ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
35 results
Search Results
Item СПЕЦИФІКА ПЕРЕКЛАДУ КОРПОРАТИВНИХ ТЕРМІНІВ У БІЗНЕС-ТРЕНІНГАХ(2024) Французова, К. С.Стаття присвячена вивченню специфіки перекладу корпоративних термінів у бізнес-тренінгах. Вивчаються особливості функціонування цих одиниць у корпоративних текстах. Запропоновано класифікацію корпоративних термінів з позиції перекладу. Виявлено основні способи перекладу корпоративних термінів у бізнес-тренінгах. У першому розділі висвітлено ключові поняття, релевантні для дослідження; запропоновано й обґрунтовано класифікації, відповідні до завдань відтворення корпоративних термінів у перекладі. Корпорацію трактуємо як групу людей, юридично вповноважених діяти так, ніби вони становлять одну особу, тіло, істоту, і яка існує переважно задля власного прибутку. Корпоративні тексти ідентифікуємо як такі, що створено корпораціями і корпоративними установами, що слугують інтересам конкретних компаній і корпоративних структур, а не суспільства взагалі; сприяють досягненню їх цілей і призначені для співробітників, клієнтів тощо. Залежно від типу аудиторії, на яку орієнтований текст, корпоративні тексти розподілено на внутрішньокорпоративні тексти, зовнішньокорпоративні тексти і корпоративні тексти змішаного типу. Внутрішньокорпоративні тексти – тексти, що слугують інтересам певної корпорації, створені за її ініціативою та призначені для людей, що працюють у цій корпорації. До внутрішньокорпоративних текстів відносимо матеріали внутрішніх бізнес-тренінгів компаній, що інтегрують особливості функціонування і перекладу текстів даної групи. У другому розділі досліджуються корпоративні терміни у бізнес-тренінгах компаній з позиції перекладу; виявлено основні способи їх перекладу. Особливо значущою для перекладу корпоративних термінів є їх розподіл на спеціальні корпоративні терміни та корпоративні терміни-жаргонізми. Спеціальні корпоративні терміни вербалізують переважно поняття економічної тематики. Складність перекладу цих одиниць пов’язана з випадками розбіжності відповідників у спеціалізованих словниках і в словниках загальної лексики, що може призвести до неадекватного їх перекладу. Переклад спеціальних корпоративних термінів спрямований на те, щоб виключити можливість їх невірного тлумачення у текстах перекладу; зростає ступінь відповідальності перекладача; зміст повинен бути однозначним. До корпоративних термінів-жаргонізмів відносимо одиниці, що інтегрують ознаки властиві термінам та жаргону. Такі терміни вміщують як ознаки, притаманні будь-якій термінології, так і низку властивостей, нехарактерних для термінів у традиційному розумінні, але характерних для одиниць корпоративних текстів, (тенденція до метафоричності, розмовності). Різниця у перекладі спеціальних корпоративних термінів і корпоративних термінів-жаргонізмів полягає у застосуванні певних способів перекладу. Так, перші здебільшого перекладаються повними еквівалентними відповідниками, другі – як еквівалентними, варіантними відповідниками, так і перекладацькими трансформаціями. The article deals with the translation peculiarities of the corporative terms in business-trainings. The work analyses the functional usage of corporative terms in corporative texts. The research tries to classify this kind of vocabulary in the translational view. It determines dominant ways of corporative terms’ translation in business-trainings. A system of methods and classifications important for the translation of terms is grounded in this article. The first chapter highlights the topic in terms of theory and practice of translation. The chapter focuses on the theoretical aspects of such concepts as “corporation”, “corporative texts”, “corporative terms”, “corporative special terms” and “corporative term-jargonisms”. The corporation (corpus – “body”) – persons united in a body for some purpose, legally authorized entity. The corporative texts are texts created by corporations and serve the interests of corporations, companies etc. Corporative text types predetermine specific tasks of their lexis translation. According to the type of the audience which the text is oriented to, the corporative texts are divided into the corporative texts for