Кафедра педагогіки, психології й освітнього менеджменту імені проф. Є. Петухова
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/609
Browse
10 results
Search Results
Item ВИЗНАЧЕННЯ ТИПІВ СОЦІАЛЬНИХ ОЧІКУВАНЬ МЕТОДОМ КЛАСТЕРНОГО АНАЛІЗУ(2017) Попович, І. С.У статті емпірично визначено і теоретично обґрунтовано типи соціальних очікувань особистості методом k-середніх. Здійснено класифікацію емпіричних показників досліджуваного феномену і виокремлено п’ять типів очікувань: тип І, тип ІІ, тип ІІІ, тип ІV, тип V. Зазначено, що послідовність кластеризації від параметрів, що характеризують соціально-психологічні детермінанти очікувань особистості, до параметрів, що характеризують соціальні очікування як важливий чинник конструювання особистістю соціальної реальності, дозволила відшукати причинно-наслідкові зв’язки типів очікувань, пояснити взаємозв’язок особистісного з соціальним у контексті соціальних очікувань. Показано, що наглядні таксономії дозволили обґрунтувати детермінанти типів очікувань всіх дев’яти вибірок, розкрити змістові особливості та умови утворення того чи іншого типу очікувань. В статье эмпирически определены и теоретически обоснованы типы социальных ожиданий личности методом k-средних. Осуществлена классификация эмпирических показателей исследуемого феномена и выделены пять типов ожиданий: тип I, тип ІІ, тип III, тип ІV, тип V. Отмечено, что последовательность кластеризации от параметров, характеризующих социально-психологические детерминанты ожиданий личности, до параметров, характеризующих социальные ожидания как важный фактор конструирования личностью социальной реальности, позволила найти причинно-следственные связи типов ожиданий, объяснить взаимосвязь личностного с социальным в контексте социальных ожиданий. Показано, что наглядные таксономии позволили обосновать детерминанты типов ожиданий всех девяти выборок, раскрыть содержательные особенности и условия образования того или иного типа ожиданий. The article empirically defined and theoretically grounded individual types of social expectations. The steps and feasibility of clustering by k-means were outlined. It is noted that the sequence of clustering from parameters that characterize the social and psychological determinants of individual expectations, to the parameters that characterize the social expectations as an important factor in designing social reality by an individual, allowed to find cause and effect connections of types of expectations, explain relationship of personal with social in the context of social expectations. It is shown that direct taxonomies let to ground clearly determinants of expectations of all nine types of samples and to discover notional peculiarities and conditions of creation of this or that type of expectation.Item РОЛЬ СОЦИАЛЬНЫХ ОЖИДАНИЙ В СТАНОВЛЕНИИ И РАЗВИТИИ ЛИЧНОСТИ(2015) Попович, И. С.; Попович, І. С.; Popovych, I. S.Представлены результаты исследования социальных ожиданий личности. Подчеркнуто значение и роль социальных ожиданий как одного из важнейших и малоизученных психологических феноменов, влияние которого отражается на всех этапах становления и развития личности в онтогенетическом и профессиональном аспектах. Раскрыта особенность детских ожиданий и ожиданий взрослого человека. Отмечено, что именно в детском возрасте, когда ожидания не предметные, а чистые, и находятся в зародышевом, первичном состоянии, необходимо особое внимание обратить на психологию становления ожиданий. Сделано предположение, что именно младший школьный возраст является сензитивным, то есть наиболее благоприятным для формирования и становления социальных ожиданий личности. Подчёркнуто, что социальные ожидания способны выступать базовым компонентом системы регуляции поведения личности, который содействует ее становлению и развитию как субъекта самоактивности.Item СЕМАНТИЧНИЙ АНАЛІЗ НАУКОВОЇ КАТЕГОРІЇ «СОЦІАЛЬНІ ОЧІКУВАННЯ»(2015) Попович, І. С.