ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
10 results
Search Results
Item ДО ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ(2022) Зуброва, О. А.Item ОБРАЗ ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНОГО ХЕРСОНА В АНГЛІЙСЬКОМОВНИХ ІНТЕРНЕТ-ЗМІ(2022) Зуброва, О. А.; Колкунова, В. В.; Zubrova, O. A.; Kolkunova, V. V.Стаття є спробою авторів описати й систематизувати основні лінгвістичні засоби, що використовуються англійськомовними інтернет-ЗМІ для творення медіаобразу тимчасово окупованого Херсона. З цією метою здійснено обґрунтування поняття «медіаобраз» та визначено й проаналізовано комплекс лінгвістичних засобів творення образу міста з урахуванням критерію «цінності новин», який є провідним стилеутворювальним фактором текстів сучасних ЗМІ. Актуальність обраного напряму дослідження зумовлюється необхідністю здійснювати на лінгвістичному рівні критичний аналіз інформації, що її подають у ЗМІ, для протистояння маніпуляціям з метою впливу на читача й створення необхідного емоційного відгуку. Обрані для дослідження статті інтернет-видань «New York Times», «The Washington Post» та «The Economist», матеріали яких є проявом професійної неупередженої журналістики, дали змогу дослідити й проаналізувати мовні засоби творення образу й емоційного враження від окупованого міста. У результаті виконаного дослідження з’ясовано, що медіаобраз тимчасово окупованого Херсона, створений після 24 лютого 2022 року в публікаціях зазначених вище інтернет-видань, є комплексним утворенням, що складається з таких компонентів: міські об’єкти, місто як військова стратегічна ціль, окупаційні війська в місті, мешканці міста (їхні потреби, протест проти окупації, психологічний стан). На рівні мови всі вказані складники медіаобразу вербалізуються як прямими номінаціями із залученням денотативного й конотативного значень лексем, так і метафоричними номінаціями. Прямі номінації містять власні назви (топоніми й урбаноніми) і загальні нейтральні й емоційно забарвлені назви. Емоційно забарвлені назви й характеристики застосовуються частіше за нейтральні через свою здатність до впливу на читача. Метафоричні номінації як складник медіаобразу тимчасово окупованого Херсона реалізовані засобами порівнянь, гіпербол та антитез. Метафоричний складник в медіаобразі тимчасово окупованого Херсона є відносно незначним, що пояснюється вимогами до стилю новинних інтернет-статей. The paper represents the authors’ attempt to describe and organize the basic linguistic tools used by the Anglophone media to create the image of temporarily occupied Kherson. To that end, the authors define the concept of “media image” and analyze the entirety of the linguistic means used to create the image of the city. In this context they take into account the criterion of “news value”, which is a leading style forming factor in the modern media texts. The topicality of the chosen study direction is determined by the need to carry out a critical linguistic analysis of the information provided in the media and to oppose manipulations that influence the reader and create their predetermined emotional response. Case study of the internet publications of The New York Times, The Washington Post and The Economist dated after February 24, 2022, enabled the authors to explore and analyze the linguistic means of creating the image of the occupied city and the emotional impression of it. As the outcome of the study, the paper represents the media image of temporarily occupied Kherson as a complex formation consisting of the components as follows: the urban objects, the city as a military strategic target, the occupation troops in the city, the city residents (their needs, protest against occupation, psychological condition). At the language level, all these components of Kherson media image are verbalized by direct naming units including denotative and connotative ones, and metaphorical naming units. The denotative naming units contain proper names (toponyms and urbanonyms), as well as general neutral and emotionally colored units. The emotionally colored naming units are used more often than the neutral ones because of their ability to influence the reader. The metaphorical naming units as a component of the media image of temporarily occupied Kherson are implemented by means of comparison, hyperbole and antithesis. The metaphorical component in the media image of temporarily occupied Kherson is relatively insignificant, which is explained by the requirements for the style of the internet news reports.Item ОБРАЗ НЬЮ-ЙОРКА В СУЧАСНІЙ ХУДОЖНІЙ ПРОЗІ(2018) Зуброва, О. А.; Zubrova, O. A.