Історико-юридичний факультет
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/119
Browse
10 results
Search Results
Item Віктор Петров та його діяльність в Інституті історії матеріальної культури ВУАН (1930-ті рр.)(2014) Андрєєв, В. М.; Андреев, В. Н.; Andreyev, V.Висвітлено маловідомі сторінки інтелектуальної біографії визначного українського вченого-гуманітарія та письменника Віктора Петрова (В. Домонтовича). У статті висвітлено внесок науковця в теорію та практику вітчизняної археології – вивчення трипільської, зарубинецької та черняхівської археологічних культур, питання історії первісності й середньовіччя тощо. Доведено, що В. Петров прийшов в археологію внаслідок реорганізаційних процесів, які охопили радянську науку наприкінці 1920-х – першій половині 1930-х рр., а не в пошуках безпечнішої сфери діяльності, як вважає більшість його біографів.В. Петров зробив суттєвий внесок у вивчення пам’яток трипільської археологічної культури. Науковець першим звернув увагу на трипільські протоміста, виділив й інтерпретував пізньотрипільські пам’ятники, так званого “городського тип”у тощо.Науковець як керівник сектору слов’яно-руської археології Інституту археології АН УРСР уперше в історії вітчизняної археології став автором ідеї та ініціатором проекту створення колективу дослідників для вивчення зарубинецької та черняхівської культур. Автор исследовал малоизвестные страницы интеллектуальной биографии выдающегося украинского ученого-гуманитария и писателя Виктора Петрова (В. Домонтовича). В статье освещен его вклад в теорию и практику отечественной археологии – изучение трипольской, зарубинецкой и черняховской археологических культур, вопросы истории первобытного общества, средневековья и др. Доказано, что В. Петров пришел в археологию вследствие реорганизационных процессов, которые охватили советскую науку в конце 1920-х – первойполовине 1930-х гг., а не в результатепоиска безопасной сферы деятельности, как считает большинство его биографов. В. Петров сделал существенный вклад в изучение памятников трипольской археологической ультуры. Ученый одним из первых обратил внимание на трипольские протогорода, выделил и интерпретировал позднетрипольские памятники так называемого “городского типа”. Ученый как руководитель сектора славяно-русской археологии Института археологии АН УССР впервые в истории отечественной археологии стал автором идеи и инициатором проекта создания коллектива исследователей зарубинецкой и черняховской археологических культур. The author investigates the unknown pages of intellectual biographies of prominent Ukrainian scientist, humanist and writer Viktor Petrov (V. Domontovych). The article highlights the contribution of scientists in the theory and practice of national archeology – studyingTrypillya, Zarubintsy and Slavic archaeological culture, on the history of primitive and medievaland other. It is proved that V. Petrovcame in archeologydue to reorganization processes, covering Soviet sciencein the late 1920s – early 1930s, not in search of saferareas asmost of his biographerssays. The beginning of the 1930 s was marked by ideological and organizational transformations of the Soviet Human Sciences. Common with all Soviet scientists V. Petrov tried to study the Marxist-Leninist methodology and applied it in his research. As a result of the change process, which covered Soviet science, V. Petrov started his activities in the field of archeology, it opened for him the new opportunities and prospects. He was not the only theoretical scientist, but also the gifted scientist-practitioner and he made a significant contribution to the prewar archeology.Item Трипільська та післятрипільська "епохи" в історії України в контексті історичної концепції В. Петрова(2013) Андрєєв, В. М.; Андреев, В. Н.; Andreev, V.