Чорноморський ботанічний журнал (Т. 14 - 16, 18, 19)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/7203
Browse
7 results
Search Results
Item ВАСИЛЬ СЕМЕНОВИЧ ТКАЧЕНКО – КЛАСИК УКРАЇНСЬКОГО СТЕПОЗНАВСТВА(2023) Дубина, Д. В.; Фіцайло, Т. В.; Dubyna, D. V.; Fitzailo, T. V.Започаткованій ще на початку минулого сторіччя українській школі степознавства належить ціла низка наукових відкриттів, які пов’язані з іменами видатних вчених – Й.К. Пачоського, Г.І. Танфільєва, Г.М. Висоцького, Є.М. Лавренка, Н.О. Десятової-Шостенко, Ф.Я Левіної, О.І Соколовського, М.С. Шалита, Ю.Д. Клєопова, Г.І Білика, В.В. Осичнюка та багатьох інших, що визначили нові шляхи та горизонти її розвитку. Серед її очільників видне місце займає академічна постать Василя Семеновича Ткаченка якому 3 вересня цього року виповнилося 85 років з дня народження і 60 – наукової діяльності. Підсумки вивчення наукових здобутків та суспільно-екологічної діяльності Василя Семеновича дають підстави вважати його одним з найвизначніших фігур новітнього степознавства. Ґрунтовна освіта, широта й гнуч-кість поглядів на глобальні та локальні екологічні проблеми, логіка й дисципліна мислення, інтелектуа-льна самодостатність, тверді етичні принципи, поєднувані з певним ступенем нонконформізму, змістов-ність персонального досвіду та валеологічна витривалість дозволили максимально повно формулювати і втілювати стратегічні дороговкази в області розвитку вітчизняного степознавства. У роботі висвітлені основні наукові здобутки ученого у аспекті розвитку фітоценології степів та вітчизняного степознавства. В.С. Ткаченко – видатний український вчений, роботи якого стали вагомим внеском у фітоценологію степів, степознавство та фітосозологію. Ним закладені основи фітоценотичного і картографічного моні-торингу заповідних степів, на основі якого була визначена специфіка і функціональна сутність резерва-тного структурогенезу трав’яних екосистем, його стадійність та гомеостатична спрямованість. Доповнені у 90-х роках методом комп’ютерної екофітоіндикації, ці дані були значно поглиблені інформацією про супровідні екотопічні (едафічні та кліматичні) зміни довкілля, які об’єктивно і безпосередньо характери-зують адаптивні трансформації степів у зв’язку з глобальними змінами клімату. Вивчаючи такі структу-рні та екотопічні зміни, В.С. Ткаченко з’ясував сукцесійні механізми автогенезу степових екосистем і переносу їх на інші рівні функціонування та структурування ефективніше організованих фітосистем з повним рівнем участі лігнозних біоморф (дерев, чагарників – лігнозної квоти степів). Досить відомими є його дослідження в межах степової смуги України, зокрема про причини обміління малих річок Донбасу та про заходи по оптимізації довкілля його району, по розробці класифікації та докладного геоботанічно-го районування, по екологічному обгрунтуванню проєктованого водогосподарського комплексу Дунай-Дніпро, про репрезентативність мережі природоохоронних територій в степовій смузі, її оптимізацію тощо. Помітним є внесок В.С. Ткаченка в природоохоронну справу. За його участю була організована охоронна рада заповідних територій, заказників, було описано ряд степових видів у виданнях «Червоної книги України» та раритетних фітоценозів у «Зеленій книзі України». На основі досліджень постійно розроблялися і коригувалися охоронні режими в степових заповідниках України. В.С. Ткаченко сформу-вав траєкторії кліматичних зміщень степових заповідників у ХХ та на початку ХХІ століть. Були розроб-лені підходи до відновлення втрат степової рослинності в Україні внаслідок російської військової агресії. Запропонована програма, спрямована на компенсацію втрат українських степів. The Ukrainian school of steppe studies, which was started at the beginning of the last century, has a number of scientific discoveries associated with the names of outstanding scientists - Y.K. Pachosky, G.I. Tanfilieva, H.M. Vysotskyi, E.M. Lavrenka, N.O. Desyatova-Shostenko, F.Ya Levinoi, O.I Sokolovskyi, M.S. Shalita, Yu.D. Kleopova, G.I Bilyka, V.V. Osychnyuk and many others who defined new paths and horizons of its development. Among its leaders, the academic figure Vasyl Semenovych Tkachenko occupies a prominent place, who on September 3 of this year turns 85 from the day of his birth and 60 years of scientific activity. The results of the study of Vasyl Semenovych's scientific achievements and socio-ecological activities give reasons to consider him one of the most prominent figures of modern steppe studies. Basic education, breadth and flexibility of views on global and local environmental problems, logic and discipline of thinking, intellectual self-sufficiency, firm ethical principles combined with a certain degree of non-conformism, content of personal experience and valeological endurance made it possible to formulate and implement strategic guidelines in the field of development of the national steppe studies. He laid the foundations of phytocenotic and cartographic monitoring of protected steppes, on the basis of which the specificity and functional essence of the reserve structurogenesis of grass ecosystems, its phasing and homeostatic orientation were determined. His research within the steppe belt of