Чорноморський ботанічний журнал (Т. 14 - 16, 18, 19)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/7203
Browse
49 results
Search Results
Item КОНДРАТЮК ТЕТЯНІ ОЛЕКСІЇВНІ – 60!(2019) Сухомлин, М. М.; Джаган, В. В.; Ходосовцев, О. Є.Item ГРИБИ РОДУ PSEUDOSPIROPES M. B. ELLIS (HELOTIALES, LEOTIOMYCETES, ASCOMYCOTA) В УКРАЇНІ(2019) Мєшков, Я. В.; Акулов, О. Ю.; MIESHKOV, YA. V.; AKULOV, O. YU.; МЕШКОВ, Я. В.; АКУЛОВ, А. Ю.У статті представлені узагальнені дані про гриби роду Pseudospiropes M.B. Ellis, який до цього часу залишався малодослідженим в Україні. На основі аналізу літературних даних та критичної ревізії зразків, що зберігаються в Науковому мікологічному гербарії CWU (Myc), можна стверджувати про наявність в Україні принаймні чотирьох представників роду: P. simplex (Kunze ex Pers.) M.B. Ellis, P. nodosus (Wallr.) M.B. Ellis, P. josserandii (Bertault) Iturr. та P. obclavatus M.B. Ellis. Наведено повну номенклатурну характеристику та детальний опис видів, їх загальне поширення та поширення в Україні, субстратні уподобання, а також періоди спороношення з урахуванням особливостей природних зон, де їх було виявлено. Створено дихотомічний ключ для визначення видів роду Pseudospiropes України. Для усіх видів наведено оригінальні ілюстрації структур нестатевого спороношення. У статті уточнюється інформація про знахідку Strossmayeria basitricha (Sacc.) Dennis (статева стадія розвитку Pseudospiropes simplex), яку зробив Альберт Пілат під час експедиції Закарпаттям (зразок PRM 149988). У монографії Й. Веленовського вона наводиться як новий для науки вид Gorgoniceps pilatii Velen., а у сучасних статтях місце знахідки помилково вказується як Чехословаччина. Тим самим інформація про вищезгадану знахідку до цього часу не враховувалася у жодному зведенні про гриби України. Особлива увага приділяється аналізу таксономічної значущості морфологічних критеріїв, що традиційно використовуються для розпізнавання видів-двійників P. josserandii та P. simplex. В Україні переважна більшість зразків цих видів представлена анаморфою і лише інколи одночасно з нестатевим спороношенням траплялися апотеції. Тому враховувати морфологічні особливості статевих структур часто не є можливим. Показано, що така ознака як товщина базального рубчика є ненадійною. Зокрема, ступінь її вираженості сильно варіює залежно від зрілості спор на момент збирання зразка. Фактично, єдина ознака, що дозволяє розрізнити види P. josserandii та P. simplex в стадії анаморфи, це ширина базального рубчику спори. Для оцінки надійності цього критерію потрібно провести молекулярно-філогенетичний аналіз. The article summarized data on Pseudospiropes M.B. Ellis representatives, which have been poorly studied in Ukraine. Basing on the literature review and critical revision of specimens stored in the scientific mycological herbarium CWU (Myc), for Ukraine at least four species of this genus can begiver: P. simplex (Kunze ex Pers.) M.B. Ellis, P. nodosus (Wallr.) M.B. Ellis, P. josserandii (Bertault) Iturr. and P. obclavatus M.B. Ellis. Complete nomenclature characteristics, detailed descriptions, distribution in the world and Ukraine, substrate preferences and periods of sporulation of these species considering also the characteristics of the natural zones, where these fungi were found, are given below. The article contains dichotomic key and original illustrations of asexual morphs for all species. It was shown that the first find of Strossmayeria basitricha (Sacc.) Dennis in Ukraine (teleomorph Pseudospiropes simplex) was recorded by Albert Pilat while his expedition to Zakarpattia (sample PRM 149988). But in the monograph of J.Velenovsky it mentioned as a new for science species Gorgoniceps pilatii Velen. In more modern articles location of the sample is wrongly indicated as Czechoslovakia. Therefore information about this find has not been mentioned in the mycological publications dealt with fungi of Ukraine. The article gives a detailed analysis of taxonomic relevance of morphological criteria that traditionally are used for identification of twine-species P. josserandii and P. simplex. The majority of the Pseudospiropes samples from Ukraine are represented by anamorph, occasionally there are some apothecia at the same time with asexual sporulation. Therefore we are not able to use morphological criteria of sexual structures. It is proved that the thickness of the basal scar as a hallmark is unreliable because it depends on the maturity of spores. Now there is only one feature that allows identifying species P. josserandii and P. simplex in anamorph stage – wideness of the basal scar of the conidia. To assess the reliability of this criterion, it is necessary to carry out molecular phylogenetic analysis. В статье представлены обобщенные данные о грибах рода Pseudospiropes M.B. Ellis, который до сих пор оставался малоисследованным в Украине. На основе анализа литературных данных и критической ревизии образцов, хранящихся в Научном микологическом гербарии CWU (Myc), можно утверждать о наличии в Украине по крайней мере четырех представителей рода: P. simplex (Kunze ex Pers.) M.B. Ellis, P. nodosus (Wallr.) M.B. Ellis, P. josserandii (Bertault) Iturr. и P. obclavatus M.B. Ellis. Приведена полная номенклатурная характеристика и детальное описание видов, их общее распространение в мире и в Украине, субстратные предпочтения, а также периоды спороношения с учетом особенностей природных зон, где они были обнаружены. Создан дихотомический ключ для определения видов рода Pseudospiropes в Украине. Для всех видов приведены оригинальные иллюстрации структур бесполого спороношения. В работе уточняется информация о находке Strossmayeria basitricha (Sacc.) Dennis (половая стадия развития Pseudospiropes simplex), которую сделал Альберт Пилат во время экспедиции в Закарпатье (образец PRM 149988). В монографии И. Веленовского она приводится как новый для науки вид Gorgoniceps pilatii Velen., а в более современных статьях место находки ошибочно указывается как Чехословакия. Поєтому информация о вышеупомянутой находке до сих пор не учитывалась ни в одной сводке по грибам Украины. Особое внимание уделяется