Чорноморський ботанічний журнал (Т. 14 - 16, 18, 19)

Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/7203

Browse

Author: search.filters.author.Куземко, А. А.

Search Results

Now showing 1 - 5 of 5
  • Thumbnail Image
    Item
    МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ЛІНІЙНОГО АНАЛІЗУ НЕЛІНІЙНОЇ СТРУКТУРИ РОСЛИННОГО ПОКРИВУ
    (2023) Дідух, Я. П.; Вашеняк, Ю. А.; Розенбліт, Ю. В.; Чусова, О. О.; Куземко, А. А.; Didukh, Ya. P.; Vasheniak, Yu. A.; Rosenblit, Yu. V.; Chusova, O. O.; Kuzemko, A. A.
    Одним із ефективних підходів до оцінки нелінійної структури, поведінки, моделювання, прогнозування розвитку фітоценозів на основі сучасних математичних підходів і методів є лінеаризація, коли складні нелінійні відношення спрощуються до лінійних форм певного типу. У методичному відношенні лінійність можна трактувати як проекцію нелінійної структури із багатомірного простору на площини, на яких лінії мають певну форму, довжину та спрямованість, тобто векторизованість. При цьому виникають проблеми щодо адекватності відображення результатів і не спотворення суті, що вимагає перевірки результатів різним способом розрахунків та різної репрезентативності даних, а також пошуку лімітуючих меж. У роботі наводяться приклади лінеаризації з різних областей фітоценології. Оцінка репрезентатив-ності вибірки геоботанічних описів союзів для фітоіндикаційної оцінки різними способами розрахунків показала, що при кількості 30 із різних асоціацій дає надійні результати, а 50 − надійність є високою. Поетапна маніпуляція із середніми значеннями, при порівняльному аналізі синтаксономічного складу на ландшафтному чи регіональному рівні, тобто оцінці β, γ-ценорізноманітності підвищує рівень достовір-ності апроксимації та полегшує візуалізацію отриманих результатів. На прикладах аналізу складного характеру кореляційних зв’язків між показниками екофакторів показано, що в окремих випадках поза критичними межами, точками біфуркації відбуваються якісні зміни, що свідчить про необхідність врахування лімітуючих значень при розробці прогностичних моделей. Зроблено висновок, що достовірність результатів. отриманих лише одним способом, не є достатньо надійною, а потребує перевірки іншим методом розрахунків або оцінки іншої вибірки даних. Наведені приклади свідчать про перспективність лінеаризаційного підходу в геоботанічних дослідженнях. Linearization is a method of simplifying complex nonlinear relationships to linear forms of a certain type. This is one of the effective approaches to assessing the nonlinear structure, behavior, modeling, and forecasting the development of phytocenoses based on modern mathe-matical approaches and methods. From a methodological point of view, linearity could be interpreted as a projection of a non-linear structure from a multidimensional space onto planes on which lines have a certain shape, length and direction, that is, vectorization. At the same time, there are problems regarding the adequacy of displaying the results and not distorting the essence, which requires checking the results by different methods of calculations and different representativeness of the data, as well as finding limits. The paper gives examples of linearization from various areas of phytocenology. When evaluating the representativeness of the sample of relevés of alliances for phytoindication by different calculation methods, we found that the use of 30 relevés from different associations gives reliable results, and the reliability is high when using 50 relevés. Step-by-step manipulation of average values, in the compara-tive analysis of the syntaxonomic composition at the landscape or regional level, that is, the assessment of β, γ-diversity increases the level of reliability of approximation and visualization. Analysis examples of the complex character of the correlations between the ecological indicators shows that in some cases qualitative changes occur outside the critical limits, at the bifurcation points, which indicates the need to take into account the limiting values when developing prognostic models. Conclusions: We concluded that the reliability of the results obtained by only one method is not reliable enough, but needs to be checked by another calculation method or evaluation of another sample of data. The given examples testify to the perspective of the linearization approach in geobotanical research.
  • No Thumbnail Available
    Item
