюється за багатьма стратегічними напрямками. Увага авторів акцентується на формуванні у фахівців спеціальних знань, загальметодологічних, загальносистемних уявлень, взаємозв'язку фундаментальних, загальпрофесійних і спеціальних знань. При цьому особлива увага приділяється фундаментальним знанням (закони, принципи, теорії). Такі тенденції, як фундаменталізація, професіоналізація та гуманізація, стають ключовими в підготовці конкурентоздатного фахівця. Фундаменталізація є одним з основних векторів розвитку парадигми освіти. Вона спрямована на формування цілісної картини навколишнього світу, системних знань, системного мислення, системного підходу до вирішення складних комплексних міждисциплінарних завдань. В статье рассматриваются проблемы реформирования системы высшего образования, которые сегодня осмысливаются по многим стратегическим направлениям. Внимание авторов акцентируется на формировании у специалистов специальных знаний, общеметодологических, общесистемных представлений, взаимосвязи фундаментальних, общепрофессиональных и специальных знаний. При этом особенное внимание уделяется фундаментальным знаниям (законы, принципы, теории). Такие тенденции как фундаментализация, профессионализация и гуманизация становятся ключевыми в подготовке конкурентоспособного специалиста. Фундаментализация является одним из основних векторов развития парадигмы образования. Она направлена на формирование целостной картины окружающего мира, системных знаний, системного мышления, системного подхода к решению сложных комплексных междисциплинарных заданий. The dominant tendencies of Ukrainian higher education development in the 90ies of the XX century were de-idealization and demilitarization under the conditions of partial deindustrialization of the country, the transition from the elite to mass higher education, humanization of educational process and humanitarization of the structure of specialists training, the appearance of private sector and diversification of sources of funding. Primarily implementing the experience of European countries the degree system of higher education was introduced in Ukraine, as well as the system of licensing and accreditation; besides, the formation of the educational standards system and new regulatory basis were launched in Ukraine. All these occasions allowed making the national system of higher education closer to the academic traditions and modern practices of European university systems. The article dwells on the problems of reformation of the system of higher education which are interpreted in the various strategic ways nowadays. The authors’ attention are paid to the formation of specific knowledge, general methodological, systematic notions, and the interconnection of fundamental, general professional and specific knowledge among the specialists. Besides, a special focus is paid to the fundamental knowledge (laws, principles and theories). Such tendencies as fundamentalization, professionalization and harmonization became keys in the process of training a competitive specialist. Fundamentalization is one of the main vectors of the educational paradigm development. It is aimed at forming an integral picture of the world, systematic knowledge, systematic thinking, and systematic approach to the solution of the complex interdisciplinary problems.Item ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ У СТУДЕНТІВ УМІНЬ І НАВИЧОК МІЖКУЛЬТУРНОГО СПІЛКУВАННЯ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ(2015) Слюсаренко, Н. В.; Кульбацька (Сотер), М. В.; Кульбацкая, М. В.; Slyusarenko, N. V.; Kulbatska, M. V.У статті висвітлено основні аспекти формування у студентів умінь і навичок міжкультурного спілкування під час вивчення іноземної мови. Розкрито сутність понять «спілкування», «педагогічне спілкування», «міжкультурне спілкування», «уміння», «комунікативні вміння», «навички», «комунікативні навички», «умови», «педагогічні умови». Наголошено на вагомій ролі педагогічних умов у формуванні умінь і навичок міжкультурного спілкування у студентів під час вивчення іноземної мови. Звернуто особливу увагу на те, що педагогічні умови є тим важелем, який впливає не лише на ставлення до предмета, але й на якість його засвоєння, а відтак – на забезпечення оволодіння основами міжкультурних відносин у майбутній професійній діяльності, здатність ефективно виконувати свої функції в міжкультурному середовищі. В статье отражены основные аспекты формирования у студентов умений и навыков межкультурного общения при изучении иностранного языка. Раскрыта сущность понятий «общение», «педагогическое общение», «межкультурное общение», «умения», «коммуникативные умения», «навыки», «коммуникативные навыки», «условия», «педагогические условия». Отмечена весомая роль педагогических условий в формировании умений и навыков межкультурного общения у студентов при изучении