Чорноморський ботанічний журнал (Т. 14 - 16, 18, 19)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/7203
Browse
5 results
Search Results
Item ВМІСТ ФОТОСИНТЕТИЧНИХ ПІГМЕНТІВ У ЛИСТКАХ РІЗНИХ ФОРМ BERBERIS THUNBERGII В УМОВАХ ХЕРСОНЩИНИ(2019) Сушинська, Н. І.; Коршиков, І. І.; SUSHYNSKA, N. I.; KORSHYKOV, I. I.; СУШИНСКАЯ, Н. И.; КОРШИКОВ, И. И.Проведено порівняльні дослідження вмісту фотосинтетичних пігментів у листках одно- і дворічних пагонів 8 декоративних форм Berberis thunbergii DC. із колекції Агробіостанції – ботанічного саду Херсонського державного університету. Уміст хлорофілу й суми каротиноїдів визначали в листках цих форм у липні й на початку жовтня, коли ще не було візуально видимих ознак старіння листя. Самі форми відрізнялись різним забарвленням листків: зелене, зелене з біло-сірими плямами, пурпурове, пурпурове з жовтою смугою, пурпурове з біло-сірими плямами, жовте. У жовтні уміст хлорофілу і каротиноїдів у переважній більшості форм був вищим, порівняно з листками цих же форм у липні. Максимальний рівень суми хлорофілів, як і суми каротиноїдів, виявлений у листках із зеленим забарвленням із біло-сірими плямами форми “Kelleris”, у жовтні відповідно – 2,51 мг/г і 0,89 мг/г сирої ваги, а у липні ці показники були такими – 2,11 мг/г і 0,64 мг/г. Найменший вміст хлорофілу – 0,22 мг/г і каротиноїдів – 0,11 мг/г був у липні в листках дворічних пагонів жовтолистого карлика “Bananza Gold”. У листках однорічних пагонів, порівняно з дворічними, уміст фотосинтетичних пігментів, як правило, був більшим. Упродовж вегетації дещо змінювались співвідношення хлорофіл а/ хлорофіл b і сума хлорофілів/ сума каротиноїдів, у липні вони варіювали у межах 1,0–3,1 і 1,0–3,3, а у жовтні – 1,9–3,1 та 1,3–4,0 відповідно. Форми з зеленим забарвленням листків, зазвичай, мали вищий уміст хлорофілу а і b, а також їх суми, порівняно з формами з пурпуровими і, особливо, жовтими листками. Це також стосується і суми каротиноїдів у липні. У жовтні, за винятком форми “Kelleris”, більше каротиноїдів виявлено в листках форм із пурпуровим забарвленням. Суттєві відмінності забарвлення листків декоративних форм B. thunbergii є реальною запорукою для створення різнобарвних садових композицій у парках і скверах. We carried out comparative studies of the photosynthetic pigments content in leaves of one- and two-year shoots in eight decorative forms of Berberis thunbergii DC. from the Agrobiostation – Botanical Garden collection of the Kherson State University. The chlorophyll content and carotenoids sum were defined in the leaves of these forms in July and early October, when there were no visual signs of leaf aging. The forms are differed by various colours of leaves: green, green with white-gray spots, purple, purple with yellow strip, purple with white-gray spots, yellow. In October, the chlorophyll content and carotenoids was higher than in the leaves of the same forms in July in the vast majority of forms. The maximum levels of the chlorophylls (2.51 mg/g) and carotenoids (0.89 mg/g) were found in green-coloured leaves with white-gray spots in the form “Kelleris” in October. In July, these rates were 2.11 mg/g and 0.64 mg/g respectively. The lowest content of the chlorophylls (0.22 mg/g) and carotenoids (0.11 mg/g) were in July in the leaves of two-year shoots of the yellow-leaf dwarf "Bananza gold". The content of photosynthetic pigments were generally higher in the leaves of one-year shoots vs. two- year ones. Ratio of chlorophyll a/chlorophyll b to chlorophyll sum/ carotenoids sum were varied during the growing season. It is varied from 1.0 to 3.1 and 1.0 to 3.3 in July and from 1.9 to 3.1 and from 1.3 to 4.0 in October. Usually, forms with green leaves had a higher content of the chlorophyll a and b and their sums vs. forms with purple and especially yellow leaves. This applies to the carotenoids sum in July also. In October, most carotenoids were found in leaves of the forms with purple leaf color, exception for the form “Kelleris”. The significant differences in the leaf colouring of decorative forms B. thunbergii are a real guarantee