ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
30 results
Search Results
Item РОЗВИТОК ЦИФРОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ПЕДАГОГІВ У КОНТЕКСТІ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ОСВІТИ(2025) Анісімова, О. Е.; Anisimova О. E.У статті розглянуто питання розвитку цифрових компе- тентностей педагогів закладів вищої освіти (ЗВО) у контексті цифровізації освіти. Акцентовано увагу на необхідності формування у них здатності ефективно використовувати інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) у професійній діяльності, зокрема для організації освітнього процесу, комунікації, управління контентом, критичного оцінювання цифрових ресурсів та забезпечення кібербезпеки. Проаналізовано сучасні тенденції розвитку цифрових компетентностей, що охоплюють використання онлайн-платформ для професійного розвитку, впровадження змішаного навчання, адаптацію до новітніх цифрових освітніх технологій та формування цифрової культури викладачів. Окрему увагу приділено імплементації європейських стандартів цифрової компетентності, зокрема DigCompEdu, які визначають рівні цифрової грамотності та навички, необхідні для ефективного використання технологій в освітньому процесі. Розглянуто державні ініціативи України щодо цифровізації освіти, зокрема нормативно-правові акти, програми Міністерства цифрової трансформації України «Цифрова освіта» та заходи Міністерства освіти і науки України, спрямовані на створення цифрових освітніх ресурсів. Визначено ключові напрями удосконалення цифрових компетентностей педагогів, серед яких: впровадження професійних стандартів у контексті цифрової трансформації, розвиток навичок роботи зі штучним інтелектом, використання віртуальної та доповненої реальності в освітньому процесі. Зроблено висновок про те, що розвиток цифрових компетентностей викладачів ЗВО є важливим чинником підвищення якості освіти та її відповідності вимогам сучасного цифрового суспільства. Визначено необхідність системного підходу до цифрової трансформації освіти, що передбачає професійний розвиток викладачів, оновлення освітніх програм, удосконалення методик викладання та розширення міжнародної співпраці в галузі цифрової освіти. The article discusses the development of digital competencies of teachers of higher educational institutions (HEIs) in the context of digitalization of education. Attention is focused on the need to form their ability to effectively use information and communication technologies (ICT) in professional activities, in particular for organizing the educational process, communication, content management, critical assessment of digital resources and ensuring cybersecurity. The current trends in the development of digital competencies are analyzed, covering the use of online platforms for professional development, the introduction of mixed learning, adaptation to the latest digital educational technologies and the formation of a digital culture of teachers. Particular attention is paid to the implementation of European standards of digital competence, in particular DigCompEdu, which determine the levels of digital literacy and skills necessary for the effective use of technology in the educational process. The state initiatives of Ukraine on digitalization of education are considered, in particular the program of the Ministry of Digital Transformation of Ukraine "Digital Education" and the events of the Ministry of Education and Science of Ukraine aimed at creating digital educational resources. The key directions for improving the digital competencies of teachers have been identified, including: the introduction of professional standards in the context of digital transformation, the development of skills in working with artificial intelligence, the use of virtual and augmented reality in the educational process. It is concluded that the development of digital competencies of university teachers is an important factor in improving the quality of education and its compliance with the requirements of the modern digital society. The need for a systematic approach to the digital transformation of education has been identified, which involves the professional development of teachers, updating educational programs, improving teaching methods and expanding international cooperation in the field of digital education.Item ФІЛОСОФСЬКІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ СУЧАСНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ. ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА(2020) Костючков, С.; Kostiuchkov, S.У статті окреслено коло проблем, які постають перед системою освіти в умовах глобалізованого світу. Підкреслюється, що філософське осмислення проблем, пов’язаних із освітою, набуло особливої гостроти в кінці ХХ – на початку ХХІ ст., що було пов’язане з системними, кризовими тенденціями та явищами, зумовленими глобальними трансформаціями в політичній, економічній, соціальній, культурній та інших сферах суспільного життя. Проаналізовано сучасну реальність, яка наполягає на продукуванні такої освіти, яка супроводжує людину протягом усього життя, а також розширює діапазон світоглядних позицій, суттєво збільшуючи ємність свідомості та розвиваючи критичне мислення, необхідне для успішного оволодіння фахом і набуття професійних компетентностей. Наголошується на тому, що дистанційна освіта – це не тільки