internal communication, corporative texts for external communication and corporative texts of different types. Business-trainings of companies belong to the corporative texts for internal communication. The subdivision of corporative terms into corporative special terms and corporative term-jargonisms is the most important for their translation. The second chapter provides translation peculiarities of the corporative terms in the texts of business-trainings. It focuses on the functional, lexical and semantic analysis of the corporative terms in this type of the corporative texts for internal communication. It determines functional peculiarities of corporative special terms and corporative term-jargonisms in these corporative text types and correlation between the terms of the corporative text and ways of their translation. The analysis of corporative terms’ translations defines equivalents, variant correspondences, translational transformations, various calques as the most dominant ways of corporative terms’ translation in corporative texts for internal communication i.e. business-trainings.Item НЕОФІЦІЙНІ ОЙКОНІМИ СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ В МІЖКУЛЬТУРНІЙ КОМУНІКАЦІЇ(2019) Ковбасюк, Л. А.; Kovbasyuk, L. A.Метою статті є висвітлення структурно-семантичних ознак неофіційних ойконімів сучасної німецької мови, що використовуються у міжкультурній комунікації, та способів і прийомів їхнього перекладу. Методами та прийомами аналізу є: метод суцільної вибірки та текстологічний аналіз для відбору одиниць, описовий метод для інвентаризації та систематизації одиниць аналізу, порівняльно-історичний метод для виявлення спільних та відмінних рис ойконімів, прийоми структурного та семантичного аналізу для встановлення структурного типу та семантичного значення одиниць дослідження, а також елементи кількісних підрахунків. Результати. Неофіційні географічні назви німецьких міст, містечок та селищ є вагомою частиною топоніміки сучасної ФРН. Вони вживаються у повсякденні, на сторінках газет, журналів, у туристичних путівниках, на знаках при в’їзді до міста тощо. Неофіційні ойконіми поділяються на: 1) композити з прямим значенням; 2) композити з метафоричним значенням; 3) перифрази з різною структурою. Особливий інтерес викликають контамінації та ойконіми з кольороназвою. Неофіційні ойконіми є етноспецифічними елементами топоніміки ФРН, використання яких відображає не лише географічну назву, а і її конотації, тобто національне, культурне та історичне забарвлення, що готує труднощі як для утримувача інформації, так і для перекладача. Основними перекладацькими прийомами передачі ойконімів є: 1) калькування (поєднане з транскрипцією / транслітерацією та переставленням компонентів) й 2) дескриптивна перифраза. Висновки. Проведене дослідження німецьких неофіційних ойконімів показало, що ці одиниці є невіддільною частиною топонімічного простору німецької мови. Вони мають різну структуру, утворюються шляхом словотвору (словоскладання, контамінація), вторинної номінації (перифраз), використовуючись у повсякденному житті, у туристичних путівниках тощо з метою привернення уваги до певної події, краєзнавчої чи історичної пам’ятки тощо. Правильна передача ойконімів сприяє розумінню усієї конотативної інформації, що сприяє успішній міжкультурній комунікації. The aim of this article is to analyze the structural and semantic features of the unofficial oikonyms of modern German, used in intercultural communication. The methods of their translation are investigated too. Methods of analysis are: a continuous sampling method and a textual analysis for the selection of units, a descriptive method for inventorying and systematizing units of analysis, comparative-historical methods for identifying common and distinctive features of oikonyms, techniques of structural and semantic analysis for establishing a structural type and semantic meaning of units. The elements of quantitative calculations are used too. Results. Unofficial names of German cities, towns and villages are a very important part of the toponymy of Germany. They are used in everyday life, on the pages of newspapers, magazines, tourist booklets, guidebooks, signs at the entrance to the