Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Географічні науки (Випуск 1-9, 16-18)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/5008
Browse
260 results
Search Results
Item ПОНЯТТЄВО-ТЕРМІНОЛОГІЧНА СИСТЕМА ГЕОХОРИЧНОЇ КОНЦЕПЦІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛАНДШАФТНОЇ ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ(2023) Кисельов, Ю. О.; Браславська, О. В.; Кисельова, О. О.; Сопов, Д. С.; Kyselov, Yu. O.; Braslavska, O. V.; Kyseliova, O. O.; Sopov, D. S.Метою дослідження є обґрунтування поняттєво-термінологічного апарату схеми горизонтальної диференціації земного простору в межах тривимірної ландшафтної оболонки. Висвітлено сутність і еволюцію проблеми районування в географії. Здійснено огляд питання загальногеографічного та компонентного районування. Наголошено на наявному досвіді геохоричної структуризації ландшафтної оболонки. Відзначено властиву рису існуючих схем районування – зменшення вертикальної потужності таксономічних структур у міру зниження їхнього рангу. Наголошено на можливості й доцільності проведення диференціації не лише земної поверхні, а й земного простору з урахуванням вертикального його виміру. Таку диференціацію, потрактовану як розвиток ідеї геохор, запропоновано називати геохоричним районуванням. Удосконалено номенклатуру таксономічних структур і складено схеми геохоричної диференціації земного простору як на внутрішньоландшафтному, так і на надландшафтному рівні. Наведено ряд аналогій між таксономічними структурами традиційного фізико-географічного та геохоричного районування. Базові поняття запропонованого районування виражені термінами «геохора» (на рівні субландшафтному) та «геохоріон» (рівень суперландшафтний). Відзначено, що у тривимірно-просторовому аспекті повністю збігається лише зміст понять «ландшафтна оболонка Землі» та «Пангеохоріон». Зауважено, що геохоричні відповідники мають не лише основні зональні та азональні фізико-географічні реґіони, а й перехідні смуги – екотони різного таксономічного рангу. У геохоричному аспекті ці смуги названо сфрагідами аналогічно до смугоподібних територіальних структур в античній географії. Сфрагіди виділено лише на надландшафтному рівні організації земного простору. Акцентовано, що геохоричну диференціацію мають не лише фізико-географічні реґіони в цілому, а й окремі природні компоненти в їхніх межах. Підкреслено, що геохоричні структури мають геоторіальний характер, оскільки включають у себе фрагменти компонентів природи, що перебувають у трьох агрегатних станах. Наголошено, що ідея геохоричного районування та пропонована його схема не замінюють звичайне фізико-географічне районування, а в певний спосіб інтерпретують його. The goal of research is grounding a notional and terminological apparatus of the scheme of differentiation of the Earth space in the boundaries of the three-measured landscape cover. The proposed report studies essence and evolution of the issue of geographical zoning. The review of existing experience in the field of general geographical and component zoning is made. Particularly, a gift made into this issue by B. P. Alisov, V. V. Dokuchayev, E. D. Herbertson is highlighted. It is stressed on an existing experience of the geochorical structuration of the landscape cover. A specific characteristic of existing schemes, which are declining of vertical profundity of taxonomical structures with minimization of their range is highlighted in the study. It is stressed on possibility and rationality of realizing differentiation of not only Earth surface but Earth space taking into account its vertical measure. It is proposed to nominate such differentiation as geochorical zoning. A nomenclature of taxonomical structures is worked out, schemes of geochorical differentiation of the Earth are constructed on sublandscape, as well as on superlandscape levels. A line of analogies between taxonomical structures of traditional physical and geographical zoning and geochorical zoning is brought. Basic notions of a proposed zoning are expressed by such terms as “geochora” (on a sublandscape level) and “geochorion” (on a superlandscape level). Especially, landscape in a geochorical context is named as “pangeochora”, countryside is named as “macrogeochora”, composed tract – as “mesogeochora”, simple tract – as “microgeochora”, and faсies – as “nanogeochora”. As taxonomical structures of the geochorical zoning zonal gigageochorions are related to physical and geographical belts, azonal gigageochorions – to continents, zonal megageochorions – to physical and geographical zones, azonal megageochorions – to subcontinents, zonal macrogeochorions – to physical and geographical subzones, azonal macrogeochorions – to physical and geographical countries, mesogeochorions – to physical and geographical lands, microgeochorions – to physical and geographical regions. It is marked that only the contents of such notions as “landscape cover of the Earth” and “Pangeochorion” is fully coincided in a three-measured aspect. It is accented that not only main zonal and azonal physical and geographical regions but also transferee strips named ecotons of different taxonomical range have their geochorical identities. In the geochorical aspect these strips are named sphragides analogically to strip-like territorial structures in the Antic geography. The sphragides are separated only on a superlandscape level of organization of the Earth space. It is accented that not only physical and geographical regions in whole but also natural components in their boundaries have geochorical differentiation. It is lined that geochorical structures have a geotorial character, because they include in itself fragments of natural components that are situated in three aggregate states. It is stressed that the idea of geochorical zoning and its proposed scheme don’t change a typical physical and geographical zoning, but rather interprets it.Item ЗНІМАННЯ ТА МОДЕЛЮВАННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ СМАРТФОНА ПІД ЧАС ТОПОГРАФІЧНОЇ ПРАКТИКИ ГЕОГРАФІВ- ТУРИЗМОЗНАВЦІВ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ(2023) Гаврюшин, О. В.; Havriushyn, O. V.