ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
11 results
Search Results
Item ВЛАСНІ НАЗВИ ЯК ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧА ПРОБЛЕМА (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛОМОВНИХ ТЕКСТІВ ФЕНТЕЗІ ДЛЯ ДІТЕЙ ТА ЇХ УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕКЛАДІВ)(2018) Шапошник, О. М.; Shaposhnyk, O. M.Стаття присвячена дослідженню особливостей перекладу власних назв, зокрема антропонімів та квазітопонімів, у текстах фентезі для дітей. У результаті контекстуального аналізу англомовних текстів дитячого фентезі Й. Колфера і М. Баклі встановлено, що інваріантними лексичними одиницями на рівні хронотопного контексту постають квазітопоніми, а на рівні персонажного контексту – промовисті антропоніми. Квазітопоніми підкреслюють реалістичність вигаданих вторинних світів фентезі, відповідно їх адекватне відтворення в перекладах слугує збереженню обов’язкових жанрових ознак фентезі. З іншого боку, промовисті власні назви належать до облігаторних лексико-стилістичних одиниць у текстах дитячої літератури. У зв’язку з цим, в рамках нашої статті надзвичайно важливим виявляється дослідження специфіки передачі в перекладі антропонімів, висвітлення проблеми збереження саме «промовистого» характеру антропонімів. В рамках дослідження здійснено перекладознавчий аналіз англомовних текстів фентезі для дітей та їх українських перекладів, здійснених О. Мокровольським, з метою встановлення ступеня адекватності відтворення власних назв та визначення ефективних способів і прийомів перекладу фентезійних онімів. Результати перекладознавчого аналізу демонструють труднощі відтворення зазначених лексико-стилістичних одиниць та висвітлюють шляхи досягнення адекватності перекладу з урахуванням семантики вихідних одиниць, їх виду та особливостей функціонування в текстах для дітей, контексту вживання і ширше – жанру тексту. Серед проаналізованих в перекладознавчому аспекті лексичних одиниць зустрічаються оказіоналізми, які в текстах фентезі функціонують в якості квазітопонімів, і, відповідно, потребують застосування креативних способів і прийомів перекладу. Статья посвящена изучению особенностей перевода имен собственных, а именно антропонимов и квазитопонимов, в текстах фэнтези для детей. В результате контекстуального анализа англоязычных текстов детского фэнтези И. Колфера и М. Бакли установлено, что инвариантными лексическими единицами на уровне хронотопного контекста являются квазитопонимы, а на уровне персонажного контекста – «говорящие» антропонимы. Квазитопонимы подчеркивают реалистичность выдуманных вторичных миров фэнтези, соответственно их адекватное воссоздание в переводах способствует сохранению обязательных жанровых признаков фэнтези. С другой стороны, «говорящие» имена собственные относятся к облигаторным лексико-стилистическим единицам в текстах детской литературы. В связи с этим, в рамках нашей статьи также среди важных проблем стоит вопрос изучения специфики передачи в переводе антропонимов, определения способов сохранения именно «говорящего» характера данных лексических единиц. В рамках исследования проводится переводоведческий анализ англоязычных текстов фэнтези для детей и их украинских переводов А. Мокровольского с целью определения степени адекватности воссоздания имен собственных, а также выбора эффективных способов и приёмов перевода фэнтезийных онимов. Результаты переводоведческого анализа демонстрируют трудности воссоздания указанных лексико-стилистических единиц и определяют пути достижения адекватности перевода с учетом семантики единиц исходного текста, их вида и особенностей функционирования в текстах для детей, с учетом контекста употребления и шире – жанра текста. Среди проанализированных в переводоведческом аспекте лексических единиц встречаются окказионализмы, которые в текстах фэнтези функционируют в качестве квазитопонимов, и, соответственно, требуют применения креативных способов и приемов перевода. The article highlights the characteristics of proper names rendering, i. e. antroponyms and toponyms-quaz, in fantasy texts for children. The contextual analysis of the English texts of fantasy by E. Colfer and M. Buckley and there Ukrainian translations is carried out. As a result it has been found out that the invariant lexical units at the chronotopical level are toponyms-quaz, and the invariant lexical units at the personage context are speaking antroponyms. Toponyms-quaz accentuate believability of imaginary secondary worlds of fantasy, thus their adequate translation variants contribute to preserving the obligatory fantasy genre features in a target text. As concerning the speaking proper names they appertain to the obligatory lexical units of children’s literature. In this regard the key issue is to investigate the characteristics of antroponyms’ translation, namely special aspects of their “speaking” nature rendering. Translational analysis of the source texts (ST) and target texts (TT) is carried out to reveal the degree of equivalency / adequacy of the rendered proper names as well as to identify the most efficient translation procedures and techniques used for fantasy onyms rendering. In the article the ways of producing an adequate translation are suggested with account of meaning of ST lexical units, their contexts and finally the genre of the text.Item ЛЕКСИКО-СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ВЕРБАЛІЗАЦІЇ ВТОРИННИХ СВІТІВ ФЕНТЕЗІ: ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧИЙ АСПЕКТ(2018) Шапошник, О. М.