анализу таксономической значимости морфологических критериев, традиционно используемых для распознавания видов-двойников P. josserandii и P. simplex. В Украине подавляющее большинство образцов этих видов представлено анаморфой и только иногда одновременно с бесполым спороношением встречаются апотеции. Поэтому учитывать морфологические особенности половых структур часто не представляется возможным. Показано, что такой признак как толщина базального рубчика является ненадежным. В частности, степень его выраженности сильно варьирует в зависимочти от зрелости спор на момент сбора образца. Фактически, единственный признак, позволяющий отличить виды P. josserandii и P. simplex в стадии анаморфы, это ширина базального рубчика споры. Для оценки надежности этого критерия необходимо провести молекулярно-филогенетический анализ.Item ДОПОВНЕННЯ ДО ВИДОВОГО СКЛАДУ МІКСОМІЦЕТІВ ШАЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ(2019) Кочергіна, А. В.; Леонтьєв, Д. В.; KOCHERGINA, A. V.; LEONTYEV, D. V.; КОЧЕРГИНА, А. В.; ЛЕОНТЬЕВ, Д. В.Протягом 21–23 серпня 2018 року на території Шацького національного природного парку виявлено 32 види міксоміцетів, що відносяться до 25 родів, 10 родин, 6 порядків та 2 підкласів класу Myxomycetes. Серед видів, виявлених протягом цього дослідження, лише 9 були раніше (у 2004 році) зареєстровані на території парку. У таксономічному спектрі міксоміцетів Шацького національного природного парку, обрахованому з урахуванням знахідок 2004 та 2018 років, підклас Columellomycetidae представлений 36 видами (58,1%), а Lucisporomycetidae – 26-ма (41,9%). Серед порядків за кількістю видів переважають Stemonitidales (17; 27,4%) та Physarales (16; 25,8%), а серед родин – Physaraceae (13 видів; 21%), Amaurochaetaceae (10; 16,1%), Trichiaceae (9; 14,5%), Stemonitidaceae та Cribrariaceae (по 7; 11,3%). Серед родів найбільша кількість видів була відмічена для Cribraria Pers., Stemonitis Roth та Physarum Pers. 17 видів міксоміцетів (50,0%) спостерігалися на мертвій деревині, 15 (44,1%) – на корі живих дерев, значно менше видів знайдено на листовому (7; 20,6%) та гілковому опаді (6; 17,7%). Лише один вид – Symphytocarpus trechispora (Berk. ex Torrend) Nann.-Bremek. – був виявлений на живих трав’янистих покритонасінних та мохоподібних. Серед субстратоутворюючих рослин найсприятливішими для розвитку міксоміцетів в умовах Шацького національного природного парку виявилися Pinus sylvestris L. (25 видів; 73,5%), Alnus glutinosa (L.) Gaertn. (10; 29,4%) і Betula pendula Roth (7; 20,6%); значно менша кількість видів відмічена на субстратах, утворених Populus cf. alba L. (3; 8,8%), P. tremula L. (2; 5,9%), Quercus robur L. (2; 5,9%), Pyrus communis L. (1; 3%) та Betula pubescens Ehrh. (1; 3%). Цікаво, що у східній частині України для Q. robur та P. tremula завжди характерним є масовий розвиток міксоміцетів. Серед виявлених нами видів 23 є новими для парку, а 18 – новими для Західного Полісся. Licea hydrargyra Nann.-Bremek., T.N. Lakh. & R.K. Chopra, L. pumila G.W. Martin & R.M. Allen та Symphytocarpus trechispora наводяться вперше для України, серед них перші два види – нові для Східної Європи. Нові для України види роду Licea було виявлено методом вологої камери, який раніше не використовувався для дослідження міксоміцетів Західного Полісся. В период 21–23 августа 2018 года на территории Шацкого национального природного парка были выявлены 32 вида миксомицетов, относящихся к 25 родам, 10 семействам, 6 порядкам и 2 подклассам класса Myxomycetes. Среди видов, обнаруженных в ходе экспедиции, только 9 были ранее (в 2004 году) зарегистрированы на территории парка. В таксономическом спектре миксомицетов Шацкого национального природного парка, рассчитанном с учетом находок 2004 и 2018 годов, подкласс Columellomycetidae представлен 36 видами (58,1% ), а Lucisporomycetidae – 26-ю (41,9%). Среди порядков по количеству видов преобладают Stemonitidales (17; 27,4%) и Physarales (16; 25,8%), а среди семейств – Physaraceae (13 видов, 21%), Amaurochaetaceae (10; 16,1%), Trichiaceae (9; 14,5%), Stemonitidaceae и Cribrariaceae (по 7; 11,3%). Среди родов наибольшее число видов было отмечено для Cribraria Pers., Stemonitis Roth и Physarum Pers. 17 видов миксомицетов (50,0%) обнаружены на мертвой древесине, 15 (44,1%) – на коре живых деревьев, значительно меньшим было разнообразие миксомицетов на листовом (7; 20,6%) и веточном опаде (6, 17, 7%). Лишь один вид – Symphytocarpus trechispora (Berk. ex Torrend) Nann.-Bremek. – обнаружен на живых травянистых покрытосеменных и мохообразных. Среди субстратообразующих растений наиболее благоприятными для развития миксомицетов в условиях Шацкого национального природного парка оказались Pinus sylvestris l. (25 видов; 73,5%), Alnus glutinosa (L.) Gaertn. (10; 29,4%) и Betula pendula Roth (7; 20,6%); значительно меньшее число видов отмечено на субстратах, образованных Populus cf. alba L. (3; 8,8%), P. tremula L. (2; 5,9%), Quercus robur L. (2; 5,9%), Pyrus communis L. (1, 3%) и Betula pubescens Ehrh. (1, 3%). Интересно, что в восточной части Украины для Q. robur и P. tremula всегда характерно массовое развитие миксомицетов. Среди обнаруженных нами видов 23 являются новыми для парка, 18 – новыми для Западного Полесья. Licea hydrargyra Nann.-Bremek., T.N. Lakh. & R.K. Chopra, L. pumila G.W. Martin & R.M.Allen и Symphytocarpus trechispora приводятся впервые для Украины, среди них первые два – для Восточной Европы. Новые для Украины виды рода Licea были виявлены методом влажной камеры, который ранее не использовался для исследования миксомицетов Западного Полесья.Item ВМІСТ ФОТОСИНТЕТИЧНИХ ПІГМЕНТІВ У ЛИСТКАХ РІЗНИХ ФОРМ BERBERIS THUNBERGII В УМОВАХ ХЕРСОНЩИНИ(2019) Сушинська, Н. І.; Коршиков, І. І.; SUSHYNSKA, N. I.; KORSHYKOV, I. I.; СУШИНСКАЯ, Н. И.; КОРШИКОВ, И. И.