У статті розглянуто лінгвістичні особливості репрезентації художнього образу Нью-Йорка в сучасній художній прозі (на матеріалі роману К. Бушнелл „Секс у великому місті‖). Уточнено поняття образу; проаналізовано урбаноніми та стилістичні засоби різних мовних рівнів, що вербалізують образ Нью-Йорка у творі. Визначено, що текст роману насичено урбанонімами різних типів – аргоронімами, годонімами, ойкодомонімами та емпоронімами. Виявлено, що образ Нью-Йорка на лексичному рівні розкривається шляхом вживання сленгу та дисфемізмів; на семасіологічному рівні створення образу міста підсилено використанням антитези, порівняння, метафори, персоніфікації, оксиморону, а також іронії. Синтаксичний рівень представлено виразними засобами (номінативні речення, еліпсис, асиндетон, перелічення, повтор, емфатична конструкція), а також стилістичними прийомами (парцеляція, риторичні запитання). Найчастотнішими з виразних засобів і стилістичних прийомів, що вербалізують образ мегаполіса, є антитеза, парцеляція, метафора, порівняння, номінативні речення, перелічення та риторичні запитання. В статье рассматриваются лингвистические особенности репрезентации художественного образа Нью-Йорка в современной художественной прозе (на материале романа К. Бушнелл „Секс в большом городе‖). Уточнено понятие образа; проанализированы урбанонимы и стилистические средства разных языковых уровней,вербализирующие образ Нью-Йорка в произведении. Установлено, что текст романа насыщен урбанонимами различных типов – аргоронимами, годонимами, ойкодомонимами и эмпоронимами. Выявлено, что образ Нью-Йорка на лексическом уровне раскрывается с помощью употребления сленга и дисфемизмов; на семасиологическом уровне образ города создается с помощью антитезы, сравнения, метафоры, персонификации, оксюморона, а также иронии. Синтаксический уровень представлен выразительными средствами (номинативные предложения, эллипсис, асиндетон, перечисление, повтор, эмфатическая конструкция), а также стилистическими приемами (парцелляция, риторические вопросы). Самыми частотными из выразительных средств и стилистических приемов, вербализирующих образ мегаполиса, являются антитеза, парцелляция, метафора, сравнение, номинативные предложения, перечисление и риторические вопросы. The article deals with the linguistic peculiarities of New York image representation in contemporary fiction (case study of K. Bushnell’s novel ―Sex & the City‖). The notion of the image is specified; urban names and stylistic devices of different language levels verbalizing the image of New York in the text of the novel are analyzed. It is stated that the text of the novel is filled with urban names of various types – names of squares, streets, avenues, boulevards, hotels, restaurants, parks, shops, etc. It is defined that the image of New York at the lexical level is revealed through the use of slang and dysphemisms; at the semasiological level the image of the city is created through antithesis, comparison, metaphor, personification, oxymoron, and irony. The syntactic level is represented by the expressive means (nominative sentences, ellipsis, asyndeton, enumeration, repetition, emphatic constructions), as well as the stylistic devices (parcellation, rhetorical questions). The most frequently occurring of all the expressive means and stylistic devices verbalizing the image of the metropolis are antithesis, parcellation, metaphor, comparison, nominative sentences, enumeration and rhetorical questions.Item ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДИСФЕМІЗМІВ У СУЧАСНІЙ АНГЛОМОВНІЙ ЖІНОЧІЙ ПРОЗІ(2017) Зуброва, О. А.; Zubrova, О. А.