У статті розглянута "теорія епох" В. Петрова та її верифікація на матеріалі давньої історії України. Окрему увагу приділено "три- пільській" та "післятрипільській добі" та їх ролі в україногенезі. Концепція вченого розглядається в контексті розвитку історич- ної науки ХХ – початку ХХІ ст. В статье освещена "теория эпох" В. Петрова и ее верификация на материале древней истории Украины. Отдельное внимание уделяется "трипольской" и "послетрипольской" эпохам и их роли в украиногенезе. Концепция ученого рассматривается в контекс- те развития исторической мысли ХХ – начала ХХІ в. In the article are described "the eras theory" of V. Petrov and it’s verification based on the matherial of Ancient history of Ukraine. A special attention is given to the "Tripolie" and "Posttripolie" eras and its role in ukrainogenesis. The concept of the scientist is considered in the context of historical thought of XX – beginning of XXI centuries.Item «Epoch theory» by Viktor Petrov: frustrated revolution of the Ukrainian historiography(2015) Andreyev, V.; Андрєєв, В. М.; Андреев, В. Н.Viktor Platonovych Petrov (1894–1969) was one of the most prominent Ukrainian intellectuals of his time – the distinguished scientist with encyclopedic erudition (the historian, the ethnographer, the archaeologist, the literary scholar, the linguist, the folklorist, thephilosopher), the organizer of scientific research, the public figure and the writer of theneo-classical style, and the Soviet intelligence agent. «Theory of epochs» is Petrov’s highest achievement as the intellectual and the versatile scholar.The scientist have proposed the original concept of the ancient history of Ukraine, it has beenprominent theoretical and practical contribution to the Ukrainian historiography.His concept has been based on discrete, cyclical vision of the historical process and related with the main trends of European historiosophical thoughts 1920s – 1940s. The theory was in the contextof intellectual ideas of M. Berdyaev, V. Velflin, N. Danilevsky, A. J. Toynbee, S. Freud, M. Foucault, M. Khvylovy, D. Chyzhevsky, F. Schmitt, O. Spenglerand the existentialists. The scientist developed a scheme of Ancient History of Ukraine («the prehistory of the Ukrainian nation») and Ukrainianethnogenesis as part of European history, based on the «Theory of epochs». His research opened a new path for the development of national historical science and could lead to a «revolution» in Ukrainian historiography. However, the scientist’s intellectual initiative was not accepted by his contemporaries and nowadays it is remained outside of the main directions of theoretical and practical research of historians. This article is devoted to themeaning and genesis of Petrov’s «Theory of epochs». Віктор Платонович Петров (1894–1969) був одним із найяскравіших українських інтелектуалів свого часу – визначний учений енциклопедичної ерудиції (історик, етнограф, археолог, літературознавець, філолог, фольклорист, філософ), організатор науки, громадський діяч та письменник із кола неокласиків, а також агент радянської розвідки. Найвищим досягненням В. Петрова як інтелектуала та вченого-універсала є його «теорія епох». Мислитель запропонував оригінальну концепцію давньої історії України, яка стала визначним теоретичним та практичним внеском в українську історіографію. Його концепція ґрунтувалася на дискретному, циклічному баченні історичного процесу та знаходилася в руслі основних тенденцій розвитку європейської історіософської думки 1920-х – 1940-х рр., безпосередньо перебувала в інтелектуальному контексті ідей М. Бердяєва, Г. Вельфліна, М. Данилевського, А. Дж. Тойнбі, З. Фройда, М. Фуко, М. Хвильового, Д. Чижевського, Ф. Шміта, О. Шпенглера й екзистенціалістів. На основі «теорії епох» учений розробив схему давньої історії України («передісторії українського народу») та етногенезу українців як складової європейської історії. Це відкривало новий шлях розвитку для вітчизняної історичної науки й могло спричинити «революцію» в українському історіописанні. Утім, інтелектуальна ініціатива вченого не була сприйнята сучасниками й по сьогодні залишається за межами основних напрямів теоретичних та практичних пошуків істориків. У статті висвітлено зміст та ґенезу «теорії епох» В. Петрова. Виктор Платонович Петров (1894–1969) был одним из самых ярких украинских интеллектуалов своего времени – выдающийся ученый энциклопедической эрудиции (историк, этнограф, археолог, литературовед, филолог, фольклорист, философ), организатор