ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
23 results
Search Results
Item СПЕЦИФІКА ПЕРЕКЛАДУ КОРПОРАТИВНИХ ТЕРМІНІВ У СПЕЦІАЛЬНОМУ ДИСКУРСІ(2010) Французова, К. С.Стаття присвячена вивченню специфіки перекладу корпоративних термінів. Вивчаються особливості функціонування та пов’язані з цим труднощі перекладу вказаних одиниць у корпоративному дискурсі. В данном исследовании изучается специфика перевода корпоративных терминов. Рассматриваются особенности и трудности перевода указанных единиц в корпоративном дискурсе. The article focuses on the translation of corporative terms. The work analyses the functional usage and translational problems of corporative terms. The research tries to classify this kind of vocabulary in the translational view.Item ПЕРЕКЛАД КОРПОРАТИВНОЇ ЛЕКСИКИ ТА ФРАЗЕОЛОГІЇ В ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОМУ ДИСКУРСІ(2009) Французова, К. С.У статті уточнюються дефініції основних теоретичних понять щодо перекладу текстів інституціонального (корпоративного) дискурсу, класифікуються критерії «корпоративності» з позиції перекладознавства, а також виявляються особливості перекладу корпоративних мовних одиниць. В данной статье уточняются дефиниции основных теоретических понятий относительно перевода текстов институционального (корпоративного) дискурса, классифицируются критерии «корпоративности» с позиции переводоведения, также выявляются особенности перевода корпоративных языковых единиц. The article contains the definition of the basic theoretical notions for the text translation of institutional (corporative) discourse and the translational peculiarities of the corporative vocabulary.Item Лінгвоконцепт КОРПОРАТИВНІСТЬ-КОРПОРАЦІЯ у перекладі текстів корпоративного дискурсу(2013) Французова, К. С.; Французова, Е. С.; Frantsuzova, K. S.Стаття присвячена обґрунтуванню доцільності впровадження лінгвоконцепту КОРПОРАТИВНІСТЬ-КОРПОРАЦІЯ у стратегію аналізу та перекладу текстів корпоративного дискурсу. Уточнюється лінгвоконцепт КОРПОРАТИВНІСТЬ-КОРПОРАЦІЯ з точки зору перекладознавства, пропонується фреймовий розподіл даного лінгвоконцепту, а також надається класифікація слотів по фреймових групах зазначеного лінгвоконцепту з позиції перекладу. The research highlights the lingvoconcept CORPORATENESSCORPORATION in terms of theory and practice of translation. The article contains the definitions of the basic theoretical notions for the lingvoconcept CORPORATENESS-CORPORATION such as “corporative discourse”, “lingvoconcept (concept)”, “corporateness”, “corporation”. The research focuses on the theoretical aspects of the lingvoconcept CORPORATENESSCORPORATION and its translational peculiarities. Статья посвящена обоснованию целесообразности использования лингвоконцепта КОРПОРАТИВНОСТЬ-КОРПОРАЦИЯ в стратегии анализа и перевода текстов корпоративного дискурса. Уточняется лингвоконцепт КОРПОРАТИВНОСТЬ-КОРПОРАЦИЯ с точки зрения переводоведения, предлагается фреймовое деление данного лингвоконцепта, а также представляется классификация слотов по фреймовым группам изучаемого лингвоконцепта с позиции перевода.Item Лінгвоконцепт КОРПОРАТИВНІСТЬ-КОРПОРАЦІЯ у перекладі : методологічний аспект(2016) Французова, К. С.Стаття присвячена обґрунтуванню доцільності впровадження лінгвоконцепту КОРПОРАТИВНІСТЬ-КОРПОРАЦІЯ у стратегію аналізу та перекладу текстів корпоративного дискурсу. Уточнюється лінгвоконцепт КОРПОРАТИВНІСТЬ-КОРПОРАЦІЯ з точки зору перекладознавства, пропонується фреймовий розподіл даного лінгвоконцепту, а також надається класифікація слотів по фреймових групах зазначеного лінгвоконцепту з позиції перекладу. Статья посвящена обоснованию целесообразности использования лингвоконцепта КОРПОРАТИВНОСТЬ-КОРПОРАЦИЯ в стратегии анализа и перевода текстов корпоративного дискурса. Уточняется лингвоконцепт КОРПОРАТИВНОСТЬ-КОРПОРАЦИЯ с точки зрения переводоведения, предлагается фреймовое деление данного лингвоконцепта, а также представляется классификация слотов по фреймовым группам изучаемого лингвоконцепта с позиции перевода. The research highlights the lingvoconcept CORPORATENESS-CORPORATION in terms of theory and practice of translation. The article contains the definitions of the basic theoretical notions for the lingvoconcept CORPORATENESS-CORPORATION such as “corporative discourse”, “lingvoconcept (concept)”, “corporateness”, “corporation”. The research focuses on the theoretical aspects of the lingvoconcept CORPORATENESS-CORPORATION and its translational peculiarities.Item Корпоративний лексикон у спеціальних текстах корпоративної тематики : перекладознавчий аспект(2011) Французова, К. С.; Французова, Е. С.; Frantsuzova, K. S.