Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Географічні науки (Випуск 1-9, 16-18)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/5008
Browse
3 results
Search Results
Item СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ БЕЗПЕКИ ТУРИЗМУ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ І КОНФЛІКТІВ(2018) Заваріка, Г.М.; Zavarika, G.M.У статті йдеться про безпеку туризму внаслідок активізації діяльності міжнародних терористів. Досліджуване питання є особливо актуальним у зв’язку з тим, що терористи все частіше вибирають для своїх актів місця масового скупчення людей, які часто збігаються з туристичними вподобаннями. Встановлено, що активність терористичної діяльності посилилася особливо на початку ХХІ століття, що пов’язано з глобалізацією суспільства і швидкими темпами розвитку засобів комунікації. Аналіз географії терактів показав, що в даний час вони можуть статися будь-де і ніхто повністю не може гарантувати їх відсутність. Підтверджено, що терористичні акти знижують рівень туристичних потоків в туристичних центрах, чинять негативний вплив на економіку постраждалої від теракту країни. Встановлено, що процес відновлення колишніх темпів розвитку туризму залежить від ступеня економічного розвитку держави, рівня організації безпеки. Рекомендовано більше уваги звертати на питання безпеки туристів, проводити навчальну роботу серед них щодо питань охорони життя. Особливу увагу також слід приділити питанням попередження терору в туристичних центрах. В статье речь идет о безопасности туризма вследствие активизации деятельности международных террористов. Исследуемый вопрос особенно актуален в связи с тем, что террористы все чаще выбирают для своих актов места массового скопления людей, которые часто совпадают с туристическими предпочтениями. Установлено, что активность террористической деятельности усилилась особенно в начале XXI века, что связано с глобализацией общества и быстрыми темпами развития средств коммуникации. Анализ географии терактов показал, что в настоящее время они могут произойти где угодно и никто полностью не может гарантировать их отсутствие. Подтверждено, что террористические акты снижают уровень туристических потоков в туристических центрах, оказывают негативное влияние на экономику пострадавшей от теракта страны. Установлено, что процесс восстановления прежних темпов развития туризма зависит от степени экономического развития государства, уровня организации безопасности. Рекомендуется больше внимания обращать на вопросы безопасности туристов, проводить учебную работу среди них относительно охраны жизни. Особое внимание также следует уделить вопросам предупреждения террора в туристических центрах. The article deals with the security of tourism due to the intensification of the activities of international terrorists. The issue under study is particularly relevant due to the fact that terrorists are increasingly choosing for their acts places of mass gathering of people, which often coincide with tourist preferences. It has been established that the activity of terrorist activity intensified especially at the beginning of the XXI century, which is associated with the globalization of society and the rapid pace of development of communication media. An analysis of the geography of the terrorist attacks has shown that at present they can occur anywhere and no one can fully guarantee their absence. It was confirmed that terrorist acts reduce the level of tourist flows in tourist centers, have a negative impact on the economy of the country affected by the terrorist attack. It has been established that the process of restoring the former pace of tourism development depends on the degree of economic development of the state, the level of security organization. It is recommended to pay more attention to the safety of tourists, to conduct educational work among them regarding the protection of life. Particular attention should also be paid to the prevention of terror in tourist centers.Item ГЕОПРОСТОРОВЕ РОЗМІЩЕННЯ ОБ’ЄКТІВ ВСЕСВІТНЬОЇ СПАДЩИНИ ЮНЕСКО ТА ЇХ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ У СВІТІ(2018) Арсененко, І. А.; Донченко, Л. М.; Левада, О. М.; Донець, І. А.; Arsenenko, I. A.; Donchenko, L. M.; Levada, O. M.; Donets, I. A.