У статті реалізовано спробу семантичного аналізу наукової категорії «соціальні очікування». Зазначено, що термін «концепт» пов’язаний з антропоцентричною парадигмою мовознавства та когнітивно-прагматичною методологією, і використовується поряд з такими ключовими поняттями, як «дискурс», «картина світу» для репрезентації світоглядних, інтелектуальних та емоційних інтенцій як намірів та прагнень особистості, що відображені у її творіннях – текстах. Розглянуто семантичний концепт як смислову одиницю семантичного аналізу наукових категорій, понять, визначень, дефініцій. Здійснено аналіз семантичних концептів наукової категорії «соціальні очікування» у словниках наукової термінології, довідниково-енциклопедичній літературі, науковій теорії та практиці. Висловлено припущення, що виокремлення семантичних концептів, допоможе краще дослідити соціальні очікування особистості, внесе ясність у соціально-психологічний зміст досліджуваного явища, сприятиме виокремленню значущої наукової інформації, узагальнить наукову спадщину вихідної наукової категорії. Наочно показано семантичні концепти наукової категорії «соціальні очікування». Окреслено смисловий простір досліджуваної проблеми. Виокремлено розмаїття наукових понятійних одиниць, серед яких найпоширеніші – суб’єктивні орієнтації, суб’єктивні уявлення, ціннісні орієнтації, мотиви поведінки, система очікувань, вимоги, санкції, психічний стан, форма надії, спосіб поведінки, проградієнтна серія почуттів, сторона взаємодії. Показано, що іноді у визначенні зустрічаються характеристики, функції, ознаки соціальних очікувань. В статье реализована попытка семантического анализа научной категории «социальные ожидания». Отмечено, что термин «концепт» связан с антропоцентрической парадигмой языкознания и когнитивно-прагматической методологией, и используется наряду с такими ключевыми понятиями, как «дискурс», «картина мира» для репрезентации мировоззренческих, интеллектуальных и эмоциональных интенций, которые являются намерениями и стремлениями личности, отображенными в ее творениях – текстах. Рассмотрены семантические концепты как смысловые единицы семантического анализа научных категорий, понятий, определений, дефиниций. Осуществлен анализ семантических концептов научной категории «социальные ожидания» в словарях научной терминологии, справочно-энциклопедической литературе, научной теории и практике. Изложено предположение, что выделение семантических концептов, поможет лучше исследовать социальные ожидания личности, внесет ясность в социально-психологическое содержание исследуемого явления, будет способствовать поиску значимой научной информации, обобщит научное наследие исходной научной категории. Показаны наглядно семантические концепты научной категории «социальные ожидания». Очерчено смысловое пространство исследуемой проблемы. Выделено разнообразие научных понятийных единиц, среди которых самые распространенные – субъективные представления, ценностные ориентации, мотивы поведения, требования, санкции, психическое состояние, форма надежды, способ поведения, проградиентная серия чувств, сторона взаимодействия. Показано, что иногда в определении встречаются характеристики, функции, признаки социальных ожиданий. The attempt of semantic interpretation of scientific category «social expectations» is realized in the article. It is marked that term «concept» is related to the anthropocentric paradigm of linguistics and cognitively-pragmatic methodology, and used next to such key notions, as «discourse», «world picture» for representation of world view, intellectual and emotional intensions, that are intentions and aspirations of personality, represented in its creations – texts. Semantic concepts as semantic units of semantic analysis of scientific categories, notions, determinations, definitions are considered. The analysis of semantic concepts of scientific «social expectations» category is carried out in the dictionaries of scientific terminology, certificate-encyclopaedic literature, scientific theory and practice. Supposition is expounded, that the selection of semantic concepts, will help better to investigate social expectations of personality, will clarity in socially-psychological maintenance of the investigated phenomenon, will assist the selection of meaningful scientific information, will generalize the scientific inheritance of initial scientific category. Semantic concepts of scientific category «social expectations» are shown evidently. Semantic space of the investigated problem is outlined. The variety of scientific concept units, among that most widespread, – subjective orientations, subjective presentations, valued orientations, reasons of behaviour, the system of expectations, requirement, approval, mental condition, form of hope, method of behaviour, progradient series of feelings, side of co-operation is distinguished. It is shown that descriptions, functions, signs of social expectations sometimes are met in determination.Item ФЕНОМЕН СОЦІАЛЬНИХ ОЧІКУВАНЬ ОСОБИСТОСТІ(2014) Попович, І. С.