технічна, але також і соціальна інновація, що забезпечує ефективність та продуктивність освітнього процесу, розширює для кожної людини спектр можливостей при виборі оптимальних, відповідних реаліям часу форм реалізації права людини на отримання якісної, сучасної, індивідуально-відповідної освіти. Також розглянуто положення, відповідно до якого філософська рефлексія має бути спрямованою на вирішення питань і завдань та обґрунтування перспективних цілей розвитку системи освіти. Зроблено висновок про те, що активізація ресурсів сучасної дистанційної освіти базується на філософсько-методологічних принципах соціальної синергетики, а соціологічно-синергетичний підхід передбачає активне застосування діалектичного методу з метою подолання протиріччя синергетики між структуруючим і дисипативно-хаотичним витоками будь-якого соціального процесу, зокрема – освітнього. The article outlines a number of problems facing the education system in a globalized world. It is emphasized that the philosophical understanding of educational problems became particularly acute in the late twentieth - early twentieth centuries, which was associated with systemic, crisis tendencies and phenomena caused by global transformations in political, economic, social, cultural and other areas of public life. Modern reality is analyzed, which insists on the production of such education, which accompanies a person throughout life, as well as widens the range of worldviews, significantly increasing the capacity of consciousness and developing the critical thinking necessary for the successful acquisition of professional competences. It is emphasized that distance education is not only a technical, but also a social innovation, which ensures the efficiency and effectiveness of the educational process, widens the range of opportunities for each person in choosing the optimal, appropriate to the realities of time forms of realization of the human right to receive high-quality, modern, individually appropriate education. The article also considers the position according to which philosophical reflection should be directed to solving issues and tasks, as well as justification of perspective goals for the development of the education system. It is concluded that the activation of modern distance education resources is based on the philosophical and methodological principles of social synergetic, so the sociological and synergistic approach involves the active use of the dialectical method, in order to overcome the contradiction of synergetic between structural and dissipative-chaotic sources any social process, in particular – educational.Item РОЗВИТОК ДОСЛІДНИЦЬКИХ УМІНЬ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ(2021) Бальоха, А. С.; Раєвська, І. М.; Balokha, A.; Raevska, I.Статтю присвячено вивченню впровадження інформаційно-комунікаційних технології в освіті, а саме роз робці електронних освітніх ресурсів, які здатні задовольняти освітні потреби здобувачів вищої освіти як під час очного, так і дистанційного навчання. Метою статті є визначення особливостей розвитку дослідницьких умінь майбутніх учителів початкових класів в умовах сучасного освітнього середовища та розкриття можливостей дистанційних освітніх ресурсів у реалізації означеної проблеми. Акцентовано на тому, що епідеміологічна ситуація в країні й світі, пов’язана з поширенням Covid-19, вимагає забезпечення реалізації освітніх послуг дистанційно. Тому постає питання не лише якості підготовки здобувачів вищої освіти, а й створення відповідних умов, які б сприяли оволодінню сучасними методами пошуку, обробки і використання інформації, вмінням її інтерпретувати й адаптувати у своїй професійній діяльності. Наголо шується на тому, що розвиток дослідницьких умінь відбувається у процесі розв’язання педагогічних завдань і стають у нагоді вчителю при проведенні наукового пошуку. Для їх використання вчителю необхідно будувати свою діяльність відповідно до загальних правил евристичного пошуку. Розглянуто особливості використання контенту електронного навчально-методичного ресурсу «Web мультимедіа енциклопедія з дисциплін природничого циклу», який функціонує на педагогічному факультеті Херсон ського державного університету. На прикладі освітньої компоненти «Методика навчання освітньої галузі «Приро дознавство»» як складової частини електронного навчально-методичного ресурсу схарактеризовано деякі розділи курсу: «Практичний модуль», «Мультимедіа галерея», «Відеотека» та їх звʼязок. Зосереджено увагу на змісті завдань природничого спрямування для розвитку дослідницьких умінь у майбутніх учителів початкових класів. The article is dedicated to the studying of the providing of the informational and communicative technologies in education, namely to the working out of the electronic educational resources which are able to satisfy the educational demands of the applicants of Higher education as during the full-time instruction and during the distant studying. The aim of the article is the definition of the peculiarities of the development of the investigation skills of future teachers of primary classes in the conditions of modern educational environment and the opening of possibilities of the distant educational resources in the realization of the defined problem. It is paid an attention that the epidemic situation in the country and in the world which