Чорноморський ботанічний журнал (Т. 14 - 16, 18, 19)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/7203
Browse
14 results
Search Results
Item ЛИШАЙНИКИ, ЛІХЕНОФІЛЬНІ ТА БЛИЗЬКІ ДО ЛИШАЙНИКІВ ГРИБИ УРОЧИЩА ТЕРЕМКИ: ДОСВІД ДОСЛІДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ «ГОЛОСІЇВСЬКИЙ» ПІД ЧАС БЛЕКАУТУ(2023) Ходосовцев, О. Є.; Khodosovtsev, O. Ye.Для урочища Теремки (м. Київ, Україна) наведено список 126 видів лишайників, ліхенофільних та близьких до лишайників грибів з 75 родів, 32 родин, 19 порядків, 8 класів та двох відділів. Лишайники представлені 105 видами, ліхенофільні гриби – 13 видами, а близькі до лишайників гриби (факультативні лишайники або напівлишайники) – 8 видами. Серед них 54 види лишайників, ліхенофільних та близьких до лишайників грибів є новими для Національного природного парку «Голосіївський», 35 видів – новими для Київської області, 10 видів – новими для рівнинної частини України та три види – новими для України. Епіфітні лишайники (101 вид, 84%) переважають у лісовому масиві Теремки. Найбільша кількість трапляється на Quercus robur (72 види), але особливістю урочища є наявність значної кількості вікових дерев Prunus avium, на яких зростає 44 види лишайників. Найпоширеніші лишайники, які знайдені в понад 11 місцезнаходженнях в урочищі Теремки – 19 видів (15%), тоді як більше половини видів (71 вид, 56%) є рідкісними (1–3 місцезнаходження). У лісовому масиві Теремки виявлено вісім індикатоторів екологічної цілісності лісових ценозів – Acrocordia gemmata, Anisomeridium biforme, Bactrospora dryina, Bacidia rubella, Chaenotheca phaeocephala, Chaenotheca trichialis Eopyrenula leucoplaca, Toьлжniniopsis separabilis, що вказує на високу репрезентативність (категорія «В») централь-ноєвропейських грабово-дубових лісових біотопів. Максимальне різноманіття епіфітних лишайників, ліхенофільних та близьких до лишайників грибів становить 63 види на гектар, що може бути використа-но як базовий показник для порівняння з іншими лісовими біотопами рівнинної частини України. В роботі обговорюються індикаторні якості епіфітних лишайників. The list of 126 species of lichen-forming, lichenicolous fungi and lichen-related fungi from 75 genera, 32 families, 19 orders, 8 classes and 2 divisions have been provided for the Teremky woodland as a part of the Holosiivskyi National Nature Park (Kyiv, Ukraine). Lichen-forming fungi are represented by 105 species, lichenicolous fungi – by 13 species, and lichen-related fungi (facultative lichens or semi-lichens) – by 8 species. Among them 54 species of lichens, lichenicolous and lichen-related fungi are new for the Holosiivskyi National Nature Park, 35 species new to the Kyiv region, 10 species new to the lowland part of Ukraine and three species new to Ukraine. Corticolous lichen species (101 species, 84%) are predominantly found in the Teremky woodland. It is highest representation on Quercus robur (72 species), but the peculiarity of the woodland is the presence of a significant number of old-growth Prunus avium trees with 44 corticolous species. The most abundant lichens (more then 11 locations) in the Teremky woodland are 19 species (15%), while more than half of the species (71 species, 56%) are rare (1–3 locations). Eight indicator species of the ecological continuity for woodland as Acrocordia gemmata, Anisomeridium biforme, Bactrospora dryina, Bacidia rubella, Chaenotheca phaeocephala, Ch. trichialis, Eopyrenula leucoplaca, Toniniopsis separabilis were found in the Teremky woodland, which is sufficient to indicate high representativeness (category B) of Central-European hornbeam-oak habitats. The maximum diversity of corticolous lichen-forming, lichenicolous and lichen-related fungi is 63 species per hectare, which can be used as a baseline for comparison with other forest habitats of the plain part of Ukraine.The indicator qualities of corticolous lichen-forming fungi are discussed.Item СТАН ПОПУЛЯЦІЙ ДЕЯКИХ РІДКІСНИХ ЕФЕМЕРОЇДІВ НА ТЕРИТОРІЇ РЕГІОНАЛЬНОГО ЛАНДШАФТНОГО ПАРКУ «ТИЛІГУЛЬСЬКИЙ» (МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСТЬ, УКРАЇНА)(2023) Мельник, Р. П.; Мельничук, С. С.; Грубий, М. В.; Дьяченко, О. В.; Melnyk, R. P.; Melnychuk, S. S.; Hrubyi, M. H.; Diachenko, O. V.Регіональний ландшафтний парк «Тилігульський» (Миколаївська область) охоплює площу 8195,4 га cхідного узбережжя Тилігульського лиману і його акваторії. Під час весняних експедицій 2023 року було досліджено популяції чотирьох видів рідкісних ефемероїдів, які охороняються на державному та міжнародному рівнях: Crocus reticulatus, Galanthus elwesii, Gymnospermium odessanum, Adonis vernalis. Досліджені види в основному зростають по схилах балок та їх улоговин. На 1 м2 у місцях найбільшої щільності особин C. reticulatus нами виявлено: 5 ювенільних, 6 імматурних, 4 віргінільних та 10 генера-тивних особин. C. reticulatus росте у добре збережених степових ценозах між куртинами Stipa capillata, Festuca valesiaca, Agropyron cristatum. Galanthus elwesii було знайдено на схилах балки Атаманки та її відрогах в тих місцях, де схили поросли чагарниками (Prunus spinosa, Crataegus monogyna, Rosa canina та R. corymbifera). Найчисельніші локуси популяції знаходяться в улоговинах відрогів балки і підніма-ються більше на південну експозицію схилу. В місцях найбільшої щільності на 1 м2 відзначається зрос-тання 121 особин: 35 ювенільних, 10 імматурних, 14 віргінільних та 62 генеративних. Gymnospermium odessanum росте вище по цих чагарникових схилах (балка Атаманка), на схилі північної експозиції в сухому тогорічному листі чагарників. Щільність особин дуже низька: на 1 м2 нами нараховано 10 осо-бин в різних станах онтогенезу: 2 ювенільних, 2 віргінільних та 6 генеративних. По степових схилах досліджених балок зростає Adonis vernalis. Щільність особин не велика. На 1 м2 в середньому по одній-дві куртини виду в генеративному стані. Зростає разом з C. reticulatus між тогорічними стеблами Stipa capillata. Встановлено, що