Історико-юридичний факультет
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/119
Browse
6 results
Search Results
Item БІОМЕТРИЧНІ ПЕРСОНАЛЬНІ ДАНІ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ В РОЗСЛІДУВАННІ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ(2021) Коновалова, В. О.; Стратонов, В. М.; Савельєва, І. В.; Konovalova, V. E.; Stratonov, V. M.; Savelieva, I. V.Стаття присвячена аналізу біометричних персональних даних, які пропонується розглядати як джерело інформації про особу та використовувати під час досудового розслідування кримінальних правопорушень. Актуальність теми дослідження полягає в необхідності розроблення оптимального механізму використання біометричних персональних даних в діяльності органів досудового розслідування. Метою наукової роботи є аналіз чинного міжнародного та національного законодавства щодо визначення місця біометричних персональних даних в системі криміналістичних обліків, здійснення їх класифікації та надання рекомендацій з використання державними органами та приватними особами. Задля досягнення поставленої мети в роботі використовувалися діалектичний, історико-правовий, формально-логічний, догматичний, структурно-системний та порівняльно-правовий методи. Доведено, що накопичені в системі криміналістичних обліків різноманітні види біометричних персональних даних можуть успішно використовуватися в процесі розслідування кримінальних правопорушень, а в окремих випадках й приватними особами в межах їх статутних повноважень. Звернуто увагу, що поряд з позитивними результатами такої діяльності є певні ризики, а саме наявність загрози витоку та отримання доступу до біометричних даних сторонніми особами, про що свідчить негативна судова практика окремих країн щодо незадовільного збирання, обробки, зберігання та використання біометричних персональних даних. З огляду на зазначене, констатовано, що збирання, обробка та використання біометричних персональних даних з метою їх використання в процесі розслідування кримінальних правопорушень, мають відповідати певним вимогам, а саме: володільцем бази біометричних персональних даних має бути тільки держава в особі спеціального державного органу. Відповідно держава має забезпечувати зберігання й захист біометричних персональних даних. The article is devoted to the analysis of biometric personal data, which is proposed to be considered as a source of information about a person and used during pre-trial investigation of criminal offences. The relevance of the research topic lies in the need to develop an optimal mechanism for using biometric personal data in the activities of pre-trial investigation bodies. The purpose of the research is to analyse the current international and national legislation on determining the place of biometric personal data in the criminal record system, implement their classification and provide recommendations for use by state bodies and individuals. To achieve this goal, the work used dialectical, historical-legal, formal-logical, dogmatic, structural-system and comparative-legal methods. It is proved that various types of biometric personal data accumulated in the criminal record system can be successfully used in the process of investigating criminal offences, and in some cases by individuals within the limits of their statutory powers. It was noted that along with the positive results of such activities, there are certain risks, namely, the presence of a threat of leakage and access to biometric data by unauthorized persons, as evidenced by the negative judicial practice of individual countries regarding unsatisfactory collection, processing, storage and use of biometric personal data. Taking into account the above, it is stated that the collection, processing and use of biometric personal data for the purpose of their use in the investigation of criminal offences must meet certain requirements, namely: the owner of the database of biometric personal data should only be the state represented by a special state body. Accordingly, the state should ensure the storage and protection of biometric personal data.Item ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОВЕДЕННЯ ВПІЗНАННЯ ЗА ГОЛОСОМ У ДОСУДОВОМУ РОЗСЛІДУВАННІ(2019) Савельєва, І. В.; Savelieva, I. V.Тези присвячені висвітленню проблемних питань правового регулювання проведення впізнання за голосом у досудовому розслідуванні. Розглянуто наукові праці, нормативне регулювання та методику практичного застосування зазначеної слідчої дії. На основі системи ознак, за якими проводиться впізнання за голосом, автор доводить що фактично відбувається впізнання за мовленням особи і пропонує внесення відповідних змін до чинного кримінального процесуального законодавства України. Тheses are devoted to covering the problematic issues of legal regulation of voice recognition in pre-trial investigation. The scientific works, normative regulation and methods of practical application of the mentioned investigative action are considered. On the basis of the system of features by which voice recognition is conducted, the author proves that the speech recognition of the person is actually taking place and proposes to make corresponding changes to the current criminal procedural legislation of Ukraine. Тезисы посвящены освещению проблемных вопросов правового регулирования проведения опознания по голосу в досудебном расследовании. Рассмотрены научные работы, нормативное регулирование и методика практического применения указанного следственного действия. На основе системы признаков, по которым проводится опознание по голосу, автор доказывает что фактически происходит опознание по речи лица и предлагает внести соответствующие изменения в действующее уголовное процессуальное законодательство Украины.Item SOME ORGANIZATIONAL AND REGULATORY ASPECTS APPOINTMENT AND CONDUCT OF COMPLEX SONO-LINGUISTIC EXAMINATION(2020) Savelieva, I. V.; Савельева, И. В.This article examines certain organizational and regulatory aspects of the appointment and implementation of a complex sono-linguistic examination. The author analyzed the current legislation of Ukraine and came to the conclusion that there is no classification in the laws of forensic examinations, which are the main activity of the network of research expert forensic centers. To understand the basics of the appointment and conduct of a comprehensive sono-linguistic examination, a brief review of the current legislation of Ukraine regarding the existing types of forensic examinations has been performed. The organizational aspects of the appointment and implementation of a comprehensive sono-linguistic examination are considered. The author determined the subject composition of the complex sono-linguistic examination. After analyzing the practice of collecting material carriers with traces of facial speech for a comprehensive sono-linguistic examination, the author identified the features and problems of this process. The article proposes ways to solve the problem of normative consolidation of the purpose and conduct a comprehensive sono-linguistic examination. В предлагаемой статье рассматриваются отдельные организационные и нормативные аспекты назначения и проведения комплексной соно-лингвистической экспертизы. Автор проанализировал действующее законодательство Украины и пришел к выводу, что в законах отсутствует классификация судебных экспертиз, которые являются основной деятельностью сети научно-исследовательских экспертных криминалистических центров. Для понимания основ назначения и проведения комплексной соно- лингвистической экспертизы выполнен краткий обзор действующего законодательства Украины относительно существующих видов судебных экспертиз. Рассмотрено организационные аспекты назначения и проведения комплексной соно-лингвистической экспертизы. Автор определил субъектный состав комплексной соно-лингвистической экспертизы. Проанализировав практику сбора материальных носителей со следами речи лица для проведения комплексной соно-лингвистической экспертизы автор определил особенности и проблемы этого процесса. В статье предложены пути решения проблематики нормативного закрепления назначения и проведения комплексной соно-лингвистической экспертизы.Item ЩОДО СТРУКТУРИ МОВЛЕННЄВОГО ПОРТРЕТУ ОСОБИ В КРИМІНАЛІСТИЦІ(2019) Савельєва, І. В.; Savelieva, I. V.Стаття присвячена порівняльному аналізу тлумачення поняття «мовленнєвий портрет» у лінгвістиці, психології та криміналістиці. На основі наукових праць визначена належність такого поняття до криміналістичної техніки. Автор розглядає різні типи мовленнєвих портретів: рівневий, комунікативний, ґенезисний, психологічний та фрагментарний. У статті подано детальний порівняльний аналіз особливостей мовленнєвого портрету в лінгвістиці та психології, а також у практиці розслідування злочинів, зокрема методичних рекомендацій Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ України та рекомендацій щодо проведення судові експертизи. Визначено структуру мовленнєвого портрета особи в криміналістиці та перспек- тиви застосування методу мовленнєвого портрета у кримінальному провадженні. Автор наголошує, що сьогодні структура мовленнєвого портрету в криміналістиці не досліджена. Зроблено висновок, що в криміналістиці на основі типових завдань кримінального провадження слід звернути увагу на вивчення особливостей мовленнєвого портрету, які допоможуть досягти ідентифікаційних, групових чи діагностичних цілей. Тому мовленнєвий портрет особи в криміналістиці має вертикальну та горизонтальну структуру. У вертикальній структурі міститься 3 рівні: окремий, ситуаційний та індивідуальний. У горизонтальній – 3 групи ознак: усно-мовленнєві, писемно-мовленнєві та змішані. Автор доходить висновку, що «мовленнєвий» портрет людини може бути досліджений і може бути основою криміналістичної ідентифікації, групофікації та діагностики, а також може бути застосований в оперативно-розшуковій, слідчій та експертній практиці. The article is devoted to the comparative analysis of the interpretation of the concept of “speech portrait” in linguistics, psychology and criminalistics. On the basis of scientific works, the affiliation of such a concept with forensic technology is determined. Next, the author looks at different types of speech portraits: level, communicative, gene- sis, psychological and fragmentary. The article gives a detailed comparative analysis of the features of speech portraiture in linguistics and psychology, and in the practice of crime investigations, in particular the methodological recommendations of the Main Investigative Directorate of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine, and