is connected with the expansion of Covid-19 demands the providing of a realization of the educational services distantly. Thus, it is a question arisen not only concerning the training of the applicants of Higher education and also of the creation of new conditions which influence on the mastering of the modern methods of a research. For its usage a teacher needs to construct his activity in accordance with the general rules of the heuristic research. It is considered the features of the usage of content of electronic studying and methodical resource «Web-multimedia encyclopedia on the disciplines of natural cycle» which makes a function at the Pedagogical faculty of the Kherson State University. In the example of educational component «Method of studying of the educational branch «Natural science»» as a part of the electronic studying and methodical resource, it is characterized some of the parts of the course: «Practical module», «Multimedia gallery», «Video» and its connection. It is concentrated an attention on the content of the tasks of the natural orientation for the development of the investigation skills of future teachers of primary schoolItem СОЦІОЛІНГВІСТИЧНА НАВЧАЛЬНА ПРАКТИКА В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ(2022) Мартос, С. А.; Martos, S. А.Питання вибору сучасних методів і технологій, освітніх інтернет-сервісів, способів зворотного зв’язку зі здобувачами вищої освіти під час практичної підготовки у дистанційному форматі залишається актуальним і недостатньо висвітленим. У статті презентовано досвід упровадження ІКТ у навчальну соціолінгвістичну практику в умовах дистанційного навчання, що може стати у нагоді науково-педагогічним працівникам вищої школи. Доведено доцільність і ефективність використання системи дистанційного навчання «KSU Online», створеної в Херсонському державному університеті на базі інформаційного середовища «Moodle». Використання різноманітних видів діяльності і ресурсів платформи дозволяє розмістити необхідні студентам матеріали для проходження практики та налаштувати інтерактивну взаємодію керівника практики і здобувачів вищої освіти. Спостережено, що платформу Zoom зручно використовувати для проведення настановчої і підсумкової конференцій, групових та індивідуальних консультацій, онлайн-зустрічей. Визначено функційний потенціал месенджера Viber у дистанційному навчанні: налагодження стрімкого і своєчасного обміну інформацією між учасниками освітнього процесу, зокрема оперативне консультування практикантів із нагальних питань. Продемонстровано ефективність використання матеріалів відеохостингу YouTube та залучення студентів до створення власного медіапродукту (груповий відеозвіт здобувачів про проходження навчальної практики на Youtube-каналі кафедри української філології та журналістики «ФілоVLOGія»). Визначено доцільність використання мультимедійних плакатів, створених на платформі Thinglink, як тематичних збірників ресурсів у інтернет-мережі для активізації знань студентів і спрямування їх на проходження навчальної практики. Звернено увагу на те, що для розроблення і проведення опитування існують різноманітні онлайн-сервіси, викладачеві достатньо лише порадити студентам скористатися електронними ресурсами, які містять рекомендації щодо розроблення і використання онлайн-опитування. The question of choosing modern methods and technologies, educational Internet services, ways of getting feedback from applicants for higher education during practical training in distance format remains relevant and insufficiently covered. The article presents the experience of implementing ICT in learning sociolinguistic practices in distance learning, which can be useful for science teachers of high school. The expediency and efficiency of the distance learning system "KSU Online" usage, created at Kherson State University on the basis of the information environment "Moodle", is proved. Various activities and resources of the platform allow students to place the necessary materials for practice and set up interaction between the head of the practice and higher education. It is known that Zoom platform is convenient to use for introductory and final conferences, group and individual consultations, online meetings. There is also identified the functional potential of the Viber messenger in distance learning: establishing a rapid and timely exchange of information between participants in the educational process, in particular, prompt counseling of interns on urgent issues. The effectiveness of using YouTube video hosting materials and involving students in creating their own media products (group video practice report of applicants on the Youtube channel of the Department of Ukrainian Philology and Journalism "PhiloVLOGiya") was demonstrated. The expediency of using multimedia posters created on the Thinglink platform as thematic collections of resources on the Internet to activate students' knowledge and direct them to study practice has been determined. Attention is drawn to the fact that there are various online services for the development and conduct the survey, the teacher just needs to advise students to use electronic resources that contain recommendations for the development and usage of online surveysItem ГРУПОВІ ФОРМИ РОБОТИ З ВИКОРИСТАННЯМ ІКТ У ПІДГОТОВЦІ ВЧИТЕЛЯ-ФІЛОЛОГА(2021) Мартос, С. А.; Климович, С. М.; Martos, S.; Klymovych, S.