У статті розглянуто деякі проблеми організації та розроблення змісту завдань навчальної практики здобувачів освітньо-професійної програми «Географія рекреації та туризму» в умовах дистанційної форми навчання. Описано особливості топографічної підготовки здобувачів за цією програмою. Аналізуються фактори, що впливають на розроблення завдань навчальної практики в умовах дистанційного навчання. Констатується, що смартфон – єдиний електронний пристрій для знімання, що доступний студентам у таких умовах. Аналізуються можливості сучасних смартфонів для виконання таких робіт. Пропонується у таких умовах зосередитись не на класичних видах зйомки, які теоретично вивчались у курсі топографії, а розширити спектр методів знімання, об’єктів зйомки, типів геозображень і мультимедійних продуктів та сучасних практичних навичок, зокрема із польової краєзнавчо-туристичної роботи. Наприклад, пропонується здійснювати фіксацію координат не тільки для статичних об’єктів, але і рухомих. Створювати не тільки образно-знакові геозображення, але й візуалізації на основі фотознімання та гібридні моделі, не тільки двовимірні зображення, але й тривимірні. Знімання базується на досягненнях супутникової геодезії, геоінформатики, фотографічної зйомки та фотограмметрії. Запропоновано 7 завдань: налаштування на смартфоні програмного забезпечення з автономними растровими та векторними шарами карти для проходження маршруту (підготовче завдання), створення плану місцевості шляхом визначення довжин та напрямків, польове картографування статичних точкових та лінійних об’єктів за допомогою GNSS-приймача та мобільних ГІС, координатна фіксація, візуалізація та аналіз руху за маршрутом, фотографічне знімання на місцевості із записом місцеположення (широта, довгота, висота, азимут) у метадані та пакетне імпортування фотографій у ГІС/вебкарту, створення фотомаршрутів, панорамне фотографування та створення віртуальних турів, створення тривимірної моделі невеликої ділянки місцевості. Описано програмне забезпечення для виконання таких завдань. Запропоновані альтернативні варіанти виконання завдання на випадок проблем із апаратним та програмним забезпеченням. The article examines some problems of organizing and developing the content of educational practice tasks for students of the educational and professional program “Geography of recreation and tourism” in the conditions of distance education. Features of topographical training of applicants under this program are described. Factors affecting the development of educational practice tasks in the conditions of distance learning are analyzed. It is noted that the smartphone is the only electronic device for shooting that is available to students in such conditions. The capabilities of modern smartphones for performing such work are analyzed. In such conditions, it is suggested to focus not on the classic types of shooting, which were theoretically studied in the course of topography, but to expand the range of shooting methods, shooting objects, types of geoimages and multimedia products, and modern practical skills, in particular, from field work in local history and tourism. For example, it is proposed to fix coordinates not only for static objects, but also for moving ones. Create not only figurative geoimages, but also photographybased visualizations and hybrid models, not only 2D images, but also 3D. The survey is based on the achievements of satellite geodesy, geoinformatics, photographic surveying and photogrammetry. 7 tasks are offered: setting up software on a smartphone with autonomous raster and vector map layers for routing (preparatory task), creating a terrain plan by determining lengths and directions, field mapping of static point and line objects using a GNSS receiver and mobile GIS, coordinate fixation, visualization and analysis of movement along the route, photographic shooting on the ground with recording of the location (latitude, longitude, height, azimuth) in metadata and batch import of photos into GIS/web map, creation of photo paths, panoramic photography and creation of virtual tours, creating a threedimensional model of a small area of land. Software for performing such tasks is described. Suggested alternative options for completing the task in case of hardware and software problems.Item ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ АВТОМАТИЧНИХ ПАТЕРНОВИХ МОРФОМЕТРИЧНИХ КЛАСИФІКАЦІЙ ФОРМ РЕЛЬЄФУ НА ОСНОВІ ЦИФРОВИХ МОДЕЛЕЙ ВИСОТ(2023) Сизенко, О. В.; Syzenko, O. V.