Ukraine is quite well-known, in particular, on the reasons for the shallowing of small rivers in the Donbass and on measures to optimize the environment of its area, on the development of classification and detailed geobotanical zoning, on the ecological justification of the projected Danube-Dnipro water management complex, on the representativeness of the network of nature conservation areas in the steppe zone, its optimization, etc. The contribution of V.S. Tkachenko was involved in nature conservation, and with his participation, the protection council of protected areas and nature reserves was organized, a number of steppe species were described in the editions of the "Red Book of Ukraine" and rare phytocenoses in the "Green Book of Ukraine".Item СТАН ПОПУЛЯЦІЙ ДЕЯКИХ РІДКІСНИХ ЕФЕМЕРОЇДІВ НА ТЕРИТОРІЇ РЕГІОНАЛЬНОГО ЛАНДШАФТНОГО ПАРКУ «ТИЛІГУЛЬСЬКИЙ» (МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСТЬ, УКРАЇНА)(2023) Мельник, Р. П.; Мельничук, С. С.; Грубий, М. В.; Дьяченко, О. В.; Melnyk, R. P.; Melnychuk, S. S.; Hrubyi, M. H.; Diachenko, O. V.Регіональний ландшафтний парк «Тилігульський» (Миколаївська область) охоплює площу 8195,4 га cхідного узбережжя Тилігульського лиману і його акваторії. Під час весняних експедицій 2023 року було досліджено популяції чотирьох видів рідкісних ефемероїдів, які охороняються на державному та міжнародному рівнях: Crocus reticulatus, Galanthus elwesii, Gymnospermium odessanum, Adonis vernalis. Досліджені види в основному зростають по схилах балок та їх улоговин. На 1 м2 у місцях найбільшої щільності особин C. reticulatus нами виявлено: 5 ювенільних, 6 імматурних, 4 віргінільних та 10 генера-тивних особин. C. reticulatus росте у добре збережених степових ценозах між куртинами Stipa capillata, Festuca valesiaca, Agropyron cristatum. Galanthus elwesii було знайдено на схилах балки Атаманки та її відрогах в тих місцях, де схили поросли чагарниками (Prunus spinosa, Crataegus monogyna, Rosa canina та R. corymbifera). Найчисельніші локуси популяції знаходяться в улоговинах відрогів балки і підніма-ються більше на південну експозицію схилу. В місцях найбільшої щільності на 1 м2 відзначається зрос-тання 121 особин: 35 ювенільних, 10 імматурних, 14 віргінільних та 62 генеративних. Gymnospermium odessanum росте вище по цих чагарникових схилах (балка Атаманка), на схилі північної експозиції в сухому тогорічному листі чагарників. Щільність особин дуже низька: на 1 м2 нами нараховано 10 осо-бин в різних станах онтогенезу: 2 ювенільних, 2 віргінільних та 6 генеративних. По степових схилах досліджених балок зростає Adonis vernalis. Щільність особин не велика. На 1 м2 в середньому по одній-дві куртини виду в генеративному стані. Зростає разом з C. reticulatus між тогорічними стеблами Stipa capillata. Встановлено, що основу рослинного покриву місцезростань рідкісних ефемероїдів формують степи класу Festuco-Brometea (Festucion valesiacae, Stipo lessingianae-Salvion nutantis). Улоговини цих балок заростають чагарниковими угрупованнями класу Rhamno-Prunetea. The Tyligulsky Regional Landscape Park (Mykolayiv region) is located on the eastern coast of the Tyligulsky estuary and its waters. It occu-pies the area of 8195,4 hectares. During the spring expeditions in 2023, we studied the populations of four species of rare ephemerals protected at the state and international levels: Crocus reticulatus, Galanthus elwesii, Gymnospermium odessanum, Adonis vernalis. The species studied occur mainly on the slopes of the gulleys and in their hollows. In the places with the highest density of C. reticulatus individuals, were found 5 juvenile, 6 immature, 4 virgin and 10 reproductive individuals per 1 m2. Crocus reticulatus occurs in well-preserved steppe communities between tussocks of Stipa capillata, Festuca valesiaca and Agropyron cristatum. Galanthus elwesii was found on the slopes of the Atamanka gully and its branches, in places where the slopes were overgrown with shrubs (Prunus spinosa, Crataegus monogyna, Rosa canina and R. corymbifera). The most numerous population loci are located in the hollows of the gulley spurs and increase towards the southern exposure of the slope. In the areas with the highest density, 121 individuals were recorded per 1 m2: 35 juveniles, 10 immature, 14 virginal and 62 generative. Another ephemeroid, Gymnospermium odessanum, grows higher along these shrubby slopes (Atamanka gully). The density of individuals is very low, growing mostly on the north-faced slope in the dry leaves of the shrubs. We counted up to 10 individuals per 1 m2 in different ontogenetic states: 2 juvenile, 2 virgin and 6 generative. Adonis vernalis grows on the steppe slopes of the studied gulleys. The density of individuals is not high. On average, there are one or two individuals in the generative stage per 1 m2. It grows together with C. reticulatus between last year's stems of Stipa capillata. Conclusions: The state of the populations of four rare ephemeroids in the area of the Tyligulsky Regional Landscape Park was studied. It was revealed that the basis of the vegetation cover of the habitats of rare ephemeroids, forming steppes of Festuco-Brometea class (alliances Festucion valesiacae, Stipo lessingianae-Salvion nutantis). The hollows of these gulleys are covered with class Rhamno-Prunetea.Item СТАРІ ЦВИНТАРІ МІСТА ХЕРСОНА ЯК РЕФУГІУМ СТЕПОВОЇ ФЛОРИ(2022) Скобель, Н. О.; Мойсієнко, І. І.; Skobel, N. O.; Moysiyenko, І. І.