ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
9 results
Search Results
Item РОЛЬ КЛУБНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ В ФОРМИРОВАНИИ У ПОДРОСТКОВ ТОЛЕРАНТНОСТИ К ДЕТЯМ С ОСОБЫМИ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫМИ ПОТРЕБНОСТЯМИ(2020) Оспанова, Я. Н.; Слюсаренко, Н. В.; Оспанова, Я. М.; Ospanova, Ya. N.; Slyusarenko, N. V.В статье показана роль клубной деятельности в формировании у подростков толерантности к детям с особыми образовательными потребностями. Акцентировано, что клуб как институт социализации воздействует на учащихся разнообразными способами и выполняет целый ряд особых, присущих только ему функций. Обращено внимание на необходимость правильной организации деятельности клуба, в частности на то, что важным условием является добровольное вступление подростков в клуб, без принуждения взрослыми. Подчеркнуто, что для успешного достижения цели и задач программы клубной деятельности необходим правильный подход к управлению клубом со стороны педагогов (главные стратегические цели клуба определяют педагоги, а конкретные мероприятия и тактические планы выносятся на Совет клуба и обсуждаются его членами). Приведены данные об апробации на базе школы-гимназии г. Нур-Султан (Казахстан) программы клубной деятельности по формированию у подростков толерантности к детям с особыми образовательными потребностями. На первом этапе ее реализации был определен уровень толерантности отношения подростков к детям с особыми образовательными потребностями посредством нескольких методов диагностики. Полученные результаты были не утешительными. Программа клуба включала различные формы и методы работы (беседы, психологопедагогические тренинги, творческую деятельность, воспитательные и досуговые мероприятия и т. п.) и доказала свою эффективность (произошли изменения в сторону повышения по показателям уровней толерантности). К тому же подростки изъявили желание продолжить работу в клубе. Констатировано, что формирование у подростков толерантности к детям с особыми образовательными потребностями в клубной деятельности является целесообразным и приводит к положительным изменениям когнитивного, мотивационного и поведенческого компонентов при совместном взаимодействии в общении, спорте, учении, досуге, различных воспитательных мероприятиях. The article shows the role of club activities in the tolerance formation in adolescents to children with special educational needs. It has been emphasized that the club as an institution of socialization affects pupils in a variety of ways and performs a number of special functions unique to it. The attention has been focussed on the need for proper organization of the club’s activities, in particular, that the important condition is the voluntary entry of adolescents into the club, without coercion by adults. It has been underlined that in order to successfully achieve the goals and objectives of the club activities program, the correct approach to club management by teachers is necessary (the main strategic goals of the club are determined by teachers, and specific activities and tactical plans are submitted to the Club Council and discussed by its members). The data on testing on the basis of the school-gymnasium of Nur-Sultan (Kazakhstan) of the club activities program to develop tolerance in adolescents to children with special educational needs have been presented. At the first stage of its implementation, the tolerance level of the attitude of adolescents to children with special educational needs has been determined through several diagnostic methods. The results were not encouraging. The club’s program included various forms and methods of work (conversations, psychological and pedagogical training courses, creative activities, educational and leisure activities, etc.) and proved its effectiveness (there were changes to increase the indicators of tolerance levels). In addition, adolescents expressed a desire to continue their activities in the club. It has been stated that the tolerance formation in adolescents to children with special educational needs in club activities is advisable and leads to positive changes in the cognitive, motivational and behavioural components in the joint interaction in communication, sports, learning, leisure, and various educational activities. У статті показана роль клубної діяльності у формуванні у підлітків толерантності до дітей з особливими освітніми потребами. Акцентовано, що клуб як інститут соціалізації впливає на учнів різноманітними способами і виконує цілу низку особливих, притаманних тільки йому функцій. Звернуто увагу на необхідність правильної організації діяльності клубу, зокрема на те, що важливою умовою є добровільний вступ підлітків до клубу, без примусу дорослими. Підкреслено, що для успішного досягнення мети і завдань програми клубної діяльності необхідний правильний підхід до управління клубом з боку педагогів (головні стратегічні цілі клубу визначають педагоги, а конкретні заходи і