У статті проведено порівняльний аналіз автоматичних геоморфометричних класифікацій на основі цифрових моделей висот з використанням різних методів, зокрема методу класифікації форм рельєфу на основі індексу топографічної позиції (ТРІ) та методу геоморфонів. З метою порівняльного аналізу результатів класифікацій означені методики були апробовані на двох орієнтованих за основними сторонами горизонту ключових ділянках квадратної конфігурації з різною морфологією рельєфу в межах Дніпропетровської області. У результаті дослідження було встановлено, що патерни топографічної поверхні, виділені за методом геоморфонів, забезпечують більш точні й достовірні результати у великомасштабних дослідженнях порівняно з використанням ТРІ. Виявлено, що метод, заснований на індексі топографічної позиції, є найбільш придатним для середньо- та дрібномасштабного картографування, оскільки при однакових параметрах зовнішнього радіусу пошуку він показав меншу деталізацію. Основною проблемою геоморфометричного аналізу є те, що чітке розмежування форм рельєфу часто неможливе, оскільки вони не мають чітких меж, відповідно, інтерпретація цих форм, незважаючи на математичну основу класифікацій, все ще залишається досить суб’єктивною. Вперше в Україні для великомасштабного геоморфометричного аналізу на ключових ділянках було апробовано нову цифрову модель висот FABDEM з просторовою роздільною здатністю 1 дугова секунда, виявлено її переваги і недоліки порівняно з іншими аналогічними глобальними моделями. В дослідженні було уточнено базову термінологію геоморфометричних досліджень, запропоновано україномовні відповідники розробленим у зарубіжній літературі класам форм рельєфу на основі TPI та геоморфонам, обґрунтовано необхідність розмежування різновидів цифрових моделей, а саме цифрової моделі рельєфу (ЦМР) і цифрової моделі поверхні (ЦМП) у контексті розуміння рельєфу топографічної поверхні як організації поля висот. Результати дослідження можуть бути використані для вирішення різноманітних задач, пов’язаних з вивченням та аналізом рельєфу території. The paper presents a comparative analysis of automatic geomorphometric classifications based on digital elevation models using different methods, in particular, the method of classifying landforms based on the topographic position index (TPI) and the geomorphon method. For the purpose of comparative analysis of the classification results, these methods were tested on two key square-configured areas with different terrain morphology oriented along the main sides of the horizon within the Dnipro region. As a result of the study, it was found that the topographic surface patterns identified by the geomorphon method provide more accurate and reliable results in large-scale studies compared to the use of TPI. It was found that the method based on the topographic position index is the most suitable for medium- and smallscale mapping, since it showed less details with the same parameters of the outer search radius. The main problem of geomorphometric analysis is that a clear delineation of landforms is often impossible because they do not have clear boundaries, and thus the interpretation of these forms, despite the mathematical basis of classifications, is still quite subjective. For the first time in Ukraine, a new digital elevation model FABDEM with a spatial resolution of 1 arc second was tested for large-scale geomorphometric analysis in key areas, and its advantages and disadvantages were identified in comparison with other similar global models. The study clarified the basic terminology of geomorphometric research, proposed Ukrainian-language equivalents to the classes of terrain forms developed in foreign literature. The necessity of distinguishing between types of digital models, namely, digital elevation model (DEM) and digital surface model (DSM) in the context of understanding the terrain as an organization of the elevation field was substantiated. The application of automatic classifications will solve the problem of the high cost and complexity of manual analysis of landforms and will accelerate the creation of largescale geomorphological maps with nationwide coverage.Item ВПЛИВ ПРОЦЕСІВ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ НА СТАН ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ (НА ПРИКЛАДІ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ)(2023) Кілінська, К. Й.; Заячук, М. Д.; Тіміш, Р. Я.; Смик, О. С.; Kilinska, K. Y.; Zayachuk, M. D.; Timish, R. Ya.; Smyk, O. S.Територія Чернівецької області характеризується різними природними умовами, природними ресурсами, видами природокористування, екологічним станом, що інтегрально впливають на стан здоров’я людини. Основними видами природокористування є сільськогосподарське, лісове, рекреаційно-туристичне, поселенське, що комплексно формують природно-господарську різноманітність, природно-господарські комплекси з різною екологічною ситуацією. У просторовому відношенні захворювання та поширення хвороб знаходиться у прямій залежності від видової структури природокористування. У сільськогосподарських регіонах області (Прут-Дністерське межиріччя, передгірська частина Буковинських Карпат) переважають рукотворні види захворювання (онкологічні), більшість з яких виникає через хімізацію навко- лишнього природного середовища, знищення лісових корінних масивів, переважання міських поселень з розвинутою сучасною інфраструктурою тощо. Лісогосподарське (передгірська та гірська частини області) та водногосподарське використання впливають на стан людини тільки в тих районах, де вони існують (лісові масиви), та там, де власне людина проводить свою господарську діяльність і рівнобіжно забруднює природні умови (скиди відходів у водні об’єкти). Діаметрально протилежними видами природокористування є рекреаційно-туристичне і поселенське. Перше, за своєю сутністю, націлене на відновлення фізичних сил людини, оздоровлення та лікування, друге – характеризується новими ознаками, сутність яких укладена у ментальності населення, бажанні мешкання у тих умовах, в яких мешкали прадіди (міська чи сільська територія рідного краю), що наявність власної оселі створює комфортне перебування людини в тому чи іншому регіоні і благотворно впливає на психоемоційний стан людини й на її здоров’я. Однак забруднення навколишнього середовища має місце на території області, впливає на стан здоров’я людини, створює передумови до розвитку хвороб і захворювання населення. Тому в даній публікації зроблений комплексний аналіз процесів природокористування і стану здоров’я людини Чернівецької