for the creation of colourful garden arrangements in parks and squares. Проведены сравнительные исследования содержания фотосинтетических пигментов в листьях одно- и двухлетних побегов восьми декоративных форм Berberis thunbergii DC. из коллекции Агробиостанции – ботанического сада Херсонского государственного университета. Содержание хлорофилла и суммы каротиноидов определяли в листьях этих форм в июле и в начале октября, когда еще не было визуально видимых признаков старения листьев. Сами формы отличались разной окраской листьев: зеленая, зеленая с бело-серыми пятнами, пурпурная, пурпурная с жёлтой полосой, пурпурная с бело-серыми пятнами, желтая. В октябре содержание хлорофилла и каротиноидов в большинстве форм было выше по сравнению с листьями этих же форм в июле. Максимальный уровень суммы хлорофиллов, как и суммы каротиноидов, обнаруженный в листьях с зеленой окраской с бело-серыми пятнами формы "Kelleris", соответственно в октябре – 2,51 мг/г и 0,89 мг/г сырого веса, а в июле эти показатели были такими – 2,11 мг/г и 0,64 мг/г. Наименьшее содержание суммы хлорофиллов – 0,22 мг/г и каротиноидов – 0,11 мг/г было в июле в листьях двухлетних побегов желтолистого карлика "Bananza Gold". В листьях однолетних побегов по сравнению с двухлетним содержание фотосинтетических пигментов, как правило, было больше. В течение вегетации несколько менялись соотношения хлорофилл а / хлорофилл b и сумма хлорофиллов / сумма каротиноидов, в июле они варьировали в границах 1,0–3,1 и 1,0–3,3, а в октябре – 1,9–3,1 и 1,3–4,0 соответственно. Формы с зеленой окраской листьев, как правило, имели высокое содержание хлорофилла а и b, а также их суммы по сравнению с формами с пурпурными и особенно желтыми листьями. Это также относится и к сумме каротиноидов в июле. В октябре, за исключением формы "Kelleris", больше каротиноидов обнаружено в листьях форм с пурпурной окраской. Существенные различия окраски листьев декоративных форм B. thunbergii является реальной основой для создания разноцветных садовых композиций в парках и скверах.Item ВИДОВЕ РІЗНОМАНІТТЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПОШИРЕННЯ CHARALES (CHAROPHYTA) У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ(2019) Борисова, О. В.; Громакова, А. Б.; BORYSOVA, O. V.; GROMAKOVA, A. B.Представлено результати дослідження харальних водоростей (Charales Charophyta) різнотипних водойм Харківської області, здійсненого влітку 2018 року, які суттєво доповнюють попередній чеклист. На підставі узагальнених оригінальних та літературних даних проаналізовано видове різноманіття та особливості розповсюдження водоростей цієї групи. Загалом, за весь період флористичних досліджень виявлено 65 місцезнаходжень 15 видів Charales у водних об'єктах басейну річки Сіверський Донець в межах Харківської області. Проте знахідки Chara braunii, Ch. canescens, Nitella flexilis, N. gracilis та N. syncarpa, що були відомі наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., не підтверджені гербарними зразками, а їхні локалітети зникли внаслідок природних або антропогенних трансформацій. Наявність 10 видів (Chara connivens, C. contraria, C. globularis, C. intermedia, C. tomentosa, C. vulgaris, Nitella mucronata, Nitellopsis obtusa, Tolypella glomerata, T. prolifera), що мають постійні локалітети на території Харківської області, підтверджено зборами останніх десятиріч. Серед них за частотою трапляння виокремлюються групи звичайних (2 види), нерідкісних (4) та рідкісних (4) видів. У долинах річки Сіверський Донець і його приток Осколу та Береки виявлені осередки видового різноманіття Charales з різними комплексами видів, що обумовлено відмінністю у гідрологічному та гідрохімічному режимах водойм та водотоків, розташованих у лісостеповій та степовій зонах. У долині річки Сіверський Донець комплекс видів представлено Chara globularis, Nitella mucronata та Nitellopsis obtusa (русло річки та заплавні водойми), у долині річки Оскіл – Chara contraria, C. intermedia, C. tomentosa, Nitellopsis obtusa (озера надзаплавних терас) та C. vulgaris (заплавні озера, Червонооскільське водосховище), у долині річки Берека – Chara contraria, Ch. connivens, Ch. intermedia, Ch. vulgaris та Tolypella glomerata (русло річки). Основними чинниками, що впливають на такий розподіл видів Charales на дослідженій території, є сталий або мінливий гідрологічний режим водойм та хімічний склад, ступінь мінералізації, активна реакція води. The results of a study on charophytes (Charales, Charophyta) of different type water bodies on territory of the Siversky Donets river basin (Kharkiv Region) in summer 2018 are presented. They substantially supplemented the previous checklist of the Kharkiv Region Charales. However the findings of Chara braunii, Ch. canescens, Nitella flexilis, N. gracilis and N. syncarpa recorded in the end of ХІХ – at the beginning of ХХ centuries have not been supported by herbarium specimens. Their localities vanished as a result of natural or anthropogenic transformations. Existence of 10 species, namely: Chara connivens, C. contraria, C. globularis, C. intermedia, C. tomentosa, C. vulgaris, Nitella mucronata, Nitellopsis obtusa, Tolypella glomerata and T. prolifera, which have their constant localities in the Kharkiv Region being supported by numerous new findings in recent time. According to a frequency of occurrence the species are denoted as most common (2 species), frequent (4) and rare (4). Some centers of species diversity of Charales have been revealed in the valleys of Siversky Donets River and its tributaries Oskil and Bereka rivers. They are characterized by specific complexes of species determined by a difference in hydrological and hydro-chemical regimes of water bodies situated in Forest-Steppe and Steppe zones within the Kharkiv Region. The complexes of species are represented by Chara globularis, Nitella mucronata, Nitellopsis obtusa in the Siversky Donets valley; Chara contraria, C. intermedia, C. tomentosa, C. vulgaris and Nitellopsis obtusa in the Oskil valley; Chara contraria, C. connivens, C. intermedia, C. vulgaris and Tolypella glomerata in the Bereka valley. The steady or changeable hydrological regime of water bodies, chemical composition, salinity and alkalinity of water are suggested as main factors influencing on diversity and distribution of Charales in the Kharkiv Region. Представлены результаты исследования харальных водорослей (Charales Charophyta) разнотипных водоемов Харьковской области, проведенного летом 2018 года, которые существенно дополнили предыдущий чеклист. На базе обобщенных оригинальных и литературных данных проанализированы видовое разнообразие и особенности распространения этой группы водорослей. В целом, за весь период флористических исследований выявлено 65 местонахождений 15 видов Charales в водных объектах бассейна р. Северский Донец в пределах Харьковской области. Однако, находки Chara braunii, C. canescens, Nitella flexilis, N. gracilis и N. syncarpa, известные в конце ХІХ и первой половине ХХ века не подтверждены гербарными образцами, а их локалитеты исчезли в результате природных или антропогенных трансформаций. Наличие 10 видов (Chara connivens, C. contraria, C. globularis, C. intermedia, C. tomentosa, C. vulgaris, Nitella mucronata, Nitellopsis obtusa, Tolypella glomerata и T. prolifera, которые имеют постоянные локалитеты на территории Харьковской области, подтверждается их многочисленными находками в последнее десятилетие. Среди них по частоте встречаемости выделяются группы обычных (2 вида), нередких (4) и редких (4) видов. В долинах рек Северский Донец и его притоков Оскола и Береки выявлены центры видового разнообразия Charales. Они характеризуются разными комплексами видов, что обусловлено отличиями в гидрологическом и гидрохимическом режимах водоемов, расположенных в лесостепной и степной зонах области. В долине реки Северский Донец комплекс видов представлен Chara globularis, Nitella mucronata и Nitellopsis obtusa (русло реки, пойменные водоемы); в долине р. Оскол – Chara contraria, C. intermedia, C. tomentosa, Nitellopsis obtusa (озера надпойменных террас) и C. vulgaris (пойменные озера, Краснооскольское водохранилище); в долине реки Берека – Chara contraria, C. connivens, C. intermedia, C. vulgaris и Tolypella glomerata (русло реки). Основными факторами, влияющими на такое распределение водорослей, являются постоянный или меняющийся гидрологический режим водоема, химический состав, степень минерализации и pH воды.Item СИНТАКСОНОМІЯ РУДЕРАЛЬНОЇ РОСЛИННОСТІ ДОЛИНИ КУЯЛЬНИЦЬКОГО ЛИМАНУ(2018) Дубина, Д. В.; Еннан, А. А.; Дзюба, Т. П.; Вакаренко, Л. П.; Кірюшкина, Г. М.; Шихалєєва, Г. М.; DUBYNA, D.V.; ENNAN, A. A.; DZIUBA, T. P.; VAKARENKO, L. P.; KIRIUSHKYNA, H. M.; SHYKHALEEVA, H. M.