Проведено порівняльні дослідження вмісту фотосинтетичних пігментів у листках одно- і дворічних пагонів 8 декоративних форм Berberis thunbergii DC. із колекції Агробіостанції – ботанічного саду Херсонського державного університету. Уміст хлорофілу й суми каротиноїдів визначали в листках цих форм у липні й на початку жовтня, коли ще не було візуально видимих ознак старіння листя. Самі форми відрізнялись різним забарвленням листків: зелене, зелене з біло-сірими плямами, пурпурове, пурпурове з жовтою смугою, пурпурове з біло-сірими плямами, жовте. У жовтні уміст хлорофілу і каротиноїдів у переважній більшості форм був вищим, порівняно з листками цих же форм у липні. Максимальний рівень суми хлорофілів, як і суми каротиноїдів, виявлений у листках із зеленим забарвленням із біло-сірими плямами форми “Kelleris”, у жовтні відповідно – 2,51 мг/г і 0,89 мг/г сирої ваги, а у липні ці показники були такими – 2,11 мг/г і 0,64 мг/г. Найменший вміст хлорофілу – 0,22 мг/г і каротиноїдів – 0,11 мг/г був у липні в листках дворічних пагонів жовтолистого карлика “Bananza Gold”. У листках однорічних пагонів, порівняно з дворічними, уміст фотосинтетичних пігментів, як правило, був більшим. Упродовж вегетації дещо змінювались співвідношення хлорофіл а/ хлорофіл b і сума хлорофілів/ сума каротиноїдів, у липні вони варіювали у межах 1,0–3,1 і 1,0–3,3, а у жовтні – 1,9–3,1 та 1,3–4,0 відповідно. Форми з зеленим забарвленням листків, зазвичай, мали вищий уміст хлорофілу а і b, а також їх суми, порівняно з формами з пурпуровими і, особливо, жовтими листками. Це також стосується і суми каротиноїдів у липні. У жовтні, за винятком форми “Kelleris”, більше каротиноїдів виявлено в листках форм із пурпуровим забарвленням. Суттєві відмінності забарвлення листків декоративних форм B. thunbergii є реальною запорукою для створення різнобарвних садових композицій у парках і скверах. We carried out comparative studies of the photosynthetic pigments content in leaves of one- and two-year shoots in eight decorative forms of Berberis thunbergii DC. from the Agrobiostation – Botanical Garden collection of the Kherson State University. The chlorophyll content and carotenoids sum were defined in the leaves of these forms in July and early October, when there were no visual signs of leaf aging. The forms are differed by various colours of leaves: green, green with white-gray spots, purple, purple with yellow strip, purple with white-gray spots, yellow. In October, the chlorophyll content and carotenoids was higher than in the leaves of the same forms in July in the vast majority of forms. The maximum levels of the chlorophylls (2.51 mg/g) and carotenoids (0.89 mg/g) were found in green-coloured leaves with white-gray spots in the form “Kelleris” in October. In July, these rates were 2.11 mg/g and 0.64 mg/g respectively. The lowest content of the chlorophylls (0.22 mg/g) and carotenoids (0.11 mg/g) were in July in the leaves of two-year shoots of the yellow-leaf dwarf "Bananza gold". The content of photosynthetic pigments were generally higher in the leaves of one-year shoots vs. two- year ones. Ratio of chlorophyll a/chlorophyll b to chlorophyll sum/ carotenoids sum were varied during the growing season. It is varied from 1.0 to 3.1 and 1.0 to 3.3 in July and from 1.9 to 3.1 and from 1.3 to 4.0 in October. Usually, forms with green leaves had a higher content of the chlorophyll a and b and their sums vs. forms with purple and especially yellow leaves. This applies to the carotenoids sum in July also. In October, most carotenoids were found in leaves of the forms with purple leaf color, exception for the form “Kelleris”. The significant differences in the leaf colouring of decorative forms B. thunbergii are a real guarantee for the creation of colourful garden arrangements in parks and squares. Проведены сравнительные исследования содержания фотосинтетических пигментов в листьях одно- и двухлетних побегов восьми декоративных форм Berberis thunbergii DC. из коллекции Агробиостанции – ботанического сада Херсонского государственного университета. Содержание хлорофилла и суммы каротиноидов определяли в листьях этих форм в июле и в начале октября, когда еще не было визуально видимых признаков старения листьев. Сами формы отличались разной окраской листьев: зеленая, зеленая с бело-серыми пятнами, пурпурная, пурпурная с жёлтой полосой, пурпурная с бело-серыми пятнами, желтая. В октябре содержание хлорофилла и каротиноидов в большинстве форм было выше по сравнению с листьями этих же форм в июле. Максимальный уровень суммы хлорофиллов, как и суммы каротиноидов, обнаруженный в листьях с зеленой окраской с бело-серыми пятнами формы "Kelleris", соответственно в октябре – 2,51 мг/г и 0,89 мг/г сырого веса, а в июле эти показатели были такими – 2,11 мг/г и 0,64 мг/г. Наименьшее содержание суммы хлорофиллов – 0,22 мг/г и каротиноидов – 0,11 мг/г было в июле в листьях двухлетних побегов желтолистого карлика "Bananza Gold". В листьях однолетних побегов по сравнению с двухлетним содержание фотосинтетических пигментов, как правило, было больше. В течение вегетации несколько менялись соотношения хлорофилл а / хлорофилл b и сумма хлорофиллов / сумма каротиноидов, в июле они варьировали в границах 1,0–3,1 и 1,0–3,3, а в октябре – 1,9–3,1 и 1,3–4,0 соответственно. Формы с зеленой окраской листьев, как правило, имели высокое содержание хлорофилла а и b, а также их суммы по сравнению с формами с пурпурными и особенно желтыми листьями. Это также относится и к сумме каротиноидов в июле. В октябре, за исключением формы "Kelleris", больше каротиноидов обнаружено в листьях форм с пурпурной окраской. Существенные различия окраски листьев декоративных форм B. thunbergii является реальной основой для создания разноцветных садовых композиций в парках и скверах.Item ОЦІНКА СТУПЕНЮ ВІДНОВЛЕННЯ ІНДУСТРІАЛЬНИХ ЛАНДШАФТІВ НА ОСНОВІ БІОМАСОВИХ ХАРАКТЕРИСТИК РОСЛИННОСТІ ТА ТРИВИМІРНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ҐРУНТОВОГО ПОКРИВУ(2019) Присяжнюк, Т. М.; Долина, О. О.; Бондаренко, А. М.; PRISYAZHNYUK, T. M.; DOLINA, O. O.; BONDARENKO, A. M.; ДОЛИНА, А. А.