ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
4 results
Search Results
Item КОМПЛЕКСНА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ ЖАНРОВОСТИЛІСТИЧНОЇ СПЕЦИФІКИ ПЕРЕКЛАДУ ДИТЯЧОГО ФЕНТЕЗІ: ДОПЕРЕКЛАДОЗНАВЧИЙ ЕТАП(2019) Шапошник, О. М.; Shaposhnyk, O. M.Дослідження жанрово-стилістичної специфіки перекладу сучасного англомовного дитячого фентезі українською мовою потребує виопрацювання комплексної методики дослідження. Запропонована комплексна методика передбачає два етапи: доперекладознавчий та перекладознавчий етапи дослідження. У науково-практичній статті висвітлюються особливості здійснення доперекладознавчого етапу дослідження з виокремленням та детальним вивченням методів, застосування яких забезпечує ефективне використання даної комплексної методики. Мета статті – висвітлити особливості здійснення доперекладознавчого етапу в дослідженні жанрово-стилістичної специфіки перекладу текстів фентезі. Для досягнення поставленої мети необхідно виконати завдання: визначити алгоритм здійснення доперекладознавчого етапу в складі комплексної методики дослідження; виокремити методи і принципи дослідження жанрово-стилістичної специфіки перекладу текстів сучасного англомовного фентезі українською мовою; встановити особливості застосування кожного із загальнонаукових та лінгвістичних методів аналізу в складі комплексної методики дослідження. Методика дослідження жанрово-стилістичної специфіки перекладу фентезі має комплексний характер, який полягає у використанні як загальнонаукових методів, так і перекладознавчих та лінгвістичних. До загальнонаукових методів, які застосовуються на першому доперекладозначому етапі дослідження, належать індукція й дедукція. Серед перекладознавчих і лінгвістичних методів використовуються контрастивний, компаративний, дефінітивний, диференційний, дистрибутивний і контекстуальний методи аналізу. Результатом розвідки постає розробка доперекладознавчого етапу комплексної методики дослідження, що, у свою чергу, слугує виокремленню інваріантних жанрових ознак фентезі в англомовній та східнослов’янській лінгвокультурних традиціях, встановленню відмінностей фентезі від суміжних жанрів. Визначення цих особливостей є надзвичайно важливим в аспекті перекладу та забезпечує адекватне відтворення текстів дитячого фентезі зі збереженням жанрового інваріанту. Доходимо також висновку, що завдяки застосуванню низки методів на доперекладознавчому етапі дослідження стало можливим виокремлення інваріантних жанрових елементів фентезі та частково наукової фантастики, а також особливостей їх передачі в перекладі на різних рівнях тексту. The complex methodology development has come out of the necessity to investigate the peculiarities of children’s fantasy translation as to its genre stylistic features and author’s style. The suggested complex methodology comprises two stages: pre-translational stage and translational one. This research paper highlights the aspects of the pre-translational stage, namely the methods and main research principles that ensure the implementation of the suggested complex methodology. The purpose of the research paper is to explicate the peculiarities of pre- translational stage accomplishment while studying the genre stylistic specificity of children’s fantasy rendering. To gain this purpose one needs to fulfill certain tasks among which is to determine the algorithm of accomplishing the pre-translational stage as a part of the complex methodology; to find out the methods and main principles of rendering the modern children’s fantasy from English into Ukrainian; to define the specifications of general scientific methods’ use as well as linguistic ones’. The methodology for the investigation of the genre stylistic specificity of fantasy rendering has a complex character; therefore it comprises the usage of the general scientific methods as well as the linguistic and translational ones. As for the general scientific methods used at the pre-translational stage, there are the methods of induction and deduction. As for the linguistic and translational methods, there are the contrastive method, the comparative method, the method of definition, the method of opposition, the method of distribution and the contextual method. The result of this research becomes the working-out of the principles of the pre-translational stage within the complex research methodology. It serves to achieve a variety of objectives among which one should mention the identification of the invariant genre features of fantasy in English-language linguistic and cultural tradition, on the one hand, and in east Slavic tradition, on the other. Besides, the variations in fantasy features from the ones of the adjoining genres are also revealed at the pre-translational stage of the research. The indicated distinctions in conception of fantasy as well as the adjoining genres and their genre stylistic characteristics in different linguistic and cultural traditions acquire primary significance from translational perspective. The research allowed to draw the conclusion that the pre-translational stage within the complex methodology reveals the invariant genre stylistic features both of fantasy and science fiction and, consequently, the specificity of their adequate rendering at each of the target text levels.Item ВЛАСНІ НАЗВИ ЯК ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧА ПРОБЛЕМА (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛОМОВНИХ ТЕКСТІВ ФЕНТЕЗІ ДЛЯ ДІТЕЙ ТА ЇХ УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕКЛАДІВ)(2018) Шапошник, О. М.; Shaposhnyk, O. M.