основу рослинного покриву місцезростань рідкісних ефемероїдів формують степи класу Festuco-Brometea (Festucion valesiacae, Stipo lessingianae-Salvion nutantis). Улоговини цих балок заростають чагарниковими угрупованнями класу Rhamno-Prunetea. The Tyligulsky Regional Landscape Park (Mykolayiv region) is located on the eastern coast of the Tyligulsky estuary and its waters. It occu-pies the area of 8195,4 hectares. During the spring expeditions in 2023, we studied the populations of four species of rare ephemerals protected at the state and international levels: Crocus reticulatus, Galanthus elwesii, Gymnospermium odessanum, Adonis vernalis. The species studied occur mainly on the slopes of the gulleys and in their hollows. In the places with the highest density of C. reticulatus individuals, were found 5 juvenile, 6 immature, 4 virgin and 10 reproductive individuals per 1 m2. Crocus reticulatus occurs in well-preserved steppe communities between tussocks of Stipa capillata, Festuca valesiaca and Agropyron cristatum. Galanthus elwesii was found on the slopes of the Atamanka gully and its branches, in places where the slopes were overgrown with shrubs (Prunus spinosa, Crataegus monogyna, Rosa canina and R. corymbifera). The most numerous population loci are located in the hollows of the gulley spurs and increase towards the southern exposure of the slope. In the areas with the highest density, 121 individuals were recorded per 1 m2: 35 juveniles, 10 immature, 14 virginal and 62 generative. Another ephemeroid, Gymnospermium odessanum, grows higher along these shrubby slopes (Atamanka gully). The density of individuals is very low, growing mostly on the north-faced slope in the dry leaves of the shrubs. We counted up to 10 individuals per 1 m2 in different ontogenetic states: 2 juvenile, 2 virgin and 6 generative. Adonis vernalis grows on the steppe slopes of the studied gulleys. The density of individuals is not high. On average, there are one or two individuals in the generative stage per 1 m2. It grows together with C. reticulatus between last year's stems of Stipa capillata. Conclusions: The state of the populations of four rare ephemeroids in the area of the Tyligulsky Regional Landscape Park was studied. It was revealed that the basis of the vegetation cover of the habitats of rare ephemeroids, forming steppes of Festuco-Brometea class (alliances Festucion valesiacae, Stipo lessingianae-Salvion nutantis). The hollows of these gulleys are covered with class Rhamno-Prunetea.Item ЗАХИСНІ ЛІСОВІ СМУГИ – НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОМЕРЕЖІ (КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСТЬ)(2023) Гетьман, П. A.; Hetman, P. A.В публікації розглянуто важливу роль захисних лісових смуг Кіровоградської області в розбудові регіо-нальної екомережі. Запропоновано 26 нових екокоридорів, що показані на картографічній схемі, з вклю-ченням захисних лісосмуг, представлено їх структуру та видове багатство. Визначено щільність екоме-режі та особливості екокоридорів. В західній – найменш розбудована екомережа, тому запропоновано з’єднати Долинівський екологічний центр біологічного різноманіття з Кам’янобрідським та Вільхівсь-ким, Лебединський з екокоридором, що з’єднує Клинівський та Кам’янобрідський в двох місцях, Липо-венківський з Кам’янобрідським та Калмазівським, Журавлинський з Осичківським, Калмазівський та Осичківський з Новолутківським; в східній – найбільш розбудована екомережа, тому запропонували з’єднати Куцеволівський, Пролетарський та Ганнівський з межою Дніпропетровської області; в північній та центральній частині області щільна забудова і велика кількість автошляхів. Тому на півночі з’єднали Подорожнівський з межою Черкаської області, Юхимівський з Іванківським, Тясминський з екокоридо-ром, що поєднує Плешківський та Диківський; в центрі – Дідово-Балківський з Великосеверинським, Олексіївський з Іванівським, Іванівський з Вишняківським та Трудолюбівський з Піщанським. В півден-ній частині запропоновано з’єднати Донченський, Піддубнівський, Устинівський та Ставраковський з межею Миколаївської області, Великодрюківський з Донченським, Олександрівський з Гурівським, Жовтневий з екокоридором, що з’єднує Піщанський та Ганно-Леонтовицький. Новостворені екокоридо-ри є осередками збереження степової рослинності. Крім цього, в досліджених захисних лісосмугах знай-дено 7 регіонально рідкісні види рослин для Кіровоградської області та 1 – внесений до Європейського червоного списку та Червоної книги України, 1 – до Червоної книги України, Європейського червоного списку, Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи. Таким чином, збереження біорізнома-ніття та видового багатства є основою для включення захисних лісосмуг до елементів регіональної екомережі. The publication considers the important role of protective shel-terbelts in the Kirovohrad region in the development of a regional eco-network. 26 new eco-corridors are proposed, shown on the cartographic scheme, with the inclusion of protective shelterbelts, their structure and species richness are presented. The density of the eco-network and the peculiarities of the eco-corridors were determined. In the western part, the eco-network is poorly developed, therefore it is proposed to connect the Dolynivsky ecological center of biological diversity with Kamiano-bridskyi and Vilkhivskyi, Lebedynskyi with the eco-corridor connecting Klinivskyi and Kamianobridskyi in two places, Lypovenkivskyi with Kamianobridskyi and Kalmazivskyi, Zhuravlynskyi with Osychkivskyi, Kalmazivskyi and Osychkivskyi with Novolutkivskyi; in the east – the most developed eco-network, therefore it was proposed to connect Kutsevolivskyi, Proletarskyi and Hannivskyi with the border of Dnipropetrovsk region; in the northern and central part of the region there are dense buildings and a large number of highways. Therefore, in the north, they connected Podorozhnivskyi with the border of Cherkasy