Досліджено структуру ґрунтового покриву та біомасові показники рослинних угруповань відвалу гірничо-збагачувального виробництва АрселорМіттал Кривий Ріг. Деталізацію структури ґрунтового покриву та параметрів контурів виконано з використанням тривимірного моделювання. Використання тривимірного моделювання порівняно з картуванням для опису саме індустріальних ландшафтів дає об’єктивніші результати, що відображається у зростанні площі моделі майже на 50%. Зокрема, для досліджуваного відвалу площа за картографічною моделлю становить 38 га, а за тривимірною моделлю – 55 га, відповідно, поправочний коефіцієнт складає 1,44. Доведено, що застосування об’ємних моделей необхідне для прогнозування динаміки та шляхів прискорення самозаростання техногенних об’єктів, а також для оцінки якості виконання нанесення родючих та потенційно родючих порід на поверхню техногенно порушених територій. Структура ґрунтового покриву відвалу представлена комбінаціями примітивних ґрунтів різного генезису і потужності з суцільно кристалічними та кам’янистими субстратами. Більш розвинуті ґрунти приурочені до ділянок, відсипаних глинистими або суглинистими гірськими породами. Виходячи з показників біомаси рослинних угруповань, найбільш пристосованими для виживання та розповсюдження на техногенних субстратах, представлених суглинками, є фітоценози з домінуванням Koeleria cristata, Achilea nobilis та Lathyrus tuberosus, а для субстратів, складених переважно кам’янистими уламками – Securigera varia, Hieracium echioides та Poa angustifolia. Угруповання Koeleria cristata формують найбільшу біомасу на суглинках – 103,4 г/м2. На уламках залізистих кварцитів та сланців найбільша кількість біомаси утворюється у фітоценозах з домінуванням Securigera varia – 20,9 г/м2. Середні показники біомаси трав’янистих угруповань індустріальних територій становлять для суглинистих порід – 21,8 г/м2, для скельних – 6,9 г/м2. The soil cover structure and biomass characteristics of the phytocenoses in ArcelorMittal Kriviy Rih waste dump were studied. Soil cover structure and soil contour parameters were detailed using 3D-modelling. The use of the 3D-modelling is more objectively in contrast of mapping for industrial landscapes characterization. It confirms by increasing of object area by 50%. The waste dump area, according to the map is 38 ha, account for, and it is 55 ha according to 3D-model, the correction factor is 1.44. Confirmed, that 3D-modelling is necessary to predict the industrial objects self-recovery intensification and dynamics. It also useful to assess the quality of fertile and potentially fertile soils applying to waste dump survey. Structure of soil cover at waste dump is represented by combinations of primitive soils which have different genesis and depth with rocky substrates. More developed soils are situated on clay substrates. Phytocenoses with domination of Koeleria cristata, Achilea nobilis and Lathyrus tuberosus are adapted to survive and distribute on waste dumps with clay cover. Plant communities with Securigera varia, Hieracium echioides and Poa angustifolia domination are adapted to the stone substrates. Phytocenoses with Koeleria cristata domination are forming the biggest biomass (103.4 g/m2) on clays. The most biomass formed in Securigera varia phytocenoses – 20,9 g/m2 on the stone substrates. The average biomass of the grass phytocenoses on waste dumps for clay soils are 21.8 g/m2, and for stone substrates are 6.9 g/m2. Исследована структура почвенного покрова и биомассовые показатели растительных сообществ отвала горно-обогатительного производства АрселорМиттал Кривой Рог. Детализация структуры почвенного покрова и параметров контуров проведена с помощью трехмерного моделирования. Использование трехмерного моделирования в сравнении с картированием для описания именно индустриальных ландшафтов позволяет получить более объективные результаты, что отражается в увеличении площади модели почти на 50%. В частности, для исследуемого отвала площадь согласно картографической модели составляет 38 га, а по трехмерной модели – 55 га, соответственно, поправочный коэффициент составляет 1,44. Доказано, что использование объемных моделей необходимо для прогнозирования динамики и путей интенсификации самозарастания техногенных объектов, а также для оценки качества нанесения плодородных и потенциально плодородных пород на поверхность техногенно нарушенных территорий. Структура почвенного покрова отвала представлена комбинациями примитивных почв разного генезиса и мощности с цельно-кристаллическими и каменистыми субстратами. Более развитые почвы приурочены к участкам, отсыпанным глинистыми или суглинистыми горными породами. Исходя из показателей биомассы растительных сообществ, наиболее приспособленными для выживания и распространения на техногенных субстратах, представленных суглинками, являются фитоценозы с доминированием Koeleria cristata, Achilea nobilis и Lathyrus tuberosus, а для субстратов сложенных преимущественно каменистыми породами – Securigera varia, Hieracium echioides и Poa angustifolia. Сообщества Koeleria cristata формируют наибольшую биомассу на суглинках – 103,4 г/м2. На обломках железистых кварцитов и сланцев наибольшее количество биомассы образуется в фитоценозах с доминированием Securigera varia – 20,9 г/м2. Средние показатели биомассы травянистых сообществ индустриальных территорий составляют для суглинистых пород – 21,8 г/м2, для скальных – 6,9 г/м2.Item AMYGDALUS LEDEBOURIANA SCHLECHT. В УМОВАХ КУЛЬТУРИ У ДЕНДРОПАРКУ "АСКАНІЯ-НОВА"(2019) Гавриленко, Н. О.; HAVRYLENKO, N. O.; ГАВРИЛЕНКО, Н. А.Проаналізовано успішність інтродукції в дендрологічному парку "Асканія-Нова" Amygdalus ledebouriana Schlecht. – виду міжнародного созологічного статусу. За підсумками різнобічних досліджень встановлено, що він виявляє високий ступінь адаптації до регіональних природно-кліматичних умов. Висота рослин від 1,1 м до 1,3 м. Середні розміри: листків 4,3±0,12 см × 1,1±0,08 см, листочків оцвітини 0,96±0,09 см × 0,56±0,05 см, кістянки – 2,5±0,08 см × 2,1±0,1 см, кісточки – 1,9±0,07 см × 1,4±0,06 см. Маса 100 штук середніх за розміром кістянок 89,9 г. Належить до рослин із раннім початком поновлення вегетації, за дендроритмотипом – до ранньо-середніх рослин, за часом зацвітання – до ранньо-весняних. Тривалість періоду вегетації складає 213–232 дні, фенологічний лаг (від початку цвітіння до повного дозрівання плодів) – 131–133 дні. Ріст пагонів триває 92±11 дні, річний приріст пагонів стабільний, 15,5±0,7–16,1±0,7 см. A. ledebouriana щорічно рясно цвіте і в окремі роки плодоносить, утворюючи