Історико-юридичний факультет
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/119
Browse
9 results
Search Results
Item РОБОЧА ПРОГРАМА ПРАКТИКИ КАФЕДРА ПУБЛІЧНОГО ТА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА І ПРАВООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. Курс ІІ(2020) Риженко, І. М.; Петренко, Н. О.; Волкович, О. Ю.Виробнича практика магістрантів є обов’язковим компонентом ОПП «Правохоронна діяльність». Вона організується з таким розрахунком, щоб студент мав можливість використати досвід, накопичений при її проходженні, при підготовці курсової та кваліфікаційної (магістерської) роботи, застосовувати отримані компетентності, знання та навички у подальшій професійній діяльності. Таким чином, проходження магістрами виробничої практики є важливою умовою їх професійної підготовки до майбутньої юридичної діяльності, поглиблення отриманих знань та умінь, формування у них необхідного і достатнього обсягу практичних знань і вмінь відповідно до компетентностей та програмних результатів навчання, передбачених ОПП «Правоохоронна діяльність». Програма виробничої практики магістрів ІІ курсу спеціальності 262 «Правоохоронна діяльність» розроблена відповідно до Закону України «Про вищу освіту», Наказів Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України» № 93 від 08.04.1993; «Про затвердження Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах» № 563 від 01.08.2001; «Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників ВНЗ» № 450 від 07.08.2002; Рекомендацій щодо проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, ухвалені рішенням вченої ради Інституту інноваційних технологій і змісту освіти, протокол №5 від 24.04.2013; Ліцензійних умов проведення освітньої діяльності закладів освіти № 1187 від 30.12.2015; Наказу Херсонського державного університету «Про затвердження Положення про проведення практики студентів Херсонського державного університету» від 02.06.2017 року № 337-Д; навчального плану спеціальності 262 «Правоохоронна діяльність», за яким здійснюється підготовка магістрів; робочого навчального плану спеціальності. Виробнича практика передбачена освітніми стандартами вищої освіти, здійснюється на основі договорів між ХДУ та підприємствами, установами, організаціями, відповідно яким вказані підприємства, організації, установи незалежно від їх організаційно-правових форм зобов’язані надати місця для проходження практики студентам історико-юридичного факультету. Базами виробничої юридичної практики магістрів виступають юридичні установи, органи державної влади та управління, органи місцевого самоврядування, які мають достатній рівень матеріально-технічного, кадрового та навчально-методичного забезпечення. Особливістю проходження виробничої практики магістрами денної та заочної форми навчання є те, що окремі з них поєднують проходження практики з роботою за спеціальністю. Студент, який поєднує навчання у ЗВО з роботою, в правоохоронній сфері має право проходити практику за місцем роботи, за умови, що характер роботи, яку він виконує, відповідає профілю спеціалізації, за яким він проходить навчання на факультеті. Термін проходження виробничої практики складає 8 тижнів для денної форми навчання та 4 тижні – для заочної форми навчання. Програма виробничої практики студентів є основним навчально-методичним документом, який розкриває цілі, завдання, предмет, зміст практики, визначає перелік компетентностей та програмних результатів навчання, індивідуальні завдання для студентів-практикантів, види форм та методів контролю рівня знань, умінь і навичок, встановлюються вимоги щодо оформлення звіту та матеріалів з практики, надається рекомендаційний список літератури.Item РОБОЧА ПРОГРАМА ПРАКТИКИ КАФЕДРА ПУБЛІЧНОГО ТА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА І ПРАВООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. Курс І(2020) Риженко, І. М.; Петренко, Н. О.; Волкович, О. Ю.Виробнича практика магістрантів є обов’язковим компонентом ОПП «Правохоронна діяльність». Вона організується з таким розрахунком, щоб студент мав можливість використати досвід, накопичений при її проходженні, при підготовці курсової та кваліфікаційної (магістерської) роботи, застосовувати отримані компетентності, знання та навички у подальшій професійній діяльності. Таким чином, проходження магістрами виробничої практики є важливою умовою їх професійної підготовки до майбутньої юридичної діяльності, поглиблення отриманих знань та умінь, формування у них необхідного і достатнього обсягу практичних знань і вмінь відповідно до компетентностей та програмних результатів навчання, передбачених ОПП «Правоохоронна діяльність». Програма виробничої практики магістрів ІІ курсу спеціальності 262 «Правоохоронна діяльність» розроблена відповідно до Закону України «Про вищу освіту», Наказів Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України» № 93 від 08.04.1993; «Про затвердження Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах» № 563 від 01.08.2001; «Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників ВНЗ» № 450 від 07.08.2002; Рекомендацій щодо проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, ухвалені рішенням вченої ради Інституту інноваційних технологій і змісту освіти, протокол №5 від 24.04.2013; Ліцензійних умов проведення освітньої діяльності закладів освіти № 1187 від 30.12.2015; Наказу Херсонського державного університету «Про затвердження Положення про проведення практики студентів Херсонського державного університету» від 02.06.2017 року № 337-Д; навчального плану спеціальності 262 «Правоохоронна діяльність», за яким здійснюється підготовка магістрів; робочого навчального плану спеціальності. Виробнича практика передбачена освітніми стандартами вищої освіти, здійснюється на основі договорів між ХДУ та підприємствами, установами, організаціями, відповідно яким вказані підприємства, організації, установи незалежно від їх організаційно-правових форм зобов’язані надати місця для проходження практики студентам історико-юридичного факультету. Базами виробничої юридичної практики магістрів виступають юридичні установи, органи державної влади та управління, органи місцевого самоврядування, які мають достатній рівень матеріально-технічного, кадрового та навчально-методичного забезпечення. Особливістю проходження виробничої практики магістрами денної та заочної форми навчання є те, що окремі з них поєднують проходження практики з роботою за спеціальністю. Студент, який поєднує навчання у ЗВО з роботою, в правоохоронній сфері має право проходити практику за місцем роботи, за умови, що характер роботи, яку він виконує, відповідає профілю спеціалізації, за яким він проходить навчання на факультеті. Термін проходження виробничої практики складає 8 тижнів для денної форми навчання та 4 тижні – для заочної форми навчання. Програма виробничої практики студентів є основним навчально-методичним документом, який розкриває цілі, завдання, предмет, зміст практики, визначає перелік компетентностей та програмних результатів навчання, індивідуальні завдання для студентів-практикантів, види форм та методів контролю рівня знань, умінь і навичок, встановлюються вимоги щодо оформлення звіту та матеріалів з практики, надається рекомендаційний список літератури.Item НАСКРІЗНА ПРОГРАМА ПРАКТИКИ КАФЕДРА ПУБЛІЧНОГО ТА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА І ПРАВООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. Курс ІІ(2020) Риженко, І. М.; Петренко, Н. О.; Волкович, О. Ю.Практика магістрантів є обов’язковим компонентом учбового плану. Вона організується з таким розрахунком, щоб студент мав можливість використати досвід, накопичений при її проходженні, при підготовці курсових та магістерської роботи, застосовувати отримані компетентності, знання та навички у подальшій професійній діяльності. Таким чином, проходження магістрами практики є важливою умовою їх професійної підготовки до майбутньої юридичної діяльності, поглиблення отриманих знань та умінь, формування у них необхідного і достатнього обсягу практичних знань і вмінь відповідно до ступеня вищої освіти “магістр”. Програма практики магістрів ІІ курсу спеціальності 262 «Правоохоронна діяльність» розроблена відповідно до Закону України «Про вищу освіту», Наказів Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України» № 93 від 08.04.1993; «Про затвердження Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах» № 563 від 01.08.2001; «Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників ВНЗ» № 450 від 07.08.2002; Ліцензійних умов проведення освітньої діяльності закладів освіти № 1187 від 30.12.2015; Наказу Херсонського державного університету «Про затвердження Положення про проведення практики студентів Херсонського державного університету» від 02.06.2017 року № 337-Д; навчального плану спеціальності 262 «Правоохоронна діяльність», за яким здійснюється підготовка магістрів; робочого навчального плану спеціальності. Практика передбачена освітніми стандартами вищої освіти, здійснюється на основі договорів між ХДУ та підприємствами, установами, організаціями, відповідно яким вказані підприємства, організації, установи незалежно від їх організаційно-правових форм зобов’язані надати місця для проходження практики студентам історико-юридичного факультету. Базами виробничої юридичної практики магістрів виступають юридичні установи, органи державної влади та управління, органи місцевого самоврядування, які мають достатній рівень матеріально-технічного, кадрового та навчально-методичного забезпечення. Особливістю проходження виробничої практики магістрами денної форми навчання є те, що окремі з них поєднують проходження практики з роботою. Студент, який поєднує навчання у вузі з роботою, в юридичній сфері має право проходити практику за місцем роботи, за умови, що характер роботи, яку він виконує, відповідає профілю спеціалізації, за яким він проходить навчання на факультеті. Термін проходження виробничої практики складає 8 тижнів для денної форми навчання та 2 тижні – для заочної форми навчання. Програма виробничої практики студентів є основним