Стаття присвячена вивченню специфіки відтворення корпоративного лексикону у спеціальних текстах корпоративної тематики. Статья посвящена изучению специфики перевода корпоративного лексикона в специальных текстах корпоративной тематики. The article focuses on the translation of corporative lexicon in special texts on corporative issues.Item ВЛАСНІ НАЗВИ ЯК ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧА ПРОБЛЕМА (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛОМОВНИХ ТЕКСТІВ ФЕНТЕЗІ ДЛЯ ДІТЕЙ ТА ЇХ УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕКЛАДІВ)(2018) Шапошник, О. М.; Shaposhnyk, O. M.Стаття присвячена дослідженню особливостей перекладу власних назв, зокрема антропонімів та квазітопонімів, у текстах фентезі для дітей. У результаті контекстуального аналізу англомовних текстів дитячого фентезі Й. Колфера і М. Баклі встановлено, що інваріантними лексичними одиницями на рівні хронотопного контексту постають квазітопоніми, а на рівні персонажного контексту – промовисті антропоніми. Квазітопоніми підкреслюють реалістичність вигаданих вторинних світів фентезі, відповідно їх адекватне відтворення в перекладах слугує збереженню обов’язкових жанрових ознак фентезі. З іншого боку, промовисті власні назви належать до облігаторних лексико-стилістичних одиниць у текстах дитячої літератури. У зв’язку з цим, в рамках нашої статті надзвичайно важливим виявляється дослідження специфіки передачі в перекладі антропонімів, висвітлення проблеми збереження саме «промовистого» характеру антропонімів. В рамках дослідження здійснено перекладознавчий аналіз англомовних текстів фентезі для дітей та їх українських перекладів, здійснених О. Мокровольським, з метою встановлення ступеня адекватності відтворення власних назв та визначення ефективних способів і прийомів перекладу фентезійних онімів. Результати перекладознавчого аналізу демонструють труднощі відтворення зазначених лексико-стилістичних одиниць та висвітлюють шляхи досягнення адекватності перекладу з урахуванням семантики вихідних одиниць, їх виду та особливостей функціонування в текстах для дітей, контексту вживання і ширше – жанру тексту. Серед проаналізованих в перекладознавчому аспекті лексичних одиниць зустрічаються оказіоналізми, які в текстах фентезі функціонують в якості квазітопонімів, і, відповідно, потребують застосування креативних способів і прийомів перекладу. Статья посвящена изучению особенностей перевода имен собственных, а именно антропонимов и квазитопонимов, в текстах фэнтези для детей. В результате контекстуального анализа англоязычных текстов детского фэнтези И. Колфера и М. Бакли установлено, что инвариантными лексическими единицами на уровне хронотопного контекста являются квазитопонимы, а на уровне персонажного контекста – «говорящие» антропонимы. Квазитопонимы подчеркивают реалистичность выдуманных вторичных миров фэнтези, соответственно их адекватное воссоздание в переводах способствует сохранению обязательных жанровых признаков фэнтези. С другой стороны, «говорящие» имена собственные относятся к облигаторным лексико-стилистическим единицам в текстах детской литературы. В связи с этим, в рамках нашей статьи также среди важных проблем стоит вопрос изучения специфики передачи в переводе антропонимов, определения способов сохранения именно «говорящего» характера данных лексических единиц. В рамках исследования проводится переводоведческий анализ англоязычных текстов фэнтези для детей и их украинских переводов