city, etc. Unofficial oikonyms are divided into: 1) compounds with direct meaning, 2) compounds with metaphorical meaning; 3) periphrasis with different structures. Blendings and oikonyms with color names are of a particular interest. Unofficial oikonyms are ethnospecific and culture elements of the toponymy. Unofficial oikonyms are characterized by reflection not only of geographical reality, but of its national, cultural and historical connotations, what prepares difficulties both for the holder of information and for the interpreter. The main translation methods of oikonyms are: 1) loan translation (combined with transcription / transliteration and repositioning of components) and 2) descriptive periphrasis. Conclusions. The study of German unofficial oikonyms has shown that these units are an integral part of the toponymic space of German. They have a different structure, they are formed by word-formation (composition, blending) and secondary nomination (periphrasis). They are used in everyday life, in tourist guides in order to attract attention to a particular event, ethnographic or historical monument, etc. The correct transmission of oikonyms promotes understanding of all connotative information, and it is very important for successful intercultural communication.Item СПЕЦИФІКА ПЕРЕКЛАДУ КОРПОРАТИВНИХ ТЕРМІНІВ У СПЕЦІАЛЬНОМУ ДИСКУРСІ(2010) Французова, К. С.Стаття присвячена вивченню специфіки перекладу корпоративних термінів. Вивчаються особливості функціонування та пов’язані з цим труднощі перекладу вказаних одиниць у корпоративному дискурсі. В данном исследовании изучается специфика перевода корпоративных терминов. Рассматриваются особенности и трудности перевода указанных единиц в корпоративном дискурсе. The article focuses on the translation of corporative terms. The work analyses the functional usage and translational problems of corporative terms. The research tries to classify this kind of vocabulary in the translational view.Item ПЕРЕКЛАД КОРПОРАТИВНОЇ ЛЕКСИКИ ТА ФРАЗЕОЛОГІЇ В ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОМУ ДИСКУРСІ(2009) Французова, К. С.У статті уточнюються дефініції основних теоретичних понять щодо перекладу текстів інституціонального (корпоративного) дискурсу, класифікуються критерії «корпоративності» з позиції перекладознавства, а також виявляються особливості перекладу корпоративних мовних одиниць. В данной статье уточняются дефиниции основных теоретических понятий относительно перевода текстов институционального (корпоративного) дискурса, классифицируются критерии «корпоративности» с позиции переводоведения, также выявляются особенности перевода корпоративных языковых единиц. The article contains the definition of the basic theoretical notions for the text translation of institutional (corporative) discourse and the translational peculiarities of the corporative vocabulary.Item Лінгвоконцепт КОРПОРАТИВНІСТЬ-КОРПОРАЦІЯ у перекладі текстів корпоративного дискурсу(2013) Французова, К. С.; Французова, Е. С.; Frantsuzova, K. S.Стаття присвячена обґрунтуванню доцільності впровадження лінгвоконцепту КОРПОРАТИВНІСТЬ-КОРПОРАЦІЯ у стратегію аналізу та перекладу текстів корпоративного дискурсу. Уточнюється лінгвоконцепт КОРПОРАТИВНІСТЬ-КОРПОРАЦІЯ з точки зору перекладознавства, пропонується фреймовий розподіл даного лінгвоконцепту, а також надається класифікація слотів по фреймових групах зазначеного лінгвоконцепту з позиції перекладу. The research highlights the lingvoconcept CORPORATENESSCORPORATION in terms of theory and practice of translation. The article contains the definitions of the basic theoretical notions for the lingvoconcept CORPORATENESS-CORPORATION such as “corporative discourse”, “lingvoconcept (concept)”, “corporateness”, “corporation”. The research focuses on the theoretical aspects of the lingvoconcept CORPORATENESSCORPORATION and its translational peculiarities. Статья посвящена обоснованию целесообразности использования лингвоконцепта КОРПОРАТИВНОСТЬ-КОРПОРАЦИЯ в стратегии анализа и перевода текстов корпоративного дискурса. Уточняется лингвоконцепт КОРПОРАТИВНОСТЬ-КОРПОРАЦИЯ с точки зрения переводоведения, предлагается фреймовое деление данного лингвоконцепта, а также представляется классификация слотов по фреймовым группам изучаемого лингвоконцепта с позиции перевода.Item Лінгвоконцепт КОРПОРАТИВНІСТЬ-КОРПОРАЦІЯ у перекладі : методологічний аспект(2016) Французова, К. С.