У статті розглянуто лексико-семантичні особливості дисфемізмів у сучасній англомовній жіночій прозі (на матеріалі роману Хелен Філдінг «Щоденник Бріджит Джонс»). Дисфемізми систематизовано за лексичним принципом на ті, що представлено обсцінною лексикою, пейоративними лексичними одиницями та загальновживаними словами у функції вторинної номінації. Також дисфемізми розподілено на сім лексико-семантичних груп, до яких увійшли дисфемізми на позначення розумових здібностей, психічного та емоційного стану, зовнішності, дисфемістичні номінації жінок і чоловіків, поганих звичок і неприємних ситуацій). В статье рассмотрены лексико-семантические особенности дисфемизмов в современной англоязычной женской прозе (на материале романа Хелен Филдинг «Дневник Бриджит Джонс»). Дисфемизмы систематизированы по лексическому принципу на те, которые представлены обсцентной лексикой, пейоративными лексическими единицами и общеупотребительными словами в функции вторичной номинации. Также дисфемизмы разделены на семь лексико-семантических групп, в которые вошли дисфемизмы, обозначающие умственные способности, психическое и эмоциональное состояние, внешность, дисфемистические номинации женщин и мужчин, плохих привычек и неприятных ситуаций). The article focuses on the lexical and semantic peculiarities of dysphemisms in modern English women’s prose (case study of the novel by Helen Fielding “The Bridget Jones’s Diary”). Dysphemisms are arranged according to the lexical principle in ones represented by obscene vocabulary, pejorative lexical units and secondary nominated commonly used lexemes. Dysphemisms are also systematized into seven lexico-semantic groups, which include dysphemisms which nominate mental abilities, emotional state, appearance, as well as dysphemistic names of women and men, bad habits and unpleasant situations).Item РОЛЬ СТИЛІСТИКИ СИНТАКСИСУ В ДЕКОДУВАННІ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ ПЕРІОДУ ВІКТОРІАНСТВА (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ Е. ГАСКЕЛЛ «ПІВНІЧ І ПІВДЕНЬ»)(2017) Зуброва, О. А.; Сухенко, К.; Сухенко, Е.; Zubrova, O. А.; Sukhenko, К.У статті розглянуто синтаксичні особливості художнього англомовного тексту періоду вікторіанства. Особливу увагу в дослідженні приділено виражальним засобам (повтор, перелік, синтаксична тавтологія, полісиндетон, емфатична конструкція to do та вставні конструкції) та стилістичним прийомам синтаксичного рівня (паралелізм, анафора, риторичне питання, парцеляція), характерним для роману Е. Гаскелл «Північ і Південь». В статье рассмотрены синтаксические особенности художественного англоязычного текста периода викторианства. Особое внимание в исследовании уделено выразительным средствам (повтор, перечень, синтаксическая тавтология, полисиндетон, эмфатическая конструкция to do и вставные конструкции) и стилистическим приемам синтаксического уровня (параллелизм, анафора, риторический вопрос, парцелляция), характерным для романа Э. Гаскелл «Север и Юг». The article deals with the syntactic peculiarities English literary Victorian text. The research focuses on the expressive means (repetition, enumeration, syntactic tautology, polysyndeton, emphatic consruction to do and parenthesis) and stylistic devices on the syntactic level (parallelism, anaphora, rhetorical question, parcellation), characteristic of E. Gaskell’s novel “North and South”.Item ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ОСОБИСТІСНИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ- ФІЛОЛОГІВ(2016) Зуброва, О. А.Item ПРОФЕСІОГРАФІЧНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ СУЧАСНОГО ВЧИТЕЛЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ(2016) Зуброва, О. А.Item ОРГАНИЗАЦИЯ ДИСКУССИИ НА ЗАНЯТИЯХ ПО ПРАКТИЧЕСКОМУ КУРСУ АНГЛИЙСКОГО ЯЗЫКА(2012) Зуброва, О. А.Item ДО ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ОСОБИСТІСНИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ-ФІЛОЛОГІВ(2010) Зуброва, О. А.; Zubrova, O. A.У статті подано визначення професійних особистісних якостей вчителя-філолога; проаналізовано можливості навчальних дисциплін у їх формуванні; розглянуто принципи формування особистості майбутнього вчителя-філолога; представлено модель формування професійних особистісних якостей майбутніх учителів-філологів.Item ДО ПИТАННЯ ХАРАКТЕРИСТИКИ АНГЛОМОВНОГО ГАЗЕТНОГО ЗАГОЛОВКУ(2010) Зуброва, О. А.Статтю присвячено визначенню характеристик газетного заголовку на матеріалі англомовних періодичних видань. Автором проаналізовано існуючі визначення поняття «газетний заголовок», розглянуто основні функції та структурні особливості англомовного газетного заголовку.