А. Мокровольского с целью определения степени адекватности воссоздания имен собственных, а также выбора эффективных способов и приёмов перевода фэнтезийных онимов. Результаты переводоведческого анализа демонстрируют трудности воссоздания указанных лексико-стилистических единиц и определяют пути достижения адекватности перевода с учетом семантики единиц исходного текста, их вида и особенностей функционирования в текстах для детей, с учетом контекста употребления и шире – жанра текста. Среди проанализированных в переводоведческом аспекте лексических единиц встречаются окказионализмы, которые в текстах фэнтези функционируют в качестве квазитопонимов, и, соответственно, требуют применения креативных способов и приемов перевода. The article highlights the characteristics of proper names rendering, i. e. antroponyms and toponyms-quaz, in fantasy texts for children. The contextual analysis of the English texts of fantasy by E. Colfer and M. Buckley and there Ukrainian translations is carried out. As a result it has been found out that the invariant lexical units at the chronotopical level are toponyms-quaz, and the invariant lexical units at the personage context are speaking antroponyms. Toponyms-quaz accentuate believability of imaginary secondary worlds of fantasy, thus their adequate translation variants contribute to preserving the obligatory fantasy genre features in a target text. As concerning the speaking proper names they appertain to the obligatory lexical units of children’s literature. In this regard the key issue is to investigate the characteristics of antroponyms’ translation, namely special aspects of their “speaking” nature rendering. Translational analysis of the source texts (ST) and target texts (TT) is carried out to reveal the degree of equivalency / adequacy of the rendered proper names as well as to identify the most efficient translation procedures and techniques used for fantasy onyms rendering. In the article the ways of producing an adequate translation are suggested with account of meaning of ST lexical units, their contexts and finally the genre of the text.Item ЛЕКСИКО-СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ВЕРБАЛІЗАЦІЇ ВТОРИННИХ СВІТІВ ФЕНТЕЗІ: ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧИЙ АСПЕКТ(2018) Шапошник, О. М.Стаття присвячена дослідженню лексико-стилістичних засобів вербалізації вигаданих вторинних світів фентезі, наявність яких у текстах даного жанру постає інваріантною ознакою на рівні хронотопу. В результаті контекстуального аналізу англомовних текстів фентезі Й. Колфера і М. Баклі та їх українських перекладів встановлено, що лексичними одиницями, які підкреслюють реалістичність вигаданих світів фентезі, постають хронотопні маркери, зокрема маркери реального часу і маркери фантастичного часу; жанрово-марковані елементи, що сприяють реалістичності зображеного вторинного світу; та інші лексичні одиниці, у тому числі у персонажному контексті. Перекладознавчий аналіз оригіналів і перекладів текстів демонструє труднощі відтворення зазначених лексико-стилістичних одиниць, способи і прийоми перекладу, ступінь еквівалентності / адекватності цих одиниць у перекладі; пропонуються шляхи досягнення адекватності перекладу з урахуванням семантики вихідних одиниць, контексту і ширше – жанру тексту. Серед проаналізованих в перекладознавчому аспекті лексико-стилістичних одиниць зустрічаються оказіоналізми, які в текстах фентезі функціонують в якості квазіреалій – одиниць,інваріантних для цього жанру. Статья посвящена исследованию лексико-стилистических средств вербализации выдуманных вторичных миров фэнтези, наличие которых в текстах этого жанра является инвариантным признаком на уровне хронотопа. В результате контекстуального анализа англоязычных текстов фэнтези Й. Колфера и М. Бакли, а также их украинских переводов установлено, что лексическими единицами, которые подчеркивают реалистичность выдуманных миров фэнтези, являются хронотопные маркеры, в частности маркеры реального времени и маркеры фантастического времени; жанрово-маркированные