тактичні плани виносяться на Раду клубу і обговорюються його членами). Наведено дані про апробацію на базі школи-гімназії м Нур-Султан (Казахстан) програми клубної діяльності з формування у підлітків толерантності до дітей з особливими освітніми потребами. На першому етапі її реалізації було визначено рівень толерантності відношення підлітків до дітей з особливими освітніми потребами за допомогою декількох методів діагностики. Отримані результати були не втішними. Програма клубу включала різні форми і методи роботи (бесіди, психолого-педагогічні тренінги, творчу діяльність, виховні та дозвільні заходи і т. ін.) і довела свою ефективність (відбулися зміни в бік підвищення за показниками рівнів толерантності). До того ж підлітки виявили бажання продовжити роботу в клубі. Констатовано, що формування у підлітків толерантності до дітей з особливими освітніми потребами в клубній діяльності є доцільним і призводить до позитивних змін когнітивного, мотиваційного і поведінкового компонентів при спільній взаємодії у спілкуванні, спорті, навчанні, дозвіллі, різних виховних заходах.Item ВПЛИВ ГІПЕРВЕНТИЛЯЦІЇ НА АКТИВНІСТЬ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ПРИГЛУХУВАТИХ ПІДЛІТКІВ(2010) Шкуропат, А. В.; Шмалей, С. В.; Shkuropat, A. V.; Shmaley, S. V.У статті наведені результати дослідження коркової ритміки приглухуватих підлітків у відповідь на гіпервентиляцію. Показано, що на ЕЕГ приглухуватих підлітків частіше у порівнянні з підлітками, що нормально чують у відповідь на гіпервентиляцію збільшувалися повільно хвильові ритми і з’являлися білатерально-синхронні спалахи тате-діапазону переважно у передніх відділах. В статье приведены результаты исследования корковой ритмики тугоухих подростков в ответ на гипервентиляцию. Показано, что на ЭЭГ тугоухих подростков чаще по сравнению с подростками, которые нормально слышат в ответ на гипервентиляцию увеличивались медленноволновые ритмы и появлялись билатерально-синхронные вспышки тетадиапазона преимущественно в передних отведениях. In the article the results of research of changes of crust ritmiki are resulted in reply to the hiperventilation of off-hear teenagers. It is rotined that on EEG off-hear teenagers as compared to normal yearlings teenagers more frequent there is an answer for an hiperventilation as a diffuse increase of slow waves rhythms and appearance of flashes of teta-range mainly in the front taking.Item ВПЛИВ УКРАЇНСЬКОГО ФОЛЬКЛОРУ НА ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ЦІННОСТЕЙ ПІДЛІТКІВ(2015) Юркова, Т. Ф.; Yurkova, T. F.У даній статті визначено методичні засади формування екологічних цінностей підлітків засобами українського фольклору. Представлено організацію діяльності факультативного курсу “Природні скарби українського фольклору”. Переваги його полягали в тому, що він відзначався високою цілісністю фольклорного змісту, систематизував знання в галузі українського фольклору, що містять значні резерви екологічного впливу на особистість. З упровадженням факультативного курсу створилися додаткові можливості врахування індивідуальних особливостей учнів підліткового віку, прагнення до самовиявлення в різних формах пізнавальної практичної діяльності екологічного спрямування. В данной статье определено методические основы формирования экологических ценностей подростков средствами украинского фольклора. Представлено организацию деятельности факультативного курса “Природные сокровища украинского фольклора”. Достоинства его заключались в том, что он отличался высокой целостностью фольклорного содержания, систематизировал знания в области украинского фольклора, которые содержат значительные резервы экологического воздействия на личность. С внедрением факультативного курса создались дополнительные возможности учета индивидуальных особенностей учащихся подросткового возраста, стремление к самовыражению в различных формах познавательной практической деятельности экологического направления. This article focuses on the methodological basis of the formation of ecological values of teenagers by means of the Ukrainian folklore. It is presented the organization of the facultative course "Natural Treasures of the Ukrainian folklore". This course was based on activity approach to the objectives of the study. The advantages of this course it was noted of high integrity of the folk content and it was systematized the knowledge of the Ukrainian folklore that contain significant reserves of environmental impact on a person. With the introduction of the facultative course were created the additional opportunities of consideration of the individual characteristics of teenagers, the desire for self-expression in various forms of cognitive practice of environmental direction. It is noted that the works of folklore have not only the influence on the formation of the outlook and expansion the range of awareness of life compatriots, they perform a number of functions: communicative, cognitive, creative. Complex influence on the formation of environmental consciousness has provided by forms of work, which aimed at expanding the range of folk knowledge, deepening environmental impression, orientation on environmental action. It is concluded that the practical realization of the program of interactive training course is the relationship of teachers and teenagers, communication, based on the principle of pedagogical cooperation, partnership.Item МЕТОДИ ФОРМУВАННЯ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДИ ПІДЛІТКІВ РІЗНИХ ВІКОВИХ КАТЕГОРІЙ(2010) Юркова, Т. Ф.; Yurkova, T. F.