У статті висвітлено результати дослідження феномену соціальних очікувань як потужного психологічного механізму, що здійснює визначальний вплив на розвиток та становлення особистості як суб’єкта самоактивності. Аналіз теорій, концепцій, науково-довідникової літератури дає підстави стверджувати, що феномен соціальних очікувань – явище єдине у своєму роді, цілісне за своєю сутністю, багатоманітне, з неповторною складною структурою та багатою психологічною природою.Item СОЦИАЛЬНЫЕ ОЖИДАНИЯ В ТЕОРИЯХ МОТИВАЦИИ ЛИЧНОСТИ(2014) Попович, И. С.; Попович, І. С.Представлен ретроспективный анализ исследования социальных ожиданий в теориях мотивации личности. Подчеркнуто, что процессуальные теории мотивации в отличии от содержательных, более современные, базируются на поведении человека, учитывают его восприятие и приобретённый опыт, а также более динамичны, обладают высоким уровнем практичности и удобны в применении. Сделан вывод, что главная идея процессуальных теорий мотивации проста: чем больше ценность определённого исхода и чем выше вероятность вознаграждения, тем больше трудовых усилий приложит человек, чтобы достичь результата. Подчёркнуто, что надежды, страхи, опасения человека в значительной мере пересекаются с социальными ожиданиями и являются своеобразным «строительным материалом» перспективных линий развития, будущего личности.Item РЕГУЛЯТИВНА ФУНКЦІЯ СОЦІАЛЬНИХ ОЧІКУВАНЬ ОСОБИСТОСТІ(2014) Попович, І. С.У статті висвітлено результати дослідження регулятивної функції соціальних очікувань особистості. Розглянуто соціальні очікування як феномен, що породжує структурно-змістову цілісність «Я» і забезпечує її функціонування. Досліджено і теоретично обґрунтовано механізми неочікуваної й очікуваної дії міжособистісної взаємодії, показано як здійснюється трансформація цих дій в міжособистісній взаємодії. Відмічено, що через взаємоузгоджені процеси інтеріоризації та екстеріоризації відбувається поширення існуючих особистісних норм на інших учасників взаємодії, вироблення нових норм, які з особистісних часто трансформуються в групові, і навпаки. Доведено, що сформовані регулятивні системи змінюють сприйняття і ставлення як до самого себе, так і до оточуючих, і позначаються на змістових та динамічних параметрах соціальних очікувань, що і є реалізацією регулятивної функції соціальних очікувань в міжособистісній взаємодії.Item ФЕНОМЕНОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНИХ ОЧІКУВАНЬ ОСОБИСТОСТІ(2014) Попович, І. С.У статті здійснена спроба реалізації феноменологічного методу дослідження соціальних очікувань особистості. Показана широта і глибина досліджуваної проблематики, зачеплено філософський аспект феноменології соціальних очікувань. Розкрито сутність дитячих очікувань і здійснено порівняння їх з очікуваннями дорослої людини. Саме у дитячому віці, коли очікування не предметні, а чисті, і перебувають у зародковому, первинному стані, необхідно особливу увагу звернути на психологію становлення очікувань. Здійснено припущення, що сензитивним періодом становлення соціальних очікувань особистості є молодший шкільний вік. Запропоновано ввести поняття «homo expectation» – людина – істота, що очікує. «Homo expectation» через очікування творить своє буття, свій суб’єктивний світ, своє майбутнє. Все чого очікує людина стає її пророцтвом, що здатне реалізуватися, здійснитися. Прийшли до висновку, що інтенційний об’єкт соціальних очікувань необхідно розглядати з точки зору об’єктивності, таким який він є перед свідомістю будь-якої людини.Item ТИПОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОЧІКУВАНЬ(2014) Попович, І. С.У статті здійснено спробу виокремлення типологічних особливостей очікувань. Типологія сприяє акумулюванню наукової інформації, збереженню, спрощенню її сприйняття, дозволяє доповнювати і розвивати наукові знання. Висвітлено низку типологічних ознак, виокремлено типи і підтипи очікувань, здійснено ототожнення деяких очікувань. Акцентовано увагу на розгляді соціальних очікувань як базової категорії, яка поєднує в собі низку вищеперелічених типологічних особливостей.Item ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОГРАМИ ОПТИМІЗАЦІЇ РОЗВИТКУ ТА ПСИХОКОРЕКЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ ОЧІКУВАНЬ ОСОБИСТОСТІ(2017) Попович, І. С.