ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ

Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66

Browse

Search Results

Now showing 1 - 5 of 5
  • Item
    RESEARCH OF THE RELATIONSHIP BETWEEN PERFECTIONISM AND FEELINGS OF LONELINESS OF YOUTHS
    (2021) Popovych, I.; Blynova, O.; Kostenko, T.; Nesin, Y.; Fedorova, O.; Chaban, O.; Pyslar, A.; Блинова, О. Є.; Костенко, Т. М.; Несін, Ю. М.; Федорова, О. В.; Чабан, О. В.; Пислар, А. Б.; Попович, І. С.
    Метою дослідження є теоретичне обґрунтування й емпіричне дослідження психологічних змістових параметрів взаємозв’язку перфекціонізму та почуття самотності осіб юнацького віку. Обґрунтовано новий погляд на сучасну реальність з її постійними змінами та підвищеними вимогами до функціонування особистості в суспільстві. Зауважено, що такий погляд провокує масове формування і поширення перфекціонізму і самотності. Зазначено, що з кожним днем все більше осіб, особливо юнацького віку, страждають від недосконалості цього світу та почуття відірваності від інших. Встановлено, що особи юнацького віку значною мірою схильні до перфекціонізму, орієнтованого на себе (p<.01). Виражений високий рівень почуття самотності зафіксовано у n=18 досліджуваних. Звернуто увагу на те, що сумніви у власних діях та стурбованість помилками неминуче провокують почуття самотності. Зроблено акцент на важливих напрямках актуалізації емпіричних результатів з метою розвитку конструктивного перфекціонізму. Зазначено, що отримані результати доцільно операціоналізувати в навчально-професійну підготовку студентів-психологів. The purpose of the study is a theoretical substantiation and empirical study of the psychological content parameters of the relationship between perfectionism and feelings of loneliness in youth. A new view of modern reality with its constant changes and increased requirements for the functioning of the individual in society has been substantiated. It is noted that such a view provokes the mass formation and spread of perfectionism and loneliness. It is noted that every day more and more people, especially young people, suffer from the imperfections of this world and the feeling of isolation from others. It has been established that socially conditioned perfectionism, concern for mistakes, doubts about one's own actions and self-criticism have a positive significant connection with the feeling of loneliness in youth (p<.01). However, rigid perfectionism and self-centered perfectionism are inversely related to feelings of loneliness. It was found that young men are largely prone to self-centered perfectionism (p<.01). A pronounced high level of loneliness was observed in n=18 subjects. Attention has been drawn to the fact that doubts about one's own actions and concern for mistakes inevitably provoke feelings of loneliness. Emphasis has been placed on important areas of actualization of empirical results in order to develop constructive perfectionism. It has been noted that the results obtained should be operationalized in educational and professional training of students-psychologists.n
  • Thumbnail Image
    Item
    Research on the Correlation between Psychological Content Parameters of Social Expectations and the Indexes of Study Progress of Future Physical Education Teachers
    (2019) Popovych, I. S.; Blynova, O. Ye.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.
    The purpose of the study is to examine the correlation between psychological content parameters of social expectations and the indexes of study progress of the students of the Faculty of physical education and sport, pursuing the qualification “physical education teacher”. The first-fourth year students were examined (n=123, the age of 17-22 years). The Grade Point Average and the knowledge quality of the research students were considered. It was established that psychological content parameters of social expectations of future physical education teachers have a considerable positive two-way correlation with the Grade Point Average of study progress (р<0.01), with the knowledge quality in methodology training (р<0.01), the knowledge quality in practical and professional training (р<0.05). There is no considerable correlation between psychological content parameters of social expectations and the knowledge quality of general education training of the research students (р>0.05). The results of the psychological content parameters of social expectations of the future profession allow making corrections to organizing the academic process of future physical education teachers at the stage of developing educational and professional programs and work plans. Метою статті є дослідження взаємозв’язків психологічних змістовних параметрів соціальних очікувань з показниками успішності студентів факультету фізичного виховання і спорту, які отримують кваліфікацію «вчитель фізичної культури». Випробувані були студенти першого-четвертого курсів (n = 123, вік від 17-22 років). Всі студенти вчаться на факультеті фізичного виховання і спорту за спеціальністю «вчитель фізичної культури». Проведено визначення психологічних змістовних параметрів соціальних очікувань студентів. Розглянуто середній бал і якість знань досліджуваних. Встановлено, що психологічні змістовні параметри соціальних очікувань майбутніх вчителів фізичної культури мають значущу позитивну двосторонню кореляцію із середнім балом успішності (р <0.01), якістю знань методичної підготовки (р <0.01), якістю знань з практичної і професійної підготовки (р<0.05). Відсутня значущий кореляційний зв’язок психологічних змістовних параметрів соціальних очікувань майбутніх вчителів фізичної культури з якістю знань загальноосвітньої підготовки досліджуваних (р>0.05). Результати психологічних змістовних параметрів соціальних очікувань щодо майбутньої професії дозволяють внести корективи в організацію освітнього процесу майбутніх учителів фізичної культури на стадії розробки освітньо-професійних програм та робочих планів.
  • Thumbnail Image
    Item
    ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ СОЦІОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ
    (2018) Попович, І. С.; Попович, И. С.; Popovych, I. S.