У статті розглядаються традиційні та нетрадиційні методи формування ціннісного ставлення до природи підлітків різних вікових категорій. Окреслено перспективи подальших розвідок у даному напряму. В статье рассматривается традиционные и нетрадиционные методы формирования ценностного отношения к природе подростков разных возрастных категорий. Намечены перспективы дальнейших исследований в данном направлении. The article deals with the valuable attitude formation methods the of teenagers’ nature in different age categories. It is defined the perspectives of further investigation in the given research.Item КАЗКА – НЕПЕРЕВЕРШЕНИЙ ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ СЕРЕДНЬОГО ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ ЕКОЛОГІЧНИХ ЦІННОСТЕЙ(2012) Юркова, Т. Ф.; Yurkova, T. F.У статті висвітлено особистісно-орієнтовані підходи до взаємин школярів із природою, побудовані на суб'єктних ставленнях у системі «педагог-підліток», «підліток-підліток», «підліток-природа». Проаналізовано доцільність використання екологічних казок під час вивчення дисциплін природничого й гуманітарного циклів. В статье отражены личностно-ориентированные подходы к взаимоотношениям школьников с природой, построенные на субъективных отношениях в системе "педагог-подросток", "подросток-подросток", "подросток-природа ". Проанализирована целесообразность использования экологических сказок во время изучения дисциплин естественного и гуманитарного циклов. In the article the personality-oriented going is reflected near the mutual relations of schoolchildren with nature, built on subjective relations in the system "teacher-teenager", "teenager-teenager", "teenager-nature ". Analyzed the feasibility of using environmental stories while studying natural sciences and humanities cycles.Item ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ В ПІДЛІТКІВ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДИ(2010) Юркова, Т. Ф.; Yurkova, T. F.У даній статті розглядаються актуальні питання щодо психолого-педагогічних механізмів формування в підлітків ціннісного ставлення до природи; дається їх наукова характеристика. В данной статье рассматриваются актуальные вопросы психолого-педагогических механизмов формирования у подростков ценностного отношения к природе; представлена их научная характеристика. This article discusses the important issues of psychological and pedagogical mechanisms formation of teenagers’ appreciative attitude to nature, presented their scientific characteristics.Item МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ НАВЧАННЯ ПІДЛІТКІВ ТЕХНІЧНИМ ЕЛЕМЕНТАМ ВОЛЕЙБОЛУ В УМОВАХ СІЛЬСЬКОЇ СПОРТИВНОЇ СЕКЦІЇ(2018) Шалар, О. Г.; Серебреннікова, А.; Шалар, Г. П.; Серебренникова, А.Стаття присвячена методичним аспектам навчання технічним елементам юних волейболістів сільської спортивної секції. Доведено, що використання спеціальних вправ з різною інтенсивністю та об’ємом сприяло значному покращенню результатів в передачах та прийомах м’яча, верхній подачі у школярів 8 класу. Повільне зростання результатів у школярів 7 класу в передачах і прийомах м’яча пов’язано із небажанням своєчасного виправлення помилок при засвоєння технічних елементів волейболу. Статья посвящена методическим аспектам обучения техническим элементам юных волейболистов сельской спортивной секции. Доказано, что использование специальных упражнений с разной интенсивностью и объемом способствовало значительному улучшению результатов в передачах и приемах мяча, верхней подаче у школьников 8 класса. Медленный рост результатов у школьников 7 класса в передачах и приемах мяча связан с нежеланием своевременного исправления ошибок при усвоения технических элементов волейбола. The article is devoted to the methodical aspects of teaching the technical elements of young volleyball players in the rural sports section. It is proved that the use of special exercises with different intensity and volume contributed to a significant improvement in the results in the transmissions and receptions of the ball, the top pitch for schoolchildren of grade 8. Slow growth in the results of schoolchildren of the 7th grade in the transmissions and receptions of the ball is associated with the unwillingness of timely correction of mistakes in the assimilation of technical elements of volleyball.Item СОЦІАЛЬНІ ТА ПСИХОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КІДАЛТИЗМУ(2016) Дворник, М. С.; Dvornyk, M. S.