області. The issue of nature management, ecological situation and population diseases is extremely important for the territory of Ukraine and its individual regions today. Each component of nature, its individual properties-signs are subject to significant economic influence of man, change, affect his psychophysiological state, which is reflected in the occurrence of diseases and illnesses. Therefore, the study of all these components is relevant and forms the purpose of this publication. The territory of the Chernivtsi region is characterized by various natural conditions, natural resources, types of nature management, ecological state, which integral impact on human health. The main types of nature use are agricultural, forest, recreational and tourist, settlement, which complex form the natural and economic diversity, natural and economic complexes with different ecological situation. In the spatial sense, the disease and the spread of diseases are directly dependent on the type structure of nature use. Man-made diseases (oncological) predominate in the agricultural regions of the region (Prut-Dniester inter-rivers, the foothills of the Bukovyna Carpathians), most of which occur due to the chemicalization of the environment, the destruction of forest radians, the prevalence of urban settlements with developed modern infrastructure, etc. The diametrically opposite types of nature use are recreational, tourist and settlement. First, in its essence, aimed at the restoration of human physical strength, healing and healing, the second – characterized by new features, the essence of which is embodied in the mentality of the population, the desire to live in the conditions in which the greatgrandfathers lived (urban or rural areas of their native land), that the presence of its own home creates a comfortable stay of a person in a particular region and has a beneficial effect on the psycho-emotional state of man and on her health. However, environmental pollution takes place on the territory of the region, affects the health of people, creates preconditions for the development of diseases and diseases of the population. Therefore, in this publication made a comprehensive analysis of the processes of nature management and the state of human health of Chernivtsi region is made.Item RECENT MORPHODYNAMICS AND CLOSURE IMPLICATIONS OF A NON-TIDAL INLET: LAZURNENSKA PRORVA, BLACK SEA COAST, UKRAINE(2023) Davydov, O. V.; Buynevich, I. V.; Давидов, О. В.; Буйневич, І. В.Ephemeral inlets are important and specific components of the coastal barriers of the World Ocean. Within tidal coasts, the corresponding channels are called tidal inlets, and within non-tidal coasts – breaches (prorvas, promoiny, prorany). Ephemeral inlets are important for the development of coastal barrier systems. First of all, they perform the function of hydrological control, determining the features and scale of water exchange between the water bodies adjacent to the barrier. The function of ephemeral inlets aimed at determining the volume and direction of coastal and marine sediment movement is called geological control. The peculiarities of the movement of different species of plants and animals through ephemeral inlets are called ecological control. In this context, the parameters of the studied inlets, the duration of their functioning, and the frequency of closure and opening determine the specific conditions of the adjacent water bodies. Within the coastal barriers of the non-tidal seas, ephemeral inlets most often occur and function for a long period of time within the accumulative forms of the Tendra-Dzharylgach system. The corresponding barrier is characterized by a certain variety of prorvas associated with the hydrodynamic conditions of the adjacent water bodies. Among all the prorvas of the above coastal system, the Lazurnenska prorva is the most famous. It should be noted that this name should be understood as all ephemeral inlets that periodically appeared and functioned in the root part of the Dzharylgach Spit. Interest in the Lazurnenska prorva increased after news of its artificial closure spread through a significant number of Ukrainian information resources. Information about the peculiarities of the emergence and functioning of the Lazurnenska prorva is based on certain field materials from almost sixty years ago (Pravotorov I., Shuisky Y., Kotovsky I., Vykhovanetz G., and Davydov O.). The available historical and cartographic material, which covers approximately two hundred and thirty years, allows us to determine the frequency and duration of the functioning of the breaches. The available satellite images make it possible to determine the patterns of evolution of the studied breach over a forty-year period. The Lazurnenska prorva has certain dynamic trends throughout the year. In the cold season, when waves and wind currents from the east and northeast dominate, the breach widens and deepens. In the warm season, when waves and wind currents from the west and southwest become more active, the breach channel narrows. In June 2022, it was determined that the studied prorvas was closed (based on satellite images analysis). The analysis indicates that there is a natural tendency for the prorvas closure, but we do not have reliable information on the main reason for the closure. At the beginning of June 2023, the breach has been closed for a year. Under the conditions of long-term closure or artificial maintenance of this condition, very unfavorable consequences will occur within Dzharylgach Bay. Важливими та специфічними складовими берегових бар’єрів Світового океану є ефемерні протоки. В межах припливних берегів відповідні протоки називаються