навчально-методичним документом, який розкриває цілі, завдання, предмет, зміст практики, індивідуальні завдання для студентів-практикантів, види форм та методів контролю рівня знань, умінь і навичок, встановлюються вимоги щодо оформлення звіту та матеріалів з практики, надається рекомендаційний список літератури. Під час проходження переддипломної практики студенти поглиблюють та закріплюють теоретичні знання, отримані під час навчання у закладі вищої освіти. Одночасно студенти отримують можливість продемонструвати практичні навички набуті ним при проходженні навчальної та виробничої практики на попередніх курсах. Практика дозволяє поглибити та закріпити теоретичні знання з фахових дисциплін та завершується формування результатів, отриманих під час проходження практики та узагальнення зібраного матеріалу виконанням кваліфікаційної роботи.Item Наскрізна програма практики кафедра публічного та міжнародного права і правоохоронної діяльності. Курс І(2020) Риженко, І. М.; Петренко, Н. О.; Волкович, О. Ю.Практика магістрантів є обов’язковим компонентом учбового плану. Вона організується з таким розрахунком, щоб студент мав можливість використати досвід, накопичений при її проходженні, при підготовці курсових та магістерської роботи, застосовувати отримані компетентності, знання та навички у подальшій професійній діяльності. Таким чином, проходження магістрами практики є важливою умовою їх професійної підготовки до майбутньої юридичної діяльності, поглиблення отриманих знань та умінь, формування у них необхідного і достатнього обсягу практичних знань і вмінь відповідно до ступеня вищої освіти “магістр”. Програма практики магістрів І курсу спеціальності 262 «Правоохоронна діяльність» розроблена відповідно до Закону України «Про вищу освіту», Наказів Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України» № 93 від 08.04.1993; «Про затвердження Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах» № 563 від 01.08.2001; «Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників ВНЗ» № 450 від 07.08.2002; Ліцензійних умов проведення освітньої діяльності закладів освіти № 1187 від 30.12.2015; Наказу Херсонського державного університету «Про затвердження Положення про проведення практики студентів Херсонського державного університету» від 02.06.2017 року № 337-Д; навчального плану спеціальності 262 «Правоохоронна діяльність», за яким здійснюється підготовка магістрів; робочого навчального плану спеціальності. Практика передбачена освітніми стандартами вищої освіти, здійснюється на основі договорів між ХДУ та підприємствами, установами, організаціями, відповідно яким вказані підприємства, організації, установи незалежно від їх організаційно-правових форм зобов’язані надати місця для проходження практики студентам історико-юридичного факультету. Базами виробничої юридичної практики магістрів виступають юридичні установи, органи державної влади та управління, органи місцевого самоврядування, які мають достатній рівень матеріально-технічного, кадрового та навчально-методичного забезпечення. Особливістю проходження виробничої практики магістрами денної форми навчання є те, що окремі з них поєднують проходження практики з роботою. Студент, який поєднує навчання у вузі з роботою, в юридичній сфері має право проходити практику за місцем роботи, за умови, що характер роботи, яку він виконує, відповідає профілю спеціалізації, за яким він проходить навчання на факультеті. Термін проходження виробничої практики складає 8 тижнів для денної форми навчання та 2 тижні – для заочної форми навчання. Програма виробничої практики студентів є основним навчально-методичним документом, який розкриває цілі, завдання, предмет, зміст практики, індивідуальні завдання для студентів-практикантів, види форм та методів контролю рівня знань, умінь і навичок, встановлюються вимоги щодо оформлення звіту та матеріалів з практики, надається рекомендаційний список літератури.Item ПОЗОВ ТА ПОЗОВНА ЗАЯВА В ГОСПОДАРСЬКОМУ СУДОЧИНСТВІ(2018) Петренко, Н. О.; Petrenko, N. O.У статті досліджуються питання співвідношення понять «позов», «позовні вимоги», «позовна заява». Так, позовне провадження є одним із центральних інститутів господарського судочинства. При цьому позовне провадження розпочинається саме поданням позовної заяви та зверненням позивачем вимог до відповідача. З набранням чинності нової редакції Господарського процесуального кодексу України були значно змінені вимоги до позовної заяви як процесуального документа, із яким позивач звертається до суду. Зазначені зміни призвели до формалізації початкової стадії господарського процесу – відкриття провадження по справі. Предметом исследования в статье являются понятия «иск», «исковое заявление» и «исковые требования» в хозяйственном судопроизводстве. Исковое производство является одним из главных институтов хозяйственно-процессуального права. Так, под иском понимается требование, которое истец заявляет к ответчику о защите его нарушенного или оспариваемого права или охраняемого законом интереса. Данное требование