region, Yukhymivskyi with Ivankivskyi, Tyasmynskyi with the eco-corridor connecting Pleshkivskyi and Dykivskyi; in the center – Didovo-Balkivskyi with Velikoseverynskyi, Oleksiivskyi with Ivanivskyi, Ivanivskyi with Vyshnyakivskyi and Trudolyubivskyi with Pishchanskyi. In the southern part, it is proposed to connect Donchenskyi, Piddub-nivskyi, Ustinivskyi and Stavrakovskyi with the border of Mykolaiv region, Velikodryukivskyi with Donchenskyi, Oleksandrivskyi with Gurivskyi, Zhovtnevyi with the eco-corridor connecting Pishchanskyi and Hanno-Leontovytskyi. Newly created eco-corridors are centers of preservation of steppe vegetation. In addition, 7 regionally rare plant species for the Kirovohrad region were found in the studied protective shelterbelts, and 1 was included in the European Red List and the Red Book of Ukraine, 1 – in the Red Book of Ukraine, the European Red List, and the Red List of the International Union for Conservation of Nature. Conclusions: The preservation of biodiversity and species richness is the basis for the inclusion of protective shelterbelts in the regional eco-network.Item ЧЕКЛІСТ ФЛОРИ УКРАЇНИ. 8: РОДИНИ EBENACEAE, PRIMULACEAE (PRIMULALES, ANGIOSPERMS) ТА ACTINIDIACEAE І ERICACEAE (ERICALES, ANGIOSPERMS)(2023) Федорончук, М. М.; Fedoronchuk, M. M.Порядок Primulales уключає дві родини: Ebenaceae та Primulaceae. У флорі України родина Ebenaceae представлена одним родом – Diospiros, три види якого культивуються на півдні і дичавіють. Обсяг роди-ни Primulaceae на сьогодні ще залишається остаточно не вирішеним, тому ми приймаємо її в широкому розумінні, як це прийнято у вітчизняних зведеннях, а також в системах APG III (2009) та APG IV (2016). У Флорі України родина Primulaceae представлена 13 родами (разом з тими, частина з яких нині уклю-чені до складу роду Lysimachia (Anagallis, Centunculus, Glaux, Naumburgia), та 34 видами (разом з підви-дами), один з видів яких відомий лише з культури і нерідко дичавіє – Cyclamen purpurascens Mill. [Cyclamen purpurascens subsp. purpurascens], а один (Primula farinosa) наводиться як зниклий з території України. До роду Primula уключено рід Cortusa, який за молекулярними даними виявився філогенетично вкоріненим у роді Primula. В Україні (Карпати) Primula matthioli (≡ Cortusa matthioli) представлена типо-вим підвидом Primula matthioli subsp. matthioli. Синонімом Primula elatior є Primula poloninensis. Primula sibthorpii, що наводилася для Гірського Криму виявилася синонімом підвиду Primula vulgaris subsp. rubra, а широко поширена в Україні Primula acaulis – синонімом типового підвиду Primula vulgaris subsp. vulgaris. У складі роду Soldanella усього чотири види, два з яких раніше не наводилися для України (Soldanella angusta, Soldanella major). У порядку Ericales дві родини: Actinidiaceae та Ericaceae. Родина Actinidiaceae представлена одним родом Actinidia (три види, що культивуються). У складі родини Ericaceae, прийнятої у широкому трактуванні, 16 родів та 27 видів, які раніше уключалися до чотирьох родин: Ericaceae (Andromeda, Arbutus, Arctostaphylos, Arctous, Erica (= Bruckenthalia), Calluna, Chamaedaphne, Kalmia (= Loiseleuria), Rhododendron (= Ledum), Vaccinium (= Oxycoccus)), Empetraceae (Empetrum), Monotropaceae (Monotropa) та Pyrolaceae (Chimaphila, Moneses, Orthilia, Pyrola). Потребує підтвердження зростання в Україні (Карпати) Arctous alpinа, близького до видів Arctostaphylos. Monotropa hypophegea (≡ Hipopithys hypophegea) визнано за синонім Monotropa hypopitys. За новими даними, Bruckenthalia уключено до роду Erica, Loiseleuria – до Kalmia, Ledum – до Rhododendron, Oxycoccus – до Vaccinium; відповідно, відбулися зміни в номенклатурі видів флори України: Erica spiculifolia (≡ Bruckenthalia spiculifolia); Kalmia procumbens (≡ Loiseleuria procumbens); Vaccinium microcarpum (≡ Oxycoccus microcarpus); Vaccinium oxycoccos (= Oxycoccus palustris Pers.). Vaccinium gaultherioides визнано за синонім Vaccinium uliginosum, а Vaccinium vitis-idaea subsp. minus – за синонім Vaccinium vitis-idaea. Materials and methods: herbarium collections, literature data, field observations. Nomenclature: POWO 2023. Results: The order Primulales includes two families represented in Ukraine, Ebenaceae and Primulaceae. In the flora of Ukraine, the family Ebenaceae is represented by one genus, Diospiros. The family Primulaceae is represented by 13 genera (including those now included in Lysimachia s.l.: Anagallis, Centunculus, Glaux, Naumburgia), and 34 species and subspecies, one of which is known only from culture and sometimes escapes – Cyclamen purpurascens [C. purpurascens subsp. purpurascens], and one (Primula farinosa) is listed as extinct in the territory of Ukraine. The genus Primula includes Cortusa, which, according to molecular data, is phylogenetically rooted in Primula s.l. In Ukraine (the Carpathians), Primula matthioli (Cortusa matthioli) is represented by the typical subspecies Primula matthioli subsp. matthioli. A synonym of Primula elatior is Primula poloninensis. Primula sibthorpii, reported for the Mountain Crimea, turned out to be a synonym of the subspecies Primula vulgaris subsp. rubra, and Primula acaulis, which is considered widespread in Ukraine, is in fact a synonym of the typical subspecies Primula vulgaris subsp. vulgaris. The genus Soldanella includes four species, two of them have not been reported for Ukraine yet (Soldanella angusta, Soldanella major). In the order Ericales, there are two families in Ukraine: Actinidiaceae and Ericaceae. The family Actinidiaceae is represented by one genus Actinidia (three cultivated species). The Ericaceae family, accepted in a wide circumscription, includes 16 genera and 27 species, which previously were included in four families: Ericaceae, Empetraceae, Monotropaceae and Pyrolaceae. Monotropa hypophegea (≡ Hipopithys hypophegea) is treated as a synonym of Monotropa hypopitys. According to current data, Bruckenthalia is included in the genus Erica, Loiseleuria – in Kalmia, Ledum – in Rhododendron, Oxycoccus – in Vaccinium; accordingly, there were changes in the nomenclature of flora species of Ukraine: Erica spiculifolia (≡ Bruckenthalia spiculifolia); Kalmia procumbens (≡ Loiseleuria procumbens (L.) Desv.); Vaccinium microcarpum (≡ Oxycoccus microcarpus); Vaccinium oxycoccos L. (= Oxycoccus palustris Pers.). Vaccinium gaultherioides is recognized as a synonym of Vaccinium uliginosum, and Vaccinium vitis-idaea subsp. minus, as a synonym of Vaccinium vitis-idaea s. str.Item ІСТОРІЯ І СУЧАСНИЙ СТАН ДОСЛІДЖЕННЯ ФЛОРИ «СТРІЛЬЦІВСЬКОГО СТЕПУ» (ЛУГАНСКИЙ ПРИРОДНИЙ ЗАПОВІДНИК)(2023) Боровик, Л. П.; Гузь, Г. В.; Borovyk, L. P.; Gouz, G. V.