    КОНЦЕПЦІЯ КЛАСУ В СУЧАСНІЙ ФІТОСОЦІОЛОГІЇ
    (2022) Куземко, А. А.; Ходосовцев, О. Є.; Kuzemko, A. A.; Khodosovtsev, O. YE.
    Розглянуто уявлення про синтаксономічний клас на сучасному рівні розвитку науки про рослинність. Проаналізовано класичне визначення класу, запропоноване Ж. Браун-Бланке. Детально розглянуто критерії класу, які впродовж розвитку фітосоціології згадувалися і застосовувалися різними авторами: флористичний, екологічний, фізіогномічний, хорологічний, еволюційний і практичний. При розгляді флористичного критерію особливу увагу було приділено аналізу концепції абсолютних діагностичних видів. На прикладах з нещодавно опублікованих синтаксономічних зведень по рослинності Європи і України проілюстровано існуючі проблеми у розмежуванні та ідентифікації різних класів рослинності України, а також проблему інфляції класів. Розвинуто сучасні уявлення щодо просторового розташування фітоценозів та їх масштабної розмірності. Представлений огляд продемонстрував, що основним підходом до виділення класу рослинності повинен залишатися флористико-соціологічний. Інші критерії можуть виступати додатковими аргументами при виділенні меж у рослинному континуумі, перевірці робочих гіпотез та прийнятті синтаксономічних рішень, особливо у тих випадках, коли об’єкт досліджень розташований у складному багатовимірному просторі. Екологічний, фізіогномічний, хорологічний, еволюційний і практичний критерії не повинні при цьому відігравати ключову роль та логічно корелювати з флористичним критерієм. На основі комплексного аналізу доведено помилковість наведення для України класів Poetea bulbosae i Saginetea maritimae. Також розглянуто різні підходи до розділення класів на групи за їхньою якістю. Зроблено припущення, що впродовж наступного десятиліття підвищення репрезентативності фітосоціологічних даних для України і Європи дозволить провести об’єктивну оцінку якості класів рослинності із використанням статистичних методів досліджень. The idea of a syntaxonomic class at the current level of development of the vegetation science has been considered. We analyzed the classical definition of the class provided by J. Braun-Blanquet as well as the criteria of the class, which were mentioned and applied by various authors during the phytosociology development: floristic, ecological, physiognomic, chorological, evolutionary, and applicable. When considering the floristic criterion, we paid attention on the concept of absolute diagnostic species and illustrated existing problems in distinguishing and recognition of some vegetation classes of Ukraine, as well as the problem of class inflation by examples from recently published syntaxonomic surveys of Europe and Ukraine. We developed the modern ideas about the spatial arrangement of phytocenoses and their scale dimensions. The presented review demonstrated that the main approach to distinguishing the vegetation class should remain floristic and sociological. Other criteria can serve as additional arguments when delineation borders in vegetation continuum, checking working hypotheses and making syntaxonomic decisions, especially in cases where the object of research is located in a comprehensive multidimensional space. Ecological, physiognomic, chorological, evolutionary as well as applicable criteria should not play a key role and logically correlate with the floristic criterion. We tried to prove the fallacy of listing Poetea bulbosae and Saginetea maritimae classes for Ukraine based on the analysis of compliance with the main criteria for class recognition. Different approaches to dividing classes into groups according to their quality have been also considered. We assume that over the next decade, increasing the representativeness of phytosociological data for Ukraine and Europe will allow an objective assessment of the quality of vegetation classes using statistical methods.
  • No Thumbnail Available
    Item
    ЮРІЙ РОМАНОВИЧ ШЕЛЯГ-СОСОНКО – ВИДАТНИЙ ПРЕДСТАВНИК НАУКОВОЇ ЕЛІТИ, ФУНДАТОР УКРАЇНСЬКОЇ ГЕОБОТАНІЧНОЇ НАУКИ (10.01.1933 – 13.12.2019)
    (2020) Дубина, Д. В.; Бойко, М. Ф.; Дідух, Я. П.; Блюм, О. Б.; Дзюба, Т. П.; Куземко, А. А.; Мойсієнко, І. І.; Устименко, П. М.; Ходосовцев, О. Є.
  • No Thumbnail Available
    Item
  • No Thumbnail Available
    Item
    КЛАСИФІКАЦІЯ ЛІСОВОЇ РОСЛИННОСТІ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ «КАРМЕЛЮКОВЕ ПОДІЛЛЯ» (ВІННИЦЬКА ОБЛАСТЬ, УКРАЇНА)