элементы, которые подчеркивают реалистичность изображенного вторичного мира; и другие лексические единицы, в том числе в персонажном контексте. Переводоведческий анализ оригиналов и переводов текстов демонстрирует трудности воссоздания указанных лексико-стилистических единиц, способы и приемы перевода, степень эквивалентности / адекватности переводов с учетом семантики единиц исходного текста, с учетом контекста и шире – жанра текста. Среди проанализированных в переводоведческом аспекте лексико-стилистических единиц встречаются окказионализмы, которые в текстах фэнтези функционируют в качестве квазиреалий – единиц, инвариантных для этого жанра. The article highlights the investigation of lexical and stylistic means of imaginary secondary worlds’ verbalization in fantasy texts. The presence of these lexical units in texts is the invariant feature of this genre at the chronotopical level. The contextual analysis of the English texts of fantasy by E. Colfer and M. Buckley and there Ukrainian translations is carried out. As a result lexical units that accentuate believability of imaginary secondary worlds of fantasy have been found out. They are chronotopical markers, specifically real time markers and fantastic time markers; also genre marked lexical units that accentuate believability of a secondary world; and other lexical units in personage context particularly but not exclusively. Translational analysis of the source texts (ST) and the target texts (TT) reveals difficulties which appear while rendering the denoted lexical and stylistic units, exposes translational procedures and techniques, and defines the degree of equivalency / adequacy of these units in translation. In the article the ways of producing an adequate translation are suggested with account of meaning of ST lexical units, their contexts and finally the genre of the text. Among the denoted lexical and stylistic units analyzed in the article there are nonce words studied from translational perspective. Nonce words are invariant lexical units for fantasy genre and are used in texts as realias-quaz, toponyms-quaz, charactonyms etc. As a rule nonce words prove to be difficult for rendering inasmuch as one should consider their meaning, actual objects they refer to, also stylistic nuances as well as a form. The invariant genre elements of fantasy that serve for adequate TT are determined in chronotopical, personage, lexical and semantic contexts. For adequate rendering of fantasy texts it’s necessary not to substitute realias-quaz and genre marked lexical units for unmarked lexical units and vice versa as it leads to the destruction of the author’s message and may bring changes into lexical and semantic context as well as into chronotopical one.Item СПЕЦИФІКА ВІДТВОРЕННЯ ХРОНОТОПНИХ МАРКЕРІВ ФЕНТЕЗІ В ПЕРЕКЛАДАХ ТЕКСТІВ ДИТЯЧОЇ ЛІТЕРАТУРИ(2015) Шапошник, О. М.; Шапошник, О. Н.; Shaposhnyk, O. M.Стаття присвячена особливостям відтворення у перекладі жанрових ознак фентезі, де зокрема висвітлюються проблеми транспонування топонімів і квазітопонімів як інваріантних елементів хронотопного контексту фентезі; зазначаються способи та прийоми перекладу топонімів та квазітопонімів. Статья посвящена особенностям воссоздания в переводе жанровых характеристик фэнтези. Автор затрагивает проблему перевода топонимов и квазитопонимов как инвариантных элементов хронотопного контекста фэнтези; указываются способы и приёмы перевода топонимов и квазитопонимов The article highlights the peculiarities of fantasy rendering as a whole and its genre features, in particular. Under investigation is the process of transcoding of toponyms and toponyms-quaz as the invariant elements of chronotopical context.Item ПРОБЛЕМИ ВІДТВОРЕННЯ У ПЕРЕКЛАДІ ЖАНРОВИХ ОЗНАК НАУКОВОЇ ФАНТАСТИКИ: ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИЙ КОНТЕКСТ(2014) Шапошник, О. М.; Шапошник, О. Н.; Shaposhnyk, O. M.