У статті презентовано власний досвід організації групових форм роботи з використанням інформаційно-комунікаційних технологій у підготовці вчителя-філолога, що може стати в нагоді викладачам вищої школи в умовах діджиталізації освітніх процесів. Окреслено можливості використання сервісу Zoom для організації роботи наукових об’єднань студентів, продемонстровано застосування функції «сесійні зали» на практичних заняттях із дисциплін лінгвістичного спрямування. Продемонстровано використання онлайн-дошки Google Jamboard на практичних заняттях із сучасної української літературної мови. Доведено, що ефективним прийомом використання групової форми роботи є розробка навчально-методичних матеріалів майбутніми вчителями-філологами, що формує потребу у творчому підході до навчання, включає елементи проєктної та дослідної роботи. Проілюстровано застосування інтерактивного плакату ThingLink у курсі ділової української мови, зокрема маркер із текстовим матеріалом про мозковий штурм як прийом генерування нових ідей використано для організації групової роботи студентів. Атмосфера пошуку і співпраці розвиває творчий потенціал студента-філолога, формує потребу в креативному підході до навчання, потяг до подальшого розвитку педагогічної творчості. Описано використання онлайн-сервісів для проведення опитувань, відеохостингу YouTube, онлайн-генераторів для створення хмари слів як доцільних та ефективних інформаційно-комунікаційних технологій в організації групової роботи студентів. Визначено, що такі види роботи приваблюють студентів нестандартністю формату навчання, можливістю креативного самовираження під час створення власного інформаційно-комунікаційно го навчального контенту. Володіння навичками створення відеоконтенту є вкрай бажаними для майбутнього вчителя-філолога, створення групового відеозвіту сприяє активному розвитку організаційних і комунікативних умінь, педагогічної майстерності. The article presents our own experience in organizing group forms of work with the use of information and communications technologies in the pedagogical training of a teacher-philologist, which can be useful for teachers of higher education during the digitalization of educational processes. The possibilities of using the Zoom service to organize the work of scientific associations of students are outlined; the application of the “session halls” function in practical classes in linguistic disciplines is demonstrated. The use of the online board Google Jamboard in practical classes on modern Ukrainian literary language is demonstrated. It is proved that an effective method of using a group form of work is the development of educational and methodological materials by the future teacher-philologists, which forms the need for a creative approach to learning, includes elements of project and research work. The use of the interactive media ThingLink in the course of business Ukrainian language is illustrated; in particular, a marker with text material about brainstorming as a method of generating new ideas is used to organize group work of students. The atmosphere of the process of search and cooperation develops the creative potential of the student-philologist, forms the need for a creative approach to studying and the desire for further development of pedagogical creativity. The use of online services for surveys, YouTube video hosting, online generators to create word clouds as appropriate and effective information and communications technologies in the organization of group work of students is described. It is defined that such types of work attract students by the non-standard format of education, by the opportunity of creative self-expression during the generation of their own information and communications educational content. Possession of video content creation skills is extremely desirable for the future teacher-philologist; the creation of the group video report facilitates active development of organizational and communicative skills, pedagogical mastery.Item ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ВИКЛАДАННІ КУРСУ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ(2021) Мартос, С. А.; Martos, S.У статті презентовано власний досвід імплементації інформаційно-комунікаційних технологій у викладан ня курсу сучасної української літературної мови (розділ «Морфологія»). Зазначено, що в умовах дистанційного навчання викладачеві вже недостатньо використовувати готове інформаційно-освітнє середовище, а він сам повинен формувати його, розробляти власні освітні сектори і застосовувати їх в освітньому процесі. Проде монстровано структурування дистанційного курсу на платформі KSU Online, окремі компоненти якого цілісно творять ефективне інформаційно-освітнє середовище, яке не лише містить необхідні навчальні матеріали, а й допомагає налаштувати комунікацію між викладачем і здобувачами вищої освіти. Рекомендовано використання хмари слів як методу графічної систематизації, що допомагає впорядкувати матеріал, розставити акценти на ключових моментах, візуалізувати термінологію з певної теми. Практично підтверджено, що мультиме дійний плакат ThingLink ефективний як засіб унаочнення інформації і спосіб активізації навчальної діяльності студентів під час проведення лекційних і практичних занять, а також виконання самостійної роботи студен тами. Проаналізовано використання