Чорноморський ботанічний журнал (Т. 14 - 16, 18, 19)

Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/7203

Browse

Now showing 1 - 4 of 4

MЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ПРОГНОЗУВАННЯ ПОШИРЕННЯ ЧУЖОРІДНИХ ВИДІВ НА ОСНОВІ ФІТОІНДИКАЦІЇ
(2019) Буджак, В. В.; Дідух, Я. П.; Чорний, І. І.; Токарюк, А. І.; BUDZHAK, V. V.; DIDUKH, YA. P.; CHORNEY, I. I.; TOKARIUK, A. I.
Проникнення інвазійних видів у природні угруповання буде успішним у тому випадку, якщо зона оптимуму більшості факторів для інвазійного виду буде накладатися (перекривати) на стресову зону цих самих факторів для угруповання, тобто потрапляти у діапазон значень так званої зони «зниженої ценотичної конкуренції». Дана гіпотеза перевірена на основі аналізу 2736 геоботанічних описів трав’яних угруповань, які належать до 26 союзів з території верхніх басейнів Прута та Сірету, у складі флори яких виявлено 106 чужорідних видів, у тому числі 5 видів-трансформерів. Проаналізовано ступінь перекриття діапазонів зон толерантності модельних видів (Erigeron annuus (L.) Desf. (вид трансформер), Cichorium intybus L. (інвазійний вид), Sisyrinchium septentrionale E. P. Bicknell (інвазійний вид) та угруповань у відсотках за відношенням до 12 провідних екофакторів (водний режим ґрунту (Hd), змінність зволоження (fH), аерованість (Ae), кислотний режим (Rc), сольовий режим (Tr (Sl)), вміст карбонатів у грунті (Ca), вміст засвоюваних форм азоту (Nt), термоклімат (терморежим) (Tm), вологість клімату (омброрежим) (Om), континентальність клімату (контрасторежим) (Kn), суворість зим (кріорежим) (Cr), освітлення (Lc)). Встановлено наявність модельних видів у складі угруповань тих союзів, де спостерігається сумарне перекриття зон толерантності екофакторів на 80-100%. Сформовано тривимірні моделі, що ілюструють залежність між часткою перекриття зони оптимуму виду, стресової зони та зони оптимуму угруповання, які можна використати для оцінки можливості проникнення інвазійних видів у природні рослинні угруповання та виявити потенційні угруповання для їх закріплення. The penetration of the invasive species into the natural habitats will be successful if ecological optimum of most factors for invading species coincides with the stress zone of these factors for the habitat, that means entering the value range of, so called, «reduced coenotic competition». The hypothesis was verified following analysis of 2,736 geobotanical descriptions of plant communities from the territory of Prut and Siret high basins. This flora includes 106 adventive species and 5 species-transformers among them. There was analyzed the coinciding degree of the ranges of model species’ tolerance zones (Erigeron annuus (L.) Desf. (species-transformer), Cichorium intybus L. (invasive species), Sisyrinchium septentrionale E. P. Bicknell (invasive species) and communities towards 12 leading ecological factors such as soil hydrological regimen (Hd), humidification variability (fH), aeration (Ae), acidity (Rc), salification (Tr (Sl)), soil carbonate content (Ca), content of assimilable nitrogen (Nt), thermal regimen (Tm), climate humidity (Om), climate continentality (Kn), climate hardness (Cr), light regimen (Lc)). It was found that the model species are present only in the plant communities, where total overlap of tolerance zones of leading ecological factors reach 80–100%. The authors have formed 3D-models that illustrate correlation between the overlap level of species ecological optimum, stress zone and plant communities ecological optimum, which can be used for estimation of alien species invasive possibilities and detecting potential plant communities for their adoption. Проникновение инвазионных видов в естественные сообщества будет успешным в том случае, если зона оптимума большинства факторов для инвазионного вида будет накладываться (перекрывать) на стрессовую зону этих же факторов для сообщества, то есть попадать в диапазон значений так называемой зоны «сниженной ценотической конкуренции». Данная гипотеза проверена на основе анализа 2736 геоботанических описаний травяных сообществ, принадлежащих к 26 союзам с территории верхних частей бассейнов Прута и Серета, в составе флоры которых обнаружены 106 чужеродных видов, в том числе 5 видов-трансформеров. Проанализирована степень перекрытия диапазонов зон толерантности модельных видов (Erigeron annuus (L.) Desf. (вид трансформер), Cichorium intybus L. (инвазивный вид), Sisyrinchium septentrionale E. P. Bicknell (инвазивный вид) и сообществ в процентах по отношению к 12 ведущим экофакторам (водный режим почвы (Hd), изменчивость увлажнения (fH), аэрированость (Ae), кислотный режим (Rc), солевой режим (Tr (Sl)), содержание карбонатов в почве (Ca), содержание усваиваемых форм азота (Nt), термоклимат (терморежим) (Tm), влажность климата (омброрежим) (Om), континентальность климата (контрасторежим) (Kn), суровость зим (криорежим) (Cr), освещение (Lc)). Установлено наличие модельных видов в составе сообществ тех союзов, где наблюдается суммарное перекрытия зон толерантности экофакторов на 80–100%. Сформированы трехмерные модели, иллюстрирующие зависимость между долей перекрытия зоны оптимума вида, стрессовой зоны и зоны оптимума сообщества, которые можно использовать для оценки возможности проникновения инвазионных видов в природные растительные сообщества и определить потенциальные сообщества для их закрепления.