З’ясований сучасний стан рудеральної рослинності долини Куяльницького лиману та встановлена її фітоценотична різноманітність. Найбільшим синтаксономічним багатством характеризується клас Stellarietea mediae (13 асоціацій, 7 союзів та 3 порядки), меншим – ArtemisieteaArtemisieteaArtemisietea Artemisietea Artemisietea vulgaris vulgaris vulgarisvulgarisvulgaris (10 асоціацій, 4 союзи і 2 порядки), найменшим – Polygono-Poetea annuae (1 асоціація, 1 союз і 1 порядок). Виділена нова асоціація – Amarantho blitoidis-Tribuletum terrestris. Найпоширенішими на дослідженій території є ценози асоціацій Agropyretum repentis, Hordeetum murini, Melilotetum albo-officinalis, Chamaeplietum officinalis, Lactucetum tataricae, Anisantho-Artemisietum austriacae, Polygonetum arenastri. Більшість виявлених асоціацій досить характерні для всієї Західної та Східної Європи, в тому числі України, однак вагомою є частка термофільних угруповань, зокрема Bromo squarrosi-Sonchetum oleracei, Lactucetum tataricae, Anisantho-Artemisietum austriacae, Calamagrostietum epigei, Amarantho blitoidis-Tribuletum terrestris та Cynodontetum dactyli. Внаслідок катастрофічного зменшення в останні роки водної поверхні лиману спостерігається збільшення площ і кількість рудеральних угруповань, складених термофільними однорічниками. Встановлено, що формування рудеральної рослинності відбувалося за рахунок синантропних фітоценозів регіону та попередніх формацій природної рослинності. Наявність у складі ценофлори часом значної частки аборигенних видів (до 55 %) вказує на можливість ренатуралізації природної рослинності за умови зниження антропогенного тиску та запровадження відповідних заходів. Широке поширення та різноманіття рудеральної рослинності, а також високий ступінь її адвентизації свідчать про загрозливу екологічну ситуацію в регіоні та значний рівень антропогенної трансформації природних угруповань. Є вкрай необхідними заходи оптимізації, відновлення та реставрації напівприродних та антропогенних екосистем лиману. Вирішення цього завдання можливе лише шляхом створення Національного природного парку «Куяльницький». The present state of ruderal vegetation in the valley of the Kuyalnyk Liman is clarified, and its phytocenotic diversity is established. The largest syntaxonomic riches has the class Stellarietea mediae (13 associations, 7 alliances and 3 orders). ArtemisieteaArtemisieteaArtemisietea Artemisietea vulgaris vulgaris vulgarisvulgarisvulgaris has 10 associations, 4 alliances and 2 orders and Polygono-Poetea annuae – 1 association, 1 alliance and 1 order only. The new association Amarantho blitoidis-Tribuletum terrestris are described. Agropyretum repentis, Hordeetum murini, Melilotetum albo-officinalis, Chamaeplietum officinalis, Lactucetum tataricae, Anisantho-Artemisietum austriacae, Polygonetum arenastri are most widespread associations on the investigated area. These associations are quite characteristic for the whole of Western and Eastern Europe, including Ukraine, but thermophile communities Bromo squarrosi-Sonchetum oleracei, Lactucetum tataricae, Anisantho-Artemisietum austriacae, Calamagrostietum epigei, Amarantho blitoidis-Tribuletum terrestris and Cynodontetum dactyli are present here. It is observed the increase in area and the number of ruderal communities of thermophilic annuals, due to the catastrophic reduction in recent years a water surface. Ruderal vegetation of the region is formed by synanthropic phytocoenoses and genetically previous formations of natural vegetation. There is a significant proportion of