життєздатні плоди, які за певних способів допосівної підготовки мають високу ґрунтову схожість. Виду властива висока вегетативна репродуктивна здатність, завдяки чому він збільшує свій життєвий простір та закріплюється в нових місцях зростання. У дендропарку A. ledebouriana вирізняється значною зимостійкістю, посухостійкістю від середньої до високої (зазвичай, "підгоряють" кінчики листків, іноді листки жовтіють). У деякі роки листки уражаються клястероспоріозом (дірчастою плямистістю), а окремі пагони –моніліозом. Ураження інших органів рослин та іншими біотичними чинниками не спостерігали. The success introduction of the Amygdalus ledebouriana Schlecht with international sozological status in the dendrological park "Askania-Nova" was analyzed. It has a high level of adaptation to regional natural and climatic conditions. Plant height is from 1.1 m to 1.3 m. Average size of leaves is 4.3±0.12 sm × 1.1±0.08 sm, perianthes of leaves – 0.96±0.09 cm × 0.56±0.05 sm, stone-fruits – 2.5±0.08 sm × 2.1±0.1 sm, stones – 1.9 0.07 sm × 1.4±0.06 sm. The weight of 100 units medium-sized stones is 89.9 g. Amygdalus ledebouriana belongs to plant with an early onset of vegetation renewal. The dendro-rhythm type is a early-middle and time of the flowering is a early-spring. The duration of the growing season is 213–232 days. The phenological lag is 131–133 days from the beginning of flowering to the full ripening of the fruits. Growth of shoots is 92±11 days. The annual growth of shoots is stable 15.5±0.7 – 16.1±0.7 sm. It blooms abundantly every year and bears fruit in single years. It form viable fruits which have high soil germination in some methods of preplant preparation. The species is characterized by a high vegetative reproductive ability, due to which it increases its living space and is fixed on new places of growth. A. ledebouriana is characterized by significant winter hardiness in the dendropark and drought resistance from medium to high range (usually the tips of the leaves are "burned", sometimes the leaves turn yellow). In some years, the leaves are affected by spot hole disease (Clasterosporium carpophilum), and some shoots by brown rot disease (Monilinia). Damage to other plant organs and other biotic factors were not observed. Проанализирована успешность интродукции в дендрологическом парке "Аскания-Нова" Amygdalus ledebouriana Schlecht. – вида международного созологического статуса. По итогам разносторонних исследований установлено, что он проявляет высокий уровень адаптации к региональным природно-климатическим условиям. Высота растений от 1,1 м до 1,3 м. Средние размеры: листьев 4,3±0,12 см × 1,1±0,08 см, листочков околоцветника 0,96±0,09 см × 0,56±0,05 см, костянки – 2,5±0,08 см × 2,1±0,1 см, косточки – 1,9±0,07 см × 1,4±0,06 см. Маса 100 штук средних по размеру косточек 89,9 г. Относится к растениям с ранним началом возобновления вегетации, по дендроритмотипу – к ранне-средним растениям, по времени зацветания – к ранневесенним. Продолжительность периода вегетации составляет 213–232 дня, фенологический лаг (от начала цветения до полного созревания плодов) – 131–133 дня. Рост побегов продолжается 92±11 дней, годовой прирост побегов стабильный, 15,5±0,7–16,1±0,7 см. Ежегодно обильно цветет и в отдельные годы плодоносит, образуя жизнеспособные плоды, которые при определенных способах предпосевной подготовки имеют высокую грунтовую всхожесть. Виду свойственна высокая вегетативная репродуктивная способность, благодаря чему он увеличивает свое жизненное пространство и закрепляется на новых местах произрастания. В дендропарке A. ledebouriana характеризуется значительной зимостойкостью, засухоустойчивостью от средней до высокой (обычно "подгорают" кончики листьев, иногда листья желтеют). В отдельные годы листья поражаются клястероспориозом (дырчатой пятнистостью), а некоторые побеги – монилиозом. Повреждений других органов растений и другими биотическими факторами не наблюдали.Item ЕКОЛОГО-ЦЕНОТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСЕЛИЩ ДОЛИНИ РІЧКИ ОРЖИЦЯ ЯК ПЕРСПЕКТИВНОГО ОБ’ЄКТА СМАРАГДОВОЇ МЕРЕЖ(2019) Шевчик, В. Л.; Смоляр, Н. О.; Соломаха, І. В.; Шевчик, Т. В.; SHEVCHYK, V. L.; SMOLIAR, N. A.; SOLOMAKHA, N. A.; SHEVCHYK, T. V.; ШЕВЧИК, В. Л.; СМОЛЯР, Н. А.; СОЛОМАХА, И. В.; ШЕВЧИК, Т. В.Наведено фізико-географічну характеристику долини річки Оржиця з притокою Гнила Оржиця. Різноманітність оселищ, включених до Резолюції 4 Бернської конвенції, дозволяє розглядати цю територію як перспективний об’єкт Смарагдової мережі України. Цьому сприяє й наявність на досліджуваній території ряду об’єктів природно-заповідного фонду України (заказників гідрологічних «Оржицький», «Тимківський», ботанічного «Плисів Яр», заповідного урочища «Загать» та ін.). Для долини річки Оржиця встановлено 17 оселищ, наведено їх еколого-ценотичні характеристики та особливості територіального розподілу. Здійснено загальну оцінку ботанічної складової різних типів рослинності та вказано місцезнаходження рідкісних видів рослин цієї території, включених до созологічних переліків різного рангу (регіонального – 9 видів), державного (Червона книга України – 5) та міжнародних (Бернська конвенція – 3). Вказано на необхідність збереження та забезпечення охороною популяцій рідкісних видів рослин Iris hungarica, Jurinea cyanoides, Ostericum palustre, які, маючи й інші созологічні статуси, включені до Додатку І Резолюції 6 Бернської конвенції (1998). Пропонуються деякі заходи екологічного менеджменту цієї території, зокрема доцільно заборонити подальше розорювання місцевостей, осушення заплавних ділянок, заліснення лучно-степових схилів, випалювання сухого травостою й стимулювання сінокосіння травостоїв та їхнє випасання за прогонним типом. Physical and geographical characteristics of the Orzhytsia River valley with Hnyla Ornitsa tributary are presented. Variety of habitats included in the list of the Resolution 4 of the Bern Convention enables considering this territory as a promising object of the Ukraine Emerald Network. This is facilitated by availability of a number of objects of the Nature Reserve Fund of Ukraine («Orzhitskyi» and «Timkivskyi» hydrological reserves, «Plysiv Yar» botanical reserve, «Zagat» protected ecosite etc.) in the studied territory. 