    У статті проаналізовано психолого-педагогічні особливості професійної підготовки фахівців соціономічного профілю. Зазначено, що професійна підготовка майбутніх соціальних та практичних психологів – процес цілеспрямованого формування у них спеціальних знань, розвитку необхідних навичок та вмінь, що дозволяють підвищувати ефективність праці, максимально якісно виконувати функціональні обов’язки, опановувати нові напрямки, аспекти професійної діяльності, які поєднані в первинній професійній підготовці, перепідготовці і підвищенні кваліфікації працівників відповідно до потреб сьогодення. Приділено особливе значення громадянському вихованню майбутнього фахівця, яке відіграє ключову роль на початкових стадіях професійного становлення та розвитку фахівця. Констатовано, що здатність конструювати особистістю своє майбутнє, реалізується через перспективні лінії розвитку особистості, антиципацію і втілюється в образ перспективної репрезентації, образ бажаного майбутнього, що й формує буття людини, визначає завтрашній день, проектує її майбутнє. Резюмовано, що створюючи безперервну власну історію, особистість сама виступає проектантом свого життя, свого майбутнього, своєї моделі очікуваного майбутнього. Акцентовано увагу на комплексно-інтегрованому підході, який базується на операціоналізації, алгоритмізації та технологізації освітнього процесу. Показано, що теоретико-методологічне забезпечення є визначальним у професійній підготовці здобувачів рівня вищої освіти «бакалавр», «магістр» фахівців соціономічного профілю. В статье проанализированы психолого-педагогические особенности профессиональной подготовки специалистов социономического профиля. Отмечено, что профессиональная подготовка будущих социальных и практических психологов – процесс целенаправленного формирования у них специальных знаний, развития необходимых навыков и умений, позволяющих повышать эффективность труда, максимально качественно выполнять функциональные обязанности, осваивать новые направления, аспекты профессиональной деятельности, которые объединены в первичной профессиональной подготовке, переподготовке и повышении квалификации работников в соответствии с потребностями сегодняшнего дня. Особое значение уделено гражданскому воспитанию будущего специалиста, которое играет ключевую роль на начальных стадиях его профессионального становления и развития. Констатировано, что способность конструировать личностью свое будущее, реализуется через перспективные линии развития личности, антиципацию и воплощается в образ перспективной репрезентации, образ желаемого будущего, и формирует бытие человека, определяет завтрашний день, проектирует его будущее. Резюмировано, что, создавая непрерывную собственную историю, личность сама выступает проектантом своей жизни, своего будущего, своей модели ожидаемого будущего. Акцентировано внимание на комплексно-интегрированном подходе, который базируется на операционализации, алгоритмизации и технологизации образовательного процесса. Показано, что теоретико-методологическое обеспечение является определяющим в профессиональной подготовке соискателей уровня высшего образования «бакалавр», «магистр» специалистов социономического профиля. The article analyzes the psychological and pedagogical peculiarities of the professional training of specialists of the socionomic profile. It’s noted that the professional training of future social and practical psychologists is the process of purposeful formation of special knowledge, development of necessary skills and abilities, which allows to increase labor efficiency, to perform as much as possible qualitative functional duties, to master new directions, aspects of professional activity, combined with initial vocational training, retraining and skills development in accordance with the needs of the present. Special attention has been devoted to the education of future specialist who plays a key role in the initial stages of professional development and development of a specialist. It is stated that the ability to design a person’s future is realized through perspective lines of personality development, anticipation and is embodied in the image of perspective representation, the image of the desired future, which shapes human existence, determines tomorrow, projects its future. It is summarized that creating own continuous history, the person himself or herself acts as the designer of his life, his future, his model of the expected future. The accentuated attention is on the complex and integrated approach, which is based on the operationalization, algorithmization and technological process of the educational process. It’s shown that theoretical and methodological support is a key factor in the professional training of applicants for higher education «bachelor», «master» of specialists of the socionomic profile.
  • Thumbnail Image
    Item
    РОЛЬ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ОЧІКУВАНЬ У ПРОФЕСІЙНОМУ СТАНОВЛЕННІ ТА РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ
    (2014) Попович, І. С.
    У статті висвітлено результати дослідження соціально-психологічних очікувань у професійному становленні та розвитку особистості. Підкреслено значення і показана роль соціально-психологічних очікувань як одного з найважливіших та маловивчених психологічних феноменів, вплив якого позначається на всіх етапах професійного становлення та розвитку особистості.
  • Thumbnail Image
    Item
    РОЛЬ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ОЧІКУВАНЬ У ПРОФЕСІЙНОМУ СТАНОВЛЕННІ ТА РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ
    (2015) Попович, І. С.
    У статті висвітлено результати дослідження соціально-психологічних очікувань у професійному становленні та розвитку особистості. Підкреслено значення і показана роль соціально-психологічних очікувань як одного з найважливіших та маловивчених психологічних феноменів, вплив якого позначається на всіх етапах професійного становлення та розвитку особистості. The article submitted the study of social and psychological expectations as a basic psychological mechanism of self-regulation of person’s behavior. It was investigated regulatory, mediation, corrective and orientation functions, lit the psychological content of socio-psychological expectations in the context of self-regulation of person’s behavior.