Стаття присвячена обґрунтуванню доцільності впровадження лінгвоконцепту КОРПОРАТИВНІСТЬ-КОРПОРАЦІЯ у стратегію аналізу та перекладу текстів корпоративного дискурсу. Уточнюється лінгвоконцепт КОРПОРАТИВНІСТЬ-КОРПОРАЦІЯ з точки зору перекладознавства, пропонується фреймовий розподіл даного лінгвоконцепту, а також надається класифікація слотів по фреймових групах зазначеного лінгвоконцепту з позиції перекладу. Статья посвящена обоснованию целесообразности использования лингвоконцепта КОРПОРАТИВНОСТЬ-КОРПОРАЦИЯ в стратегии анализа и перевода текстов корпоративного дискурса. Уточняется лингвоконцепт КОРПОРАТИВНОСТЬ-КОРПОРАЦИЯ с точки зрения переводоведения, предлагается фреймовое деление данного лингвоконцепта, а также представляется классификация слотов по фреймовым группам изучаемого лингвоконцепта с позиции перевода. The research highlights the lingvoconcept CORPORATENESS-CORPORATION in terms of theory and practice of translation. The article contains the definitions of the basic theoretical notions for the lingvoconcept CORPORATENESS-CORPORATION such as “corporative discourse”, “lingvoconcept (concept)”, “corporateness”, “corporation”. The research focuses on the theoretical aspects of the lingvoconcept CORPORATENESS-CORPORATION and its translational peculiarities.Item ЛІНГВОКОНЦЕПТ КОРПОРАТИВНІСТЬ-КОРПОРАЦІЯ : ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧИЙ АСПЕКТ(2011) Французова, К. С.Стаття присвячена теоретичному оглядові лінгвоконцепту КОРПОРАТИВНІСТЬ-КОРПОРАЦІЯ. Уточнюються поняття «лінгвоконцепт» і суміжні поняття з точки зору перекладознавства, обґрунтовується доцільність впровадження лінгвоконцепту КОРПОРАТИВНІСТЬ-КОРПОРАЦІЯ у стратегію аналізу та перекладу текстів корпоративного дискурсу, а також надається класифікація субконцептів зазначеного лінгвоконцепту з позиції перекладу. The article focuses on the theoretical aspects of lingvoconcept CORPORATENESS-CORPORATION. The research contains the definitions of the basic theoretical notions for the lingvoconcept and its translational peculiarities.Item Корпоративний лексикон у спеціальних текстах корпоративної тематики : перекладознавчий аспект(2011) Французова, К. С.; Французова, Е. С.; Frantsuzova, K. S.Стаття присвячена вивченню специфіки відтворення корпоративного лексикону у спеціальних текстах корпоративної тематики. Статья посвящена изучению специфики перевода корпоративного лексикона в специальных текстах корпоративной тематики. The article focuses on the translation of corporative lexicon in special texts on corporative issues.Item КОРПОРАТИВНИЙ ДИСКУРС У ГУМАНІТАРНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ: ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧИЙ АСПЕКТ(2010) Французова, К. С.Стаття присвячена історичному та теоретичному огляду поняття «корпоративний дискурс» з позиції перекладознавства. The article focuses on the historical and theoretical aspects of corporative discourse. The research tries to systematize the linguistic and translational works on this theme.Item ВЛАСНІ НАЗВИ ЯК ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧА ПРОБЛЕМА (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛОМОВНИХ ТЕКСТІВ ФЕНТЕЗІ ДЛЯ ДІТЕЙ ТА ЇХ УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕКЛАДІВ)(2018) Шапошник, О. М.; Shaposhnyk, O. M.Стаття присвячена дослідженню особливостей перекладу власних назв, зокрема антропонімів та квазітопонімів, у текстах фентезі для дітей. У результаті контекстуального аналізу англомовних текстів дитячого фентезі Й. Колфера і М. Баклі встановлено, що інваріантними лексичними одиницями на рівні хронотопного контексту постають квазітопоніми, а на рівні персонажного контексту – промовисті антропоніми. Квазітопоніми підкреслюють реалістичність вигаданих вторинних світів фентезі, відповідно їх адекватне відтворення в перекладах слугує збереженню обов’язкових жанрових ознак фентезі. З іншого боку, промовисті власні назви належать до облігаторних лексико-стилістичних одиниць у текстах дитячої літератури. У зв’язку з цим, в рамках нашої статті надзвичайно важливим виявляється дослідження специфіки передачі в перекладі антропонімів, висвітлення проблеми збереження саме «промовистого» характеру антропонімів. В рамках дослідження здійснено перекладознавчий аналіз англомовних текстів фентезі для дітей та їх українських перекладів, здійснених О. Мокровольським, з метою встановлення ступеня адекватності відтворення власних назв та визначення ефективних способів і прийомів перекладу фентезійних онімів. Результати перекладознавчого аналізу демонструють труднощі відтворення зазначених лексико-стилістичних одиниць та висвітлюють шляхи досягнення адекватності перекладу з урахуванням семантики вихідних одиниць, їх виду та особливостей функціонування в текстах для дітей, контексту вживання і ширше – жанру тексту. Серед проаналізованих в перекладознавчому аспекті лексичних одиниць зустрічаються оказіоналізми, які в текстах фентезі функціонують в якості квазітопонімів, і, відповідно, потребують застосування креативних способів і прийомів перекладу. Статья посвящена изучению особенностей перевода имен собственных, а именно антропонимов и квазитопонимов, в текстах фэнтези для детей. В результате контекстуального анализа англоязычных текстов детского фэнтези И. Колфера и М. Бакли установлено, что инвариантными лексическими единицами на уровне хронотопного контекста являются квазитопонимы, а на уровне персонажного контекста – «говорящие» антропонимы. Квазитопонимы подчеркивают реалистичность выдуманных вторичных миров фэнтези, соответственно их адекватное воссоздание в переводах способствует сохранению обязательных жанровых признаков фэнтези. С другой стороны, «говорящие» имена собственные относятся к облигаторным лексико-стилистическим единицам в текстах детской литературы. В связи с этим, в рамках нашей статьи также среди важных проблем стоит вопрос изучения специфики передачи в переводе антропонимов, определения способов сохранения именно «говорящего» характера данных лексических единиц. В рамках исследования проводится переводоведческий анализ англоязычных текстов фэнтези для детей и их украинских переводов А. Мокровольского с целью определения степени адекватности воссоздания имен собственных, а также выбора эффективных способов и приёмов перевода фэнтезийных онимов. Результаты переводоведческого анализа демонстрируют трудности воссоздания указанных лексико-стилистических единиц и определяют пути достижения адекватности перевода с учетом семантики единиц исходного текста, их вида и особенностей функционирования в текстах для детей, с учетом контекста употребления и шире – жанра текста. Среди проанализированных в переводоведческом аспекте лексических единиц встречаются окказионализмы, которые в текстах фэнтези функционируют в качестве квазитопонимов, и, соответственно, требуют применения креативных способов и приемов перевода. The article highlights the characteristics of proper names rendering, i. e. antroponyms and toponyms-quaz, in fantasy texts for children. The contextual analysis of the English texts of fantasy by E. Colfer and M. Buckley and there Ukrainian translations is carried out. As a result it has been found out that the invariant lexical units at the chronotopical level are toponyms-quaz, and the invariant lexical units at the personage context are speaking antroponyms. Toponyms-quaz accentuate believability of imaginary secondary worlds of fantasy, thus their adequate translation variants contribute to preserving the obligatory fantasy genre features in a target text. As concerning the speaking proper names they appertain to the obligatory lexical units of children’s literature. In this regard the key issue is to investigate the characteristics of antroponyms’ translation, namely special aspects of their “speaking” nature rendering. Translational analysis of the source texts (ST) and target texts (TT) is carried out to reveal the degree of equivalency / adequacy of the rendered proper names as well as to identify the most efficient translation procedures and techniques used for fantasy onyms rendering. In the article the ways of producing an adequate translation are suggested with account of meaning of ST lexical units, their contexts and finally the genre of the text.