Стаття присвячена дослідженню лексико-стилістичних засобів вербалізації вигаданих вторинних світів фентезі, наявність яких у текстах даного жанру постає інваріантною ознакою на рівні хронотопу. В результаті контекстуального аналізу англомовних текстів фентезі Й. Колфера і М. Баклі та їх українських перекладів встановлено, що лексичними одиницями, які підкреслюють реалістичність вигаданих світів фентезі, постають хронотопні маркери, зокрема маркери реального часу і маркери фантастичного часу; жанрово-марковані елементи, що сприяють реалістичності зображеного вторинного світу; та інші лексичні одиниці, у тому числі у персонажному контексті. Перекладознавчий аналіз оригіналів і перекладів текстів демонструє труднощі відтворення зазначених лексико-стилістичних одиниць, способи і прийоми перекладу, ступінь еквівалентності / адекватності цих одиниць у перекладі; пропонуються шляхи досягнення адекватності перекладу з урахуванням семантики вихідних одиниць, контексту і ширше – жанру тексту. Серед проаналізованих в перекладознавчому аспекті лексико-стилістичних одиниць зустрічаються оказіоналізми, які в текстах фентезі функціонують в якості квазіреалій – одиниць,інваріантних для цього жанру. Статья посвящена исследованию лексико-стилистических средств вербализации выдуманных вторичных миров фэнтези, наличие которых в текстах этого жанра является инвариантным признаком на уровне хронотопа. В результате контекстуального анализа англоязычных текстов фэнтези Й. Колфера и М. Бакли, а также их украинских переводов установлено, что лексическими единицами, которые подчеркивают реалистичность выдуманных миров фэнтези, являются хронотопные маркеры, в частности маркеры реального времени и маркеры фантастического времени; жанрово-маркированные элементы, которые подчеркивают реалистичность изображенного вторичного мира; и другие лексические единицы, в том числе в персонажном контексте. Переводоведческий анализ оригиналов и переводов текстов демонстрирует трудности воссоздания указанных лексико-стилистических единиц, способы и приемы перевода, степень эквивалентности / адекватности переводов с учетом семантики единиц исходного текста, с учетом контекста и шире – жанра текста. Среди проанализированных в переводоведческом аспекте лексико-стилистических единиц встречаются окказионализмы, которые в текстах фэнтези функционируют в качестве квазиреалий – единиц, инвариантных для этого жанра. The article highlights the investigation of lexical and stylistic means of imaginary secondary worlds’ verbalization in fantasy texts. The presence of these lexical units in texts is the invariant feature of this genre at the chronotopical level. The contextual analysis of the English texts of fantasy by E. Colfer and M. Buckley and there Ukrainian translations is carried out. As a result lexical units that accentuate believability of imaginary secondary worlds of fantasy have been found out. They are chronotopical markers, specifically real time markers and fantastic time markers; also genre marked lexical units that accentuate believability of a secondary world; and other lexical units in personage context particularly but not exclusively. Translational analysis of the source texts (ST) and the target texts (TT) reveals difficulties which appear while rendering the denoted lexical and stylistic units, exposes translational procedures and techniques, and defines the degree of equivalency / adequacy of these units in translation. In the article the ways of producing an adequate translation are suggested with account of meaning of ST lexical units, their contexts and finally the genre of the text. Among the denoted lexical and stylistic units analyzed in the article there are nonce words studied from translational perspective. Nonce words are invariant lexical units for fantasy genre and are used in texts as realias-quaz, toponyms-quaz, charactonyms etc. As a rule nonce words prove to be difficult for rendering inasmuch as one should consider their meaning, actual objects they refer to, also stylistic nuances as well as a form. The invariant genre elements of fantasy that serve for adequate TT are determined in chronotopical, personage, lexical and semantic contexts. For adequate rendering of fantasy texts it’s necessary not to substitute realias-quaz and genre marked lexical units for unmarked lexical units and vice versa as it leads to the destruction of the author’s message and may bring changes into lexical and semantic context as well as into chronotopical one.Item СПЕЦИФІКА ВІДТВОРЕННЯ ХРОНОТОПНИХ МАРКЕРІВ ФЕНТЕЗІ В ПЕРЕКЛАДАХ ТЕКСТІВ ДИТЯЧОЇ ЛІТЕРАТУРИ(2015) Шапошник, О. М.; Шапошник, О. Н.; Shaposhnyk, O. M.