Стаття присвячена дослідженню особливостей перекладу власних назв, зокрема антропонімів та квазітопонімів, у текстах фентезі для дітей. У результаті контекстуального аналізу англомовних текстів дитячого фентезі Й. Колфера і М. Баклі встановлено, що інваріантними лексичними одиницями на рівні хронотопного контексту постають квазітопоніми, а на рівні персонажного контексту – промовисті антропоніми. Квазітопоніми підкреслюють реалістичність вигаданих вторинних світів фентезі, відповідно їх адекватне відтворення в перекладах слугує збереженню обов’язкових жанрових ознак фентезі. З іншого боку, промовисті власні назви належать до облігаторних лексико-стилістичних одиниць у текстах дитячої літератури. У зв’язку з цим, в рамках нашої статті надзвичайно важливим виявляється дослідження специфіки передачі в перекладі антропонімів, висвітлення проблеми збереження саме «промовистого» характеру антропонімів. В рамках дослідження здійснено перекладознавчий аналіз англомовних текстів фентезі для дітей та їх українських перекладів, здійснених О. Мокровольським, з метою встановлення ступеня адекватності відтворення власних назв та визначення ефективних способів і прийомів перекладу фентезійних онімів. Результати перекладознавчого аналізу демонструють труднощі відтворення зазначених лексико-стилістичних одиниць та висвітлюють шляхи досягнення адекватності перекладу з урахуванням семантики вихідних одиниць, їх виду та особливостей функціонування в текстах для дітей, контексту вживання і ширше – жанру тексту. Серед проаналізованих в перекладознавчому аспекті лексичних одиниць зустрічаються оказіоналізми, які в текстах фентезі функціонують в якості квазітопонімів, і, відповідно, потребують застосування креативних способів і прийомів перекладу. Статья посвящена изучению особенностей перевода имен собственных, а именно антропонимов и квазитопонимов, в текстах фэнтези для детей. В результате контекстуального анализа англоязычных текстов детского фэнтези И. Колфера и М. Бакли установлено, что инвариантными лексическими единицами на уровне хронотопного контекста являются квазитопонимы, а на уровне персонажного контекста – «говорящие» антропонимы. Квазитопонимы подчеркивают реалистичность выдуманных вторичных миров фэнтези, соответственно их адекватное воссоздание в переводах способствует сохранению обязательных жанровых признаков фэнтези. С другой стороны, «говорящие» имена собственные относятся к облигаторным лексико-стилистическим единицам в текстах детской литературы. В связи с этим, в рамках нашей статьи также среди важных проблем стоит вопрос изучения специфики передачи в переводе антропонимов, определения способов сохранения именно «говорящего» характера данных лексических единиц. В рамках исследования проводится переводоведческий анализ англоязычных текстов фэнтези для детей и их украинских переводов А. Мокровольского с целью определения степени адекватности воссоздания имен собственных, а также выбора эффективных способов и приёмов перевода фэнтезийных онимов. Результаты переводоведческого анализа демонстрируют трудности воссоздания указанных лексико-стилистических единиц и определяют пути достижения адекватности перевода с учетом семантики единиц исходного текста, их вида и особенностей функционирования в текстах для детей, с учетом контекста употребления и шире – жанра текста. Среди проанализированных в переводоведческом аспекте лексических единиц встречаются окказионализмы, которые в текстах фэнтези функционируют в качестве квазитопонимов, и, соответственно, требуют применения креативных способов и приемов перевода. The article highlights the characteristics of proper names rendering, i. e. antroponyms and toponyms-quaz, in fantasy texts for children. The contextual analysis of the English texts of fantasy by E. Colfer and M. Buckley and there Ukrainian translations is carried out. As a result it has been found out that the invariant lexical units at the chronotopical level are toponyms-quaz, and the invariant lexical units at the personage context are speaking antroponyms. Toponyms-quaz accentuate believability of imaginary secondary worlds of fantasy, thus their adequate translation variants contribute to preserving the obligatory fantasy genre features in a target text. As concerning the speaking proper names they appertain to the obligatory lexical units of children’s literature. In this regard the key issue is to investigate the characteristics of antroponyms’ translation, namely special aspects of their “speaking” nature rendering. Translational analysis of the source texts (ST) and target texts (TT) is carried out to reveal the degree of equivalency / adequacy of the rendered proper names as well as to identify the most efficient translation procedures and techniques used for fantasy onyms rendering. In the article the ways of producing an adequate translation are suggested with account of meaning of ST lexical units, their contexts and finally the genre of the text.Item СПЕЦИФІКА ВІДТВОРЕННЯ ХРОНОТОПНИХ МАРКЕРІВ ФЕНТЕЗІ В ПЕРЕКЛАДАХ ТЕКСТІВ ДИТЯЧОЇ ЛІТЕРАТУРИ(2015) Шапошник, О. М.; Шапошник, О. Н.; Shaposhnyk, O. M.Стаття присвячена особливостям відтворення у перекладі жанрових ознак фентезі, де зокрема висвітлюються проблеми транспонування топонімів і квазітопонімів як інваріантних елементів хронотопного контексту фентезі; зазначаються способи та прийоми перекладу топонімів та квазітопонімів. Статья посвящена особенностям воссоздания в переводе жанровых характеристик фэнтези. Автор затрагивает проблему перевода топонимов и квазитопонимов как инвариантных элементов хронотопного контекста фэнтези; указываются способы и приёмы перевода топонимов и квазитопонимов The article highlights the peculiarities of fantasy rendering as a whole and its genre features, in particular. Under investigation is the process of transcoding of toponyms and toponyms-quaz as the invariant elements of chronotopical context.Item ДО ПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ ДИТЯЧОЇ ЛІТЕРАТУРИ(2011) Шапошник, О. М.; Шапошник, О. Н.; Shaposhnyk, O. M.У статті розглядаються жанрово-стилістичні особливості дитячої літератури та досліджуються деякі проблеми перекладу цього різновиду літератури. В статье рассматриваются жанрово-стилистические особенности детской литературы и исследуются некоторые проблемы перевода этого вида литературы. The article deals with the stylistic peculiarities of children’s literature and some problems of translation of this type of literature are investigated.