Роботу присвячено розгляду характеристик постаті кідалт – нового дорослого в умовах трансформаційної реальності постмодерну. Постульовано, що дорослішання сучасної молоді свідомо відтерміновується або навіть уникається, що вкладено у феномен кідалтизму, характерного дорослим, які мають «дитячі» цінності й потреби та чинять супротив соціальним очікуванням. Соціальними рисами кідалтів визначено переважно такі параметри, як вік від 20 до 40 років, проживання з батьками, часта зміна місць роботи, відкладання шлюбу та народження дітей, наявність специфічних хобі та здійснення відповідних покупок, активне користування віртуальним та закритим офлайн просторами для просування себе як бренду, створення власного унікального візуального стилю. Серед психологічних характеристик кідалтів описано тривожність, безвідповідальність, егоцентричність, нарцисичність, амбіційність, імпульсивність, орієнтацію на гедоністичне теперішнє, схильність до прокрастинації, невпевненість, залежність та конформність. Работа посвящена рассмотрению характеристик фигуры кидалт – нового взрослого в условиях трансформационной реальности постмодерна. Постулировано, что взросление современной молодежи сознательно откладывается или даже избегается, что вложено в феномен кидалтизма, характерного взрослым, которые имеют «детские» ценности и потребности и оказывают сопротивление социальным ожиданиям. Социальными чертами кидалтов определены преимущественно такие параметры, как возраст от 20 до 40 лет, проживание с родителями, частая смена мест работы, откладывание брака и рождения детей, наличие специфических хобби и осуществление соответствующих покупок, активное пользование виртуальным и закрытым офлайн пространствами для продвижения себя как бренда, создание собственного уникального визуального стиля. Среди психологических характеристик кидалтов описаны тревожность, безответственность, эгоцентричность, нарциссичность, амбициозность, импульсивность, ориентация на гедонистическое настоящее, склонность к прокрастинации, неуверенность, зависимость и конформность. The paper is devoted to the characteristics of the kidult figure – a new adult in the conditions of the transformative postmodern reality. It is postulated that the growing up of today’s young people is deliberately delayed or even avoided, what is embedded in kidultism phenomenon which is the characteristic of adults who have childish needs and values and resist social expectations. Social traits of kidults are mainly determined in such parameters as age from 20 to 40 years old, living with parents, frequent change of jobs, delaying marriage and having children, the presence of specific hobbies and making the due purchases, the active use of virtual and private offline spaces to promote themselves as a brand, creating their own unique visual style. It is also described such psychological characteristics of kidults as anxiety, irresponsibility, self-centration, narcissism, ambitiousness, impulsiveness, hedonistic orientation to the present, the tendency to procrastination, uncertainty, dependence and conformity.Item ПОСТМОДЕРНІ СЕНТЕНЦІЇ ПОСТАТІ КІДАЛТ(2015) Дворник, М. С.Роботу присвячено розгляду постаті кідалт – дорослої дитини – як породження реальності постмодерну. Постульовано, що втеча 20-35-річними людьми від біологічного віку як бажання вдягатися у підліткові речі, використання омолоджувальних процедур, пошуки екстремальних вражень, відсутність інвестицій у тривалі стосунки та власність є закономірним для постмодерну процесом стандартизації молодіжного стилю життя, ювеналізації суспільства. Досліджено паралелізми у визначеннях постаті кідалт як символу незрілості, уникання відповідальності та втечі від ідентичності дорослого. Висвітлено основні підходи до розуміння кідалтс як вікової та діяльнісної групи з ракурсу різних дисциплін. Поява кідалтс з точки зору маркетингу регламентована дією реклами та масової комунікації для просування задоволення нагальних потреб споживача (відсутність логіки у закупівлях, колективна регресія), що засноване на попиті на товари без утилітарної цінності, на ефекті ностальгії за знайомими відчуттями, на прирості споживачів старшого покоління, на стандартизації молодіжного стилю життя. З огляду на соціальну сферу, кідалтс з’являються через поведінку лідерів з її толерантністю та навіть заохоченнями щодо закріплення ірраціональності у свідомості людини – індивідуалізму, приватизації, нарцисизму та прибутковості. Масова культура, у свою чергу, диктує кідалтс прихильність до дозвілля та насолод як до базових орієнтирів та продуктів розвитку та щастя. Антропологічні дані демонструють, що нове покоління, відмовляючись від авторитаризму, патріархату та маскулінності, шукають альтернативних способів досягнення зрілості, але натомість позбавляються ідентичності дорослого. Постнекласична психологіяу, пояснюючи появу кідалтс, орієнтується на поняття нелінійності й анахронічної моделі життя та втечі особистості від свого біологічного віку як від постульованих рамок. Підкреслено, що