ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
14 results
Search Results
Item ФОРМИРОВАНИЕ СИСТЕМЫ ЗНАНИЙ ДОШКОЛЬНИКОВ О ПРИДОРОЖНЫХ РАСТЕНИЯХ(2021) Семашкина, Г. М.; Семашкіна, Г. М.; Semashkina, G. M.; Волкова, Н. В.С увеличением численности населения, возрастает рост антропогенного воздействия на природу. Цель статьи: привлечь внимание к проблеме антропогенного воздействия на экологическое состояние придорожных растений, формировать у дошкольников систему природоведческих знаний, которые способствуют воспитанию бережного отношения к растительному миру, неотъемлемому компоненту природы. With an increase in the population, the growth of anthropogenic impact on nature increases. Purpose of the article: to draw attention to the problem of anthropogenic impact on the ecological state of roadside plants, to form in preschoolers a system of natural history knowledge that contributes to the education of respect for the plant world, an integral component of nature.Item ОСНОВНІ КОНЦЕПЦІЇ КРЕАТИВНОСТІ: ВІД АНТИЧНОСТІ ДО СЬОГОДЕННЯ(2018) Короткова, Л. В.; Korotkovа, L. V.Проблема креативності має міждисциплінарний характер. У різні епохи існував свій погляд на креативність і її суб’єкта. В античності креативність розглядалася як особливий вид буття і ставилася проблема співмірності креативності Бога і людини. Креативність розумілася як людське прагнення до відтворення досконалих зразків, як богоподібне мистецтво. Тільки Бог міг творити ex nihilo/nihil («з нічого»). Митець повинен був розкривати закони Природи, слідувати їм та імітувати їх. Проте поет був вільним. У середньовіччі креативність була виключно атрибутом Бога, вважалося люди не здатні до неї. В епоху Відродження розуміння креативності було двояким: піднесене (новаторське мистецтво) і приземлене (праця на спасіння). У цей час вперше виявляється інтерес, як до авторства, так і до творчого процесу. У Новий час творчість розглядалася як фундаментальна передумова свідомості і продуктивна здатність уяви. Новизна визначала креативність. Лише в ХІХ столітті креативність стає виключно атрибутом людини. В ХХ столітті креативність можлива у всіх сферах творення людини. Сучасне ХХІ століття характеризується демократизацією креативності – ми живемо в егалітарний період. Існуючі концепції креативності намагаються пояснити її природу, особливі риси креативної особистості та креативного продукту як результату креативного процесу. За гіпотезою автора статті креативність є іманентною ознакою вселюдського культурного простору. Для досягнення поставленої мети і реалізації завдань у межах діахронічного підходу за допомогою методу ретроспекції було відстежено ґенезу наукових поглядів на сутність поняття «креативність»; виявлено еволюційні тенденції у тлумаченні явища реативності; з’ясовано лінгвофілософське підґрунтя креативності. Зроблено висновок, що креативність є багатогранним феноменом. The problem of creativity has an interdisciplinary character. Psychologists, philosophers, culturologists, educators, sociologists, literary critics and linguists are engaged in the study of creativity. Different epochs have their distinctive theories on creativity. In antiquity creativity was considered as a special kind of being. Creativity was understood as a human desire for the reproduction of perfect patterns, as God-like art. Only God could create ex nihilo (“from nothing”). The artist was to reveal the laws of nature, follow and imitate them. However, the poet was free. In the Middle Ages, creativity was exclusively an attribute of God, people were considered not to be capable of it. In the Renaissance, understanding of creativity was twofold: sublime and mundane. In the New Age, creativity was seen as a fundamental prerequisite of consciousness and productive ability of imagination. Novelty determined creativity. Only in the nineteenth century, creativity became solely an attribute of man. In the twentieth century, creativity was possible in all spheres of human creation. In the twenty-first century the democratization of creativity is taking place. According to the hypothesis of the author of the article, creativity is an immanent sign of the universal cultural space. The genesis of scientific views on the essence of the concept of “creativity” is traced; evolutionary tendencies in the interpretation of the phenomenon of creativity are revealed; inguophilosophical basis of creativity is found.Item ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ У ДОШКІЛЬНИКІВ ПРИРОДНИЧИХ ПОНЯТЬ ТА ПРИРОДНИЧО-НАУКОВОЇ КАРТИНИ СВІТУ ЗАСОБАМИ ХУДОЖНІХ ТВОРІВ(2016) Semashkina, G. М.; Kharechko, N.; Семашкіна, Г. М.; Харечко, Н. В.У статті розкривається проблема формування у дошкільників наукових понять про природу та наукову картину світу (засобами художніх творів), яка складається з уявлень про навколишній світ. Наукова картину світу синтезує найбільш загальні та фундаментальні знання про природу. Лише за таких умов у дітей можна сформувати природоохоронні знання про необхідності збереження навколишнього середовища, та збагатити словник дитини яскравими влучними виразами про природу та образними виразами рідної мови. В статье раскрывается проблема формирования научных понятий о природе у детей и научную картину мира (средствами художественных произведений), которая состоит из представлений об окружающем мире. Научная картину мира синтезирует наиболее общие и фундаментальные знания о природе. Только при таких условиях у детей можно сформировать природоохранные знания о необходимости сохранения окружающей среды и обогатить словарь ребенка яркими точными выражениями о природе и образными выражениями родного языка. The article deals with the problem of formation of scientific concepts to children and the formation about the nature and the scientific picture of the world (by means of works of art), which consists of ideas about the world. The scientific picture of the world, which consists of ideas about the world and synthesizes the most general and fundamental knowledge about nature. Only the use of such conditions can form the children’ environmental knowledge of the need to preserve the environment and to enrich the children’ vocabulary of well-aimed expression of nature and figurative expressions of native language.Item ФІЛОСОФСЬКЕ ОСМИСЛЕННЯ ПРОЦЕСІВ ГАРМОНІЗАЦІЇ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ, ВЗАЄМОВПЛИВУ ТА ВЗАЄМОЗУМОВЛЕНОСТІ У СИСТЕМІ «ЛЮДИНА – СУСПІЛЬСТВО – ПРИРОДА»(2014) Костючков, С. К.; Kostuychkov, S. K.В статті представлено авторська позиція стосовно філософського осмислення процесів гармонізації взаємозв’язку, взаємовпливу та взаємозумовленості у системі «Людина – Суспільство – Природа» в сучасних умовах глобалізованого світу. Автор пропонує розглядати Систему Людина – Суспільство – Природа як цілісну, динамічну, структуровану, хвильову, відкриту, стійко нерівноважну систему, для якої характерні не тільки внутрішні зв'язки, але й зовнішні – із Космосом. Наголошується, що у центрі системи ноосферного світогляду, що призваний забезпечувати соціально ефективну експансію природи, знаходиться не просто людина із абстрактною індивідуальною системою цінностей, але людство із конкретною суспільною системою актуальних утилітарно-прагматичних потреб та інтересів, забезпечуючих виживання сучасного та наступних поколінь. Період другої половини ХХ століття став, на думку автора, етапом зростання асимптотичного насичення даного процесу – зростаючі зусилля, зокрема, в перетворенні природи, почали давати мінімальні, нерідко – негативні результати, генеруючи одночасно тенденції стохастичності, практично – непрогнозованості подальшого розвитку суспільства. Зроблено висновок про те, що людина і природа, у філософському розумінні, є нерозривними елементами Космосу, вони співіснують як складові єдиної системи, за межами якої їх існування практично неможливе.Item Трансформація філософсько-освітніх ресурсів у контексті глобалізованого та інтернаціоналізованого світу(2015) Костючков, С. К.У статті досліджено сутність і зміст головних проблем (у тому числі й освітніх), які постають перед людством у зв’язку із глобалізацією; відзначається, що у дофілософський період культура і світогляд людини носили синкретичний характер, тому педагогічна діяльність не була прерогативою певних представників суспільства. Уточнено особливості розвитку системи освіти на різних історичних етапах. Підкреслюється, що у процесі глобалізації та інтернаціоналізації система освіти переходить на якісно новий етап – стадію міжнародної інтеграції, яка поступово розвивається до рівня інтернаціоналізації національних освітніх систем. Звернено увагу на велику кількість методологій, концепцій і підходів до аналізу різних рівнів, сторін, напрямів і граней освітньої системи в цілому як самостійної підсистеми культури, цивілізації, суспільства. Акцентовано увагу на очевидності того факту, що в умовах глибоких структурних трансформацій суспільство постає перед необхідністю продукування нової освітньої моделі, релевантної та адекватної умовам розвитку сучасної правової держави і громадянського суспільства. Зроблено висновок про те, що в умовах глибоких структурних трансформацій суспільство постає перед необхідністю продукування нової освітньої моделі, релевантної та адекватної умовам розвитку сучасної правової держави і громадянського суспільства.Item НАПРЯМИ Й ЗМІСТ ВЗАЄМОПЕРЕТИНУ ФІЛОСОФСЬКО-ОСВІТНІХ ПАРАДИГМ І СУЧАСНОЇ БІОПОЛІТИКИ В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА(2015) Костючков, С. К.У статті визначені сутності інноваційної освітньої парадигми відповідно до умов мінливого світу, потреб й запитів правової держави і громадянського суспільства; з’ясовано сутність різних моделей освітньої парадигми; зосереджено увагу на ряді вимог, урахування яких дозволить ефективно пояснювати й прогнозувати процеси розвитку системи освіти з урахуванням біополітичного контексту та які є принципами побудови самих освітніх парадигм. В статье определена сущность инновационной образовательной парадигмы в соответствии с условиями меняющегося мира, потребностей и запросов правового государства и гражданского общества; выяснена сущность различных моделей образовательной парадигмы; сосредоточено внимание на ряде требований, соблюдения которых позволит эффективно объяснять и прогнозировать процессы развития системы образования с учетом биополитического контекста, которые являются принципами построения самих образовательных парадигм. The article defines the essence of innovative educational paradigm under the terms of a changing world, the needs and requests of rule of law and civil society. It is emphasized that new biological and particularly biopolitical knowledge and associated technologies configure the public consciousness in the production of innovative and upgraded educational and philosophical ideas. Paradigms are considered as the basic principles of cognitive activity and forms of implementation, which serve as a source of norms, standards, methods for solving problems in the field of scientific activity, therefore - setting general methodological knowledge. In the plane synergetic approach educational community characteristics becomes complicated way organized set of educational paradigms that exist therein, thereby concentrating the peculiarities inherent in this educational paradigm. Thus, within the framework of synergetic methodology is possible to build an integrative educational paradigm of the XXI century. Synergetic approach to studying and solving the problems of education and pedagogy and use definitions synergy allows to update new interpretation of the individual, which corresponds to modern philosophical and educational ideology and personality development becomes radically new content. The emergence of the twentieth century biopolitics and other bio-social and biohumanitarnyh disciplines is the result of the historical development of the life sciences; birth of biopolitics as a proper and other interdisciplinary fields of science, it was also the result of a counter human sciences and society. Biopolitics an integrated philosophical ideas and settings related to different paradigms, including a special role in its formation played idea of evolutionism and naturalism, due to historically natural-philosophical concepts of unity and spirituality in the world. It is noted that the practical achievements of modern life sciences are a real reflection of the new terms and concepts of biopolitics, hard competition shapes require optimization, storage and transmission of information, its use in educational processes, taking into account the relevance, scientific and practical importance of specific aspects of biological knowledge and, in general, - new outlook and as a result - update social life. In the development of society and a culture sotsiogeneza factors that influenced the development of the education system as a social phenomenon called diffraction kind of features that led to its entry implicitly inherent qualities of the signs and symptoms. It should be added that modern man, especially individual new domestic generation - not a passive observer, but an active actor of social and political change, a form of expression which is a course to build a progressive institution of social life, which is an association of free and equal individuals rate the development of civil society. The learning process is implemented as optimization of pure reason, the individual accumulation special, different-knowledge, defined, regulated and dosed defined public, mostly public, institutions. In terms of the first quarter of the twenty-first century as the subject of education must take a holistic, multi-dimensional person, given its necessarily complex biosocial nature in every person living person that can and should enrich knowledge and educate. The principle of the unity of man, nature and the cosmos more fully defined principles can be implemented in Humanitarian and environmental educational paradigm, the provisions of which meet the needs of co-evolutionary development of society. In the context of humanitarian and environmental educational paradigm person gets opportunities qualitative transformation of the individual-consumer educational resources to the identity of the creator-oriented constructive congeniality with the outside world society and nature. We apply in this context, the concept of "transformation" as a general vector transition from traditional society, taken in its paradigmatic dimension to society of the future.Item ИСТОРИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ И ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ПРЕДПОСЫЛКИ ФОРМИРОВАНИЯ ВЛАСТНЫХ ОТНОШЕНИЙ В ЧЕЛОВЕЧЕСКОМ ОБЩЕСТВЕ: БИОСОЦИАЛЬНОЕ ИЗМЕРЕНИЕ(2015) Костючков, С. К.В статье поднимается проблема исследования некоторых аспектов взаимосвязи и взаимовлияния процессов эволюции, антропо- и социогенеза в контексте понимания человека, как сложной системы, функционирующей одновременно в двух сферах бытия – природно-биологической и социальной. Автор подчеркивает значение биосоциального подхода, в рамках которого возможно создавать условия для разработки общей стратегии решения глобальных проблем человечества, среди которых – повышение уровня биосоциальной квалификации отдельной личности, человеческих популяций и в целом – вида Человек разумный. Автором предложен, с привлечением научного наследия ученых разных исторических периодов, ретроспективный анализ развития понятия «власть» как специфической сферы биосоциальной реальности, в границах которой действовал и действует человек. Подчеркивается положение о том, что законы природы вообще и биологические законы в частности, имеют обязательный характер не только для животного мира, но и для человека, указано, что конкуренция в социуме является непременным атрибутом при любых формах общественного устройства. В качестве новизны изложенного – авторские определения понятий «жизнедеятельность» и «властные отношения», рассмотрение идеологической составляющей в оценке социобиологии советского периода. This article raises the problem of the study of some aspects of the relationship and interaction of the processes of evolution, anthropologists and social genesis in the context of human understanding, as a complex system functioning in two spheres of life - natural and biological and social. The author stresses the importance of a biosocial approach in which it is possible to create conditions for the development of a common strategy to address global problems, among them - improving qualifications biosocial individual, human populations and in general - species Homo sapiens. The author suggests, involving scientists from different scientific heritage historical periods, a retrospective analysis of the development of the concept of "power" as a specific sphere of bio-social reality within which people acted and acts. Emphasizes the position that the laws of nature in general and biological laws in particular are binding not only for wildlife, but also for the person indicated that competition in the society is an essential feature for any form of social order. As the novelty of the above - copyright definitions of "livelihoods" and "power relations", consideration of the ideological component in the evaluation of sociobiology Soviet period.Item Біофілософські засади формування філософсько-освітньої концепції освіти в сучасних цивілізаційних умовах(2015) Костючков, С. К.У статті окреслено коло проблем, які постають перед системою освіти в умовах нового тисячоліття. Підкреслюється, що освіта змінюється одночасно з суспільством, разом з тим на освіті ґрунтується розвиток самого суспільства, його соціальні, політичні й економічні тренди. Проаналізовано процеси реструктуризації системи освіти, зокрема в країнах пострадянського простору. Наголошується на тому, що неефективність існуючих моделей організації освіти, зокрема, вищої, в умовах глобалізованого та інтернаціоналізованого простору стала очевидністю в умовах зростання кількості невирішених проблем в системі освіти. Автор зауважує, що ситуація, яка є характерною для сучасної науки і практики, потребує від наукового загалу більшої уваги до міждисциплінарних досліджень, сутність яких − у становленні та розвитку нових, нетрадиційних галузей наукового знання. Також у дослідженні розглянуто положення про те, що біофілософія зумовлює аксіологічну компоненту розуміння життя, роль цього розуміння у світогляді людини. Зроблено висновок про необхідність більшої уваги науковців до біофілософії, зокрема, в контексті її впливу на формування сучасної філософсько-освітньої концепції.Item БІОЛОГІЧНІ ЗНАННЯ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНИХ ІДЕЙ І ЦІННОСТЕЙ У ГРОМАДЯНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ(2014) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.У статті розглядаються окремі аспекти сучасних біологічних знань, показано їхній зв'язок з природничими та соціальними науками; розкрито положення щодо специфічності місця й ролі людини у планетарному різноманітті усього живого, визначено роль біологічних знань у процесі трансформації політичних ідей та цінностей, що слугують їх підґрунтям. Проаналізовано сутність політичних ідей як активуючих суспільну свідомість умоглядних моделей облаштування світу; показано, що науковий прогрес біологічних наук має у перспективі політичні наслідки. Автор акцентує увагу на необхідності створення умов для формування реального громадянського суспільства на принципах справедливості, "ноосферної гармонії" й розумного самообмеження людини у своїх потребах.Item ВОСПИТАНИЕ БЕРЕЖНОГО ОТНОШЕНИЯ К ПРИРОДЕ У ДЕТЕЙ ДОШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА(2016) Семашкина, Г. М.; Семашкіна, Г. М.