науки, общественный деятель и писатель из круга неоклассиков, а также агент советской разведки. Наивысшим достижением В. Петрова как интеллектуала и ученого-универсала является его «теория эпох». Мыслитель предложил оригинальную концепцию древней истории Украины, которая стала выдающимся теоретическим и практическим вкладом в украинскую историографию. Его концепция основывалась на дискретном, циклическом видении исторического процесса и находилась в русле основных тенденций развития европейской историософской мысли 1920-х – 1940-х гг., Непосредственно находилась в интеллектуальном контексте идей Н. Бердяева, Г. Вельфлина, Н. Данилевского, А. Дж. Тойнби, З. Фрейда, М. Фуко, Н. Хвылевого, Д. Чижевского, Ф. Шмита, О. Шпенглера и экзистенциалистов. На основе «теории эпох» ученый разработал схему древней истории Украины («предыстории украинского народа») и этногенеза украинцев как составляющей европейской истории. Это открывало новый путь развития для отечественной исторической науки и могло вызвать «революцию» в украинском историописании. Впрочем, интеллектуальная инициатива ученого не была воспринята современниками и по сей день остается за пределами основных направлений теоретических и практических поисков историков. В статье исследованы суть и генезис «теории эпох» В. Петрова.Item Віктор Петров : науковець та розвідник у післявоєнній Німеччині (1945–1949)(2014) Андрєєв, В. М.; Андреев, В. Н.; Andreev, V. M.Висвітлено маловідому сторінку інтелектуальної біографії визначного українського вченого-гуманітарія та письменника В. Петрова. Автором проаналізовано творчу діяльність інтелектуала в 1945–1949 рр. Зокрема розглянуто період його перебування в післявоєнній Німеччині (1945–1949), у таборах «переміщених осіб» – діяльність як ученого, організатора науки, викладача, популяризатора надбань української культури в середовищі української еміграції. Також приділено увагу й розвідницькій місії В. Петрова. В статье освещена малоизвестная страница интеллектуальной биографии выдающегося украинского ученого-гуманитария и писателя В. Петрова. Автором проанализирована деятельность интеллектуала в 1945–1949 гг. В частности рассмотрен период его пребывания в послевоенной Германии (1945–1949), в лагерях «перемещенных лиц» – деятельность как ученого, организатора науки, преподавателя, популяризатора достижений украинской культуры в среде украинской эмиграции. Также уделено внимание и разведывательной миссии В. Петрова. This article is devoted to a little-known page of intellectual biography of prominent Ukrainian scientist, humanist and writer Viktor Petrov. The author has analyzed the creative activity of the intellectual in 1945-1949. Much attention was given to analysis of the period his tenure in postwar Germany (1945-1949), in the camps «displaced persons» - the activity as a scientist, organizer of scientific research, teacher, promoter the heritage of Ukrainian culture in the environment of Ukrainian emigration. The author devotes attention to the Viktor Petrov‟s exploratory mission.Item З роду священиків : дитинство та юність Віктора Петрова(2017) Андрєєв, В. М.; Андреев, В. Н.; Andreev, V. M.У статті висвітлено маловідомі сюжети інтелектуальної біографії визначного українського вченого-гуманітарія В. Петрова. Так, автор доводить, що його формування як особистості та інтелектуала відбувалося в дитинстві під впливом родини спадкових священиків. Батькові, який цілеспрямовано виховував сильну, розумну особистість, вдалося прищепити синові любов до інтелектуальної творчості та працездатність, вміння твердо відстоювати свої погляди та переконання. Він послідовно навчав сина богослов’ю, що заклало на все життя міцний фундамент знань та зацікавлень В. Петрова в цій галузі. Подальше становлення інтелектуала- гуманітарія відбувалося в стінах Київського університету під впливом визначних учених, що на той час викладали в закладі. Мистецькі уподобання В. Петрова викристалізовуються в дружньому колі неокласиків. В статье освещены малоизвестные сюжеты интеллектуальной биографии выдающегося украинского ученого-гуманитария В. Петрова. Так, автор показывает, что его формирование как личности и интеллектуала