У статті обґрунтовано змістово-процесуальні особливості програми оптимізації розвитку та психокорекції соціальних очікувань особистості. Визначено принципи, описано організацію і умови проведення формувального етапу дослідження. Подано програму тренінгових занять та післятренінгового супроводження «Очікуваний результат». Розкрито сутність напрямків формувально-корекційного етапу програми дослідження: формувально-розвивального, профілактики та психокорекції. Окреслено доцільність і змістові особливості післятренінгового супроводження. Проведено контрольний етап експериментального дослідження. Розглянуто головні результати впровадження програми дослідження соціальних очікувань особистості. Оцінено ефективність впровадження програми оптимізації розвитку та психокорекції соціальних очікувань особистості. Здійснено обґрунтування отриманих експериментальних результатів дослідження. Зроблено висновок, що реалізація програми оптимізації розвитку та психокорекції соціальних очікувань забезпечила формування уявлень про ефективну реалізацію бізнес-процесів, необхідних навичок ефективної комунікації, організації роботи з продажу товарів. Застосування комбінованої моделі навчально-професійної підготовки дозволило закріпити на практиці вище перелічені вміння та навички. В статье обоснованы содержательно-процессуальные особенности программы оптимизации развития и психокоррекции социальных ожиданий личности. Определены принципы, описано организацию и условия проведения формирующего этапа исследования. Подано программу тренинговых занятий и посттренингового сопровождения «Ожидаемый результат». Раскрыта сущность направлений формирующе-коррекционного этапа программы исследования: формирующе-развивающего, профилактики и психокоррекции. Определены целесообразность и содержательные особенности послетренингового сопровождения. Проведен контрольный этап экспериментального исследования. Рассмотрены основные результаты внедрения программы исследования социальных ожиданий личности. Оценена эффективность внедрения программы оптимизации развития и психокоррекции социальных ожиданий личности. Осуществлено обоснование полученных экспериментальных результатов исследования. Сделан вывод, что реализация программы оптимизации развития и психокоррекции социальных ожиданий обеспечила формирование представлений об эффективной реализации бизнес-процессов, необходимых навыков эффективной коммуникации, организации работы по продаже товаров. Применение комбинированной модели учебно-профессиональной подготовки позволило закрепить на практике вышеперечисленные умения и навыки. In the article, contensive and process features of optimizing program of correction and social expectations of personality are proved. It is defined principles and it is described organization and conditions of the forming phase of the study. It is posted training sessions and aftertraining support «Expective output». It is disclosed the essence of directions of forming and correctional phase of research program: forming and developing, prevention and correction. We can also outline appropriateness and content features of aftertraining support. A control stage of the pilot study has been realized. The main results of the implementation of program study of social expectations of personality are considered. It is evaluated the efficiency of the optimizing program of development and psychological correction of social expectations of personality. It is grounded a substantiation of received experimental research results. It is concluded that the implementation of the optimizing program of the development and psychological correction of social expectations provided the formation of ideas about effective realization of business processes, necessary skills of effective communication, management of the sale of goods. Application of combined model of educational training has allowed to consolidate above listed skills.Item Я-КОНЦЕПЦІЯ – ДЖЕРЕЛО СОЦІАЛЬНИХ ОЧІКУВАНЬ ОСОБИСТОСТІ(2014) Попович, І. С.У статті досліджено соціальні очікування у контексті Я-концепції особистості. Показано, що ідеальне «Я» стосовно реального «Я» виступає як джерело очікуваної, бажаної інформації, яка постійно уточнюється та апробується. Зазначено, що соціальні очікування через взаємоузгодженість процесів інтеріоризації та екстеріоризації впливають на Я-концепцію особистості, яка, в свою чергу, виступає своєрідним акумулюючим засобом цих процесів і джерелом соціальних очікувань особистості водночас.