НОВІ ЗНАХІДКИ ЧУЖОРІДНИХ ВИДІВ З РОДУ EUPHORBIA L. НА ПІВДНІ УКРАЇНИ
(2020) Мойсієнко, І. І.; Скобель, Н. О.; Мельник, Р. П.
Euphorbia davidii Subils (=Euphorbia dentata Michx) та Euphorbia maculata L. – адвентивні види рослин північноамериканського походження, що вперше було виявлені в Україні на при кінці ХХ століття і відомі з небагатьох місцезнаходжень. В останні роки нами було знайдено декілька нових місцезнаходжень цих рослин на Півдні України. Euphorbia davidii виявлено в 2 локалітетах: м. Олешки Херсонської області та в околицях с. Прогресівка Березанського району Миколаївської області. Для Миколаївської області E. davidii наводиться нами вперше. Усі раніше відомі в Україні локалітети E. davidii приурочені до залізниць та портів, тобто вирогідних первинних осередків інвазії. Знайдено нами нові локалітети є досить віддаленими від первинних осередків інвазії, що свідчить про поширення E. davidii територією України в межах вторинного ареалу. Виявлені в останні роки нові місцезнаходження E. davidii – на залізниці в різних частинах України, та поява виду за межами первинних осередків інвазії вказує на тенденцію до натуралізації його в Україні. Euphorbia maculata знайдено в 7 локалітетах в Херсонській (м. Херсон та околиці, м. Скадовськ, околиці м. Олешки) та Дніпропетровській (м. Кривий Ріг) областях. Для Херсонської області E. maculata наводиться нами вперше. Значна кількість нових місцезнаходжень, в тому числі за межами первинних осередків розселення, висока чисельність особин в більшості з них, свідчить про успішну натуралізацію рослини. Принаймні в Херсонській області E. maculatа можна вважати епекофітом. Крім того у 2019 році E. maculata було знайдено нами в Азербайджані (м. Баку), де він є дуже рідкісним. З високою ймовірністю можна прогнозувати подальше поширення E. davidii та E. maculata в Україні. Euphorbia davidii Subils (=Euphorbia dentata Michx) and Euphorbia maculata L. are alien species of North American origin that were first discovered in Ukraine in the late twentieth century and are known from a few locations. In recent years, we have identified several new locations of these plants in southern Ukraine. Euphorbia davidii was found in 2 locations: city of Oleshky, Kherson Region (scrap metal base) and the outskirts of the village Prohresivka of Berezanka district of Mykolaiv Region (sunflower field). For the Mykolaiv Region E. davidii is resulted by us for the first time. All previously known localities of E. davidii in Ukraine are confined to railways and ports, probably, the primary centers of plant invasion. The localities identified by us are quite distant from the primary foci of invasion, which indicates the spread of E. davidii beyond their borders on the territory of Ukraine within the secondary range. A number of new E. davidii sites discovered in recent years on railways in different parts of Ukraine and the appearance of the species outside the primary foci of invasion indicate a tendency to naturalize the plant in Ukraine. Euphorbia maculata was found in 7 localities in Kherson (Kherson and environs, Skadovsk, Oleshky) and Dnipropetrovsk (Kryvyi Rig) Regions. For the Kherson Region E. maculata is given by us for the first time. A significant number of new locations, including outside the primary foci of invasion, the high number of individuals in them, indicates a high successful naturalization. At least in the Kherson Region E. maculata is an epecophyte. In addition, in 2019, E. maculata was found by us in Azerbaijan (Baku), where it is very rare. The further spread of E. davidii and E. maculata in Ukraine can be predicted with a high probability. Euphorbia davidii Subils (=Euphorbia dentata Michx) и Euphorbia maculata L. –адвентивные виды растений северноамериканского происхождения, которые впервые были обнаружены в Украине в конце ХХ века и известны из немногих местонахождений. В последние годы нами обнаружено несколько новых локалитетов этих растений на Юге Украины. Euphorbia davidii обнаружен в 2 местонахождениях: г. Алешки Херсонской области (база металлолома) и в окрестностях с. Прогрессовка Березанского района Николаевской области (поле подсолнечника). Для Николаевской области E. davidii приводится нами впервые. Все ранее известные в Украине локалитеты E. davidii приурочены к железным дорогам и портам, то есть, к первичным центрам инвазии растений. Обнаруженные нами локалитеты достаточно удаленные от первичных центров инвазии, что свидетельствует о распространении E. davidii за