Чорноморський ботанічний журнал (Т. 14 - 16, 18, 19)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/7203
Browse
3 results
Search Results
Item ДВІ НОВІ АСОЦІАЦІЇ ДЛЯ ГАЛОФІТНОЇ РОСЛИННОСТІ УКРАЇНИ(2020) Давидов, О. В.; Давидова, А. О.; DAVYDOV, D. A.; DAVYDOVA, A. O.; ДАВЫДОВ, Д. А.; ДАВЫДОВА, А. А.У статті узагальнено дані щодо синтаксономії угруповань зі значною участю двох малопоширених на території України видів-галофітів – Frankenia pulverulenta L. i Camphorosma annua Pall. Угруповання з переважанням Frankenia pulverulenta описані авторами у Північному Причорномор’ї (Скадовський район Херсонської області) і Керченському Приазов’ї (Ленінський район АР Крим). На основі кластерного аналізу у програмі Juice за допомогою алгоритму TWINSPAN модифікований вони визначені як нова для науки асоціація Puccinellio fominii-Frankenietum pulverulentae Davydova & Davydov ass. nova, яка належить до союзу Frankenion pulverulentae Rivas-Martínez ex Castroviejo & Porta 1976, порядку Frankenietalia pulverulentae Rivas-Martínez ex Castroviejo & Porta 1976 і класу Saginetea maritimae Westhoff & al. 1962. Усі ці синтаксони вищого рангу раніше для України не наводилися. До цього часу вважалося, що угруповання класу Saginetea maritimae репрезентують ефемерну гало-субнітрофільну рослинність тільки Атлантичного узбережжя і Західного Середземномор’я, а Frankenia pulverulenta на території України є лише супутнім видом у складі фітоценозів різних асоціацій, що належать до інших класів галофітної рослинності – Therosalicornietea Tüxen in Tüxen & Oberdorfer 1958, Kalidetea foliati Mirkin & al. ex Rukhlenko 2012 і Festuco-Puccinellietea Soó ex Vicherek 1973. Також у статті наведено результати порівняльного аналізу угруповань зі значною участю Camphorosma annua. У складі цих угруповань виділено два синтаксони, що відрізняються за видовим складом та екологією. Перший з них відомий у вітчизняних джерелах під назвою Camphorosmo annuae-Puccinellietum distantis Shelyag-Sosonko & Solomakha 1987, однак за флористичним складом і структурою його ценози цілком відповідають тим, що відомі з Центральної Європи під назвою Camphorosmetum annuae Soó 1934. Остання назва має пріоритет за роком публікації і має вживатися замість Camphorosmo annuae-Puccinellietum distantis. Другий синтаксон описано як нову для науки асоціацію Puccinellio giganteae-Camphorosmetum annuae Davydov ass. nova. Обидві асоціації з переважанням Camphorosma annua віднесено до порядку Puccinellietalia Soó 1947 класу Festuco-Puccinellietea, але до різних союзів: Puccinellion limosae Soó 1934 (Camphorosmetum annuae) і Puccinellion giganteae Golub & Solomakha ex Dubyna & Neuhäuslová 2000 (Puccinellio giganteae-Camphorosmetum annuae). Для усіх синтаксонів зазначено номенклатурні цитати, типи та їх діагностичні види. Data about the syntaxonomy of plant communities with significant presence of two locally rare in Ukraine halophilous species Frankenia pulverulenta L. and Camphorosma annua Pall. are presented. Communities with Frankenia pulverulenta in Ukraine were discovered by authors for the first time in Northern Black Sea Region (Skadovsk district of Kherson oblast) and in Kerch Azov Sea Region (Lenine district of the Crimea). Based on the cluster analysis of these communities in Juice software using Modified TWINSPAN algorithm these relevés were identified as new syntaxon Puccinelio fominii-Frankenietum pulverulentae Davydova & Davydov ass. nova. The latter belongs to the new for Ukraine high rank syntaxa – the alliance Frankenion pulverulentae Rivas-Martínez ex Castroviejo & Porta 1976, the order Frankenietalia pulverulentae Rivas-Martínez ex Castroviejo & Porta 1976 and the class Saginetea maritimae Westhoff & al. 1962. All these syntaxa of ephemeric halo-subnitrophilous vegetation on saline badlands were known from Atlantic and Western Meditterranean only. Frankenia pulverulenta was previously treatened in Ukraine as attendant species in communities of other halophilous vegetation classes (Therosalicornietea Tüxen in Tüxen & Oberdorfer 1958, Kalidetea foliati Mirkin & al. ex Rukhlenko 2012 and Festuco-Puccinellietea Soó ex Vicherek 1973). Results of the comparative analysis of the vegetation dominated by Camphorosma annua are available too. These communities formed two clusters which are treated as two different syntaxa based on their features of specific composition and environmental peculiarities. The first syntaxon is known in Ukraine as Camphorosmo annuae-Puccinellietum distantis Shelyag-Sosonko & Solomakha 1987 but it is quite similar to Camphorosmetum annuae Soó 1934 distributed in Central Europe. The latter name has priority by the date of publication so it is to be used for Ukrainian communities. The second syntaxon was described as new association Puccinellio giganteae-Camphorosmetum annuae Davydov ass. nova. Both associations with Camphorosma annua belongs to the order Puccinellietalia Soó 1947 from the class Festuco-Puccinellietea but two different alliances: Puccinellion limosae Soó 1934 (Camphorosmetum annuae) and Puccinellion giganteae Golub & Solomakha ex Dubyna & Neuhäuslová 2000 (Puccinellio giganteae-Camphorosmetum annuae). Nomenclatural citations, types and diagnostic species have been presented for all syntaxa. В статье обобщены данные по синтаксономии сообществ со значительным участием двух редких на территории Украины видов-галофитов – Frankenia pulverulenta L. и Camphorosma annua Pall. Сообщества с преобладанием Frankenia pulverulenta описаны авторами в Северном Причерноморье (Скадовский район Херсонской области) и Керченском Приазовье (Ленинский район АР Крым). На основе кластерного анализа в программе Juice с помощью алгоритма TWINSPAN модифицированный они определены как новая для науки ассоциация Puccinellio fominii-Frankenietum pulverulentae Davydova & Davydov ass. nova, принадлежащая к союзу Frankenion pulverulentae Rivas-Martínez ex Castroviejo & Porta 1976, порядку Frankenietalia pulverulentae Rivas-Martínez ex Castroviejo & Porta 1976 и классу Saginetea maritimae Westhoff & al. 1962. Все эти синтаксоны высших рангов ранее для Украины не приводились. До сих пор считалось, что сообщества класса Saginetea maritimae представляют эфемерную гало-субнитрофильную растительность исключительно Атлантического побережья и Западного Средиземноморья, а Frankenia pulverulenta на территории Украины является лишь сопутствующим видом в составе фитоценозов различных ассоциаций, относящихся к другим классам галофитной растительности – Therosalicornietea Tüxen in Tüxen & Oberdorfer 1958, Kalidetea foliati Mirkin & al. ex Rukhlenko 2012 и Festuco-Puccinellietea Soó ex Vicherek 1973. Также в статье приведены результаты сравнительного анализа сообществ со значительным участием Camphorosma annua. В составе этих сообществ выделено два синтаксона, отличающихся по видовому составу и экологии. Первый из них известен в отечественных источниках под названием Camphorosmo annuae-Puccinellietum distantis Shelyag-Sosonko & Solomakha 1987, однако по флористическому составу и структуре его ценозы вполне соответствуют тем, что известны из Центральной Европы под названием