такі типові риси та психологічні особливості кідалтс як інфантильність, нарцисизм, ескапізм, високий рівень сугестивності, презентизм, відсутність змагальності та гасло «все й одразу» відкрили постмодерній людині простір для ґрунтовніших досліджень власної особистості, духовні пошуки та вільний вибір життєвого шляху. Работа посвящена рассмотрению фигуры кидалт – взрослого ребенка – как порождения реальности постмодерна. Постулировано, что бегство 20-35-летними людьми от биологического возраста как желание одеваться в подростковые вещи, использование омолаживающих процедур, поиски экстремальных впечатлений, отсутствие инвестиций в длительные отношения и собственность является закономерным для постмодерна процессом стандартизации молодежного стиля жизни, ювенализации общества. Исследованы параллелизмы в определениях фигуры кидалт как символа незрелости, избегания ответственности и бегства от идентичности взрослого. Освещены основные подходы к пониманию кидалтс как возрастной и деятельной группы с точки зрения ранних дисциплин. Появление кидалтс с точки зрения маркетинга регламентировано действием рекламы и массовой коммуникации для продвижения немедленного удовлетворения потребностей потребителя (отсутствие логики в покупках, коллективная регрессия), основанного на спросе на товары без утилитарной ценности, на эффекте ностальгии за знакомыми ощущениями, на приросте потребителей старшего поколения, на стандартизации молодежного стиля жизни. Исходя из социальной сферы, кидалтс появляются из-за поведения лидеров с его толерантностью и даже поощрениями относительно закрепления иррациональности в сознании человека – индивидуализма, приватизации, нарциссизма и прибыли. Массовая культура, в свою очередь, диктует кидалтс приверженность к досугу и наслаждениям как к базовым ориентирам и продуктам развития и счастья. Антропологические данные демонстрируют, что новое поколение, отказываясь от авторитаризма, патриархата и маскулинности, ищут альтернативные способы достижения зрелости, но впоследствии избавляются от идентичности взрослого. Постнеклассическая психология, объясняя появление кидалтс, ориентируется на понятие нелинейности и анахроничной модели жизни и бегства личности от своего биологического возраста как от постулированных рамок. Подчеркнуто, что такие типичные черты и психологические особенности кидалтс как инфантильность, нарциссизм, эскапизм, высокий уровень суггестивности, презентизм, отсутствие соревновательности и лозунг «все и сразу» открыли постмодернистскому человеку пространство для более основательных исследований собственной личности, духовные поиски и свободный выбор жизненного пути. The paper is dedicated to the kidult figure – childish adult – as a generation of postmodern reality. It is postulated that 20-35-yeared people escaping from their biological age by desire to dress up into teenage clothes, by antiaging treatments, by searching of extreme experiences, by the lack of investments in long-term relationships and properties is a logical process of youth lifestyle standardization and juvenile society of postmodern times. The parallelisms for kidult definitions as the symbols of immaturity, responsibility avoidance and escaping from adult identity are investigated. There are also highlighted the major approaches to understanding kidults as the age and activities group from the viewpoint of different disciplines. The emergence of kidults from a marketing viewpoint is regimented by the advertising and mass media influence to promote the immediate satisfaction of consumer needs (lack of logic in purchases, collective regression) based on the demand for products without any utilitarian value, on the nostalgia effect for the familiar sensations, on the growth of consumers of the older generation, on the youth lifestyle standardization. On the assumption of the social sphere, kidults arise from the behavior of the leaders with its tolerance about and even promotions of the irrationality anchoring in human consciousness - individualism, privatization, narcissism and profits. Popular culture, in its turn, dictates to kidults the adherence to leisure and pleasures as the benchmark and the product of development and happiness. Anthropological data shows that the new generation, abandoning authoritarianism, patriarchy and masculinity, are looking for the alternative ways to reach maturity, but then shifting off the identity of adult. Postnonclassical psychology, explaining kidults appearance, is focused on the notion of nonlinear and anachronistic model of life and personality’s escape from the biological age as from the postulated frames. It is emphasized that such typical traits and psychological characteristics of kidults as infantilism, narcissism, escapism, high level of suggestiveness, presentism, the absence of competitiveness and the slogan "all at once" have opened to postmodern personality the space for more solid researches of the self, spiritual searches and free choice of the life path.