их пределы по территории Украины в границах вторичного ареала. Ряд обнаруженных в последние годы новых местонахождений E. davidii совершенных на железной дороге в различных частях Украины и появление вида за пределами первичных центров инвазии указывает на тенденцию к натурализации растения в Украине. Euphorbia maculata обнаружен в 7 локалитетах в Херсонской (г. Херсон и окрестности., г. Скадовск, окрестности г. Олешки) и Днепропетровской (г. Кривой Рог) областях. Для Херсонской области E. maculata приводится нами впервые. Значительное количество новых местонахождений, в том числе за пределами первичных центров расселения, высокая численность особей в большинстве из них, свидетельствует о успешной натурализации растения. По крайней мере в Херсонской области E. maculatа является эпекофитом. Кроме того, в 2019 году E. maculata был обнаружен нами в Азербайджане (г. Баку), где он является очень редким растением. С высокой долей вероятности можно прогнозировать дальнейшее распространение E. davidii и E. maculata в Украине.
СУЧАСНЕ ПОШИРЕННЯ VIOLA SORORIA (VIOLACEAE) В УКРАЇНІ
(2023) Шиндер, О. І.; Орлов, О. О.; Міськова, О. В.; Чорна, Г. А.; Шевера, М. В.; Shynder, O. I.; Orlov, O. O.; Miskova, O. І.; Chorna, H. A.; Shevera, M. V.
Наведено узагальнені дані про сучасне поширення Viola sororia (Violaceae) – нового чужорідного виду спонтанної флори України. Рослини виду досить широко культивуються в Україні у наукових установах, міських парках і приватних садибах. В умовах України вид успішно акліматизувався і в місцях культивування формує самосів, часто рясний. Здичавілі рослини V. sororia зафіксовані як у місцях культивування, так і за їх межами у понад 10 спонтанних місцезнаходженнях, зокрема у місті Київ, Київській (село Велика Олександрівка, місто Ржищів, село Балико-Щучинка, місто Біла Церква, селище міського типу Козин, місто Українка), Житомирській (місто Житомир і село Нова Чортория), Полтавсь- кій (місто Полтава, село Крива Руда), Сумській (місто Путивль), Черкаській (місто Умань), Закарпатській (місто Берегове та місто Ужгород) областях. Подано коротку таксономічну, географічну та морфологічну характеристики виду, еколого-ценотичні особливості. Цей чужорідний вид флори України має північно- американське походження, в адвентивній фракції – втікач із культури, ергазіофігофіт або колонофіт за ступенем натуралізації. В основному рослини ростуть поодиноко або невеликими групами у складі несформованих рослинних угруповань. На Житомирському Поліссі вид виявляє поступове вкорінення у лісові природні ценози. У Київській області ефемерні місцезростання відзначені за 0,3–0,6 км від найближчого житла. Складено карту поширення виду в Україні, як у культурі, так і спонтанно. field research and critical analysis of herbarium collections of the M.G. Kholodny Institute of Botany of the National Academy of Sciences of Ukraine (KW) and the M.M. Gryshko National Botanical Garden of the National Academy of Sciences of Ukraine (KWHA), data from the literature and the iNaturalist electronic resource. Nomenclature: Galasso et al. 2018, Marcussen et al. 2022, POWO 2023. Results: The generalized data about current distribution of Viola sororia (Violaceae), a new alien species of Ukrainian flora was reported. Species is wide cultivated in Ukraine in many botanical gardens, arboretums, urban parks and private gardens. The species was recorded in several localities in the country as escaped plant as well as on the territories of cultivation and outside them (spontaneous distribution). The taxonomical position and the main morphological characteristics, chorological data (primary and secondary ranges), ecological and coenotic peculiarities were given. The species has North American origin. In Ukraine, it considers as ergasiophygophyte and colonophyte according to degree of naturalization. Mainly plants occurs as single or in small groups in unformed plant communities. The species show a tendency to penetration in natural forest coenoses in Zhytomyr Polissia. The map of distribution of Viola sororia in Ukraine in culture and spontaneous localities was presented. Conclusions: The spontaneous distribution of Viola sororia has been recorded in the Carpathians Mts, mixed forests zone and forest-steppe zone. In total, 21 locations of the species were noted outside the cultivated areas in six administrative regions of Ukraine, in large cities and their surroundings. Among them, 7 localities were found from scientific centers of plant introduction.