Camphorosmetum annuae Soó 1934. Последнее название имеет приоритет по году публикации и должно употребляться вместо Camphorosmo annuae-Puccinellietum distantis. Второй синтаксон описан как новая для науки ассоциация Puccinellio giganteae-Camphorosmetum annuae Davydov ass. nova. Обе ассоциации с преобладанием Camphorosma annua относятся к порядку Puccinellietalia Soó 1947 класса Festuco-Puccinellietea, но к разным союзам: Puccinellion limosae Soó 1934 (Camphorosmetum annuae) и Puccinellion giganteae Golub & Solomakha ex Dubyna & Neuhäuslová 2000 (Puccinellio giganteae-Camphorosmetum annuae). Для всех синтаксонов указаны номенклатурные цитаты, типы и их диагностические виды.Item КЛАСИФІКАЦІЯ ЛІСОВОЇ РОСЛИННОСТІ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ «КАРМЕЛЮКОВЕ ПОДІЛЛЯ» (ВІННИЦЬКА ОБЛАСТЬ, УКРАЇНА)(2019) Марківська, Л. В.; Яворська, О. Г.; Куземко, А. А.; MARKIVSKA, L. B.; YAVORSKA, O. H.; KUZEMKO, A. A.; МАРКОВСКАЯ, Л. В.; ЯВОРСКАЯ, Е. Г.На основі 147 геоботанічних описів лісової рослинності, зібранних упродовж 2006–2017 років і оброблених у програмному пакеті Juice за допомогою різних методів кластерного аналізу, проведено класифікацію рослинності широколистяних лісів Національного природного парку «Кармелюкове Поділля» за методом Браун-Бланке. Запропонована класифікаційна схема включає три асоціації, три субасоціації, п’ять варіантів та одне безрангове угруповання, що належать до двох класів рослинності – Carpino-Fagetea sylvaticae і Quercetea pubescentis. Клас Carpino-Fagetea sylvaticae представлений двома асоціаціями Galeobdolono lutei-Carpinetum і Isopyro thalictroidis-Carpinetum. Перша асоціація представлена на території парку субасоціацією sambucetosum nigrae і відзначається значно більш вираженою внутрішньою диференціацією, оскільки включає три варіанти, що формуються в умовах різного антропогенного навантаження. Клас Quercetea pubescentis представлений на території парку однією асоціацією Quercetum pubescenti–roboris, для якої описано нову субасоціацію quercetosum petraeae з двома варіантами, що характеризуються різними мікрокліматичними особливостями. За результатами фітоіндикаційної оцінки виділених синтаксонів встановлено, що едафічні фактори відіграють значно більшу роль у їх диференціації, ніж кліматичні. Серед едафічних факторів найбільший вплив на диференціацію синтаксонів мають ті, що зумовлюють багатство ґрунтів – сольовий режим ґрунту та вміст засвоюваних форм азоту в ньому. У складі дослідженої рослинності виявлено 16 видів, занесених до діючого видання Червоної книги України, найбільш поширеними з яких є Sorbus torminalis, Allium ursinum i Viola alba. Досліджені фітоценози лісової рослинності парку є типовими для південно-східного Поділля, однак вони мають риси подібності з дубовими та грабово–дубовими лісами Центрального та Західного Поділля, а також Правобережного Придніпров’я. Лісова рослинність займає більшу частину території НПП «Кармелюкове Поділля», вона характеризується досить високим флористичним і ценотичним багатством, а також значною природоохоронною цінністю, зумовленою суттєвою участю рідкісних та зникаючих видів. На основе 147 геоботанических описаний лесной растительности, собраных в течение 2006–2017 годов и обработанных в программном пакете Juice при помощи разных методов кластерного анализа, проведена классификация растительности широколиственных лесов Национального природного парка «Кармелюково Подолье» по методу Браун-Бланке. Предложенная классификационная схема включает три ассоциации, три субассоциации, пять вариантов и одно безранговое