Історико-юридичний факультет
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/119
Browse
6 results
Search Results
Item БІОМЕТРИЧНІ ПЕРСОНАЛЬНІ ДАНІ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ В РОЗСЛІДУВАННІ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ(2021) Коновалова, В. О.; Стратонов, В. М.; Савельєва, І. В.; Konovalova, V. E.; Stratonov, V. M.; Savelieva, I. V.Стаття присвячена аналізу біометричних персональних даних, які пропонується розглядати як джерело інформації про особу та використовувати під час досудового розслідування кримінальних правопорушень. Актуальність теми дослідження полягає в необхідності розроблення оптимального механізму використання біометричних персональних даних в діяльності органів досудового розслідування. Метою наукової роботи є аналіз чинного міжнародного та національного законодавства щодо визначення місця біометричних персональних даних в системі криміналістичних обліків, здійснення їх класифікації та надання рекомендацій з використання державними органами та приватними особами. Задля досягнення поставленої мети в роботі використовувалися діалектичний, історико-правовий, формально-логічний, догматичний, структурно-системний та порівняльно-правовий методи. Доведено, що накопичені в системі криміналістичних обліків різноманітні види біометричних персональних даних можуть успішно використовуватися в процесі розслідування кримінальних правопорушень, а в окремих випадках й приватними особами в межах їх статутних повноважень. Звернуто увагу, що поряд з позитивними результатами такої діяльності є певні ризики, а саме наявність загрози витоку та отримання доступу до біометричних даних сторонніми особами, про що свідчить негативна судова практика окремих країн щодо незадовільного збирання, обробки, зберігання та використання біометричних персональних даних. З огляду на зазначене, констатовано, що збирання, обробка та використання біометричних персональних даних з метою їх використання в процесі розслідування кримінальних правопорушень, мають відповідати певним вимогам, а саме: володільцем бази біометричних персональних даних має бути тільки держава в особі спеціального державного органу. Відповідно держава має забезпечувати зберігання й захист біометричних персональних даних. The article is devoted to the analysis of biometric personal data, which is proposed to be considered as a source of information about a person and used during pre-trial investigation of criminal offences. The relevance of the research topic lies in the need to develop an optimal mechanism for using biometric personal data in the activities of pre-trial investigation bodies. The purpose of the research is to analyse the current international and national legislation on determining the place of biometric personal data in the criminal record system, implement their classification and provide recommendations for use by state bodies and individuals. To achieve this goal, the work used dialectical, historical-legal, formal-logical, dogmatic, structural-system and comparative-legal methods. It is proved that various types of biometric personal data accumulated in the criminal record system can be successfully used in the process of investigating criminal offences, and in some cases by individuals within the limits of their statutory powers. It was noted that along with the positive results of such activities, there are certain risks, namely, the presence of a threat of leakage and access to biometric data by unauthorized persons, as evidenced by the negative judicial practice of individual countries regarding unsatisfactory collection, processing, storage and use of biometric personal data. Taking into account the above, it is stated that the collection, processing and use of biometric personal data for the purpose of their use in the investigation of criminal offences must meet certain requirements, namely: the owner of the database of biometric personal data should only be the state represented by a special state body. Accordingly, the state should ensure the storage and protection of biometric personal data.Item КРИТЕРІЇ ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ САМОСТІЙНОСТІ СЛІДЧОГО(2022) Слінько, Д. С.; Слінько, С. В.; Стратонов, В. М.; Slinko, D.; Slinko, S.; Stratonov, V.Самостійність слідчого була та залишається основним процесуальним інститутом, який встановлює статус, процедуру, процесуальний порядок проведення слідчих (роз- шукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, встановлення вини підозрюваного, визначення істини в кримінальному провадженні. Слідчий, як сторона обвинувачення, виконує різні за своїм призначенням функції. З одного боку, він збирає фактичні дані, факти, докази вини підозрюваного. З іншого, він сприяє здійсненню функції захисту, оскільки повинен виконувати клопотання захисника щодо встановлення невинуватості підозрюваного. Крім того, він забезпечує функцію досудового розслідування, встановлює істину. На підставі виконання завдань кримінального процесу слідчий повинен проводити досудове розслідування, використовуючи різні засоби, серед яких слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії. Чинний КПК України обмежує процедуру та процесуальний порядок проведення даних дій, тому слідчий використовує свої знання, професійний підхід та інші можливості пізнавальної діяльності. Ці критерії процесуальної діяльності слідчого покладені в основу його процесуальної самостійності та залишаються новизною у теоретичних розробках вчених. The independence of the investigator was and remains the main procedural institution that establishes the status, procedure, procedural order of conducting investigative (search) actions, establishing the suspect’s guilt, and determining the truth in criminal proceedings. The investigator, as a party to the prosecution, performs various functions according to his purpose. On the one hand, as an accused, he collects actual data, facts, evidence of the suspect’s guilt. On the other hand, he must perform the function of protection, since he must fulfi ll the request of the defender to establish the innocence of the suspect. In addition, it performs the function of pre-trial investigation, establishes the truth. On the basis of the performance of the tasks of the criminal process, the investigator must conduct a pre-trial investigation, namely investigative (search) actions. The current Code of Criminal Procedure of Ukraine limits the procedure and procedural order of carrying out these actions, therefore the investigator must use his knowledge, professional approach and the basics of life during the pre-trial investigation. These criteria of procedural independence of the investigator are laid as the basis of his procedural independence and remain a novelty in theoretical developments of scientists.Item ПОНЯТТЯ, ОСОБЛИВОСТІ ТА ЗНАЧЕННЯ ДАНИХ, ОДЕРЖАНИХ У РЕЗУЛЬТАТІ ЗАСТОСУВАННЯ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ(2019) Корчагіна, А. М.У статті досліджено питання поняття та значення науково-технічних засобів у кримінальному проваджені та даних, одержаних у результаті застосування науково-технічних засобів у кримінальному провадженні, основні аспекти їх використання. У роботі здійснено теоретико-правову характеристику поняття «науково-технічні засоби», проаналізовано основні підходи та аспекти до визначення зазначеного поняття в науці кримінального процесу. Здійснене дослідження кримінально-процесуального законодавства дало можливість стверджувати про відсутність єдиного підходу до формулювання дефініції та змісту науково-технічних засобів, які використовуються в кримінальному провадженні. Автор наголошує на необхідності закріплення уніфікованого визначення науково-технічних засобів, які використовуються на різних стадіях кримінального провадження, та, відповідно, його закріплення в чинному кримінально-процесуальному законодавстві. Окрему увагу приділено поняттю та значенню даних, одержаних у результаті застосування науково-технічних засобів під час розслідування та розкриття кримінальних проступків і злочинів. Автором досліджено дефініції «даних» та, адаптуючи їх до сфери кримінально-процесуальної діяльності, запропоновано визначення «даних, одержаних у результаті застосування науково-технічних засобів у кримінальному провадженні». Охарактеризовано основні аспекти використання зазначеного виду даних: криміналістичний, кримінологічний, оперативно-розшуковий, кримінально-процесуальний. Зважаючи на значення даних, одержаних у результаті застосування науково-технічних засобів, як доказової бази в кримінальному провадженні, автором стверджена думка про те, що до них мають бути застосовані всі вимоги, які ставляться до доказів, відповідно, до норм Кримінального процесуального кодексу України, а саме належності та достовірності. Дотримання цих вимог є обов’язковим, оскільки застосування науково-технічних засобів, отримання та використання даних має бути виправданим на всіх стадіях кримінального провадження і має сприяти виконанню основних завдань кримінального судочинства. The article explores the concept and meaning of scientific and technical means in criminal proceedings and the data obtained as a result of the use of scientific and technical means in criminal proceedings, the main aspects of their use. The article deals with the theoretical and legal characterization of the concept of "scientific and technical means", analyzes the main approaches and aspects to the definition of the specified concept in the science of criminal process. The conducted investigation of the criminal procedural legislation has made it possible to state that there is no single approach to formulating the definition and content of the scientific and technological means used in criminal proceedings. The author emphasizes the necessity of consolidating the unified definition of scientific and technical means used at different stages of criminal proceedings and, accordingly, its consolidation in the existing criminal procedural legislation. Particular attention is paid to the concept and significance of data obtained as a result of the use of scientific and technological means in the investigation and disclosure of criminal offenses and crimes. The author investigates the definitions of "data" and adapts to the sphere of criminal-procedural activity the definition of "data obtained as a result of the use of scientific and technical means in criminal proceedings". The basic aspects of the use of the given type of data are characterized: forensic, criminological, operative-investigative, criminal-procedural. Taking into account the importance of the data obtained as a result of the use of scientific and technological means as evidence base in criminal proceedings, the author asserted that they should be applied to all the requirements that apply to them in accordance with the rules of the Criminal Procedure Code of Ukraine, namely, belonging and authenticity. Compliance with these requirements is a must, since the use of scientific and technological means, the acquisition and use of data must be justified at all stages of criminal proceedings and should facilitate the execution of the main tasks of criminal justice.Item ВІДЕОФІКСАЦІЯ СЛІДЧИХ ДІЙ ЯК ГАРАНТІЯ ДОТРИМАННЯ І ЗАХИСТУ ПРАВ УЧАСНИКІВ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ(2018) Корчагіна, А. М.; Korchahina, А.Стаття присвячена сучасному стану правового регулювання використання відеофікації при проведенні слідчих дій. На основі дослідження проблем теорії, нормативно-правового регулювання та практики, в статті обґрунтовується необхідність нормативно-правового закріплення обов’язкової відеофіксації слідчих дій як гарантії дотримання прав та законних інтересів учасників кримінального провадження. The article examines the necessity of introducing obligatory video recording of investigative actions as a guarantee of observance and protection of the rights of the participants in the criminal proceedings. The author looks at the main problems of theory and practice, which confirm the need for such innovations. In particular, the necessity of attracting specialists during the video recording of investigative actions as a person possessing special knowledge and skills is confirmed. the use of special knowledge expands the volume and increases the quality of the received evidence, allows more fully and comprehensively to evaluate the connection of objects and phenomena that are relevant for criminal proceedings. The author also stresses the fragmentation of legal norms regarding the possibilities of video recording of investigating actions, which, as a consequence, has a negative impact on their implementation. Particular attention is paid in the article to the problems of practice, namely, the possibility of using the received video files during the conduct of the tacit investigative actions at the subsequent stages of the criminal proceedings as an expert material.Item ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОВЕДЕННЯ ВПІЗНАННЯ ЗА ГОЛОСОМ У ДОСУДОВОМУ РОЗСЛІДУВАННІ(2019) Савельєва, І. В.; Savelieva, I. V.Тези присвячені висвітленню проблемних питань правового регулювання проведення впізнання за голосом у досудовому розслідуванні. Розглянуто наукові праці, нормативне регулювання та методику практичного застосування зазначеної слідчої дії. На основі системи ознак, за якими проводиться впізнання за голосом, автор доводить що фактично відбувається впізнання за мовленням особи і пропонує внесення відповідних змін до чинного кримінального процесуального законодавства України. Тheses are devoted to covering the problematic issues of legal regulation of voice recognition in pre-trial investigation. The scientific works, normative regulation and methods of practical application of the mentioned investigative action are considered. On the basis of the system of features by which voice recognition is conducted, the author proves that the speech recognition of the person is actually taking place and proposes to make corresponding changes to the current criminal procedural legislation of Ukraine. Тезисы посвящены освещению проблемных вопросов правового регулирования проведения опознания по голосу в досудебном расследовании. Рассмотрены научные работы, нормативное регулирование и методика практического применения указанного следственного действия. На основе системы признаков, по которым проводится опознание по голосу, автор доказывает что фактически происходит опознание по речи лица и предлагает внести соответствующие изменения в действующее уголовное процессуальное законодательство Украины.Item ОКРЕМІ ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ЩОДО РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ, ВЧИНЕНИХ В ЗОНІ АТО(2016) Савельєва, І. В.; Savelieva, I. V.У статті розглядаються окремі проблеми реалізації норм кримінально-процесуального права Украї- ни, що виникають перед слідчими та прокурорами під час проведення досудового розслідування в умо- вах збройного конфлікту. Визначено класифікацію перешкод, які виникають при проведенні досудового розслідування злочинів вчинених на території проведення антитерористичної операції та запропонова- ні можливі шляхи подолання зазначених проблем. В статье рассматриваются отдельные проблемы реализации норм уголовно-процессуального права Украины, возникающих перед следователями и прокурорами при проведении досудебного расследова- ния в условиях вооруженного конфликта. Определена классификация препятствий, которые возникают при проведении досудебного расследования преступлений совершенных на территории проведения антитеррористической операции и предложены возможные пути преодоления указанных проблем. This article addresses some problems of implementation of the Criminal Procedure Law of Ukraine faced by investigators and prosecutors during pre-trial investigation in armed conflict. Classification is determined obstacles that arise during the pre-trial investigation of crimes committed on the territory of the counterterrorist operation and proposed possible ways to overcome these problems.