Стаття присвячена особливостям відтворення у перекладі жанрових ознак фентезі, де зокрема висвітлюються проблеми транспонування топонімів і квазітопонімів як інваріантних елементів хронотопного контексту фентезі; зазначаються способи та прийоми перекладу топонімів та квазітопонімів. Статья посвящена особенностям воссоздания в переводе жанровых характеристик фэнтези. Автор затрагивает проблему перевода топонимов и квазитопонимов как инвариантных элементов хронотопного контекста фэнтези; указываются способы и приёмы перевода топонимов и квазитопонимов The article highlights the peculiarities of fantasy rendering as a whole and its genre features, in particular. Under investigation is the process of transcoding of toponyms and toponyms-quaz as the invariant elements of chronotopical context.Item ПРОБЛЕМИ ВІДТВОРЕННЯ У ПЕРЕКЛАДІ ЖАНРОВИХ ОЗНАК НАУКОВОЇ ФАНТАСТИКИ: ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИЙ КОНТЕКСТ(2014) Шапошник, О. М.; Шапошник, О. Н.; Shaposhnyk, O. M.Стаття присвячена особливостям відтворення у перекладі жанрових характеристик наукової фантастики, де зокрема висвітлюються проблеми транскодування квазіреалій та термінів як інваріантних елементів лексико-семантичного контексту наукової фантастики; зазначаються способи та прийоми перекладу квазіреалій і термінів. Статья посвящена особенностям воссоздания в переводе жанровых характеристик научной фантастики. Автор затрагивает проблему перевода квазиреалий и терминов как инвариантных элементов лексико-семантического контекста научной фантастики; указываются способы и приёмы перевода квазиреалий и терминов. The article highlights the peculiarities of science fiction rendering as a whole and its genre features, in particular. Under investigation is the process of transcoding of quazi-realias and terms as the invariant elements of lexico-semantic context.Item ПРОБЛЕМА АДЕКВАТНОГО ВІДТВОРЕННЯ ХАРАКТЕРОЛОГІЧНОГО КОНТЕКСТУ В ПЕРЕКЛАДІ ФЕНТЕЗІ(2013) Шапошник, О. М.; Шапошник, О. Н.; Shaposhnyk, O. M.Стаття присвячена проблемі адекватного відтворення ознак характерологічного контексту фентезі у перекладі. Розглянуто наукові погляди дослідників різних лінгвістичних шкіл (британської / американської та східноєвропейської) стосовно особливостей організації системи персонажів фентезі та визначено основні диференційні ознаки. Встановлено характер розбіжностей у сприйнятті особливостей персонажного контексту фентезі та їхній вплив на процес і результат перекладу. Для створення адекватного трансляту перекладач повинен враховувати жанрово-стилістичні очікування цільової аудиторії. Натомість, розбіжності у сприйнятті жанрово-стилістичної домінанти фентезі, зокрема особливостей характерологічного контексту в різних літературних традиціях обумовлюють відмінності в жанрово-стилістичних очікуваннях реципієнтів вихідного тексту та тексту перекладу. Для створення адекватного тексту перекладу (далі – ПТ) транскодувач повинен обов’язково відтворити інваріантні з точки зору цільової культури текст-типологічні ознаки фентезі на рівні характерологічного контексту. Статья посвящена проблеме адекватного воссоздания признаков характерологического контекста фэнтези в переводе. Проанализированы взгляды исследователей разных лингвистических школ (британской / американской и восточноевропейской), касающиеся особенностей организации системы персонажей фэнтези, и определены основные расхождения. Установлен характер различий в восприятии особенностей персонажного контекста фэнтези и их влияние на процесс и результат перевода. Для создания адекватного переводного текста переводчик должен учитывать жанрово-стилистические ожидания целевой аудитории. В свою очередь, расхождения в восприятии жанрово-стилистической доминанты фэнтези, в частности, особенностей характерологического контекста в разных литературных традициях обусловливают различия в жанрово-стилистических ожиданиях реципиентов исходного текста и перевода. Для создания адекватного переводного текста необходимо воссоздать инвариантные с точки зрения принимающей культуры текст-типологические признаки фэнтези на уровне характерологического контекста. The article highlights the problem of adequate rendering of fantasy personage context. In the article the