the recommendations for conducting forensic examinations. The structure of the speech portrait of a person in criminalistics and the prospects of applying the method of speech portrait in criminal proceedings are determined. The author stresses that today the structure of a speech portrait has not been investigated. The author concludes that in forensic science, based on the typical tasks posed in criminal proceedings, one should pay attention to the study of features of a speech portrait that will help to achieve identification, group or diagnostic goals. Therefore, the speech portrait of a person in forensics has a vertical and horizontal structure. The vertical structure contains 3 levels: separate, situational and individual. In the horizontal, there are 3 groups of features: oral, written and mixed. The author comes to the conclusion that the “speech” portrait of a person can be researched and can be the basis for criminalistic identification, grouping and diagnostics, and also applied in operative-search, investigative and expert practice.Item ЩОДО СТРУКТУРИ МОВЛЕННЄВОГО ПОРТРЕТУ ОСОБИ В КРИМІНАЛІСТИЦІ(2019) Савельєва, І. В.; Savelieva, I. V.Стаття присвячена порівняльному аналізу тлумачення поняття «мовленнєвий портрет» у лінгвістиці, психології та криміналістиці. На основі наукових праць визначено належність такого поняття до криміналістичної техніки. Визначено структуру мовленнєвого портрету особи в криміналістиці та перспективи застосування методу мовленнєвого портрету в кримінальному провадженні. Статья посвящена сравнительному анализу толкования понятия «речевой портрет» в лингвистике, психологии и криминалистике. На основе научных трудов определена принадлежность такого понятия в криминалистической техники. Определена структура речевого портрета лица в криминалистике и перспективы применения метода речевого портрета в уголовном производстве. The article is devoted to the comparative analysis of the interpretation of the concept of "speech portrait" in linguistics, psychology and criminalistics. On the basis of scientific works, the affiliation of such a concept with forensic technology is determined. Next, the author looks at different types of speech portraits: level, communicative, genesis, psychological and fragmentary. The article gives a detailed comparative analysis of the features of speech portraiture in linguistics and psychology, and in the practice of crime investigations, in particular the methodological recommendations of the Main Investigative Directorate of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine, and the recommendations for conducting forensic examinations. The structure of the speech portrait of a person in criminalistics and the prospects of applying the method of speech portrait in criminal proceedings are determined. The author stresses that today the structure of a speech portrait has not been investigated. The author concludes that in forensic science, based on the typical tasks posed in criminal proceedings, one should pay attention to the study of features of a speech portrait that will help to achieve identification, group or diagnostic goals. Therefore, the speech portrait of a person in forensics has a vertical and horizontal structure. The vertical structure contains 3 levels: separate, situational and individual. In the horizontal, there are 3 groups of features: oral, written and mixed. Much attention is given to the history of the formation of the criminalistic method of verbal portrait and the possibility of its use in modern conditions. The author comes to the conclusion that the "speech" portrait of a person can be researched and can be the basis for criminalistic identification, grouping and diagnostics, and also applied in operative-search, investigative and expert practice.Item ОКРЕМІ ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ЩОДО РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ, ВЧИНЕНИХ В ЗОНІ АТО(2016) Савельєва, І. В.; Savelieva, I. V.У статті розглядаються окремі проблеми реалізації норм кримінально-процесуального права Украї- ни, що виникають перед слідчими та прокурорами під час проведення досудового розслідування в умо- вах збройного конфлікту. Визначено класифікацію перешкод, які виникають при проведенні досудового розслідування злочинів вчинених на території проведення антитерористичної операції та запропонова- ні можливі шляхи подолання зазначених проблем. В статье рассматриваются отдельные проблемы реализации норм уголовно-процессуального права Украины, возникающих перед следователями и прокурорами при проведении досудебного расследова- ния в условиях вооруженного конфликта. Определена классификация препятствий, которые возникают при проведении досудебного расследования преступлений совершенных на территории проведения антитеррористической операции и предложены возможные пути преодоления указанных проблем. This article addresses some problems of implementation of the Criminal Procedure Law of Ukraine faced by investigators and prosecutors during pre-trial investigation in armed conflict. Classification is determined obstacles that arise during the pre-trial investigation of crimes committed on the territory of the counterterrorist operation and proposed possible ways to overcome these problems.