иностранного языка. Обращено особое внимание на то, что педагогические условия являются тем рычагом, который влияет не только на отношение к предмету, но и на качество его усвоения, а следовательно, на обеспечение овладения основами межкультурных отношений в будущей профессиональной деятельности, способность эффективно выполнять свои функции в межкультурной среде. The theoretical aspects of formation of students’ intercultural communication skills in the process of foreign language studying are examined in the article. The essence of the concepts of «communication», «pedagogical communication», «intercultural communication», «skills», «communicative skills», «conditions«, «pedagogical conditions« are viewed. It is pointed out that formation of students’ intercultural communication skills can be successfully implemented in a foreign language lesson. The foreign language course in a Higher School allows through the acquisition of language and its usage to get into the culture, traditions and customs of other nation; to study the language as the main means for intercultural communication; to prepare for an active interaction with a foreign partner. The article identifies a significant role of pedagogical conditions in the formation of students’ intercultural communication skills in the process of foreign language studying (the implementation of the interactive technologies in the educational process; the usage of different work forms providing subject-to-subject interaction among teacher and students; the transformation of traditional roles among teacher and students). The authors of the article underline that pedagogical conditions can have a strong effect on the students’ attitude to the foreign language course of studying. Thus, pedagogical conditions help to master the basics of intercultural relations in the future professional activity.Item ПОТРЕБА У СПІЛКУВАННІ ЯК ОСНОВА СУБ’ЄКТ-СУБ’ЄКТНОЇ ВЗАЄМОДІЇ УЧАСНИКІВ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ У ВИЩІЙ ШКОЛІ (У КОНТЕКСТІ ІДЕЙ В. СУХОМЛИНСЬКОГО)(2015) Слюсаренко, Н. В.; Кульбацька (Сотер), М. В.; Кульбацкая, М. В.; Slyusarenko, N. V.; Kulbatska, M. V.У статті розглянуто основні аспекти спілкування як основи суб’єкт-суб’єктної взаємодії викладача і студентів при організації педагогічного процесу у вищій школі. Розкрито сутність понять «спілкування», «педагогічне спілкування», «суб’єкт-суб’єктна взаємодія». Наголошено на актуальності педагогічних ідей В. Сухомлинського щодо необхідності задоволення потреби людини у спілкуванні, створення в навчальному закладі умов для ефективного спілкування між учасниками педагогічного процесу. Звернуто увагу на те, що суб’єкт-суб’єктні відносини передбачають готовність викладача і студентів до взаєморозуміння і взаємоповаги у процесі спілкування, а тому спілкування є невід’ємною складовою суб’єкт-суб’єктної взаємодії при організації педагогічного процесу у вищій школі. В статье рассмотрены основные аспекты общения как основы субъект-субъектного взаимодействия преподавателя и студентов при организации педагогического процесса в высшей школе. Раскрыта сущность понятий «общение», «педагогическое общение», «субъектсубъектное взаимодействие». Отмечена актуальность педагогических идей В. Сухомлинского о необходимости удовлетворения потребности человека в общении, создания в учебном заведении условий для эффективного общения между участниками педагогического процесса. Обращено внимание на то, что субъект-субъектные отношения предполагают готовность преподавателя и студентов к взаимопониманию и взаимоуважению в процессе общения, а потому общение является неотъемлемой составляющей субъект-субъектного взаимодействия при организации педагогического процесса в высшей школе. The essential aspects of communication as a principal part of subject-to-subject interaction among teacher and students during teaching process in a Higher School are examined in the article. The essence of the concepts of «communication», «pedagogical communication», «subject-to-subject interaction» are viewed. The principal stages of subject-to-subject interaction development in the process of communication and way of its realization are highlighted. It is pointed out that subject-to-subject interaction development in pedagogical communication provides an opportunity for an initiative, independence, social skills and future specialist competences development. The article reveals an importance of pedagogical ideas of V. Sukhomlynskyi in creation of the positive environment among participants of educational process. The authors of the article underline that subject-to-subject interaction allows mutual understanding and respect for teacher and students during their communication. Thus, communication is an integral, key part of subject-to-subject interaction development in teaching process in a higher school.