aboriginal species (up to 55 %) in floristic composition of ruderal communities. It indicates the possibility of renaturalization of natural vegetation, while reducing anthropic pressure. The wide distribution and diversity of ruderal vegetation, and its high degree adventization, testify to the threatening ecological situation in the region and a significant level of anthropic transformation of natural communities. Optimization and restoration of semi-natural and anthropic ecosystems of the Liman are necessary. The creation of the Kuyalnytskyi National Natural Park is the only solution of this problem. Выяснено современное состояние рудеральной растительности долины Куяльницкого лимана и установлено ее фитоценотическое разнообразие. Наибольшим синтаксономическим богатством характеризуется класс Stellarietea mediae (13 ассоциаций, 7 союзов и 3 порядка), меньшим – Artemisietea vulgaris (10 ассоциаций, 4 союза и 2 порядка), наименьшим – Polygono-Poetea annuae (1 ассоциация, 1 союз и 1 порядок). Выделена новая ассоциация – Amarantho blitoidis-Tribuletum terrestris. Наиболее распространенными на исследуемой территории являются ценозы ассоциаций Agropyretum repentis, Hordeetum murini, Melilotetum albo-officinalis, Chamaeplietum officinalis, Lactucetum tataricae, Anisantho-Artemisietum austriacae, Polygonetum arenastri. Большинство выявленных ассоциаций достаточно характерны для всей Западной и Восточной Европы, в том числе Украины, однако весомой является доля термофильных сообществ, в частности Bromo squarrosi-Sonchetum oleracei, Lactucetum tataricae, Anisantho-Artemisietum austriacae, Calamagrostietum epigei, Amarantho blitoidis-Tribuletum terrestris и Cynodontetum dactyli. Вследствие катастрофического уменьшения в последние годы водной поверхности лимана наблюдается увеличение площадей и количество рудеральных сообществ, образованных термофильными однолетниками. Установлено, что формирование рудеральной растительности происходило за счет синантропных фитоценозов региона и предыдущих формаций природной растительности. Наличие в составе ценофлоры временами значительной части аборигенных видов (до 55 %) указывает на возможность ренатурализации природной растительности при условии снижения антропогенной нагрузки и внедрения соответствующих мероприятий. Широкое распространение и разнообразие рудеральной растительности, а также высокая степень ее адвентизации свидетельствуют об угрожающей экологической ситуации в регионе и значительном уровне антропогенной трансформации природных сообществ. Являются крайне необходимыми меры оптимизации, восстановления и реставрации полуестественных и антропогенных экосистем лимана. Решение этой задачи возможно лишь путем создания Национального природного парка «Куяльницкий».Item ЛИШАЙНИКИ ТА ЛІХЕНОФІЛЬНІ ГРИБИ ЧАЛБАСЬКОЇ АРЕНИ НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИХ ПІСКІВ (ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ)(2018) Ходосовцев, О. Є.; Дармостук, В. В.; Ходосовцева, Ю. А.; Наумович, Г. О.; Малюга, Н. Г.; ХОДОСОВЦЕВ, A.E.; ХОДОСОВЦЕВА, Ю.А.; НАУМОВИЧ, A.О.; KHODOSOVTSEV, A.YE.; DARMOSTUK, V.V.; KHODOSOVTSEVA, YU.A.; NAUMOVICH, A.O.; MALUGA, N.G.На території Чалбаської арени нижньодніпровських пісків виявлено 160 видів лишайників, ліхенофільних та близьких до лишайників грибів, серед яких Absconditella lignicola, Anaptychia crinalis, Bacidia fraxinea, Ramalina canariensis виявились новими для рівнинної частини України, а Caloplaca monacensis, Chaenotheca chlorella, Cladonia macilenta, Heterocephalacria physciacearum, Lecanora chlarotera, Lepraria lobificans, Porina aenea, Punctelia subrudecta – для її степової зони. Біотопи урочища Буркутскі плавні Чалбаської арени, де сконцентровано 77% видів досліджених груп організмів за відношенням до усього їх різноманіття на нижньодніпровських пісках, ми пропонуємо вважати однією із «гарячих точок» різноманіття степової зони України. Чалбаська арена репрезентує значну кількість «північних» елементів, поширення яких, скоріше всього, пов'язане із закінченням останнього зледеніння близько 10–12 тис. років тому та початком голоцену. Ймовірно, лишайники Absconditella lignicola, Сandelariella kuusamoensis, Punctelia subrudecta, Usnea glabrescens можна оцінити як релікти раннього голоцену. Ми гіпотетично допускаємо, що проникнення атлантичних видів, таких як Anaptychia crinalis, Athallia alnetorum, Bacidia fraxinea, Candelaria pacifica, Ramalina canariensis до території нижньодніпровських арен скоріше всього розпочалося у другій половині голоцену і продовжується дотепер. На території Чалбаської арени виявлено три види лишайників, Cetraria aculeata, Ramalina canariensis, Xanthoparmelia camtschadalis, що занесені до Червоної книги України, та дванадцять видів лишайників, Anaptychia ciliaris, Bacidia rubella, Candelaria concolor, Chaenotheca trichialis, Flavoparmelia caperata, Lecania ephredrae, Parmelina quercina, Parmelina tiliacea, Placynthiella olygothropha, Phlyctis argena, Usnea hirta, U. glabrescens, занесених до Червоного списку Херсонської області. До наступного регіонального переліку видів, що потребують охорони, пропонується включити дванадцять видів вразливих лишайників: Absconditella lignicola, Anaptychia crinalis, Athallia alnetorum, Bacidia fraxinea, Candelaria pacifica, Cladonia macilenta, Caloplaca monacensis, Lepra albescens, Chaenotheca chlorinа, Porina aenea, Pseudoschismatomma rufescens, Punctelia subrudecta. Для охорони біотопів Чалбаської арени та моніторінгу популяцій вразливих видів лишайників пропонується розширити територію Національного природного парку «Олешківські піски» та створити на більшості території Чалбаської арени Регіональний ландшафтний парк «Гілея». На территории Чалбасской арены нижнеднепровских песков найдено 160 видов лишайников, лихенофильных и близких к лишайникам грибов. Среди них, Absconditella lignicola, Anaptychia crinalis, Bacidia fraxinea, Ramalina canariensis впервые приведены для равнинной части Украины, а Caloplaca monacensis, Chaenotheca chlorella, Cladonia macilenta, Heterocephalacria physciacearum, Lecanora chlarotera, Lepraria lobificans, Porina aenea, Punctelia subrudecta оказались новыми для степной зоны. Биотопы урочища Буркутские плавни Чалбасской арены, где сконцентрировано 77% видов исследованых групп организмов по отношению ко всему их разнообразию на нижнеднепровских песках, можно считать одной из гарячих точок разнообразия степной зоны Украины. Чалбасская арена репрезентирует большое количество «северных» элементов, распространение которых скорее всего согласуется с окончанием последнего ледникового периода 10– 12 тис. лет назад и началом голоцена. Вероятно, лишайники Absconditella lignicola, Сandelariella kuusamoensis, Punctelia subrudecta, Usnea glabrescens можно оценить как реликты раннего голоцена. Мы гипотетически допускем, что проникновение атлантических видов, таких как Anaptychia crinalis, Athallia alnetorum, Bacidia fraxinea, Candelaria pacifica, Ramalina canariensis на территорию нижнеднепровских песков скорее всего произошло во второй половине голоцена и прородолжается до сих пор. На территории Чалбасской арены виявлено три вида, Cetraria aculeata, Ramalina canariensis, Xanthoparmelia camtschadalis, которые занесены в Красную книгу Украины, а двенадцять видов, Anaptychia ciliaris, Bacidia rubella, Candelaria concolor, Chaenotheca trichialis, Flavoparmelia caperata, Lecania ephredrae, Parmelina quercina, P. tiliacea, Placynthiella olygothropha, Phlyctis argena, Usnea hirta, U. glabrescens включены в Красный список Херсонской области. В работе предложено включить в регональный красный список: Absconditella lignicola, Anaptychia crinalis, Athallia alnetorum, Bacidia fraxinea, Candelaria pacifica, Cladonia macilenta, Caloplaca monacensis, Lepra albescens, Chaenotheca chlorinа, Porina aenea, Pseudoschismatomma rufescens, Punctelia subrudecta. Для охраны биотопов Чалбасской арены и мониторинга популяций редких видов лишайников предлагаем увеличить территорию Национального природного парка «Олешковские пески» и создать Региональный ландшафтный парк «Гилея». 160 species of lichens and lichenicolous fungi have been found in Chalbasy arena in Lower Dnipro sand dunes. Absconditella lignicola, Anaptychia crinalis, Bacidia fraxinea, Ramalina canariensis were a new for the Ukrainian plains and Caloplaca monacensis, Chaenotheca chlorella, Cladonia macilenta, Heterocephalacria physciacearum, Lecanora chlarotera, Lepraria lobificans, Porina aenea, Punctelia subrudecta were firsty found for steppe zone. Among Chalbasy arena, the habitats of Burkuty plavni are hotspot for lichens and lichenicolous fungi diversity of the steppe zone of Ukraine. The landscape is cover of 0,5% of Lower Dnipro Sand dunes and has 77% lichens and lichenicolous fungi founding on this territory. The Chalbasy arena represents a northern lichen elements. It occupied of the sand dunes habitats after the last glacial period 10–12 thouthand years ago. Probably, Absconditella lignicola, Candelariella kuusamoensis, Punctelia subrudecta, Usnea glabrescens are relics of the early Holocene. Probably, the penetration of Atlantic species, Anaptychia crinalis, Athallia alnetorum, Bacidia fraxinea, Candelaria pacifica, Ramalina canariensis to the territory of Lower Dnipro sand dunes habitas began in the second half of the Holocene and it continues to this time. In Chalbasy arena, Cetraria aculeata, Ramalina canariensis, Xanthoparmelia camtschadalis are listed in the Red Data Book of Ukraine and Anaptychia ciliaris, Bacidia rubella, Candelaria concolor, Chaenotheca trichialis, Flavoparmelia caperata, Lecania ephredrae, Parmelina quercina, Parmelina tiliacea, Placynthiella olygothropha, Phlyctis argena, Usnea hirta, U. glabrescens are included to the Red List of Kherson region. Absconditella lignicola, Anaptychia crinalis, Athallia alnetorum, Bacidia fraxinea, Candelaria pacifica, Cladonia macilenta, Caloplaca monacensis, Lepra albescens, Chaenotheca chlorinа, Porina aenea, Pseudoschismatomma rufescens, Punctelia subrudecta are vulnerable lichen species within steppe zone and are in need of protection. It is proposed to expand the territory of the Oleshkivski pisky National Park and create a Gileya Regional Landscape Park on western part of Chalbasy arena with aim to protect of the lichen habitats.Item Особливості чагарникової рослинності південно-степової підзони Тилігуло-Бузького межиріччя(2018) Дмитрук, Ю. Г.; DMYTRUK, YU.G.Проаналізовано видовий склад та екологічний стан природно-чагарникової рослинності Північно-Західного Причорномор’я на прикладі території південно-степової підзони Тилігуло-Бузького межиріччя. Висвітлено основні флористичні особливості природно-чагарникової рослинності в різних типових біотопах, притаманних сухому степу. Охарактеризовано основні екологічні умови зростання чагарникової рослинності в межах території дослідження. Практично вся природна рослинність залишкових ділянок степового ландшафту збережена і досліджується в балкових біотопах, локально-ґрунтова, мікрокліматична та орографічна специфіка яких є визначальною в плані формування та існування їх фітоценозів. Встановлено, що в умовах трансформованої території природні чагарникові угруповання поєднують компоненти різного походження (степові аборигени, інтродуценти, інвазійні та адвентивні види), які в екологічному відношенні практично ідентичні первинно-степовим чагарникам. Їх екологічна, видова та біотопічна (балково-байрачна) уніфікація простежується в різних підзонах степу, відрізняючись там лише фенологічними відмінностями в термінах вегетації. Відповідно, сучасний склад і структура чагарникових угруповань Північно-Західного Причорномор’я не проявляє очікуваної тенденції до «збіднення» та ксерофітизації за градієнтом південного вектору. Також, за умови різкого спаду випасного навантаження впродовж останніх 15 років природна чагарникова рослинність залишкових ділянок яружно-балкових ландшафтів проявляє акцентовану тенденцію щодо розширення місцезростань. У першу чергу розширення площ існування чагарників відбувається за рахунок більш зволожених мікроділянок із порушеною або зруйнованою дерниною. При цьому видовий склад чагарникових угруповань байрачних ділянок різних місцевостей лишається практично незмінним і лише в тальвегах формує змішані деревинно-чагарникові комплекси на основі місцевих та інвазійних видів. The species composition and ecological state of the natural shrubland of the North-Western Black Sea Region is analyzed by the example of the territory of the south-steppe subzone of the Tiligul-Bug interfluves. The main floristic features of natural-shrub vegetation are highlighted in various typical habitats inherent in the dry steppe. It describes the main ecological and biotopical conditions of the shrubs vegetation growth within the study area. Almost all the natural vegetation of the remaining parts of the steppe landscape is preserved and investigated in the ravine biotopes, the locally ground, microclimatic and orographic specifics of which are decisive in terms of the formation and existence of their phytocoenoses. It is established that in the conditions of the transformed territory, natural shrub phytogroups combine components of different origins (steppe natives, introducents, invasive and adventitious species) that are almost identical in the biotopical relation to the primary-steppe shrubs. Their ecological, species and biotopical (gully-ravine) unification is visible in geobotanically and geographically different sub-zones of the steppe, differing only in terms of vegetation. Accordingly, the modern composition and structure of the shrub groups in the steppe-field territory does not show the expected tendency to «impoverish» and xerophytisation in the gradient of the southern vector. Also, under the condition of a sharp drop in marginal loading during the last 15 years, the natural shrub vegetation of the remaining parts of the steppe-balk terrain shows an accentuated tendency to expand the location of habitats. First and foremost, the expansion of squares of shrubbery is due to more moisturized microbodies with broken or turf worn down. At the same time, the species composition of shrub groups in the gullies of the geobotanically different areas remains practically unchanged, and only in talvegah forms mixed wood-shrub complexes based on local and invasive species. Проанализированы видовой состав и экологическое состояние природно-кустарниковой растительности Северо-Западного Причерноморья на примере территории юго-степной подзоны Тилигуло-Бугского междуречья. Освещены основные флористические особенности природно-кустарниковой растительности в различных типовых биотопах, присущих сухой степи. Охарактеризованы основные экологические условия роста кустарниковой растительности в пределах территории исследования. Практически вся естественная растительность остаточных участков степного ландшафта сохранена и исследуется в балочных биотопах, локально-грунтовая, микроклиматическая и орографическая специфика которых является определяющей в плане формирования и существования их фитоценозов. Установлено, что в условиях трансформированной территории природные кустарниковые группировки объединяют компоненты различного происхождения (степные аборигены, интродуценты, инвазивнные и адвентивные виды), которые в экологическом отношении практически идентичны первично-степным кустарникам. Их экологическая, видовая и биотопическая (балочно-овражная) унификация прослеживается в различных подзонах степи, отличаясь там только фенологическими различиями в сроках вегетации. Соответственно, современный состав и структура кустарниковых группировок территории Северо-Западного Причерномор’я не проявляет ожидаемой тенденции к «обеднению» и ксерофитизации по градиенту южного вектора. Также, при условии резкого спада выпасной нагрузки в течение последних 15 лет естественная кустарниковая растительность остаточных участков овражно-балочных ландшафтов проявляет акцентированную тенденцию расширения местообитаний. В первую очередь расширение площадей существования кустарников происходит за счет более увлажненных микроучастков с нарушенным или разрушенным дерном. При этом видовой состав кустарниковых группировок байрачных участков разных местностей остается практически неизменным и только в тальвегах формирует смешанные древесно-кустарниковые комплексы на основе местных и инвазионных видов.