сообщество, которые отнесены к двум классам растительности – Carpino-Fagetea sylvaticae и Quercetea pubescentis. Первая ассоциация представлена на территории парка субасоциацией sambucetosum nigrae и отличается значительно более выраженной внутренней дифференциацией, поскольку включает три варианта, которые формируются в условиях различной антропогенной нагрузки. Класс Quercetea pubescentis представлен на территории парка одной ассоциацией Quercetum pubescenti-roboris, для которой описано новую субасоциацию Quercetosum petraeae с двумя вариантами, характеризующимися различными микроклиматическими особенностями. По результатам фитоиндикационной оценки выделенных синтаксонов установлено, что эдафические факторы играют большую роль в их дифференциации, чем климатические. Среди эдафических факторов наибольшее влияние на дифференциацию синтаксонов имеют те, которые обусловливают богатство почв – солевой режим почвы и содержание усваиваемых форм азота в ней. В составе исследованной растительности выявлено 16 видов, включенных в действующее издание Красной книги Украины, наиболее распространенными из которых являются Sorbus torminalis, Allium ursinum и Viola alba. Исследованные фитоценозы лесной растительности парка являются типичными для юго-восточной Подолии, однако они имеют черты сходства с дубовыми и грабово-дубовыми лесами Центральной и Западной Подолии, а также Правобережного Приднепровья. Лесная растительность занимает большую часть территории НПП «Кармелюково Подолье», она характеризуется достаточно высоким флористическим и ценотическим богатством, а также значительной природоохранной ценностью, обусловленной существенным участием редких и исчезающих видов.Item SYNTAXONOMY OF PLANT COMMUNITIES WITH DIAGNOSTIC SPECIES OF GENUS ELYTRIGIA(2019) OLIYNYK, M. P; GUBAR, L. M.; Олійник, М. П.; Губарь, Л. М.Syntaxa diagnosed by species of Elytrigia Desv. (Elytrigia repens (L.) Nevski, E. elongatа (Host) Nevski, E. intermedia (Host) Nevski, E. nodosa (Nevski) Nevski, E. pseudocaesia (Pach.) Prokud., E. trichophora (Link) Nevski, E. strigosa (M.Bieb.) Nevski, E. scythica (Nevski) Nevski), E. bessarabica (Săvul. & Rayss) Prokud. are inventoried based on analysis of literature. Syntaxonomical content of the communities includes 48 associations from 25 alliances, 17 orders and 13 classes. A lot of the syntaxa are common and widespread (Elytrigio repentis-Aegopodietum podagrariae Tüxen 1967, Urtico dioicae-Tanacetum vulgaris Kostylev in V. Solomakha et al. 1992, Artemisietum vulgaris R. Tüxen 1942, Elytrigio repentis-Robinietum pseudoacaciae Smetana, Derpoluk, Krasova 1997, etc.) or occur sporadically (Acini arvensis-Elytrigietum intermediae (Kukovitsa at al. 1994) Kukovitsa in V. Solomakha 1995, Salvio nemorosae-Elytrigietum intermediae Tyschenko, 1996, Goniolimoni taurici-Poetum angustifoliae Tyschenko 1996, Limonio-Festucetum pseudodalmaticae V. Solomakha et Shelyag-Sosonko 1984 etc.) in Ukraine. An absolute majority of the studied coenoses are in a state of dynamic expansion, with the exception of some relatively rare communities (Elytrigio trichophorae-Poetum angustifoliae (Kostylev et al. 1984) V. Solomakha 1995, Adonidi-Stipetum tirsae Didukh 1983, Drabo cuspidatae-Potentilletum geoidis Ryff 2000, Laserpitio hispidi-Heracleetum stevenii Korzhenevsky et Ryff 2002, etc.) that are constantly threatened by ecotope elimination. Most of the communities (23 associations) are dominated by Elytrigia repens that has wide ecological amplitude. Наведено результати інвентаризації синтаксонів, діагностичними видами яких