17 Emerald habitats have been established for the Orzhytisa River valley, their ecological and coenotical characteristics and features of territorial distribution are given. General evaluation of botanical component of the vegetation types has been carried out, as well as location of rare plant species on this territory, included in the Sozological Lists of different ranks (regional (9 species), national (the Red Book of Ukraine – 5) and international (in particular, Bern Convention – 3). It is necessary to preserve and protect the rare species populations of Iris hungarica, Jurinea cyanoides, Ostericum palustre, which, having other sozological statuses, are included in the Annex I of the Resolution 6 of the Bern Convention (1998). Some measures of ecological management of this territory are suggested, in particular it is expedient to prohibit further plowing of the terrain, drainage of floodplain areas, afforestation of meadow-steppe slopes, burning of dry grass and stimulation of grass mowing of grasses and their grazing by running type. В статье приводится физико-географическая характеристика долины реки Оржица с притокой Гнилая Оржица. Разнообразие биотопов, которые включены в Резолюцию 4 Бернской конвенции, позволяет рассматривать эту территорию как перспективный объект Emerald Network. Этому способствует и наличие на исследуемой территории ряда объектов природно-заповедного фонда Украины (заказников гидрологических «Оржицкий», «Тимковский», ботанического «Плисов Яр», заповедного урочища «Загать» и др.). Для долины реки Оржица установлено 17 биотопов из указанного перечня, наведены их эколого-ценотические характеристики и особенности территориального распределения. Проведена общая оценка ботанической составляющей разных типов растительности и указаны местонахождения редких видов растений этой территории, которые включены в созологические списки разных категорий (регионального (9 видов), государственного (Красная книга Украины – 5) и международных (Бернская конвенция – 3). Указывается на необходимости сохранения и обеспечения охраной популяций редких видов растений Iris hungarica, Jurinea cyanoides, Ostericum palustre, которые, имея и другие созологические статусы, включены в Приложении І Резолюции 6 Бернской конвенции (1998). Предлагаются некоторые мероприятия экологического менеджмента этой территории, в частности целесообразно запретить дальнейшую распашку местностей, осушение пойменных участков, облеснение лугово-степных склонов, выжигание сухой растительности и стимулирование сенокошения травостоев и их выпасание по прогонному типу.Item ДИНАМІКА РОСЛИННОСТІ ДОЛИНИ КУЯЛЬНИЦЬКОГО ЛИМАНУ (ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ) 2. АНТРОПІЧНІ СУКЦЕСІЇ РОСЛИННОСТІ(2019) Дубина, Д. В.; Еннан, А. А.; Вакаренко, Л. П.; Дзюба, Т. П.; Кірюшкина, Г. М.; DUBYNA, D. V.; ENNAN, A. A.; VAKARENKO, L. P.; DZYUBA, T. P.; KIRIUSHKINA, H. M.; SHYKHALYEYEVA, H. M.; ДУБЫНА, Д. В.; ЭННАН, А. А.; ВАКАРЕНКО, Л. П.; ДЗЮБА, Т. П.; КИРЮШКИНА, А. Н.; ШИХАЛЕЕВА, Г. М.Антропічні зміни рослинності відбуваються під впливом потужних зовнішніх, по відношенню до рослинних угруповань, чинників, пов’язаних з діяльністю людини. У долині Куяльницького лиману за своїми масштабами та рівнем впливу вони перевершують природні. Основними чинниками таких змін є пасквальний, пірогенний, гідрогенний, фенісіціальний, рекреаційний та низка техногенних. На галофітну та засолено-лучну рослинність узбережних територій лиману та пониззя р. Великий Куяльник найбільший вплив має пасквальний чинник, на степову та чагарникову – пірогенний та лісомеліорація. Вплив фенісіціального та рекреаційного чинників проявляються у більш вузьких масштабах. Дія антропічних чинників у багатьох випадках підсилюється впливом глобальних або локальних природних факторів. Комплексна дія локального пасквального і глобального кліматичного чинників на засолено-лучні та степові угруповання призводить до їх уніфікації, втрати автохтонних елементів та зумовлює формування малопродуктивних, флористично збіднених угруповань асоціацій Aegilopsetum cylindricae Buia et al. 1969, Hordeetum murini Libbert 1932, Anisantho-Artemisietum austriacae Kostylev 1985. Сучасна степова рослинність схилів долини сформувалася під дією пірогенного чинника, що посилює процеси спустелювання, які відбуваються під впливом геоморфогенних та кліматичних факторів. У подальшому часті пожежі призведуть до заміщення зональних степових угруповань пустельно-степовими з домінуванням Agropyron pectinatum, Elytrigia repens, E. intermedia та Ephedra distachia. Лісомеліорація, яка здійснювалася шляхом терасуванням схилів, суттєво нівелює процеси їх історичного розвитку, істотно змінює умови довкілля та порушує природний розвиток флори і рослинності. Встановлено, що експансивну активність виявляють Elaeagnus angustifolia, E. commutata та Cotinus coggygria. Перші два сформували смуги деревної рослинності навколо лиману, витісняючи природні засолено-лучні угруповання, а останній – утворює густі зарості на багатьох ділянках правобережних схилів. Відновлення корінної степової рослинності на ділянках, на яких внаслідок пожежі, деревно-чагарникові насадження загинули, відбувається досить повільно. The anthropic changes in vegetation occur under the influence of powerful external factors associated with human activity. In the valley of the Kuyalnitskyi estuary, the anthropic changes exceed natural in terms of its scale and degree of influence. The main factors of such changes are pasture, pyrogenic, phenicial, recreational and a number of man-made. The halophytic and halophytic meadow vegetation of the coastal areas of the lower reaches of the Velykyi Kuyalnik and the estuary are most affected by the pasture. The steppe and shrub vegetation of the slopes of the valley are influenced a pyrogenic factor and forest logging. The influence of the phenicial and recreational factors are manifested on a narrower scale. The action of local anthropic factors are enhanced by the action of global or local natural factors. The complex effect of local grazing and global climatic factors on halophytic-meadow and steppe communities are lead to their unification, loss of the autochthonous elements and formation unproductive associations Aegilopsetum cylindricae Buia et al. 1969, Hordeetum murini Libbert 1932, Anisantho-Artemisietum austriacae Kostylev 1985 on the coast. Modern steppe vegetation of the valley slopes was formed under the influence of a pyrogenic factor. It intensifies desertification processes, which occur under the influence of geomorphogenic and climatic factors. Subsequently, frequent fires will result in substitution of desert-steppe zone steppe groups with domination of Agropyron pectinatum, Elytrigia repens, E. intermedia and Ephedra distachia. Forest melioration was carried out by means of terracing the slopes. These violates the processes of historical development of the steppe and significantly changes the environment, which violates the natural development of flora and vegetation. Elaeagnus angustifolia, E. commutata and Cotinus coggygria have a strong expansive activity. The first two species formed a strip of woody vegetation around the estuary, displacing the natural halophyte-meadow groups. The last species forms very dense thickets on many parts of the right-bank slopes. The regeneration of indigenous steppe vegetation occurs quite slowly in areas were tree-shrub plantations perished. Антропические изменения растительности происходят под влиянием мощных внешних , по отношению к растительным сообществам, факторов , связанных с деятельностью человека. В долине Куяльницкого лимана по своим масштабам и уровнем влияния антропические смены превышают природные. Основными факторами этих смен являються пастбищный, пирогенный, гидрогенный фенисициальный, рекреационный и техногенные. На галофитную и засоленно-луговую растительность прибрежных территорий низовья реки Большой Куяльник и лимана наибольшее вплияние имеет пасквальный, а на степную и кустарниковую – пастбищный фактор и лесомелиорация. Влияние фенисициального и рекреационного факторов проявляется в более узких масштабах. Действие антропических факторов во многих случаях усиливается влиянием глобальных или локальных природных воздействий. Комплексное действие локального пастбищного и глобального климатического факторов на засоленно-луговые и степные сообщества приводит к их унификации, потери автохтонных элементов и обуславливает формирование на побережье малопродуктивных, флористически обедненных сообществ ассоциаций Aegilopsetum cylindricae Buia et al. 1969, Hordeetum murini Libbert 1932, Anisantho-Artemisietum austriacae Kostylev 1985. Современная степная растительность склонов долины сформировалась под действием пирогенного фактора, усиливающего процессы опустынивания, которые происходят под влиянием геоморфогенних и климатических факторов. В дальнейшем частые пожары приведут к замещению зональных степных сообществ пустынно-степными с доминированием Agropyron pectinatum, Elytrigia repens, E. intermedia и Ephedra distachia. Лесомелиорация, которая осуществляется путем террасирования склонов, существенно нарушает процессы их исторического развития и изменяет условия природной среды. Это нарушает природное развитие флоры и растительности. Установлено, что экспансивную активность выявляют Elaeagnus angustifolia, E. commutata и Cotinus coggygria. Первые два вида сформировали полосы древесной растительности вокруг лимана, вытесняя природные засоленно-луговые сообщества, а последний – образует очень густые заросли на многих участках правобережных склонов. Возобновление коренной степной растительности на участках, где вследствие пожара древесно-кустарниковые насаждения погибли, происходит очень медленно.Item СЕРГІЙ ЯКОВИЧ КОНДРАТЮК: 60 РОКІВ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ(2019) Бойко, М. Ф.; Громакова, А. Б.; Малюга, Н. Г.; Дармостук, В. В.; Ходосовцев, О. Є.Item АНОТОВАНИЙ СПИСОК ФЛОРИ ПРОЕКТОВАНОГО ЗАКАЗНИКА «СТАРОШВЕДСЬКИЙ» (ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ, УКРАЇНА(2019) Мойсієнко, І. І.; Дайнеко, П. М.; Захватович, М.; Дембіч, І.; Суднік-Войциковська, Б.; MOYSIYENKO, І. І.; DAYNEKO, P. M.; ZACHWATOWICZ, M.; DEMBICZ, I.; SUDNIK-WÓJCIKOWSKA, B.; МОЙСИЕНКО, И. И.; ДАЙНЕКО, П. М.; ЗАХВАТОВИЧ, М.; ДЕМБИЧ, И.; СУДНИК-ВОЙЦИКОВСЬКАЯ, Б.Проектований ботанічний заказник місцевого значення «Старошведський» планується створити на землях Зміївської та Червономаяцької сільських рад Бериславського району Херсонської області. Пропонована назва заказника пов'язана з існуванням тут шведської колонії, починаючи з кінця XVIII століття. Заказник планується створити на території площею 263 га, що включає 2 балки (Костирську і Широку) та 3,5 км тераси Дніпра між ними. Територія проектованого заказника характеризується досить високим різноманіттям природних умов; окрім домінуючих степових оселищ тут представлені луки, чагарникові зарості, штучні лісові насадження, відслонення вапняків, лесів та глин, а також кліф, узбережжя та акваторія водосховища та рудеральні оселища. Анотований список флори судинних рослин проектованого ботанічного заказника «Старошведський» включає 359 видів судинних рослин, що відносяться до 222 родів, 68 родин, 3 класів та 2 відділів. Високе представництво аборигенних (279 видів, або 77,7 %), степових (171 вид, або 44,8 %) та несинатропних (123 види, або 34,2 %) рослин вказує на досить добрий рівень збереженості природних комплексів об’єкту, що створюється. Проектований заказник має високу созологічну цінність на регіональному, національному та міжнародному рівні. На регіональному рівні його природоохоронне значення репрезентують 10 видів рослин, що включені до Червоного списку Херсонської області (Amygdalus nana, Bellevalia sarmatica, Bromopsis heterophylla, Ephedra distachya, Hyacinthella leucophaea, Jurinea stoechadifolia, Poa sterilis, Quercus robur, Vinca herbacea та Vitis sylvestris). Висока созологічну цінність національного рівня зумовлена зростанням тут 10 видів рослин, що занесені до Червоної книги України (Astragalus dasyanthus, A. ponticus, Elytrigia stipifolia, Ornithogalum boucheanum, Stipa capillata, S. lessingiana, S. pulcherrima, S. ucrainica, Tulipa biebersteiniana