Стаття присвячена особливостям відтворення у перекладі жанрових характеристик наукової фантастики, де зокрема висвітлюються проблеми транскодування квазіреалій та термінів як інваріантних елементів лексико-семантичного контексту наукової фантастики; зазначаються способи та прийоми перекладу квазіреалій і термінів. Статья посвящена особенностям воссоздания в переводе жанровых характеристик научной фантастики. Автор затрагивает проблему перевода квазиреалий и терминов как инвариантных элементов лексико-семантического контекста научной фантастики; указываются способы и приёмы перевода квазиреалий и терминов. The article highlights the peculiarities of science fiction rendering as a whole and its genre features, in particular. Under investigation is the process of transcoding of quazi-realias and terms as the invariant elements of lexico-semantic context.Item ПРОБЛЕМА АДЕКВАТНОГО ВІДТВОРЕННЯ ХАРАКТЕРОЛОГІЧНОГО КОНТЕКСТУ В ПЕРЕКЛАДІ ФЕНТЕЗІ(2013) Шапошник, О. М.; Шапошник, О. Н.; Shaposhnyk, O. M.Стаття присвячена проблемі адекватного відтворення ознак характерологічного контексту фентезі у перекладі. Розглянуто наукові погляди дослідників різних лінгвістичних шкіл (британської / американської та східноєвропейської) стосовно особливостей організації системи персонажів фентезі та визначено основні диференційні ознаки. Встановлено характер розбіжностей у сприйнятті особливостей персонажного контексту фентезі та їхній вплив на процес і результат перекладу. Для створення адекватного трансляту перекладач повинен враховувати жанрово-стилістичні очікування цільової аудиторії. Натомість, розбіжності у сприйнятті жанрово-стилістичної домінанти фентезі, зокрема особливостей характерологічного контексту в різних літературних традиціях обумовлюють відмінності в жанрово-стилістичних очікуваннях реципієнтів вихідного тексту та тексту перекладу. Для створення адекватного тексту перекладу (далі – ПТ) транскодувач повинен обов’язково відтворити інваріантні з точки зору цільової культури текст-типологічні ознаки фентезі на рівні характерологічного контексту. Статья посвящена проблеме адекватного воссоздания признаков характерологического контекста фэнтези в переводе. Проанализированы взгляды исследователей разных лингвистических школ (британской / американской и восточноевропейской), касающиеся особенностей организации системы персонажей фэнтези, и определены основные расхождения. Установлен характер различий в восприятии особенностей персонажного контекста фэнтези и их влияние на процесс и результат перевода. Для создания адекватного переводного текста переводчик должен учитывать жанрово-стилистические ожидания целевой аудитории. В свою очередь, расхождения в восприятии жанрово-стилистической доминанты фэнтези, в частности, особенностей характерологического контекста в разных литературных традициях обусловливают различия в жанрово-стилистических ожиданиях реципиентов исходного текста и перевода. Для создания адекватного переводного текста необходимо воссоздать инвариантные с точки зрения принимающей культуры текст-типологические признаки фэнтези на уровне характерологического контекста. The article highlights the problem of adequate rendering of fantasy personage context. In the article the conceptions of different linguistic schools (British / American and East European) concerning the peculiarities of fantasy personage system are analyzed and the main differences are detected. The author determines the convergent / divergent features of fantasy personage context in perspective of different literary traditions and specifies the impact of these distinctions upon the process and result of translation. In order to create an adequate target text (TT) a translator should take into consideration the genre-stylistic expectations of the source and target audience. Discrepancies in the genre-stylistic dominant of fantasy and characteristics of its personage context in particular stipulate certain differences in genre-stylistic expectations of TT recipients. While trans-coding a translator should recreate the text-typological features of fantasy that are invariant for the target culture.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »