ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
6 results
Search Results
Item РЕПРЕЗЕНТАТИВНА ТА СИТУАТИВНА ПАРАДИГМА ФОРМ ІСПАНСЬКОГО ДІЄСЛОВА(2018) Гончаренко, О. М.; Goncharenko, O. M.Стаття присвячується дослідженню конотативних значень форм іспанського дієслова в різних мовленнєвих ситуаціях, його репрезентативної та ситуативної парадигми. Для практичного оволодіння іноземною мовою важливою умовою є ознайомлення з функціонуванням мовних одиниць у різних сферах мовленнєвого спілкування, тобто необхідним є функціональний підхід до вивчення іноземної мови, котрий допомагає розкрити як безпосередні зв’язки мови та суспільства, так і структуру мови та мовлення, виявити внутрішньо системну дистрибуцію мовних засобів, виявити специфіку їх стильової реалізації. Часові форми дієслів іспанської мови володіють великим об’ємом семантичних значень. На основі ситуативно-мовленнєвих функцій часових форм дієслова виникають дві парадигми: репрезентативна та ситуативна. Репрезентативна парадигма вказує на час реалізації мовлення. Репрезентативна парадигма часових форм представлена в основному дієсловами говоріння та сприйняття. Основними формами репрезентативної парадигми є Presente та Pretérito Indefinido дійсного способу. Ситуативна парадигма відображає часову відповідність подій, про які йдеться мова, з моменту мовлення, та позачасове, поза ситуативне значення, що не пов’язане з конкретною мовленнєвою ситуацією. В ситуативній парадигмі розрізняються, відповідно до двох основних часів репрезентативної парадигми, дві підгрупи: перша відображає безпосередню відповідність до моменту мовлення, та її основною формою є Presente дійсного способу; основною формою другої підгрупи часових форм ситуативної парадигми є Pretérito Indefinido дійсного способу. Надзвичайний полісемантизм форм іспанського дієслова має значний вплив на розвиток широких варіативних зв’язків з дієслівними конструкціями. Питання про основні значення та кількість додаткових значень часів у сучасній іспанській мові є невирішене та спірне. Статья посвящается исследованию коннотативных значений форм испанского глагола в различных речевых ситуациях, его репрезентативной и ситуативной парадигм. Для практического овладения иностранным языком непременным условием является овладение функционированием языковых единиц в различных сферах речевого общения. Функциональный подход к языку помогает раскрыть непосредственные связи языка и общества, структуру языка и речи, выявить внутрисистемную дистрибуцию языковых средств, обнаружить специфику их стилевой реализации. Временные формы глаголов испанского языка обладают большим объемом семантических значений. На основе ситуативно-речевых функций временных форм глагола возникают две парадигмы: репрезентативная и ситуативная. Репрезентативная парадигма указывает на время реализации речи. Репрезентативная парадигма временных форм представлена в основном глаголами говорения и восприятия. Основными формами репрезентативной парадигмы является Presente и Pretérito Indefinido изъявительного наклонения. Ситуативная парадигма отражает временное соотношение событий, о которых идет речь, с момента речи, и вневременное, внеситуативное значение, не связанное с конкретной речевой ситуацией. В ситуативной парадигме различаются, в соответствии с двумя основным временами репрезентативной парадигмы, две подгруппы: первая отражает непосредственное отношение к моменту речи, и ее основной формой является Presente изъявительного наклонения; основной формой второй подгруппы временных форм ситуативной парадигмы является Pretérito Indefinido изъявительного наклонения. Чрезвычайный полисемантизм форм испанского глагола имеет значительное влияние на развитие широких вариативных связей с глагольными конструкциями. Вопрос об основных значениях и количестве дополнительных значений времен в современном испанском языке является нерешенный и спорный. The research focuses on the studying of connotative meanings of the forms of a Spanish verb in various spheres of communicative situation, its representative and opportunistic paradigm. For the practical mastery of a foreign language, an indispensable condition is the comprehension of the functioning of linguistic units in various spheres of verbal communication. The functional approach to language helps to reveal the direct connections of language and society, the structure of language and speech, to reveal the intrasystem distribution of language facilities, to find out the specificity of their stylistic implementation. Time forms of verbs of the Spanish language have a large variety of semantic meanings. On the basis of the situational-speech functions of the time forms of the verb there are two paradigms: representative and situational. A representative paradigm indicates the time of speech implementation. Representative paradigm of time forms is represented mainly by the verbs of speaking and perception. The main forms of the representative paradigm are Presente and Pretérito Indefinido of the Indicative Mood. The situational paradigm reflects the timeliness of the events in question, from the moment of speech, and timeless, beyond the situational meaning, which is not related to a specific speech situation. In a situational paradigm, according to the two principal times of a representative paradigm, two subgroups differ: the first reflects the direct correspondence with the moment of the speech, and its principal form is the Presente of the Indicative Mood. The main form of the second subgroup of the time forms of the situational paradigm is the Pretérito Indefinido of the Indicative Mood. The extreme polysemanticism of the forms of the Spanish verb has a significant influence on the development of broad variational relationships with verbal constructions. The question of the basic values and the number of additional values of times in contemporary Spanish is unresolved and controversial.Item ВИКОРИСТАННЯ КОНОТАТИВНИХ ЗНАЧЕНЬ СЛІВ У КОМУНІКАТИВНО-МОВЛЕННЄВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ(2016) Ільїна, Н. В.; Ильина, Н. В.; Ilina, N. V.Стаття присвячена дослідженню особливостей процесу розвитку структури лексичного значення слова у дітей з нормальним та патологічним мовленнєвим розвитком. Здійснено аналіз поняття «лексичне значення слова». У статті висвітлено послідовність та особливості формування таких компонентів значення слова як денотативний, сигніфікативний, конотативний та контекстуальний, розкрито значення розвитку лексико-семантичної сторони мовлення у формуванні когнітивної сфери дитини, визначено основні етапи розвитку понятійного узагальнення та організації семантичних полів. Розглянуто основні особливості формування лексичної значення слова у дітей із системними вадами мовленнєвого розвитку. Зазначено, що найменш висвітленим у спеціальній літературі є формування конотативного компоненту значення слова, що пов’язано зі складністю виявлення і вивчення способів формування конотативних значень, а також відсутністю єдиного погляду на природу цього явища. Проаналізовано основні підходи до вивчення поняття «конотація» у науковій літературі. Обґрунтовано подальше дослідження вказаної проблеми з метою удосконалення методів корекції порушень мовленнєвої діяльності у дітей із патологією мовлення. Статья посвящена исследованию особенностей процесса развития структуры лексического значения слова у детей с нормальным и патологическим речевым развитием. Осуществлен анализ понятия «лексическое значение слова». В статье освещены последовательность и особенности формирования таких компонентов значения слова как денотативный, сигнификативный, коннотативный и контекстуальный, раскрыто значение развития лексико-семантической стороны речи в формировании когнитивной сферы ребенка, определены основные этапы развития понятийного обобщения и организации семантических полей. Рассмотрены основне особенности формирования лексического значения слова у детей с системными дефектами речевого развития. Отмечено, что наименее освещенным в специальной литературе является формирование коннотативного компонента значения слова, что связано со сложностью выявления и изучения способов формирования коннотативных значений, а также отсутствием единого взгляда на природу этого явления. Проанализированы основные подходы к изучению понятия «коннотация» в научной литературе. Обосновано дальнейшее исследование указанной проблемы с целью усовершенствования методов коррекции нарушений речевой деятельности у детей с патологией речи. The article investigates the features of the development the structure of lexical meaning in children with normal and abnormal speech development. The analysis of the concept of «lexical meaning of the word». The article reveals the consistency and peculiarities of such components as denotative meaning, syhnifikatyvnyy, connotative and contextual. Reveals the importance the development of lexical-semantic side of speech in shaping the child's cognitive, identifies the main stages of conceptual synthesis and organization of semantic fields. Considers the main features of the formation the lexical meaning of the word in children with systemic defects speech development. Indicated that the least covered in special literature is the formation of connotative meaning of the word component is due to the complexity of identifying and exploring ways of forming connotative meanings of the word, and the lack unified glance at nature of this phenomenon. The article analyzes the main approaches to the study the notion of «connotation» in the scientific literature. Substantiated further study this problem in order to improve methods of correction of violations of speech activity in children with speech disorders.Item РОЗВИТОК СТРУКТУРИ ЛЕКСИЧНОГО ЗНАЧЕННЯ СЛОВА У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ(2013) Ільїна, Н. В.; Ильина, Н. В.; Ilyina, N. V.Стаття присвячена дослідженню процесу розвитку структури лексичного значення слова у дітей з нормальним та патологічним мовленнєвим розвитком. У статті автор розкриває послідовність та особливості формування таких компонентів значення слова як денотативний, сигніфікативний, конотативний та контекстуальний. Окрему увагу Ільїна Н.В. приділила питанню вивчення конотативного значення слова. Статья посвящена исследованию процесса развития структуры лексического значения слова у детей с нормальным и патологическим речевым развитием. В статье автор раскрывает последовательность и особенности формирования таких компонентов значения слова как денотативной, сигнификативный, коннотативный и контекстуальный. Отдельное внимание Ильина Н.В. уделила вопросу изучения конотативного значение слова. The article deals with the structure of lexical meaning of word in children with normal and abnormal speech development. The article reveals the consistency and peculiarities of formation of such lexicals meanings of words components as denotative meaning, syhnifikatyvе meaning, connotative meaning and contextual meaning. Special attention Ilyina N. V. paid to the study of connotative meaning of word.Item КОНЦЕПТ КОХАННЯ В РОМАНІ В.ВУЛЬФ "МІСІС ДЕЛОУЕЙ"(2013) Заболотська, О. О.У статті зроблено спробу розкрити конотативні значення концепту «кохання» в романі В.Вульф «Місіс Делоуей», які закладені в лексемах- репрезентантах і містяться у поняттєвому компоненті «кохання». The article attempts to identify connotative meanings of the concept "love" in the novel by V. Wolf "Mrs. Dalloway ", which are incorporated in lexemes and contained in the notional component "love".Item КОНЦЕПТ КОХАННЯ В РОМАНІ В. ВУЛЬФ "МІСІС ДЕЛОУЕЙ"(2013) Заболотська, О. О.У статті здійснено спробу з’ясувати конотативні значення мовних одиниць, що актуалізують концепт «кохання» в романі В.Вульф «Місіс Делоуей» і містяться у поняттєвому компоненті «кохання». The article attempts to identify connotative meanings of the nominative units of the concept "love" in the novel by V. Wolf "Mrs. Dalloway" and contained in the notional component "love".Item КОНЦЕПТ "КОХАННЯ" В ТВОРІ С.МОЄМА "ПРИКРАШЕНА ВУАЛЬ"(2012) Заболотська, О. О.У статті зроблено спробу розкрити конотативні значення концепту «кохання» (на матеріалі оповіді С. Моема «Прикрашена вуаль»), які закладені в лексемах-репрезентантах і містяться у поняттєвому компоненті «кохання». В статье сделана попытка выявить коннотативные смыслы концепта «любовь» (на материале рассказа С. Моема «Украшенная вуаль»), которые заложены в лексемах-репрезентантах и входят в смысловой компонент «любовь». The article attempts to identify connotative meanings of the concept "love" (based on the story by S. Maugham " The Painted Veil "), which are incorporated in lexemes and are the semantic components of concept "love".