Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Географічні науки (Випуск 1-9, 16-18)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/5008
Browse
Search Results
Item ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ МІСТ УКРАЇНИ(2022) Костюк, В. С.; Лаврик, О. Д.; Гарбар, О. В.; Власенко, Р. П.; Андрійчук, Т. В.; Kostyuk, V. S.; Lavrуk, O. D.; Garbar, O. V.; Vlasenko, R. P.; Andriychuk, T. V.Система міст України являє собою сукупність населених пунктів, які пройшли складний історико-політичний шлях становлення на порубіжжі Європи та Азії і сформували унікальне поєднання багатьох культур і етносів. Залежно від особливостей соціально-економічних проблем країн, які займали сучасну територію України в різні вікові періоди, процес формування системи міст нашої держави варто диференціювати на 5 просторово-часових етапів. Основними критеріями виокремлення таких етапів були оборонний, аграрний, ремісничий і торговий чинники. Виявлено, що упродовж найдавнішого етапу урбогенезу (до кінця ХІІ ст.) сформувалися 99 перших міст, найбільше з яких було у північній (41) і західній (25) частинах території сучасної України; під час середньовічного етапу урбогенезу (ХІІІ–ХV ст.ст.) – 218 нових міст, найбільше з яких сконцентровувалися у західному (123), центральному (45) і північному (41) регіонах; протягом етапу урбогенезу польсько-литовської доби (ХVІ–ХVII ст.ст.) – 285 нових міст, найбільше з яких було у північному (96), східному (79) і центральному (75) регіонах; упродовж етапу урбогенезу Нового часу – 408 нових населених пунктів, найбільше з яких зосереджувалися у східному (158), південному (130) та центральному (81) регіонах; під час етапу новітнього урбогенезу (XX – поча- ток ХХІ ст.) – 284 нових населених пункти, найбільше з яких сконцентровувалися у східному (155) і південному (55) регіонах. Зроблено висновок про те, що за період більше ніж 2 тис. років містотворчого процесу структура мережі міст змінювалася кілька разів, відповідно до тогочасних потреб населення та економічних особливостей. Кожна новоутворена мережа міст, базуючись на попередній, примножувала кількість поселень, оскільки старі міста вже не відповідали новим факторам та втрачали своє значення у структурі поселень. Зазвичай на кожному етапі урбогенезу України формувалася певна група міст, яка є виразниками принципів урбанізації свого часу. The system of cities of Ukraine is a set of settlements that have passed a complex historical and political path of formation on the border of Europe and Asia and formed a unique combination of many cultures and ethnic groups. Depending on the peculiarities of socio-economic problems of countries that occupied the modern territory of Ukraine in different age periods, the process of forming a system of cities of our state should be differentiated into 5 spatio-temporal stages. The main criteria for distinguishing such stages were defense, agricultural, handicraft and trade factors. It was found that during the earliest stage of urbogenesis (by the end of the XII century) 99 first cities were formed, most of which were in the northern (41) and western (25) parts of modern Ukraine; during the medieval stage of urbogenesis (XIII century – XV century) – 218 new cities, most of which were concentrated in the western (123), central (45) and northern (41) regions; during the stage of urbogenesis of the Polish-Lithuanian period (XVI–XVII centuries) – 285 new cities, most of which were in the northern (96), eastern (79) and central (75) regions; during the stage of urbogenesis of the New Age – 408 new settlements, most of which were concentrated in the eastern (158), southern (130) and central (81) regions; during the stage of modern urbogenesis (XX century – beginning of XXI century) – 284 new settlements, most of which were concentrated in the eastern (155) and southern (55) regions. It is concluded that over a period of more than 2.000 years of urban development, the structure of the urban network has changed several times, in accordance with the needs of the population and economic characteristics. Each newly formed network of cities, based on the previous one, increased the number of settlements, as the old cities no longer corresponded to the new factors and lost their importance in the structure of settlements. Usually at each stage of urbogenesis of Ukraine a certain group of cities was formed, which are the representatives of the principles of urbanization of their time.Item МІСЬКІ ВЕРНАКУЛЯРНІ РАЙОНИ: МЕТОДИКА ВИДІЛЕННЯ НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ МЕНТАЛЬНИХ КАРТ(2022) Кононенко, О. Ю.; Гнатюк, О. М.; Kononenko, O. Yu.; Gnatiuk, O. M.Вернакулярні райони – це території, що виділяються на основі аналізу їх сприйняття населенням (місцевими жителями, туристами, жителями інших регіонів). Інтерес до даного районування посилився останнім часом внаслідок розвитку біхевіористичного підходу в географії, інтересу до проблем місцевої ідентичності, а також викликами з боку управлінської практики, а саме формуванням економічно та соціально цілісних та самостійних територіальних громад. У статті обґрунтовано доцільність використання ментальних карт для виділення та дослідження міських вернакулярних районів, відображено основні етапи районування з акцентом на збір емпіричного матеріалу та інтерпретацію ментальних карт. У дискусії подано авторський погляд на проблему об’єктивності міських вернакулярних районів та інтерпретацію й використання результатів дослідження. Ментальна карта є джерелом первинної інформації, що отримується в узагальненому та генералізованому вигляді безпосередньо від жителя міста. Будучи спрощеним зображенням міського ландшафту, карта відображає найбільш впізнавані, популярні серед місцевих жителів об’єкти. Серед образів, що жителі відображають на картах, райони займають особливе місце, оскільки ними є ті частини міста, в межах яких і протікає повсякденне життя: поїздки на роботу, отримання послуг, відпочинок, розваги, спілкування. Дослідження вернакулярних районів передбачає, окрім іншого, їх ідентифікацію, класифікацію за функціональними ознаками, аналіз перцепційних портретів (ідентичності) районів. Обмеження методу пов’язані з формуванням вибірки респондентів – авторів ментальних карт, а також із труднощами інтерпретації ментальних карт. Водночас, ментальні карти як метод дослідження вернакулярних районів мають свої беззаперечні переваги, оскільки є джерелом унікальної інформації про сприйняття міського простору. Vernacular regions/districts are areas distinguished based on the analysis of their perception by the people (local residents, tourists, residents of other regions, etc.). Interest in this kind of regionalization has been stipulated recently by the development of the behavioural approach in geography, shift of the geography research focus on the local identity problems and, especially in Ukraine, by management practice challenges, namely the formation of economically and socially integral and self-sufficient territorial communities. The article substantiates the expediency of using mental maps for the identification and subsequent investigation of urban vernacular districts, shows the principal stages of regionalization technique with an emphasis on the collection of empirical material and the interpretation of mental maps. The discussion presents the author’s view on the problem of objectivity of urban vernacular districts, as well in a generalized and deliberately withholding form directly from a city resident or another person. Being a simplified representation of the urban landscape, such a map displays the most recognizable and popular objects among local residents. Among the images that residents display on mental maps, vernacular districts occupy a special place since they are those parts of the city within which their everyday life takes place: commuting to work, receiving services, recreation, entertainment, communication, etc. The study of vernacular districts involves, inter alia, their identification, classification by functional features, and analysis of their perceptual portraits (identities). The limitations of the method are related to the selection of a sample of respondents (authors of mental maps), as well as to the difficulties of interpreting mental maps. At the same time, mental maps as a method of investigating vernacular districts have their undeniable advantages, since they are source of unique information about the perception of urban space.