сервісу Prezi для створення інтерактивної і мультимедійної наочності, яка сприяє кращому засвоєнню інформації, підвищенню мотивації до навчання, розвитку креативного мислення здобувачів вищої освіти. Проілюстровано фото: 1) курс «Сучасна українська літературна мова» на KSU Online; 2) навчально-методичні матеріали до теми «Дієприкметник» у дистанційному курсі; 3) хмаринка слів до теми «Прикметник» (сервіс Word Cloud); 4) інтерактивний плакат «Сполучник» на сервісі ThingLink; 5) практичне заняття «Прийменник» у форматі Prezi; 6) вправа до теми «Прийменник» у форматі Prezi. Навчання майбутніх філологів, учителів української мови та літератури з використанням новітніх ІКТ є затребуваними і важливими для їхньої майбутньої професійної діяльності. The article presents our own experience of implementation of information and communication technologies in teaching a course of modern Ukrainian literary language (section «Morphology»). It is noted that in the conditions of distance learning it is no longer enough for a teacher to use a ready information and educational environment, and he must form it himself, develop their own educational sectors and apply them in the educational process. In the KSU Online platform the structuring of a distance course is demonstrated, the individual components of which integrally create an effective information and educational environment, which not only contains the necessary learning materials, but also helps to establish communication between teachers and graduates. It is recommended to use the word cloud as a method of graphic systematization, which helps to organize the material, place emphasis on key points, visualize terminology on a particular topic. It is practically confirmed that the ThingLink multimedia poster is effective as a means of visualizing information and a way to intensify students' learning activities during lecture and practical lesson, as well as students' independent work. The use of the Prezi service to create an interactive and multimedia visualization, which promotes better learning, increases motivation to learn, the development of creative thinking of higher education. Photos illustrated: 1) course «Modern Ukrainian literary language» in the KSU Online; 2) educational and methodical materials on the topic «Adjective» in the distance course; 3) a cloud of words on the topic «Adjective» (Word Cloud service); 4) interactive poster «Connector» on the ThingLink service; 5) practical lesson «Preposition» in Prezi format; 6) exercise on the topic «Preposition» in Prezi format. Training future philologists, teachers of Ukrainian language and literature using the latest ICT is in demand and important for their future professional activities.Item ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ ПЕДАГОГІВ У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ(2020) Зубко, А. М.; Жорова, І. Я.; Кузьменко, В. В.; Слюсаренко, Н. В.; Кохановська, О. В.; Зубко, А. Н.; Жорова, И. Я.; Кохановская, Е. В.; Zubko, A.; Zhorova, I. Ya; Kuzmenko, V. V.; Slyusarenko, N. V.; Kokhanovska, О. V.У статті висвітлено актуальну проблему використання сучасних інформаційнокомунікаційних технологій з метою розвитку професіоналізму педагогів у системі післядипломної педагогічної освіти. Наголошено, що сьогодні в умовах швидкого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та їх проникнення в усі сфери життєдіяльності людини особливо актуальним питанням стає їх використання в системі післядипломної освіти. Схарактеризовано найбільш сучасні та актуальні види інформаційно-комунікаційних технологій, які в комплексі створюють сприятливе ефективне середовище розвитку професіоналізму працівників освітньої галузі. Серед них: мобільні, хмарні, дистанційні технології, засоби візуалізації змісту, якісні цифрові ресурси та ін. Описано досвід організації освітнього середовища із застосуванням сучасних інформаційно-комунікаційних інструментів на базі Комунального вищого навчального закладу «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради. Актуальність теми підтверджено наведеними даними опитування вчителів, які проходили підвищення кваліфікації на базі вищезазначеного закладу. Описано конкретні приклади ресурсів, які використовуються в освітньому процесі з метою формування професіоналізму вчителів. Шляхом експериментальної діяльності було виокремлено організаційнопедагогічні умови розвитку професіоналізму вчителів Нової української школи із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій, серед яких створення інформаційно-освітнього середовища професійного розвитку педагогів в умовах закладу післядипломної освіти; організація взаємодії між учасниками педагогічного процесу засобами інформаційно-комунікаційних технологій; реалізація онлайн підтримки вчителів та їх фахове консультування в міжатестаційний період. Достовірність отриманих результатів підтверджено результатами педагогічного експерименту, проведеного в КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», результати якого частково відображено в тексті статті. В статье освещена актуальная проблема использования современных информационно-коммуникационных технологий в целях развития профессионализма педагогов в системе последипломного педагогического образования. Отмечено, что сегодня в условиях быстрого развития информационно-коммуникационных технологий и их проникновения во все сферы жизнедеятельности человека особенно актуальным вопросом становится их использования в системе образования. Описан опыт организации образовательной среды с применением современных информационно-коммуникационных инструментов на базе коммунального высшего учебного заведения «Херсонская академия непрерывного образования» Херсонского областного совета. Актуальность темы подтверждается приведенными данными опроса учителей, проходивших повышение квалификации на базе вышеупомянутого заведения. Описаны конкретные примеры ресурсов, которые используются в образовательном процессе с целью формирования профессионализма учителей. Путем экспериментальной деятельности были определены организационно-педагогические условия развития профессионализма учителей Новой украинской школы с применением информационнокоммуникационных технологий, среди которых создание информационно-образовательной среды профессионального развития педагогов в условиях учреждения последипломного образования; организация взаимодействия между участниками педагогического процесса средствами информационно-коммуникационных технологий; реализация техподдержки учителей и их профессиональное консультирование в межаттестационный период. Достоверность полученных результатов подтверждается путем проведения педагогического эксперимента, проведенного на базе КВУЗ «Херсонская академия непрерывного образования», результаты которого частично отражены в тексте статьи. The article highlights the current issue on using modern information and communication technologies in order to develop teachers’ professionalism in the system of postgraduate education. It is stressed that today, in the conditions of rapid development of information and communication technologies and their penetration into all spheres of human life, the most urgent issues are the ones on their usage in the education system. The most up-to-date types of information and communication technologies, which create a favorable and effective environment for the development of professionalism in the educational industry, are described. They include mobile, murky, distance technologies, means of content visualization, high-quality digital resources, etc. The authors describe the experience related to the organization of educational environment by means of modern information and communication tools application on the basis of communal higher educational establishment «Kherson Academy of Continuous Education» of Kherson Regional Council. The topicality of the issue is confirmed by the results of the survey conducted among the teachers who have undergone advanced training on the basis of the abovementioned establishment. The paper outlines specific examples of resources used in the educational process for teachers’ professional development. Based on the conducted experiment, the authors specify organizational and educational conditions for the New Ukrainian School teachers’ professional development which require information and communication technologies application, namely the creation of information-educational environment for teachers’ professional development at postgraduate educational establishment; organization of interaction between participants in the educational process by means of information and communication technologies; the implementation of online support for teachers and their professional consulting in the inter-certification period. The validity of the received results is confirmed by a pedagogical experiment conducted at Kherson Academy of Continuous Education, the results of which are partially reflected in the article.Item ПІСЛЯДИПЛОМНА ОСВІТА ЯК СЕРЕДОВИЩЕ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОКОМУНІКАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛІВ СУСПІЛЬНОГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН(2014) Слюсаренко, Н. В.; Slyusarenko, N. V.У статті проаналізовано можливості післядипломної освіти щодо розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності вчителів суспільно-гуманітарних дисциплін. Звернуто увагу на те, що з метою розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності вчителів суспільно-гуманітарних дисциплін в закладах післядипломної педагогічної освіти під час курсової підготовки формують навички використання інформаційно-комунікаційних технологій для пошуку інформації, ілюстративного матеріалу та створення бази даних із відповідних предметів, навчають створювати власні електронні продукти. Наголошено, що всі форми навчання у закладах післядипломної педагогічної освіти містять значний потенціал для розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності вчителів суспільногуманітарних дисциплін. В статье проанализованы возможности последипломного образования для развития информационно-коммуникационной компетентности учителей общественногуманитарных дисциплин. Обращено внимание на то, что с целью развития информационнокоммуникационной компетентности учителей общественно-гуманитарных дисциплин в заведениях последипломного педагогического образования во время курсовой підготовки формируют навыки использования информационно-коммуникационных технологий для поиска информации, наглядного материала и создания базы данных по соответствующим предметам, учат создавать собственные электронные продукты. Акцентированно, что все формы обучения в заведениях последипломного педагогического образования содержат значительный потенциал для развития информационно-коммуникационной компетентности учителей общественно-гуманитарных дисциплін. The article deals with the analysis of the possibilities of after-diploma education concerning the development of the information and communication competence of teachers of social and humanitarian subjects. It is mentioned that in the establishments of after-diploma pedagogical education in course training of teachers the internet is widely used (in the course of practical seminars, training seminars, webinars, virtual lectures, «round tables» etc). During the period between the training courses the internet is helpful in creating presentations, making tests, looking for video fragments and video films needed for the lesson, as well as in pedagogical communication with colleagues (for example, communication through the creation of virtual subject societies, virtual environment). Special attention is made on the fact that being aimed at the development of the information and communication competence of teachers of social and humanitarian subjects in the establishments of after-diploma pedagogical education, course training forms special skills like using the information and communication technologies for searching any information or illustrated material, for creating data base of different subjects, as well as for creating personal e-products. It is accentuated that all forms of training in the establishments of after-diploma pedagogical education (day; evening, distance, external) contain considerable potential for the development of the information and communication competence of teachers of social and humanitarian subjects. This potential should be used as wide as possible. We should also take care so that both acquired knowledge of information and communication technologies and appropriate skills would be constantly used by teachers in their pedagogical activity in the course of conferences, seminars, «round tables», competitions, as well as in their everyday life.Item ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В КОНТЕКСТІ ПОБУДОВИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ РОЗУМНОГО МІСТА(2019) Дискіна, А. А.; Федорчук, О. М.; Протосвіцька, О. І.; Федорчук, А. М.; Дыскина, А. А.; Протосвицкая, О. И.; Diskina, А. А.; Fedorchuk, О. М.; Protosvitska, О. І.В статті розглянуті інформаційно-комунікаційні технології у сфері побудови інфраструктури «розумного міста». Досліджено, що досить швидко технології стали грати важливу роль в процесі міського планування. Проаналізовані технологічні проблеми застосування ІКТ-технологій в проектах розумних міст. Запропоновані чинники, які утворюють основу інтегративної моделі розумного міста та доведено, що ІКТ-технології є найголовнішим фактором ініціатив розумного міста. Розглянуто недоліки нормативноправового регулювання у сфері ІКТ. В статье рассмотрены информационно-коммуникационные технологии в сфере построения инфраструктуры «умного города». Доказано, что довольно быстро технологии стали играть важную роль в процессе городского планирования. Проанализированы технологические проблемы применения ИКТ-технологий в проектах разумных городов. Предложены факторы, которые образуют основу интегративной модели умного города и доказано, что ИКТ-технологии являются главным фактором инициатив умного города. Рассмотрены недостатки нормативно-правовому регулированию в сфере ИКТ. It is analyzed that a reasonable city is based, in particular, on the totality of modern intelligent ICT technologies. These technologies integrate communication functions, including mobile, processing, sensing, interfacing, and security. They are used in critical infrastructure components and services of the city and allow the creation of IT systems that simulate and analyze real-time external worlds to help people make more intelligent solutions in the presence of alternative actions and optimize business processes and financial flows of enterprises. Attention is focused on the fact that there is currently no specific generally accepted definition of the term “smart city”, due to the fact that this concept is extremely dynamic, there is a rapid development of this sphere. The concept is based on increasing the efficiency of all city services through the use of information and communication technologies, namely automated intelligent control and management systems for various aspects of city life, such as housing and utilities, urban automobile traffic, public transport, public safety, education, health care and energy systems, water supply and environmental situation. A smart city is characterized by highly efficient management and economy, a high level of quality of life, communications and mobility, active participation of the population in urban life, and respect for the environment. The study showed that the authorities need to develop not only the concept of city management based on data, but also to popularize the concept of open data. Inform residents about the methods used to protect information and the benefits of ongoing technology initiatives. And also about the possibilities of participation in the management of the city through IT technologies and open information platforms. Raising awareness and technological literacy of ordinary citizens and business representatives is an