Флористичні дослідження території розташування Стрільцівського степу (відділення Луганського при-родного заповідника) були розпочаті наприкінці ХІХ століття. Після організації заповідника у 1948 році перша інвентаризація флори була проведена у 1952–1954 роках, а повна інвентаризація виконана у 1970–1980 роках. На початку 2000 років були опубліковані значні доповнення до флори заповідника. У 2004 році територія відділення була збільшена вдвічі, дані флористичного обстеження нових ділянок опубліковані у 2008–2009 роках. Систематизація даних про флору і проведення нової загальної інвента-ризації є актуальними, адже за довгий період територія заповідника і його екологічні умови зазнали значної трансформації. Внаслідок зміни системи землекористування і встановлення заповідного режиму значного поширення набули чагарникові і лучні угруповання, з’явилися заболочені ділянки, а площі степів суттєво скоротилися. У статті представлено огляд історії флористичних досліджень, аналіз систе-матизованого списку доповнень до флори, опублікованих у 2000 роки, а також дані про останні флори-стичні знахідки. Повний список доповнень до флори за період 2000–2021 роках містить 144 види. Наразі у флорі Стрільцівського степу налічується 700 видів судинних рослин. Окремо наведений список із 12 деревних видів, наявних тільки в насадженнях. За даними ценотичного і біоморфічного аналізу серед нових видів переважають види лучно-болотного та чагарниково-лісового флористичних комплексів. Пратанти, палюданти, сильванти і рудеранти разом складають 81,3% від їх загального числа. У флорі заповідника суттєво зросла кількість деревних видів (з 28 до 54), передусім – дерев (з 3 до 15). Серед доповнень – 39 чужорідних видів, загальне число яких сягнуло 107, або 15,2% флори. Деревними є 14 чужорідних видів, вони поширилися в природні угруповання з насаджень. Подальшим завданням флори-стичних досліджень у Стрільцівському степу є складання нового актуального списку видів, який буде відповідати сучасному етапу розвитку екосистем заповідника. Question: What is the current state of research on the flora of the Striltsivskyi Steppe (Luhansk Nature Reserve)? Methods: literature sources and electronic resources analysis. Nomenclature: IPNI 2023, Mosyakin & Fedoronchuk 1999. Locality: Luhansk Nature Reserve, Luhansk Region, Ukraine. Results: Floristic researches in the region of the Striltsivskyi Steppe (branch of the Luhansk Nature Reserve) were launched at the end of the 19th century. After the reserve establishment in 1948, the first flora inven-tory was conducted in 1952‒1954 and then the complete inventory was performed in the 1970’s and early 1980’s. Considerable additions to the reserve's flora were published in the early 2000’s. In 2004, the reserve area was doubled and data of the floristic survey of new territories were published in 2008‒2009. Systematization of flora data and conducting a new general inventory are urgent task, because over a long period of time the reserve`s territory and its ecological conditions have undergone a significant transformation. Changes in the land use system and establish-ment of a conservation regime resulted in wide distribution of shrubs and mesic grasslands and appearance of wetland areas. And instead, the areas of steppes reduced. The article presents an overview of the history of floristic research, a systematized list of additions to the reserve flora pub-lished in the 2000’s, and data of recent floristic findings. A list of 144 species added to the reserve’s flora during 2000‒2018 is provided. Currently, the flora of Stryltsivskyi Steppe includes 700 vascular plant species. Twelve arboreal species present only in artificial forest plantations are listed separately. Species of mesic and wet grasslands, wetland floristic complexes as well as shrub and forest complexes prevail among the new records. Together with ruderal species, they comprise 81,3% of new findings. The number of arboreal species increased significantly in the reserve’s flora (from 28 to 54); an increase of tree species number was the most pronounced (from 3 to 15 species). There are 39 newly recorded alien species, which in total account now for 107 species, or 15.2% of the reserve flora. Of these, 14 alien tree species expanded into natural com-munities from the artificial forest plantations. Conclusion: the floristic research in the Striltsivskyi Steppe is to compile a new actual species list that will correspond to the current development stage of the reserve ecosystems.Item NOTES TO VASCULAR PLANTS IN UKRAINE I(2023) Moysiyenko, I. I.; Shynder, O. I.; Levon, A. F.; Chorna, H. A.; Volutsa, O. D.; Lavrinenko, K. V.; Kolomiychuk, V. P.; Shol, G. N.; Shevera, M. V.; Borovyk, D. V.; Vynokurov, D. S.; Zviahintseva, K. O.; Kalashnik, K. S.; Kazarinova, H. O.; Levchuk, L. V.; Skobel, Н. O.; Tarabun, M. O.; Gerasimchuk, G. V.; Lyubinska, L. G.; Bezsmertna, O. O.; Bondarenko, H. M.; Mamchur, T. V.; Pashkevych, N. A.; Мойсієнко, І. І.; Шиндер, О. І.; Левон, О. Ф.; Чорна, Г. А.; Волуца, О. Д.; Лавріненко, К. В.; Коломійчук, В. П.; Шоль, Г. Н.; Шевера, М. В.; Боровик, Д. В.; Винокуров, Д. С.; Звягінцева, К. О.; Калашнік, К. С.; Казарінова, Н. О.; Левчук, Л. В.; Скобель, Н. О.; Тарабун, М. О.; Герасимчук, Г. В.; Любінська, Л. Г.; Безсмертна, О. О.; Бондаренко, Г. М.; Мамчур, Т. В.; Пашкевич, Н. А.In this contribution, new data concerning vascular plants in Ukraine are presented. It includes new records and confirmations for the Ukrainian regions regarding 58 species from the genera of Aconitum, Amaranthus, Anthoxanthum, Artemisia, Asparagus, Cardamine, Carex, Celastrus, Cenchrus, Centaurium, Cerastium, Chenopodiastrum, Clema-tis, Crassula, Dactylorhiza, Datura, Dichodon, Dipsacus, Dysphania, Equisetum, Eritrichium, Euphorbia, Fritillaria, Gagea, Gentiana, Gladi-olus, Glycyrrhiza, Gypsophila, Hedera, Helianthus, Hemerocallis, Hera-cleum, Iris, Juglans, Lemna, Lilium, Lunaria, Lysimachia, Mercurialis, Nymphaea, Pentanema, Prunus, Pulsatilla, Sagina, Scolochloa, Sedum, Silene, Solanum, Sorghum, Stipa, Thesium, Tribulus and Vitis. Among them, three species of vascular plants are newly reported from Ukraine: Anthoxanthum aristatum was found from Chernivtsi Region; Eritrichium nanum – from Ivano-Frankivsk Region; Euphorbia serpens – from Autonomous Republic of Crimea, Kherson Region and Odesa City. Some findings concern large areas including several regions, in particular, a new species for the Right Bank of the Dnipro River (Crassula vaillantii) and a new species for the Steppe zone of Ukraine (Pentanema squar-rosum) are also reported here. Most of the new finds are given for administrative regions of Ukraine: six species are given for the first time for Cherkasy and Zakarpattia Regions, four – for Dnipropetrovsk Region, three – for Chernihiv, Kirovohrad and Zaporizhia Regions, two – for Kherson, Khmelnytsk, Vinnytsia and Volhyn regions, one – for Kharkiv, Mykolaiv, Odesa, Zhytomyr Regions and Autonomous Republic of Crimea. New localities or findings of vascular plant species confirmed by recent data from Cherkasy, Dnipropetrovsk, Kherson, Kirovohrad, Kyiv and Odesa, regions are given. The localities of numerous rare species of vascular plants are provided. Among them, it is species included in the Resolution № 4 of the Bern Convention (i.e. Thesium ebracteatum), the Red Data Book of Ukraine (i.e. Dactylorhiza incarnata, Fritillaria ruthenica, Gladiolus imbricatus, Glycyrrhiza glabra, Lilium martagon, Lunaria rediviva, Pulsatilla patens, Stipa pennata, Stipa tirsa) and regionally rare plants. У цьому повідомленні наведено нові дані щодо судинних рослин в Україні. У ньому наведені нові відомості щодо поширення в Україні 58 видів з родів Aconitum, Amaranthus, Anthoxanthum, Artemisia, Asparagus, Cardamine, Carex, Celastrus, Cenchrus, Centaurium, Cerastium, Chenopodiastrum, Clematis, Crassula, Dactylorhiza, Datura, Dichodon, Dipsacus, Dysphania, Equisetum, Eritrichium, Euphorbia, Fritillaria, Gagea, Gentiana, Gladiolus, Glycyrrhiza, Gypsophila, Hedera, Helianthus, Hemerocallis, Heracleum, Iris, Juglans, Lemna, Lilium, Lunaria, Lysimachia, Mercurialis, Nymphaea, Pentanema, Prunus, Pulsatilla, Sagina, Scolochloa, Sedum, Silene, Solanum, Sorghum, Stipa, Thesium, Tribulus та Vitis. Серед них три види рослин є новими для України: Anthoxanthum aristatum виявлений в Чернівецькій області; Eritrichium nanum – в Івано-Франківській та Euphorbia serpens – в автономній республіці Крим, Одеській та Херсонській області. Деякі знахідки стосуються крупних регіонів, що включають декілька областей, зокрема наводиться новий для Правобережжя Дніпра (Crassula vaillantii) та новий для Степової зони України (Pentanema squarrosum) види судинних рослин. Більшість нових знахідок наведено для адміністративних областей України: шість видів наводиться вперше для Черкаської та Закарпатської областей, чотири – Дніпропетровської області, три – Запорізької, Кіровоградської та Чернігівської областей, два – Вінницької, Волинської, Миколаївської, Херсонської та Хмельницької областей, один – Житомирської, Одеської, Харківської областей та АР Крим. Наводяться нові локалітети або підтверджуються сучасними даними знахідки видів судинних рослин в Дніпропетровській, Кіровоградській, Київській, Одеській, Херсонській та Черкаській областях. Також вказуються локалітети ряду рідкісних видів судинних рослин: включених до Резолюції № 4 Бернської конвенції (Thesium ebracteatum), Червоної книги України (Dactylorhiza incarnata, Fritillaria ruthenica, Gladiolus imbricatus, Glycyrrhiza glabra, Lilium martagon, Lunaria rediviva, Pulsatilla patens, Stipa pennata, Stipa tirsa) та ряду регіонально рідкісних видів рослин.Item NOTES TO LICHEN-FORMING AND LICHENICOLOUS FUNGI IN UKRAINE III(2023) Darmostuk, V. V.; Khodosovtsev, A. Ye.; Gromakova, A. B.; Sira, O. Ye.; Bezsmertna, O. O.; Дармостук, В. В.; Ходосовцев, О. Є.; Громакова, А. Б.; Сіра, О. Є.; Безсмертна, О. О.In this contribution, new data concerning lichen-forming and lichenicolous fungi in Ukraine are presented. It includes new record, exclusions, and confirmations to the Ukrainian administrative regions of 64 species of lichen-forming and 20 species of lichenicolous fungi in the 57 genera of Acarospora, Agonimia, Arthonia, Bacidia, Botryolepraria, Caloplaca, Candelaria, Ceratobasidium, Circinaria, Clauzadea, Coenogonium, Endococcus, Epithamnolia, Erythricium, Flavoplaca, Illosporiopsis, Intralichen, Ionaspis, Laetisaria, Lathagrium, Lecania, Lendemeriella, Lichenochora, Lichenodiplis, Llimoniella, Parmeliopsis, Peltigera, Petractis, Phaeophyscia, Physcia, Placynthium, Platismatia, Polyblastia, Polychidium, Polyozosia, Porina, Protoparmeliopsis, Pyrenidium, Pyrenochaeta, Pyrenodesmia, Punctelia, Rinodina, Rhizocarpon, Roselliniella, Rusavskia, Scytinium, Spirographa, Stigmidium, Taeniolella, Telogalla, Toninia, Tremella, Trichoconis, Xanthocarpia, Xanthoriicola, Verrucaria. Among them 29 species are the first time reported to the Chernivtsi region, 12 species new to the Sumy region, 10 species new to the Ternopil region, 7 species new to the Ivano-Frankivsk region, 5 species new to the Kyiv and Zhytomyr regions, 4 species new to the Lviv, Cherkasy, Kharkiv, Kherson, Odesa and Volyn regions, 3 species new to the Donetsk region, two species new to the Zakarpattia region, one species new to the Dnipropetrovk, Khmelnytskyi, Kirovograd, Poltava regions as well as one species new to Autonomous Republic of Crimea. The paper includes recent records of lichens and lichenicolous fungi from National Nature Parks of Ukraine: Carpathian, Holosiivsky, Kamianska Sich, Skolivsli Beskydy, Tsumanska Pushcha, Verkhovynsky as well as Carpathian Biosphere Reserve and Cheremosky Regional Landscape Park. У цьому повідомленні наведено нові дані щодо лишайників та ліхенофільних грибів в Україні. У ньому наведені нові записи, виключення та підтвердження для адміністративних областей України таксонів з родів Acarospora, Agonimia, Arthonia, Bacidia, Caloplaca, Candelaria, Circinaria, Clauzadea, Coenogonium, Endococcus, Epithamnolia, Erythricium, Flavoplaca, Intralichen, Ionaspis, Laetisaria, Lathagrium, Lecania, Lendemeriella, Lichenochora, Lichenodiplis, Llimoniella, Myriolecis, Parmeliopsis, Peltigera, Petractis, Phaeophyscia, Physcia, Placynthium, Platismatia, Polyblastia, Polychidium, Polyozosia, Porina, Protoparmeliopsis, Pyrenidium, Pyrenochaeta, Pyrenodesmia, Punctelia, Rinodina, Rhizocarpon, Roselliniella, Rusavskia, Scytinium, Spirographa, Taeniolella, Telogalla, Toninia, Tremella, Trichoconis, Xanthocarpia, Xanthoriicola, Verrucaria. Серед них 29 видів лишайників та ліхенофільних грибів є новими для Черні- вецької області, 12 видів – для Сумської області, 10 видів – для Тернопільської області, 7 видів – для Івано- Франківської області, 5 видів – для Київської та Житомирській областей, 4 види нових для Львівської, Харківської, Херсонської, Одеської та Волинської областей, три види нові для Донецької області, два види нових для Закарпатської області, по одному виду для Дніпропетровської, Хмельницької, Кіровоградської, Полтавської областей, а також один вид новий для Автономної Республіки Крим.Item ДОПОВНЕННЯ ДО СПИСКУ ЛИШАЙНИКІВ ТА ЛІХЕНОФІЛЬНИХ ГРИБІВ РІВНЕНСЬКОГО ПРИРОДНОГО ЗАПОВІДНИКА(2022) Ходосовцев, O. Є.; Франчук, М. В.; Юсковець, М. П.; Khodosovtsev, A. YE.; Franchuk, M. V.; Yuskovets, M. P.Наводяться дані щодо лишайників та ліхенофільних грибів Рівненського природного заповідника. Список, що складений на основі власних досліджень, ревізії гербарних колекцій та літературних джерел, нараховує 69 видів. Серед них Buellia griseovirens, C. cornuta, Lecanora saligna, L. symmicta, Micarea minuta, Parmeliopsis hyperopta, Placynthiella icmalea, P. uliginosa s. lat., Trapeliopsis flexuosa, T. granulosa, Stereocaulon condensatum, Thelocarpon intermediellum, Trapelia glebulosa, T. obtegens, Violella fucata виявилися новими для Рівненської області. 23 види лишайників є новими для Рівненського природного заповідника. Micarea minuta вперше наводиться для території України. Цей нещодавно описаний з Нідерландів вид характеризується ареольованою невираженою сланню з сіруватими апотеціями, 80–200 мкм діаметром, які містять пігмент sedifolia-grey та не містять гіфрофорової кислоти. Cladonia rangiferina, C. phyllophora виключені зі списку лишайників заповідника. Лишайникові угруповання представлені епіфітними видами переважно на корі Pinus sylvestris та Betula spp., епігейними видами на дюнах та рідше на кам’янистому субстраті (морена). Data about lichens and lichenicolous fungi of the Rivnens'kiy Nature Reserve are reported. Totally, 69 species of lichens and lichenicolous fungi were listed. Among them Buellia griseovirens, C. cornuta, Lecanora saligna, L. symmicta, Micarea minuta, Parmeliopsis hyperopta, Placynthiella icmalea, P. uliginosa s. lat., Trapeliopsis flexuosa, T. granulosa, Stereocaulon condensatum, Thelocarpon intermediellum, Trapelia glebulosa, T. obtegens, Violella fucata are new to the Rivne region. Twenty-three species are new for the Rivnens'kiy Nature Reserve. Micarea minuta is recorded for the first time for Ukraine. This species was recently described from the Netherland. This species is characterized by an areolate greyish thallus, minute, 80–200 μm in diameter, greyish apothecia with sedifolia-grey pigment and absent of gyrophoric acid. Cladonia rangiferina, C. phyllophora are excluded from list of lichens of the Reserve. Lichen communities are presented by epiphytic species that grow on the bark of Pinus sylvestris, terricolous lichens on sand dunes and rare on stones (morena).Item НОВІ ЗНАХІДКИ ГРИБІВ ТА ГРИБОПОДІБНИХ ОРГАНІЗМІВ З ТЕРИТОРІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ «МЕЗИНСЬКИЙ»(2022) Акулов, О. Ю.; Ачкасов, Д. О.; Усіченко, А. С.; Akulov, O. YU.; Achkasov, D. O.; Usichenko, A. S.Під час дослідження мікобіоти Національного природного парку “Мезинський” (Чернігівська обл., Україна) авторами було зареєстровано 259 видів грибів та грибоподібних організмів, з яких 235 є новими для території парку. Серед них слизовиків – 4, мукорових – 1, сумчастих – 128 та базидієвих – 102 види. 14 видів з території дослідженого національного парку, а саме Capronia pulcherrima, Flammocladiella anomiae, Garnaudia elegans, Hypomyces corticiicola, Mollisia caespiticia, Neodidymelliopsis negundinis, Nigrograna fuscidula, Parafenestella germanica, Phaeobotryon negundinis, Skeletocutis nemoralis, Stylonectria wegeliniana, Trichoderma atrobrunneum, T. protopulvinatum та Xylomelasma sordida є новими для України. Переважна більшість з них є мікофілами. Знайдений Exidiopsis sp. є, вірогідно, ще не описаним, новим для науки видом з E. effusa комплексу. До числа вже відомих в Україні, але рідкісних видів грибів належать Acanthostigmella pallida, Anomalemma epochnii, Arachnocrea stipata, Bactrodesmium leptopus, Fusicolla epistroma, Hilberina caudata, Hydnocristella himantia, Neocucurbitaria rhamni, Nitschkia grevillii, Peniophora rufa, Pezicula corticola, Polycephalomyces tomentosus, Rigidoporus crocatus, Selenosporella gliocladioides, Spadicoides grovei, Sporophagomyces chrysostomus, Taeniolella delicata та Tripospermum camelopardus. Наведено короткий історичний огляд вивчення мікобіоти парку. Після поєднання результатів аналізу літературних даних та власних знахідок узагальнений список видів Національного природного парку ПП “Мезинський” станом на цей час нараховує 509 видів, серед яких слизовиків – 25, мукорових, – 1, базидієвих – 215, сумчастих – 268 видів. У порівнянні з інформацією про інші об’єкти природно-заповідного фонду України стає очевидним, що подальші дослідження мікобіоти цього національного природного парку залишаються актуальними. As a result of the expedition to the Mezynskyi National Nature Park (Chernihiv Region, Ukraine), 259 species of fungi-like protists and fungi were recorded, among which 235 are new to the park. Among new records, four species belong to Myxomycota, one to Zygomycota, 128 to Ascomycota, and 102 to Basidiomycota. 14 species, namely Capronia pulcherrima, Flammocladiella anomiae, Garnaudia elegans, Hypomyces corticiicola, Mollisia caespiticia, Neodidymelliopsis negundinis, Nigrograna fuscidula, Parafenestella germanica, Phaeobotryon negundinis, Skeletocutis nemoralis, Stylonectria wegeliniana, Trichoderma atrobrunneum, T. protopulvinatum and Xylomelasma sordida, are new to Ukraine. The most of recorded species are fungicolous. Found Exidiopsis sp. is probably an undescribed, new to science species that belong to the E. effusa complex. Among the species already known in Ukraine, the rarest are Acanthostigmella pallida, Anomalemma epochnii, Arachnocrea stipata, Bactrodesmium leptopus, Fusicolla epistroma, Hilberina caudata, Hydnocristella himantia, Neocucurbitaria rhamni, Nitschkia grevillii, Peniophora rufa, Pezicula corticola, Polycephalomyces tomentosus, Rigidoporus crocatus, Selenosporella gliocladioides, Spadicoides grovei, Sporophagomyces chrysostomus, Taeniolella delicata and Tripospermum camelopardus. A brief historical overview of the mycological studies in the park allows to combine the literature data and our own findings, thus producing the general checklist of the fungal species of the Mezynskyi National Nature Park. This list currently includes 509 species. Among them, there are 25 species of Eumycetozoa, one of Mucoromycota, 215 of Basidiomycota, and 268 of Ascomycota. In comparison with the information about other nature reserves of Ukraine, it becomes obvious that further studies of the mycobiota in the Mezynskyi Park are needed.Item ДЕМУТАЦІЙНІ ЗМІНИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ І ВИДОВОГО СКЛАДУ РОСЛИННОГО УГРУПОВАННЯ FESTUCETUM SUPINAЕ В АЛЬПІЙСЬКОМУ ПОЯСІ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ(2022) Жиляєв, Г. Г.; Zhilyaev, G. G.В статті обговорюються результати популяційного аналізу і змін видового різноманіття трав'яних багаторічників, рослинного угруповання Festucetum supinae, внаслідок демутацій рослинності в альпійському поясі Чорногорського хребта (Українські Карпати). До 1975 року, це угруповання знаходилося в умовах пасовищного навантаження. Від цього часу, коли ця територія увійшла до складу Карпатьського національного парку, її вилучили з господарського обігу Автор підсумовує результати тривалих (1974–2021 роки) популяційних досліджень і робить висновки щодо загальних тенденцій і перспектив відновлення первинного видового складу і оптимізації популяційної структури трав'яних компонентів Festucetum supinae. Наводяться дані щодо характерних змін видового складу Festucetum supinae, закономірностей структурних трансформацій в популяціях трав'яних багаторічних рослин (чисельність особин, онтогенетична та віталітетна структура). Виявлено, що основні зміни видового складу Festucetum supinae відбуваються швидко і завершилася в перші 4–7 років після заповідання. Натомість подальша оптимізація їх популяційної структури, потребує довшого часу і не завершилася навіть нині. Зроблено висновок, що випас овець сприяє інвазіям діаспор з інших фітоценозів, та активізує вегетативне розмноження трав'яних багаторічників шляхом механічної партикуляції. Періодичні обліки видового складу в цьому ценозі показали, що формально (кількісно) воно майже не змінилося (19 видів на пасовищах, проти 20 видів трав'яних рослин, на заповідних ділянках). Але демутація спричинила його суттєве якісне оновлення (більш як на 50% видового складу Festucetum supinae). Цікаво, що жоден з нових видів не є адвентивним для даної території. Навпаки, це аборигенні види, що притаманні первинному складу альпійських лук в Карпатах. Тобто, на відміну від деяких рослинних угруповань в субальпійському поясі, демутація пасквального (пасовищного) угруповання Festuceta supinae призвела до однозначно позитивних змін. Це не тільки трансформації популяційної структури трав'яних компонентів, але і формування нових популяцій типовими альпійськими рослинами з сусідніх угруповань. Відтак, за своїм видовим складом в рослинному угрупованні Festuceta supinae відбувається поступове відновлення первинного складу. Цьому сприяє низька інвазібільність цього угруповання, яка стримує проникнення сюди чужорідних видів. Разом цим майже в усіх трав'яних багаторічників відбулися принципові зміни онтогенетичної, віталітетної структури і в чисельності особин. Якщо за онтогенетичним типом на пасовищних ділянках переважали нестійкі інвазійні або інвазійно-регресивні популяції, то зараз їх змінили стійкі популяції нормального типу. Аналогічні зміни відбулися і в віталітетному складі популяцій. Зараз в угрупованні Festucetum supinae замість депресивних віталітетно неповночлених популяцій переважають віталітетно повночлені популяції рівноважного або процвітаючого типів. Ці результати є безумовним доказом позитивного впливу демутаційних процесів на відновлення природного видового різноманіття деградованих рослинних угруповань в альпійському поясі Карпат. За результатами досліджень зроблено висновок, що на відміну від субальпійських лучних угруповань, зміни видового складу та популяційної структури трав'яних компонентів угруповань в альпійському поясі відбуваються без сукцесійних змін домінанту, яким залишається популяція Festuca supina Schur. В усіх випадках, вона була стабільною за онтогенетичною або віталітетною структурою і за стійкістю потоку заміщення поколінь. Автор робить висновок, що хоча помірний випас сільськогосподарських тварин формально не змінює видового різноманіття в угрупованні Festucetum supinae, але сприяє дестабілізації і регресу структури більшості з його компонентів. Розвиток тенденцій їх подальшої деградації створює реальну загрозу остаточного зникнення популяцій аборигенних видів з складу Festucetum supinae. За результатами спостережень (1974–2021 роки) в цьому фітоценозі було помічено збільшення розмірів (життєвості) особин та загального проективного покриття (60% до 80%.). Цікавим видається і той факт, що всі ці зміни пройшли без очікуваних сукцесійних замін домінанта, а, навіть, без послаблення його популяційних позицій. Автор робить висновок, що при демутаціях загальний процес відновлення визначають типові види альпійської флори, які звичайно домінують в альпійському поясі Карпат. The article discusses the results of population analysis and changes in the species diversity of herbaceous perennials from the Festucetum supinae plant group, which occur during vegetation demutations in the Alpine belt of the Chernogorsky Range (Ukrainian Carpathians). Until 1975, this grouping was under grazing conditions. From the time when this territory became part of the Carpathian Nature Park, it was withdrawn from economic circulation. The author sums up the results of long-term (1974–2021) population studies and draws conclusions about general trends, prospects for restoring the primary species composition and optimizing the population structure of the herbal components of Festucetum supinae. Data are presented on the characteristic changes in the species composition of this community and the patterns of structural transformations of populations of herbaceous perennial plants (number of individuals, ontogenetic and vitality structure). It has been established that the main changes in the species composition of Festucetum supinae occur quickly and are completed already in the first 4–7 years after conservation. On the other hand, further optimization of their population structure requires a long time and has not yet been completed even now. It is concluded that sheep grazing promotes invasions of diaspores from other phytocenoses and activates the vegetative reproduction of herbaceous perennials by mechanical particulation. Periodic counts of the species composition in this phytocenosis showed that formally (quantitatively) it almost did not change (19 species in pastures, against 20 species of herbaceous plants in protected areas). But the demutation caused its significant qualitative renewal (for more than 50% of the species composition of Festucetum supinae). Interestingly, none of the new species is adventitious for this area. On the contrary, these are native species inherent in the primary composition of alpine meadows in the Carpathians. That is, unlike some plant groups studied by the author in the subalpine belt, the demutation of the pasqual (pasture) group Festuceta supinae caused unambiguously positive changes. We are talking not only about the transformation of the population structure of herbal components, but also about the formation of new populations by typical alpine plants from neighboring groups. Thus, there is a gradual restoration of the primary species composition of the Festuceta supinae plant community. This is facilitated by the low invasiveness of this group, which hinders the introduction of alien species into it. At the same time, almost all herbaceous perennials have undergone fundamental changes in the ontogenetic, vitamin structure and number of individuals. If, according to the ontogenetic type, unstable invasive or invasive-regressive populations prevail in pasture areas, now they have been replaced by stable populations of the normal type. Similar changes occurred in their vitality composition. Now, in the community of Festucetum supinae, instead of depressive, vitally incomplete populations, vitality-full-membered populations of equilibrium or prosperous types already predominate. These results are indisputable evidence of the positive impact of demutation processes on the restoration of the natural species diversity of degraded plant groups in the alpine belt of the Carpathians. Based on the results of the research, it was concluded that, unlike the subalpine meadow groups, changes in the species composition and population structure of the grass components of the groups in the Alpine belt occur without successional changes in the dominant, which the Festuca supina Schur population has always remained. In all cases, it remained stable in terms of its ontogenetic or vitality structure and in terms of the stability of the flow of generational replacement. The author concludes that although the moderate grazing of agricultural animals does not formally change the species diversity of the Festucetum supinae plant community, it contributes to the destabilization and regression of the structure of most of its components. Further development of such trends creates a real threat of complete extinction of populations of a number of native species in Festucetum supinae. According to the results of observations (1974–2021), during demutation in this phytocenosis, an increase in the size (vitality) of individuals and the total projective cover (60% to 80%) was noted. It is also interesting that all these changes took place not only without the expected successional change of the dominant, but even without weakening its population positions. The author concludes that during demutations, the general recovery process is determined by the typical types of alpine flora inherent in alpine meadow communities in the Carpathians.