    (2019) Марківська, Л. В.; Яворська, О. Г.; Куземко, А. А.; MARKIVSKA, L. B.; YAVORSKA, O. H.; KUZEMKO, A. A.; МАРКОВСКАЯ, Л. В.; ЯВОРСКАЯ, Е. Г.
    На основі 147 геоботанічних описів лісової рослинності, зібранних упродовж 2006–2017 років і оброблених у програмному пакеті Juice за допомогою різних методів кластерного аналізу, проведено класифікацію рослинності широколистяних лісів Національного природного парку «Кармелюкове Поділля» за методом Браун-Бланке. Запропонована класифікаційна схема включає три асоціації, три субасоціації, п’ять варіантів та одне безрангове угруповання, що належать до двох класів рослинності – Carpino-Fagetea sylvaticae і Quercetea pubescentis. Клас Carpino-Fagetea sylvaticae представлений двома асоціаціями Galeobdolono lutei-Carpinetum і Isopyro thalictroidis-Carpinetum. Перша асоціація представлена на території парку субасоціацією sambucetosum nigrae і відзначається значно більш вираженою внутрішньою диференціацією, оскільки включає три варіанти, що формуються в умовах різного антропогенного навантаження. Клас Quercetea pubescentis представлений на території парку однією асоціацією Quercetum pubescenti–roboris, для якої описано нову субасоціацію quercetosum petraeae з двома варіантами, що характеризуються різними мікрокліматичними особливостями. За результатами фітоіндикаційної оцінки виділених синтаксонів встановлено, що едафічні фактори відіграють значно більшу роль у їх диференціації, ніж кліматичні. Серед едафічних факторів найбільший вплив на диференціацію синтаксонів мають ті, що зумовлюють багатство ґрунтів – сольовий режим ґрунту та вміст засвоюваних форм азоту в ньому. У складі дослідженої рослинності виявлено 16 видів, занесених до діючого видання Червоної книги України, найбільш поширеними з яких є Sorbus torminalis, Allium ursinum i Viola alba. Досліджені фітоценози лісової рослинності парку є типовими для південно-східного Поділля, однак вони мають риси подібності з дубовими та грабово–дубовими лісами Центрального та Західного Поділля, а також Правобережного Придніпров’я. Лісова рослинність займає більшу частину території НПП «Кармелюкове Поділля», вона характеризується досить високим флористичним і ценотичним багатством, а також значною природоохоронною цінністю, зумовленою суттєвою участю рідкісних та зникаючих видів. На основе 147 геоботанических описаний лесной растительности, собраных в течение 2006–2017 годов и обработанных в программном пакете Juice при помощи разных методов кластерного анализа, проведена классификация растительности широколиственных лесов Национального природного парка «Кармелюково Подолье» по методу Браун-Бланке. Предложенная классификационная схема включает три ассоциации, три субассоциации, пять вариантов и одно безранговое сообщество, которые отнесены к двум классам растительности – Carpino-Fagetea sylvaticae и Quercetea pubescentis. Первая ассоциация представлена на территории парка субасоциацией sambucetosum nigrae и отличается значительно более выраженной внутренней дифференциацией, поскольку включает три варианта, которые формируются в условиях различной антропогенной нагрузки. Класс Quercetea pubescentis представлен на территории парка одной ассоциацией Quercetum pubescenti-roboris, для которой описано новую субасоциацию Quercetosum petraeae с двумя вариантами, характеризующимися различными микроклиматическими особенностями. По результатам фитоиндикационной оценки выделенных синтаксонов установлено, что эдафические факторы играют большую роль в их дифференциации, чем климатические. Среди эдафических факторов наибольшее влияние на дифференциацию синтаксонов имеют те, которые обусловливают богатство почв – солевой режим почвы и содержание усваиваемых форм азота в ней. В составе исследованной растительности выявлено 16 видов, включенных в действующее издание Красной книги Украины, наиболее распространенными из которых являются Sorbus torminalis, Allium ursinum и Viola alba. Исследованные фитоценозы лесной растительности парка являются типичными для юго-восточной Подолии, однако они имеют черты сходства с дубовыми и грабово-дубовыми лесами Центральной и Западной Подолии, а также Правобережного Приднепровья. Лесная растительность занимает большую часть территории НПП «Кармелюково Подолье», она характеризуется достаточно высоким флористическим и ценотическим богатством, а также значительной природоохранной ценностью, обусловленной существенным участием редких и исчезающих видов.