important condition for the successful implementation of the concept. The effect of technological solutions implemented by the city authorities should be predictable and measurable. It can be expressed in financial equivalents (savings of the city budget, growth of treasury income), indicators of operating activities and / or degree of satisfaction of the population with the quality of life in the city. Government need to make sure that technologies are not being introduced for the sake of the technologies themselves, but really improve the quality of planning, operational processes and increase the comfort of the urban environment.Item ПРОЕКТУВАННЯ МОДЕЛІ МОБІЛЬНОГО НАВЧАННЯ У СИСТЕМІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ «ХЕРСОНСЬКИЙ ВІРТУАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»(2015) Гнєдкова, О. О.; Лякутін, В. В.; Гнедкова, О. А.; Лякутин, В. В.; Gnedkova, Olga; Lukutin, VadimУ зв’язку з глобальним процесом інформатизації суспільства та залученням інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у всі сфери діяльності людини, в тому числі в освітній процес вищої школи змінюється парадигма навчального процесу, тобто пріоритетним напрямком життєдіяльності людини в інформаційному суспільстві постає можливість навчатися будь-де і будь-коли. Така можливість забезпечується багатьма технологіями навчання з використанням ІКТ, зокрема, й за допомогою технологій мобільного навчання. Дана технологія навчання є новою формою навчання з використанням ІКТ і є не повністю вивчена з методичної точки зору, тому постає питання розробки та подальшого впровадження технології мобільного навчання у навчальний процес вищої школи. У статті запропоновано модель взаємодії учасників навчального процесу та технологій мобільного навчання на базі системи дистанційного навчання «Херсонський Віртуальний Університет». Представлено опис запропонованої моделі з точки зору методичної реалізації моделі у навчальному процесі. У статті розглянуто основні підходи до визначення поняття «мобільне навчання», «середовище», «освітній простір», «освітнє середовище», «навчальне середовище» та реалізації процесу мобільного навчання, а також представлено проект моделі мобільного навчання в системi дистанційного навчання «Херсонський Віртуальний Університет». В связи с глобальным процессом информатизации общества и привлечением информационно-коммуникационных технологий (ИКТ) во все сферы деятельности человека, в том числе в образовательный процесс высшей школы меняется парадигма учебного процесса, то есть приоритетным направлением жизнедеятельности человека в информационном обществе возникает возможность учиться где угодно и когда угодно. Такая возможность обеспечивается многими технологиями обучения с использованием ИКТ, в том числе и с помощью технологий мобильной обучения. Данная технология обучения является новой формой обучения с использованием ИКТ и является не полностью изученой с методической точки зрения, поэтому возникает вопрос разработки и последующего внедрения технологии мобильного обучения в учебный процесс высшей школы. В статье предложена модель взаимодействия участников учебного процесса и технологий мобильного обучения на базе системы дистанционного обучения «Херсонский Виртуальный Университет». Представлено описание предлагаемой модели с точки зрения методической реализации модели в учебном процессе. В статье рассмотрены основные подходы к определению понятия «мобильное обучение», «среда», «образовательное пространство», «образовательная среда», «учебная среда» и реализации процесса мобильного обучения, а также представлен проект модели мобильного обучения в системе дистанционного обучения «Херсонский Виртуальный Университет ». Due to the global process of information of society and the involvement of information and communication technologies (ICT) in all areas of human activity, including in the educational process of high school the paradigm of educational process is changing, priority of human life in the information society presents an opportunity to study anywhere and anytime. This opportunity is provided by many techniques of teaching using ICT, particularly through technology of mobile learning. This learning technology is a new form of learning with the usage of IKT and hasn’t study fully from the methodological point of view, so the question of further development and implementation of mobile learning technologies in educational process of high school is arisen.The implementation of mobile learning technologies in educational practice requires the design of model, which will show the interaction of mobile learning components and distance learning system. The paper proposes a model of interaction between participants of the educational process and technologies of mobile learning based on distance learning system «Kherson Virtual University". The description of the proposed model in terms of the methodological realization in the learning process is presented. In the article the main approaches to the definition of "mobile learning", "environment", "educational space", "educational environment", "learning environment" and the implementation process of mobile learning are considered, and the draft of model of mobile learning in the system of distance learning "Kherson Virtual University" is presented.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »