Чорноморський ботанічний журнал (Т. 14 - 16, 18, 19)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/7203
Browse
Search Results
Item ВАСИЛЬ СЕМЕНОВИЧ ТКАЧЕНКО – КЛАСИК УКРАЇНСЬКОГО СТЕПОЗНАВСТВА(2023) Дубина, Д. В.; Фіцайло, Т. В.; Dubyna, D. V.; Fitzailo, T. V.Започаткованій ще на початку минулого сторіччя українській школі степознавства належить ціла низка наукових відкриттів, які пов’язані з іменами видатних вчених – Й.К. Пачоського, Г.І. Танфільєва, Г.М. Висоцького, Є.М. Лавренка, Н.О. Десятової-Шостенко, Ф.Я Левіної, О.І Соколовського, М.С. Шалита, Ю.Д. Клєопова, Г.І Білика, В.В. Осичнюка та багатьох інших, що визначили нові шляхи та горизонти її розвитку. Серед її очільників видне місце займає академічна постать Василя Семеновича Ткаченка якому 3 вересня цього року виповнилося 85 років з дня народження і 60 – наукової діяльності. Підсумки вивчення наукових здобутків та суспільно-екологічної діяльності Василя Семеновича дають підстави вважати його одним з найвизначніших фігур новітнього степознавства. Ґрунтовна освіта, широта й гнуч-кість поглядів на глобальні та локальні екологічні проблеми, логіка й дисципліна мислення, інтелектуа-льна самодостатність, тверді етичні принципи, поєднувані з певним ступенем нонконформізму, змістов-ність персонального досвіду та валеологічна витривалість дозволили максимально повно формулювати і втілювати стратегічні дороговкази в області розвитку вітчизняного степознавства. У роботі висвітлені основні наукові здобутки ученого у аспекті розвитку фітоценології степів та вітчизняного степознавства. В.С. Ткаченко – видатний український вчений, роботи якого стали вагомим внеском у фітоценологію степів, степознавство та фітосозологію. Ним закладені основи фітоценотичного і картографічного моні-торингу заповідних степів, на основі якого була визначена специфіка і функціональна сутність резерва-тного структурогенезу трав’яних екосистем, його стадійність та гомеостатична спрямованість. Доповнені у 90-х роках методом комп’ютерної екофітоіндикації, ці дані були значно поглиблені інформацією про супровідні екотопічні (едафічні та кліматичні) зміни довкілля, які об’єктивно і безпосередньо характери-зують адаптивні трансформації степів у зв’язку з глобальними змінами клімату. Вивчаючи такі структу-рні та екотопічні зміни, В.С. Ткаченко з’ясував сукцесійні механізми автогенезу степових екосистем і переносу їх на інші рівні функціонування та структурування ефективніше організованих фітосистем з повним рівнем участі лігнозних біоморф (дерев, чагарників – лігнозної квоти степів). Досить відомими є його дослідження в межах степової смуги України, зокрема про причини обміління малих річок Донбасу та про заходи по оптимізації довкілля його району, по розробці класифікації та докладного геоботанічно-го районування, по екологічному обгрунтуванню проєктованого водогосподарського комплексу Дунай-Дніпро, про репрезентативність мережі природоохоронних територій в степовій смузі, її оптимізацію тощо. Помітним є внесок В.С. Ткаченка в природоохоронну справу. За його участю була організована охоронна рада заповідних територій, заказників, було описано ряд степових видів у виданнях «Червоної книги України» та раритетних фітоценозів у «Зеленій книзі України». На основі досліджень постійно розроблялися і коригувалися охоронні режими в степових заповідниках України. В.С. Ткаченко сформу-вав траєкторії кліматичних зміщень степових заповідників у ХХ та на початку ХХІ століть. Були розроб-лені підходи до відновлення втрат степової рослинності в Україні внаслідок російської військової агресії. Запропонована програма, спрямована на компенсацію втрат українських степів. The Ukrainian school of steppe studies, which was started at the beginning of the last century, has a number of scientific discoveries associated with the names of outstanding scientists - Y.K. Pachosky, G.I. Tanfilieva, H.M. Vysotskyi, E.M. Lavrenka, N.O. Desyatova-Shostenko, F.Ya Levinoi, O.I Sokolovskyi, M.S. Shalita, Yu.D. Kleopova, G.I Bilyka, V.V. Osychnyuk and many others who defined new paths and horizons of its development. Among its leaders, the academic figure Vasyl Semenovych Tkachenko occupies a prominent place, who on September 3 of this year turns 85 from the day of his birth and 60 years of scientific activity. The results of the study of Vasyl Semenovych's scientific achievements and socio-ecological