та T. gesneriana) та 6 рослинних угруповань, включених до Зеленої книги України (Amygdaleta nanae, Elytrigieta stipifoliae, Stipeta capillatae, Stipeta lessingianae, Stipeta pulcherrimae та Stipeta ucrainicae). Созологічне значення на міжнародному рівні зумовлене зростанням тут рослини, що включена до Резолюції № 6 (Додаток 1) Бернської конвенції та Додатку ІІ Оселищної директиви ЄС – Jurinea cyanoides; також тим, що більшість території проектованого заказника є оселищами Резолюції № 4 Бернської конвенції (E1.2 Багаторічні трав’яні кальцифітні угруповання та степи та F3.247 Понтично–сарматські листопадні чагарникові зарості). Ці ж оселища під дещо іншими назвами включені до Додатку І Оселищної директиви ЄС. Враховуючи високу созологічну цінність даної території необхідно створити тут ботанічний заказник місцевого значення «Старошведський». The planned botanical nature reserve of local importance “Staroshvedskyi” is located in the area of the Zmiivka and Chervonyi Maiak councils, Beryslav District, Kherson Region, Ukraine. The proposed name of the reserve is associated with the existence of a Swedish colony here since the end of the XVIII century. The reserve planned to be built on an area of 263 hectares, including two ravines (so called ‘balkas’: Kostyrska and Shyroka) and a 3,5 kilometers long Dniepro river terrace. The territory is characterized by a wide variety of natural conditions. In addition to dominant steppe habitats, there are also meadows, scrublands, forest plantations and ruderal habitats, outcrops of limestone, loess and clay, limestone cliffs, and the Dniepro Reservoir. A list of the flora of the planned botanical nature reserve “Staroshvedskyi” includes 359 species of vascular plants, which belong to 222 genera, 68 families, 3 classes and 2 divisions. A good representation and a range of natives (279 species, 77.7%), steppe (171 species, 44.8%) and non-synanthropic plants (123 species, 34.2%) indicate a hight level of preservation of the object. The projected reserve shows a high conservation value at the regional, national and international level: ten plant species are included in the Red List of Kherson Province (Amygdalus nana, Bellevalia sarmatica, Bromopsis heterophylla, Ephedra distachya, Hyacinthella leucophaea, Jurinea stoechadifolia, Poa sterilis, Quercus robur, Vinca herbacea and Vitis sylvestris), ten plant species are included in the Red Data Book of Ukraine (Astragalus dasyanthus, A. ponticus, Elytrigia stipifolia, Ornithogalum boucheanum, Stipa capillata, S. lessingiana, S. pulcherrima, S. ucrainica, Tulipa biebersteiniana and T. gesneriana), and six vegetation communities are included in the Green Data Book of Ukraine (Amygdaleta nanae, Elytrigieta stipifoliae, Stipeta capillatae, Stipeta lessingianae, Stipeta pulcherrimae, Stipeta ucrainicae). Furthemore, one species (Jurinea cyanoides) and a range of habitats are covered by the Resolution № 4 to the Bern Convention (E1.2. Perennial calcareous grassland and basic steppes and F3.247 Ponto-Sarmatic deciduous thickets), and by the EU Habitats Directive. Taking the above into account, there is an urgent need to establish the botanical nature reserve of local importance “Staroshvedskyi”. Проектируемый ботанический заказник местного значения «Старошведский» планируется создать на землях Змиевского и Красномаяцкого сельских советов Бериславского района Херсонской области. Предложеное название заказника связано со шведской колонией, существовашей на данной территории начиная с конца XVIII века. Заказник планируется создать на территории площадью 263 га, что включает 2 балки (Костырскую и Широкую) и 3,5 км террасы Днепра между ними. Территория проектируемого заказника характеризуется достаточно высоким разнообразием природных условий: помимо доминирующих степных сред обитания здесь представлены луга, кустарниковые заросли, искусственные лесные насаждения, обнажения известняков, лессов и глин, а также клифф, побережье и акватория водохранилища и рудеральные среды обитания. Аннотированный список флоры сосудистых растений проектируемого ботанического заказника «Старошведский» включает 359 видов сосудистых растений, которые относятся к 222 родам, 68 семействам, 3 классам и 2 отделам. Высокое представительство аборигенных (279 видов, или 77,7 %), степных (171 вид, или 44,8 %) и несинантропных (123 вида, или 34,2 %) растений указывает на довально хороший уровень сохранности природных комплексов создаваемого объекта. Проектируемый заказник имеет высокую созологическую ценность на региональном, национальном и международном уровне. На региональном уровне его природоохранное значение представляют 10 видов растений, включенных в Красный список Херсонской области (Amygdalus nana, Bellevalia sarmatica, Bromopsis heterophylla, Ephedra distachya, Hyacinthella leucophaea, Jurinea stoechadifolia, Poa sterilis, Quercus robur, Vinca herbacea и Vitis sylvestris). Высокая созологическая ценность национального уровня обусловлена произростанием на данной территории 10 видов растений, относящихся к Красной книге Украины (Astragalus dasyanthus, A. ponticus, Elytrigia stipifolia, Ornithogalum boucheanum, Stipa capillata, S. lessingiana, S. pulcherrima, S. ucrainica, Tulipa biebersteiniana и T. gesneriana) и 6 растительных сообществ, включенных в Зеленую книгу Украины (Amygdaleta nanae, Elytrigieta stipifoliae, Stipeta capillatae, Stipeta lessingianae, Stipeta pulcherrimae и Stipeta ucrainicae). Созологическое значение на международном уровне обусловлено произрастанием в пределах заказника растений, включенных в Резолюцию № 6 (Приложение 1) Бернской конвенции и Приложение II Директивы ЕС о средах обитания – Jurinea cyanoides; также тем, что большая часть территории проектируемого заказника являются биотопами Резолюции № 4 Бернской конвенции (Е. 1.2 Кальцефильные многолетние злаковники и степи и F3.247 Понто–сарматские заросли листопадных кустарников степной зоны). Эти же биотопы под другими названиями включены в Приложение I Директивы ЕС О биотопах. Учитывая высокую созологическую ценность данной территории, необходимо создать здесь ботанический заказник местного значения «Старошведский».