conceptions of different linguistic schools (British / American and East European) concerning the peculiarities of fantasy personage system are analyzed and the main differences are detected. The author determines the convergent / divergent features of fantasy personage context in perspective of different literary traditions and specifies the impact of these distinctions upon the process and result of translation. In order to create an adequate target text (TT) a translator should take into consideration the genre-stylistic expectations of the source and target audience. Discrepancies in the genre-stylistic dominant of fantasy and characteristics of its personage context in particular stipulate certain differences in genre-stylistic expectations of TT recipients. While trans-coding a translator should recreate the text-typological features of fantasy that are invariant for the target culture.Item ЛІНГВОКУЛЬТУРНІ ТА СТИЛІСТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ ФЕНТЕЗІ: ХАРАКТЕРОЛОГІЧНИЙ КОНТЕКСТ(2013) Шапошник, О. М.Стаття присвячена особливостям відтворення характерологічного контексту в перекладі фентезі. Автор торкається проблеми транскодування промовистих власних імен та передачі оцінності, яку містять образи фольклорних персонажів. The article highlights the peculiarities of fantasy personage context’s rendering. The author touches upon the question of speaking names translation and the problem of rendering of folklore characters evaluating connotations.Item ВІДТВОРЕННЯ ІДІОСТИЛЮ АВТОРА ДИТЯЧОЇ ЛІТЕРАТУРИ РІЗНИХ ПІДЖАНРІВ(2012) Шапошник, О. М.У статті розглядається проблема ідіостилю автора та особливості його відтворення у перекладі. Проводиться перекладознавчий аналіз текстів дитячої літератури з метою виявлення ступеня відтворення авторського ідіостилю та визначення засобів посилення емотивності у перекладі. The article highlights the problem of author’s style and peculiarities of its rendering. Translational analysis of the children’s literature texts is carried out to reveal the degree of author’s style rendering and to define the means of emotivity intensification.Item ПРОБЛЕМА ЗБЕРЕЖЕННЯ ТЕКСТ-ТИПОЛОГІЧНИХ ОЗНАК ОРИГІНАЛУ У ПЕРЕКЛАДІ ДИТЯЧОЇ ЛІТЕРАТУРИ (на матеріалі оригіналу та перекладу текста Йоуна Колфера «Артеміс Фаул»)(2012) Шапошник, О. М.Стаття присвячена проблемі відтворення текст-типологічних ознак твору Йоуна Колфера «Артеміс Фаул» у перекладі. Визначається жанрова приналежність досліджуваного твору як тексту з елементами фентезі та наукової фантастики. У рамках статті проводиться перекладознавчий аналіз з метою встановлення ступеня відтворення текст-типологічних ознак оригіналу у перекладі; висвітлюється природа перекладацьких помилок. Статья посвящена проблеме воспроизведения текст-типологических характеристик произведения Йона Колфера «Артемис Фаул» в переводе. Жанровая принадлежность исследуемого произведения определяется как текст с элементами фэнтези и научной фантастики. В рамках статьи проводится переводоведческий анализ с целью установить степень воспроизведения текст-типологических признаков оригинала в переводе; освещается природа переводческих ошибок. The article highlights the text-typological features of Eoin Colfer’s “Artemis Fowl” which is defined as a text that unites both fantasy and science fiction genre characteristics. Translational analysis is carried out to reveal the adequacy of the original text-typological features rendered. The reasons of the translation drawbacks are described.Item ДО ПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ ДИТЯЧОЇ ЛІТЕРАТУРИ(2011) Шапошник, О. М.; Шапошник, О. Н.; Shaposhnyk, O. M.У статті розглядаються жанрово-стилістичні особливості дитячої літератури та досліджуються деякі проблеми перекладу цього різновиду літератури. В статье рассматриваются жанрово-стилистические особенности детской литературы и исследуются некоторые проблемы перевода этого вида литературы. The article deals with the stylistic peculiarities of children’s literature and some problems of translation of this type of literature are investigated.Item ДО ПОСТАНОВКИ ПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ ДРАМАТИЧНИХ ТВОРІВ(2010) Шапошник, О. М.У статті розглянуто художню своєрідність драматичних текстів, окреслено проблематику їх відтворення у перекладі. Досліджено складність перекладу драми та особливості застосування перекладацьких прийомів на матеріалі п’єси Б. Шоу «Пігмаліон» та двох її перекладів українською мовою. The peculiar linguistic and stylistic features of the drama are reviewed in the article, it is outlined also the problem of its translation. The complication of the drama translation and the usage of the translational methods are investigated on the play by B. Show “Pygmalion” and its two translations into Ukrainian