activities give reasons to consider him one of the most prominent figures of modern steppe studies. Basic education, breadth and flexibility of views on global and local environmental problems, logic and discipline of thinking, intellectual self-sufficiency, firm ethical principles combined with a certain degree of non-conformism, content of personal experience and valeological endurance made it possible to formulate and implement strategic guidelines in the field of development of the national steppe studies. He laid the foundations of phytocenotic and cartographic monitoring of protected steppes, on the basis of which the specificity and functional essence of the reserve structurogenesis of grass ecosystems, its phasing and homeostatic orientation were determined. His research within the steppe belt of Ukraine is quite well-known, in particular, on the reasons for the shallowing of small rivers in the Donbass and on measures to optimize the environment of its area, on the development of classification and detailed geobotanical zoning, on the ecological justification of the projected Danube-Dnipro water management complex, on the representativeness of the network of nature conservation areas in the steppe zone, its optimization, etc. The contribution of V.S. Tkachenko was involved in nature conservation, and with his participation, the protection council of protected areas and nature reserves was organized, a number of steppe species were described in the editions of the "Red Book of Ukraine" and rare phytocenoses in the "Green Book of Ukraine".Item УГОРСЬКИЙ БОТАНІК ДАНІЕЛ ПІФКО (1976–2023): МИ ПАМ’ЯТАЄМО(2023) Шевера, М. В.; Протопопова, В. В.; Оптасюк, О. М.; Любінська, Л. Г.; Чорней, І. І.; Мельник, Р. П.; Андрик, Є. Й.; Кіш, Р. Я.; Когут, Е. І.; Shevera, M. V.; Protopopova, V. V.; Optasyuk, O. M.; Lyubinska, L. G.; Chorney, I. I.; Melnyk, R. P.; Andrik, E. J.; Kish, R. Ya.; Kohut, E. I.Стаття присвячена пам’яті угорського ботаніка Даніеля Піфко (4 грудня 1976, м. Естергом, Угорщина – 25 жовтня 2023, хребет Чемерно, Сербія). Описано та проаналізовано його життєвий і творчий шлях. Ботанік за освітою, навчався в Університеті імені Етвеша Лорана в Будапешті. Працював у Гербарії Угорського природознавчого музею, в останні роки – в Угорській педагогічній бібліотеці та музеї. Його наукові інтереси охоплювали систематику, флористику та історію ботаніки. Найбільш відомий як моно-граф роду Chamaecytisus Link. Його науковий доробок у вивченні систематики цього складного роду вагомий: це і опрацьовані історичні колекції, і виявлені типові зразки, і нові флористичні знахідки, опи-сані нові для науки види (Ch. pseudojankae Pifkó et Barina та Ch. korabensis Pifkó et Barina), а також так-сономічні ревізії та огляди критичних таксонів. Іншим об’єктом його досліджень були флора Угорщини та Албанії. Він є автором і співавтором оригінальних систематичних, флористичних публікацій, зокрема «Новий угорський визначник: судинні рослини Угорщини», «Червоний список судинної флори Угорщи-ни», «Список флори Албанії» та «Атлас поширення судинних рослин Албанії» тощо. The article is dedicated to the memory of the Hungarian botanist Dániel Pifkó (1976, december 4, Esztergom, Hungary – 2023, oktober 25, Čemerno Mountain, Serbia), his life and scientific path is described and analized. He studied at the Eötvös Loránd University in Budapest. Dániel Pifkó worked in the Hungarian Natural History Museum Herbarium, in recent years – in the National Educational Library and Museum. His research interests included taxonomy, floristics, and the history of botany. He is best known as a monographer of the genus Chamaecytisus Link. His scientific contribution to the study of the taxonomy of this complex genus is significant: it includes both the study of historical collections, designation the type specimens, new floristic finds, as well as the description of new species (Ch. pseudojankae Pifkó et Barina and Ch. korabensis Pifkó et Barina), and taxonomic revisions and reviews of critical taxa. Another object of his research was the flora of Hungary and Albania. He is the author and co-author of original systematic and floristic papers, such as New Hungarian Herbal: The Vascu-lar Plants of Hungary, Red List of the Vascular flora of Hungary, Checklist of Albanian Flora and Distribution Atlas of Vascular Plants in Albania, etc.