предъявляется в форме искового заявления. Под исковым заявлением понимается процессуальный документ, который подается в суд и должен соответствовать требованиям процессуального законодательства. С вступлением в силу новой редакции Хозяйственного процессуального кодекса Украины требования к оформлению исковых заявлений значительно ужесточились. Такие изменения привели к формализации первой стадии хозяйственного судопроизводства – открытию производства по делу, что противоречит практике Европейского суда по правам человека. The subject of research in the article are the concepts of “lawsuit”, “statement of claim” and “claim requirements” in economic legal process. The lawsuit is one of the main institutions of economic-procedural law. Thus, a claim is understood as a claim that the claimant declares to the defendant about the protection of his violated or disputed right or interest protected by law. This requirement is presented in the form of a statementof claim. A statementof claim is understood as a procedural document that is filed with a court and must comply with the requirements of procedural law. With the entry into force of the new edition of the Economic Procedural Code of Ukraine, the requirements for filing claims were significantly tightened. Such changes led to the formalization of the first stage of economic legal process – the opening of the proceedings, which is contrary to the practice of the European Court of Human Rights.Item ВРЕГУЛЮВАННЯ СПОРУ ЗА УЧАСТЮ СУДДІ В ГОСПОДАРСЬКОМУ СУДОЧИНСТВІ(2018) Петренко, Н. О.Стаття присвячена дослідженню інституту врегулювання спору за участю судді в господарському судочинстві, який є новелою господарського – процесуального законодавства. Норми зазначеного інституту надають можливість сторонам справи, провадження по якій порушено в суді, врегулювати спір мирним шляхом та укласти мирову угоду до початку розгляду справи по суті. Досліджені принципи інституту врегулювання спору за участю судді: добровільність участі сторін у процедурі, рівність сторін, конфіденційність, арбітрування. Запропоновані шляхи вдосконалення даної процедури з метою її більш ефективного застосування. Статья посвящена исследованию института урегулирования спора с участием судьи в хозяйственном судопроизводстве, который является новеллой хозяйственного-процессуального законодательства. Нормы указанного института предоставляют возможность сторонам дела, производство по которому возбуждено в суде, урегулировать спор мирным путем и заключить мировое соглашение до начала рассмотрения дела по сути. Исследованы принципы института урегулирования спора с участием судьи: добровольность участия сторон в процедуре, равенство сторон, конфиденциальность, арбитрабельность. Предложены пути совершенствования данной процедуры с целью ее более эффективного применения. The article is devoted to the investigation of the dispute resolution institute of the dispute settlement by judge in economic legal proceedings, which is a novelty of economic - procedural legislation. The norms of the said institution provide the parties to the case, the proceedings of which are instituted in court, to settle a dispute peacefully and to conclude a peace agreement prior to the commencement of the consideration of the case on the merits. The principles of the dispute resolution institute with the participation of a judge are investigated: voluntary participation of parties in the procedure, equality of parties, confidentiality, arbitration. The ways of improving this procedure are proposed for its more effective application.Item МЕДІАЦЯ В РОБОТІ АДВОКАТА(2019) Петренко, Н. О.Item СЛОВНИК ЗАКОНОДАВЧИХ ТЕРМІНІВ З ГОСПОДАРСЬКОГО ПРАВА УКРАЇНИ(2018) Казанчан, А. А.; Риженко, І. М.; Волкович, О. Ю.; Єщук (Правоторова), О. М.; Петренко, Н. О.; Болтушенко, Д. В.; Шевченко, Н. Л.У посібнику представлено у систематизованому вигляді базова термінологія з господарського права, яка може бути корисною при вивченні всього блоку господарсько-правових дисциплін. Для студентів вищих навчальних закладів освіти, а також всім правозастосувачам, які прагнуть правильного і повного розуміння термінології в сфері господарювання. Для студентів спеціальності 6.030401 «Правознавство» ступеня вищої освіти «бакалавр».Item ПІДСУДНІСТЬ СПРАВ ГОСПОДАРСЬКИМ СУДАМ УКРАЇНИ(2017) Петренко, Н. О.У монографії розглядаються теоретичні та практичні питання підсудності справ господарським судам України. Значна увага приділяється питанням практичного застосування норм Господарського процесуального кодексу України, якими закріплюється порядок визначення підсудності господарських справ, а також окремим видам підсудності справ. Узагальнені правила визначення підсудності справ господарським судам України. За результатами проведеного дослідження сформульовані пропозиції, спрямовані на удосконалення господарського процесуального законодавства. Розраховано на практикуючих юристів, підприємців, викладачів, студентів юридичних та економічних вищих навчальних закладів, широке коло читачів.