Флора судинних рослин старих цвинтарів міста Херсона (Південь України) налічує 227 видів, які належать до 160 родів, 57 родин, 3 класів та 2 відділів. Дослідження проводилися протягом 2020–2021 років. Загалом було досліджено 3 цвинтарі: Херсонський Меморіальний (10,4509 га), Єврейський (2,5783 га) та Забалківський (9,486 га). Видове багатство варіює від 172 до 202 (у середньому 190 видів) на різних цвинтарях. Провідними за кількістю видів є родини Asteraceae (33), Poaceae (25), Fabaceae (15), Rosaceae (13), Chenopodiaceae (11), Brassicaceae (9), Boraginaceae (8), Caryophyllaceae (6), Lamiaceae (6), Veronicaceae (6). Систематична структура флори є типовою для степових флор, які знаходяться під значним антропогенним тиском. В спектрі життєвих форм домінують терофіти (45,2 %). Більшість терофітів є адвентивними рослинами, що свідчить про те, що така структура флори є результатом суттєвої антропогенної трансформації. Натомість, домінуючі в природних степових флорах гемікриптофіти займають друге місце (23,2 %). Порівняно з сільськими цвинтарями кладовища міста Херсона характеризуються вищими рівнем синатропізації флори. Майже половина видів флори є адвентивними (49 %). Не зважаючи на високий антропогенний тиск оточуючого урбанізованого середовища, у складі флори старих цвинтарів міста Херсона відмічається переважання аборигенних рослин (51 %), налічується досить багато несинатропних видів рослин (17,1 %), а також збереглося декілька раритетних видів рослин. Загалом на старих цвинтарях виявлено 7 (3,1 %) видів судинних рослин, які охороняються. Серед них Stipa capillata, включено до Червоної книги України, а Convallaria majalis, Ephedra distachya, Fraxinus excelsior, Quercus robur, Muscari neglectum, Vinca herbacea – до Червоного Списку Херсонської області. Враховуючи природоохоронну цінність старих цвинтарів, необхідно оптимізувати їх використання. The flora of vascular plants of old cemeteries in the city of Kherson (in southern Ukraine) includes 227 species belonging to 160 genera, 57 families, 3 classes and 2 divisions. The research was conducted during 2020–2021. In total, 3 cemeteries were studied: Kherson Memorial Cemetery (10.4509 ha), Jewish Cemetery (2.5783 ha) and Zabalkivskyi Cemetery (9.486 ha). Species richness varies from 172 to 202 (with an average of 190 species) in the different cemeteries. Leading in the number of species are the families Asteraceae (33 species), Poaceae (25), Fabaceae (15), Rosaceae (13), Chenopodiaceae (11), Brassicaceae (9), Boraginaceae (8), Caryophyllaceae (6), Lamiaceae (6), Veronicaceae (6). The systematic structure of the flora is typical for steppe flora, which are under significant anthropogenic pressure. The spectrum of life forms is dominated by therophytes (45.2 %). Most therophytes are alien plants, which indicates that this structure of the flora is the result of significant anthropogenic transformation. On the other hand, hemicryptophytes, which dominate in natural steppe flora, take second place (23.2 %) in the investigated cemeteries. Compared to rural cemeteries, the cemeteries of the city of Kherson are characterized by a higher level of sinatropization of flora. Almost half of the flora species are alien (49 %). Despite the high anthropogenic pressure of the urban environment, the flora of the old cemeteries in Kherson is still dominated by aboriginal plants (51 %). Also, there are many non-synatropic plant species (17.1 %), and several rare plant species have survived. In total, seven protected species of vascular plants (3.1 %) were found in the old cemeteries. Among them are Stipa capillata, included in the Red Book of Ukraine, and Convallaria majalis, Ephedra distachya, Fraxinus excelsior, Quercus robur, Muscari neglectum, Vinca herbacea, which are in the Red List of Kherson region. Given the environmental value of old cemeteries, it is necessary to optimize their use.Item СИСТЕМАТИЧНА СТРУКТУРА ФЛОРИ ГОРОДИЩ НИЖНЬОГО ПРИДНІПРОВ’Я(2020) Дайнеко, П. М.; DAYNEKO, P. M.; ДАЙНЕКО, П. М.Встановлено екологічну та еколого-ценотичну структуру флори регіонального ландшафтного парку «Гадяцький». За відношенням до провідних екологічних факторів – світла та вологи – у флорі парку переважають мезофіти (378 видів; 39,9 %) та геліофіти (449 видів; 47,5 %) відповідно. У географічному відношенні мезофіти є представниками неморального і частково бореального елементів. Переважання геліофітів серед геліоморф свідчать про наявність на території парку відкритих біотопів. За широтою еколого-ценотичної амплітуди панівне місце займають гемістенотопи (321 вид; 33,9 %) та стенотопи (299; 31,6 %). Це зумовлено входженням території до екотонної ділянки двох природних зон, у результаті чого багато видів зростають на межі своїх ареалів і мають вузькі синекологічні амплітуди. За участю видів у характерних рослинних угрупованнях абсолютно переважають асектатори (749; 79,1 %). На основі ценотичної приуроченості представників флори регіонального ландшафтного парку «Гадяцький» розподілено за 18 еколого-ценотичними групами (степова, лучно-степова, піщано-степова, піщано-вологолучна, лучна, неморально-лісова, бореально-лісова, узлісна, болотно-лісова, лучно-болотна незасолених місцезростань, лучно-болотна засолених місцезростань, болотна, прибережно-водна, водна, група видів із широкою екологічною амплітудою, рудеральна, сегетальна, види інших груп). Відмічено значну участь видів у групах, що належать до зональних для Лісостепу типів рослинності, – неморально-лісової та лучно-степової (по 96 видів; по 10,1 %). Наявність у межах парку та на суміжних із ним територіях антропогенно трансформованих ділянок позначилася на флористичному складі природних угруповань. Екологічний та ценотичний аналізи флори показують її гетерогенний характер. Виділені екоморфи є досить диференційованими та свідчать про різноманітний спектр екологічних умов біотопів. В статті наводиться аналіз систематичної структури флори городищ Нижнього Придніпров’я, в основу якого покладені матеріали експедиційних виїздів останніх років. Встановлено, що загальний список флори з вісімнадцяти досліджуваних городищ Нижнього Придніпров’я налічує 524 види судинних рослин, або 25,9 % флори Північного Причорномор’я. Незважаючи на відносно малі розміри, городища характеризуються високим рівнем флористичного багатства судинних рослин. Досліджувана флора включає 281 родів, 74 родини, 3 класи та 2 відділи. Превалювання небагатьох родин є характерною рисою як регіональних природних флор території дослідження так й всієї України. Флористична пропорція для флори городищ складає 1:3,8:7,1, а родовий коефіцієнт – 1,9. У складі провідних родин першу трійку посідають Asteraceae, Poaceae та Fabaceae, що складає 30,7 % спонтанної флори городищ, тоді як на долю десяти провідних родин відходить 61,8 %. У розподілі видів серед десяти провідних родин флори городищ Нижнього Придніпров’я простежується вагома роль індигенофітів та апофітів (в середньому 74 % видів на городищах), що дозволяє характеризувати флору як природну. Спектр провідних родин відображає загальні риси флор Голарктики. В свою чергу, наявність родин Chenopodiaceae, Brassicaceae та Boraginaceae у провідному родинному спектрі, говорить про незначне їх зміщення до аридних флор Середземномор’я. У спектрі провідних родів флори налічується лише 1 крупний поліморфний рід – Veronica, який репрезентує 13 видів, або 2,5 % від загальної кількості видів. Далі йде Astragalus (9 видів), Artemisia, Carex, Euphorbia, Galium (по 8 видів). Показовим є повна відсутність синантропофітів серед родів Achillea, Allium, Astragalus, Carex, Dianthus, Euphorbia, Potentilla, Salvia, Verbascum. Роди Allium, Astragalus та Dianthus представлені повністю індигенофітами. The article provides an analysis of the systematic structure of the ancient settlements flora located in the Lower Dnipro basin (Southern Ukraine). Despite the relatively small size, the settlements are characterized by a high level of floristic richness. In 18 studied ancient settlements we recorded 524 species belonging to 281 genera, 74 families, 3 classes and 2 divisions of vasculat plants. The floristic proportion for the flora of ancient settlements is 1: 3.8: 7,1, the generic coefficient is 1.9. The spectrum of leading families of flora (61,8 % of the total species composition) reflects zonal features of the Holarctic floras. Most of them are characterized by a hight rates of the indigenous faction (74% in avarage), which indicate flora as natural. The presence of such families as Chenopodiaceae, Brassicaceae and Boraginaceae in the leading family spectrum, shows a slight shift to the arid flora of the Mediterranean. Another reason is the processes of plant invasion from neighboring agrolandscapes and the corresponding processes of synatropization. Spectrum of the leading genera of flora represented by polymorphic genuses – Veronica (13 species), Astragalus (9 species), Artemisia, Carex, Euphorbia, Galium (8 species). The complete absence of synanthropophytes within the genera Achillea, Allium, Astragalus, Carex, Dianthus, Euphorbia, Potentilla, Salvia, Verbascum is indicative. The genera Allium, Astragalus and Dianthus are fully represented by indigenophytes. В статье приводится анализ систематической структуры флоры городищ Нижнего Приднепровья, в основу которого положены материалы экспедиционных выездов последних лет. Установлено, что общий список флоры из восемнадцати исследуемых городищ Нижнего Приднепровья насчитывает 524 вида сосудистых растений, что составляет 25,9 % флоры Северного Причерноморья. Несмотря на относительно малые размеры, городища характеризуются высоким уровнем флористического богатства сосудистых растений. Исследуемая флора включает 281 рода, 74 семейства, 3 класса и 2 отдела. Преобладание немногих семейств является характерной чертой как региональных природных флор так и всей Украины. Флористическая пропорция для флоры городищ составляет 1: 3,8: 7,1, а родовой коэффициент – 1,9. В составе лидирующих семейств первую тройку занимают Asteraceae, Poaceae и Fabaceae, что составляет 30,7 % спонтанной флоры городищ. Тогда как на долю десяти лидирующих семейств приходится 61,8 %. В распределении видов внутри первых десяти семейств флоры городищ Нижнего Приднепровья прослеживается значительная роль индигенофитов и апофитов (в среднем 74% видов на городищах), что позволяет охарактеризовать флору как природную. В целом, данный спектр семейств отражает общие черты флор Голарктики. В свою очередь, наличие семейств Chenopodiaceae, Brassicaceae и Boraginaceae в ведущем семейном спектре, говорит о незначительном смещении в сторону аридных флор Средиземноморья. В спектре ведущих родов флоры насчитывается лишь 1 крупный полиморфный род – Veronica, который представляет 13 видов, или 2,5% видов от общего количества. Следом идет Astragalus (9 видов), Artemisia, Carex, Euphorbia, Galium (по 8 видов). Показательным является полное отсутствие синантропофитов среди родов Achillea, Allium, Astragalus, Carex, Dianthus, Euphorbia, Potentilla, Salvia, Verbascum. Роды Allium, Astragalus и Dianthus представлены полностью индигенофитами.Item CONSPECTUS OF OLD SETTLEMENTS FLORA OF THE LOWER DNIPRO(2020) Мойсієнко, І. І.; Дайнеко, П. М.; СУДНИК-ВОЙЦИКОВСЬКАЯ, Б.; Дембіч, І.; Захватович, М.; Захарова, М. Я.; MOYSIYENKO, І. І.; DAYNEKO, P. M.; SUDNIK-WÓJCIKOWSKA, B.; DEMBICZ, I.; ZACHWATOWICZ, M.; ZAKHAROVA, M. YA.During the past centuries high level of agricultural production resulted in a significant decrease steppe vegetation. In transformed landscapes South Ukraine cultural monuments such as old settlements can have the potential for biodiversity conservation. During the last decade (2010–2019) the flora of 18 earthworks of the Lower Dnipro ancient settlements with varied area from 1.1 to 18.7 ha was investigated. All settlements located on the steep bank of the Dnipro River on both sides (Kherson and Mykolayiv Regions), mainly between two closely spaced ravines or «balkas». The river terrace and ravines provided a natural protection for the settlements on three sides, and on the another side they were protected by artificial moat and shaft. The Dnipro was acknowledged as playing a key role in specific location of the earthworks as a leading waterway for trade and economic structure formation in the classical and Hellenistic periods. A list of the flora of vascular plants includes 526 species wich belongs to 279 genera, 74 families, 3 classes and 2 divisions. Total species richness ranged from 125 to 290 (178 species per archeological site in average). An appreciable number of native plants indicate a hight level of preservation of the objects. The contribution of native species in old settlements varied much from 62.1% (Liubymivske) to 81.1% (Velyke Tiagynske). The contribution of native species to the alien species is 3:1. Beside this, in the study area, we identified 30 species of protected vascular plants, of which 10 plant species are included in the Red Data Book of Ukraine (Astragalus borysthenicus, A. dasyanthus, Elytrigia stipifolia, Gymnospermium odessanum, Stipa capillata, S. lessingiana, S. pulcherrima, S. ucrainica, Tulipa biebersteiniana, T. gesneriana) and 20 plant species are included in the Red List of Kherson Province: Amygdalus nana, Bellevalia sarmatica, Bromopsis heterophylla, Dianthus andrzejowskianus, Ephedra distachya, Ferula capsica, Fraxinus excelsior, Hyacinthella leucophaea, Jurinea salicifolia, J. stochadifolia, Limonium platyphyllum, Linaria macroura, Linum czernjajevii, Prangos odontalgica, Quercus robur, Silene supina, Valeriana stolonifera, Veronica capsellicarpa, Vinca herbacea, Vitis sylvestris. Протягом минулих століть високий рівень сільськогосподарського виробництва призвів до значного зменшення степової рослинності. У трансформованих ландшафтах півдня України пам’ятки культури, такі як старі поселення, можуть бути потенціальними місцями для збереження біорізноманіття. Протягом останніх років (2010–2019) нами була приділена увага 18 городищам Нижнього Придніпров’я, площа яких варіюється від 1.1 до 18.7 га. Всі городища розташовуються на крутому березі Дніпра по обидві сторони, в основному між двома близько розташованими балками. Річкова тераса і балки були гарним природним захистом для городищ з трьох сторін, а з четвертої вони були захищені штучним ровом і валом. Окрім того, ключовою роллю розташування городищ був Дніпро як провідна водна магістраль для торгівлі та формування економічної структури у класичний та елліністичний періоди. Конспект флори городищ Нижнього Придніпров’я включає 526 видів судинних рослин, що відносяться до 279 родів, 74 родини, 3 класи та 2 відділи. На одному городищі росте від 125 до 290 видів судинних рослин, в середньому 178. Городища з найбільшою площею характеризуються найбільшими показниками видів. Рівень созологічної цінності по окремим городищам неодноманітний. В цілому, на частину охоронюваних рослин припадає 30 видів (6%). З них 10 видів включені до Червоної книги України (Astragalus borysthenicus, A. dasyanthus, Elytrigia stipifolia, Gymnospermium odessanum, Stipa capillata, S. lessingiana, S. pulcherrima, S. ucrainica, Tulipa biebersteiniana, T. gesneriana) та 20 видів до Червоного списку Херсонської області (Amygdalus nana, Bellevalia sarmatica, Bromopsis heterophylla, Dianthus andrzejowskianus, Ephedra distachya, Ferula capsica, Fraxinus excelsior, Hyacinthella leucophaea, Jurinea salicifolia, J. stochadifolia, Limonium platyphyllum, Linaria macroura, Linum czernjajevii, Prangos odontalgica, Quercus robur, Silene supina, Valeriana stolonifera, Veronica capsellicarpa, Vinca herbacea, Vitis sylvestris). В течение прошлых веков высокий уровень сельскохозяйственного производства привел к значительному уменьшению степной растительности. В трансформи-рованных ландшафтах юга Украины такие памятники культуры как городища могут быть потенциальными местами для сохранения степного биоразнообразия. В течение последних лет (2010–2019) мы исследовали 18 городищ Нижнего Приднепровья, площадь которых варьируется от 1.1 до 18.7 га. Все городища располагаются на крутом берегу Днепра по обе стороны, в основном между двумя близко распо-ложенными балками. Речная терраса и балки были хорошей естественной защитой для городищ с трех сторон, а с четвертой стороны они были защищены искусственным рвом и валом. Кроме того, ключевой ролью расположения городищ был Днепр как ведущая водная магистраль для торговли и формирования экономической структуры в классический и эллинистический периоды. Конспект флоры городищ Нижнего Приднепровья включает 526 видов сосудистых растений, относящихся к 279 родам, 74 семьи, 3 класса и 2 отдела. На одном городище растет от 125 до 290 видов сосудистых растений, в среднем 178. Городища с наибольшей площадью характеризуются наибольшими показателями видов. Уровень созологич-ной ценности на отдельных городищах неоднообразна. В целом, на долю охра-няемых растений приходится 30 видов (6%). Из них 10 видов включены в Красную книгу Украины (Astragalus borysthenicus, A. dasyanthus, Elytrigia stipifolia, Gymno-spermium odessanum, Stipa capillata, S. lessingiana, S. pulcherrima, S. ucrainica, Tulipa biebersteiniana, T. gesneriana) и 20 видов в Красный список Херсонськой области (Amygdalus nana, Bellevalia sarmatica, Bromopsis heterophylla, Dianthus andrzejo-wskianus, Ephedra distachya, Ferula capsica, Fraxinus excelsior, Hyacinthella leuco-phaea, Jurinea salicifolia, J. stochadifolia, Limonium platyphyllum, Linaria macroura, Linum czernjajevii, Prangos odontalgica, Quercus robur, Silene supina, Valeriana stolonifera, Veronica capsellicarpa, Vinca herbacea, Vitis sylvestris).Item АНОТОВАНИЙ СПИСОК ФЛОРИ ПРОЕКТОВАНОГО ЗАКАЗНИКА «СТАРОШВЕДСЬКИЙ» (ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ, УКРАЇНА(2019) Мойсієнко, І. І.; Дайнеко, П. М.; Захватович, М.; Дембіч, І.; Суднік-Войциковська, Б.; MOYSIYENKO, І. І.; DAYNEKO, P. M.; ZACHWATOWICZ, M.; DEMBICZ, I.; SUDNIK-WÓJCIKOWSKA, B.; МОЙСИЕНКО, И. И.; ДАЙНЕКО, П. М.; ЗАХВАТОВИЧ, М.; ДЕМБИЧ, И.; СУДНИК-ВОЙЦИКОВСЬКАЯ, Б.Проектований ботанічний заказник місцевого значення «Старошведський» планується створити на землях Зміївської та Червономаяцької сільських рад Бериславського району Херсонської області. Пропонована назва заказника пов'язана з існуванням тут шведської колонії, починаючи з кінця XVIII століття. Заказник планується створити на території площею 263 га, що включає 2 балки (Костирську і Широку) та 3,5 км тераси Дніпра між ними. Територія проектованого заказника характеризується досить високим різноманіттям природних умов; окрім домінуючих степових оселищ тут представлені луки, чагарникові зарості, штучні лісові насадження, відслонення вапняків, лесів та глин, а також кліф, узбережжя та акваторія водосховища та рудеральні оселища. Анотований список флори судинних рослин проектованого ботанічного заказника «Старошведський» включає 359 видів судинних рослин, що відносяться до 222 родів, 68 родин, 3 класів та 2 відділів. Високе представництво аборигенних (279 видів, або 77,7 %), степових (171 вид, або 44,8 %) та несинатропних (123 види, або 34,2 %) рослин вказує на досить добрий рівень збереженості природних комплексів об’єкту, що створюється. Проектований заказник має високу созологічну цінність на регіональному, національному та міжнародному рівні. На регіональному рівні його природоохоронне значення репрезентують 10 видів рослин, що включені до Червоного списку Херсонської області (Amygdalus nana, Bellevalia sarmatica, Bromopsis heterophylla, Ephedra distachya, Hyacinthella leucophaea, Jurinea stoechadifolia, Poa sterilis, Quercus robur, Vinca herbacea та Vitis sylvestris). Висока созологічну цінність національного рівня зумовлена зростанням тут 10 видів рослин, що занесені до Червоної книги України (Astragalus dasyanthus, A. ponticus, Elytrigia stipifolia, Ornithogalum boucheanum, Stipa capillata, S. lessingiana, S. pulcherrima, S. ucrainica, Tulipa biebersteiniana та T. gesneriana) та 6 рослинних угруповань, включених до Зеленої книги України (Amygdaleta nanae, Elytrigieta stipifoliae, Stipeta capillatae, Stipeta lessingianae, Stipeta pulcherrimae та Stipeta ucrainicae). Созологічне значення на міжнародному рівні зумовлене зростанням тут рослини, що включена до Резолюції № 6 (Додаток 1) Бернської конвенції та Додатку ІІ Оселищної директиви ЄС – Jurinea cyanoides; також тим, що більшість території проектованого заказника є оселищами Резолюції № 4 Бернської конвенції (E1.2 Багаторічні трав’яні кальцифітні угруповання та степи та F3.247 Понтично–сарматські листопадні чагарникові зарості). Ці ж оселища під дещо іншими назвами включені до Додатку І Оселищної директиви ЄС. Враховуючи високу созологічну цінність даної території необхідно створити тут ботанічний заказник місцевого значення «Старошведський». The planned botanical nature reserve of local importance “Staroshvedskyi” is located in the area of the Zmiivka and Chervonyi Maiak councils, Beryslav District, Kherson Region, Ukraine. The proposed name of the reserve is associated with the existence of a Swedish colony here since the end of the XVIII century. The reserve planned to be built on an area of 263 hectares, including two ravines (so called ‘balkas’: Kostyrska and Shyroka) and a 3,5 kilometers long Dniepro river terrace. The territory is characterized by a wide variety of natural conditions. In addition to dominant steppe habitats, there are also meadows, scrublands, forest plantations and ruderal habitats, outcrops of limestone, loess and clay, limestone cliffs, and the Dniepro Reservoir. A list of the flora of the planned botanical nature reserve “Staroshvedskyi” includes 359 species of vascular plants, which belong to 222 genera, 68 families, 3 classes and 2 divisions. A good representation and a range of natives (279 species, 77.7%), steppe (171 species, 44.8%) and non-synanthropic plants (123 species, 34.2%) indicate a hight level of preservation of the object. The projected reserve shows a high conservation value at the regional, national and international level: ten plant species are included in the Red List of Kherson Province (Amygdalus nana, Bellevalia sarmatica, Bromopsis heterophylla, Ephedra distachya, Hyacinthella leucophaea, Jurinea stoechadifolia, Poa sterilis, Quercus robur, Vinca herbacea and Vitis sylvestris), ten plant species are included in the Red Data Book of Ukraine (Astragalus dasyanthus, A. ponticus, Elytrigia stipifolia, Ornithogalum boucheanum, Stipa capillata, S. lessingiana, S. pulcherrima, S. ucrainica, Tulipa biebersteiniana and T. gesneriana), and six vegetation communities are included in the Green Data Book of Ukraine (Amygdaleta nanae, Elytrigieta stipifoliae, Stipeta capillatae, Stipeta lessingianae, Stipeta pulcherrimae, Stipeta ucrainicae). Furthemore, one species (Jurinea cyanoides) and a range of habitats are covered by the Resolution № 4 to the Bern Convention (E1.2. Perennial calcareous grassland and basic steppes and F3.247 Ponto-Sarmatic deciduous thickets), and by the EU Habitats Directive. Taking the above into account, there is an urgent need to establish the botanical nature reserve of local importance “Staroshvedskyi”. Проектируемый ботанический заказник местного значения «Старошведский» планируется создать на землях Змиевского и Красномаяцкого сельских советов Бериславского района Херсонской области. Предложеное название заказника связано со шведской колонией, существовашей на данной территории начиная с конца XVIII века. Заказник планируется создать на территории площадью 263 га, что включает 2 балки (Костырскую и Широкую) и 3,5 км террасы Днепра между ними. Территория проектируемого заказника характеризуется достаточно высоким разнообразием природных условий: помимо доминирующих степных сред обитания здесь представлены луга, кустарниковые заросли, искусственные лесные насаждения, обнажения известняков, лессов и глин, а также клифф, побережье и акватория водохранилища и рудеральные среды обитания. Аннотированный список флоры сосудистых растений проектируемого ботанического заказника «Старошведский» включает 359 видов сосудистых растений, которые относятся к 222 родам, 68 семействам, 3 классам и 2 отделам. Высокое представительство аборигенных (279 видов, или 77,7 %), степных (171 вид, или 44,8 %) и несинантропных (123 вида, или 34,2 %) растений указывает на довально хороший уровень сохранности природных комплексов создаваемого объекта. Проектируемый заказник имеет высокую созологическую ценность на региональном, национальном и международном уровне. На региональном уровне его природоохранное значение представляют 10 видов растений, включенных в Красный список Херсонской области (Amygdalus nana, Bellevalia sarmatica, Bromopsis heterophylla, Ephedra distachya, Hyacinthella leucophaea, Jurinea stoechadifolia, Poa sterilis, Quercus robur, Vinca herbacea и Vitis sylvestris). Высокая созологическая ценность национального уровня обусловлена произростанием на данной территории 10 видов растений, относящихся к Красной книге Украины (Astragalus dasyanthus, A. ponticus, Elytrigia stipifolia, Ornithogalum boucheanum, Stipa capillata, S. lessingiana, S. pulcherrima, S. ucrainica, Tulipa biebersteiniana и T. gesneriana) и 6 растительных сообществ, включенных в Зеленую книгу Украины (Amygdaleta nanae, Elytrigieta stipifoliae, Stipeta capillatae, Stipeta lessingianae, Stipeta pulcherrimae и Stipeta ucrainicae). Созологическое значение на международном уровне обусловлено произрастанием в пределах заказника растений, включенных в Резолюцию № 6 (Приложение 1) Бернской конвенции и Приложение II Директивы ЕС о средах обитания – Jurinea cyanoides; также тем, что большая часть территории проектируемого заказника являются биотопами Резолюции № 4 Бернской конвенции (Е. 1.2 Кальцефильные многолетние злаковники и степи и F3.247 Понто–сарматские заросли листопадных кустарников степной зоны). Эти же биотопы под другими названиями включены в Приложение I Директивы ЕС О биотопах. Учитывая высокую созологическую ценность данной территории, необходимо создать здесь ботанический заказник местного значения «Старошведский».Item Дослідження Cedrus libani на півдні України.(2018) МИХАЙЛЕЦЬКА, І. В.; MYKHAILETSKA, I. V.; МИХАЙЛЕЦКАЯ, И. В.The characteristics of development and reproduction of Cedrus libani A. Rich are given when cultivating in the southern steppe region of Ukraine. The distribution of the species on the territory of the Kherson region is analyzed and the taxation indices of individuals C. libani are shown at different growing sites (Nova Kakhovka, Tavriysk, Chulakivka, Chaplynka, Askania-Nova). Peculiarities of the development and living conditions of plants that grow in the Askania-Nova arboretum and in Chaplynka square are characterized. For the latter, the terms for the passage of generative phases, the duration of the megastrobes formation are established. Morphometric indices of mature cones and seeds are given. The length of a cone is 8,19 ± 0,1 cm, the width is 4,54 ± 0,04 sm, the mass is 68,86 ± 2,49 g. The fertile cone is formed by 80,14 ± 2,55 scales, or 45% of their total number. The length of seeds with a wing is 2,08 ± 0,4 cm, the width – 1,8 ± 0,02 cm, the weight of 100 seeds – 10,59 ± 0,7 g. It has been determined that periodicity of cones’ formation is 3 years, abundance of cone-bearing is 2–4 marks. The cones ripen for the third year after pollination. Their damage was not detected by pests and diseases. The average potential seed productivity of the cones is 167,14 ± 6,96 seeds, of which 52,14 ± 7,1, or 32%, are fulfilled. Seeds freshly harvested germinate without a period of rest for 5–10 days. Laboratory germination of seeds at room temperature is 60%, germination energy is 40%. During the autumn sowing of seeds in the open ground, shoots appeared in April, germination reached 20%. Preservation of seedlings until the end of the first year of vegetation is 10%. Наведено характеристику розвитку і репродукції Cedrus libani A. Rich. при культивуванні в умовах південно-степового регіону України. Проаналізовано поширення виду на території Херсонської області та наведено таксаційні показники особин C. libani в різних пунктах вирощування (Нова Каховка, Таврійськ, Чулаківка, Чаплинка, Асканія-Нова). Охарактеризовано особливості розвитку та життєвий стан рослин, які ростуть у дендропарку Асканія-Нова та у сквері селища Чаплинка. Для останніх встановлено терміни перебігу генеративних фаз, тривалість формування мегастробілів. Наведено морфометричні показники зрілих шишок та насіння. Довжина шишки 8,19 ± 0,1 см, ширина 4,54 ± 0,04 см, маса – 68,86 ± 2,49 г. Фертильну зону шишки складає 80,14 ± 2,55 лусок, або 45% від їх загальної кількості. Довжина насінини з крилом 2,08 ± 0,4 см, ширина 1,8 ± 0,02 см, маса 100 насінин 10,59 ± 0,7 г. З'ясовано, що періодичність утворення шишок складає 3 роки, а рясність шишконошення – 2–4 бали. Шишки достигають на третій рік після запилення. Їх пошкодження шкідниками та хворобами не виявлено. Середня потенційна насіннєва продуктивність шишки становить 167,14 ± 6,96 насінин, з них виповненого – 52,14 ± 7,1, або 32%. Свіжозібране насіння проростає без періоду спокою впродовж 5–10 днів. Лабораторна схожість насіння при кімнатній температурі 60%, енергія проростання – 40%. При осінньому посіві у відкритому ґрунті сходи з'являються у квітні, схожість становить 20%. Збереженість сіянців до кінця першого року вегетації – 10%. Приведена характеристика развития и репродукции Cedrus libani A. Rich. при культивировании в условиях юго-степного региона Украины. Проанализированы распространения вида на территории Херсонской области и приведены таксационных показатели особей C. libani в различных пунктах выращивания (Новая Каховка, Таврийск, Чулаковка, Чаплинка, Аскания-Нова). Охарактеризованы особенности развития и жизненное состояние растений, которые растут в дендропарке Аскания-Нова и в сквере поселка Чаплинка. Для последних установлены сроки генеративных фаз, длительность формирования мегастробилы. Приведены морфометрические показатели зрелых шишек и семян. Длина шишки 8,19 ± 0,1 см, ширина 4,54 ± 0,04 см, масса – 68,86 ± 2,49 г. фертильного зону шишки составляет 80,14 ± 2,55 чешуек, или 45% от их общего количества. Длина семена с крылом 2,08 ± 0,4 см, ширина 1,8 ± 0,02 см, масса 100 семян 10,59 ± 0,7 г. Установлено, что периодичность образования шишек составляет 3 года, а обильность шишконошення – 2-4 балла. Шишки созревают на третий год после опыления. Их повреждения вредителями и болезнями не обнаружено. Средняя потенциальная семенная продуктивность шишки составляет 167,14 ± 6,96 семян, из них выполнена – 52,14 ± 7,1, или 32%. Свежесобранные семена прорастают без периода покоя в течение 5-10 дней. Лабораторная всхожесть семян при комнатной температуре 60%, энергия прорастания – 40%. При осеннем посеве в открытом грунте всходы появляются в апреле, сходство составляет 20%. Сохранность сеянцев к концу первого года вегетации – 10%.