происходило в детстве под влиянием семьи потомственных священников. Отцу, который целенаправленно воспитывал сильную, умную личность, удалось привить сыну любовь к интеллектуальному творчеству и работоспособность, умение твердо отстаивать свои взгляды и убеждения. Он последовательно учил его богословию, что заложило на всю жизнь прочный фундамент знаний и интересов В. Петрова в этой области. Дальнейшее становление интеллектуала-гуманитария происходило в стенах Киевского университета под влиянием выдающихся ученых, которые в то время там преподавали. Художественные предпочтения В. Петрова выкристаллизовываются в кругу друзей неоклассиков. The article highlights the little-known storylines of the intellectual biography of a prominent Ukrainian scientist and humanist V. Petrov. So, the author proves that his formation as personality and intellectual was in the childhood under the influence of his family of hereditary priests. His father who deliberately brought up a strong, intelligent person, managed to instill in him a love for creativity and intellectual capacity, ability to defend his views firmly. He consistently taught the son to divinity that had laid a strong foundation for knowledge and Petrov's interests in this area for the rest of his life. Perhaps that is why he, from the early years of his life, from time to time boldly applied to the historical and religious, philosophical, religious and theological issues. Further formation of humanitarian and intellectual occurred within the walls of the Kyiv University under the influence of prominent scientists who at that time were working at the school: V. Perets, A. Loboda, N. Hrunsky, S. Maslov and others. Exactly at this time he was interested in history of literature, ethnography, folklore studies, and his early scientific research. The cultural preferences of Petrov are crystallizing in a circle of friends-Neo-classicists.Item Віктор Петров : становлення інтелектуала-гуманітарія (1913–початок 1920-х рр.)(2013) Андрєєв, В. М.; Андреев, В. Н.; Аndreev, V. M.У статті висвітлено малодосліджені сюжети інтелектуальної біографії визначного українського вченого-гуманітаріяВ. Петрова. Автор доводить, що становлення інтелектуала відбувалося в Київському університеті під впливом таких визначних учених, як В. Перетц, А. Лобода, М. Грунський, С. Маслов, І. Огієнко та ін. Саме тоді В. Петров починає цікавитись історією літератури, етнографією, фольклористикою, розпочинає свої перші наукові студії. Мистецькі уподобанняВ. Петрова викристалізовуються в дружньомуколі неокласиків, на тлі літературних дискусій 1920-их. В статье освещены малоизученные сюжеты интеллектуальной биографии выдающегося украинского ученого-гуманитария В. Петрова. Автор доказывает, что становление интеллектуала происходило в Киевском университете под влиянием таких выдающихся ученых, как В. Перетц, А. Лобода, Н. Грунский, С. Маслов и др. Именно тогда В. Петров начинает интересоваться проблемами истории литературы, этнографии, фольклористики, совершает свои первые научные шаги. Художественные вкусы В. Петрова выкристаллизовываются в кругу друзей неоклассиков, на фоне литературныхдискуссий 1920- х. In the article are described little-known stages of intellectual biography of significantUkrainian humanitarian-scientistV.Petrov.Theauthorproves thatformationofthis intellectual personhas happened inKievUniversity under the influence of important scientists V. Peretz,A. Loboda,M.Gruns’kyj, S. Maslov, I.Ogienko etc. In that periodV. Petrov has started to be interested in the history of literature, ethnography, folklore.At that time he started his first scientific investigations.Art preferences of V. Petrov are described on the background of literature discussions of 1920-th, in the friendly circle of new-classics.Item Два кургана из группы Лелиховой могилы(1993) Андреев, В. Н.; Саенко, В. Н.Item О семантике стрел в скифском погребальном обряде(1992) Андреев, В. Н.; Саенко, В. Н.Item Курган эпохи бронзы в Крыму(1992) Андреев, В. Н.Item Интерпретация орнамента на сосуде срубной культуры из погребения близ города Васильевка Запорожской области(1991) Андреев, В. Н.; Тубольцев, О. В.