ІСТОРІЯ І СУЧАСНИЙ СТАН ДОСЛІДЖЕННЯ ФЛОРИ «СТРІЛЬЦІВСЬКОГО СТЕПУ» (ЛУГАНСКИЙ ПРИРОДНИЙ ЗАПОВІДНИК)
(2023) Боровик, Л. П.; Гузь, Г. В.; Borovyk, L. P.; Gouz, G. V.
Флористичні дослідження території розташування Стрільцівського степу (відділення Луганського при-родного заповідника) були розпочаті наприкінці ХІХ століття. Після організації заповідника у 1948 році перша інвентаризація флори була проведена у 1952–1954 роках, а повна інвентаризація виконана у 1970–1980 роках. На початку 2000 років були опубліковані значні доповнення до флори заповідника. У 2004 році територія відділення була збільшена вдвічі, дані флористичного обстеження нових ділянок опубліковані у 2008–2009 роках. Систематизація даних про флору і проведення нової загальної інвента-ризації є актуальними, адже за довгий період територія заповідника і його екологічні умови зазнали значної трансформації. Внаслідок зміни системи землекористування і встановлення заповідного режиму значного поширення набули чагарникові і лучні угруповання, з’явилися заболочені ділянки, а площі степів суттєво скоротилися. У статті представлено огляд історії флористичних досліджень, аналіз систе-матизованого списку доповнень до флори, опублікованих у 2000 роки, а також дані про останні флори-стичні знахідки. Повний список доповнень до флори за період 2000–2021 роках містить 144 види. Наразі у флорі Стрільцівського степу налічується 700 видів судинних рослин. Окремо наведений список із 12 деревних видів, наявних тільки в насадженнях. За даними ценотичного і біоморфічного аналізу серед нових видів переважають види лучно-болотного та чагарниково-лісового флористичних комплексів. Пратанти, палюданти, сильванти і рудеранти разом складають 81,3% від їх загального числа. У флорі заповідника суттєво зросла кількість деревних видів (з 28 до 54), передусім – дерев (з 3 до 15). Серед доповнень – 39 чужорідних видів, загальне число яких сягнуло 107, або 15,2% флори. Деревними є 14 чужорідних видів, вони поширилися в природні угруповання з насаджень. Подальшим завданням флори-стичних досліджень у Стрільцівському степу є складання нового актуального списку видів, який буде відповідати сучасному етапу розвитку екосистем заповідника. Question: What is the current state of research on the flora of the Striltsivskyi Steppe (Luhansk Nature Reserve)? Methods: literature sources and electronic resources analysis. Nomenclature: IPNI 2023, Mosyakin & Fedoronchuk 1999. Locality: Luhansk Nature Reserve, Luhansk Region, Ukraine. Results: Floristic researches in the region of the Striltsivskyi Steppe (branch of the Luhansk Nature Reserve) were launched at the end of the 19th century. After the reserve establishment in 1948, the first flora inven-tory was conducted in 1952‒1954 and then the complete inventory was performed in the 1970’s and early 1980’s. Considerable additions to the reserve's flora were published in the early 2000’s. In 2004, the reserve area was doubled and data of the floristic survey of new territories were published in 2008‒2009. Systematization of flora data and conducting a new general inventory are urgent task, because over a long period of time the reserve`s territory and its ecological conditions have undergone a significant transformation. Changes in the land use system and establish-ment of a conservation regime resulted in wide distribution of shrubs and mesic grasslands and appearance of wetland areas. And instead, the areas of steppes reduced. The article presents an overview of the history of floristic research, a systematized list of additions to the reserve flora pub-lished in the 2000’s, and data of recent floristic findings. A list of 144 species added to the reserve’s flora during 2000‒2018 is provided. Currently, the flora of Stryltsivskyi Steppe includes 700 vascular plant species. Twelve arboreal species present only in artificial forest plantations are listed separately. Species of mesic and wet grasslands, wetland floristic complexes as well as shrub and forest complexes prevail among the new records. Together with ruderal species, they comprise 81,3% of new findings. The number of arboreal species increased significantly in the reserve’s flora (from 28 to 54); an increase of tree species number was the most pronounced (from 3 to 15 species). There are 39 newly recorded alien species, which in total account now for 107 species, or 15.2% of the reserve flora. Of these, 14 alien tree species expanded into natural com-munities from the artificial forest plantations. Conclusion: the floristic research in the Striltsivskyi Steppe is to compile a new actual species list that will correspond to the current development stage of the reserve ecosystems.