Наростання процесів глобалізації, впливу людства на зовнішнє середовище сприяло зростанню стурбованості суспільства за стан збереження культурної й природної спадщини (далі – КПС). Тому на XVII сесії в Парижі (Франція) в 1972 р. ЮНЕСКО прийняла Конвенцію про охорону всесвітньої культурної й природної спадщини, яка набула чинності в 1975 р. КПС, яка потребує захисту й збереження, вноситься до списку Всесвітньої спадщини й тому знаходиться під захистом ЮНЕСКО. Головна мета списку Всесвітньої спадщини – захистити та зробити відомими об’єкти, які у своєму роді є унікальними. Із метою прагнення до об’єктивності цією організацією було складено оціночні критерії щодо виділення та внесення територій і об’єктів до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. КПС являє собою об’єкти історії, культури, археології, архітектури, монументального мистецтва, науки та техніки, а також природні території, об’єкти та комплекси, які становлять національне надбання, не піддаються відтворенню, а їх втрата чи руйнування матиме негативні наслідки взагалі для розвитку духовності, науки та суспільства. Культурні та природні об’єкти є невід’ємною складовою частиною спадщини, що вимагає єдиних підходів до форм їх виявлення, збереження, захисту, популяризації та використання в туристичній сфері в якості туристичних об’єктів для відвідування. Станом на 2015 р. у списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, визначеному за географічними регіонами, налічується 1031 об’єкт (зокрема 802 культурних, 197 природних і 32 змішаного типу) зі 163 країн, які за географічними регіонами та туристичними макрорегіонами розміщені нерівномірно. Розвиток туризму та збереження всесвітньої спадщини – два взаємопов’язаних напрями діяльності держав світу й усього суспільства. Однією з основних умов успіху цієї діяльності є залучення у сферу туризму всього різноманіття спадщини, більш широкого охоплення туристичних регіонів, орієнтація не тільки на іноземних туристів, але й на місцевих, збереження доступу широкої публіки до спадщини, що сприяє розвитку туризму, насамперед екологічного та культурного (їх підвидів). Туризм може стати ключовим напрямом для розвитку туристичних регіонів, які володіють унікальним культурним і природним потенціалом; при цьому на території кожного регіону повинна бути створена своя власна стратегія, що враховує специфіку місцевих об’єктів КПС і доповнює стратегію розвитку культури інших регіонів світу. Процессы глобализации, влияния человечества на окружающую среду способствовали росту обеспокоенности общества по поводу состояния культурного и природного наследия (КПН) и его сохранения. Поэтому на XVII сессии в Париже (Франция) в 1972 г. ЮНЕСКО приняла Конвенцию об охране всемирного культурного и природного наследия, которая вступила в действие в 1975 г. КПН, которое нуждается в защите и сохранении, вносится в список Всемирного наследия и потому находится под защитой ЮНЕСКО. Главная цель списка Всемирного наследия – защитить и сделать известными объекты, которые в своем роде уникальны. С целью стремления к объективности данной организацией были составлены оценочные критерии о выделении и внесении территорий и объектов в Список Всемирного наследия ЮНЕСКО. КПН включает объекты истории, культуры, археологии, архитектуры, монументального искусства, науки и техники, а также природные территории, объекты и комплексы, которые являются национальным достоянием, которые не могут быть восстановлены, а их разрушение окажет негативное влияние на развитие духовности, науки и общества. Культурные и природные объекты являются неотъемлемой составляющей частью наследия, для которых необходимы единые подходы и критерии к формам их определения, сохранения, защиты, популяризации и использования в туристической сфере в качестве туристических объектов для посещения. По состоянию на 2015 г. в Списке Всемирного наследия ЮНЕСКО, определенном по географическим регионам, насчитывается 1031 объект (в т. ч. 802 культурных, 197 природных и 32 смешанного типа) из 163 стран мира, которые по географическим регионам и туристическим макрорегионам размещены неравномерно. Развитие туризма и сохранение Всемирного наследия – два взаимосвязанных направления деятельности государств мира. Одним из основных условий успеха этой деятельности является вовлечение в туристическую сферу всего многообразия наследия, расширение использования туристических регионов, ориентация не только на иностранных, но и на местных туристов, сохранение доступа к наследию, что будет способствовать развитию туризма, прежде всего, экологического и культурного туризма (их подвидов). Туризм может стать одним из ключевых направлений развития туристических регионов, которые обладают уникальным культурным и природным потенциалом; при этом на территории каждого региона должна быть создана своя собственная стратегия, учитывающая специфику местных объектов КПН и дополняющая стратегию развития культуры других регионов мира. The growth of the processes of the globalization, the influence of the humanity on the external environment is promoted to the growth of the concern of the society for the condition of the cultural and the natural heritage (CNH). Therefore, at the XVII session in Paris (France) in 1972, UNESCO was adopted the Convention for the Protection of the World Cultural and Natural Heritage, which was entered into force in 1975. The CNH, which is needed the protection and the conservation, is included in the World Heritage List and it is protected by UNESCO. The main aim of the World Heritage List is to protect and to make the well-known objects which are the unique in their nature. With the aim of the desire for the objectivity by this organization, the evaluation criteria were made as to the selection and the introduction of the territories and the objects to the World Heritage List of the UNESCO. The CNH represents the objects of history, culture, archeology, architecture, monumental art, science and technology, as well as the natural territories, the objects and which are the national heritages which cannot be restored, and their loss or the destruction will have negative consequences in general for the development of the spirituality, the science and the society. The cultural and the natural objects are the inalienable part of the heritage, which is required the unified approaches to the forms of their identification, the preservation, the protection, the popularization and the use in the tourism sphere as the tourist objects for the visiting. As for the condition of 2015, in the World Heritage List of the UNESCO which was defined by the geographical regions which are counted 1031 objects (including 802 cultural, 197 natural and 32 mixed types) from 163 countries which are not evenly placed for the geographical regions and the tourist macro-regional of the placing. The development of the tourism and the preservation of the World Heritage are two interrelated directions of the activity of the states of the world and of all society as a whole. One of the main conditions of the success of this activity is the implication on the sphere of the tourism of all the diversity of the heritage, the wider coverage of the tourist regions, the orientation not only of the foreign tourists but also of the local ones, the preservation of the access of the general public to the heritage, which is conduced the development of the tourism, first of all, the ecological and cultural tourism (their subspecies). The tourism can become as the key direction for the development of the tourist regions which have the unique cultural and the natural potential; at the same time, in the territory of each region, its own strategy must be created, which is taken into account the specifics of the local objects of the CNH and it is complemented the strategy of the development of the culture of other regions of the world.Item ОПЫТ РАЗРАБОТКИ ЭТНОКУЛЬТУРНЫХ ТУРИСТИЧЕСКИХ МАРШРУТОВ ПО ХЕРСОНУ И ЮГУ УКРАИНЫ(2014) Гоманюк, Н. А.; Homanyuk, N. А.; Гоманюк, М. А.В статье рассматриваются перспективы развития этнокультурного направ- ления туризма в Херсоне и на Юге Украины, его познавательные возможности и воспитательный потенциал. Предоставляется описание греческого, польского, еврейского, немецкого и румыно-молдавского маршрутов по Херсону и Югу Украины и список других потенциальных этнокультурных маршрутов. У статті розглядаються перспективи розвитку етнокультурного напряму туризму в Херсоні та на Півдні України, його пізнавальні можливості й виховний потенціал. Надається опис грецького, польського, єврейського, німецького та румуно-молдавського маршрутів Херсоном і Півднем України та список інших потенційних етнокультурних маршрутів. The article considers the prospects for the development of ethnic and cultural tourism routs in Kherson and in the South of Ukraine, its educational opportunities and educational potential. Provide a description of the Greek, Polish, Jewish, German and Romanian-Moldovan routs in Kherson and South of Ukraine and a list of other potential ethnic and cultural routes.