є види роду Elytrigia Desv. (Elytrigia repens (L.) Nevski, E. elongatа (Host) Nevski, E. intermedia (Host) Nevski, E. nodosa (Nevski) Nevski, E. pseudocaesia (Pach.) Prokud., E. trichophora (Link) Nevski, E. strigosa (M.Bieb.) Nevski, E. scythica (Nevski) Nevski), E. bessarabica (Săvul. & Rayss) Prokud. на підставі аналізу літературних джерел. Синтаксономічний склад досліджених рослинних угруповань нараховує 48 асоціацій, що належать до 25 союзів, 17 порядків та 13 класів. Значна частина синтаксонів рослинності належать до звичайних з частим (Elytrigio repentis-Aegopodietum podagrariae Tüxen 1967, Urtico dioicae-Tanacetum vulgaris Kostylev in V. Solomakha et al. 1992, Artemisietum vulgaris R. Tüxen 1942, Elytrigio repentis-Robinietum pseudoacaciae Smetana, Derpoluk, Krasova 1997 та ін.) та спорадичним (Acini arvensis-Elytrigietum intermediae (Kukovitsa at al. 1994) Kukovitsa in V. Solomakha 1995, Salvio nemorosae-Elytrigietum intermediae Tyschenko, 1996, Goniolimoni taurici-Poetum angustifoliae Tyschenko 1996, Limonio-Festucetum pseudodalmaticae V. Solomakha et Shelyag-Sosonko 1984 та ін.) поширенням на території України. Більшість досліджених фітоценозів відзначається експансивним динамічним станом. Винятком є відносно рідкісні асоціації (Elytrigio trichophorae-Poetum angustifoliae (Kostylev et al. 1984) V. Solomakha 1995, Adonidi-Stipetum tirsae Didukh 1983, Drabo cuspidatae Potentilletum geoidis Ryff 2000, Laserpitio hispidi-Heracleetum stevenii Korzhenevsky et Ryff 2002 та ін.) що перебувають під потенційною загрозою зникнення внаслідок елімінації їхніх екотопів. Едифікатором більшості рослинних угруповань (23 асоціації) є вид широкої екологічної амплітуди Elytrigia repens. Приведены результаты инвентаризации синтаксонов, диагностическими видами которых являются виды рода Elytrigia Desv. (Elytrigia repens (L.) Nevski, E. elongatа (Host) Nevski, E. intermedia (Host) Nevski, E. nodosa (Nevski) Nevski, E. pseudocaesia (Pach.) Prokud., E. trichophora (Link) Nevski, E. strigosa (M.Bieb.) Nevski, E. scythica (Nevski) Nevski), E. bessarabica (Săvul. & Rayss) Prokud. на основании анализа литературных источников. Синтаксономический состав исследованных растительных сообществ насчитывает 48 ассоциаций, относящихся к 25 союзам, 17 порядкам и 13 классам. Значительная часть синтаксонов растительности принадлежат к обычным с частым (Elytrigio repentis-Aegopodietum podagrariae Tüxen 1967, Urtico dioicae-Tanacetum vulgaris Kostylev in V. Solomakha et al. 1992, Artemisietum vulgaris R. Tüxen 1942, Elytrigio repentis-Robinietum pseudoacaciae Smetana, Derpoluk , Krasova 1997 и др.) и спорадическим (Acini arvensis-Elytrigietum intermediae (Kukovitsa at al. 1994) Kukovitsa in V. Solomakha 1995, Salvio nemorosae-Elytrigietum intermediae Tyschenko, 1996, Goniolimoni taurici-Poetum angustifoliae Tyschenko 1996, Limonio-Festucetum pseudodalmaticae V. Solomakha et Shelyag-Sosonko 1984 и др.) распространением на территории Украины. Большинство исследованных фитоценозов отмечается экспансивным динамическим состоянием. Исключением являются относительно редкие ассоциации (Elytrigio trichophorae-Poetum angustifoliae (Kostylev et al. 1984) V. Solomakha 1995, Adonidi-Stipetum tirsae Didukh 1983, Drabo cuspidatae-Potentilletum geoidis Ryff 2000, Laserpitio hispidi-Heracleetum stevenii Korzhenevsky et Ryff 2002 и др.) находящиеся под потенциальной угрозой исчезновения вследствие элиминации их экотопов. Эдификатором большинства растительных сообществ (23 ассоциации) является вид широкой экологической амплитуды Elytrigia repens.