tidal inlets, а в межах неприпливних – прорви (промоїни, прорани). Ефемерні протоки мають важливе значення для розвитку берегових бар’єрних систем. Насамперед, вони виконують функцію гідрологічного контролю, зумовлюючи особливості та масштаби водообміну між прилеглими до бар’єру водоймами. Функція ефемерних проток спрямована на визначення об’ємів та напрямків руху прибережно-морських наносів має назву геологічний контроль. Особливості руху через ефемерні протоки різних видів рослин та тварин виділяються під назвою «екологічний контроль». В цьому контексті параметри досліджуваних проток, тривалість їх функціонування, періодичність закриття та відкриття визначають специфічні умови прилеглих водойм. В межах берегових бар’єрів неприпливних морів ефемерні протоки найбільш часто виникають та тривалий період часу функціонують в межах акумулятивних форм системи Тендра – Джарилгач. Для відповідного бар’єру характерне певне різноманіття прорв, пов’язане із гідродинамічними умовами прилеглих водойм. Серед всіх прорв наведеної берегової системи найбільш відома Лазурненська. Необхідно зазначити, що під відповідною назвою слід розуміти всі ефемерні протоки, які періодично з’являлися та функціонували у прикореневій частині Джарилгацької коси. Інтерес до Лазурненської прорви збільшилась після того, як значну кількість українських інформаційних ресурсів облетіла вістка про її штучне закриття. Інформація про особливості виникнення та функціонування Лазурненської прорви базується на певних польових матеріалах майже шістдесятирічного періоду (Правоторов І., Шуйський Ю., Котовський І., Вихованець Г. та Давидов О.). Наявний історико-картографічний матеріал, який охоплює приблизно двісті тридцять років, дозволяє визначити періодичність та тривалість функціонування прорв. Наявні супутникові знімки дозволяють визначити закономірності еволюції досліджуваної прорви за сорокарічний період. Лазурненська прорва має певні динамічні тенденції протягом року. В холодний період року під час домінування хвиль та вітрових течій східного та північно-східного напрямку русло прорви розширюється та поглиблюється. В теплий період року, коли активізуються хвилі та течії західного та південно-західного напрямків, русло прорви навпаки звужується. В червні 2022 року, за даними аналізу супутникових знімків, було визначено, що досліджувана прорва є закритою. Проведений аналіз вказує на наявність природньої тенденції до закриття прорви, але ми не маємо достовірної інформації щодо основної причини закриття. На початок червня 2023 року прорва знаходиться у зачиненому стані вже рік, за умов тривалого закриття або штучного підтримання цього стану, в межах Джарилгацької затоки будуть проявлятися дуже несприятливі наслідки.Item СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ САКРАЛЬНОЇ СФЕРИ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ(2023) Хіміч, М. І.; Khimich, M. I.Сакральна сфера Івано-Франківщини сформована як природними, так і антропогенними об’єктами, які мають особливі духовні властивості і виконують комунікативну, консолідуючу, лікувальну, захисну та природоохоронну функції. Сакральна сфера впливає на соціокультурне та економічне життя суспільства. Аналіз суспільно-географічних умов її формування допомагає зрозуміти взаємодію між релігійними та політичними структурами, а також сприяє вивченню різноманітних форм соціального та культурного розвитку території у певні історико-політичні періоди. Дослідження сакральної сфери має практичне значення для розвитку туризму та рекреації. Сакральні об’єкти можуть бути атрактивними місцями, що збільшує туристичний потік та сприяє інфраструктурному розвитку певної території. Компоненти сакральної сфери Івано-Франківської області сформувалися під впливом природних (географічне положення, особливості рельєфу, мальовничість ландшафтів) і суспільно-географічних (історико-політичного, етнічного та конфесійного) чинників, які в певний часовий проміжок в історичному і географічному плані на певній території мали свій визначальний вплив. Для проведення дослідження з наявних сакральних об’єктів Івано-Франківщини було відібрано 624 релігійні пам’ятки, які споруджені до 1939 року, серед яких 80% складають дерев’яні церкви, 12% – муровані церкви, 5% – костели, 1,5% – монастирі, 1,5% – синагоги. У формуванні сакральних об’єктів на території дослідження виділено 5 історичних періодів: Давньоукраїнський період (1199–1349 рр.), період Польського королівства (1349–1772 рр.), період Австрійської та Австро-Угорської імперії (1772–1914 рр.), період Першої світової війни, першої російської окупації та створення Західно-Української Народної республіки (1914–1921 рр.), період Польської республіки (1921–1939 рр.). Для кожного з них розраховано показник, який об’єктивно відображає динаміку спорудження сакральних об’єктів. Результати розрахунків показали, що найбільш сприятливим періодом для формування релігійних сакральних об’єктів був період Австрійської та Австро-Угорської імперії. Сакральні об’єкти (споруди, пам’ятки) Івано-Франківщини є важливим надбанням національної культури населення, відображені в певних сакральних елементах, вони відіграють важливу роль в релігійному та культурному житті суспільства. The sacred sphere of the Ivano-Frankivsk region is formed by both natural and anthropogenic objects that have special spiritual properties and perform communicative, consolidating, healing, protective and environmental functions. The sacred sphere affects the socio-cultural and economic life of society. The analysis of socio-geographic conditions of its formation helps to understand the interaction between religious and political structures, and also contributes to the study of various forms of social and cultural development of the territory in certain historical and political periods. The study of the sacred sphere is of practical importance for the development of tourism and recreation. Sacred objects can be attractive places that increase the tourist flow and contribute to the infrastructural development of a certain area. The components of the sacred sphere of the Ivano-Frankivsk region were formed under the influence of natural (geographical position, features of the relief, picturesque landscapes) and socio-geographical (historical-political, ethnic and confessional) factors, which in a certain period of time in a historical and geographical plan in a certain territory had its defining influence. For the research, 624 religious monuments built before 1939 were selected from the available sacred objects of Ivano-Frankivsk region, among which 80% are wooden churches, 12% are brick churches, 5% are churches, 1.5 % – monasteries, 1.5% – synagogues. In the formation of sacred objects on the territory of the study, 5 historical periods are distinguished: the Ancient Ukrainian period (1199–1349), the period of the Polish kingdom (1349– 1772), the period of the Austrian and Austro-Hungarian empires (1772–1914), the period of the First World War, the first Russian occupation and the creation of the Western Ukrainian People’s Republic (1914–1921), the period of the Polish Republic (1921–1939). An indicator was calculated for each of them, which objectively reflects the dynamics of the construction of sacred objects. The results of the calculations showed that the most favorable period for the formation of religious sacred objects was the period of the Austrian and Austro-Hungarian empires. Sacred objects (buildings, monuments) of the Ivano-Frankivsk region are an important asset of the national culture of the population, reflected in certain sacred elements, they play an important role in the religious and cultural life of society.Item МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДАНИМИ АНАЛІЗУ ПРОСТОРОВОГО ПЛАНУВАННЯ МІСЦЕВОГО РОЗВИТКУ(2023) Остапенко, С. О.; Ostapenko, S. О.Виявлено актуальну проблему забезпечення випереджувального місцевого розвитку, а саме забезпечення достовірними та повними даними для планування та досягнення місцевого розвитку. У статті проаналізовано особливості структури та отримання даних для планування, про-рамування, реалізації заходів, моніторингу та оцінки ефективності місцевого розвитку. Виявлено проблеми системи забезпечення територіальних громад базового територіального рівня достовірними та повними даними, які характеризують місцевий розвиток та визначають діяльність органів місцевої влади щодо досягнення розвитку місцевої економіки. У статті розглядаються алгоритми підбору та аналізу супутникових знімків територій територіальних громад як джерела збору достовірних даних їх розвитку, визначена їх система та взаємоузгодженість, описано інструментарій верифікації даних отриманих при обробці супутникового знімку. Визначено інструменти та способи отримання статистичних даних в результаті експедицій та польових досліджень безпосередньо у громаді. Використано досвід планувальних та проєктних організацій отримання даних для аналізу в умовах кризи організації діяльності місцевої статистики, посилення ролі цифровізації у цій сфері та становлення місцевого самоврядування у постсоціалістичний період під впливом результатів реформи АТУ України. Запропоновано підходи забезпечення статистичними даними із забезпечення розвитку території на прикладі Макарівської територіальної громади Київської області, їх просторового впорядкування та представлення у вигляді ГІС. Здійснено аналіз отриманих даних із застосуванням ГІС-інструментів. Розроблено представлення просторово впоряд-ованих статистичних даних, які відображають стан розвитку територіальної громади у вигляді веб-додатка в середовищі розробленої ГІС. Місцевий розвиток адаптований під потреби системи прийняття управлінських рішень на основі партисипативного підходу. Вказано на недостатній рівень урядової підтримки формування сучасної статистичної бази місцевого розвитку. Показані особливості та проблеми ресурсного забезпечення для подальшого прискореного соціально-економічного розвитку територіальних громад регіону. The article identifies an urgent problem of ensuring advanced local development, namely, providing reliable and complete data for planning and achieving local development. The article analyzes the peculiarities of the structure and obtaining data for planning, programming, implementation of measures, monitoring and evaluation of the effectiveness of local development. The problems of the system of providing territorial hromadas of the basic territorial level with reliable and complete data that characterize local development and determine the activities of local authorities to achieve the development of the local economy are identified. The article discusses the algorithms for selecting and analyzing satellite images of territorial hromadas as a source of collecting reliable data on their development, defines their system and interconnectedness, and describes the tools for verifying the data obtained during satellite image processing. The tools and methods for obtaining statistical data as a result of expeditions and field research directly in the hromada are identified. The experience of planning and project organizations in obtaining data is used for analysis in the context of the crisis of local statistics organization, the increasing role of digitalization in this area, and the formation of local self-government in the post-socialist period under the influence of the results of the reform of the administrative and territorial structure of Ukraine. The proposed approaches to providing statistical data on the development of the territory on the example of territorial hromada of Kyiv region, their spatial organization and presentation in the form of GIS are proposed. The obtained data are analyzed using GIS tools. The presentation of spatially organized statistical data reflecting the state of development of territorial hromada in the form of a dashboard in the environment of the developed GIS, adapted to the needs of the management decision-making system based on a participatory approach. The insufficient level of governmental support for the formation of a modern statistical base for local development is indicated. The features and problems of resource provision for further accelerated socio-economic development of territorial hromadas in the region are illustrated on the example of territorial hromada.Item СОЦІАЛІСТИЧНЕ КОНСТРУЮВАННЯ ПРОСТОРУ: ОСНОВНІ РИСИ, ХАРАКТЕРИСТИКИ ТА НАСЛІДКИ ДЛЯ МІСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ(2023) Денисенко, О. О.; Denysenko, O. O.Процес вироблення простору та політика, що лежить в його основі, є відображенням не лише інституційного середовища, видів регулювання та конкретних інструментів планування та забудови, участі та взаємодії – способів вироблення простору; вони відображають, на яких просторових рівнях відбувається цей процес, які цілі і цінності, концепції і підходи лежать в його основі, яке місце відведене людині у відповідному типі простору. Досвід українських міст останніх десятиліть є відображенням різних типів вироблення простору – соціалістичного, транзитного постсоціалістичного і неоліберального, що відрізняються за ключовими учасниками, способами ухвалення рішень щодо планування і забудови міст, концепціями організації простору. Ці типи простору відображають різний зв’язок соціального – ідеологічного – і просторового, відрізняються сприйняттям і осмисленням простору, структурами, що лежать в його основі, і рефлексіями щодо нього. У цій статті ми розглядаємо соціалістичний тип вироблення простору, його основні риси та характеристики у контексті розвитку міст і територій крізь призму дискурсу відповідного періоду, його критичної оцінки та аналізу наслідків. При цьому соціалістичне вироблення простору ми розглядаємо як процес «конструювання простору», що відображає спроби цілеспрямованого планування, побудови, організації і структурування як соціального життя, так і простору у відповідності до ідеологічних установок соціалізму. Ми обґрунтовуємо типові риси соціалістичного конструювання простору та ілюструємо способи їх практичної реалізації у процесі планування розвитку міст, їх «будівництва та соціалістичної реконструкції»; ми критично аналізуємо конструювання простору періоду соціалізму для становлення просторового каркасу міст, їх планування та забудови, формування просторово-планувальної структури та специфічної міської морфології. The production of space and the politics underlying it are a reflection not only of the institutional environment, types of regulation or specific instruments of planning and construction, participation and interaction – the ways in which space is produced, they also reflect at which spatial levels this process takes place, which goals and values, concepts and approaches lie in its basis, and what place is designated for a man in the respective type of space. The experience of Ukrainian cities in recent decades reflects different types of the production of space – socialist, transitional postsocialist, and neoliberal – which differ in terms of key actors, ways of making decisions on urban planning and construction, and concepts of spatial organization. These types of space reflect different relations between social, ideological and spatial, that differ in terms of perception and understanding of space, structures underlying it and reflections on it. In this paper, we consider the socialist type of the production of space, its main features and characteristics in the context of urban and spatial development through the lens of the relevant period’s discourse, its critical evaluation and analysis of consequences. At the same time, we consider the socialist production of space as a process of “construction of space”, which reflects attempts to purposefully plan, build, organize and structure both social life and space according to the ideological principles of socialism. We substantiate the typical features of the socialist construction of space and illustrate the ways of their implementation in practice of urban development, for “construction and socialist reconstruction” of cities. We critically analyze the construction of space under socialism for establishing the spatial urban framework, urban planning and development, the formation of the spatial and planning structures and specific urban morphology.Item РЕЗУЛЬТАТИ ПРОВЕДЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО- ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «УКРАЇНСЬКА ГЕОГРАФІЯ У ВИКЛИКАХ ВІЙНИ» ТА КРУГЛОГО СТОЛУ «КАТАСТРОФА КАХОВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА: «ЗАТОПЛЕНІ» ЖИТТЯ, «НОВИЙ» ПІВДЕНЬ УКРАЇНИ І ГЛОБАЛЬНІ ВИКЛИКИ «ПІСЛЯЗАВТРА»»(2023) Мальчикова, Д. С.; Пилипенко, І. О.; Сімченко, С. В.Мета проведення конференції полягала в обговорені, аналізі проблем, пошуку шляхів їх вирішення в умовах війни в Україні.Item THE EFFECT OF RELIGION ON ANTHROPOGENIC TRANSFORMATION OF NATURAL LANDSCAPES (ON THE EXAMPLE OF LANKARAN NATURAL REGION OF AZERBAIJAN)(2022) Salayev, S. M.; Салаєв, С. М.The complexity of geological, geomorphological, climatic and vegetation cover is typical for the territory of Lankaran region, located in the geographical coordinate system WGS84 (World Geodetic System 1984) between the latitudes 38°24´ and 39°31´ north, between the longitudes 47°59´ and 49°14´. Due to their interaction, various natural territorial complexes – landscapes – were formed in the territory of the region. The position of the Caspian coast of Lankaran natural region and the complexity of its orography have created specific conditions in the region. The Caspian Sea has become an active force in the area, not only with the movement of air masses, but also with transgression and regression at different times. The structure of the land cover of the areas that are released the fastest under the Caspian Sea differs from the area that is released the fastest. This difference becomes a serious factor in soil fertility and productivity. Landscapes created due to the decrease of precipitation during the ascent to the highlands have created natural features in the territory of Lankaran natural region that differ from other mountainous regions of the republic. This difference is also due to the fact that these landscapes are exposed to different levels of human anthropogenic impact. The interaction of a number of natural factors plays an important role in the settlement of the population. We examine the role of the relief factor in these factors. The complexity of the relief of the natural region has a serious impact on the settlement of the population, and as a result of these effects, natural landscapes in different absolute altitudes have been transformed in accordance with the number of people living there, activities, i.e. anthropogenic transformation. Not only the number of people, but also the direction of employment of the population differs in the degree of impact on the landscape. The favorable climatic conditions of the territory of Lankaran natural region have ensured the population’s ancient agricultural activities. Today, the active influence of groups of the population engaged in agricultural and livestock activities on the landscape is higher. For example, in the Talish Mountains, the main orographic unit of the Lankaran natural region, with an absolute height of 1.700 meters or more, up to 6 head of cattle can be grazed per hectare, grazing more than 6 animals accelerates soil erosion and natural landscape transformation. In areas with low climatic conditions, the creation of objects belonging to the cultural landscape complexes of anthropogenic impacts in recent years has led to changes in natural landscapes. Population settlement is more dependent on climatic conditions, and climatic conditions, like a number of other factors, depend on relief. The most modern inclination map of the natural region, the map of the vertical division of the relief of the area, the map of the horizontal division of the relief of the area, the map of the population of the area, etc. were analyzed. The role of relief factor in anthropogenicization of landscapes was analyzed. Складність геолого-геоморфологічного, кліматичного та рослинного покриву характерна для території Ленкоранської області, розташованої в географічній системі координат WGS84 (World Geodetic System 1984) між широтами 38°24´ і 39°31´ північної, між довготами 47°59´ і 49°14´. Завдяки їхній взаємодії на території області сформувалися різноманітні природні територіальні комплекси – ландшафти. Положення Каспійського узбережжя Ленкоранського природного району та складність його орографії створили специфічні умови в регіоні. Каспійське море стало активною силою не тільки в русі повітряних мас, а й у трансгресії та регресії в різний час. Структура земного покриву районів, які найшвидше звільняються під Каспійським морем, відрізняється від площі, що вивільняється найшвидше. Ця різниця стає серйозним фактором родючості і продуктивності ґрунту. Ландшафти, створені внаслідок зменшення кількості опадів під час сходження на високі гори, створили на території Ленкоранського природного району природні особливості, які відрізняються від інших гірських районів республіки. Ця відмінність також пов’язана з тим, що ці ландшафти зазнають різного рівня антропогенного впливу людини. Важливу роль у розселенні населення відіграє взаємодія низки природних факторів. Ми досліджуємо роль чинника полегшення в цих факторах. Складність рельєфу природного регіону справляє серйозний вплив на розселення населення, і внаслідок цих впливів природні ландшафти на різних абсолютних висотах трансформувалися відповідно до кількості людей, які там проживають, видів діяльності, тобто має місце антропогенна трансформація. За ступенем впливу на ландшафт різниться не тільки кількість людей, а й напрям зайнятості населення. Сприятливі кліматичні умови території Ленкоранського природного району забезпечили давню сільськогосподарську діяльність населення. На сьогодні наявний активний вплив на ландшафт груп населення, які займаються землеробською та тваринницькою діяльністю. Наприклад, у Талішських горах, головній орографічній одиниці Ленкоранського природного району, з абсолютною висотою 1700 метрів і більше, можна випасати до 6 голів великої рогатої худоби на гектар, випас більше 6 тварин прискорює ерозію ґрунтів і природне перетворення ландшафту. У районах з низькими кліматичними умовами створення останніми роками об’єктів культурно-ландшафтних комплексів через антропогенний вплив призвело до зміни природних ландшафтів. Розселення населення більшою мірою залежить від кліматичних умов, а кліматичні умови, як і низка інших факторів, залежать від рельєфу. Найсучасніша карта нахилу природного регіону, карта вертикального поділу рельєфу місцевості, карта горизонтального поділу рельєфу місцевості, карта населення місцевості тощо були проаналізовані. Проаналізовано також роль фактора рельєфу в антропогенізації ландшафтів.